Формування дослідницько-пошукових умінь у молодших школярів при вивченні природознавства

М. Чекерлан, студентка

Процес формування дослідницько-пошукових умінь в учнів розглядалися вченими у різних контекстах. Теоретичний аспект проблеми розкрито в працях: С. Гончаренко, О. Ляшенко, Н. Ничкало та ін.

Формування пізнавальних умінь учнів представлено у дослідницьких роботах таких науковців, як: В. Андреєва, Ю. Бабанського, П. Підкасистого, О. Савченко, А. Усової та ін.

Питання організації дослідницько-пошукової діяльності учнів досліджували: В. Алфімов, В. Кларін, Л. Левченко, Н. Недодатко, О. Павленко, Г. Пустовіт та ін. Проблема формування дослідницьких умінь висвітлювалася у наукових дослідженнях С. Величко, І. Войтовича, С. Гайдука, Ю. Галатюка, А. Давиденка, Ю. Жука, М. Остапчука. Ними зроблений значний внесок у розвиток шкільної освіти.

Структура дослідницької поведінки, методика проведення дослідів та експериментів на уроках природознавства представлена в методиці О. Савенкова.

Дослідження проблеми організації та здійснення науково-дослідницької діяльності з молодшими школярами висвітлено у наукових працях таких учених, як Т. Байбара, Н. Бібік, В. Бондар, Н. Голуб, В. Давидов, А. Занков, Я. Кодлюк, В. Паламарчук, О. Савченко та ін.

На основі аналізу літературних джерел та практичної діяльності загально-навчальних закладів освіти, проблема організації та здійснення дослідницько-пошукової діяльності молодших школярів при вивченні природознавства залишається ще недостатньо розв'язаною.

Ми добре розуміємо, що природознавча компетентність як предметна - це особистісне утворення, яке характеризує здатність учнів розв'язувати доступні соціально й особистісно значимі практичні та пізнавальні проблемні завдання, пов'язані з реальними об'єктами природи у сфері відносин «людина - природа».

Ще однією з важливих концептуальних засад вивчення природознавства в початковій школі є орієнтація на пошукову діяльність, розвиток самостійності мислення вході формування природознавчої компетентності, а не на просте запам'ятовування учнями певних абстрактних знань та дій. Тому відповідно до змісту початкової загальної освіти, затвердженої Державними стандартами, відповідно до зазначених мети і завдань в освітній програмі природничої освітньої галузі виокремлено такі змістові лінії: «Я пізнаю природу», «Я у природі», «Я в рукотворному світі».

Де змістова лінія «Я пізнаю природу» спрямована на формування дослідницьких умінь молодших школярів через підтримку допитливості та інтересу до спостережень, експериментів та моделювання для пошуку відповідей на запитання про навколишній світ. І саме дослідженням (спостереженням, експериментам), екскурсіям, природоохоронній та проектній діяльності відведена провідна роль у вивченні природничої освітньої галузі

Отже, основною та головною метою вивчення природознавства є формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу та людину. Успішне досягнення зазначеної мети, навчальною програмою передбачено розв'язання ряду основних завдань, одним з яких є формування дослідницько-пошукових умінь та умінь учнів спостерігати за об'єктами та явищами неживої та живої природи [11].

Отже, переконливим є саме той факт, що проблема формування дослідницько-пошукових умінь у молодших школярів є дуже актуальною, що й зумовило обрати тему нашої статті.

Мета статті. Теоретично обґрунтувати проблеми формування дослідницько-пошукових умінь в учнів початкової школи при вивченні навчальної дисципліни - природознавство.

пошуковий дослідницький молодший школяр природознавство

Виклад основного матеріалу

Знання, уміння, навички в сучасній педагогічній науці мають надзвичайно велике значення. Уміння - це результат оволодіння раціональними способами та прийомами застосування знань на практиці; здатність виконувати складні структурно-комплексні дії на основі засвоєння знань, навичок та практичного досвіду. Лише за певної системи вправ можна показати, що уміння та навички найкраще закріплюються та удосконалюються саме у процесі їх творчого застосування.

На основі аналізу науково-педагогічної літератури, можна остаточно переконатися, що найчастіше уміння пов'язують із здатністю вирішувати певну пошукову діяльність, яка спрямована на досягнення конкретно поставленої мети.

Тому виходячи з мети нашого дослідження, розглянемо як визначається поняття “дослідницько-пошукові вміння” у сучасній дидактиці загальноосвітнього навчального закладу освіти це питання розглядали В. Андреєв, В. Бударкевич, В. Успенський та ін.

В. Андреєв під навчальними дослідницькими вміннями розуміє “...вміння застосовувати певні прийоми наукового методу пізнання в умовах рішення навчальної проблеми у процесі виконання навчально-дослідницького завдання” [1].

На думку вченого, уміння включають в себе не лише інтелектуальні якості особистості, а також вольові, емоційні характеристики та наявність установки на вирішення поставлених завдань. Автором представлене пояснення про те, що навички дослідника передбачають уміння робити порівняння, аналіз, синтез, проводити виділення суттєвих ознак, а також узагальнення та висновки. Цим визначенням автор ототожню є поняття дослідницькі вміння та навички з поняттям умінь та прийомів розумової діяльності.

За визначенням В. Успенського розуміємо дослідницько-пошукові вміння як здатність виконувати самостійно спостереження та досліди, які дозволяють вирішувати дослідницько-пошукові завдання.

На думку О. Йодко, дослідницько-пошукові вміння це система інтелектуальних і практичних умінь навчальної праці, які необхідні для самостійного виконання дослідження або деякої його частини.

За визначенням Н. Недодатко навчально-дослідницькі вміння розяснює як складне психічне утворення, синтез інтелектуальних та практичних умінь, що застосовуються для розв'язання навчально-дослідницьких завдань і виникають у результаті управління психічним розвитком учнів [7].

Підхід В. Литовченко заслуговує уваги, щодо визначення дослідницьких умінь. Саме дослідницькі уміння в широкому розумінні слова, на її думку, є сукупністю систематизованих знань, умінь і навичок особистості, поглядів і переконань, які визначають функціональну готовність учня до творчого пошукового рішення пізнавальних завдань.

Поняття “вміння” у більш вузькому значенні вона визначає як здатність учня ефективно виконувати дослідницьку діяльність, яка складається з дій.

Ще Х. Мулюков та Д. Хайретдинова дотримуються думки, що дослідницькі вміння - це вміння використовувати той чи інший метод дослідження для розв'язання певної проблеми або дослідницького завдання.

Отже, враховуючи вишезазначене, на нашу думку, дослідницько-пошукові вміння - це вміння планувати і здійснювати науковий пошук, розробляти задум, логіку та програму дослідження, підбирати наукові методи та вміло їх застосовувати, організовувати та здійснювати дослідницько-експериментальну роботу, обробляти та аналізувати отримані результати, оформлювати їх у вигляді наукового тексту, формулювати висновки та успішно їх захищати.

Відомо, що на сучасному етапі розвитку освіти постійно з'являються нові методи, технології та підходи у навчанні початкової школи.

Саме тому необхідно вдало підбирати форми, методи та засоби діяльності учнів, що відповідатимуть поставленій меті для формування дослідницьких умінь у молодших школярів.

Перед учителем завжди постає проблема організації вирішення єдиних дослідних завдань при різному рівні розвитку дослідницького досвіду учнів у процесі включення молодшого школяра у навчально-дослідну діяльність. Успішне вирішення цієї проблеми це необхідно підбирати такі прийоми і форми роботи, в яких учні змогли б проявити і збагатити свій індивідуальний дослідницький досвід. Отже краще за все організовувати дослідницьку діяльність на уроках природознавства, оскільки цьому сприяє сам досліджуваний природничий матеріал. Тому екскурсія є однією з ефективних форм формування дослідницьких умінь при вивченні природознавства.

Екскурсія - це особливий вид навчальних занять, який проводиться за межами класної кімнати для безпосереднього сприйняття і спостереження учнями об'єктів та явищ природи, пов'язаних з вивченням програмового матеріалу [3].

Ефективне формування дослідницьких умінь в молодших школярів при проведенні екскурсій варто враховувати такі вимоги: чітке визначення навчальної, виховної та розвивальної мети; правильний вибір місця проведення екскурсії (наявність тих природничих об'єктів, за якими учні будуть спостерігати та досліджувати їх ознаки); психологічне налаштування школярів до дослідницької діяльності в природі; підбір групових та індивідуальних завдань, що включатимуть елементи спостережень та дослідження; використання дидактичних ігор; звернення уваги на проблеми екології та дослідження шляхів вирішення природоохоронних проблем; оформлення звітів у вигляді дослідницьких письмових робіт, гербаріїв, малюнків, альбомів тощо. Наприклад, за навчальною програмою з природознавства можуть бути проведені екскурсії у природу (ліс, парк, сад), населеним пунктом, у природничий музей, будинок природи, планетарій [11].

Розв'язання проблемних завдань при вивченні об'єктів живої й неживої природи є не менш важливими у процесі формування дослідницьких умінь. Виникнення і розв'язання навчальної проблеми пов'язана з методами проблемного викладу, що дозволяють учням оволодівати досвідом дослідницької діяльності.

Навчальна проблема - це штучна педагогічна конструкція, яка моделюється учителем у структурі змісту навчального предмету.

Навчальна проблема - це знання про незнання, усвідомлення того, що необхідно дізнатися, пояснити, встановити. Для розв'язання навчальної проблеми варто підбирати та пропонувати різні види проблемних завдань: проблемні завдання на виявлення ознак та властивостей природничих предметів (вивчення ознак і властивостей відбувається за допомогою проведення дослідів); проблемні завдання на засвоєння нових понять про природничі предмети і явища; проблемні завдання на встановлення взаємозв'язків та залежностей між об'єктами природи; проблемні завдання на засвоєння нових природничих знань шляхом дослідження [2].

Дослідницькі проекти - це ефективний метод процесу формування природознавчої компетентності (вивчення властивостей та ознак об'єктів живої й неживої природи). Проектна робота дуже перспективна, оскільки в ній кожен з учасників не втрачає свого статусу активної діючої особистості, намагається зайняти в групі позицію, що відповідає його можливостям: знанням, умінням, здібностям, мисленню тощо. Це позначається на загальному формуванні індивідуального стилю учня. Працюючи над проектом, учні спілкуються, співпрацюють і допомагають один одному в процесі навчання, розвивають соціальні, розумові та комунікативні навички.

Дослідницькі проекти сприяють здійсненню індивідуального підходу в класах з різним рівнем підготовки під час вивчення та засвоєння нового матеріалу. Метою методу проекту є створення умов, за яких учні самостійно й охоче отримують знання з різних джерел, вчаться користуватися ними (знаннями) для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань, удосконалюють комунікативні вміння, працюючи в різних групах, цим самим розвивають дослідницькі вміння та аналітичне мислення [9].

Для успішного виконання дослідницьких проектів на уроках природознавства потрібно дотримуватися таких умов: стимулювати учнів до розв'язання, орієнтуючись на їхні знання та вікові особливості; формувати навички роботи з інформацією; допомагати вирішувати пізнавальні й творчі завдання співпраці, де учні працюють в групах; розвивати критичне мислення. Наприклад, темами виконання дослідницьких проектів можуть бути: “Властивості води чарівниці!”, “Вогонь - друг чи ворог?”, “Зелені легені рідного краю”, “Народні прикмети, вір, але й перевір”, “Хліб усьому голова”.

Вищезазначене переконує в тому, що в процесі формування дослідницьких умінь при вивчені природознавства потрібно дотримуватися таких послідовних етапів: вибір теми; постановка мети і завдань дослідження; планування дослідження та вибір методів; пошук інформації; проведення дослідів, опитувань, створення графіків і діаграм; формулювання висновків та представлення результатів; аналіз своєї діяльності та самооцінка; публічне представлення результатів на різного виду заходах (конференціях, звітах, читаннях тощо).

На основі аналізу науково-педагогічної літератури та доробку сучасних науковців можна виділити такі види дослідницьких умінь, що формуються у молодших школярів у процесі вивчення природознавства: організаційні (вміння організовувати свою роботу при проведенні спостережень за об'єктами живої й неживої природи); пошукові (вміння здійснювати дослідження, виявляти властивості та ознаки природничих об'єктів); інформаційні (вміння працювати з інформацією, що вміщена в енциклопедіях, навчальних текстах про природу); оціночні (вміння аналізувати свою діяльність, оприлюднювати результат свого дослідження).

Тому можна підсумувати вище зазначене та переконатися у тому, що в процесі формування дослідницько-пошукових умінь у молодших школярів при вивчені природознавства важливим є врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей; використання ефективних методів навчання; доступність форм і методів дослідження, що проводяться молодшими школярами; відповідність тематики дослідження віковим особливостям та особистісним інтересам учнів; реалізація власних здібностей школярів початкової ланки освіти (саморозвиток, самовдосконалення); потреба учнів у знаннях та розуміння цінності дослідницько-пошукової діяльності.

Бібліографія

1. Андреев В.И. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности / В.И. Андреев. - М.: Высшая школа, 1981. - 240 с.

2. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: [навчальний посібник] / Т.М. Байбара. - К.: Веселка, 1998. - 334 с.

3. Бєлікова А. Навчальні екскурсії з природознавства у 1-4 класах / А. Бєлікова // Початкова школа. - 2004. - № 9. - С. 16-20.

4. Василенко Л. Досвід застосування проектів / Л. Василенко, А. Осмоловський // Шлях освіти. - 2000. - №2. - С. 6.

5. Мієр Т.І. Дидактичні засади організації навчально-дослідницької діяльності молодших школярів: дис. ... докт. пед. наук : 13.00.09 - теорія навчання / Т. І. Мієр. - Київ, 2017. - 594 с.

6. Недодатко Н. Технологія формування навчально-дослідницьких умінь школярів / Н. Недодатко // Рідна школа - 2005. - №6 (869). - С. 21-23.

7. Онопрієнко О. Проекти в початковій школі: тематика та розробки занять / О. Онопрієнко, О. Кондратюк. - К.: Шк. світ, 2007. - 128 с.

8. Падун Н.О. Навчально-дослідницька діяльність як засіб формування дослідницьких умінь учнів / Н.О. Падун / Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя // Психолого-педагогічні науки. - 2012. - №1. - С. 90-93.

9. Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи. - Київ: МОН України, 2017. [Електронний ресурс].

10. Проект Концепції «Нова школа: простір освітніх можливостей». - Київ: МОН України, 2016. - 40 с.

11. Типові освітні програми для закладів загальної освіти. 1-2 класи. - К.: ТД «ОСВІТА-ЦЕНТР+», 2018. - 240 с.

12. Черненко Г. Формування дослідницьких умінь у молодших школярів при вивченні природознавства / Г.М. Черненко // Педагогічні науки. - 2013. - Випуск 113. - С. 222-227.

Размещено на allbest.ru