Інноваційні підходи до проведення бінарних занять як дієвого засобу формування професійних компетенцій майбутніх молодших спеціалістів у вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Комерційний технікум при Дніпровському державному технічному університеті

Інноваційні підходи до проведення бінарних занять як дієвого засобу формування професійних компетенцій майбутніх молодших спеціалістів у вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації

Нікілєва Лідія Олександрівна, кандидат економічних наук, доцєнт,

викладач вищої категорії обліково-економічних дисциплін

Прасол Любов Вікторівна, викладач вищої категорії

обліково-економічних дисциплін

Анотація

Мета статті полягає у аналізі ефективності проведення бінарного заняття з двох економічних дисциплін: економіки підприємства і фінансового обліку. Методологія дослідження полягає у використанні наступних методів: аналітичного при аналізі правильного використання матеріалу, порівняльного при зрівнянні показників методів ФІФО та ЛІФО, верифікації при з'ясуванні првильності використання різних методів. Наукова новизна роботи полягає в удосконаленні ефективності проведення бінарного заняття і полегшенні засвоєння матеріалу студентами. Висновки. Проведення аналізу ефективності використання однієї теми, яка викладається двома дисциплінами паралельно, показує, що знання теми, яка вивчається, фактично базуються на знаннях двох дисциплін, що поглиблює і покращує знання студентів. А інноваційні форми і методи проведення можуть залежати від досвіду викладачів.

Ключові слова: аналіз, ефективність, економіка підприємства, фінансовий облік, бінарне заняття.

бінарний заняття економічний фінансовий

Аннотация

Никилева Лидия Александровна

кандидат экономических наук, доцент, преподаватель высшей категории учетно-экономических дисциплин Коммерческого техникума при Днепровском государственном техническом университете

Прасол Любовь Викторовна - преподаватель высшей категории учетно-экономических дисциплин Коммерческого техникума при Днепровском государственном университете

Инновационные подходы к проведению бинарных занятий как действенный способ формирования профессиональных компетенций будущих младших специалистов в вузах І-ІІ уровня аккредитации

Цель статьи состоит в проведении анализа эффективности проведения бинарного занятия по двум экономическим дисциплинам: экономики предприятия и финансового учета. Методология исследования включает в себя использование следующих методов: аналитического при анализе правильного использования материала, сравнительного при сравнении показателей использования методов ФИФО и ЛИФО, верификации при выяснении использования различных методов. Научная новизна работы состоит в усовершенствовании эффективности проведения бинарного занятия и облегчении усвоения материала студентами. Выводы. Проведение анализа эффективности использования одной темы, которая изучается двумя дисциплинами параллельно, показывает, что знание темы, которая изучается, фактически базируется на знаниях двух дисциплин, что углубляет и улучшает знания студентов. А инновационные формы и методы проведения могут зависеть от опыта и знаний преподавателей.

Ключевые слова: анализ, эффективность, экономика предприятия, финансовый учет, бинарное занятие.

Annotatіon

Nikileva Lydia,

Candidate of economic sciences, associate professor, lecturer of the highest category of accounting and economic disciplines in the Commercial College at the Dnieper State Technical University

Prasol Lyubov,

Lecturer of the highest category of accounting and economic disciplines in the Commercial College at the Dnieper State University

Innovative approaches to conducting binary classes as an effective means of forming professional competencies among future junior specialists in higher education institutions I-II level of accreditation

The purpose of this paper is to analyze the effectiveness of conducting binary classes in two economic disciplines: enterprise economics and financial accounting. The research methodology includes the use of the following methods: analytical, which analyzes the correct use of the material; comparative, which compares the indicators of the use of the FIFO and LIFO methods; and verification method, which verifies the use of various methods. The scientific novelty of the paper is in improving the effectiveness of conducting binary classes and facilitating student learning. In conclusion, conducting an analysis of the effectiveness of using one topic, which is studied by two disciplines in parallel, shows that knowledge of the topic is actually based on the knowledge of two disciplines, which deepens and improves student knowledge. Furthermore, innovative forms and methods of conducting such an analysis may depend on the experience and knowledge of teachers.

Keywords: analysis, efficiency, enterprise economics, financial accounting, binary classes.

1. Актуальність теми дослідження

Входження України в систему Європейської економіки і економічної освіти примушує вносити значні зміни і пристосовуватись до нових вимог. У Європі випускників готують за доволі вузької спеціалізації. Окрім того, вони повинні володіти загальними і професійними компетенціями. В українській системі освіти також ввели компетенції, але в різних економічних дисциплінах інколи зустрічаються однакові компетенції, вивчаються однакові теми. Тому виникли такі заняття, які проводять два викладачі бінарні заняття, які можуть мати різні форми, методику проведення, відповідно вони є інноваційними і актуальними.

Дослідження проблеми. Проблема інтеграції навчальних занять бінарних уроків та зв'язків між предметами в процесі підготовки молодших спеціалістів опрацьовувалась як викладачами-практиками, так і науковцями, зокрема Є. Глінською, І. Козловською, А. Коломійцем, Т. Литвиненко, Г. Максимовим, В. Максимовою, А. Подозьоровою, Б.Тітовою та ін.

Мета статті полягає у проведенні аналізу ефективності проведення бінарного заняття з двох економічних дисциплін: економіки підприємства і фінансового обліку.

Виклад основного матеріалу. Методика викладання економічних дисциплін переживає новий, непростий період: у ВНЗ І-ІІ рівня акредитації відбуваються інноваційні зміни, пов'язані з перебудовою професійної підготовки студентів, створюються нові концепції освіти, а підготовка за певними компетентностями ставить більш складні завдання перед викладачами, стандарти, в яких описані не тільки зміст, а й вимоги до результатів навчання. Тепер інакше, складніше, постає питання педагогічної та методичної майстерності викладача, який має змінити старі стереотипи навчання і шукати нові творчі авторські підходи до організації навчального процесу. Нова форма освіти повинна навчити студентів не просто запам'ятовувати матеріал, а мислити самостійно, логічно. Відповідно змінюється роль викладача: від звичайного носія інформації до керівника дебатів на основі отриманих знань. Причому засвоєння певних знань студентами має передувати лекції-дебатам. Завдання викладача навчити студентів вчитися. В сучасних навчальних програмах на самостійну роботу студентів виділяється більше часу, ніж на лекції та практичні завдання. Це пов'язано із тим, що більшість держав, у тому числі й Україна, вступили в період інформаційного суспільства, яке передбачає пожиттєве навчання і, дуже часто, самостійне.

Метою педагогів коледжів, технікумів має стати формування нового інтерактивного способу мислення у майбутніх молодших спеціалістів. А враховуючи те, що в деяких дисциплінах окремі теми повторюються, це вимагає об'єднання зусиль викладачів.

Тому виникли бінарні заняття. Бінарне заняття це навчальне заняття, побудоване на тісних міжпредметних зв'язках, яке проводиться спільно двома викладачами відповідних дисциплін [1]. Бінарне заняття, зазвичай, передбачає проведення «спареного» заняття за суміжними темами з двох дисциплін за участю двох викладачів або одного, який викладає кілька дисциплін. Якщо співпрацюють два викладача, то тут повинні бути розписані абсолютно чітко, до хвилини: вступ, презентація, практичні елементи для кращої орієнтації в темі, дебати між викладачами і студентами з певних питань, причому студент повинен довести свої знання не простим переказом підручника, а включити своє розуміння і бачення проблеми. З точки зору економічних дисциплін, непогано працює метод «призначення» студентів на «посади» директора фірми, головного бухгалтера, економіста тощо. В цій ситуації студенти інакше ставляться до поставленого питання, як до такого, яке, начебто, насправді стоїть перед фірмою. Такі заняття найбільше наближені до життєвих ситуацій. Тут спрацьовують: інтерес студента, чи впорається він зі своїми «посадовими обов'язками», чи кращий він від інших «спеціалістів». Можливим є гостріший варіант «створити» дві фірми і, відповідно, призначити двох керуючих, двох головних бухгалтерів тощо. І тоді буде видно, що від знань студентів залежить, чия фірма «прогорить», а чия збережеться.

Якщо говорити про спільні теми для навчальних курсів, як економіка підприємства і фінансовий облік, то такою темою є «Нормування обігових коштів. Показники і способи ефективного використання матеріальних ресурсів. Списання за методами ФІФО і ЛІФО».

Треба зазначити, що у фінансовому обліку ця тема розглядається більш конкретно. Тому акцент треба робити більше на знання студентів з області фінансового обліку і показати, як подібні процеси відбуваються на підприємствах.

Наприклад, студенти повинні оцінити ефективність використання матеріальних ресурсів. Це означає, що треба порівняти витрачання матеріалів на одиницю продукції. Зрозуміло, що економія може бути досягнута в результаті використання більш дешевих (але не занадто дешевих матеріалів, оскільки падає якість). Тому використовувати необхідно більш економні і корисні матеріали для даного виробництва. Час вимагає, щоб не на останньому місці знаходилось запровадження нової техніки, передових технологій. Студенти повинні пояснити, що необхідно вивчити матеріаломісткість видів продукції, але для цього треба використати питання, які підведуть їх до цієї думки. Зрозуміло, що теоретично студенти багато чого не зможуть зрозуміти без наведення викладачем практичних завдань.

Відомо, що не існує універсального методу оцінки активів. Існуюче П(С)БО 9 «Запаси» орієнтує застосовувати в бухгалтерському обліку п'ять методів оцінки активів при їх вибутті: метод ФІФО, метод ЛІФО, метод середньозваженої собівартості, нормативний метод і метод списання за продажними цінами. Податковий же облік (зокрема, п. 5.9 Закону про прибуток) визнає тільки два з них: метод ідентифікованої собівартості і метод ФІФО [8].

Оскільки у нас комерційний технікум, студенти повинні знати, що найбільше «пощастило» роздрібній торгівлі й громадському харчуванню: більшості підприємств цієї галузі податковий закон не просто не дає вибору, а не дає можливості застосовувати будь-який метод взагалі. На жаль, далеко не всі підприємства роздрібної торгівлі це сучасні супермаркети, обладнані за останнім словом техніки, яка працює за бухгалтера, прочитуючи інформацію про первинну вартість товару безпосередньо при розрахунку з покупцем і, таким чином, дозволяючи враховувати вибуття товарів за ідентифікованою собівартістю. У той же час для всіх підприємств роздрібної торгівлі й громадського харчування, незалежно від їх технічних можливостей, характерні величезні потоки швидкозмінних товарних одиниць.

У таких умовах, за відсутності необхідної техніки, облік товарів за продажними цінами уявляється єдино можливим. Але податковим обліком така оцінка не передбачена [8].

Питання вибору між методом ФІФО і методом ЛІФО це питання вибору між двома обліковими концепціями: статичною і динамічною. Тому середнього методу (між ФІФО і ЛІФО), всупереч поширеній думці, бути не повинно; принаймні для підприємств, які потребують кредитів та інвестицій [3].

У студентів виникають проблеми з розумінням різниці між методами ФІФО та ЛІФО. Метод ФІФО метод оцінки вибуття запасів за цінами перших закупівель. Ґрунтується на припущенні, що запаси, які надійшли першими, першими й вибувають (first-in, firstout method LIFO). Недолік методу ФІФО в тому, що його застосування дозволяє зовнішнім чинникам економічного життя держави впливати на показник валового прибутку кожного окремо взятого підприємства.

Метод ЛІФО метод оцінки вибуття запасів за цінами останніх закупівель. Ґрунтується на припущенні, що запаси, які надійшли останніми, вибувають першими (last-in, first-out method LIFO). Метод ЛІФО має деякі переваги перед методом ФІФО, хоча й не позбавлений недоліків. Якщо брати до уваги, що найбільш достовірний фінансовий результат можна вивести шляхом порівняння поточної собівартості товарів з їх продажною вартістю, то можна вважати, що метод ЛІФО має очевидні переваги, оскільки саме цей метод дозволяє співвідносити ці дві величини: поточну (ринкову) вартість закупівель і поточну (ринкову) вартість продажу [2; 8].

Питання про те, який же метод застосовувати більшості підприємств роздрібної торгівлі й громадського харчування, залишається відкритим.

Якщо такі платники податків не можуть застосовувати метод ідентифікованої собівартості, то їм нічого не залишається, як заради методу ФІФО припинити будь-який облік вибуття товарів (тобто різним первинним документам на списання запасів не надавати жодного облікового значення) й покладатися тільки на результати інвентаризації. Але це вступає в протиріччя з українським податковим законодавством.

Ці два методи запозичені в США та Європі, де облік матеріальних витрат бухгалтери ведуть дещо інакше, якщо в обліку запасів застосовують так званий метод періодичної інвентаризації. Так зародився метод ФІФО «першим прийшов, першим вибув». За методом ФІФО, всупереч поширеній у нас думці, товари, що вибувають, «забирають із собою» ціни всіх попередніх закупівель, а не лише тієї, яка в безкінечній їх низці вважається першою. У нас розуміння методу ФІФО перекручене. Більшість бухгалтерів (а з ними й усі чиновники від бухгалтерії) вважають, що метод ФІФО вигадали для оцінки запасів, які вибувають. До певної міри це правильно, бо оцінка запасів, що вибули, це і є кінцева мета, що досягається за допомогою цього методу. Але насамперед метод ФІФО передбачає оцінку запасів, що залишилися на балансі [5].

Тобто, якщо перша закупівля значиться в кількості 10 шт. за ціною 20 грн, а всі подальші партії, що закуповуються за вищими цінами, були в 10 і більше разів більших обсягів (по 100 і більше штук у партії), то списання в реалізацію значної кількості цих запасів за ціною 10 грн призведе до великого спотворення залишків за цією статтею балансу. Вартість запасів буде значно перевищувати поточну, що є порушенням усіх облікових канонів. А може статися, що на балансі буде значитися певна сума вартості запасів, у той час, як жодної фізичної одиниці вже не залишилося. Таке у вище описаній ситуації цілком можливе. А, між іншим, той фіктивний залишок це той же фіктивний прибуток, з якого, цілком можливо, вже сплачено податок.

Отже, застосування методу ФІФО за методикою, описаною в П (С) БО 9, веде до порушення будь-яких бухгалтерських канонів, до недотримання жодної з облікових концепцій. Звідси неповага до користувача фінансової звітності [6; 8]. З п'яти методів оцінки, запропонованих П(С)БО 9, у дореформеному обліку були відомі (хай і під іншими назвами) три: метод середньозваженої собівартості, нормативний метод і метод списання за продажними цінами. Інші два ФІФО і ЛІФО були для нас новинкою як за назвою, так і за суттю. Але ніхто не замислювався над тим, що нові методи списання запасів не можуть не передбачати й досі не відомого їх обліку. Метод ЛІФО за коливань цін передбачає, що собівартість реалізованих товарів становитимуть витрати, які відповідають цінам на момент продажу.

Тому цей метод порівняно з іншими методами оцінки покаже менший валовий прибуток у період інфляції і більший у період дефляції. Незалежно від зовнішніх чинників, метод ФІФО приймаємо в тому випадку, якщо пріоритет віддається балансу (статичний облік), а метод ЛІФО якщо пріоритетним вважається звіт про фінансові результати (динамічний облік).

Висновки

Треба сказати, що бінарне заняття для студентів теми, в значній мірі інноваційне і подвоює знання з тих предметів, де вивчається ця тема. Окрім того, перед студентами майбутніми бухгалтерами і підприємцями постає питання: яку ж систему звітності обрати саме в сфері комерції і торгівлі. Але цього замало.

Досвід подібних занять вказує на те, що студенти «дають» свої пропозиції по зміні законодавства. Це лише спроби бути керівниками і впливати на законодавство, але фактом залишається свіже бачення проблем, що розглядаються. Тобто, бінарне заняття дає можливість розкрити творчий потенціал найбільш підготовлених і розумних студентів.

Список використаних джерел

1. Бінарні заняття [Електронний ресурс] / О. Ю. Красик.

2. Інтегровані уроки як вид нестандартної організаційної форми навчання української мови [Електронний ресурс] / Ірина Кучеренко.

3. Коломієць А. М. Міжпредметні зв'язки у контексті проблеми інтеграції / А. М. Коломієць, Д. І. Коломієць // Педагогіка і психологія професійної освіти. Львів, 1999. № 2. С. 61-66.

4. Мисліборська В. М. План уроку виробничого навчання // Професійна освіта (інформаційно-методичний вісник) НМЦ ПТО у Хмельницькій області. 1995. №2(6) С.31-33.

5. Паболкова С. В. Структурні особливості виробничого навчання. Методичні рекомендації.-Житомир: НМЦ ПТО у Житомирській області, 2001. 5с.

6. Психологія та педагогіка [Електронний ресурс]

7. Рекомендації щодо підготовки методичних розробок. Відповідальний за випуск Стаценко О. В. Кіровоград: НМЦ ПТО у Кіровоградській області, 2000. 48 с.

8. ФІФО чи ЛІФО, абo Діти бухгалтера Шмідта [Електронний ресурс] / Архів.

References

1.Bmarm zanyattya [Elektronnii resurs] / O. Yu. Krasik.

2Jntegrovarn uroki yak vid nestandartnoї organіzatsіinoї formi navchannya ukraїnskoї movi [Elektronnii resurs] / Rina Kucherenko.

3. Kolommts A. M. Mhpredmetm zv'yazki u konteksti problemi mtegratsь / A. M. Kolommts, D. І. Kolommts // Pedagoga і psikhologa profesіinoї osvrti. Lvrv, 1999. № 2. S. 61-66.

4. MisHborska V.M. Plan uroku virobnichogo navchannya // Profesnna osvоta (mformatsьno-metodichnii vhsnik) NMTs PTO u Khmelnitskь oblastL-1995.-№2(6).-S.31-33.

5. Pabolkova S.V. Strukturrn osoblivosti virobnichogo navchannya. Metodichrn rekomendatsь.Zhitomir: NMTs PTO u Zhitomirskь oblasth 2001.-5s.

6. Psikhologa ta pedagoga [Elektronnii resurs

7. Rekomendvtsn shchodo pьgotovki metodichnikh rozrobok. Vіdpovіdalnii za vipusk Statsenko O. V. Kmovograd: NMTs PTO u Kіrovogradskіi oblasti, 2000.-48 s..-94. s.

8. FIFO chi LIFO, аbo Dity buhgaltera Shmidta [Elektronnii resurs] / Arhiv.

Размещено на Allbest.ru