Особливості професійної підготовки працівників підрозділів ювенальної превенції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості професійної підготовки працівників підрозділів ювенальної превенції

Спринчук С.В. - кандидат психологічних наук,

доцент кафедри юридичної психології

Національної академії внутрішніх справ

м. Київ

Анотація

Актуальні проблеми масштабності різних форм насильства, суттєвого зростання рівня агресивних виявів у дитячому середовищі, учинення дітьми та щодо них злочинів актуалізують необхідність переосмислення парадигми здійснення превентивних заходів, що є основним завданням підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України. Зважаючи на сучасні вимоги в галузі забезпечення прав і свобод дітей, здійснення працівниками підрозділів ювенальної превенції різноманітних функцій та виконання комплексу завдань, визначених нормами чинного законодавства, можна констатувати потребу підвищення ефективності професійної підготовки та визначення шляхів її покращення. Метою статті є з'ясування особливостей удосконалення професійної психологічної підготовки працівників підрозділів ювенальної превенції. Основними завданнями дослідження є встановлення сучасного стану та проблем професійної підготовки працівників підрозділів ювенальної превенції; розроблення науково обґрунтованих пропозицій щодо її оптимізації. Методологія. Під час підготовки статті використано окремі загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання, зокрема: історичний, філософсько-правовий, порівняльний, системний, функціональний, узагальнення, а також психологічні методи: анкетування, опитування, бесіда, тестування. Наукова новизна. На підставі результатів емпіричного дослідження сучасного стану та проблем професійної підготовки працівників підрозділів ювенальної превенції, її ролі та значення окреслено шляхи вдосконалення професійної психологічної підготовки. Розроблено пропозиції з оптимізації професійної психологічної підготовки шляхом внесення змін до професійної програми післядипломної освіти працівників підрозділів ювенальної превенції. Висновки. Аналіз проблем професійної психологічної підготовки працівників підрозділів ювенальної превенції засвідчив, що в процесі професійного становлення фахівців необхідно обов'язково враховувати практичну складову превентивної діяльності, дотримуватися визначених професіограм і психограм, сприяти розвиткові професійно важливих якостей, застосовувати спеціально розроблені програми психологічної підготовки та забезпечити дотримання стандартів поліцейської діяльності. Крім того, заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання, на базі яких проходять післядипломну підготовку працівники підрозділів ювенальної превенції, повинні забезпечити застосування інноваційних інтерактивних педагогічних технологій, ураховувати акмеологічні аспекти особистісного зростання та професійної майстерності. Порушені питання потребують подальших досліджень.

Ключові слова: професійна підготовка; ювенальна превенція; права; свободи дитини; психологічне насильство; булінг; особистісний розвиток; тренінг; інтерактивні засоби навчання.

Annotation

професійний підготовка ювенальний превенція

Sprynchuk S. - Ph.D in Psychology, Associate Professor of the Department of Legal Psychology of the National Academy of internal Affairs, Kyiv, Ukraine

Peculiarities of Professional Training the Staff for Juvenile Prevention Actual problems of the various forms of violence, significant increase the aggressive manifestations in the child environment, child crimes and crimes against children require rethinking about the paradigm of preventive measures, which is the main task of the units for juvenile prevention of the National Police of Ukraine. Given the current requirements in the field of protection of the children rights and freedoms, the implementation an activity of the units for juvenile prevention during fulfillment tasks defined by the rules of the modern legislation, it can be argued that it is necessary to improve the effectiveness of professional training and identify ways to improve it. The purpose of the article is to identify the features of improving the psychological training of employees of the units for juvenile prevention. The main tasks of the research are to determine the current state and problems during professional training of employees of the units for juvenile prevention; development the scientifically grounded proposals for its optimization. Methodology. During the preparation of the article, some general scientific and special scientific methods of cognition were used, in particular: historical, philosophical-legal, comparative, systemic, functional, generalization. Scientific novelty. As a result of empirical research the current state and problems of professional training of employees of the units for juvenile prevention, its role and importance, ones have been determined the ways for improvement the professional psychological training. On this basis, we have developed proposals to optimize professional psychological training by making changes to the postgraduate education program for employees of the units for juvenile prevention. Conclusions. Analysis the problem of the professional psychological training of employees of the units for juvenile prevention showed that during the process of professional formation the specialists it is necessary to take into account the practical component the preventive activity, adhere to certain professiograms and psychograms, ensure the development the professionally important qualities, apply specially developed programs of psychological training police activity and ensure the police activity standards. In addition, the higher education institutions with specific training conditions for undergraduate training the employees of the units for juvenile prevention, should ensure the obligatory use of innovative interactive pedagogical technologies, take into account acmeological aspects of personal growth and professional skill. These raised issues are not conclusive and need further investigation.

Keywords: professional training; juvenile prevention; rights; freedoms of the child; psychological abuse; bulling; personal development; training; interactive learning tools.

Вступ

Збільшення кількості злочинів, учинених дітьми або проти дітей, різноманітні вияви насильства, агресії, жорстокості, булінгу, поява суїцидальних груп, інші девіації в дитячому середовищі набули останніми роками масового характеру та привернули увагу громадянського суспільства, педагогів, психологів, соціальних працівників, правоохоронців. Орієнтованість нашої країни на світові стандарти захисту прав і свобод людини актуалізує необхідність змінити державну політику стосовно дитячої злочинності та виявів насильства в дитячому середовищі. Із цього приводу В. Оржеховська та С. Кириленко зазначають, що динаміка збільшення протягом останнього десятиліття кількості молодих людей з девіантною поведінкою, а також урізноманітнення форм девіацій не лише засвідчують складність, глибину, полімотивованість цієї проблеми, а й підтверджують неефективність здійснюваних превентивних заходів і недосконалість науково-методичного забезпечення превентивного виховання дітей різних вікових періодів (Orzhekhovska, & Kyrylenko, 2019, р. 3). Актуальним завданням сучасного етапу реформування правоохоронних органів, на думку О. Дручек, є переформування органів й установ, що займаються питаннями захисту прав дітей, та вдосконалення організаційно-правових засад їхньої діяльності. До таких інституцій, зокрема, належить Національна поліція України, підрозділи якої наділені загальною і спеціальною компетенцією в зазначеній сфері. Зміна функцій та завдань Національної поліції України щодо забезпечення прав дитини привертає посилену увагу до питання оптимального поєднання форм і методів її правоохоронної діяльності (Druchek, 2017, р. 7). Водночас Д. Швець зазначає, що сучасні методи й підходи до діяльності відповідних органів і підрозділів поліції потребують оновлення, оскільки саме від них безпосередньо залежать здоров'я, безпека й навіть життя дітей, які опинилися в складній життєвій ситуації (Shvets, 2019). Для виконання поставлених перед підрозділами ювенальної превенції завдань вважаємо за доцільне вдосконалити систему професійної підготовки щодо посилення психологічної складової, оскільки особливості ювенальної превенції як діяльності вимагають від персоналу як розвинених особистісних якостей, так і використання ґрунтовних психологічних знань.

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю вдосконалення професійної психологічної підготовки поліцейських підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України з метою підвищення ефективності превентивної діяльності.

Методологія проблеми насильства й агресії в дитячому середовищі є предметом широкого наукового дослідження, що ґрунтується на працях таких науковців: А. Басса, А. Берковіца, Гуггенбюля, В. Райха, З. Фрейда, Е. Фромма, російських дослідників: Ю. Антоняна, К. Гаджієва, Б. Діденка, Б. Поршнєва, О. Реана, Т. Румянцева, Е. Самовічева, українських дослідників: І. Алексе- єнка, О. Базалука, Л. Балабанової, О. Бандурки, Друзя, Л. Кейсевича, Н. Корабльова, В. Кришталя, М. Фіцули. Психолого-педагогічні, соціальні умови запобігання насильству над дітьми досліджують такі вчені, як: В. Бондаровська, Т. Гончарова, І. Звєрєва, О. Коломієць, О. Кочемировська, Г. Лактіонова, Н. Максимова, В. Міленко, К. Мілютіна, Ю. Онишко, Т. Сафонова, Е. Цимбал та ін.

Аспекти розбудови та реалізації ювенальної політики в Україні, специфіку її реалізації в діяльності правоохоронних органів, особливості превентивної роботи поліції (міліції) розглядали у своїх працях такі вчені: О. Алєксєєва, Т. Варфоломеєва, М. Веселов, І. Волокітенко, В. Гаркуша, В. Глуховеря, О. Горбач, Я. Квітка, Т. Корж-Ікаєва, Н. Крестовська, О. Максименко, Т. Назар, Р. Опацький та ін. Дослідниця Ю. Світлична аналізувала заходи ювенальної превенції в діяльності органів публічної адміністрації. Актуальні питання особливостей і проблем професійної підготовки працівників поліції (міліції) розглянуто в працях М. Ануфрієва, О. Бандурки, В. Борисова, А. Вельможної-Сидорової, І. Вдовенка, С. Гаркуші, Р. Гуревича, Л. Коваль, А. Коломієць, Є. Кулика, О. Левенець, Г. Литвинової, В. Медведєва, Л. Мороз, Н. Рідей, О. Користіна, В. Синьова, В. Сокуренка, С. Стрілець, В. Пліска, Г. Яворської, С. Яковенка та ін.

Мета і завдання дослідження

Метою статті є встановлення особливостей удосконалення професійної психологічної підготовки працівників підрозділів ювенальної превенції. Основними завданнями дослідження є: визначення сучасного стану та проблем професійної підготовки працівників підрозділів ювенальної превенції, розроблення науково обґрунтованих пропозицій щодо її оптимізації.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», на поліцію покладено завдання з превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень ("Zakon Ukrainy", 2015). Обов'язковою умовою ефективності діяльності органів і підрозділів Національної поліції є постійна робота щодо якісної підготовки працівників поліції до виконання покладених на них завдань, усебічний розвиток кадрового потенціалу. На жаль, статистика рівня злочинності, показники успішності діяльності органів і підрозділів поліції, рівень довіри громади до поліції засвідчують, що традиційні підходи до підготовки персоналу не цілком забезпечують необхідну якість і професійну компетентність кадрів поліції. З метою реформування системи професійної освіти працівників поліції, створення науково обґрунтованої методологічної основи інноваційного розвитку освіти в системі МВС України, визначення підходів до оптимізації мережі відомчих закладів вищої освіти, удосконалення освітнього процесу, забезпечення тісного взаємозв'язку науки та практики, максимального сприяння виконанню завдань з модернізації підготовки кваліфікованого персоналу, який матиме поглиблені теоретичні знання та практичні навички й буде спроможний на високому професійному рівні захищати територіальну цілісність країни, її кордони, права, свободи й інтереси громадян, протидіяти злочинності, забезпечувати публічну безпеку та порядок у державі було прийнято Концепцію реформування освіти в Міністерстві внутрішніх справ України, затверджену наказом МВС України від 25 листопада 2016 року № 125 ("Nakaz MVS", 2016).

У Законі України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю» чітко визначено поняття соціальної роботи з дітьми та молоддю, що передбачає діяльність уповноважених органів, підприємств, організацій та установ незалежно від їх підпорядкування та форми власності й окремих громадян, яка спрямована на створення соціальних умов життєдіяльності, гармонійного та різнобічного розвитку дітей і молоді, захисту їхніх конституційних прав, свобод, законних інтересів, задоволення культурних та духовних потреб ("Zakon Ukrainy", 2001). Відповідно до Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, основними завданнями підрозділів ювенальної превенції є: 1) профілактична діяльність, спрямована на запобігання вчиненню дітьми кримінальних й адміністративних правопорушень, виявлення причин та умов, які цьому сприяють, ужиття в межах своєї компетенції заходів щодо їх усунення;

2) ведення профілактичного обліку дітей, схильних до вчинення правопорушень, та проведення з ними заходів індивідуальної профілактики; 3) участь у встановленні місцеперебування дитини в разі її безвісного зникнення чи отриманні даних для цього в межах кримінального провадження, відкритого за фактом її безвісного зникнення; 4) ужиття заходів щодо запобігання та протидії домашньому насильству, учиненому дітьми та стосовно них, а також жорстокому поводженню з дітьми; 5) ужиття заходів щодо запобігання дитячій бездоглядності, зокрема здійснення поліцейського піклування щодо неповнолітніх осіб; 6) провадження діяльності, пов'язаної із захистом права дитини на здобуття загальної середньої освіти ("Nakaz MVS", 2017).

На думку Є. Зеленського, діяльність працівників ювенальної превенції Національної поліції України в умовах реформування МВС України недооцінюють, на що негативно позначилися такі чинники: ліквідація відділів кримінальної міліції у справах дітей, скорочення штатних посад відділів ювенальної превенції, відсутність прогресивного реального розвитку напряму запобігання вчиненню правопорушень дітьми, обмеженість технічних можливостей ювенального інспектора, відсутність приміщень для окремого утримання дітей і дорослих осіб тощо. Хоча саме дотримання міжнародних стандартів захисту прав дитини, забезпечення можливостей спілкування з дитиною досвідчених поліцейських, застосування світових методик роботи з дітьми є одним зі свідчень розвинутості та цивілізованості держави (Zelenskyi,р. 16).

Із цього приводу І. В. Іщенко зазначив, що нині можна констатувати певний прогрес в організації діяльності підрозділів ювенальної превенції (порівняно з колишніми підрозділами кримінальної міліції у справах дітей), який простежується в посиленні компонента захисту прав дітей, передусім тих, які перебувають у складній життєвій ситуації та конфлікті із законом. В арсеналі поліції з'явилися такі нові організаційні форми ювенальної превенції: а) експериментальна модель співпраці закладів освіти й поліції «Шкільний офіцер поліції» ("Metodychni rekomendatsii", 2016); б) спільна соціальна послуга «Пошук дітей»; в) система «Поліна». Поширеним стало формування та використання в системі ювенально-превентивних заходів баз (банків) даних, що належать до єдиної інформаційної системи МВС України, а також вебсайтів і соціальних мереж Інтернету (Ishchenko,р. 98).

Специфіка роботи працівників ювенальної превенції полягає в тому, що вони витрачають забагато часу на надання консультацій з питань законодавства всім учасникам освітнього процесу й на виконання правоосвітньої діяльності, а отже, опиняються на значній правовій та психологічній дистанції від нагальних проблем і складних життєвих ситуацій дітей. У зв'язку із цим у неповнолітніх формуються неправильні стереотипи щодо правоохоронців. Водночас слід зазначити й про позитивні зрушення: дедалі частіше працівники підрозділів ювенальної превенції вдаються до вирішення юридичних конфліктів за участю дітей засобами, запропонованими дієвими програмами відновного правосуддя, застосовують методику опитування та допиту «Зелена кімната», беруть участь у шкільних програмах примирення, активно взаємодіють з учителями та шкільними психологами, іншими фахівцями служб для дітей і молоді тощо. Останніми роками, зазначає Є. Пліско, актуальним стає поєднання органів ювенальної юстиції та державних служб соціальної допомоги неповнолітнім в один державний соціально-правовий інститут (Plisko, 2019, р. 42).

Для ефективного виконання практичних завдань превентивної діяльності працівник повинен мати ґрунтовні знання не тільки в галузі права, а й за різними напрямами психології (вікової, соціальної, патопсихології тощо), педагогіки, віктимології, а також знати та використовувати тактичні прийоми психологічного впливу для встановлення ефективної взаємодії з дітьми. З метою формування та розвитку професійно важливих якостей працівників підрозділів ювенальної превенції, необхідних знань і навичок започатковано професійно-психологічну підготовку як вид фахової службової підготовки. Її проводять безпосередньо в практичних підрозділах і на базі закладів вищої освіти системи МВС України за окремими тематичними планами, розробленими згідно з вимогами чинного законодавства.

На думку Н. Полудьонної та А. Лукашенко, професійна підготовка майбутніх правоохоронців має декілька складових, серед них: 1) підготовка майбутніх поліцейських як педагогів і психологів, які професійно вирішують різні конфліктні ситуації (для цього слухачі мають володіти педагогічними знаннями, уміннями, компетентностями); 2) підготовка кваліфікованих викладачів й інструкторів до виконання цих завдань (Poludonna, & Lukashenko, 2015).

Професійна підготовка поліцейських, зазначає А. Дмитрієв, має відбуватися з огляду на всі складні аспекти правоохоронної діяльності, причому слід ураховувати необхідність використання практичного досвіду й досягнень юридичних, психологічних, педагогічних, соціологічних та інших наук (Dmytriiev, 2015). Доцільність вивчення психолого-педагогічного аспекту професійного спілкування в галузі правоохоронної діяльності обґрунтовує І. Голопич. Зазначене зумовлено тим, що встановлення контакту й розв'язання конфліктних ситуацій відбувається ефективніше, якщо правоохоронці обізнані з механізмами виявлення індивідуальних особливостей людини, реалізують прийоми й методи педагогічного впливу на коригування її дій та поведінки (Holopych,р. 58).

На переконання Г. Карпеченкової, формування спеціалізованої ювенальної компетентності - актуальне питання під час підготовки майбутніх працівників поліції превентивної діяльності, результатом діяльності яких стане як посилення довіри до поліції, виховання правосвідомого покоління молоді, так і зниження рівня дитячої злочинності, зокрема рецидивної (Karpechenkova,р. 79). Дослідниця зазначає, що працівнику ювенальної превенції вкрай важливим є використання знань широкого кола наук: усіх юридичних дисциплін, зокрема ювенального права, фізіології та патофізіології, вікової психології, психофізіології, соціології. Авторка дійшла висновку щодо необхідності мультидисциплінарної підготовки кадрів для підрозділів ювенальної превенції у відомчих закладах вищої освіти України.

Ми поділяємо думку Д. Швеця, який вважає, що в межах підготовки та підвищення кваліфікації працівників підрозділів ювенальної превенції увагу слід зосередити на вивченні таких питань, як: розроблення дієвого алгоритму спільних дій дільничних офіцерів поліції, слідчих, працівників підрозділів ювенальної превенції та інших поліцейських служб; налагодження чіткої взаємодії поліції з учителями, психологами, соціальними працівниками; активізація участі органів Національної поліції України в програмах Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ); ознайомлення зі світовими методиками роботи з дітьми як працівників поліції, так і представників громадських організацій, окремих волонтерів. Це надасть можливість працівникам підрозділів превенції розробляти ефективні цільові превентивні заходи, що мають попередити факти загибелі дітей, насильства щодо них, утечі з дому та злочинів у дитячому середовищі (Shvets, 2019, р. 31).