Медійна компетентність на заняттях соціально-реабілітаційних гуртків професійно-технічних навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Медійна компетентність на заняттях соціально-реабілітаційних гуртків професійно-технічних навчальних закладів

О.Д. Ліщун, м. Вінниця, Україна / O.D. Lishchun, Vinnitsa, Ukraine

Анотація

В статті розглядається питання медійної компетентності та її роль у навчально-виховному процесі учнів професійно-технічних навчальних закладів. Наголошено на необхідності формування компетентностей в майбутніх фахівців, які будуть допомагати самостійно визначати потреби, обробляти інформацію, аналізувати її та синтезувати в нові знання. Окрім основних професійних якостей випускник професійного (професійно-технічного) навчального закладу потребує знать з визначення та освоєння особливостей функціонування медіа, специфіки їх впливу на свідомість людини та максимально ефективно використовувати потенціал сучасних медіа. Аналізуються різноманітні підходи науковців до питання медіа грамотності, історичні факти її розвитку за кордоном та подається аналіз розвитку медіаосвіти в Україні та її стан на сучасному етапі.

Постановка проблеми

Сучасні умови розвитку інформаційного суспільства, процеси глобалізації визначають нові пріоритети формування компетенцій в учнівської молоді. Наразі необхідні працівники, які вміють самостійно визначати потреби, обробляти інформацію, аналізувати її та синтезувати в нові знання. Зважаючи на це проблема підготовки конкурентоспроможних фахівців в наш час стає все більш актуальною і потребує нового підходу. Окрім основних професійних якостей випускник професійного (професійно- технічного) навчального закладу потребує знать з визначення та освоєння особливостей функціонування медіа, специфіки їх впливу на свідомість людини та максимально ефективно використовувати потенціал сучасних медіа. За цих умов для подальшого продуктивного розвитку суспільства потрібно вважати медіа грамотність як частину національної системи інновацій та ключовим елементом суспільної взаємодії. Медіа мають вагомий вплив на знання та світогляд, потреби і стиль життя, тому важливо виробити вміння сприймати медійну інформацію критично та відокремлено. У цьому контексті найважливішим завданням є інтелектуалізація, яка є гарантом захисту від негативного впливу мас-медіа та ефективної обробки інформації.

Метою статті є дослідження процесу інтеграції медіаосвіти у освітній процес роботи соціально- реабілітаційних гуртків професійних (професійно-технічних) закладів.

Виклад основного матеріалу

Питання медіа грамотності присвячено дослідження таких науковців Л .Мастерман, П. Офдергейт, Д. Консидайн, Р. К'юбі, Дж. Гербнер, К. Тайнер, К.Безелгет, Е. Гарт, Б. Мак-Магон, О.В. Федоров, А. Литвин, С.С. Носова, І.В. Жилавська, А.П. Короченський, І.А. Фатєєва.

Аналіз напрацювань з питань медіаосвіти в Україні свідчить про те, що довгий час в першу чергу вона зводилась до опанування використання медіаобладнання та як джерела інформації в освітньому процесі. Наша освіта занадто повільно змінювала пріоритети щодо медіа грамотності.

Вектори розвитку медіаосвіти були розмиті доки Національна академія педагогічних наук України у 2010 році Постановою президії не схвалила «Концепцію впровадження медіаосвіти в Україні». Вона базується на вивченні стану медіакультури населення України та міжнародному досвіді організації медіаосвіти. Основні положення Концепції відповідають завданням, сформульованим у Паризькій програмі-рекомендаціях з медіаосвіти ЮНЕСКО (від 22 червня 2007 р.) та резолюції Європарламенту щодо медіаграмотності у світі цифрової інформації (від 16 грудня 2008 р.). [1, с. 12-13]

Варто зазначити що в Британії медіа освітні процеси було розпочато ще кілька десятиліть тому. В США на початку 1990-х років медіаграмотність була включена до державних освітніх програм 48 штатів. В цих же роках в Фінляндії медіаосвіта була на офіційному рівні внесена в Національний навчальний план. Щодо впровадження медіа грамотності у Франції, то можна стверджувати, що вона має систематичний характер і охвачує не тільки освітню систему, але й органи виконавчої влади, медіаіндустрію та ряд громадських організацій.

Враховуючи основні тенденції розвитку медіаграмотності у світі можна зазначити, що наразі медіаграмотність є одним із основних пріоритетів освіти.

Британський вчений Л. Мастерман визначив сім причин пріоритетності й актуальності медіаосвіти.

1. Високий рівень споживання мас-медіа та насиченість сучасних суспільств їх продуктами.

2. Ідеологічна важливість медіа та їхній вплив на свідомість аудиторії.

3. Швидке зростання кількості медійної інформації, посилення механізмів управління нею та її розповсюдження.

4. Інтенсивність проникнення медіа в основні демократичні процеси.

5. Зростання значущості візуальної комунікації та інформації в усіх галузях.

6. Необхідність навчання школярів/студентів з орієнтацією на відповідність сучасним вимогам.

7. Національні та міжнародні процеси приватизації інформації, що пришвидшуються.

До цих причин І.А. Жилавська додала ще одну: «пожовтіння» мас-медіа та зниження загального рівня медійної продукції, що, як зворотну реакцію, викликає до життя потребу в освітніх технологіях в галузі мас- медіа [2, 73-74].

Проаналізувавши дефініції ми дійшли висновку, що єдиного визначення термінів медіаосвіта та медіаграмотність немає. Існує велика кількість визначень та теорій.

Є думка, що вперше термін «медіаосвіта» було застосовано у 1973 р. на спільному засіданні Сектору інформації ЮНЕСКО та Міжнародної ради з кіно та телебачення. У документах ЮНЕСКО цьому терміну дається таке трактування: «Під медіаосвітою необхідно розуміти навчання теорії та практичним умінням для оволодіння сучасними засобами масової комунікації, які розглядаються як частина специфічної автономної області знань у педагогічній теорії та практиці; її необхідно відрізняти від використання ЗМК як допоміжних засобів, які використовуються у викладанні інших галузей знань, таких, як, наприклад, математика, фізика або географія» [3, С. 41-52].

Переважна більшість науковців сходяться на думці, що медіаграмотність є складовою одиницею медіаосвіти. Ми погоджуємось з думкою К. Ворксноп, який відзначає що медіаграмотність є ні що інше як результат медіаосвіти, вивчення медіа.

Нам імпонує думка науковців Асоціації медіаграмотності провінції Онтаріо у Канаді, які використовують таке визначення терміна «медіаграмотність»: «Медіаграмотність пов'язана з розвитком критичного розуміння природи медіа, прийомів, які вони використовують, та впливу, який вони здійснюють. Медіаграмотність націлена на розуміння того, як функціонують медіа та який смисл вони несуть у собі, з чого вони складаються та як створюють реальність» [4, с. 169].

Навчання медіаграмотності ми пропонуємо інтегрувати до занять у гуртках соціально-реабілітаційного спрямування в професійних (професійно-технічних) закладах.

Враховуючи особливості гурткової роботи ми вважаємо, що робота в гуртках соціально- реабілітаційного спрямування, є ефективною для результативного використання вправ, що сприяють формуванню медіаграмотності. В гуртках даного спрямування відбувається загальна орієнтація на розвиток особистості, враховуються психологічні особливості учнів, дійсні інтереси даної вікової категорії та є можливість удосконалення програм, форм проведення занять, що є важливим фактором в процесі медіаосвіти. Не можна заперечувати також той факт, що медіаосвіта є превентивним засобом асоціальної поведінки та захищає молодь від негативного впливу у молодіжному середовищі.

Найефективнішим у організації роботи гуртків соціально-реабілітаційного спрямування є добре продумані та сплановані заняття гуртка. Звичайно, ефективність та результативність заняття напряму залежить від професійної компетентності педагога щодо формування медійної грамотності в учнів. Педагог, який планує використовувати вправи для формування медіаграмотності в учнів, на нашу думку, повинен мати комплекс значущих якостей та вмінь:

- неупередженість;

- ерудованість;

- толерантність;

- сформованість медійної грамотності;

- орієнтування в сучасному медіапросторі;

- володіння технічними засобами;

- критичне тлумачення інформації;

- аналіз та оцінка медіаповідомлень;

- володіння правилами медіа-гігієни тощо.

У Вінницькому державному центрі естетичного виховання професійно-технічних навчальних закладів на заняттях гуртків соціально-реабілітаційного напрямку включено в програму ряд занять з застосуванням вправ, які забезпечують реалізацію завдань медіаосвіти. На заняттях молоді люди не тільки отримують теоретичну інформацію, але і є активними учасниками та творцями медіа продуктів.

Вправа на знайомство «Кому можна вірити?»

Вправа «Створення фейкового акаунту (боту)»

Результативність. Вправа дає можливість визначити силу впливу інформації на людину, підвищує грамотність вихованців гуртка. Учні досліджують та роблять висновок про відмінність справжніх акаунтів реальних людей та ботів, які створені для інформаційного впливу на суспільну свідомість на просторах соцмереж. Дає можливість педагогу перейти до вивчення технологій маніпулювання масами та проаналізувати техніки, які застосовують автори медіа для налагодження зв'язку з споживачем та переконання.

Вправа «Моя медіа активність».

Учням пропонується прописати свою медіа активність протягом доби. В процентах визначається скільки часу вони витрачають на використання різних типів медіа. Результативність. Учні усвідомлюють на що вони витрачають свій вільний час і які альтернативні види активності у них можуть бути. Визначають ознаки інформаційного перенавантаження та формують правила медіа-гігієни.

Висновок

Отже, з огляду на вище викладене, можна сказати про те, що з приходом нових високотехнологічних інновацій медіаграмотність та медіаосвіта мають розглядатись як основні виклики для розвитку кожної країни. Дійсність вимагає інтеграції медіаосвіти у всі сфери життя населення, а в першу чергу в освітню, тому що мало розвинена медіа культура молоді не спроможна резонувати на конструктивні зміни в свідомості людей.

Використання вправ на заняттях соціально-реабілітаційного напрямку з покращення медіаграмотності учнівської молоді забезпечує формування нового високоінтелектуального покоління в період інформаційного суспільства.

Список використаних джерел

медійний компетентність учень професійний

1. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні, с. 12-13.

2. Masterman L., 1988; по Жилавськая И.В., 2009: 73-74.

3. Іванов В. Ф. Медіаосвіта та медіаграмотність: визначення термінів / В. Ф. Іванов, О. Я. Шкоба //Інформаційне суспільство. - 2012. - № 16. - С. 41-52.

4. Научно-образовательный центр «медиаобразовани» и «медиакомпетентность» / А. В.Федоров, А. А. Левицкая, И. В. Челышева и др. - М. : МОО «Информация для всех», 2012. - 614 с. с. 169.

Размещено на Allbest.ru