Гуманітарна складова в становленні професійних і морально-етичних якостей авіаційних фахівців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету

ГУМАНІТАРНА СКЛАДОВА В СТАНОВЛЕННІ ПРОФЕСІЙНИХ І МОРАЛЬНО- ЕТИЧНИХ ЯКОСТЕЙ АВІАЦІЙНИХ ФАХІВЦІВ

Урсол О.В., к.пед.н., доцент кафедри

професійної педагогіки та соціально-гуманітарних наук

Анотація

У статті проведено аналіз впливу гуманітарної підготовки на формування та становлення професійних та морально-етичних якостей майбутніх авіаційних фахівців, обґрунтовано необхідність забезпечення гуманітарної складової професійної підготовки майбутніх авіаційних фахівців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін.

Ключові слова: гуманітарна освіта, авіаційний фахівець, професійна підготовка, етична складова, морально-етичні якості, професійно-етична культура, професійна підготовка, гуманізація, гуманітаризація, гуманітарні дисципліни.

Annotation

Ursol O.V., PhD. in Pedagogical Sciences, Assistant Professor of Professional Pedagogics and Social-Humanitarian Sciences Department, Kirovograd Flight Academy of National Aviation University

Humanitarian Aspect in Professional and Moral-Ethic Character Formation of Aviation Specialists.

In this article the strategy, the content and the near-term outlook of the education development in humanities is considered on which the orientation, the character and the outlook of students of higher educational establishment depends. The formulated purposes and tasks specify a place of humanitarian education in the system of technical university education. It means association of fundamental nature, creative thinking and philosophical principles outlooks development. Orientation to these priorities has to promote modern philosophy formation in technical education as interdisciplinary branch which includes valuable, humanitarian and ethical parameters which integrate natural and science, technical and humanitarian knowledge, widely uses traditions of world and domestic culture in the world. According to the role and functions of humanitarian preparation in modern society, the ideas of fundamentalization and humanization have to be laid in a basis of its contents formation in the system of university education, that is the humanitarian education at universitis should not have narrow-purpose character.

Key words: humanitarian education, aviation specialist, professional education, ethic aspect, moral-ethic character, professional-ethic culture, humanitarization, humanitarian disciplines.

Постановка проблеми

Характерною особливістю сучасного суспільства є поступова втрата духовно-моральних цінностей. Прогрес сучасної цивілізації багато в чому обмежив можливості всебічного розвитку людини, на перший план виступила підготовка «вузького» фахівця, своєрідна стандартизація особистості, що призводить до консерватизації освіти і культури. У зв'язку з цим однією з найактуальніших проблем діяльності авіаційних навчальних закладів є гармонійне поєднання гуманітарної підготовки майбутніх фахівців з професійним становленням.

Аналіз основних досліджень та публікацій

Актуальність та своєчасність даного дослідження зумовлена, з одного боку, соціальними замовленням суспільства на фахівців технічного профілю, які б мали не тільки певну професійну кваліфікацію, а й високу гуманітарну підготовку, а з іншого - тим фактом, що дана проблема поки що не одержала достатнього розкриття.

Проблема гуманітарної підготовки спеціалістів технічного профілю не нова, але інтерес до неї не спадає, бо постійно зростає потреба як гуманітарних знань, так і гуманітарного знання як людино-творчого фактора в формуванні особистості майбутнього авіаційного фахівця, залишаються найактуальнішими. В українській педагогічній науці загальні проблеми гуманітарної підготовки спеціалістів технічних навчальних закладів досліджували такі вчені, як Ф. Пашков, Шубін В.І. (пошук шляхів гуманітарної реконструкції інженерної освіти), Е. Лузік (цілі та завдання гуманітарної підготовки в системі технічної університетської освіти), В. Логачев та О. Гараніна (активізація процесу гуманітарної підготовки студентів технічних вузів) та інші. Дослідницький інтерес багатьох науковців спрямований на визначення ролі гуманітарних дисциплін у становленні особистості інженера (О. Ковальова, Л. Мазуркевич, І. Фізер, Н. Малахова). Проблема інтеграції технічних та гуманітарних дисциплін висвітлена в роботах Г. Рогозіна, В. Надводської, І. Кузьміченко, О. Вознюк. Сутність явища гуманізації вчені розглядають у різних аспектах: подолання технократизму засобами пізнавальної діяльності, гуманістичного мислення, сходження до творчості (С. Гончаренко, Г. Дегтярьова, І. Зязюн, А. Молчанова, Н. Ничкало та ін.); професійної адаптації й науково-технічного прогресу (К. Беркита, Н. Лозинська); поєднання з диференціацією та індивідуалізацією навчально-виховного процесу (Т. Равчина, П. Сікорський, І. Унт). Окремі аспекти гуманізації освіти досліджували в Україні А. Алексеєнко, Р. Глаголь, В. Звягіна, Н. Зінченко, В. Кравченко, М. Кривоносов, Л. Кустарьова, М. Міхалін, Е. Ніколішина, Т. Петрушанко, А. Салій. Проте, гуманітарна складова в становленні професійних і морально-етичних якостей авіаційних фахівців залишається недостатньо вивченим питанням, що й спонукало нас на це дослідження.

Метою статті є розгляд та вивчення актуальних проблем гуманітарної освіти в процесі підготовки майбутніх авіаційних фахівців.

Виклад основного матеріалу дослідження

Характерною особливістю сучасного суспільства є поступова втрата духовно-моральних цінностей. Прогрес сучасної цивілізації багато в чому обмежив можливості всебічного розвитку людини, на перший план виступила підготовка «вузького» фахівця, своєрідна стандартизація особистості, що призводить до консерватизації освіти і культури. У зв'язку з цим однією з найактуальніших проблем діяльності вищих навчальних закладів є гармонійне поєднання гуманітарної підготовки майбутніх спеціалістів з професійним становленням. Головним завданням гуманітарної підготовки в професійних навчальних закладах є вивчення законів гармонійної взаємодії природи й суспільства. А її тактична й стратегічна мета полягає в розкритті сутності взаємодії явищ природи, людини й суспільства та пізнанні законів їхньої гармонійної взаємодії; з'ясуванні та обґрунтованні можливостей використовувати пізнані закони на практиці. У процесі гуманітарної підготовки авіаційного фахівця важливо послідовно впроваджувати гуманістичну ідею, щодо якої метою навчання та виховання є передусім людська особистість з притаманною їй відповідальністю, високою моральністю і високим рівнем професіоналізму.

Гуманістично орієнтоване суспільство прагне втілити в практику освіти пріоритети загальнолюдських цінностей, на основі поглиблення зв'язків між культурою та освітою, при цьому зростє роль культурологічної підготовки майбутніх фахівців. Ставиться акцент не лише на засвоєнні заданої кількості інформації, а й на розвиткові культури мислення, спілкування, вияві почуттів, формуванні культурно-етичної поведінки особистості [1]. Саме гуманізм збагачує стосунки між суб'єктами навчального процесу. Тобто виховання гуманності передбачає розвиток комплексу особистісних якостей, що зумовлюють ставлення людей один до одного, до суспільства, природи, самих себе.

Проблематика наукових досліджень гуманітарної освіти вимагає докорінного перегляду навчально-методичних підходів до викладання дисциплін гуманітарного циклу в зв'язку з новою політичною й правовою ситуацією в країні, а саме: усім своїм змістом гуманітарна освіта має бути спрямована на людину в усій повноті її природного й суспільно- індивідуального буття. Інтереси людини, її щастя, добробут, здоров'я, благополуччя - понад усе, незалежно від того, яка проблема - економічна, природнича, соціально-політична чи соціокультурна - розглядається в будь-якому навчальному предметі. Серйозного збагачення потребує й дидактична база з урахуванням інноваційних технологій у цій сфері для забезпечення технічного прогресу, розвитку науки, культури, розроблення психолого- педагогічних технологій, вироблення конкурентоспроможної, інтелектуальної, науково- гуманітарної продукції. Йдеться, зокрема, про визначення основних пріоритетів у сферах як духовної творчості й наукових досліджень, так і громадсько-політичного життя, про надання динамічного розвитку гуманітарним, соціально-економічним наукам для забезпечення високої якості загальної та фахової підготовки, удосконалення системи навчання та виховання, що є складовою оновлення змісту вищої освіти [2, с. 45].

Виходячи з того, що освіта як відкрита динамічна система повинна забезпечувати здатність до аналізу змін, упередження майбутнього, гнучкості реакції, змінюються також роль та цілі гуманітарної підготовки й системи технічної освіти. Так, якщо порівняти основну мету технічної університетської освіти із завданнями гуманітарної підготовки в процесі навчання, то головним завданням її є вивчення законів гармонійної взаємодії природи й суспільства та сучасна підготовка можливостей їх практичного використання, що й визначає функціональний напрямок гуманітарної підготовки в технічному університеті.

Тоді, у відповідності до характеру свого предмета, гуманітарна підготовка в процесі навчання виконує таку тактичну та стратегічну мету: розкриває сутність явищ взаємодії природи, людини й суспільства й пізнає ці закони гармонійної взаємодії, з'ясовує й обґрунтовує можливість на практиці використовувати пізнані закони [3, с. 150].

Результати діяльності сучасного авіаційного фахівця спрямовані більшою мірою на розвиток інформаційно-інтелектуального ресурсу, ніж матеріального, тому зростає роль гуманітарної складової в підготовці сучасного фахівця. Поєднання гуманітарної підготовки з професійною кваліфікацією майбутніх спеціалістів - одна з найактуальніших проблем діяльності вищих навчальних закладів технічного профілю.

Характерною особливістю сучасного українського суспільства є поступова втрата духовно-моральних, історичних та культурно-гуманітарних пріоритетів і цінностей. Перехід до ринкових методів господарювання, розв'язання складних економічних, технічних і політичних проблем - все це важливі завдання сьогодення. Розв'язуючи їх ми закладаємо фундамент майбутнього розвитку суспільства. Але прогрес сучасної цивілізації багато в чому обмежив можливості всебічного розвитку людини. На перший план виступила підготовка «вузького» спеціаліста, який ефективно виконує призначені йому функції, що деформує загальнокультурну підготовку людини, призводить до стандартизації особистості. Саме такі радикальні спрямування призводять до того, що в життя не втілюються нові підходи до освіти і культури, не враховується соціальна і моральна ситуація і, як наслідок, немає відчутних економічних зрушень в суспільстві.

Професійна кваліфікація, як здається, повинна включати в себе не тільки професійну майстерність, але і професійну соціалізацію. Вирішення цього питання визначає два основних напрямки формування змісту навчання в технічному університеті. По-перше, це формування особистості самого курсанта (студента), розвиток його індивідуальних якостей і особливостей, а по-друге - освоєння ним знань конкретних технологій зі спеціальності, які в майбутньому стануть засобом і змістом його професійної діяльності.

Сьогоднішня освіта страждає ізольованістю загально-гуманітарного циклу дисциплін (історія, філософія, політологія, психологія, культурологія та ін.), від професійно направленого, їх ізольованість згубно впливає на становлення особистості фахівця, який не володіє духовною спадщиною і не має навичок екстраполяції досягнень у галузі інших наук на сферу своєї діяльності. Якщо в умовах ринку вимоги до професійної підготовки постійно зростають, то гуманітарний комплекс наук, конкуренції зі спеціальними дисциплінами не витримує.

Гуманізація і гуманітаризація освіти повинні відновлювати єдність культури та освіти. Будь-який спеціаліст мусить відчувати де починаються моральні аспекти його діяльності і в чому полягає його особиста відповідальність за її результати.

Від гуманізації освіти багато в чому залежить інтелектуально-творчий потенціал особистості. Гуманітарна підготовка повинна спрямовуватись на виховання індивіда як активного і вольового суб'єкта, здатного до самостійних зусиль у навчанні. А сучасні методи викладання гуманітарних дисциплін частіше затемнюють зміст, ніж розкривають його. Це добре відчувається на прикладі курсантів (студентів), які спроможні переказати все те, що їм викладали, але не в змозі використати здобуті знання у новій ситуації, їх знання скоріше визначаються обягом, ніж глибиною розуміння. ВНЗ повинен вчити студента мати власну думку, повинен стати школою мислення, а не школою запам'ятовування і відтворення інформації.

Потреба в самоосвіті, в духовній самостійності, критична спрямованість мислення, її продуктивність у засвоєнні знань і людської культури - це риси, яких не вистачає нинішньому курсанту (студенту). Це складові гуманітарної культури, яка формується на всіх рівнях педагогічного процесу в навчальній, науковій і культурній діяльності студентів, і є однією із складових загальної культури спеціалістів. Висока цілісна культура створюється усім строєм суспільного життя. При цьому освіта і виховання слугують підґрунтям, яке формує тенденції гуманізації суспільства, його основні якісні характеристики, рівень цивілізованості.

Основні принципи гуманітаризації є загальнонауковими: фундаментальність, системність у зв'язках з досягненнями природознавчих, технічних, технологічних наук, єдність історичного і логічного, національного і загальнолюдського, суспільного та особистого, теорії та практики навчання і виховання у їх людинотворчій діяльності. До головних структурних елементів гуманітарної освіти відносяться: світоглядно-філософська, соціально-політична та соціологічна складові, історична, культурологічна та філологічна, етична та естетична освіта, українознавча підготовка, еколого-природнича, політекономічна та економічна, правова освіта, психолого-педагогічна підготовка, система знань та навичок, що забезпечують здоровий спосіб.

Таким чином, сучасна гуманітарна освіта покликана системно ознайомити курсантів (студентів) з накопиченими світовими культурними знаннями про людське суспільство, соціальним призначенням особистості, з сутністю культури як світу людини, формуючи у молодого спеціаліста високі гуманістичні якості цивілізованого співжиття. Місце і роль гуманітарних дисциплін характеризується їх впливом на процес соціалізації. Вони мають допомогти людині зрозуміти себе; з'ясувати психологічні механізми власної поведінки, визначити сутнісні характеристики суспільства, основні його елементи та закони і принципи взаємодії між ними, місце і роль людини в суспільстві, норми соціальної та політичної взаємодії (філософія, етика, політологія, соціологія); освоїти надбання світової і української культури (українська культура, культурологія, релігієзнавство); збагатитись світовим та вітчизняним соціальним досвідом, закономірностями історичного розвитку світового товариства і своєї батьківщини (всесвітня історія, історія України); нарешті, навчитись мислити, зрозуміти цілісність і багатомірність світу, сенс людського буття (філософію). Отже, гуманітарна освіта має формувати в людині як суб'єкті соціалізації наукове бачення сутності й механізмів соціалізації, а також допомогти їй адекватно оцінити можливості для своєї самореалізації і міру відповідності для цього власного потенціалу й зусиль[4].

Гуманітаризація освіти в технічному університеті повинна призвести до того, щоб ми готували курсанта (студента) не тільки як висококваліфікованого фахівця, а як майбутню освічену, розвинуту, культурну людину, моральні устої якої не дозволяють їй бути поганим фахівцем. Вища школа повинна, перш за все, виховати Людину, а вже потім пілота, інженера, менеджера, програміста, вченого.

Окрім того, гуманітарні дисципліни мають слугувати теоретичною базою реформи виховання, науковим забезпеченням його гуманізації. Саме на фундаменті сучасних наукових знань про людину як об'єкта-суб'єкта соціалізації, про суспільство та культуру як соціальне середовище соціалізації, про сам її процес та його механізми (зокрема, освіту й виховання), про взаємодію з довкіллям повинне спиратись сучасне виховання. В такому контексті зв'язок спеціальних та гуманітарних дисциплін допоможе реальному баченню об'єкта виховання, адекватному уявленню про вплив конкретних умов соціального життя, розумінню місця і виховання в суспільстві, їх функцій і ролі в соціальних процесах. З огляду на те, що діапазон циклу гуманітарних дисциплін у робочих навчальних планах технічного університету досить обмежений: українська мова, історія України, історія української культури, філософія, політологія та соціологія, проблема на сьогодні лишається не вирішеною.

Виходячи з ролі й функцій гуманітарної підготовки в сучасному суспільстві, в основу формування її змісту в системі університетської освіти повинні бути покладені ідеї фундаменталізації та гуманізації, тобто гуманітарна підготовка класичного університету не повинна носити вузькопрофільний характер. Звідси витікає, що головним елементом удосконалення навчального процесу в профільних університетах повинно стати включення в навчальні плани гуманітарної підготовки природничо-технічних дисциплін і, відповідно, циклу гуманітарних дисциплін у природничо-технічну фундаментальну підготовку. Причому цей процес не можна розглядати як просте змішування вже відомих предметів. Ідеться про створення нового покоління проблемно- орієнтованих інтегрованих курсів, реалізація яких потребує від студентів та викладачів міждисциплінарного синтезу й об'ємного поліпредметного системного бачення. Розробка таких предметів, як основа формування інтегративних якостей особистості, повинна стати пріоритетною в психолого-педагогічних дослідженнях проблем вищої освіти [3, с. 90].

Крім того, в освітній процес повинні бути включені такі дисципліни й курси, зміст яких відображає процес інтеграції й диференціації в сучасній науці. Тут не обійтися без використання кібернетики, синергетики та інших галузей знань, що виникли на стиках наук і дозволяють виходити на системний рівень пізнання дійсності. Таким чином, у змісті оновленої підготовки профільного ВНЗ першорядну роль мають відігравати інтегровані (міждисциплінарні) курси, які містять фундаментальні (філософські й методологічні) знання, що є базою для формування загальної й професійної культури. Ці курси мають стати основою для адаптації випускників профільних ВНЗ до нових професій, спеціалізацій, а також теоретичною основою для розгортання прикладних наукових досліджень. З іншого боку, необхідність удосконалення змісту гуманітарної освіти також обумовлена визначенням у сучасній соціокультурній ситуації пріоритету цілісної особистості.

У змісті університетської освіти цей пріоритет виявляється в тенденції гуманізації навчального процесу, суть якого в орієнтації на розкриття потенціалу особистості студента, врахування його можливостей та вподобань, психологічних особливостей. Тому в основу вдосконалення змісту гуманітарної підготовки профільного університету повинно бути покладено ряд основних, фундаментальних морально-етичних імперативів: загальнолюдські цінності (норми людського спільного проживання); національно-орієнтовані цінності (ідея національного самовизначення, національна культурна традиція); цінності сучасного світу (демократія, права людини, свобода вибору), які дозволяють на основі системи гуманітарної освіти визначити культ гармонійно розвиненої людини - освіченої, культурної, фізично й морально здорової, соціальноорієнтованої творчої особистості з активною соціальною позицією в суспільстві.

У сучасній зарубіжній освіті престижним вважають той ВНЗ, де значну кількість годин відведено на вивчення гуманітарних дисциплін незалежно від спеціальності. Інтегративна модель навчального плану - намагання нормалізувати світоглядну культуру майбутнього фахівця. Це відкриває перспективи для розвитку особистості та відтворення моделі професійної діяльності. Цікавим для вітчизняної освіти є зарубіжний досвід актуалізації аксіологічного потенціалу культурологічного знання. Інструментальне розуміння культурологічної освіти як засобу формування творчої особистості майбутнього фахівця поширене в зарубіжній педагогіці, оскільки воно пов'язане із соціальним замовленням на спеціалістів, здатних до творчості в нестандартних професійних ситуаціях у сучасному світі [5].

Висновки та перспективи подальших досліджень

Усе вище викладене дозволяє зробити висновок, що, проблема гуманітаризації технічної освіти актуальна в усьому світі, адже з розвитком науково-технічного прогресу, погіршенням екологічного стану нашої планети, збудженням міжетнічних і міжнародних суперечностей суспільного значення набувають моральні цінності людини. Також, незважаючи на той факт, що в сфері гуманітарної підготовки студентів у вищих технічних навчальних закладах накопичений значний досвід, гострою залишається проблема її активізації. Гуманітарні дисципліни, хоча й не є профілюючими, повинні розглядатися студентами, і перш за все самими викладачами як обов'язкові, а не додаткові. Необхідні зміни у становленні до гуманітарної підготовки студентів технічних вузів, бо це зумовлено сучасною соціокультурною, політичною, економічною та екологічною ситуацією. Суспільству потрібні спеціалісти, які здатні до змінної творчої діяльності, володіють високим рівнем культури технологічного мислення, характеризуються емоційною стабільністю та розвиненою самосвідомістю. Шляхи розв'язання існуючих проблем гуманітарної підготовки студентів технічних вузів я бачу не в збільшенні кількості гуманітарних дисциплін, а в органічному доповненні існуючих інженерних дисциплін гуманітарним змістом; в модернізації змісту існуючих гуманітарних дисциплін відповідно до світових тенденцій; зменшенні кількості лекційних занять та впровадження інноваційних та активних методів і технологій навчання. Саме такий підхід сприятиме діалектичному мисленню студентів, формуванню в них наукового світогляду, цілісних поглядів та переконань, а саме в цьому полягає мета будь-якої освіти.

Список використаних джерел

1. Музальов О. О. Професійна адаптація майбутніх фахівців у процесі культурологічної підготовки: навч.-метод. посіб. для викладачів та учнів / О. Музальов, А. Шиделко. Львів, 2009. 202 с.

2. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання: [науково-методичний посібник] / І. Д. Бех. К.: ІЗМН, 1998. 240 с.

3. Гончаренко С. У. Зміст загальної освіти і її гуманітаризація / С. У. Гончаренко; за ред. І. А. Зязюна // Неперервна профосвіта: проблеми, пошуки, перспективи; Ін-т педагогіки і психології профосвіти. К.: ВІПОЛ, 2000. С. 81-107.

4. Особливості гуманітарної підготовки і професійної кваліфікації студентів в технічному університеті [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.osvita.org.ua/articles/136.html

5. Кузнецова І. В. Гуманізація і гуманітаризація вищої технічної освіти [Текст]: Дис...д-ра пед. наук у формі наук. доповіді: 13.00.01 / Інесса Василівна Кузнецова; АПН України, НДІ педагогіки. Київ, 1993. 51 с.

Размещено на Allbest.ru