Професійна підготовка викладача вищої школи в контексті інтернаціоналізації освітнього простору

Перспективи професійного зростання, розвитку особистостей викладачів, що удосконалюють педагогічну працю і готують до успішного розв'язування природно-цивілізаційної кризи. Необхідність підготовки людини до творчості, саморозвитку, а також самоосвіти.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.07.2020
Размер файла 20,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійна підготовка викладача вищої школи в контексті інтернаціоналізації освітнього простору

Вайнтрауб Марк Абрамович

У статті висвітлено проблеми: позитивних і негативних наслідків техногенного світу і шляхи їхнього подолання у вищій освіті, професійної підготовки викладачів вищої школи, необхідність розроблення методологічних основ для особистісного і професійного розвитку та саморозвитку викладачів вищої школи в контексті інтернаціоналізації освітнього простору. Акцентовано увагу на якостях, що сприяють розвитку сформованих компетентностей у викладачів вищої школи, спонукають їх до більш ефективної педагогічної праці.

Проаналізовано перспективи професійного зростання, розвитку особистостей викладачів, що удосконалюють педагогічну працю і готують до успішного розв'язування природно-цивілізаційної кризи.

Виведено залежності у вигляді формули важливих професійно значимих якостей викладача вищої школи як функцій 10 складових, які він охоплює під час професійної підготовки, розвитку і саморозвитку.

Сучасна цивілізація стикається з головною проблемою людства - природно-цивілізаційної кризи. Розширення техногенного світу, зокрема впровадження новітніх інформаційних технологій нового покоління, значно змінюють освітні підходи й методи, підвищують ефективність навчання. Електронні освітні ресурси можна розглядати і як засоби навчання і предмет вивчення (наприклад, у вищій освіті), і як ефективний інструмент для здійснення наукової діяльності й управління всіма процесами в системі освіти. Активне впровадження новітніх інформаційних технологій нового покоління відповідає вимогам сучасної підготовки майбутніх фахівців і створює умови для появи нової системи освіти, що зорієнтована на сучасні високотехнологічні і високоінтелектуальні технології, характерні для XXI століття.

У той же час вищеописана система навчання вводить людей до віртуального життя: до медіазалежності, знижує духовне зростання, саморозвиток і рівновагу з природою. Отже, віртуальне життя може перетворити людей у роботів, знищити духовну, емоційну та інші складові людського інтелекту.

В контексті сучасних суспільних змін в усіх розвинутих країнах вимагають особистостей, що володіють професійною компетентністю, проявляють людяність, творчість і здатність до саморозвитку впродовж свого життя. Найбільше причетними до формування особистостей є педагоги, зокрема викладачі вищої школи. Серед викладачів вищої школи тільки ті можуть зберегти освіту і себе в цій освіті, якщо будуть адаптовані до стресогенних факторів у відносинах з ототочуючим середовищем, мати високий рівень теоретичної та практичної підготовки для вирішення викликів часу, потреб глобалізованого суспільства та вимог сучасної освітньої реальності. Основна мета вітчизняної освіти - підготувати людину - до творчості, саморозвитку, самоосвіти, інноваційної діяльності, ефективної організації своєї роботи у процесі навчання у навчальному закладі вищої освіти.

За викладачами, особливо вищої школи - майбутнє людства. Тільки Педагоги з великої літери здатні вирішувати виклики сьогодення - навчити і виховити майбутнє покоління, сформувати у них професійні, зокрема, людські інтегровані якості, високу духовність, моральну зрілість, прагнення до саморозвитку і самовдосконалення вздовж всього життя в контексті інтерналізації освітнього простору і подолання негативних наслідків техногенного світу.

Проблемі професійної підготовки викладачів вищої школи приділяло чимало вітчизняних і зарубіжних дослідників. Огляд науково-педагогічної літератури показав, що різні аспекти зазначеної проблеми є предметом ґрунтовного вивчення. Концептуальні основи процесу саморозвитку особистості розглядаються психологією ще з дев'ятнадцятого століття, в якому вищевказаний процес досліджується через саморозуміння, самоактуалізацію, самореалізацію (Є. Еріксон, А. Маслоу, К. Роджерс), рух до сутності свого «Я» (В. Франкл).

На думку зарубіжних дослідників Дж. Капрарі та Д. Сервона, люди здатні впливати на власну долю, передбачати майбутнє та регулювати дії відповідно до особистих цілей, удосконалювати свій досвід, свої дії та особистісне зростання. (Капрара, & Сервон, 2003; Study visits programme…, 2010; Vocational йducation…, 2010).

Якщо ж дорослий не переходить на особистісний рівень розвитку, то результатом цього є особистіша деградація й незадоволеність життям. Ось чому, за словами Л.С. Виготського, «людина не тільки розвивається, а й будує себе».

Аналіз праць названих авторів свідчить про відповідність модернізації професійної підготовки викладачів вимогам європейської політики інтернаціоналізації освітнього простору.

Процес інтеграції української освіти в європейський освітній простір зумовлює необхідність критичного осмислення та обґрунтування підходів до оновлення системи підготовки викладачів [1; 2].

Метою статті є обґрунтування якостей у професійній підготовці викладачів вищої школи, що сприяють успішній організації, зокрема, під час негативних наслідків техногенного світу.

. Основним документом Ради міністрів освіти країн ЄС, в якому конкретизовано завдання Лісабонської стратегії й визначено перспективи розвитку професійної освіти в Європі, є документ «Конкретні майбутні цілі освіти і професійної підготовки» [3].

Основна ідея Лісабонської стратегії документу є узгодженість дій на національному (держава), інституційному (освітній заклад) та особистішому (учень, студент) рівнях щодо підвищення якості освіти і професійної підготовки в кожній з країн-учасниць ЄС. У 2019 р. у спільній доповіді Ради й Комісії ЄС щодо виконання цілей Лісабонської стратегії у контексті професійної підготовки фахівців зазначено, що «мотивація, уміння та компетентності вчителів, викладацького складу, адміністрації освітнього закладу є ключовими для досягнення якісних результатів в освіті» [4]. В положенні «Спільні європейські принципи для визначення професійних компетентностей і кваліфікацій вчителя» [4] представлено загальні характеристики професії сучасного європейського викладача, зокрема, наявність відповідного документа про освіту та професійну кваліфікацію, гарантування безперервності в освіті, мобільність (бажання підвищити особистий кваліфікаційний рівень в освітніх установах Європи), сприяння регіональному й міжнародному співробітництву з освітніми закладами країни та світу.

Згідно з новими ініціативами на викладача покладено відповідальність за формування інтернаціональних компетентностей учнів, які є необхідними для життя в сучасному глобалізованому суспільстві.

В інтернаціональному просторі з'явилась низка негативних наслідків техногенного світу, зокрема негативний вплив засобів масової інформації на стан розвитку та здоров'я людей. Особливо це стосується дітей молодшого дошкільного віку, учнів середньоосвітніх шкіл та студентів закладів вищої освіти Дослідження з даної проблеми проводили багато вітчизняних і зарубіжних вчених. Так, Державний інститут розвитку сім'ї і молоді (Україна), Массачусетський університет (США), Девід Данстен (Австралія), Лариса Єргієва (Україна) довели, що телевізор, мобільні телефони, комп'ютер та інші засоби масової інформації мають негативний вплив на людей (при збільшенні часу перегляду інформації на одну годину за день ризик смерті від серцево-судинних захворювань збільшується на 18%, від раку - на 9%, в цілому - на 11%). І дорослі, й діти дедалі більше підсідають на «голку» теле-, комп'ютерної, мобільної залежності. За результатами різних досліджень, від 10 до 14 відсотків користувачів персональних комп'ютерів страждають на неконтрольовану пристрасть до Мережі. У ході соціопитування, проведеного Державним інститутом розвитку сім'ї і молоді, виявилось, що майже всі користувачі ПК грають на ньому в ігри. Найпопулярніші - ігри-стратегії (30%), а також «стрілялки» та «бродилки». Дітей через ще не сформовану психіку медіапростір затягує швидше і глибше, аніж дорослих. Кожен п'ятий у віці 14-17 років відповів, що скоріше обере гру на комп'ютері, ніж активний відпочинок. Результат - відрив від реальності, навіть певна десоціалізація. [5; 6; 7].

Незважаючи на велику кількість досліджень та ініціатив щодо удосконалення професійної підготовки викладачів вищої школи, багато питань професійної підготовки є невивченими.

З 2000 року студентами стали учні покоління Z, народжені в XXI столітті, змалку оточені комп'ютерами, ноутбуками, планшетами, смартфонами та ігровими приставками. Вони володіють значним досвідом веб-пошуку і часто самостійно навчаються з онлайн - джерел. Для них неважко перевстановити операційну систему - для цього потрібно лише переглянути одне відео на YouTube. У молоді в пріоритеті - швидко знайти інформацію і використати її.

З'являються носії нових цінностей - незалежні, вільні, не прив'язані до одного офісу чи однієї країни люди, які хочуть робити те, у що вірять, і отримувати від цього задоволення. І сам світ неминуче змінюватиметься завдяки їм [8].

Разом з цим постає питання: які мають бути передбачені розвинуті важливі професійно значимі якості у викладача вищої школи для найбільш успішної науково-педагогічної діяльності з поколінням Z?

Надати відповідь на це питання допомогли спостереження; бесіди; проведене опитування серед науковців, досвідчених викладачів навчальних закладів вищої освіти, студентів. Результат цих досліджень дав можливість вивестти десять важливих професійно значимих якостей у викладачів вишів для найбільш успішної науково-педагогічної діяльності з поколінням Z.

За результатом цих досліджень визначимо важливі професійно значимі якості, що сприяють розвитку сформованих компетентностей у викладачів вищої школи:

- (м) мотивація до розвитку професійного та особистісного зростання, зокрема організації самоосвітньої діяльності та реалізації поставлених існуючих цілей та прагнень, сформованісь ціннісних установок тощо;

- (сф) сформованість професійної та особистісної культури, професійних (предметних) і особистісних (зокрема, системи морально-духовних цінностей тощо) компетентностей, здобуття ступеня, звань;

- (ви) використання великого виховного і розвиваючого потенціалу від інформаційно-комунікаційних засобів та технологій, програм мультимедіа, інтернет - тренінгів, онлайн-консультування тощо;

- (во) володіння іноземними мовами;

- (у) участь у міжнародних, університетських наукових розробках, проектах, центрах і грантах;

- (з) здатність: визначати правильно пріоритети у повсякденному житті, оптимально використовувати свій внутрішній потенціал для досягнення своєї мети, прогнозувати результат своїх дій, бути готовим до змін, вирішувати життєві та педагогічні проблеми в стандартних і нестандартних ситуаціях;

- (си) систематичність у продовженні творчої самореалізації здібностей і здатностей згідно інших цілей і задач після завершення попередніх;

- (к) конструювання побудови своєї життєвої реальності і передача свого досвіду іншим;

- (вол) володіння медіакультурою, постійно вивчаючи новітні інформаційні технології, володіючи засобами усунення негативних тенденцій, великим виховним і розвиваючим потенціалом;

- (вих) виховання у студентів правильної і творчої орієнтації в контексті інтернаціоналізації освітнього простору, зокрема в умовах медіа залежності засобами психологічного, культурологічного, морально-духовного інструментарію, своєрідних координаторів людського поступу.

Враховуючи зазначенні позначення, виведемо залежність у вигляді формули важливих професійно значимих якостей викладача (ФЯВ) вищої школи як фунцію від виведених 10 складових, що мають бути охопленими під час професійної підготовки, розвитку і саморозвитку:

ФЯВ = f (м; сф; ви; во; у; з; си; к; вол; вих).

викладач педагогічний самоосвіта школа

Обґрунтовано необхідність для особистісного і професійного розвитку та саморозвитку викладачів вищої школи в контексті інтернаціоналізації освітнього простору. Акцентовано увагу на якостях, що сприяють розвитку сформованих компетентностей у викладачів вищої школи, спонукають їх до більш ефективної педагогічної праці.

Проаналізовано перспективи професійного зростання, розвитку особистостей викладачів, що удосконалюють педагогічну працю і готують до успішного розв'язування природно-цивілізаційної кризи.

Виведено залежності у вигляді формули важливих професійно значимих якостей викладача вищої школи як функції 10 складових, яку вона охоплює під час професійної підготовки, розвитку і саморозвитку.

Список використаних джерел

1. Вайнтрауб М.А. Інтегроване розвивальне навчання у професійній школі: монографія. Київ: Т. Клочко, 2009. 179 с.

2. Вайнтрауб М.А. Сучасні технології формування якісної підготовки майбутніх фахівців. Гуманіт. вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди»: наук.-теорет. зб. 2010. Вип. 19. С. 24-29.

3. Communication from the Commission: Making a European Area of Lifelong Learning a Reality COM. 678 final. [online] Available at: <https://eurlex.europa.eu/LexUriServ/ LexUriServ.do? uri=COM:2001:0678:FIN:EN:PDF> [Accessed 21 May 2018

4. The Success of the Lisbon Strategy Hinges on Urgent Reforms. [online] Available at: <http://viaa.gov.lv/files/free/50/750/5_jir_council_final.pdf> [Accessed 04 May 2019.

5. Позитивний і негативний вплив телебачення на психічний розвиток школярів. [Електронний ресурс]. H. І. Охінченко. Режим доступу https://www.google.com.ua/se arch? q=%&aqs=chrome..69i57.3699j0j 7&sourceid=chrome&ie=UTF-8.

6. Медіапсихологія: на перетині інформаційного та освітнього прос торів:

монографія / О.Т. Баришполець, О.Л. Вознесенська, О. Є. Голубєва, Г.В. Мироненко, Л.А. Найдьонова, Н.О. Обухова H. І. Череповська; // за наук. ред. Л.А. Найдьонової,

Н. І. Череповської; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. К.: Міленіум, 2014. 348 с.

7. Медіакультура особистості / упор. Т.П. Крячко. За науковою редакцією

В. І. Шуляра. Миколаїв: Oil 1110, 2016. 144 с. Медіапсихологія: на перетині інформаційного та освітнього просМ 42 торів: монографія / О.Т. Баришполець, О.Л. Вознесенська, О.Є. Голубєва, Г.В. Мироненко, Л.А. Найдьонова, Н.О. Обухова, Н.І. Череповська; / за наук. ред. Л.А. Найдьонової, Н. І. Череповської; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. К.: Міленіум, 2014. 348 с.

8. Покоління z: як ми стаємо свідками появи нової генерації інноваторів. [Електронний ресурс]. К. Іголкіна та ін. Режим доступу http://earlybirds.platfor.ma/z-generation

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.