Соціальні екологовідповідні інформаційні платформи

Размещено на http://allbest.ru

Мукачівський державний університет

Соціальні екологовідповідні інформаційні платформи

Бобик Н. студентка І курсу, напрям підготовки

Дєткіна Д. студентка І курсу, напрям підготовки

«Початкова освіта» (скорочена програма)

Попович Я. студентка І курсу, напрям підготовки

Алмашій І.І. старший викладач кафедри психології

Анотація

В статті розглядаються соціальні інформаційні платформи як соціально-педагогічний інструмент формування екологічної культури молоді. Висвітлено широкий набір форм і методів екологічної комунікації в мережі, які спрямовані на більш динамічний вплив на свідомість і поведінку молоді у порівнянні з іншими засобами масової інформації.

Ключові слова: молодь, соціальні платформи, інформаційні технології, екологічна культура.

Вступ

На екологічну соціалізацію особистості впливають різні фактори: освітньо-виховним впливом виховних інституцій, медійного дискурсу та безпосередньо у процесі громадської діяльності людини. Ототожнення самого себе зі природним середовищем не тільки усвідомлення формального зв'язку людини з природою, а й відчуття солідарності з природою є проявом екологічної свідомості, що виникає на основі спільних цінностей та досвіду природовідповідної поведінки.

Соціальні інформаційні платформи на даному етапі розвитку людства набувають стрімкого розвитку і є дієвими щодо впливу на особистість. Все частіше можливості соціальних мереж використовуються в системі освіти. Найефективнішим застосуванням СМ з виховною метою, є застосування їх інструментів, які пов'язані із засвоєнням соціокультурного досвіду, співіснування з природним середовищем, а саме засвоєння природовідповідного стилю життєдіяльності. В психолого-педагогічній науці в цілому активно досліджується виховний потенціал соціальних мереж.

Можливості впровадження соціальних мереж у освітньо-виховний процес з метою надання освітніх послуг висвітлено зарубіжними та вітчизняними дослідниками: Думанський Н.О., Голощук Р.О., Гуревич Р.С., Івашньової С.В., Кадемія М.Ю., Клименко О.А., Ломакін Д. С., Патаракін Е. Д., Фещенко А.В.

Мета статті - розглянути вплив соціальних інформаційних платформ на формування екологічної культури.

Виклад основного матеріалу статті

Екологічна культура особистості формується в комунікативному середовищі і спирається на систему точок ідентичності, що дозволяє людині, перебуваючи у суспільному просторі, відмежовувати «добро» від «зла», самостверджуватися у своїй екологосвідомій позиції.

Залучення участі молоді до екологічних проектів через соціальні мережі продемонстрували, що віртуальний комунікативний простір є одним із сприятливих середовищ формування екологосвідомої позиції і має потужний виховний потенціал, який може бути успішно використаний для зміцнення прировідповідної життєвої позиції - впровадженні масштабних (революційних) змін у формуванні екологічної культури молоді [2, с. 58].

Етапи формування екологічної культури молоді при використанням соціальних мереж мають вигляд:

I. Визначення аудиторії. Перш ніж просувати екологічно спрямовану ідею, потрібно систематизувати «образ» молодіжної аудиторії. Чим детальніше можна визначити «образ» потенційного користувача, тим краще.

Для визначення цільової аудиторії необхідно враховувати такі характеристики: соціальний мережа інформаційний екологічний

- Місце проживання потенційних користувачів;

- Соціальні показники цільової аудиторії;

- Інтереси.

II. Визначення головних завдання екологовідповідних ідей ідеї. Всі дії, які здійснюються у просуванні, повинні ґрунтуватися на ключових завданнях вихідної ідеї (головним завданням є формування екологічної культури молоді).

Формування екологічної культури молоді передбачає [3]:

- виховання розуміння сучасних екологічних проблем держави й світу, усвідомлення їх важливості, актуальності і універсальності, (зв'язку локальних з регіональними і глобальними);

- відродження кращих традицій українського народу у взаємовідносинах з довкіллям, виховання любові до рідної природи;

- формування усвідомлення безперспективності технократичної ідеї розвитку й необхідності заміни її на екологічну, яка базується на розумінні єдності всього живого й неживого в складно-організованій глобальній системі гармонійного співіснування й розвитку;

- формування розуміння необхідності узгодження стратегії природи і стратегії людини на основі ідеї універсальності природних зв'язків та самообмеженості, подолання споживацького ставлення до природи;

- розвиток особистої відповідальності за стан довкілля на місцевому регіональному, національному і глобальному рівнях, вміння прогнозувати особисту діяльність і діяльність інших людей та колективів;

- розвиток умінь приймати відповідальні рішення щодо проблем навколишнього середовища, оволодіння нормами екологічно грамотної поведінки; виховання глибокої поваги до власного здоров'я та вироблення навичок його збереження.

III. Вибір «платформи», на яких сконцентровані потенційні користувачі соціальних мереж.

Соціальні мережі Facebook та Іnstagram надають можливість реалізувати синхронне та асинхронне спілкування між користувачами. Переважна більшість соціальних мереж орієнтовані на різну цільову аудиторію - молодь шкільного та студентського віку, студентську аудиторію Facebook), користувачів трохи старшого віку, наукову спільноту SciWorld) та ін. [1, с. 35].

IV. Особливості групи у соціальній спільноті.

V. Розробляємо контентну стратегію:

- головної тематики публікацій;

- частота публікацій;

- стилістики публікацій;

- часу публікацій.

VI. Визначення показників ефективності.

VII. Ресурси. Говорячи про просування в соціальних мережах, ресурси зазвичай використовуються такі:

- ресурси часу;

- ресурси інформаційних матеріалів та методичного забезпечення прикладного характеру для підтримки веб-середовища.

VIII. Календарне планування.

IX. Ефективності і корекція. Спрямована на те, що виховна дія буде постійно оптимізуватись і вносити деяке коректування.

Соціальні інформаційні платформи не є самостійним виховним осередком у формуванні екологічної культури молоді. Форми та методи ФЕКМ формуються педагогічними колективами та окремими педагогами. Тому, соціальні мережі є лише допоміжним виховним інструментом у ФЕКМ. Основне завдання психолого-педагогічних досліджень щодо ФЕКМ з використанням виховного потенціалу СМ полягає у спрямуванні молоді до екологовідповідного стилю життю в системі «людина-природа».

Список використаних джерел

1. Івашньова С.В. Використання соціальних сервісів та соціальних мереж в освіті / С. В. Івашньова // Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого- педагогічні науки. - 2012. - № 2. - С. 15-17.

2. Щелина Т.Т. Использование возможностей социальных сетей в формировании установки на ведение здорового образа жизни / Т. Т. Щелина, А. О. Чудакова // Молодой ученый. - 2015. - №23.2. - С. 41-43.

3. Концепція екологічної освіти України // Острів знань [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-148B3B2021 C2C/list

Abstract

The article is devoted to social networks as a means of ecological culture formation of the youth. A wide range of forms and methods of environmental network communication, aimed at a more dynamic effect on the consciousness and behavior of young people in comparison with other media have been illustrated.

Key words: youth, social networks, environmentally focused communications, ecological culture.

Размещено на Allbest.ru