Психотренінг готовності студентської молоді до самоосвітньої діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психотренінг готовності студентської молоді до самоосвітньої діяльності

І.А. Мартинюк

Анотація

У статті на підґрунті результатів пілотажного дослідження автора самоосвітньої діяльності студентів констатується наявність значного відсотка студентів різних курсів, котрі не займаються самоосвітньою діяльністю й у яких не простежено мотивів самовдосконалення, відсутня мета самоосвітньої діяльності, котрі не шукають та не опановують новий соціальний досвід, не вбачають у самоосвітній діяльності особистісної значущості, не проявляють самостійності й ініціативності в пошуку нової інформації, не мають стійкості інтересу до певного досвіду. Наголошено на необхідності розвитку в студентської молоді готовності до самоосвітньої діяльності.

Розглянуто сутність готовності до самоосвітньої діяльності (стійке психологічне утворення, що інтегрує особистісні якості, здібності, мотивацію, знання, уміння, навички, необхідні для виконання цієї діяльності, проявляється як налаштованість до самоосвіти й забезпечує її ефективність). Її основні показники - розуміння значення самоосвіти, позитивна оцінка необхідності здійснення самоосвіти, стійкий пізнавальний інтерес у певній галузі знань та ін. Запропоновано тренінг готовності до самоосвітньої діяльності, що може застосовуватись у практиці навчально-виховної роботи зі студентами вищих навчальних закладів.

Розкрито його детальний зміст. Описано результати апробації зазначеного тренінгу, які свідчать про його спрямованість на актуалізацію й розвиток готовності до самоосвітньої діяльності та дають підстави говорити про його ефективність у розв'язанні проблеми розвитку зазначеного особистішого утворення в студентської молоді. Зазначено перспективи подальших досліджень цього напряму: аналіз віддалених результатів описаного тренінгу, розробка комплексу психологічних заходів розвитку готовності студентської молоді до самоосвітньої діяльності.

Ключові слова: готовність до самоосвітньої діяльності, психотренінг, самоосвіта, самоосвітня діяльність, студентська молодь.

Abstract

The article states that on the basis of the author's pilot study of students' self-education activity there is a significant percentage of students of different courses who do not practise self-education activity. The mentioned above students are not concerned about their self-improvement, they lack of self-education goal and do not seek and do not master new social experience. Additionally, they do not recognize personal significance in self-education activities, do not demonstrate independence and initiativity while searching for new information, have no stability of interest to a particular experience. The necessity of development of students' readiness for selfeducation is emphasized. The author examined the essence of readiness for self-education activity (stable psychological formation, which integrates personal qualities, abilities, motivation, knowledge, skills, skills necessary for this activity. This formation reveals' a willingness for self-education and ensures its effectiveness). In addition, the author analyzed main indicators of the psychological formation: understanding of the meaning of self-education, a positive assessment of the need for self-education, a stable cognitive interest in a particular field of knowledge, etc. The author offered to deliver training on readiness for self-educational activity, which can be applied in practice of educational work with students of higher educational institutions.

The detailed outline of this training was presented. The author described the results of the approbation of the mentioned training, which prove its focus on actualization and development of readiness for self-education activity. It gave reasons to speak about its effectiveness in solving the problem of the development of this personality formation in student's youth. The prospects for follow-up researches on this direction (the analysis of long-term results of the described training, development of a complex of psychological events for the development of students' readiness for self-education activity) are stated.

Key words: readiness for self-education; psychotraining; self-education; selfeducation activity; students.

Аннотация

В статье на основе результатов пилотажного исследования самообразовательной деятельности студентов констатируется наличие значительного процента студентов разных курсов, не занимающихся самообразовательной деятельностью, в которых не наблюдается мотивов самосовершенствования, отсутствует цель самообразовательной деятельности; они не ищут новый социальный опыт, не видят в самообразовательной деятельности личностной значимости, не проявляют самостоятельности и инициативности в поиске новой информации, не имеют устойчивости интереса к определенному опыту.

Подчеркивается необходимость развития в студенческой молодежи готовности к самообразовательной деятельности. Рассмотрена сущность готовности к самообразовательной деятельности (как устойчивого психологического образования, интегрирующего личностные качества, способности, мотивацию, знания, умения, навыки, необходимые для осуществления этой деятельности, что проявляется как настроенность на самообразование и обеспечивает его эффективность). Ее основные показатели - понимание значения самообразования, положительная оценка необходимости осуществления самообразования, устойчивый познавательный интерес в определенной области знаний и др.

Предлагается тренинг готовности к самообразовательной деятельности, который может применяться в практике учебно-воспитательной работы со студентами высших учебных заведений. Представлено его детальное содержание. Описаны результаты апробации указанного тренинга, свидетельствующие о его направленности на актуализацию и развитие готовности к самообразовательной деятельности, которые дают основание говорить о его эффективности в решении проблемы развития указанного личностного образования в студенческой молодежи.

Определены перспективы дальнейших исследований данного направления: анализ отдаленных результатов описанного тренинга, разработка комплекса психологических мероприятий развития готовности студенческой молодежи к самообразовательной деятельности.

Ключевые слова: готовность к самообразовательной деятельности, психотренинг, самообразование, самообразовательная деятельность, студенческая молодежь.

Постановка наукової проблеми та її значення. Сучасні тенденції в оновленні вітчизняної системи вищої освіти відводять вагому роль організації самоосвітньої діяльності особистості майбутнього фахівця. Пілотажне дослідження самоосвітньої діяльності студентської молоді в березні 2017 р. (із допомогою спеціально розробленої анкети «Моя самоосвітня діяльність») дало підстави зробити висновок про те, що значна частина студентів не займається самоосвітньою діяльністю. При цьому чимало таких осіб є на кожному курсі. Серед тих студентів, котрі займаються самоосвітньою діяльністю, простежено середній рівень її вираженості. У багатьох із них не спостерігаємо мотивів самовдосконалення, відсутня мета самоосвітньої діяльності, чимало не шукають та не опановують новий соціальний досвід, для багатьох самоосвітня діяльність не є особистісно значущою, чималий відсоток опитаних не проявляє самостійності й ініціативності в пошуку нової інформації. У багатьох немає стійкості інтересу до певного досвіду [2, с. 75]

Отримані результати стали підґрунтям для формулювання висновку про те, що для організації самоосвітньої діяльності студентської молоді потрібно вживати цілеспрямованих заходів (конкретний зміст яких є перспективою нашого дослідження), націлених на еволюцію готовності займатися нею. Сприяючи розвитку самоосвіти студентів, важливо розвивати в них мотиви самовдосконалення, уміння бачити мету своєї самоосвіти та розуміти її значущість, уміння шукати нові знання й опановувати їх, стійкі інтереси, самостійність та ініціативність в засвоєнні нового знання.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Про важливість цілеспрямованого розвитку готовності студентської молоді до самоосвітньої діяльності свідчать дані багатьох дослідників. Зокрема, К. Жеделов, А. Женаділова, З. Жумабаєва, М. Кудеріна, Дж. Сакенов, К. Толкін, К. Шагірова акцентують увагу на наявності суперечності між вимогою активізації самоосвіти студентів у вищому навчальному закладі, з одного боку, та відсутністю техніки й технологій, що зумовлюють продуктивність самоосвіти студентів ВНЗ [4, с. 39]. Дослідники А. Амірханова, Е. Аринханова, Е. Давлеткалієва, Н. Кібаєва, Б. Мулдашева, Г. Сатиглієва зазначають, що готовність до професійної самоосвіти не приходить сама по собі разом із дипломом - вона вимагає ретельної цілеспрямованої роботи. Основним резервом для формування її мотивів є активізація навчальної діяльності студентів [5].

У результаті попереднього теоретичного аналізу наукових досліджень проблеми готовності особистості до самоосвітньої діяльності (Громцева А.К., 1983; Дереза І.С., 2010; Калугін Ю.Є., 2013; Крицька А.Р., 2007; Лапшина Г.А., 2004; Мациєва Ф.Х., 2012; Пєсцова Н.Н., 2009; Тучкіна Л.К., 2008; Федорова О.Ф., 1999; Хатунцева С.М., 2014; Юдакова С.В., 2002; Яковець Т.Я., 1999) нами з'ясовано, що це стійке психологічне утворення, яке інтегрує особистісні якості, здібності, мотивацію, знання, уміння, навички, необхідні для виконання цієї діяльності, проявляється як налаштованість до самоосвіти й забезпечує її ефективність, у результаті чого виникає якісно новий стан осо - бистості: нові знання, уміння, навички, особистісні якості, погляди та переконання [1, с. 352].

Також нами виокремлено прояви готовності особистості до самоосвітньої діяльності. Ними слугують розуміння соціального й особистого значення самоосвіти, позитивна оцінка необхідності реалізації самоосвіти, стійкий пізнавальний інтерес у певній галузі знань і систематичні заняття з його задоволення, уміння самостійно ставити перед собою самоосвітні завдання та шукати способи їх виконання, прояв ініціативи в пошуку необхідної інформації, її опрацюванні й використанні, в опануванні відповідних умінь і навичок та їх застосуванні, докладання вольових зусиль у процесі самоосвіти (пошук можливостей усунути перешкоди чи знайти інші способи досягнення поставленої мети), позитивний емоційний фон під час реалізації самоосвітньої діяльності, емоційне піднесення в результаті пізнання нового, набуття нових знань, умінь, навичок, смислів тощо в процесі самоосвіти [1, с. 352].

Ураховуючи сутність готовності до самоосвітньої діяльності та її показники, розроблено тренінг згаданого психологічного утворення.

Мета статті - запропонувати зміст психотренінгу готовності до самоосвітньої діяльності, що може застосовуватись у практиці навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів, обґрунтувати його ефективність.

Методи та методики. Методологічною основою психотренінгу готовності студентської молоді до самоосвітньої діяльності стали такі принципові положення: 1) у розвитку готовності до самоосвітньої діяльності визначальну роль відіграє ціннісне ставлення до неї [7]; 2) мотиваційний компонент готовності до самоосвітньої діяльності проявляється в позитивній оцінці необхідності реалізації самоосвіти, у розумінні її соціального та особистого значення, вияві ініціативи в пошуку нового знання; 3) у розвитку готовності до самоосвітньої діяльності важливий емпіричний підхід - надання можливості отримати особистий суб'єктивний досвід переживання її значущості [5; 6].

Назва тренінгу: «Я - автор власної кар'єри». Мета - сприяти розвитку готовності до самоосвітньої діяльності. Обладнання - кімната, обладнана стільцями відповідно до кількості учасників, набори карток із завданнями для кожного учасника (для етапів 2, 3) і кожної мікрогрупи (для етапів 2, 3), картки/стікери (для етапу 5), ручки для кожного учасника. Тривалість - 2-2,5 год.

Хід тренінгу:

1. Вступ (15 хв): а) привітання учасників тренінгу, знайомство; б) знайомство з метою тренінгу: «Мета нашої зустрічі сьогодні - проаналізувати, наскільки ми можемо виступати «авторами» нашого професійного зростання й, відповідно, успішної кар'єри»; в) обговорення правил роботи в групі.

2. Вправа «Я - майбутній фахівець» (25 хв): а) індивідуальна робота - 3 хв. Ведучий роздає всім учасникам картки й озвучує інструкцію:

Таблиця 1«Я - майбутній фахівець»

Кожен із вас на сьогодні здобуває певну спеціальність, щоб надалі стати фахівцем у певній галузі. Напишіть, будь ласка, на цих картках, ким ви бажаєте стати по завершенню навчання у ВНЗ, яким би ви хотіли бути фахівцем, у чому «+» цього фаху для вас особисто, у чому «-» цього фаху для вас, яке значення мають фахівці такого профілю для інших людей (вашої сім'ї, країни, людства в цілому), наскільки затребувані фахівці цього фаху в нашій країні, за кордоном. На цю роботу вам дається лише 3 хв. Тому покваптесь;

б) робота в мікрогрупах (10 хв). По завершенню відведеного часу ведучий пропонує учасникам групи об'єднатись у мікрогрупи по декілька осіб (залежно від кількості учасників). Кожна мікрогрупа сідає в коло на деякій відстані одна від іншої (щоб не заважали одна одній). Завдання для мікрогруп:

- кожен із вас повинен представити в підгрупі власні відповіді на поставлені запитання. А далі на ось цьому аркуші ви складете загальний портрет вашої підгрупи як команди майбутніх фахівців:

Таблиця 2

Його треба буде представити в групі в цілому. На це вам дається 10 хв;

в) представлення мікрогрупи (12 хв).

По завершенню відведеного часу ведучий пропонує всім учасникам знову сісти в одне коло й представити свою підгрупу іншим. Також надається можливість бажаючим коротко поділитися враженнями від проведеної роботи (Дати коротку відповідь на запитання: «Як вам працювалося над таким завданням?»).

3. Вправа «Мої кроки в майбутнє» (15 хв).

Ведучий знову пропонує учасникам групи об'єднатись у підгрупи по кілька осіб. Можна ті самі, можна - інші (за вибором самих учасників). Кожна розташовується в аудиторії колом на відстані від інших підгруп.

4. Гра «Переконай мене» (для відпочинку учасників та їхньої активізації до подальшої роботи - 8 хв).

Ведучий пропонує всім устати зі стільців (стільці відразу краще відсунути вбік, щоб зробити більше місця в аудиторії), дає інструкції: «Станьте, будь ласка, по праву руку від мене всі ті, хто вважає, що в його фаховій підготовці більшу роль відіграють зовнішні обставини (навчальний заклад, викладачі), а по ліву - ті, хто вважає, що в його фаховій підготовці більше значення має він сам. Коли учасники займуть місця, ведучий пропонує, щоб кожна сторона (по черзі) обґрунтувала свій вибір і навіть спробувала власним аргументом перетягти на свою сторону своїх візаві». Пропонуються й інші критерії поділу учасників: хто хотів би працювати в державній установі та хто - у приватній; хто хотів би працювати у вітчизняній установі, хто - у зарубіжній; хто хотів би працювати в Україні й хто - за кордоном. Якщо хтось протягом гри змінює сторону, то його запитують, чим зумовлена така зміна.

Ведучий робить узагальнення: «Насправді ви можете самі обирати, де вам працювати. Важливо бути добре підготовленим фахівцем, а в цьому велике значення не лише тих, хто вас готує, але й вас самих. Ось послухайте притчу “Зроби крок”» (2хв) [3].

Ведучий запитує: «Що означають для вас повчання старця?» (вислуховує кілька (2-4) відповідей).

5. Вправа «Для того, щоб відчувати себе компетентним фахівцем, мені потрібно... » (10 хв).

Учасники розташовуються колом. Ведучий роздає кожному з них по три картки (стікери) і ставить завдання: «Подумайте кожен, що, на вашу думку, вам потрібно для того, щоб по завершенню навчання у ВНЗ ви відчували себе компетентними фахівцями. Напишіть на картках ті три пункти, які є для вас найвагомішими. Тут не може бути правильних чи неправильних думок, поглядів. Вони ваші, а тому цінні.

Гра «Моя кар 'єра» (15 хв). Ведучий пропонує групі об'єднатись у три підгрупи (кількість учасників має бути однаковою). Для цього може попросити розрахуватися на «перший - другий - третій». Просить встати перші номери (вони будуть «роботодавцями»). Далі встають другі номери (вони «молоді фахівці, які намагаються влаштуватися на роботу»). Треті номери будуть «експертами». Далі учасникам групи пояснюють сутність гри.

«Роботодавці» розташовуються по всій аудиторії на відстані один від одного. Їхнє завдання - прийняти на роботу хорошого фахівця (за замовчуванням, фах потенційного працівника та запит роботодавця збігаються). Тому він ставить високі вимоги до компетенції потенційного працівника, говорить про труднощі, які можуть виникати в процесі роботи.

«Молоді фахівці» повинні самі обрати, до кого вони підуть улаштовуватися на роботу. Їхнє завдання - переконати «роботодавця» в тому, що вони достойні посади, на яку претендують, і досягти того, щоб їх «прийняли на роботу».

«Експерти» обирають, із якою парою («роботодавець - молодий фахівець») вони працюватимуть, і підходять кожен до такої пари. Їхнє завдання - оцінювати, наскільки ефективними є пропоновані «молодими фахівцями» способи дотримання вимог «роботодавців» і, врешті-решт, з'ясувати, що допомагає отримати «бажану роботу».

На саму гру дається 8 хв. По завершенню відведеного часу проводять обговорення в групі за такими запитаннями:

- Кому вдалось отримати бажану роботу? (можна, щоб просто підняли руки).

- Кому так і не вдалося переконати свого потенційного «роботодавця», що він той, хто йому потрібен?

Запитання до експертів:

- Що допомагало «молодим фахівцям» переконувати «роботодавців» у своїй фаховості?

- Який би спосіб дотримання вимог «роботодавців» ви обрали?

6. Підсумок (10 хв). Ведучий пропонує учасникам групи обмінятися враженнями від проведеного тренінгу. Робить висновок про важливість власної активності у своєму розвитку як фахівця. Прощання.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Описаний вище тренінг апробовано 25 травня 2017 р. в Національному університеті біоресурсів та природокористування України з учасниками зльоту студентів-лідерів аграрної науки. У тренінгу взяли участь три групи студентів загальною кількістю 68 осіб. Запропоновані вправи, завдання тренінгу спрямовано на актуалізацію основних показників готовності учасників до самоосвіти, на сприяння усвідомленню студентами значущості їхньої самостійної освітньої діяльності. Під час проведення тренінгу велося цілеспрямоване спостереження за його учасниками. Аналізу піддавалися прояви готовності до самоосвітньої діяльності (табл. 1).

Таблиця 3 Аналіз проявів готовності до самоосвітньої діяльності учасників тренінгу