Дизайн-мислення як інтерактивний метод розкриття творчих здібностей у професійній освіті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дизайн-мислення як інтерактивний метод розкриття творчих здібностей у професійній освіті

Т.С. Козак,

О.А. Швець

Анотації

В останні роки дизайн перетворився з інструменту підвищення рівня споживання в інструмент, що створює нові цінності, які закладені в основі інноваційних розробок. Цій революції дизайн завдячує гуманізаційному методу впровадження дизайн-мислення (design thinking).

Нині в соціокультурному й навчальному напрямах дизайн-мислення, зокрема в Україні, використовується певною групою людей, задіяних у сфері life design, інноваційних компаніях, ІТ проектах, школах реклами, проектах профорієнтації та громадських організаціях, у соціальному підприємництві, бізнесі, державному секторі. На нашу думку, цей інноваційний метод необхідно вводити в сферу дизайн-освіти, оскільки він є раціонально виправданим у рамках нової професійної освіти і розбудови креативної економіки України (що значить вміти працювати на межі декількох дисциплін, структурувати розрізнену інформацію, створювати і синтезувати нові рішення, в яких ключовими словами виступають креативність та уява). Незважаючи на низку окремих публікацій, все ж питання дизайн-мислення як інтерактивного методу розкриття творчих здібностей у професійній освіті не було висвітлено в такому контексті.

У статті теоретично й методично обґрунтовано необхідність впровадження методу дизайн-мислення як інноваційної та інтерактивної форми навчання, яка розкриває творчі якості студента-дизайнера як особистості та її креативні здібності в умовах інтеграційної розбудови професійної дизайн-освіти. Показано, що специфіка дизайну полягає в усвідомленому прагненні засобами проектування задовольнити ті потреби, які не задовольняються іншими, наявними на сьогоднішній день у суспільстві засобами. дизайн мислення навчання

У навчальному процесі за допомогою інтерактивного методу дизайн-мислення студент-дизайнер у командній співпраці всіх учасників на різних етапах "переживає" весь проектний процес за новою формою моделі творчої діяльності, наскрізним елементом якого виступає людина та її цінності.

Ключові слова: дизайнер, дизайн-мислення, дизайн-освіта, інтерактивне навчання, креативність, творчість.

DESIGN-THINKING AS AN INTERACTIVE METHOD OF DISCLOSURE OF CREATIVE ABILITIES IN PROFESSIONAL EDUCATION

Annotation. In recent years, design has evolved from a tool for consumption level increase into an instrument that creates new values which underlie innovative developments. This revolution is due to the humanization method of implementing design thinking.

Nowadays in the socio-cultural and educational directions of design thinking, in particular in Ukraine, is used by a certain group of people involved in the sphere of life design, innovation companies, IT projects, advertising schools, vocational guidance projects and public organizations, in social entrepreneurship, business, and the public sector. In our opinion, this innovative method needs to be introduced into the sphere of design education, since it is rationally justified in the framework of new vocational education and the development of the creative economy of Ukraine (which presumes ability to work on the boundary of several disciplines, to structure differentiated information, to create and synthesize new solutions, in which key words are creativity and imagination). Despite a number of individual publications, the issue of design thinking as an interactive method of disclosing creative abilities in vocational education has not been highlighted in this context.

In this article the authors have theoretically and methodically grounded the necessity of implementing the method of design-thinking as an innovative and interactive form of training, which reveals the creative qualities of a student-designer as a person and his creative abilities in the context of the integration development of professional design education. It has been shown that the specificity of the design lies in the conscious longing for the means of designing to meet those needs that are not satisfied with other available to date means.

In the learning process, by means of interactive method of design thinking, a student-designer in the team collaboration of all the participants at various stages "experiences" the entire project process in a new form of creative activity model, where the person and personal values are the through elements.

Keywords: designer, design-thinking, design education, interactive learning, creativity, creativity.

Постановка проблеми. В останні роки дизайн перетворився з інструменту підвищення рівня споживання в інструмент, що створює нові цінності, які закладені в основі інноваційних розробок. Цій революції дизайн завдячує гуманізаційному методу впровадження дизайн-мислення (design thinking). На нашу думку, цей інноваційний метод необхідно вводити в сферу дизайн-освіти, оскільки він є раціонально виправданим у рамках нової професійної освіти і розбудови креативної економіки України (що означає вміти працювати на межі декількох дисциплін, структурувати розрізнену інформацію, створювати і синтезувати нові рішення, в яких ключовими словами виступають креативність та уява).

Аналіз попередніх досліджень. Питання дизайн-мислення вивчали і продовжують досліджувати багато зарубіжних науковців. Спочатку широкого наукового аналізу цей метод отримав у роботі відомого інженера та дизайнера Бакмінстера Фуллера, а також був представлений Робертом МакКімом і його працею "Досвід візуального мислення" 1973 року. Друга хвиля еволюції інноваційного методу розпочалася у 80-х роках діяльністю таких теоретиків, дизайнерів, психологів і філософів як Брайан Лоусон, Найджел Кросс, Дональд Шьон, Річард Б'юкенен, Том та Девід Келлі, Тім Браун, Жанна Лідтка. Нині в соціокультурному й навчальному напрямах дизайн-мислення, зокрема в Україні, використовується певною групою людей, задіяних у сфері life design, інноваційних компаніях, ІТ проектах, школах реклами, проектах профорієнтації та громадських організаціях, у соціальному підприємництві, бізнесі, державному секторі. Незважаючи на низку окремих публікацій, все ж питання дизайн-мислення як інтерактивного методу розкриття творчих здібностей у професійній освіті не було висвітлено в такому контексті.

Мета статті - теоретично й методично обґрунтувати необхідність впровадження методу дизайн- мислення як інноваційної та інтерактивної форми навчання, яка розкриває творчі якості студента-дизайнера як особистості та її креативні здібності в умовах інтеграційної розбудови професійної дизайн-освіти.

Виклад основного матеріалу. Аналізуючи етимологію поняття "дизайн" (з анг. design - задум, план, намір; з латин. designare - відміряти, намічати) в контексті обраної проблеми, найбільш правильним вважаємо визначення І. Рижової: дизайн - специфічний соціокультурний феномен, що являє собою проектну, творчо- перетворювальну діяльність, спрямовану на предметне середовище родового буття людини з метою формування гармонійного відношення людини до природи, світу і самої себе, яка спирається на відповідні когнітивні компетенції щодо взаємоузгодження несуміжних, утилітарно-прагматичних та екзистенційно-антропологічних вимірів предметного світу людського буття [7].

Розглядаючи проблему в дидактичному аспекті, необхідно охарактеризувати трансформацію поняття дизайну, яка представляється нами в такому еволюційному ключі: зародження дизайну - дизайн як мистецтво

- дизайн як функція - дизайн як емоція - дизайн як мислення. У предметно просторовому середовищі модель структурної одиниці творчої діяльності утворюють необхідні логічно-пов'язані зв'язки діяльності: суб'єкт - засіб

- матеріал - продукт. Користуючись цією універсальною базисною моделлю, можна уявити в загальному вигляді основні етапи створення реальних об'єктів, які починаються з усвідомлення функцій потреб, що виступають першопричиною діяльності та формування соціального замовлення як підґрунтя майбутнього предмету. В такому випадку модель можна зобразити таким чином: замовник - засіб планування - потреби - замовлення. Проектування предметів (замовлення), тобто їх практично-духовне творення, і є та сфера споживання предметів, де вони виступають уже в ролі засобу діяльності. Відповідно до закону потреб процес споживання породжує нові функції-потреби, які надходять у сферу планування, і цикл повторюється на новому рівні.

Представлена модель є лінійним процесом створення об'єкта (або послуги), що містить зовнішні об'єктивні фактори. При створені утилітарного предмету в сфері використання в якості формотворної засади виступає взаємодія предмета з середовищем і користувачем - людиною - індивідом та особистістю. Характер формату циклу створення предмету виключає таке поняття як ціннісна перспектива.

Перетворюючи навколишній світ, дизайнер все більше концентрується на проблемах філософських, соціальних і політичних, які обробляються дизайнером у контексті дизайнерської культури, що орієнтується на певні цінності. Тому в сфері дослідницьких інтересів дизайну як культурного феномена постає ряд питань: про сутність і природу цінностей, їх генезис і систематизацію, ієрархію цінностей та їх місце в житті людини, орієнтацію людини у світі цінностей та їх оцінювання. Людина живе в оточенні цінностей, що являють свого роду "ціннісне середовище" чи, вірніше "ціннісне поле", у якому всі речі набувають тієї чи іншої значущості для людини, соціальної групи чи суспільства. Таким чином, дизайнерські цінності - це ті духовні і матеріальні феномени, що мають особистісний смисл і є мотивом діяльності, відіграють велику роль для життєстверджуючого буття особистості [8].

Через переосмислення вище наведеного тексту має існувати нова форма моделі структурної одиниці творчої діяльності, в якій дизайнерська цінність об'єднує в собі враження, сервіс та управляння. Таким чином для дизайнера відправним вектором у сфері діяльності виступає питання, зміст якого полягає в тому як створити нові цінні враження.

У цьому аспекті ми підходимо до розкриття творчих здібностей у професійній дизайн-освіті на основі спільної творчої проектної діяльності студента і викладача. Наше завдання полягає в знаходженні максимально результативного шляху в досягненні високого результату під час навчання студентів-дизайнерів. Важливим у навчальному-виховному процесі є оновлення змісту освіти, впровадження інноваційних форм і методів навчання, розробка сучасного навчально-методичного забезпечення. У сучасній дидактиці представлені найрізноманітніші інтерактивні освітні технології - інноваційні методи навчання.

У сучасній науковій літературі, присвяченій проблемам управління інноваційними процесами в сфері освітньої діяльності, відзначається складність і багатоаспектність цього процесу [4]. Інтерактивне навчання передбачає відмінну від звичної логіку освітнього процесу: не від теорії до практики, а від формування нового досвіду до його теоретичного осмислення через застосування. Головною ознакою інтерактивних методів навчання є наявність зворотного зв'язку. В основі інноваційних методів навчання студентів лежать активні методи, які допомагають формувати творчий, інноваційний підхід до розуміння професійної діяльності, розвивати самостійність мислення, вміння приймати оптимальні в умовах певної ситуації рішення, налагоджувати діалог усіх учасників освітнього процесу.

Базовою технологією будь-якого інтерактивного методу є групова колективно-розподілена діяльність, у межах якої студент набуває досвіду творчої співпраці. Для багатьох студентів робота в команді - це не природний процес, і їм потрібно навчитися співпрацювати, вести конструктивні суперечки і вирішувати конфлікти. Ключова фраза - це "позитивна взаємозалежність": кожен бачить переваги спільного навчання і працює над досягненням цілей групи. Психологічний контекст командної роботи в рамках освітнього курсу включає в себе емоційний стан людей, який впливає на загальний стан командної роботи. Викладач навчального курсу повинен формувати атмосферу оптимізму серед членів команд, засновану на довірі один одному, навчати культурі експериментування, сприяти подоланню стереотипів, виробляти нові підходи до професійних ситуацій, розвитку творчих, креативних здібностей студентів.

Інноваційність - це широке поняття, яке включає в себе всі грані технологічної та методологічної новизни, передбачає також певну системність мислення і знання, що дозволяє врахувати різноманітні зовнішні зв'язки проектної задачі з іншими. Розглядаючи питання формування і розкриття творчих здібностей у професійній освіті та використання інноваційних методів в процесі навчання, зупинимося на методі дизайн- мислення.

У сучасному світі бізнесу, перенасиченому виробленими товарами і послугами, конкурентна перевага продукту виходить на перший план. У такій ситуації застосування аналітичного мислення, що базується на аналізі вже існуючої інформації, стає недостатньо. Для інновацій необхідна творча складова, вміння синтезувати й створювати нове. Дизайнер завжди займав унікальне становище між світом задуму, образу та його матеріалізацією. Він має володіти особливим типом мислення для створення оригінального, в комбінуванні протилежних ідей, поглядів, у здійсненні розумових експериментів. Отже, дизайн-мислення, як підхід поєднує в собі комплекс методологічних і світоглядних установок, застосування яких у процесі реального проектування дозволяє: створити інноваційні продукти, організовувати "творчі процеси" командної міждисциплінарної роботи.

З методологічної точки зору підходи дизайн-мислення відносяться до евристичних прийомів вирішення проблем в умовах невизначеності - так званих нестандартних завдань, що уособлюють в собі "неявні знання" споживача, які він сам не в змозі усвідомити й вербалізувати. З цією метою і проводяться дизайн-дослідження, що дозволяють виявити, інтерпретувати й візуалізувати інформацію в формі, доступній для подальшої комунікації всім зацікавленим сторонам. Дизайн-мислення часто називають різновидом нестандартного мислення, що змушує розум вийти за межі відомого. Дизайн-мислення - це більше, ніж просто творчість або нестандартне мислення. Воно включає в себе творчий підхід у поєднанні з критичним мисленням.

З точки зору креативної педагогіки, суть дизайн-мислення полягає не в тому, щоб домогтися засвоєння теми студентами, а в тому, щоб вони знайшли стійкі навички і звички, представляли навколишній світ як набір взаємозв'язаних конструкцій, а його перешкоди - як завдання з дизайну [8].

На основі розглянутої характеристики методу дизайн-мислення можна стверджувати той факт, що на часі дизайн-освіта повинна ставити за мету впровадження дизайн-мислення - як інтерактивного методу розкриття творчих здібностей у вищому навчальному закладі, як комплексу методологічних інструментів, застосування яких у процесі реального проектування дозволяє створити інноваційні дизайн-продукти.

Характерні етапи методологічного процесу дизайн-мислення, які висвітленні далі, ототожнюються з контекстом освітнього процесу. На кожному етапі процесу дизайн-мислення вирішуються кардинально різні за характером завдання.

1. Визначення проблеми, її розуміння та обґрунтування. Самий перший і найважливіший етап дизайн-мислення - розуміння завдання, що дозволяє виявити, "розбудити" характерні для системи ознаки, перейнятися вихідним станом розроблюваної теми, вийти за її межі, знайти все те оточення, з яким вона взаємодіє.

На першому етапі дослідження проблеми команда, яка створена викладачем з 4-5 студентів, активно використовує польовий простір, заповнюючи його своїми дослідницькими матеріалами у вигляді записів, малюнків, фото, ітерв'ювання тощо. Одночасна видимість усього дослідного матеріалу дозволяє команді сформувати цілісність проблеми. Викладач також має надати "образного замовника", який би уособлював у собі зміст потенційної проблеми, тим самим застосовуючи інтерактивний метод рольової гри. Дизайн-мислення передбачає використання міждисциплінарних зв'язків, які дозволяють розглянути проблему з різних сторін і точок зору, і тим самим забезпечити пошук нестандартного рішення. В межах навчального курсу було б доцільно запрошувати студентів з інших інститутів або спеціалістів зацікавлених компаній, які мають знання та досвід з графічного дизайну, маркетингу, менеджменту, комунікацій, психології та інших сфер діяльності.

2. Фокусування - другий етап у дизайн-мисленні. Після роботи в польових умовах наступним кроком стає осмислення. Студенти повинні розпізнати структуру, виділити основні думки й визначити важливість усього, що бачили, помічали і про що зробили висновки. Майбутні дизайнери рухаються від конкретних спостережень і розрізнених історій до більш абстрактної істини, яка об'єднує групи людей. Під час синтезу потрібно надати проблемі форму й вибрати, на якому її аспекті слід зосередити зусилля [2, с.34].

Мета цього етапу - сформулювати значиму й орієнтовану на практичне застосування задачу, яка буде основою для розроблення нового продукту. В студентів виробляється розуміння ситуації не на основі виявлення однозначних причинно-наслідкових механізмів, а на основі серії взаємодіючих описів. Ключовим моментом на цьому етапі є навичка емпатії - вміння поставити себе на місце споживачів. Для цього необхідно глибоко осмислити їх емоційні та раціональні потреби і бажання [5, с.16].

Дослідження проводяться в реальних природних умовах, дизайнери вважають за краще проводити контекстні спостереження, проживати життя свого споживача в усій його цілісності та різноманітті, перейматися його внутрішнім світом. Місія дизайн-досліджень у тотальному зануренні в реальність, уважність до повсякденності і до звичайної людини з метою виявлення "прихованих" потреб. У навчальному курсі перед студентами ставляться дослідницькі завдання, суть яких в отриманні потрібної інформації, використовуючи методи дизайн-досліджень: підготовка, структуризація, аналіз, синтез, етнографія, автоетнографія, контекстне інтерв'ю, групові обговорення. В результаті проведеного дизайн-дослідження команда збирає в єдине ціле всю інформацію з метою аналізу - виявлення проблемних зон і постановки проектних завдань.

3. Генерація концептуальних ідей. Для поставленого в результаті аналізу завдання генерується якомога більше різних рішень за допомогою мозкового штурму. На цьому етапі ідеї не піддаються критичному оцінюванню, а тільки фіксуються на папері. Найбільш багатообіцяючі концепції піддаються багаторазовим спробам втілення: спочатку створюються грубі прототипи, на які люди, однак, уже можуть відреагувати [2, с.34]. Викладач може замінити метод мозкового штурму на інші стратегії творчого мислення, "якими користуються генії, щоб згенерувати свої проривні ідеї і технологічні рішення" [6, с.17].

Після процесу генерації ідей студенти повинні опрацювати результати своєї роботи, організувати викладені думки в пов'язані групи ідей і висунути концепт-гіпотезу - нові можливості створення ціннісних речей чи об'єктів для пересічного споживача.

4. Прототипування. На цьому етапі відбувається відбір ідей. Для вибору шляху реалізації виробу (об'єкту) створюється прототип, що являє собою перевірку базової функціональності ідеї, тестування концепції або працездатності роботи системи в цілому на моделях або концептуальних макетах з будь-яких доступних матеріалів. До найбільш часто застосованих відносять двовимірні засоби моделювання: блок-схеми, сторіборди, відео, візуально-графічні, а також тривимірні просторово-пластичні - папір, еглін, картон, пінокартон, пінопласт, гіпс, органічне скло, деревина, дріт, 3d прінтер. Робочий макет дає можливість наочно представити свої ідеї і вільно оперувати об'ємами й простором. Проектні функції макетів пов'язані зі становленням і реалізацією задуму, трансформацією, деталізацією і обґрунтуваннями дизайнерських рішень, з конструктивним переформовуванням об'єкта і приведенням його у відповідність з ідеалом форми, з вибраною системою мислення. Дослідницька функція проявляється в експериментальному варіанті проектного пошуку, апробування різних напрямів перетворення об'єкта, різного композиційного співвідношення й пластичного рішення його частин і елементів, спробах реалізації ряду раціональних принципів (уніфікації, модульно- комбінаторного формоутворення тощо). Тим самим створюється база для аналізу, порівняльної оцінки, висновків і коригувань, уточнення стратегії і тактики проектування. Прототип у контексті застосування дизайн- мислення виконує комунікаційне завдання між продуктом і потенційним споживачем.

5. Споживче тестування. Розроблений прототип тестується дослідницькою командою на потенційних споживачах у реальних умовах. Спочатку висуваються гіпотези, потім враховуються нові можливості й перевіряються запитанням: "Що повинно мати місце в дійсності, щоб моя концепція виявилася на належному рівні?" Тобто потрібно вивести на поверхню і протестувати передумови, які стоять за кожною гіпотезою. Гіпотези, які пройдуть перше тестування, годяться в кандидати для справжніх експериментів на ринку [5, с.136].

6. Оцінка й удосконалення. Після проведення споживчого тестування дослідницька команда обробляє й систематизує результати тесту і робить висновки. "На відміну від повноцінного запуску нового продукту, тестовий запуск можна вважати успішним, якщо ви багато дізнаєтеся, а не багато продасте" [5, с.159]. Етапи споживчого тестування й оцінювання для студентів передбачатимуть найважливіший психологічний момент, оскільки вони отримають реальний "плід" своєї віртуальної фантазії. Якщо прототип виявився невдалим, переглядаються рішення в пунктах 3-4 в залежності від результатів тестування. Таким чином у навчальному процесі за допомогою інтерактивного методу дизайн-мислення студент-дизайнер у командній співпраці всіх учасників на різних етапах "переживає" весь проектний процес за новою формою моделі творчої діяльності, наскрізним елементом якого виступає людина та її цінності [1, с.142].

Обґрунтування проблеми впровадження дизайн-мислення як інтерактивного методу розкриття творчих здібностей у підготовці майбутніх дизайнерів в сучасних умовах дало змогу зробити висновок, що вищеописана методика є інноваційною і необхідною для вдосконалення сучасної професійної дизайн-освіти. До подальших напрямів досліджень відносимо більш детальне опрацювання кейсу дизайн-мислення в навчальному процесі з дисциплін "проектування" та "макетування і моделювання" у підготовці дизайнерів.

Список використаних джерел

1. Браун Т. Дизайн-мышление: от разработки новых продуктов до проектирования бизнес-моделей [Текст] / Тим Браун; пер. с англ. В. Хозинского. - М. : Манн, Иванов и Фербер, 2012. - 256 с.

2. Келлі Том, Келлі Девід. Творча впевненість. Як розкрити свій потенціал [Текст] / Том Келлі, Девід Келлі. - К.: Основи, 2017. - 296 с.

3. Коломієць А.М. Технології взаємонавчання в професійній освіті / А.М. Коломієць // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Зб.наук.пр. - Вип.21. - Вінниця: ТОВ фірма "Планер", 2009. - С.62-68.

4. Коломієць Д. І. STEAM-освіта в підготовці до дизайнерської діяльності / Д. І. Коломієць, Ю.М. Бабчук, О.А. Швець // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Зб.наук.пр. - Вип.49. - Вінниця: ТОВ фірма "Планер", 2017. - С.63-67.

5. Лидтка, Ж. Думай как дизайнер. Дизайн-мышление для менеджеров [Текст] / Жанна Лидтка, Тим Огилви; пер. с англ. Т. Мамедовой. - М. : Манн, Иванов и Фербер, 2015. - 240 с.

6. Микалко Майкл. Взлом креатива: как увидеть то, что не видят другие [Текст] / Майкл Микалко; пер. с англ. Александра Коробейникова. - 2-е изд. - М. : Манн, Иванов и Фербер, 2017. - 320 с.

7. Рижова І. С. Дизайн як фактор гармонізації відносин суспільства і особистості : методологічні засади [Текст] : автореф. дис. ... д.-ра філос. наук: 09.00.03 / Ірина Станіславівна Рижова. - К., 2008. - 32 с.

8. Что такое дизайн-мышление. [Електронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.lookatme.ru/flow/posts/books-radar/121179.

Размещено на Allbest.ru