Підготовка майбутніх учителів до навчально-методичної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мукачівський державний університет

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО НАВЧАЛЬНО- МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Мелина І.І. студентка 1 курсу,

спеціальності "Освітні педагогічні науки”,

Розман І.І. кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри англійської філології та методики викладання іноземних мов

Анотація

У статті наголошено на необхідності підготовки висококваліфікованого фахівця у галузі педагогіки. Зауважено на тому, що Підготовка майбутніх учителів до навчально-методичної діяльності має бути цілеспрямованою, динамічною, з інноваційним підходом.

Ключові слова: підготовка, творчий підхід, аналітичне мислення, інновація.

Annotation

The article emphasizes the need to train a highly qualified specialist in pedagogy. It is emphasized that the preparation of future teachers for teaching and learning activities should be focused, dynamic, and innovative.

Keywords: preparation, creative approach, analytical thinking, innovation.

Виклад основного матеріалу

«У справі навчання і виховання, у всій шкільній справі нічого не можна поліпшити, минаючи голову вчителя» (К.Д. Ушинського).

У стрімко мінливому відкритому світі головною професійною якістю сучасного педагога є необхідність постійно демонструвати своїм учням гнучкість, практичні навички та вміння вчитися. Готовність до змін, мобільність, здатність до нестандартних дій, відповідальність і самостійність в ухваленні рішень - всі ці характеристики діяльності успішного професіонала в повній мірі відносяться до педагога. Набуття цих цінних якостей неможливо без розширення простору педагогічної творчості. Праця педагога повинна бути позбавлена від дріб'язкової регламентації, звільнена від тотального контролю [1, с.89-95].

Існуючі громіздкі кваліфікаційні характеристики та посадові інструкції, що сковують ініціативу вчителя, що обтяжують розпорядчими додатковими функціональними обов'язками, відволікаючими від безпосередньої роботи з дітьми, - не відповідають духу часу.

Професійний стандарт педагога, який повинен прийти на зміну морально застарілим документам, до сих пір регламентував його діяльність, покликану, перш за все, розкріпачити педагога, дати новий імпульс його розвитку [4, с. 4956]. підготовка учитель навчальний методичний

Відповідно рівням освіти, що визначає специфіку педагогічної діяльності, виділяються наступні спеціальності: педагог дошкільної освіти (вихователь), педагог початкової, основної та старшої школи.

Необхідно звернути увагу на вивчення різних аспектів підготовки фахівців для освітньої сфери в сучасній вищій школі: історію, методологію та інноваційні психолого-педагогічні технології підготовки вчителів, психолого- педагогічні основи індивідуалізації навчання, тенденції та перспективні напрямки розвитку компетенцій учасників освітнього процесу.

Прийнято вважати, що кваліфікований учитель - це педагог з мінімальною академічною кваліфікацією, необхідною для викладання дисциплін на певному рівні в конкретному закладі освіти. Однак це визначення не включає поняття професійно-підготовленого вчителя - педагога, який отримав хоча б мінімальну професійну педагогічну підготовку (до початку і під час роботи), необхідну для викладання на відповідному рівні. В результаті вчителі нерідко мають необхідну для викладання академічну кваліфікацію, але не мають професійної педагогічної підготовки, або навпаки. Деяким вчителям не вистачає як необхідної академічної кваліфікації, так і професійної педагогічної підготовки [2].

Підготовка майбутніх учителів до навчально-методичної діяльності має бути цілеспрямованою, динамічною, з інноваційним підходом. Креативність, вмотивованість - одні із чинників професійного становлення майбутніх фахівців.

Процес підвищення якості методичної підготовки майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації є можливим, якщо студенти будуть дотримуватися організаційно-педагогічних умов: урахування дидактико - методичного спрямування на етапі теоретичної підготовки; цілеспрямованості у формуванні дидактичної складової педагогічної діяльності; врахуванні навчально-методичних інтересів, креативності та ставлення до методичної роботи; функціонування освітнього середовища, спрямування організації навчання студентів на розвиток їх умінь створювати навчально-педагогічний результат [1].

Складовими компонентами змісту методичної підготовки слід вважати дидактичні знання та методичну діяльність, а результатом підготовки майбутніх учителів до практичної роботи в загальноосвітньому закладі - сформованість зазначених елементів.

Потреба в розвитку освіти активізує ініціативу творчо орієнтованих педагогів на пошуки ефективних педагогічних прийомів і проектування досвіду продуктивної педагогічної діяльності. Як здійснити перехід вчителів до використання засобів навчання, адекватних вимогам сьогоднішнього дня? Як створити систему перспективного освіти школярів? Причинами, що гальмують процес створення такої системи, є малоефективне використання ресурсу творчо працюючих вчителів, недостатньо ефективна робота методичної служби в освітньому закладі [3, с. 264].

В даний час в умовах зміни парадигми освіти методичну роботу в школі потрібно розглядати як процес зміни внутрішніх умов розвитку освітньої установи відповідно до зміни зовнішніх умов розвитку системи освіти. Основна мета методичної роботи в цих умовах - постійне оновлення набору якісних послуг в залежності від запиту держави.

Методична робота в школі як система підвищення кваліфікації формує професійну діяльність вчителів і спрямована на розвиток педагогічної майстерності. Ми представляємо зростання професійної компетентності педагога як: різнорівневі форми активності з певною процесуальною структурою; частина життєвого шляху педагога, в ході якого на основі суб'єктивних і об'єктивних факторів він здійснює альтернативний вибір спрямованості свого професійного зростання, його цілі і засобів досягнень;цілісний, безперервний, ступеневий процес розвитку, результат якого - досвід професійної діяльності, представлений сукупністю чотирьох елементів: знань, досвіду діяльності (реальної і інтелектуальної), емоційно - ціннісним ставленням до дійсності; специфічну форму соціалізації (шлях від адаптації до індивідуальної діяльності, до визнання педагогічної індивідуальності) [1].

Сьогодні потрібні педагоги, здатні включитися в процеси відновлення освіти, які мають авторитет у галузі інформаційної, дослідницької, проектної діяльності, які розуміють і усвідомлюють нову місію вчителя.

Список використаних джерел

1. Казанжи І.В. Формування творчих здібностей майбутніх учителів початкових класів в процесі підготовки до позаурочної виховної діяльності / І.В. Казанжи // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: збірник наукових праць. Одеса, 2004. № 11. С.89-95.

2. Колбіна Л.А. Професійно-педагогічні соціально-цінісні орієнтації вчителя початкових класів / Л.А. Колбіна // Динаміка наукових досліджень”2003”: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. Том 30. Педагогіка. С.49-50.

3. Крамар В.У. Духовне виховання у позанавчальній роботі / В.У. Крамар // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. / редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. Київ - Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. Випуск 5. С. 262-265.

4. Литвиненко С.А. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів початкових класів до соціально-педагогічної діяльності / С.А. Литвиненко // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: збірник наукових праць. Одеса, 2004. № 11. С.49-56.

Размещено на Allbest.ru