Геоекологічна парадигма у вищій освіті України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Геоекологічна парадигма у вищій освіті України

П. Шищенко, д-р геогр. наук, проф., О. Гавриленко, канд. геогр. наук, доц.

Київ, Україна

Анотація

Досліджено змістовне наповнення навчальних дисциплін геоекологічного профілю, що має забезпечити якісні зміни освітнього процесу та впровадження в нього інноваційних технологій для успішного втілення на практиці здобутих студентами теоретичних знань. Виходячи з посилення небезпечних наслідків діяльності людини і ускладнення поточних геоекологічних проблем, обґрунтовано актуальність геоекологічного фаху і вміння випускників закладів вищої освіти запроваджувати здобуті знання в практичній діяльності. Геоекологічний підхід до оптимізації просторово-часової структурно-функціональної ландшафтної організації території стає при цьому одним з головних шляхів від теорії до практики в процесі набуття вищої освіти.

Розроблено зміст трьох структурних блоків програми навчальної дисципліни "Геоекологія України" для студен- тів-магістрів, що має відповідати загальній методології досліджень, головним геоекологічним проблемам та застосуванню результатів досліджень для розв'язання цих проблем. Упорядковано основні форми забезпечення освітнього процесу на кожному етапі вивчення дисципліни. На початковому етапі такими формами є організація нестандартних лекційних занять у вигляді мультимедійних презентацій, а також семінарських занять з тестуванням, публічними виступами і студентськими дискусіями. Основний етап вивчення дисципліни присвячено аналізу сучасних геоекологі- чних проблем України. Наведено схему розкриття цих проблем: "вплив нераціонального природокористування - зміна компонентів геоекосистем - порушення геоекологічних функцій цих компонентів унаслідок негативного впливу - шляхи відновлення порушених зв'язків". Розкрито переваги поєднання класичних традиційних методик навчання із творчим пошуком, застосовуванням інноваційних освітніх технологій, оригінальних дидактичних ідей.

Обґрунтовано доцільність упровадження на цьому етапі освітнього процесу методу проектів, що дозволяє студентам не лише краще засвоювати лекційний матеріал, але і вчитися самостійно здобувати знання в тісній співпраці з викладачем. Запропоновано алгоритм здійснення проектної діяльності та орієнтовні теми студентських проектів у межах навчальної дисципліни, а також форми взаємодії студентів і викладача на певних етапах роботи над проектом. Розроблено теми прикладного блоку навчальної дисципліни, пов'язані з практичними аспектами геоекологічних досліджень, які можуть бути обрані студентами самостійно на прикладі свого міста, району, області. Після засвоєння всіх тем освітньої програми майбутні фахівці стають підготовленими до практичної діяльності щодо впровадження геоекологічного підходу до оптимізації природокористування з метою розв'язання актуальних проблем.

Ключові слова: геоекологія, геоекосистема, освітній процес, метод проектів, геотехсистема, геоекологічне проектування.

Исследовано содержательное наполнение учебных дисциплин геоэкологического профиля, что должно обеспечить качественные изменения образовательного процесса и внедрение в него инновационных технологий для успешного воплощения на практике полученных студентами теоретических знаний. Исходя из усиления опасных последствий деятельности человека и осложнения текущих геоэкологических проблем, обоснованы актуальность геоэкологической специальности и умения выпускников высших учебных заведений внедрять полученные знания в практической деятельности. Геоэкологический подход к оптимизации пространственновременной структурно-функциональной ландшафтной организации территории становится при этом одним из главных путей от теории к практике в процессе получения высшего образования.

Разработано содержание трех структурных блоков программы учебной дисциплины "Геоэкология Украины" для студентов- магистров, которое должно соответствовать общей методологии исследований, главным геоэкологическим проблемам и применению результатов исследований для решения этих проблем. Упорядочены основные формы обеспечения образовательного процесса на каждом этапе изучения дисциплины. На начальном этапе такими формами являются организация нестандартных лекционных занятий в виде мультимедийных презентаций, а также семинарских занятий с тестированием, публичными выступлениями и студенческими дискуссиями. Основной этап изучения дисциплины посвящена анализу современных геоэкологических проблем Украины. Приведена схема раскрытия этих проблем: "влияние нерационального природопользования - изменения компонентов геоэкосистем - нарушение геоэкологических функций этих компонентов вследствие негативного влияния - пути восстановления нарушенных связей". Раскрыто преимущества сочетания классических традиционных методик обучения с творческим поиском, применением инновационных образовательных технологий, оригинальных дидактических идей.

Обоснована целесообразность внедрения на этом этапе образовательного процесса метода проектов, что позволяет студентам не только лучше усваивать лекционный материал, но и учиться самостоятельно приобретать знания в тесном сотрудничестве с преподавателем. Предложен алгоритм осуществления проектной деятельности и ориентировочные темы студенческих проектов в рамках учебной дисциплины, а также формы взаимодействия студентов и преподавателя на определенных этапах работы над проектом. Разработаны темы прикладного блока учебной дисциплины, связанные с практическими аспектами геоэкологических исследований, которые могут быть выбраны студентами самостоятельно на примере своего города, района, области. После усвоения всех тем образовательной программы будущие специалисты становятся подготовленными к практической деятельности по внедрению геоэкологического подхода к оптимизации природопользования в целях решения актуальных проблем.

Ключевые слова: геоэкология, геоэкосистема, образовательный процесс, метод проектов, геотехсистема, геоэкологическое проектирование.

The article deals with the meaningful content of educational disciplines of geoecological profile, which should ensure qualitative changes in the educational process and the introduction of innovative technologies for it to successfully implement the practical knowledge acquired by students of theoretical knowledge. Due to the increasing of the dangerous consequences of human activity and the complication of current geoecological problems, the geoecological profession and the ability of higher education institutions graduates to introduce the acquired knowledge in practical activity become extremely urgent. One of the main ways from theory to practice in the process of acquiring higher education is the geoecological approach to optimizing the spatial-temporal structural-functional landscape organization of the territory. The meaningful content of the three structural blocks of the academic discipline "Geoecology of Ukraine" for Master degree students should correspond to the general research methodology, the main geoecological problems and the application of research results to solve these problems.

At different stages of studying the discipline, appropriate forms and methods of ensuring the educational process are used. At the initial stage, such forms are the organization of non-standard lecture lessons in the form of multimedia presentations, as well as seminars with tests, public speeches and student discussions. The main stage of studying the discipline is devoted to the analysis of modern geoecological problems of Ukraine. The disclosure of these problems should be based on the scheme "the influence of inefficient nature management - the change of geoecosystems components - violation of these components geoecological functions due to negative effects - ways to restore broken communications". At this stage of discipline studies, it is advisable to combine classic traditional teaching techniques with creative search, application of innovative educational technologies, original didactic ideas. Introduction in the educational process a relatively new for Ukraine Method of projects allows students to not only better learn lecture material, but also learn to independently acquire knowledge in close cooperation with the teacher. The method provides an individual work according to the plan drawn up by the project team, and the results of this work will have theoretical, practical and cognitive significance. The offered algorithm of carrying out students' project activity is: first of all, the essence of the problem is revealed; then the factors and causes of its occurrence are analyzed; after that, the ways of solving the problem are being developed and their effectiveness is evaluated.

The approximate themes of student projects within the framework of the educational discipline are determined, as well as the forms of interaction between students and the teacher at certain stages of work on the project. The themes of the last, applied, section of the discipline are related to the practical aspects of geoecological research and may be selected by students independently, on the example of their city, district, and region. This is important for students to understand the project activity as an adaptive strategy for the arrangement of a comfortable people environment. Upon assimilation of all educational program themes, future specialists become trained in practical implementation of the geoecological approach to optimization of nature using in order to solve actual problems. Upon assimilation of all educational program themes, future specialists become trained in practical implementation of the geoecological approach to optimization of nature using in order to solve actual problems.

Keywords: geoecology, geo-ecosystem, educational process, project method, geotechnical system, geoecological design.

Постановка проблеми. Вища освіта в Україні потребує якісних змін, пов'язаних з упровадженням у навчальний процес новітніх методів і посиленням прикладної складової. Геоекологічний фах, практичні результати досліджень набувають актуальності через зростання небезпечних наслідків діяльності людини й ускладнення поточних геоекологічних проблем. Порівняно із класичною екологією геоекологія має ширший погляд на системну взаємодію суспільства і довкілля, що породжує дискусії щодо цілей, завдань і змісту викладання геоекологі- чних дисциплін у вищих навчальних закладах.

Різні трактування змістовної сутності геоекології спричинюють істотні розбіжності в наповненні змісту відповідних навчальних дисциплін і використання інноваційних технологій в освітньому процесі. Зважаючи на надзвичайну актуальність забезпечення господарського комплексу України природними ресурсами і сприятливими умовами для подальшого успішного розвитку, геоекологічний підхід до оптимізації просторово-часової структурно-функціональної ландшафтної організації території має бути одним із головних шляхів від теорії до практики в процесі набуття вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дискусійні питання щодо змістовної сутності, цілей, завдань і практичного значення геоекології відображено у працях Г. Бачинського, Г. Голубєва, І. Круглова, Л. Розанова та ін. Геоекологія трактується як антропоекоцентрична наука, що вивчає ландшафти з метою створення для людини прийнятного середовища мешкання і праці [8]. Геоекологію визначають як галузь географії, що стосується будь-яких аспектів оптимізації взаємодії суспільства з природою [1], а також як науковий напрям, що вивчає екосферу в процесі її інтеграції із суспільством [3, с. 14]. Прикладний антропоцентричний аспект геоекології розкрито у праці [5, с. 51], а найповніший аналіз її методологічних аспектів наведено в [7].

Застосуванню інноваційних методів і технологій навчання, перспективам їхнього використання у вищій школі присвячено праці А. Алексюка, Г. Чайковської, В. Кременя, С. Совгіра, М. Лисенка, П. Сауха тощо. Для студентів принципово важливим є розуміння дестабілізації природного середовища як зниження його якості внаслідок матеріальної діяльності суспільства [7, с. 54]. Розвитку активної природоохоронної позиції, посиленню самостійності студентів, а також умінню ухвалювати рішення і брати на себе відповідальність за стан довкілля сприяє систематичне залучення студентів до участі в екологічних проектах упродовж усього періоду навчання [9, с. 109]. Найбільш ефективним шляхом від теорії до практики стає поєднання академічних знань з прагматичними за умови дотримання певного балансу на кожному етапі навчання [4]. Рушійними силами професійного зростання студентів є набуття навичок і глобальних компетенцій шляхом залучення майбутніх фахівців до тривалих професійних відносин за межами освітнього процесу [12].

Мета і завдання дослідження. Одним з основних завдань закладів вищої освіти згідно із Законом України "Про вищу освіту" є забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі освітньої, наукової та інноваційної діяльності [6, ст. 26]. Нетрадиційні підходи до вирішення дидактичних завдань підготовки фахівців геоекологічного профілю передбачають активне залучення оригінальних методів і технологій та їхнє гармонійне поєднання з традиційними методиками освітнього процесу. Інноваційне навчання відрізняється прагненням до відкидання застарілих цінностей, але за умови збереження тих із них, які мають незаперечне значення [2]. Метою статті є обґрунтування змістовного наповнення основних блоків програми навчальної дисципліни "Геоекологія України" для забезпечення студентів базовими знаннями щодо сутності актуальних геоекологічних проблем України, причин їхнього виникнення і можливих шляхів розв'язання. Важливими завданнями на шляху досягнення поставленої мети є визначення основних форм забезпечення освітнього процесу на кожному етапі вивчення дисципліни; надання алгоритму розкриття кожної теми залежно від теоретичного і прикладного змісту; обґрунтування доцільності впровадження у навчальний процес методу проектів для набуття студентами навичок самостійно здобувати знання у тісній співпраці з викладачем.

Методика та методологія. У роботі досліджувалися методи і способи забезпечення навчального процесу, націлені на засвоєння знань, формування умінь і навичок для розвитку професійних здібностей майбутніх фахівців. Такий підхід дозволив зробити висновок про те, що знання успішно засвоюються лише тоді, коли набуваються шляхом власних зусиль у процесі самостійної роботи студентів. При цьому знання стають для студентів своєрідним керівництвом до дій на практиці, а також важливою передумовою подальшого розвитку особистості. Крім того,, розроблення методичних рекомендацій щодо ефективної організації навчального процесу здійснювалося шляхом систематизації форм і методів організації освітньої діяльності, упровадження в навчальний процес передового досвіду застосування нетрадиційних технологій, формування у майбутніх випускників готовності до ефективного впровадження набутих знань у професійну практичну діяльність.

Важливого методологічного значення набувають зміст і програма навчальної дисципліни, а також форми організації навчального процесу. Сучасна освітня діяльність вимагає від викладача постійного оновлення і творчого вдосконалення застарілих методичних шаблонів у проведенні лекційних і семінарських занять та організації самостійної роботи студентів. Лекційні заняття дають можливість одночасно з викладом змісту теми роз'яснювати і коментувати складні положення, а також замінювати певну літературу за відсутності її в бібліотеці. Методичні інновації на лекційних заняттях доцільні в тих випадках, коли вони підвищують якість навчання. Застосування на лекціях таких технологічних новацій, як мультимедійні презентації, має на меті не лише наочну демонстрацію на екрані певної інформації, але й виокремлення в поданому матеріалі ключових ідей і проблем. Інноваційного змісту набуває використання під час лекційних занять відеороликів, оскільки це підвищує інтерес до навчальної дисципліни і таким чином сприяє кращому засвоєнню теоретичних знань.

Нетрадиційним методичним прийомом ведення семінарських занять є залучення широкого кола студентів до дискусії під час публічних виступів. Дискусія має сприяти розвитку критичного мислення студентів і вміння відстоювати власну критичну позицію. При цьому завдання викладача полягають у підтриманні контакту з аудиторією та спрямуванні дискусії в потрібне русло. Одним з важливих методичних прийомів є перетворення викладачем потенційної проблеми на реальну і формування чіткої послідовності дій на шляху її розв'язання. Правильне формулювання проблеми дозволяє студентам зацікавитись нею, мати бажання її розв'язати та включитися в пошуково-аналітичну діяльність. За умов ефективного керування процесом результатом стає оптимальний варіант розв'язання проблеми. Невід'ємними компонентами інноваційної освітньої діяльності є пошук нового у змісті навчальних дисциплін, підвищення інтересу студентів до дисциплін, що активізує їхню пізнавальну активність і розкриває творчий потенціал.

Виклад основного матеріалу. Структура програми навчальної дисципліни геоекологічного змісту має будуватися відповідно до актуальних викликів і проблем. Передумовами формування змісту програми є невтішні наслідки тривалих структурних деформацій господарства України з домінуванням сировинних, найбільш екологічно небезпечних галузей, а також недієздатність національного природоохоронного законодавства. Через це важливі геоекологічні функції водного, геологічного, ґрунтового середовища, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу істотно порушено.

На географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка до навчального плану включено декілька дисциплін геоекологічного профілю. Однією з них є дисципліна "Геоекологія України", що викладається для магістрів першого року навчання. Для успішного втілення на практиці здобутих теоретичних знань оволодіння цим курсом спрямовано на формування у майбутніх фахівців геоекологічного мислення і компетентностей, здатності аналізувати причини виникнення геоекологічних проблем і вміння розробляти шляхи їхнього розв'язання. До програми дисципліни пропонується включити структурні блоки, що відповідатимуть алгоритму геоекологічних досліджень і застосуванню їхніх результатів на практиці (рис. 1). навчальний геоекологічний освітній ландшафтний

Знайомство студентів з курсом слід розпочинати з теоретико-методологічних основ геоекології - визначення її місця у системі наук про Землю, виділення об'єкта, предмета і головних методів досліджень. Цей програмний блок має містити такі головні постулати:

Об'єктами дослідження геоекології є геоекосис- теми, з яких складається організована цілісність природного середовища.

Геоекологія - комплексна природнича дисципліна, націлена на конструктивну оптимізацію структурно- функціональної організації навколишнього середовища.

Зважаючи на міждисциплінарний характер, геоекологія у своїх дослідженнях використовує весь арсенал методів географії та екології - польових і камеральних, традиційних і новітніх, загальнонаукових і специфічних.

На цьому, початковому, етапі вивчення дисципліни основними формами забезпечення освітнього процесу є організація нестандартних лекційних занять у вигляді мультимедійних презентацій, а також семінарських занять з такими формами контролю знань, як тестування, публічний виступ і залучення широкого кола студентів до дискусії. Темами дискусій можуть бути, наприклад, доцільність застосування у геоекологічних дослідженнях системного підходу (аналізу і синтезу) або значення геоеко- логічного районування для оцінки територій з позицій комфортності й безпеки проживання людини тощо.

Після засвоєння теоретико-методологічних основ геоекології можна переходити до основного програмного блоку навчальної дисципліни, присвяченого вивченню сучасних геоекологічних проблем України. Головні постулати цього блоку відповідають тематиці кожного лекційного і семінарського заняття. При цьому важливо будувати розкриття проблем за схемою "вплив нераціонального природокористування - зміна компонентів геоекосистем - порушення геоекологічних функцій цих компонентів унаслідок негативного впливу - шляхи відновлення порушених зв'язків". Наприклад, проблеми, пов'язані з порушенням ресурсної функції геологічного середовища, є закономірним наслідком надмірної експлуатації родовищ корисних копалин. Через це в Україні утворюються техногенні гірничопромислові ландшафти, руйнуються і забруднюються різні компоненти геоекосистем. Серед шляхів виходу із мінерально- сировинної кризи головними є невиснажливе використання ресурсної функції геологічного середовища, що потребує екологізації гірничого виробництва, мінімізації втрат речовини та енергії на стадіях вилучення, перероблення і наступного використання сировини з максимальною утилізацією відходів.Починаючи з цієї теми, варто поєднувати класичні традиційні методики навчання і творчий пошук, застосовувати інноваційні технології, оригінальні дидактичні ідеї. Форми забезпечення освітнього процесу мають бути спрямовані на засвоєння знань і набуття навичок розроблення наукових основ відновлення порушених природних комплексів, створення на їхньому місці продуктивних, раціонально організованих культурних ландшафтів. Порівняно новітнім в Україні є, зокрема, метод проектів, упровадження якого дозволяє студентам не лише краще засвоювати певні знання, але й учитися самостійно здобувати знання у тісній співпраці з викладачем.

Рис. 1. Структурні блоки програми навчальної дисципліни "Геоекологія України"

Метод проектів як освітня технологія є найбільш оптимальним шляхом розвитку активної природоохоронної позиції студентів, формування нового типу взаємин із природою, що забезпечує розвиток дослідницьких і практичних навичок розв'язання екологічних проблем [9, с. 112]. Методом передбачено індивідуальну роботу за планом, складеним проектною групою, а результати цієї роботи матимуть теоретичну, практичну і пізнавальну значимість. Оскільки в центрі уваги групи має бути конкретна проблема, завдання викладача - зацікавити суб'єкта навчання у пошуку шляхів її розв'язання за допомогою інтегрованих знань. Освітній проект у вищій школі не лише містить навчальний компонент (здобуття знань, умінь і навичок), але й забезпечує можливість професійної підготовки - перетворює отриману інформацію на систему знань, у результаті чого особистість самовизначається у своїй діяльності [4, с. 87]. Тобто проектна діяльність стимулює студентів учитися застосовувати отримані знання на практиці.

Під час роботи над проектом студенти послідовно виконують заплановані дії за алгоритмом: 1) виявлення сутності проблеми; 2) аналіз чинників і причин її виникнення; 3) розроблення шляхів розв'язання проблеми і виходу з кризи. Активна проектна діяльність сприяє розвитку креативного мислення, уміння шукати необхідну інформацію, приймати самостійні рішення. Головна місія викладача полягає в заохоченні студентів на досягнення кінцевого результату, який оформлюється у вигляді мультимедійної презентації.

Зважаючи на послідовність етапів роботи над проектом [10, с. 12-13], кожен з етапів вимагає від студентів і викладача певних форм взаємодії. Перший (підготовчий) етап, на якому колектив виконавців розподіляється на групи, визначаються мета і завдання проекту, плануються терміни виконання тощо, вимагає вміння виділяти головне серед другорядного та відповідної організованості. На другому (дослідницькому) етапі, коли відбувається безпосередня робота над проектом, вирішального значення набуває організація викладачем самостійної роботи студентів. У процесі такої роботи розвиваються науковий і творчий пошук, нетрадиційне мислення, уміння шукати інформацію, здатність приймати нестандартні рішення. На третьому (підсумковому) етапі під час презентації проекту найважливішим завданням викладача є залучення до обговорення отриманих результатів не тільки виконавців проекту, але й інших студентів академічної групи. Організовану таким чином активну дискусію можна професійно спрямовувати в потрібному напрямі. Такими напрямами можуть бути, наприклад, ефективність різних шляхів розв'язання проблеми, імовірні наслідки реалізації тих чи інших варіантів запропонованих рішень тощо. Якість дискусії є одним із критеріїв оцінювання проекту.

Виходячи із середньої кількості студентів в академічній групі, магістрам можна запропонувати низку тем проектів на вибір для кожної проектної групи. З метою розвитку творчої активності варто дати їм можливість сформулювати свої власні варіанти тем та узгодити їх з викладачем. При цьому теми проектів кожного розділу основного програмного блоку навчальної дисципліни мають бути пов'язані з конкретними проблемами, актуальними для сучасної України (табл.). Нетрадиційними можуть бути теми останнього, прикладного, розділу навчальної дисципліни, пов'язані з проектно-планувальними аспектами геоекологічних досліджень. Теми останнього розділу оригінальні тим, що студенти мають самостійно обрати приклад будь-якої геотехсистеми, беручи до уваги ключові положення геоекологічного проектування:

об'єктами оптимізації в передпроектних дослідженнях є геотехсистеми;

комплексна оцінка територіальних ресурсів охоплює все їхнє різноманіття;

- основою прийняття якісних проектно-планувальних рішень є ефективне використання результатів оцінних і прогнозних геоекологічних досліджень.

Таблиця. Орієнтовні теми студентських проектів з навчальної дисципліни "Геоекологія України"

Практично-прикладний розділ програми дисципліни "Геоекологія України" має важливе значення для розуміння магістрами проектної діяльності як вироблення адаптивної стратегії облаштування комфортного середовища мешкання людини. Як стверджував засновник екологічного проектування Г. Одум, проектування розвиває технологію для поєднання суспільства з навколишнім середовищем. Проте технологія є лише половиною взаємодії з довкіллям. Інша половина надається екосистемами, які адаптуються до спеціальних умов. Екологічне проектування користується перевагами екосистем, щоб об'єднати природні ресурси і результати економіки для генерування корисної роботи [11, с. 339].

Після засвоєння тем останнього розділу програми майбутні фахівці стають підготовленими до практичної діяльності щодо впровадження геоекологічного підходу до планування оптимізації природокористування, установлення пріоритетних функцій ландшафтів, накладання обмежень на використання природних ресурсів, нормування антропогенних навантажень на геоекосистеми тощо.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Необхідність підвищення якості освіти для фахівців геоекологічного профілю обумовлена відсутністю єдності між теоретичними знаннями студентів і здатністю вирішувати практичні завдання, а також недостатньою імплементацією результатів геоекологічних досліджень у практику планування, проектування та управління в Україні. Нова якість освітнього процесу прямо пов'язана з організацією нестандартних лекційних, практичних і семінарських занять, а також розробленням ефективнішої системи контролю й оцінки знань. Використання мультимедійних технологій і запровадження проектного методу із самостійним вибором студентами тем проектів сприяє поглибленню набутих знань при вивченні нового матеріалу та заохоченню майбутніх випускників до конструктивного проектування оптимального режиму природокористування у своєму місті, районі, області. Завдяки впровадженню у навчальний процес методу проектів у студентів формуються світоглядні уявлення про взаємозв'язки людини, природи і господарства та зростає відповідальність за наслідки своєї діяльності, розвиваються ініціативність і самостійність.

Першочерговими перспективами подальших досліджень є розроблення основоположних завдань прикладного блоку навчальних дисциплін геоекологічного профілю з орієнтацією на майбутню професійну діяльність; глибше опанування науково-педагогічними працівниками інноваційних методів навчання і викладання; повсюдне впровадження в освітній процес технології проектування для інтегрування набутих знань у досягнення суб'єктами навчання самостійних практичних результатів; наповнення змісту вищої освіти інформаційними технологіями навчання з доступом до цифрових ресурсів.

Список використаних джерел

1. Бачинский Г. А. Геоэкология как область соприкосновения географии и социоэкологии / Г. А. Бачинский // Известия Всесоюзного географического общества. - 1989. - Т. 121. - Вып. 1.

2. Бистрова Ю. В. Інноваційні методи навчання у вищій школі України // Право та інноваційне суспільство : електрон. наук. вид. - 2015. - № 1.

3. Голубев Г. Н. Основы геоэкологии : учеб. / Г. Н. Голубев. - М., 2016.

4. Карбованець О. І. Модель організації самостійної роботи студентів мікробіологічного змісту / О. І. Карбованець // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. - 2013. - Вип. 26.

5. Круглов І. С. Геоекологія та географія / І. С. Круглов // Наук. зап. Тернопіл.. пед. ун-ту. Серія : Географія. - 2004. - № 2, ч. 1. - С.49-55.

6. Про вищу освіту : Закон України від 1 липня 2014 р. № 1556-VII // Офіц. вісн. України. - 2014. - № 63.

7. Розанов Л. Л. Методологический аспект геоэкологии / Л. Л. Розанов // Вест. МГОУ. Серия : Естественные науки. - 2015. - № 2.

8. Тимашев И. Е. Геоэкология как эколого-ландшафтная наука // Вестник ВГУ, серия : География. Геоэкология. - 2007. - № 1.

9. Чайковська Г. Б. Проектні технології як ефективний засіб формування екологічної культури студентів / Г. Б. Чайковська // Наук. зап. ТНПУ ім. Володимира Гнатюка. Серія : Педагогіка. - 2017. - № 3.

10. Шищенко П. Г. Геоекологія в науково-освітньому вимірі / П. Г. Шищенко, О. П. Гавриленко // Вісн. Київ.. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Серія : Географія. - 2018. - Вип. 1(70).

11. Odum H. T. Concepts and methods of ecological engineering / T. Odum, B. Odum // Ecological Engineering. - 2003. - No. 20.

12. Sprott R. A. Factors that foster and deter advanced teachers' professional development / R. A. Sprott// Teaching and Teacher Education. 2019. - V. 77.

References

1. Bachinskij G. A. Geojekologija kak oblast' soprikosnovenija geografii i sociojekologii / G. A. Bachinskij // Izvestija Vsesojuznogo geograficheskogo obshhestva. - 1989. - T. 121. - Vyp. 1.

2. By'strova Yu. V. Innovacijni metody' navchannya u vy'shhij shkoli Ukrayiny' [Elektronny'j resurs] // Pravo ta innovacijne suspil'stvo : elektron. nauk. vy'd. - 2015. - # 1.

3. Golubev G. N. Osnovy geojekologii : ucheb. / G. N. Golubev. - M. : KNORUS, 2016.

4. Karbovanecz' O. I. Model' organizaciyi samostijnoyi roboty' studentiv mikrobiologichnogo zmistu / O. I. Karbovanecz // Naukovy'j visny'k Uzhgorods'kogo nacz. un-tu. Seriya : Pedagogika. Social'na robota. - 2013.

5. Kruglov I. S. Geoekologiya ta geografiya / I. S. Kruglov // Naukovi zapy'sky' Ternopil's'kogo derzh. ped. un-tu. Seriya : geografiya. - 2004. - # 2, Ch. 1. - S. 49-55.

6. Pro vy'shhu osvitu : Zakon Ukrayiny' vid 1 ly'pnya 2014 r. # 1556 VII // Oficz. visn. Ukrayiny'. - 2014. - # 63.

7. Rozanov L. L. Metodologicheskij aspekt geojekologii / L. L. Rozanov // Vestnik MGOU. Serija : Estestvennye nauki. - 2015. - # 2.

8. Timashev I. E. Geojekologija kak jekologo-landshaftnaja nauka // Vestnik VGU, serija : Geografija. Geojekologija. - 2007. - # 1.

9. Chajkovska G. B. Proektni texnologiyi yak efekty'vny'j zasib formuvannya ekologichnoyi kul'tury' studentiv / G. B. Chajkovs // Naukovi zapy'sky' TNPU im. Volody'my'ra Gnatyuka. Seriya : Pedagogika. - 2017. - # 3.

10. Shyshhenko P. G. Geoekologiya v naukovo-osvitn'omu vy'miri / P.G. Shyshhenko, O. P. Gavry'lenko // Visny'k Ky'yivs'kogo nacz. universy'- tetu im. Tarasa Shevchenka. Seriya : Geografiya. - 2018. - Vy'p. 1(70).

11. Odum H. T. Concepts and methods of ecological engineering / H. T. Odum, B. Odum // Ecological Engineering. - 2003. - No. 20.

12. Sprott R. A. Factors that foster and deter advanced teachers' professional development / R. A. Sprott// Teaching and Teacher Education. 2019. - V. 77.

Размещено на Allbest.ru