Метод Монтессорі і його сучасні контексти

Размещено на http://allbest.ru

Ґданський Університет

Факультет суспільних наук

Метод Монтессорі і його сучасні контексти

Стасєвич К.А.,

аспірантка Інституту Педагогіки

Анотація

У статті здійснено спробу синтетичного огляду діяльності й наукового доробку Марії Монтессорі крізь призму її біографії. Показано ключові аспекти її життя, що мали вплив на світогляд і наукові зацікавлення. Особливу увагу приділено мотиву еміграції, що був результатом геополітичних впливів з одного боку і ідеї популяризації її освітньої концепції з іншого. Також указано основні дослідницькі інспірації, що вплинули на зміни у сформованому дослідницею «методу Монтессорі» Охарактеризовано етапи розвитку концепції, від морального виховання і системи свободи до концепту космічного виховання.

Друга частина статті стосується рецепції «методу Монтессорі» в Польщі, від довоєнного періоду до сучасності. Представлено два напрямки -- пряма рецепція і спроби синтезу фреблізму й монтессоріанізму задля створення нової національної системи виховання, вказано можливі причини відродження ідеї після 1989 року. Описано основні прояви нинішнього наукового зацікавлення постаттю Монтессорі та її концепцією. Дане дослідження міститься в контексті сучасної польської педагогіки, значною мірою визначеної концепціями, що спрямовані на реформування наявної системи освіти.

Ключові слова: « метод Монтессорі», Марія Монтессорі, рецепція «метод Монтессорі» у Польщі, дошкільна освіта.

Інформація про автора: Стасєвич Катажина Анна, аспірантка Інституту Педагогіки, факультет суспільних наук, Ґданський Університет.

Streszczenie

Metoda montessori i jej wspoeczesne konteksty

Stasiewicz K. A.

Artykul stanowi prфbз syntetycznego ujзcia dzialalnosci i dorobku naukowego Marii Montessori, przezpryzmat jej biografii. Wskazuje na kluczowe aspekty zycia, majqce wplyw na swiatopoglqd i zainteresowania badawcze. Akcentuje szczegфlnie wqtek migracji, wynikajqcy z jednej strony z przyczyn geopolitycznych, z drugiej zas z idei upowszechniania jej koncepcji edukacji. Wskazuje takze glфwne inspiracje badawcze, wplywajqce na zmiany w ksztaltowaniu, proponowanej przez badaczkз, tzw. Metody Montessori. Charakteryzuje poszczegфlne etapy koncepcji, od wychowania moralnego, przez system swobody, az do konceptu wychowania kosmicznego. Dru- ga czзsc artykulu dotyczy recepcji Metody Montessori w Polsce, poczqwszy od okresu przedwojennego, do czasфw wspфlczesnych. Przedstawia dwa nurty - bezposredniej recepcji oraz prфby syntezy freblizmu i montessorianizmu, w celu stworzenia nowego, narodowego systemu wychowania oraz wskazuje mozliwe przyczyny odrodzenia idei po roku 1989. Prezentuje przejawy wspфlczesnego, nieslabnqcego zaineresowania postaciq M. Montessori oraz jej koncepcji. Powyzsze rozwazania osadzono w kontekscie dzisiejszej pedagogiki polskiej, wyznaczanej w duzej mierze przez koncepcje kontestujqce obecny system szkolnictwa.

Slowa kluczowe: Metoda Montessori, Maria Montessori, recepcja Metody Montessori w Polsce, edukacja przedszkolna.

Nota o autorze: Stasiewicz Katarzyna Anna, doktorantka Instytutu Pedagogiki Wydzialu Nauk Spolecznych Uniwer- sytetu Gdanskiego.

Abstract

The montessori method and its contemporary contexts

Stasiewicz K. A.

The article is an attempt to sistetically present Maria Montessori's activities and scientific achievements through the prism of her biography and to indicate the reception of the Montessori Methods in Poland. The first part indicates the key aspects of life that influence the worldview and research interests, such as the position of director at Casa de Bambini or the likely affiliation to the Theosophical Society. In particular emphasizes theme of migration, resulting on the one hand from geopolitical reasons, and on the other hand from the idea of disseminating its concept of education. It shows the emigration aspect - departure from Italy to Barcelona, associated with the then forming fascist movement, and then, to the Netherlands, determined by the anti-republican coup of General Francisco Franko. The text deals with issues related to the scientific and didactic activity of M. Montessori, including numerous foreign trips, including to the United States and India to popularize the method. It also indicates the main research inspirations influencing changes in education proposed by the researcher, i.e. the Montessori Method - influences of researchers: anthropologist Giuseppe Sergi, psychiatrist Andrea Verga, neuropsychiatrist and pedagogue Jean Marc Gaspard Itard and Йdouard Sйguin. It characterizes particular stages of the concept, from moral upbringing, through the system of freedom, to the concept of cosmic upbringing.

The second part of the article concerns the reception of the Montessori Method in Poland, starting from the pre-war period to modern times. It presents two currents - direct reception and attempts to synthesize freblizism and montessorian- ism in order to create a new, national upbringing system and indicates possible reasons for the rebirth of the idea after 1989, were related to the evolution of the educational ideal in Poland. It presents selected studies on the topic and points to the current activities of institutions and organizations that popularize the idea of Montessori. It presents manifestations of the contemporary, unflagging addressing with the figure of M. Montessori and her concept. The above considerations have been set in the context of today's Polish pedagogy, determined largely by concepts that contest the current school system, largely congenial with the conservative educational ideology.

Key words: the Montessori Method, Maria Montessori, reception of the Montessori Method in Poland, pre-school education.

Information about author: Stasiewicz Katarzyna Anna, PhD student at the Institute of Pedagogy, Faculty of Social Sciences of the University of Gdansk.

Марія Монтессорі (1870-1952), італійський лікар, розробила освітню систему під назвою Метод Монтессорі. Почала освіту в шестирічній школі Regia Scuola Tecnica Michel¬angelo Buonarroti, а потім у технікумі Regio Istituto Tecnico Leonardo da Vinci. У 1890 р. Її прийняли на навчання, яке вона закінчила через шість років (1896 р.), Отримавши звання доктора психіатрії [8, с. 32-33]. Поширена думка, що вона була першою жінкою, яка отримала ступінь доктора медичних наук в Італії. Однак, як повідомляє Барбара Сурма, аналізуючи історичні джерела італійської медицини, М. Монтессорі була не першою, а однією з перших жінок в Італії, яка закінчила медичні студії, тоді як у Римі вона була третьою поспіль [16, с. 17]. У рік їх закінчення вона почала працювати в психіатричній клініці Римського університету, одночасно присвячуючи себе науковій роботі. Спостерігаючи за дітьми з інтелектуальними вадами, вона дійшла висновку, що мова йде про "педагогічний, а не медичний" характер [19, с. 174], наслідком чого було те, що вона запропонувала систему морального виховання на педагогічному конгресі в Турині в 1908 році.

Вважається, що на роботу дослідника на початку вплинули зокрема: антрополог Джузеппе Серджі [3, с. 109-136], міланський психіатр Андреа Верга, французький нейропсихіатр, педагог Жан Марк Гаспар Ітар та Едуар Сеген, засновник першої у Франції школи для дітей з вадами розумового розвитку [16, с. 17-19]. виховання освіта польський педагогіка монтессорі

Читаючи праці JMG Itard та E. Seguin про спеціальну освіту та проведення медичної практики, працюючи з дітьми з інтелектуальною недостатністю, М. Монтессорі, як уже зазначалося, дійшла висновку, що ці діти потребують лише відповідних умов навчання, тобто спеціально розробленої методики роботи над їх розвитком. Спостереження, які вона зробила тоді, привели її до думки, що діти мали внутрішній стимул для свого розвитку. Щоб ця сила розкрилася, досить створити для них відповідні умови. М. Монтессорі мала можливість перевірити свою теорію ще в 1907 р. Саме тоді їй запропонували посаду директора в спеціальному закладі, який був Дитячим будинком (італ. Casa dei Bambini) в одному з районів Риму - Сан Лоренцо. Атмосфера реформ в Італії на початку ХХ століття стала внеском у модернізацію будинків у робочих мікрорайонах Римським інститутом Бені Стабілі [19, с. 178]. Проект передбачав, серед іншого підтримку мешканців шляхом гарантування догляду за дітьми під час відсутності працюючих батьків.

Для цього було створено заклад, що нагадує поєднання сьогоднішньої загальної кімнати та дитячого садка, який Монтессорі, зайнявши посаду директора, забезпечила іграшками та навчальними матеріалами власного проекту. Подібні дитячі будинки також були побудовані в районах Мілана, Риму та Швейцарії. Монтесорі закликала створити відповідне середовище (у тому числі шляхом зняття лавок та створення відповідно підібраних, легких меблів), скасувала систему винагород та покарань та дослідила незалежність та свободу. Ця свобода була провідним мотивом методу Монтессорі на кожному етапі його побудови.

1896 - 1909 роки були для дослідника періодом формування наукової обізнаності, на який вплинула специфіка епохи та подій, пов'язаних з народженням позашлюбної дитини, присвяченої вихованню сільської сім'ї (Маріо, син Монтессорі, жив з нею після смерті матері в 1913 році року і став її найближчим співробітником).

Слід зазначити, що важливим аспектом того часу, що впливав на світогляд та дослідницькі інтереси Монтессорі, був її контакт з Теософським товариством [18, с. 5]. Це товариство, засноване в 1875 р. В Нью-Йорку Геленою Блаватською та Генрі Стілом Олкоттом, проголошувало існування безликого божества, вічних кругообігів природи, реінкарнації, закону карми та можливостей паранормальних сил. Ріта Крамер також вказує на стосунки Монтессорі з Теософським товариством у своїй біографії, присвяченій досліднику [8, с. 214]. Хоча серед біографів немає єдиної думки щодо її приналежності до Теософського товариства, схоже, що концепція теософії мала вплив на її світогляд. У 1909 році Монтессорі опублікувала свою першу публікацію - результат досліджень, проведених у Case dei Bambini, під назвою: Дитячі будинки (вкл.: Il Metodo della Pedagogia Scientifica applicato alleducazione infantile nelle Case dei Bambini) [25]. У цьому ж році вона також розпочала серію навчальних курсів для студентів з цього методу.

Подальші дослідження розвитку дітей спонукали її видати ще одну публікацію з педагогічної антропології [23] - самостійної галузі науки, що склалася в 19 столітті, у двох незалежних центрах - німецькому разом з Карлом Шмідтом (1819-1864 ) та російському, що ототожнюється з Костянтином Ушинським.

Наступним етапом, який можна виділити через зміни у світогляді та дослідницькій орієнтації, були 1907-1912 роки, коли Монтессорі знову звернулася до християнської віри, прийнявши тимчасові релігійні служби [21, с. 114-138]. Іншим виразом повернення до християнських коренів стала публікація «Діти в церкві» (в т.ч. I bambini viventi nella Chiesa), опублікована в Неаполі в 1922 році, перекладена англійською мовою та опублікована через кілька років [27]. Це була перша книга вченої про католицьку літургію з точки зору дитини, в якій вона аргументувала необхідність особливого виду релігійного виховання - з повагою до індивідуального досвіду дітей, з повною повагою до їх природи. Вона вказала на необхідність створення належних умов, комфортних та задовільних для дитини, завдяки яким вона зможе характерним чином пережити релігійний екстаз. Вона дійшла висновку, що створення оптимальних обставин також має вирішальне значення в освітньому аспекті.

На той час метод вже використовувався в англійських та аргентинських школах, а також вводився в італійські та швейцарські початкові школи. У 1913 і 1915 роках Монтессорі здійснила подорож до США. Під час однієї з поїздок (1915) вона провела низку навчальних курсів для Національної асоціації освіти (NEA) - найбільшої організації в США, яка представляла вчителів державних шкіл, викладачів та співробітників університетів, викладачів та пенсіонерів, які готувались до професії вчителя. Ці лекції були зібрані та опубліковані. Через рік (1916) вийшла ще одна книга під назвою: «Самоосвіта в початкових школах» (у т.ч.: Lautoeducazione nelle Scuole Elementari), яка була перекладена та видана також англійською мовою під назвою «Розширений метод Монтессорі» [12].

У 1916 році Монтессорі переїхала до Барселони (де вона жила до 1936 року, коли генерал Франциско Франко здійснив антиреспубліканський переворот). У цей період вона постійно проводила науково-дослідницьку діяльність, викладала в Амстердамському університеті, проводила курси в Лондоні та Мілані, відвідувала Відень. На той час на формування її концепції вплинули події, пов'язані з періодом італійського фашизму в 1922-1943 роках. Потім Монтессорі зустрілася з Беніто Муссоліні (1924), наслідком чого стало офіційне визнання владою методу Монтессорі, в результаті чого італійський уряд створив школи на основі її концепції [див. 15]. Фашисти з цікавістю дотримувались цього методу з метою використовувати його як інструмент для виховання (дисциплінування) молодих італійців. У дусі цієї співпраці в 1924 році Італійське товариство друзів методу Монтессорі було перетворено в Національний департамент Монтессорі - Б. Муссоліні став його почесним головою. Спочатку ці події були схвалені Монтессорі. Великий інтерес влади до її роботи був, швидше за все, спричинений неправильним тлумаченням припущень цієї концепції - освіта Монтессорі навчала свободі, а не послуху, тому вона не відповідала ідеологічним очікуванням її сучасних владних структур. Співпраця, яка тривала майже десять років, завершилася закриттям усіх установ. Метод Монтессорі був офіційно заборонений в нацистській Німеччині (1936), а незабаром і в Італії. Монтессорі постійно подорожувала, в т.ч. до Аргентини (1926) та Ірландії (1927). У 1928 р. на основі робіт, які вона дала у Відні (1923 р.), вийшла німецька книга. Через вісім років ця книга вийшла англійською мовою [13]. У 1929 р. В Римі було створено Навчальний центр для вчителів зразкової школи Монтессорі (в рамках співпраці з Б. Муссоліні) та Associatio Montessori Internationale (AMI) - Міжнародну асоціацію Монтессорі, яка стала центральною організацією координації діяльності монтессоріанських установ та суспільств у світі, займаючись, серед іншого виховання вчителів. Одночасно дослідниця також ініціювала низку міжнародних конгресів (Данія 1929, Франція 1932, Голландія 1933, Італія 1934, Англія 1936, Данія 1937, Шотландія 1938, Італія 1949). У 1930 р. Під час лекції у Відні вона познайомилася з Енн Фрейд (дочкою Зигмунда Фрейда, яка займається психоаналізом дітей), дослідження якої вплинули на її концепцію.

Незважаючи на несприятливі обставини, спричинені розвитком фашистського та нацистського руху, Монтессорі продовжувала пропоновані нею принципи освіти. У 1936 р. вона представила т. зв. концепцію космічної освіти, що розуміється як пізнання світу в широкому контексті шляхом спостереження та експериментування, називання речей і явищ та створення на їх основі понять та визначень. Ідея космічного виховання означала для дитини створення можливостей для розширення її інтересів у різних сферах, а також сприйняття ролі особистості у створенні культури. Монтессорі писала, що "космічна освіта розуміється як ефективна підготовка нових поколінь до розуміння того, що все людство прагне об'єднатися в один організм" [24, с. 183]. Слід підкреслити, що друковані праці Монтессорі, опубліковані після 1934 року, відкрили новий етап у її науковій роботі. Саме тоді Секрет дитинства (включно з Il segreto deU'infanzia) [26], в якому відбувся терміновий перехід суб'єктності дитини від конструкції "дитина-студент" до "дитина-людина" та "дитина-громадянин".

У 1936 році внаслідок розвитку геополітичної ситуації, включаючи диктатуру Муссоліні в Італії та антиреспубліканський переворот генерала Ф. Франко, Монтессорі переїхала з сином до Нідерландів і оселилася в Амстердамі. Через кілька років, щоб популяризувати свій метод, вона виїхала разом із сином Маріо до Індії, де мала прочитати кілька лекцій у місцевих університетах. План передбачав тримісячну подорож, яка перетворилася на семирічне вимушене перебування, спричинене початком Другої світової війни. У 1940 р. після підписання державами Осі (Німеччина, Італія та Японія) пакту з трьох, вона проводила курси та лекції. Вона пробула в Індії до 1946 року, після чого повернулася в Амстердам. Через рік вона відвідала Італію. Під час цієї поїздки вона ініціювала відродження Товариства Монтессорі та докладала інших зусиль для відродження громадського руху на користь її методу.

Це призвело до відновлення старих та створення нових асоціацій, навчальних центрів, дитячих садків та монтессоріанських шкіл. У наступні роки Монтессорі повернулася до Індії. У 1948 р. вона видала ще одну книгу французькою мовою - від дитинства до підліткового віку (франц. De lenfant д ladolescent) [11].

До 80-річчя Монтессорі була організована зустріч, присвячена Монтессоріанській педагогіці. Це перетворилося на міжнародну конференцію, під час якої дослідниця прочитала три лекції. Вони містили всі основні ідеї її теорії.

єТакож вона сформулювала відоме речення, яке є основним принципом виховання методу Монтессорі - «допоможи мені зробити це самостійно». У 1947 р. на форумі ЮНЕСКО вона виступила з докладом "Освіта і мир". У 1949 році, а потім у 1950 та 1951 роках її номінували на Нобелівську премію миру. У 1951 р. Вона планувала поїздку до Гани на курс африканських вчителів, який так і не вдалося здійснити. Монтессорі померла у Нідерландах 6 травня 1952 року у віці 81 року, там її поховали. Її будинок став штаб-квартирою AMI.

За свої педагогічні та гуманістичні досягнення Монтессорі відзначилася найвищими нагородами, нагороджена урядами та університетами багатьох країн (включаючи звання доктора почесних справ університету Сорбони, Хрест Почесного легіону та раніше згадані , номінації на Нобелівську премію миру).

Рецепція методу Монтессорі в Польщі та його сучасний контекст

Публікація польського перекладу творів Монтессорі спричинила безпосередній вплив на польську педагогіку. Джуліан Дібек у статті «Рецепція методу Марії Монтессорі в Польщі 1912-2008 [4, с. 33-50] вказує, що цей прийом характеризувався двома основними тенденціями. Перший був визначений численними публікаціями, призначеними для широкої аудиторії. Їх автори намагалися створити синтез фреблізму та методу Монтессорі, який міг би стати новою національною системою дошкільної освіти. Представниками цієї течії були: Цецилія Банковська, Олександра Густовічовна, Яніна Павловська, Сергіуш Хассен [6, с. 49-55, 73-83, 97-102] [4, с. 36] та інші. Друга тенденція характеризувалася безпосереднім прийомом методу Монтессорі і була представлена, в тому числі, Наталіч Цицимерська та Маріч Вериго-Радзівілловіч [Джуліан Дибець, с. 36-41]. Обидві тенденції набули особливої популярності, коли Польща відновила незалежність і була в освіті до початку Другої світової війни. Після її завершення війни в Польщі була побудована нова система шкіл та дошкільних закладів, ідеально відповідаючи припущенням, представленим владою Радянського Союзу. Ця система передбачала необхідність виховання робітничого класу в колективі, відновлення дисципліни та позбавлення студентів суб'єктивності через відсутність індивідуалізації.

Відродження ідеї Монтессорі було пов'язане насамперед з еволюцією виховного ідеалу після 1989 р. [Див 7] і, як зазначає Дж. Дибець, із громадою Ягеллонського університету [4, с. 42]. Ренесанс методу відбувся у дев'яностих роках ХХ століття, коли почали з'являтися дослідження в цій галузі, такі як публікація конференції "Метод Марії Монтессорі". Історія та сучасність [10], Сучасні тенденції в навчанні, натхненні методами М. Монтессорі, К. Фрейне та Р. Штайнера - на прикладі однієї із соціальних шкіл у Гданську Магдалиною Шуксті-Чендровською та Марією Мендель [17

Важливою публікацією була також книга Малгожати Мікша - «Розуміння Монтессорі», тобто Марія Монтессорі про виховання дитини [14] та Беата Беднарчук - Дитина в класі Монтессорі.

Важливу роль у просуванні методу Монтессорі відіграли також переклади зарубіжних видань, зокрема Барбари Штейн - Теорія та практика педагогіки Марії Монтессорі в початковій школі [20]. В даний час на польському видавничому ринку існує багато книг та путівників по методу Монтессорі. Є також опубліковані монографії та наукові статті про життя та діяльність дослідника. Запропонована нею система освіти також є важливою складовою стандартів освіти студентів на педагогічних та суміжних факультетах. Непохитна популярність методу виражається також у функціонуванні та створенні нових і нових монтессоріанських установ (переважно приватних), розташованих по всій країні, переважно у великих містах, в т.ч. у Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Гданську та Познані.

Організації та асоціації, що діють у Польщі, основною метою яких є популяризація припущень Монтессорі, також свідчать про невпевнену оцінку Монтессорі та її методів. Однією з них є Польська асоціація Монтессорі, заснована в 1994 році, метою якої є «культивувати та розвивати педагогічну роботу відповідно до теорії Марії Монтессорі, [...] виховувати та вдосконалювати вчителів та педагогів Монтессорі, поширювати ідеї М. Монтессорі серед усіх зацікавлених сторін, ініціюючи та підтримуючи організацію шкіл та установ Монтесорі та підтримуючи діяльність інших осіб та установ, спрямованих на досягнення цілей, що відповідають завданням Асоціації »[28, с. 2]. Іншою важливою установою є Польська рада Монтессорі, яка є філією Міжнародної ради Монтессорі (IMC, Міжнародна рада Монтессорі з місцем проживання у Сарасоті, США), яка займається підтримкою ініціатив, спрямованих на сприяння освітніх припущеннь Монтессорі - включаючи вироблення взаєморозуміння та налагодження співпраці з представниками та організаторами всіх форм діяльності Монтессорі в Польщі. Польська рада Монтессорі дає викладачам, директорам навчальних закладів, а також батькам та ентузіастам методу Монтессорі можливість для дебатів як на регіональному, так і на національному рівні, а також можливість активних дій. У Польщі також є багато навчальних закладів, у тому числі Польський інститут Монтессорі, який пропонує аспірантуру, навчання в дошкільній та шкільній програмах, а також проект "Монтессорі для наймолодших". Інститут також пропонує спеціальну стипендіальну програму, на яку можуть претендувати особи, що просувають монтессоріанську педагогіку, викладачі малих шкіл та дитячих садків, директори цих установ та працівники громадських організацій. Крім того, працівники навчальних закладів, що працюють відповідно до ідеї Монтессорі, можуть скористатися допомогою фахівців під час індивідуальних консультацій чи семінарів, підібраних відповідно до їх потреб.

Концепція Монтессорі була створена на хвилі зростаючої критики гербартівської «традиційної школи», в якій дидактичний формалізм домінував із освітньою строгістю, розглядаючи студента як пасивного суб'єкта всіх дидактичних процедур. Елементи традиційної школи також можна знайти в сучасній польській школі. Сучасна педагогіка рясніє все новими і новими освітніми теоріями та методами, які мають бути альтернативами сучасній системі освіти, в основному заснованій на консервативній освітній ідеології. Передбачається, що ідеологічне тло характеризується: поглядом на "зовнішні" критерії перевірки знань та ієрархічну структуру цінностей різних різновидів; уподобання щодо інтелектуального виміру знань; пріоритети реконструктивної та адаптаційної функції знання [22, с.130]. Більше того, ідеологічний вимір має два елементи: концепцію людини як істоти, що є біологічно та етично недосконалою, та модель суспільства, засновану на патріархальній ієрархії залежності. Вчитель сприймається як державний чиновник, пропагандист духовних та національних цінностей, який повинен мати статус зрілої людини, підтриманий зовнішнім авторитетом у виконанні дидактичних та виховних завдань. Йому властивий винахідливий стиль роботи, прихильність до засобів навчання, які часто є єдиною складовою його педагогічної роботи [22, 131]. Наче всупереч консервативно зрозумілій шкільній дійсності, вчителі та батьки охоче тягнуться до (на їх думку) сучасних освітніх теорій та методів, вірячи в їх ефективність. Тому нові тенденції в педагогіці, такі як, наприклад, нейродидактика, дуже популярні та приємні. Предметом їх зацікавлення є використання знань про роботу мозку для зміни методології навчання. Більш ранні концепції, що відхиляються від припущень традиційної школи, такі як метод Монтессорі, який, до речі, деякими дослідниками вважаються методами, що відповідають припущенням нейродидактики [1, с. 210-244], також пережили ренесанс.

Метод Монтессорі підкреслює підтримку індивідуального та соціального розвитку людини. Його незмінна популярність як у Польщі, так і в усьому світі, є натхненням для педагогів та батьків, які шукають альтернативний освітній шлях для своїх дітей. Перегляд цього методу, особливо в деяких колах, може бути результатом явного протистояння нині діючій польській школі, яка (за винятками) характеризується: формалізмом, суворо структурованим поділом змісту викладання предметів, пасивністю учнів, неможливістю прийняти рішення щодо вибору змісту освіти, домінуванням пам'яті, зовнішніми мотивами навчання - оцінками, контролем результатів, змаганнями. З цієї точки зору система, запропонована Монтессорі, видається особливо привабливою.

Література

1. Adamkiewicz J., Metoda Montessori - oddzialywania, ktore lubi mozg, [w:] Neuroedukacja. Jak wykorzystac potencjal mozgu w procesie uczenia si§, red. W Sikorski, Slupsk 2015, s. 210-244.

2. Bednarczuk B., Dziecko w klasie Montessori. Odnie- sienia teoretyczne i praktyczne, Lublin 2007.

3. Cerro G., Giuseppe Sergi. The portrait of a positivist scientist, „Journal of anthropological sciences” 2017, nr 95, pp. 109-136.

4. Dybiec J., Recepcja metody Marii Montessori w Polsce 1912-2008, [w:] Pedagogika Marii Montessori w Polsce i na swiecie, red. B. Surma, Lodz 2009, s. 33-50.

5. Guz S., Edukacja w systemie Montessori, t. 2. Lublin 1998.

6. Hassen S., Podstawy pedagogiki, Warszawa 1931.

7. Hejnicka-Bezwinska T., Zarys historii wychowania (1944-1989), oswiata i pedagogika pomipdzy dwoma kryzy- sami, Kielce 1996.

8. Kramer R., Maria Montessori. A biography, Chicago 1976.

9. Latacz E., Recepcja teorii pedagogicznej Marii Montessori w Polsce do roku 1939, Lodz 1996.

10. Metoda Marii Montessori. Historia i wspotczesnosc. Materiaty z mipdzynarodowej konferencji 26-26 listopada 1993, red. S. Guz, Lublin 1994.

11. Montessori M., De lenfant a ladolescent, Paris 1948.

12. Montessori M., The Advanced Montessori Method, New York 1917.

13. Montessori M., The Child in the Family, 1936.

14. Miksza M., Zrozumiec Montessori czyli Maria Montessori o wychowaniu dziecka, Krakow 2004.

15. Quarfood Ch., Montessoris pedagogiska imperium -- kulturkritik och politik i mellankrigstidens Montessorirц- relse, Gцteborg 2017

16. Surma B., Pedagogika Montessori - podstawy teoretyczne i tworcze inspiracje wpraktyce, Lodz 2008.

17. Szuksta-Cendrowska M., Mendel M., Wspotczesne tendencje w nauczaniu inspirowane metodami M. Montessori, C. Freineta i R. Steinera - na przyktadzie jednej ze szkot spotecznych w Gdansku, Plock 1995.

18. Wilson C., Montessori was a theosophis, „History of Education Society Bulletin” 1985, nr. 36, pp. 52-54.

19. Woloszyn S., Zrodta do dziejow wychowania i mysli pedagogicznej, ksifga pierwsza, t. III, Kielce 1998.

20. Stein B., Teoria i praktyka pedagogiki Marii Montessori w szkole podstawowej , tlum. M. Jalowiec-Sawicka, Kielce 2003.

21. Sliwerski B., Wspotczesne zagrozenia dla edukacji alternatywnej w Polsce [w:] Ksztatcenie wczesnoszkolne na przetomie tysiqcleci, red. W. Puslecki, Warszawa 2000, s. 114-138.

22. Zalewska E., Ideologiczne konteksty tworczosci zawodowej nauczycieli w okresie transformacji ustrojowej w Polsce, Gdansk 1996.

23. Montessori M., Antropologia Pedagogica, Milano 1910.

24. Montessori M., Czym jest wychowanie kosmiczne, [w:] Pedagogika Marii Montessori w Polsce i na swiecie, red. B. Surma, Lodz - Krakow 2009, s. 147-159.

25. Montessori M., Domy dziecipce. Metoda pedagogii naukowej, stosowana w wychowaniu najmtodszych dzieci, Warszawa 1993.

26. Montessori M., Sekret dziecinstwa, tlum. L. Krolc- zuk-Wyganowska, Warszawa 2018.

27. Montessori M., The Child in the Church, Londyn 1929.

28. Statut Polskiego Stowarzyszenia Montessori, Lodz 2017, dost^pny na: http://www.montessori-centrum.pl sowana w wychowaniu najmlodszych dzieci], Warszawa 1993.

References

1. Adamkiewicz J., The Montessori method - the effects that the brain likes [Metoda Montessori - oddzialywania, ktore lubi mozg], [w:] Neuroedukacja. How to use the brain's potential in the learning process [Neuroedukacja. Jak wykorzystac potencjal mozgu w procesie uczenia si§], red. W. Sikorski, Slupsk 2015, s. 210-244.

2. Bednarczuk B., A child in the Montessori class. Theoretical and practical references, [Dziecko w klasie Montessori. Odniesienia teoretyczne i praktyczne], Lublin 2007.

3. Cerro G., Giuseppe Sergi. The portrait of a positivist scientist, „Journal of anthropological sciences” 2017, nr 95, pp. 109-136.

4. Dybiec J., Reception of Maria Montessori method in Poland 1912-2008 [Recepcja metody Marii Montessori w Polsce 1912-2008], [w:] Montessori Pedagogy in Poland and in the world [Pedagogika Marii Montessori w Polsce i na swiecie], red. B. Surma, Lodz 2009, s. 33-50.

5. Guz S., Education in the Montessori system [Edukacja w systemie Montessori], t. 2. Lublin 1998.

6. Hassen S., Fundamentals of pedagogy [Podstawy pedagogiki], Warszawa 1931.

7. Hejnicka-Bezwinska T., Outline of the history of education (1944-1989), education and pedagogy between two crises [Zarys historii wychowania (1944-1989), oswiata i pedagogika pomifdzy dwoma kryzysami], Kielce 1996.

8. Kramer R., Maria Montessori. A biography, Chicago 1976.

9. Latacz E., Reception of the pedagogical theory of Maria Montessori in Poland until 1939 [Recepcja teorii pedagogicznej Marii Montessori w Polsce do roku 1939], Lodz 1996.

10. Maria Montessoris method. History and present day. Materials from the international conference November 26-26, 1993 [Metoda Marii Montessori. Historia i wspolczesnosc. Materialy z mifdzynarodowej konferencji 26-26 listopada 1993], red. S. Guz, Lublin 1994.

11. Montessori M., From Childhood to Adolescence [De lenfant a l'adolescent], Paris 1948.

12. Montessori M., The Advanced Montessori Method, New York 1917.

13. Montessori M., The Child in the Family, 1936.

14. Miksza M., UnderstandingMontessori - Maria Mon- tessori about raising a child [Zrozumiec Montessori czyli Maria Montessori o wychowaniu dziecka], Krakow 2004.

15. Quarfood Ch., Montessoris educational empire - cultural criticism and politics in the Montessori Montessori movement [Montessoris pedagogiska imperium - kulturkritik och politik i mellankrigstidens Montessorirorelse], Goteborg 2017

16. Surma B., Montessori pedagogy - theoretical foundations and creative inspirations in practice [Pedagogika Montessori - podstawy teoretyczne i tworcze inspiracje w praktyce], Lodz 2008.

17. Szuksta-Cendrowska M., Mendel M., Contemporary trends in teaching inspired by the methods of M. Montessori, C. Freinet and R. Steiner - on the example of one of the social schools in Gdansk [Wspolczesne tendencje w nauczaniu inspirowane metodami M. Montessori, C. Freineta i R. Steinera - na przykladzie jednej ze szkol spolecznych w Gdansku], Plock 1995.

18. Montessori M., Anthropological Pedagogy [Antro- pologia Pedagogica], Milano 1910.

19. Montessori M., What is cosmic education? [Czym jest wychowanie kosmiczne], [w:] Montessori Pedagogy in Poland and in the world [Pedagogika Marii Montessori w Polsce i na swiecie], red. B. Surma, Lodz - Krakow 2009, s. 147-159.

20. Montessori M., The Montessori Method: Scientific Pedagogy as Applied to Child Education in the Children's Houses [Domy dzieci^ce. Metoda pedagogii naukowej, sto-

21. Wilson C., Montessori was a theosophis, „History of Education Society Bulletin” 1985, nr. 36, pp. 52-54.

22. Woloszyn S., History of education and pedagogical thought sources [Zrodla do dziejow wychowania i mysli pedagogicznej], ksifga pierwsza, t. III, Kielce 1998.

23. Stein B., Theory and practice of Maria Montessoris pedagogics [Teoria i praktyka pedagogiki Marii Montessori w szkole podstawowej], tlum. M. Jalowiec-Sawicka, Kielce 2003.

24. Sliwerski B., Modern threats of alternative education in Poland [Wspolczesne zagrozenia dla edukacji al ternatywnej w Polsce] [w:] Ksztalcenie wczesnoszkolne na przelomie tysiqcleci, red. W. Puslecki, Warszawa 2000, s. 114-138.

25. Zalewska E., Ideological contexts of teacher's pro- fesional creativity in the period of social transformation in Poland [Ideologiczne konteksty tworczosci zawodowej nauczycieli w okresie transformacji ustrojowej w Polsce], Gdansk 1996.

26. Montessori M., The Secret of Childhood [Sekret dziecinstwa], Warszawa 2018.

27. Montessori M., The Child in the Church, London 1929.

28. Statute of the Polish Montessori Association [Statut Polskiego Stowarzyszenia Montessori], Lodz 2017, dostзpny na: http://www.montessori-centrum.pl

Размещено на Allbest.ru