Проблема визначення сфери компетенції соціального педагога в освітньому просторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ СФЕРИ КОМПЕТЕНЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

соціальний педагог практичний психолог

Наталія Максимова

доктор психологічних наук професор кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки факультет психології Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Соціальні педагоги та практичні психологи навчальних закладів є головною ланкою в структурі психологічної служби системи освіти в Україні. Їхня діяльність регламентується Положенням про психологічну службу та іншими нормативно-правовими документами психологічної служби системи освіти.

Ще у 2001 році нормативним документом, який регламентував діяльність психологічної служби був лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-272 «Про особливості діяльності практичних психологів (соціальних педагогів) загальноосвітніх навчальних закладів». В цьому документі поняття «практичний психолог» і «соціальний педагог» ототожнюються. Перед ними ставляться одні і ті самі завдання. Наприклад: здійснювати психологічний супровід розвитку дітей та учнівської молоді; брати участь у виховній роботі загальноосвітнього навчального закладу;проводити роботу з оптимізації навчально-виховного процесу; виявляти дітей, які потребують спеціального корекційного навчання учнів з вадами розвитку; оформлення документів і направлення на обстеження до відповідної ПМПК; методичне забезпечення корекційно-відновлювальної і розвивальної роботи з цією категорією дітей та моніторинг динаміки їх розвитку.

Листом Міністерства освіти і науки України від 15.06.2004 р. № 1/9 - 324 "Про внесення змін і доповнень до нормативів чисельності практичних психологів та соціальних педагогів навчальних закладів" визначено, що з 2004-2005 навчального року в штатні розписи закладів освіти введено ставки практичних психологів і соціальних педагогів, визначено нормативи їх навантаження, але про сферу компетенції психолога та соціального педагога не йшлося.

У 2009 році вийшов наказ Міністерства освіти України «Про затвердження Положення про психологічну службу системи освіти України» N 127 від 03.05.99, із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і науки N 439 ( z0570-01 ) від 07.06.2001 N 616 ( z0687-09 ) від 02.07.2009. У цьому документі завдання практичного психолога і соціального педагога вже розмежовуються, але лише три. Зокрема, зазначено, що функціями соціального педагога є: надання соціальних послуг, спрямованих на задоволення соціальних потреб вихованців, учнів і студентів; здійснення соціально-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу, соціально- педагогічний патронаж соціально незахищених категорій вихованців, учнів і студентів,а решта завдань збігаються із завданнями практичного психолога.

У наказі Міністерства освіти і науки України від 20.03.2017 №429 «Про утворення робочої групи з розроблення Положення про психологічну службу (психологічний супровід і соціально-педагогічна робота)» більш докладно описана діяльність практичного психолога та соціального педагога та здійснено спробу їх розмежувати.

До специфічних функцій соціального педагога належать: вивчення особливостей діяльності і розвитку вихованців, учнів, студентів, мікроколективу (класу чи референтної групи), шкільного колективу загалом, неформальних молодіжних об'єднань; дослідження спрямованості впливу мікросередовища, особливостей сім'ї та сімейного виховання на дітей і підлітків;формування розуміння необхідності дотримання соціально - значимих норм і правил поведінки, ведення здорового способу життя; попередження негативних явищ в учнівському середовищі;здійснення соціально-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу, дітей із сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах; сприяння соціальній адаптації та професійному визначенню особистості;координування діяльності та взаємодії усіх суб'єктів соціального виховання, сприяння соціально-корисній діяльності дітей і підлітків.

Зазначені особливості динаміки законодавчого процесу щодо визначення функцій практичного психолога та соціального педагога відображені і в літературі. В публікаціях практично всіх авторів форми роботи соціального педагога та практичного психолога мало диференційовані, а методи роботи соціального педагога також дублюються у роботі практичного психолога. Практика також свідчить про те, що в загальноосвітніх навчальних закладах роль соціального педагога та психолога чітко не визначена, і взагалі їх функції зазвичай виконує одна людина.

Емпіричне дослідження проблеми визначення сфери компетенції соціального педагога в освітньому просторі, здійснене під нашим керівництвом Д. Гарбузовою, включало аналіз документів, анкетування соціальних педагогів та структуроване інтерв'ю з адміністрацією школи.

Анкетування соціальних педагогів стосувалося діяльності соціального педагога, його мети, завдань та функцій; форм та методів роботи; оцінки результатів своєї роботи; співпраці з іншими фахівцями, а також з'ясовувалась їх думка про необхідність підвищення рівня своєї компетенції .

Структуроване інтерв'ю з адміністрацією школи віддзеркалювало зміст анкет для соціального педагога. Воно стосувалось тих самих сфер діяльності соціального педагога а також з'ясовувалася думка керівництва про необхідність підвищення рівня компетенції та пропозиції щодо підготовки соціальних педагогів.

Результати показали, що соціальним педагогом ведеться наступна документація: план роботи на рік, журнал щоденного обліку роботи соціального педагога; документація на дітей, які потребують соціального захисту (облікові картки, акт обстеження матеріально-побутових умов проживання дітей); журнал індивідуальних і групових консультацій, журнал корекційно-розвивальної і реабілітаційної роботи, журнал реєстрації звернень учнів, батьків, учителів; статистичні та аналітичні звіти; соціальний паспорт класів (школи). Це цілком відповідає нормативним вимогам. Разом з цим, емпіричне дослідження показало, що 11% опитуваних не змогли назвати завдання, які ставить перед ними адміністрація школи; 17% не відрізняють завдання і форми роботи (як завдання називають бесіду, спостереження, анкетування); 50% опитуваних хоч і знають завдання своєї професійної діяльності, але вони збігаються із завданнями практичного психолога. Лише 28% опитуваних назвали ті завдання, які належать суто до методів роботи соціального педагога: виявлення дітей «групи ризику», дітей, які опинилися в СЖО, дітей, які зазнають насилля з боку батьків або однокласників та робота з ними. Ще складніше із розмежуванням форм і методів: 72%соціальних педагогів використовує ті самі форми та методи роботи, що і психолог.

Критерії ефективності своєї професійної діяльності назвали тільки 6% - «якщо батьки, учні, педагоги дякують, за пораду, тощо», 21% оцінюють результати за звітною документацією. Отже, критеріїв оцінки результатів професійної діяльності соціальних педагогів фактично немає.

Стосовно можливості підвищення кваліфікації, 39%соціальних педагогів взагалі не проходило курсів або сказали, що проходили ті курси, які пропонує РДА, ЦПП, у школах, але ці тренінги були малокорисними. Решта (61%) опитуваних за останній рік проходили тренінги та майстер- класи, які їм сподобалися, але вони також не є специфічними для роботи практичного психолога.

Тривожним на нашу думку є той факт, що майже половина (42%) сказали, що їм не потрібні курси з підвищення кваліфікації та вони (44%) високо оцінюють ступінь своєї компетентності у професійній діяльності.

Провівши інтерв'ю з адміністрацією шкіл ми отримали наступні результати: директори не знають, які конкретно завдання ставити перед соціальними педагогами. Наприклад:перед соціальним педагогом ми ставимо завдання надання якісних послуг дітям, які їх потребують; два директори рекомендували знайти відповідь на дане питання, прочитавши функціональні обов'язки практичного психолога та законодавство.

Серед форм роботи, які використовує соціальний педагог у своїй професійній діяльності адміністрація шкіл назвала лекції, тестування, бесіди, консультації, тренінги. Часто в школі психолог і соціальний педагог - це одна особа.

Серед спеціалістів, з якими співпрацює соціальний педагог, були названі класні керівники (звертається до соціального педагога стосовно проблемних учнів), соціальні служби, психолог (вони мають деякі питання спільні), служби у справах дітей (запитують характеристики на учнів).

На основі отриманих результатів емпіричного дослідження можна зробити висновок, що науковцям разом з практиками потрібно розробити модель діяльності соціального педагога, що базується на його специфічних функціях та відображає напрями його співпраці з іншими фахівцями.

На нашу думку перелік суб'єктів соціально-педагогічної діяльності, з якими взаємодіє соціальний педагог має включати державні організації (органи місцевого самоврядування; структури Міністерства праці та соціальної політики; Міністерства охорони здоров'я; Міністерства освіти і науки; Міністерства внутрішніх справ; Державного комітету спорту і туризму), а також недержавні організації (благодійні фонди,громадські об'єднання, приватні соціальні служби). Зміст діяльності в ході співпраці з цими закладами і буде складовою спеціальних завдань соціального педагога.

Методи роботи соціального педагога реалізують зміст його діяльності, наприклад: методи соціальної реабілітації (працетерапія, групи взаємопідтримки, кризова інтервенція, соціально-педагогічна корекція); методи навчання та виховання; організаційні методи; соціально-економічні методи; соціальний патронаж.

Форми роботи спершу потрібно диференціювати відповідно до певних критеріїв класифікації.

Таким чином, необхідне наукове обґрунтування змісту, форм та методів роботи соціального педагога.

Размещено на Allbest.ru