Методична розробка факультативного курсу "Політика румунської адміністрації щодо етнічних груп на території Трансністрії (1941-1944 рр.)"

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ «ПОЛІТИКА РУМУНСЬКОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ЩОДО ЕТНІЧНИХ ГРУП НА ТЕРИТОРІЇ ТРАНСНІСТРІЇ (1941-1944 РР.)»

Моторна І. В.

Анотація

факультативний курс історія румунія

Стаття представляє методичну розробку факультативного курсу для старшої школи, який представляє в регіональному аспекті, історію Голокосту єврейського населення, геноциду ромів та життя мирного населення на окупованій Румунією української території в роки Другої світової війни.

Ключові слова: Друга світова війна, Трансністрія, етнічні групи, Голокост, геноцид, методична розробка.

Annotation

METHODICAL DEVELOPMENT OF A FACULTATIVE COURSE «THE POLICY OF ROMANIAN GOVERNMENT TO THE ETHNIC GROUPS IN TRANSNISTRIA (1941-1944)»

Is presented in article methodical development of a facultative course for high school. Where are presented questions of the Holocaust, genocide of roma and life of civilians in Transnistria (1941-1944). Thise course examines Romanias consistent policy regarding to the ethnic groups living on the territory of Transnistria, the region between the Dniester and the Southern Bug, which was temporarily occupied by Romania. The main objectives of the course are to create the understanding of interethnic relations, the development of the historical thinking of the students, which implies a general understanding of the historical process in it's diversity and contradiction, the application of historical knowledge and acquired skills, the promotion of the creation of the national consciousness and the historical memory. Need of a research of a subject is explained by insufficient studying of policy of the Romanian administration to ethnic groups in Transnistria in the years of war. The realization of national policy in the region was enabled by methods of rumaniation, colonization, deportation and repatriation of ethnic groups. The subject is poorly studied in Ukraine and demands a further research which would be based on new methods of work.

The current history program for grades 10-11 does not give a complete picture of the history of the Second World War and life of the civilian population during the occupation. It is due to the fact that the subject is poorly researched. The course shouldprovide 17 hours a year, 0.5 hours per week and should be designed for pupils in grade 11.

The project should consist of two special elements: the combination of the lecture course and the practical tasks that should intensify the pupil`s interest in this problem. Lessons should encourage students to further work and research. The teachers should use documents, photos, diaries, video testimonies in their work. The teacher has to put the following questions to the pupils: what? who? why? where? whene? I am offering such types of work as: work in the archive, work with oral sources, creating interactive maps, creating cartoons, creating family albums.

After working out these sources and maps you can create cycling routes to visit the places of the deportation. Develop a task for the historic quest.

To find answers to the questions «Who Am I?», «What Means to Be a Person?» are very important during the offered course. Depending on these answers the person can perceive other people without any discrimination and stereotypes. Depatable problems are discussed in such a way as comparing policies to different ethnic groups in Trans- nistria, discussion of dilemmas «Kind of I arrived?» carrying out roleplaying games to display certain events in time, writing an essay of up to 500 words on «Your» - «Alien».

Thus, the course, through different forms of work, directed to studying of history of the native land in the years of Second World War. The main idea to eat will learn to sympathize with the tragedy, to feel other culture, will learn to understand and tolerant concerns others, to objectively watch at events that are connected with a question of collaborationism.

Key words: Second World War, Transnistria, ethnic groups, Holocaust, genocide, methodical development.

Виклад основного матеріалу

Важливими завданнями навчання історії є розвиток в учнів історичного мислення, розуміння багатоманітності і полікультурності світу, усвідомлення існування різномаїття етносів та їхнього взаємовпливу, формування позитивної історичної самоідентифікації, навичок творчої діяльності та вмінь використовувати здобутий досвід на практиці. Ці принципи покладено в основу чинних програм з історії для загальноосвітніх навчальних закладів України.

Чинна програма з історії для 10-11 класів складена відповідно до цілей, вимог і змісту навчання історії в школі, закладених у Державному стандарті базової і повної середньої освіти, та вимог до профільної школи. Визначені програмою курси історії України та всесвітньої історії ХХ - початку ХХІ століття становлять хронологічну послідовну лінійну систему історичної освіти [5].

Це чітко прослідковується під час висвітлення питань міжнародного життя, Першої та Другої світових воєн, сучасних інтеграційних процесів, де є можливість результативно використовувати між предметні зв'язки. Процеси, події та явища історії України висвітлюються у контексті загальноєвропейської та світової історії. Зміст курсів інтегрує соціальну, економічну, політичну та духовну історію та висвітлює тісний взаємозв'язок усіх сфер людського буття. У межах такого підходу особливу увагу приділяють питання духовності, повсякденного життя, психології суспільства, взаємовідносинам, взаємовпливу та діалогу культур різних народів.

У таблиці нижче подано теми і зміст історичного навчального матеріалу щодо питань нацистського режиму на окупованих землях та Голокості в контексті тем вітчизняної та світової історії, державні вимоги до відповідного рівня підготовки учнів та на час вивчення всієї теми відповідно до чинної програми для 11 класу [5].

Навчальні години відповідно до програми розподілено таким чином:

• 11 клас профільної підготовки (історичний профіль): «Історія України» - 140 годин на рік, 4 години на тиждень, «Всесвітня історія» - 105 годин на рік, 3 години на тиждень;

• 11 клас загальноосвітньої підготовки (академічний рівень / рівень стандарту): «Історія України» - 52 години на рік, 1,5 години на тиждень, «Всесвітня історія» - 35 годин на рік, 1 година на тиждень [5].

За такогорозподілу навчальних годин вивчення темиГолокосту та життя мирного населення не є повноцінним з позиції розгляду причино-наслідкових зв'язків, глибинного коріння проявів, катастрофічних наслідків та уроків. За 20-30 хвилин (саме стільки часу вчитель може використати на уроці для ознайомлення з темою) неможливо усвідомити масштаби людської психологічної та моральної прірви на межі якої опинилося людство в роки Другої світової війни. Тема Голокосту та життя в окупації не можливо однаково опрацювати й у різних класах навіть однакового рівня підготовки, оскільки в учнів різні вікові та пізнавальні можливості. Тому важливо застосувати різні моделі активного навчання: від проблемного викладу навчального матеріалу вчителем і розв'язання проблемних завдань до самостійної пошуково-дослідницької роботи учнів, що дасть змогу простежити становлення антисемітизму як суспільного явища і перетворення його на тотальний Голокост [2, с. 17].

Це за умови, що учні у 10 класі засвоїли і вміють тлумачити та застосовувати поняття і терміни: тоталітаризм, фашизм, нацизм, войовничий антисемітизм. Учні 11 класів профільної підготовки, відповідно до часових меж програми, мають більші можливості дослідити основи нацизму і його цілі, зрозуміти, що політика Гітлера і нацистів - це втілення в життя чітко сформульованих ідей, наслідків політичного синтезу окремих течій і філософських концепцій ХІХ ст. [2, с. 17]

У підручнику «Історія України» для 11 класу (Струкевич О., Романюк І., Дровозюк С. Історія України: Підручник для 11 кл. загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту, академічний рівень). - К: Грамота, 2011) в окремому розділі «Наш край у 1939-1945 рр.» подано перелік запитань, які сприятимуть вивченню конкретних подій та явищ, що відбувалися в краї, в контексті подій радянсько-німецької війни. Однак ці запитання відображають переважно перебіг подій офіційної історії. Майже зовсім не висвітлюється доля людей, які залишались на окупованій території [6, с.70-71]. Варто доповнити розмову описами трагічної долі тих, хто на собі відчув окупаційну політику нацистів, долі єврейського та ромського населення краю, запитання про гетто, концтабори, табори смерті.

У свою чергу, тема «Наш край» надає можливості широкого залучення учнів до самостійної пізнавальної діяльності, зокрема з елементами досліджень, стимулює і мотивує пізнавальні здібності школярів. Окрім цього, дана тема відкриває можливості широкого використання і міжпредметних зв'язків, а саме: географії (картографічний матеріал для визначення місць масових розстрілів або розстріляних ям), літератури [2, с. 18].

І. Факультативний курс

Розробка факультативного курсу про історії Голокосту та життя мирного населення на окупованій території в регіональному аспекті, таким чином, є нагальною проблемою. Курс повинен передбачати 17 годин в рік, по 0,5 годин на тиждень та має бути розрахований для учнів старших класів (10-11 класи).

Проект має складатися з декількох особливих елементів: поєднання лекційного курсу з практичними завданнями, що має активізувати інтерес учнів до проблеми.

Уроки мають спонукати учнів до подальшої роботи, пошуку, досліджень. Вчитель у своїй роботи повинен використовувати документи, фото, щоденники, відео свідчення.

Друга світова війна залишила глибокий слід в історичній долі Європи та світу. Вона спричинила значні соціально-економічні, політичні та етнічні катаклізми не оминаючи жодного регіону, де була встановлена окупаційна влада Німеччини та її союзників. Румунська окупаційна зона Трансністрія є унікальним регіоном, специфіка якого полягає в полікульторності краю. Це відображено через збереження культурно-побутових звичаїв етнічних груп, що проживали в краю. Встановлюючи окупаційну адміністрацію, румунський уряд розумів необхідність розроблення особливих політичних взаємодій з етнічними групами. Така політика була розроблена в умовах війни в кількох напрямках: економічному, адміністративному та культурному [3, с. 3].

Необхідність дослідження обраної теми пояснюється недостатнім висвітленням в історіографії політики румунської адміністрації щодо етнічних груп в Трансністрії в 1941-1944 рр. Актуальність також визначається потребою з'ясування основних ідеологічних засад, проявів та наслідків політики румунської адміністрації як сукупності заходів, спрямованих на певні перетворення структури суспільства. Реалізація самої національної політики в регіоні здійснювалось методами румунізації, колонізації, депортації та репатріації етнічних груп краю, які також потребують спеціального вивчення [3, с. 3]. До того ж дана тема є мало вивченою в Україні та потребує подальшого дослідження, яке б ґрунтувалося на нових методах роботи.

Програма курсу розглядає послідовну політику Румунії щодо етнічних груп які проживали на території Трансністрії - регіону між Дністром та Південним Бугом, який був тимчасово окупований Румунією [3, с. 4]. Таким чином, курс логічно, може стати складовим при вивченні історії краю.

Головними цілями курсу є створення уявлення про міжнаціональні відносини, розвиток історичного мислення учнів, яке передбачає загальне розуміння історичного процесу в його різноманітності й суперечності, застосовування історичних знань і набутих умінь, сприяння формуванню національної самосвідомості та історичної пам'яті, усвідомлення значення уроків історії для сьогодення, виховання в учнів загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій, сприйняття ідей гуманізму та демократизму, патріотизму та толерантності, взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії.

ІІ. Орієнтовне планування факультативного курсу*

Факультативний курс розроблено за дисертаційним дослідженням: Моторна І. В. Політика румунської адміністрації щодо етнічних груп на території Трансністрії (1941-1944 рр.): дис. на здобуття ступеня канд. іст. наук: спеціальність 07.00.01 «Історія України» / І. В. Моторна, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. - Одеса, 2016 р. - 186 с.

Дана програма окреслює необхідний навчальний матеріал, на основі якого відбувається розвиток історичного мислення учнів щодо подій, що відбувалися на території Одеської області в роки Другої світової війни. Практичні заняття дають змогу учням включити в процес збирання відео-, фото- та аудіосвідчень, які можуть показати історичні події більш емоційно, привернути увагу до питань дискримінації та прав людини, визначити принципи толерантності, створити власну думку. В результаті проведення практичних занять можна розробити завдання до історичного квесту, створити інтерактивні карти з місцями депортації та гетто, також це може бути розробка інтерактивної гри, створення мультфільмів та сімейних альбомів. Варто звернути увагу також на поєднання спортивних елементів з історією. Так можна розробити маршрут велоескурсії по місцям депортації. Як будувати урок. Джерела та їх застосування

При роботі можна використовувати роботи з різними групами джерел.

І. Текстовий документ

Для докладного аналізу історичного тексту слід відповісти на такі запитання:

1. Що це за документ, вид документа:

- запис у щоденнику;

- лист приватний чи офіційний;

- спогади;

- публічне звернення чи заклик;

- політичний документ (звіт, протокол, резолюція, урядова постанова, декларація тощо);

- дипломатичне посилання, акт, нота;

- уривок з історичного дослідження;

- газетна публікація?

2. Хто є автором документа: приватна особа, офіційна особа, анонім?

3. Яка політична, національна, етнічна, службова належність автора і яким чином це впливає на його ставлення до подій?

4. Чи є в документі інформація, яка підтверджує, що він базується на особистому досвіді чи на причетності автора до згадуваних подій?

5. Чи був автор очевидцем того, що сталося, або брав безпосередню участь у подіях?

6. Чи є в документі які-небудь факти, які допомагають робити висновок, щодо мети появи документа? Кому адресовано текст?

7. Коли з'явилося джерело? У той час коли сталася подія, відразу після неї чи за декілька днів, тижнів, місяців або навіть років?

8. Чи намагається автор дати об'єктивний і осмислений опис подій?

9. Чи є в тексті факти, що дають вам змогу вважати цей документ достовірним джерелом інформації [1, с. 22-23]?

ІІ. Як працювати з фотографіями

1. Опишіть, що ви бачите на фотографії (не шкодуйте часу на опис - найменша помічена вами деталь може мати важливе значення).

2. Які предмети, речі зображені на фото? Які з них автор, на вашу думку, хотів показати найбільш виразно? Чому?

3. Що роблять, чим займаються люди, зображені на фото?

4. Особливу увагу зверніть на те, чи люди позивали на цій фотографії спеціально. Чому саме в цей момент і на цьому місці опинилася людина з фотоапаратом?

5. Чи є на фото якась текстова інформація (плакати, реклама, підписи)? Як вона пов'язана із зображенням?

6. Якщо вам не відома дата фотографії, спробуйте за всіма можливими ознаками якомога точніше її визначити.

7. Завжди слід брати до уваги, як співвідноситься інформація з фотографії х іншими джерелами (текст, статистика, карикатура).

8. Якщо джерела суперечать одне одному, спробуйте з'ясувати, чому. Яку нову інформація дає порівняння різних джерел? Яке з них викликає у вас більшу довіру і чому?

9. Підсумуйте, яку максимальну інформацію ми можемо отримати, розглядаючи фото? На які запитання фотодокумент не дає відповідь. Якої інформації бракує [1, с. 8]?

ІІІ. Як працювати з відеоматеріалами (відеосвідченнями).

1. У них відображено послідовні дії. Такий матеріал є більш інформативним ніж фото.

2. Фільм може бути без або із звуковим супроводом (музичне оформлення, голос диктора, голоси учасників подій, загальні звуковий фон події).

3. Відеоматеріали можуть бути змонтовані певним чином, залежно від бажання автора, тому розглядати їх треба критично.

4. Серед відеоматеріалів особливе місце посідають відео свідчення:

- вони не просто несуть інформацію про подію, а забарвлені емоціями, мовою тіла, жестами, інтонаціями, передають таким чином ставлення людини до тих подій;

- як правило, це зняте відео інтерв'ю свідка, учасника подій або людини, якої розповідали про подію старші люди, інші свідки;

- потрібно брати до уваги особистість інтерв'юра, вік, освіту, соціальне становище, здатність висловлювати думки (словниковий запас) [4, с. 12].

Робота з відеосвідченнями дає змогу використати на уроці різноманітні методики:

• показ фрагмента та його подальше обговорення;

• різноманітні завдання для груп учнів перед переглядом відеофрагмента;

• перегляд фрагмента в режимі стоп-кадру, обговорення побаченого і почутого, прогнозування подальшого перебігу подій, спираючись на дані інших джерел;

• організація роботи на основі інформації, одержаної з відеосвідчення: розв'язання дилем, визначення позицій, інтерактивні дискусії.

Говорячи про переваги і важливість проведення уроків за допомогою аналізу місцевих історичних джерел, варто також поставити запитання: де можна знайти такі джерела? В роботі потрібно дотримуватися основних правил: комплексного підходу, порівнювати та зіставляти, ставитися неупереджено до предмету дослідження.

Усі матеріали умовно можна поділити на наступні групи:

Джерела (документи):

• архіви (Держархіви Одеської, Миколаївської та Вінницької областей) та Галузевий архів СБУ;

• Історичний краєзнавчий музей м. Одеси та місцеві музеї;

• приватні архіви.

Література:

• монографії, збірки статей, збірки документів,

Національна бібліотека м. Одеси;

• веб-ресурси, онлайн-бібліотека.

Усно-історичні свідчення:

• спогади, які вже записані та зберігаються;

• спогади, які ще належать записати.

В пошуку різних типів джерел для дослідження історії етнічних груп в роки війни, у тому числі і питання Голокосту евреїв в Трансністрії можна використати метод проектів для створення презентації визначеної проблематики, що поєднує самостійну працю учню та координацію їх дій вчителем, якій надає методологічну та історичну допомогу.

Таким чином, факультативний курс, через різні форми роботи, направлений на вивчення історії рідного краю в роки Другої світової війни. Окрім цього, в контексті курсу основна ідея є навчитися співчувати трагедії, відчути іншу культуру, навчитися розуміти і толерантно ставитися до інших, об'єктивно дивитися на події, що пов'язані з питанням колабораціонізму.

Список використаної літератури та джерел

1. Історія епохи очима людини. Україна та Європа в 1900-1939 рр.: Навчальний посібник з історії України та всесвітньої історії. Київ: Генеза, 2004. 256 с.

2. Історія Голокосту: освіта та пам'ять. Посібник для вчителя/упорядник Віталій Бобров. Київ: Український центр вивчення історії Голокосту, 2016 р. 124 с.

3. Моторна І.В. Політика румунської адміністрації щодо етнічних груп на території Трансністрії (1941-1944 рр.): дис. на здобуття ступеня канд. іст. наук: спеціальність 07.00.01 «Історія України» / І. В. Моторна, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. Одеса, 2016 р. 186 с.

4. Назустріч пам'яті: Навчально-методичний посібник до фільму про Голокост в Україні «Назви своє ім'я» / Автори-упорядники О. Войтенко, М. Тяглий. Київ: Оранта, 2007. 20 с.

5. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України, всесвітня історія. 10-11 клас. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/ education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html (дата звернення: 01.03.2017 р.).

6. Струкевич О., Романюк І., Дровозюк С. Історія України: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту, академічний рівень). Київ: Грамота, 2011. 318 с.

Размещено на Allbest.ru