Предмет і сутність науки як сфери людської діяльності

The purpose and subject of science has been characterized. The principles, maxims, axioms have been proven to be an important form of knowledge. The entity of scientific theory and scientific concepts as the highest forms of generalization and systematization of knowledge has been substantiated. It has been found out that concept in music education is a creative idea aimed at solving current issues or initiatives that integrate the system of views and theoretical positions on certain musical-educational phenomenon, defines the goals and research objectives and justifies the ways of its solution. The main focus is concentrated on the position that the basis of the scientific concept is based on the specific idea, and the process of cognition of the laws of the nature development, society and musical education takes place due to the use of certain methods of the scientific research. It has been ascertained that the creative idea of a musician binds with the ideal aimed at the achievement of the higher truth and perfection in display and conversion of figurative art in the world of music and knowledge of it.

Keywords: science, knowledge, musical knowledge, musical education, the purpose and object of scientific cognition, scientific facts, principles, laws, scientific theory, scientific concept, scientific idea, methods of scientific research.

Постановка проблеми

Як система знань, наука охоплює не тільки фактичні дані про предмети навколишнього світу, а й певні форми та способи їхнього усвідомлення. Теорії і гіпотези, які підтверджені фактами й досвідом, формулюються у вигляді закономірностей і тенденцій розвитку суспільства й людини в ньому. Тож цілком зрозуміло, що метою науки є пізнання законів природи й суспільства, описання, пояснення, передбачення процесів і явищ навколишнього середовища, теоретичне обґрунтування дійсності, отримання корисних суспільству результатів.

Метою музично-освітньої галузі є пізнання законів розвитку музично-освітніх явищ і фактів, вивчення, узагальнення, передбачення процесів, які відбуваються в культурноосвітній сфері, теоретичне обґрунтування стану розвитку та подальше прогнозування отриманих результатів.

Достовірність наукових знань визначається як логікою самої науки, так і обов'язковою їхньою перевіркою на практиці, адже наука є основною формою пізнання і зведення в певну систему знань про навколишній світ і використання їх у практичній діяльності людини. Таким чином, предметом науки є пов'язані між собою форми руху матерії або особливості їхнього відображення у свідомості людей.

Отримання достовірних результатів у науці відбувається засом збору інформації, вивчення та узагальнення явищ, систематизації фактів. Завдяки узагальненню та логічному усвідомленню фактів і явищ відбувається процес систематизації цих процесів, і вони стають частиною наукових знань. Наукові факти - це реальність, дійсність, складовий елемент основи наукового знання, віддзеркалення об'єктивних властивостей речей і процесів.

Науковий факт у музично-освітній галузі характеризує новизна, об'єктивність, достовірність, точність. Наукові факти слугують основою для виведення тенденцій і закономірностей розвитку того чи того музичного явища, створення певного музично- художнього образу.

Безсумнівно, що процес пізнання містить зібрання фактів, а також рух від живого спостереження до абстрактного мислення й від абстрактного мислення - до практики. Технологія процесу пізнання являє собою ієрархічну структуру, яка охоплює ряд психічних процесів, задіяних у виявленні й узагальненні фактів і явищ, котрі створили базу для подальшого розвитку знань про музичну культуру різних епох і країн, формування загальнокультурної свідомості людства.

Мистецтвознавці, культурологи, музикознавці, педагоги стверджували, що зібрання фактів про розвиток музичної культури в різні історичні епохи сприяло створенню наукової картини розвитку світової цивілізації, де естетичне виховання молоді засобами музичного мистецтва сприймалося як чинник розвитку гармонійно розвиненої особистості.

Важливою формою знань уважаються принципи, постулати, аксіоми. Під принципом вважають вихідний пункт теорії, те, що становить основу певної сукупності знань. Принципи створюють суб'єкти пізнання як основу впорядкування знань.

У музично-освітній галузі залежно від сфери діяльності й об'єкта наукового пізнання існують різні принципи та різні підходи до визначення сутності того чи того принципу. З - поміж таких принципів виділяють: принципи музичного навчання, художньо-естетичного виховання, відбору репертуару, формування виконавської та педагогічної майстерності тощо.

Науку як неперервно розвивальну систему знань об'єктивних законів природи, суспільства й мислення можна розглядати: як процес пізнання закономірностей розвитку об'єктивного світу; як специфічну форму суспільної свідомості; як один з важливих факторів суспільного розвитку, процес створення знань і їхнього використання. Отже, наука як система знань складається з наукових законів, котрі відображають найбільш суттєві, стійкі, об'єктивні внутрішні зв'язки в природі, суспільстві й мисленні.

У музично-освітній галузі існують також свої закони, які відображають об'єктивні внутрішні зв'язки в тих чи тих жанрах музичного мистецтва, формах роботи, музично- педагогічних технологіях, принципах і методах музично-творчої діяльності, а також вивченні історичних процесів становлення і розвитку музично-освітньої системи.

Так, на сучасному етапі розвитку суспільства й науки прийнято низку законів та законодавчих актів, якими визначено чинники подальшого розвитку науки і освіти, культури і мистецтва. Ці документи містять положення, які: регламентують єдність освіти, науки і культури, як умови модернізації освітньої та музично-освітньої системи; необхідний обсяг фінансування та підтримки авторських колективів й наукових шкіл з розробки нових концепцій і програм у музично-освітній галузі; формування змісту музично-педагогічної і загальної музичної освіти на основі новітніх освітніх, наукових і мистецьких досягнень; інноваційна діяльність викладачів і студентів, учителів й учнів із запровадження сучасних музично-педагогічних технологій та інтерактивних методів навчання в навчальних закладах різних типів і рівнів акредитації; залучення до науково-дослідної діяльності наукових працівників, обдарованих студентів й учнів загальноосвітніх навчальних закладів; поглиблення співпраці навчальних закладів, наукових установ і закладів культури до навчально-виховного процесу, дослідно-експериментальної роботи й спільних мистецьких заходів культурноосвітнього спрямування; використання Інтернет ресурсів для створення науково-інформаційного простору з метою створення нових програм і творчих проектів.

Загальновідомо, що формою узагальнення й систематизації знань уважається наукова теорія, як найвища форма узагальнення й систематизації знань, система ідей або принципів, спрямованих на визначення того чи того явища, що відбувається в природі чи суспільстві. Це вчення, форма синтетичного знання, у межах якого окремі поняття гіпотези й закони утрачають колишню автономність і перетворюються на елементи цілісної системи наукових знань.

Наукова теорія становить упорядковану систему простійших форм теоретичного відтворення дійсності, а саме: наукових концепцій, ідей, принципів, понять, положень і тверджень. Теорія являє собою узагальнений досвід, принципи й методи, які допомагають узагальнити й пізнати існуючі процеси та явища, проаналізувати вплив на них різних факторів і запропонувати рекомендації щодо їхнього застосування в практичній діяльності. Теорія, безперечно, пов'язана з практикою, яка ставить перед пізнанням завдання і вимагає їхнього вирішення. Тому практика входить до теорії та вважається її органічним елементом.

Доречно зазначити, що в контексті теорії музичної освіти критерієм істинності є практика художньо-естетичного виховання молоді, якою передбачено зміни в організації навчально-виховного процесу, організації позакласної роботи, запровадження нових музично-педагогічних технологій і навчальних програм. Крім того, це практика професійно- педагогічної підготовки майбутніх фахівців, концептуальних підходів до формування змісту навчальних планів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Теорія музичної освіти як вчення і форма синтетичного знання про музику і її митців уважається найвищою формою узагальнення й систематизації теоретичних положень і практичного досвіду попередніх поколінь, система ідей і принципів, спрямованих на визначення того чи того музично-історичного явища, яке може позитивно вплинути на формування музичної культури особистості.

Теорія музичної освіти проходить тривалий шлях попереднього розвитку й подальшого становлення. За цей період відбуваються як позитивні, так і негативні зміни, трапляються хибні течії, уникнути яких допомагає вивчення історії розвитку і становлення музично- освітньої системи в різні історичні періоди.

Так, історією доведено, що в 50-х роках ХХ століття від уроків музики і співів звільнялися діти, які співають фальшиво. Такий підхід був помилковим. Варто було б з'ясувати причини фальшивого співу й запропонувати методику роботи з усунення виявлених вад. Крім того, діти втрачали можливість слухати музику, вивчати основи музичної грамоти, утрачали можливість спілкуватися з музичним мистецтвом, знайомитися з кращими зразками зарубіжної й вітчизняної класичної та сучасної музики.

Важливим компонентом теоретичного відтворення дійсності є наукова концепція. Наукова концепція - це ідея, основна думка, яка об'єднує систему поглядів і теоретичних положень на будь-яке наукове явище, визначає мету й завдання дослідження та обґрунтовує способи його розв'язання. У розробці концепції може брати участь колектив однодумців, а може бути й авторська концепція. У концепції обгрунтовуються основні положення, визначається мета й завдання, формулюється гіпотеза, основні принципи й методи орієнтовані на досягнення позитивних результатів.

У музично-освітній галузі зміст будь-якої концепції відтворює особливості або специфіку музично-освітньої діяльності. Так, наприкінці ХХ століття вітчизняними науковцями на чолі з Л.Масол створено концепцію художньо-естетичного виховання молоді, яка спрямована на розбудову системи загальної музичної освіти. Ця концепція розрахована на модернізацію музично-освітньої галузі в глобальному масштабі.

Існують локальні концепції, якими передбачено реконструкцію певного напряму музично-освітньої або музично-педагогічної галузі. Вони певною мірою впливають на розвиток або формування тих чи тих явищ і властивостей, утворюють систему поглядів на реконструкцію або модернізацію конкретних напрямів теорії музичної освіти. Такі концепції знаходять впровадження в навчальних закладах різних рівнів у масштабах певних регіонів.

У науковому середовищі існують авторські концепції, призначення яких полягає у створенні певних умов для підвищення ефективності процесу професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва у вищих навчальних закладах педагогічного спрямування. Ці концепції доцільно класифікувати як профільні концепції. З цієї позиції можна стверджувати, що концепція в музично-освітній галузі - це творча ідея, спрямована на розв'язання актуальних проблем або ініціатив, які об'єднують систему поглядів і теоретичних положень на певне музично-освітнє явище, визначає мету й завдання дослідження й обґрунтовує способи його розв'язання.

Безперечно, в основу тієї чи тієї наукової концепції покладено певну ідею (у перекладі з грецької означає початок або принцип), яка є формою духовно-пізнавального відображення певних закономірних зв'язків зовнішнього світу, інтуітивним поясненням явищ або процесів без усвідомлення причинно-слідчих зв'язків, на основі яких відбуваються зміни з наступним позитивним результатом.

Ідея з'являється як результат того чи того процесу людської творчості. Ініціаторами створення нових ідей є креативно-мобільні особистості, які прискорюють суспільний прогрес. Ідея органічно поєднує теоретичні та практичні аспекти ставлення людини до світу. Це є синтез знань і досвіду, об'єднаних у цілісну систему в момент пошуку нових засобів розв'язання проблеми. Критерієм істинності ідеї є суспільно-історична практика.

З психологічного погляду ідея є формою мислення, що поєднує в собі як об'єктивні знання про наявну дійсність, так і суб'єктивну мету, спрямовану на перетворення наявної дійсності. Зважаючи на те, що у фахівців музично-освітної галузі суттєво розвинено почуття креативно-інтелектуального мислення, то виникнення творчих ідей у тих чи тих напрямах навчальної або виконавської діяльності вважається доцільним за певних педагогічних умов. Творча ідея музиканта споріднюється з ідеалом, спрямованим на досягнення вищої істинності й довершеності у відображені й перетворенні художньо-образного світу музики й знань про неї.

Наука містить у собі також методи дослідження, завдяки яким відбувається процес пізнання законів розвитку природи й суспільства. За допомогою методів дослідження відбувається відкриття об'єктивних законів у тих чи тих галузях знань. За такої ситуації використовуються як загальні так, і спеціальні методи, завдяки яким ми отримуємо відповідь на запитання про те, як подолати суперечності, яким засобом розв'язувати проблему, як ставитися до інтерпретації фактів і явищ, що необхідно змінити для поліпшення ситуації або підвищення результативності педагогічного процесу.

Не виключенням у цьому сенсі є і музично-освітня галузь, яка вимагає підвищення уваги з боку державних і громадських інституцій до перспектив власного розвитку. А це вимагає впровадження комплексу методів дослідження, за допомогою яких науковці спроможні виявити й сформулювати стратегію подальшого розвитку різних напрямів підготовки спеціалістів, котрі засобами пізнання творів музичного мистецтва вплинуть на формування національної свідомості, порядності й людської гідності в усіх сферах життя і людської діяльності.

Використання емпіричних і теоретичних методів дослідження в музично-освітній галузі уможливить на основі наявних теоретичних і практичних даних отримати нові результати, які вплинуть на формування нового типу мислення викладачів і студентів. Використання загальних та спеціальних методів наукового пізнання сприятиме нагромадженню нових фактів, систематизації і узагальненню нових знань, логічному осмисленню та інтерпретації законів і тенденцій розвитку музично-освітньої галузі в умовах інтеграції до світового освітнього товариства.

Висновки

науковий категорія знання музичні

Підбиваючи підсумок, доцільно зазначити, що кожна фаза суспільного розвитку уможливлює зібранню матеріала для науки. Розкриваючи закономірності існування й розвитку явищ і фактів тієї чи тієї галузі, наукове пізнання створює реальні можливості розуміння їхньої сутності й практичного використання, створення нових теорій, концепцій, законів, а також формування системи знань за допомогою властивих концептуальних понять і принципів.

Список використаних джерел

1. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження : Методологічні поради молодим науковцям / С. У. Гончаренко - Київ ; Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2008. - 278 с.

2. Загвязинский В. И., Атаханов Р. Методология и методы психолого-педагогического исследования. Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - 6-е изд., стер. М. : Издательский центр «Академия» 2010. - 208 с.

Размещено на Allbest.ru