Особливості професійної підготовки вчителів Данії та Норвегії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості професійної підготовки вчителів Данії та Норвегії

Граб Мар'яна Василівна,

аспірант,

Мукачівський державний університет, м. Мукачево

У статті проведено аналіз структури освітньої системи Королівств Данії та Норвегії, визначено траєкторію професійної підготовки майбутніх фахівців в межах загальнонаціональної системи освіти та здійснено наукову розвідку інституційної системи професійної освіти усіх рівнів. Узагальнені результати наукового дослідження дали змогу визначити особливості системи професійної освіти педагогів Данії та Норвегії та обгрунтувати екстраполяції досвіду професійної підготовки майбутніх фахівців скандинавських країн у вітчизняну систему професійної освіти.

Ключові слова: професійна підготовка педагогів, національна система освіти, навчальний заклад, Данія, Норвегія.

В статье проведен анализ структуры образовательной системы Дании и Норвегии, определено траекторию профессиональной подготовки будущих специалистов в пределах общенациональной системы образования и осуществлено научное исследование институциональной системы профессионального образования всех уровней. Обобщенные результаты научного исследования позволили определить особенности системы профессионального образования педагогов Королевств Дании и Норвегии и обосновать экстраполяции опыта профессиональной подготовки будущих специалистов Скандинавских стран в отечественную систему профессионального образования.

Постановка проблеми

освіта професійна данія норвегія

Підвищені вимоги суспільства до компетентності сучасного вчителя нової української школи, як носія культури і транслятора соціальних цінностей, зумовлюють необхідність постійного удосконалення його професійної підготовки у закладах вищої освіти. В контексті сьогодення важливо враховувати кращі зразки української педагогічної освіти та запроваджувати позитивний досвід професійної підготовки педагогів Європи. Розглядаючи вчителів, як основних агентів впровадження стратегії розвитку освіти, європейські інституції проголосили педагогічну освіту однією з основ європейської соціальної моделі.

Професійна освіта провідних країн Європи, зокрема Скандинавських країн, орієнована на високоефективний розвиток економіки, безперервний потік інновацій та виробництва продукції, шо потребує високоінтектуального потенціалу нації. Фахова підготовка майбутніх учителів Королівств Данії та Норвегії спрямована, насамперед, на індивідуальний супровід студентів, формування їх особистих цілей у навчанні, соціальне включення, що забезпечує сприятливі умови для всебічного та гармонійного розвитку особистості педагога, його свободи, творчих здібностей, формування готовності до самовдосконалення та самореалізації.

Формуючи національну концепцію дидактичної системи педагогічної освіти, варто, на нашу думку, врахувати зарубіжний досвід з метою адаптації найефективніших зарубіжних технологій до вітчизняного освітнього середовища закладів вищої освіти.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій

Особливості сучасного стану професійної освіти (як національної, так і світової), змісту процесів становлення, модернізації, реформування і координування системи професійної підготовки відповідно до вимог сучасного національного та світового ринку праці знайшли відображення в наукових розвідках як зарубіжних, так і вітчизняних дослідників. Цінними для нашого дослідження є праці В. Афанасьєва, Дж. Гудлед, О. Дубасенюк [2], І. Зязюна, Т. Завгородньої, А. Кузьмінського, А. Лігоцького, Л. Хомич та ін. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про зацікавленість українських науковців проблемою вивчення й запровадження досвіду професійної підготовки майбутніх учителів, набутого в різних країнах світу. Зокрема, у наукових доробках Н. Авшенюк [1] розкрито тенденції професійного розвитку вчителів у розвинених англомовних країнах в умовах глобалізації. Л. Катревич висвітлює сучасні тенденції та зміст професійної підготовки вчителів гуманітарних дисциплін у вищих закладах освіти Великої Британії. У дослідженнях М. Задорожної обгрунтовано особливості професійної підготовки соціальних педагогів до роботи з сім'єю у різних типах вищих навчальних закладів Німеччини. Проблема становлення економічної освіти у вищій школі Чехії і Словаччини у ХХ ст. досліджена Г. Товканець [7] .

Науковий інтерес для нас становлять дисертаційні дослідження, присвячені тенденціям розвитку освіти дорослих у Скандинавських країнах у другій половині ХХ ст. (О. Огієнко); особливостям сучасної університетської освіти в країнах Західної Європи, проблемам її реформування, модернізації у західноєвропейських державах та Україні (О. Карпенко, П. Кряжев, Г. Поберезська, А. Ржевська). В контексті нашого дослідження заслуговують на увагу праці вчених, які займаються вивченням організації неперервної професійної освіти в Данії (А. Роляк) [5], системою підготовки педагогічних кадрів в Королівстві Норвегії (В. Семілетко) [6]; вивчають досвід підготовки вчителів у Швеції (Н. Кошарна), особливості професійної підготовки соціальних працівників у системі вищої освіти Данії (Т. Логвиненко) [3].

О.Леонтьєва, О. Матвієнко у своїх наукових працях розкривають основні аспекти сучасної освітньої системи, зміст і напрями професійної підготовки фахівців у Данії.

Мета статті: розкрити особливості професійної підготовки вчителів Данії та Норвегії.

Результати дослідження

Як відносно самостійний соціокультурний інститут, педагогічна освіта у Скандинавських країнах має свій вектор розвитку. Будучи тісно пов'язаною з іншими інститутами суспільства, вона забезпечує випереджальний вплив на економіку, політику, науку, ідеологію; є стрижнем стійкого розвитку і забезпечення стабільності в суспільстві; виступає самодостатньою цінністю, що забезпечує самоідентифікацію особистості, усвідомлення відповідальності перед суспільством, є засобом розбудови демократичного громадянського суспільства.

Визначальними чинниками зовнішнього контексту, що зумовили необхідність функціональної і структурної трансформації освіти у Королівствах Данії та Норвегії у другій половині ХХ століття, є: глобалізація, інтернаціоналізація, соціально-економічні, науково-технічні перетворення; демографічні чинники та загальноєвропейські тенденції розвитку систем освіти, а також динамічність освітніх потреб людини, суспільства, ринку праці; еволюційнийвипереджальнийхарактер змін загальноскандинавської та національної освітньої політики; гармонізація глобального та локального, національного і міжкультурного. Водночас основні параметри функціонування систем освіти у вищезазначених країнах базуються на грундтвігській концепції, подібності їх історичного, соціально- економічного, соціокультурного розвитку, культури, традицій, теоретико-методологічних засад освіти дорослих, що суттєвим чином зумовлює специфічність та гуманістичну спрямованість їх розвитку, а подібність систем управління, якому властиве гармонійне поєднання централізації та децентралізації на макро- і мікрорівнях, розвинуте соціальне партнерство, сприяє розробці спільних стратегій реформування освіти у контексті формування єдиного скандинавського, європейського та глобального освітнього простору.

Педагогічна діяльність - це різновид професійної діяльності і визначається нами як діяльність, що спрямована на передачу соціокультурного досвіду людей шляхом навчання і виховання та створення умов для особистого розвитку тих, кого навчають. У філософському контексті професійна підготовка вчителів Скандинавських країн розглядається, як професійна педагогічна діяльність, що має конкретно-історичний характер, предметність, соціально організована, детермінована, має чітку структуру, виявляє активне ставлення до навколишнього світу, піддаючись змінам, трансформаціям.

Освіта в Данії сповідує принцип: навчання для життя. Цей принцип для данців означає, що навчання має всебічно розвивати особистість, а не перетворювати людину на заручника системи. Знання для людини, а не людина для знань. Освіта в Данії більш орієнтована на практичну підготовку, ніж на теоретичну. Розглядаючи системи педагогічної освіти в Данії в контексті загальної систем освіти, то базова професійна підготовка майбутніх педагогів здійснюється в університетах (академічна освіта) й педагогічних коледжах (загальнопрофесійна освіта). Поєднання академічної та загальнопрофесійної освіти відбувається шляхом уніфікації загальних цілей і програм підготовки вчителів. Системі професійної підготовки вчителів у Данії притаманний поступальний розвиток, високий рівень демократичності, стабільність і гнучкість, оскільки особистісно-зорієнтована, дослідницько-зорієнтована й практико-зорієнтована концепції педагогічної освіти відіграють роль механізмів, які логічно поєднують академічну та загальнопрофесійну підструктури в цілісну систему.

Професійна підготовка вчителів у Данії здійснюється за базовим (або рівнем бакалавра) та академічним рівнем, що дає змогу здобути ступінь магістра й доктора філософії. Варто зазначити, що базовий рівень професійної підготовки майбутні вчителі можуть здобути в коледжах освіти й університетах, тоді як академічний рівень - тільки в класичних університетах. Особливістю датської системи професійної підготовки вчителів є наявність додаткового профорієнтаційного рівня, який здобувають у вищих народних школах [5] .

Зміст професійної підготовки майбутніх учителів у Данії визначається освітніми програмами середньострокового (базовий рівень) і довгострокового (академічний рівень) типів. Головними принципами розробки освітніх програм є такі: принцип відповідності змісту педагогічної освіти вимогам суспільства, науки, культури й особистості; єдності теорії та практики; гуманізації й гуманітаризації; фундаменталізації та міждисциплінарності. Навчальні плани професійної підготовки бакалаврів передбачають блоки загальнокультурних, психолого- педагогічних і профільних дисциплін, а також педагогічну практику. Зміст педагогічної практики майбутніх учителів структурується відповідно до змісту загальнокультурних, психолого-педагогічних і профільних дисциплін і передбачає активну та пасивну фази. Проходження практики дає можливість майбутньому вчителю отримати сертифікат «Про педагогічну практику», що є обов'язковим додатком до диплому вчителя середньої школи, і без якого педагог не має права на професійну діяльність у середніх школах Данії. Щодо навчальних програм магістратури, то вони мають науково-дослідницьке та предметне спрямування [5] .

Особливістю змісту професійної підготовки майбутніх учителів у Данії як на базовому, так і на академічному рівні є щільний взаємозв'язок, наступність та інтеграція всіх навчальних програм, переорієнтація з предметного на компетентнісний підхід, застосування модульного принципу структурування змістових блоків відповідно до європейської кредитнотрансферної системи ECTS. Професійні компетентності вчителя в Данії структуровані на базові, ключові, спеціалізовані та ціннісні. Тому всі блоки дисциплін у навчальних планах мають культурно-історичне та духовне спрямування. Слід зазначити, що навчання на педагогічних факультетах, що готують фахівців до роботи в середній школі, у Данії триває 6 років (до прикладу, від 4 років - в Англії, Ірландії та Італії, 5 - років у Греції, Португалії, Бельгії тощо) [4]. Незважаючи на те, що підготовка вчителів здійснюється в основному в університетах, система вищої педагогічної освіти доповнюється іншими типами вищих навчальних закладів. Так неперервна професійна підготовка вчителів Данії здійснюється головним чином в центрах професійного удосконалення.

Норвезька система освіти надає особливого значення створенню умов для набуття нових знань та вмінь впродовж життя задля успішного виконання професійних обов'язків у суспільстві й забезпеченню можливостей врахування специфіки швидкоплинних змін у середовищі праці. Вислів «навчання впродовж усього життя» передбачає установку, відповідно до якої навчання - за різними формами і у різних галузях - відбувається на усіх етапах життєвого шляху.

Визначальним у процесі підготовки майбутніх учителів Норвегії є діяльнісний підхід, який поглиблює практичну підготовку для тих, хто самостійно готує себе до різнобічної педагогічної діяльності, забезпечуючи трансформацію теоретичних знань у практичні знання, вміння і навички зі спеціальності. Для реалізації діяльнісного підходу педагоги норвезьких педагогічних коледжів і університетів керуються принципами, що насамперед мотивують активність студента в освоєнні теоретичного і практичного матеріалу, а саме: принцип включення особистості в значущу діяльність, принцип визнання права людини. Система вищої освіти Королівства Норвегії поділяється на:

- університети, які фокусують свою діяльність на теоретичних дисциплінах (мистецтва, гуманітарних, природничих наук). Підготовка бакалавра триває 3 роки, магістра 5 років і доктора філософії - 8 років;

- університетські коледжі, які надають широкий спектр освітніх послуг із підготовки спеціалістів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, серед яких є такі, що надають можливість студенту оволодіти професією вчителя [6].

Узагальнення досвіду Данії та Норвегії з проблем професійної педагогічної освіти, виявлення прогресивних ідей та їх творче використання може позитивно вплинути на розвиток професійної освіти в Україні в період реформування та інтеграції в європейський і світовий освітній простір.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Таким чином, аналіз розвитку освіти у країнах Європейського Союзу дав можливість виділити наскрізні тенденції: глобалізація, інформатизація, інтеграція, інтернаціоналізація. До загальних тенденцій віднесено: прагнення забезпечення загальноєвропейської ідентичності у педагогічній професійній підготовці, що реалізується через розробку та затвердження єдиних міжнародних європейських стандартів якості педагогічної освіти та створення європейського освітнього простору; перехід на університетський рівень педагогічної освіти; домінування двох основних моделей у педагогічній освіті: паралельної та послідовної; впровадження європейської системи накопичення кредитів; розвиток освітньої мобільності; зростання суспільної ролі педагогічної діяльності.

Освітня система Королівств Данії та Норвегії гарантує надання студентам доступу до професійної освіти на основі їх здібностей та інтересів. Значна увага в процесі фахової підготовки приділяється вивченню майбутніми педагогами іноземних мов, що сприяє становленню готовності до вимог професійного зростання на міжнародному рівні, формуванню у них природничої компетентності. Держави надають великого значення безперервній освіті, мотивуючи суспільство з раннього віку до навчання впродовж усього життя. Потребують подальшого дослідження питання імплементації системи підготовки педагогічних кадрів у систему вищої педагогічної освіти України на основі позитивних ідей досвіду Данії та Норвегії.

Список використаних джерел

1. Авшенюк Н. М. Стандартизація професійної підготовки вчителів у Англії й Уельсі (кінець ХХ - початок ХХІ ст.): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Наталія Миколаївна Авшенюк; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України.- К., 2005. - 235 с

2. Дубасенюк О.А. Професійна підготовка педагогічних працівників: наук.-метод, зб. / О.А. Дубасенюк. Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України, Житомир. держ. пед. ун-т ім. І. Франка. - К. - Житомир, 2000. .- 247 с

3. Логвиненко Т.О. Особливості професійної підготовки соціальних працівників у системі вищої освіти Данії / Т.О.Логвиненко // Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2010. - № 1. - С.59-65.

4. Пуховська Л.П. Сучасні підходи до професіоналізму вчителя в різних освітніх системах / Л.П. Пуховська // Шлях освіти. - 2001. - № 1. - С. 20-26.

5. Роляк А. О. Професійна підготовка вчителів у вищих навчальних закладах Данії : дис. канд. пед. наук: 13.00.04 /Роляк Ангеліна Олексіївна; Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАНП України. - Київ, 2011.- 290 с.

6. Семілетко В. І. Система підготовки педагогічних кадрів у Норвегії : дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Семілетко Вячеслав Іванович ; Луганський держ. педагогічний ін-т. - Луганськ, 1996. - 162 л.

7. Товканець Г.В. Економічна освіта у вищій школі Чехії і Словаччини у ХХ столітті : [монографія] / за ред. Н.Г. Ничкало. - К.: Кондор, 2013. - 506 с.

References

1. Avshenyuk, N. M., 2005. Standartyzatsiya profesiynoyi pidhotovky vchyteliv u Anhliyi y Uel'si (kinets' ХХ - pochatok ХХІ st.) [Standardization of teacher training in England and Wales (end of XX - beginning of XXI century)]. Candidate of Pedagogical Sciences. Institute of Pedagogy and Psychology of Professional Education of APS of Ukraine. Kyiv.

2. Dubasenyuk, O.A. 2000. Profesiyna pidhotovka pedahohichnykh pratsivnykiv [Professional training of teaching staff]. Kyiv, Zhytomyr: State Pedagogical University. I. Franko.

3. Lohvynenko, T.O., 2010. Osoblyvosti profesiynoyi pidhotovky sotsial'nykh pratsivnykiv u systemi vyshchoyi osvity Daniyi [Features of vocational training of social workers in higher education in Denmark]. Social pedagogy: theory and practice, 1, pp. 59-65.

4. Pukhovs'ka, L.P., 2001. Suchasni pidkhody do profesionalizmu vchytelya v riznykh osvitnikh systemakh [Modern approaches to teacher professionalism in different education systems]. The path of education, 1, pp. С. 20-26.

5. Rolyak A. O., 2011. Profesiyna pidhotovka vchyteliv u vyshchykh navchal'nykh zakladakh Daniyi [Vocational Training of Teachers in Higher Education in Denmark]. Candidate of Pedagogical Sciences. Institute of Pedagogy and Psychology of Professional Education of APS of Ukraine. Kyiv.

6. Semiletko, V. I., 1996. Systema pidhotovky pedahohichnykh kadriv u Norvehiyi [Teacher Training System in Norway]. Candidate of Pedagogical Sciences. Lugansk State Pedagogical Institute. Lugansk.

7. Tovkanets', H.V.; Nychkalo, N.H., ed. 2013.

Размещено на Allbest.ru