Психокорекціиний аспект у структурі професійної підготовки студентів закладів вищої освіти спортивно-фізкультурного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психокорекціиний аспект у структурі професійної підготовки студентів закладів вищої освіти спортивно-фізкультурного профілю

Досліджено психокорекційний аспект у структурі професійної підготовки студентів закладів вищої освіти спортивно-фізкультурного профілю. Розглянуто дисципліну «Основи психокорекції», метою якої є формування у студентів навиків використання психокорекційних засобів у майбутній педагогічній діяльності. Лекційний матеріал доповнюється лабораторними за-няттями, на яких відбувається безпосереднє ознайомлення із практичними методами психологічної корекції в межах основних теоретичних напрямів і підходів. Під час групової роботи студентів під керівництвом фахівця-практика оволодівають конкретними техніками.

Наведено результати апробації цієї дисципліни серед студентів-спортсменів і емпірично доведено її психокорекційний ефект на основі дослі-дження агресивності як однієї з провідних особистісних рис спортсменів. Виявлено на статистично значущому рівні зниження у студентів агресивно-сті, ворожості, образливості, відчуття провини після вивчення зазначеної дисципліни.

Оскільки дисципліна має практичну спрямованість, лекційний матеріал доповнюється лабораторними заняттями, на яких відбуваєть-ся безпосереднє ознайомлення з практичними методами психологічної корекції в межах основних теоретичних напрямів і підходів. Під час групової роботи студентів під керівництвом фахівця-практика вони оволодівають конкретними техніками.

У дисципліні розглядається низка тем, що висвітлюють психо- корекційну роботу майбутнього фахівця з фізичної культури і спорту. Так, під час аналізу основ психокорекції як навчальної дисципліни акцентується на специфічних ознаках психокорекції, її видах, психо- корекційній ситуації, принципах, цілях і завданнях психокорекційної роботи, вимогах до майбутнього педагога й основних компонентах його професійної готовності.

Під час розгляду проблем, пов'язаних із формуванням психоко- рекційних програм, увагу студентів зосереджують на головних моде-лях корекції, вимогах до їх формування, оцінці ефективності психоко- рекційних заходів, їх інтенсивності й пролонгованості. Висвітлюючи методи, методики і технології психологічної корекції, ми акцентуємо на ігро-, атр-, музико- та казкотерапії, психогімнастиці та методах сис-тематичної десенсибілізації.

Розглядаючи проблему індивідуальної та групової психокорек-ції, зважають на її специфіку, показання та протипоказання, роботу в корекційних групах, етапи розвитку та динаміку. Поглиблено аналі-зується у теоретичному плані групи зустрічей, умінь, тілесно - орієнтовані та гешталь-групи.

Важливого значення набуває тема дисципліни, в якій розгля-дається питання корекції когнітивної та емоційної сфери особистості, оскільки у сучасних соціально-економічних умовах збільшується кіль-кість осіб із такими розладами. Під час проведення лабораторних за-нять ми розробили і провели тренінги з проблеми налагодження кон-тактів із батьками. Акцентується також на корекції розладів мислення, уваги та пам'яті, первинних і вторинних дефектах, психомоториці. Під час розгляду проблеми психологічної корекції порушених родин-них стосунків аналізуються комунікативні дисфункції, поведінкові методи сімейної психотерапії. Під час аналізу соціально-психологічної дезадаптації студенти ознайомлюються з технікою психокорекції без-робітних, осіб, що вживають алкоголь і наркотики. Вивчають також питання співзалежності членів родини та їх корекції. У практичному плані майбутні фахівці під керівництвом викладача-психолога роз-робляють корекційні та профілактичні програми для роботи у групах зустрічей, групах умінь, гештальт-групах та тілесно-орієнтованих групах.

Апробація дисципліни у навчальному процесі ЗВО фізкультур-но-спортивного профілю свідчить про її важливість, необхідність і корисність. В дослідженні брали участь 54 студенти другого курсу факультету спорту Львівського державного університету фізичної культури, з-поміж них є представники таких видів спорту: хореографії (24% від вибірки загалом), футболу (24%), легкої атлетики (10%), во-лейболу (7%), фехтування (10%), важкої атлетики (5%), боксу (8%). В меншій кількості були обстежені стрільці з лука, дзюдоїсти і кара-тисти. З-поміж респондентів є майстри спорту, кандидати в майстри спорту та студенти, що мають спортивні розряди. Серед обстежуваних 55,6% жінок та 44,4% чоловіків.

Із метою дослідження доцільності впровадження цієї дисциплі-ни діагностувались агресивні вияви особистості за методикою «Діаг-ностика форм агресії» А. Басса та А. Дарки до та після вивчення цієї дисципліни. Потрібно зазначити, що агресія є невід'ємною рисою ба-гатьох екстремальних видів діяльності загалом, і спорту зокрема. Ми поділяємо думку вчених, які виокремлюють позитивну агресію, необ-хідну в деяких видах діяльності, й негативну, що провокує конфліктні вчинки. В такому разі позитивна агресивна поведінка виконує захисну функцію, або ж функцію виходу зі ситуації та є нормальною реакцією особистості на несприятливі умови соціуму. Позитивна або ж недест-руктивна агресія як самозахисна поведінка, що спрямована на досяг-нення обраної мети та задоволення бажань впливає на ефективність діяльності. Негативна або ж ворожа деструктивна агресивність харак-теризує дії, які мають дестабілізуючий вплив, завдають шкоди ото-чуючим та є суспільно небезпечними. Саме тому психокорекційна робота зі спортсменами має бути спрямована на зниження деструк-тивної агресії.

Аналіз отриманих даних свідчить, що в структурі особистості студента виокремлюють три рівні агресивності: високий, середній і низький. В обстежуваних переважає середня агресивність. Так, по вибірці загалом середній індекс агресивності виявляється у 40,0% жі-нок і в 38,5% чоловіків. Низький індекс агресії мають 36,6% студенток і 26,9% студентів. Високий індекс агресії зафіксовано у 37,7% чолові-ків і 23,4% жінок.

Середній рівень агресії є нормальною реакцією особистості й виправданий природою спортивної діяльності, яка супроводжується численними стресогенними чинниками, що впливають на індивіда й є ризиком для його фізичного та психічного здоров'я. Агресивність таких обстежуваних не має жорстокого характеру і не є рисою особис-тості, підвищеною загрозою для суперників у процесі змагань.

Водночас насторожує те, що кожен третій опитуваний студент і кожна п'ята студентка мають підвищену агресивність. І хоча агресія є в деяких видах спорту невід'ємною частиною діяльності, такі резуль-тати свідчать про необхідність посиленої психокорекційної роботи з цією групою студентів. Своєю чергою, високоагресивні люди, вва-жаючи агресію як природній вияв, використовують цей захисний механізм у будь-якій ситуації. Вони амбіційні, негнучкі в поведінці, що формує у них деструктивний спосіб подолання екстремальних тру-днощів. Окрім того, агресивність підвищується через накопичення негативних емоцій.

Після проведення зазначеної дисципліни «Основи психокорек-ції» знизився рівень агресії студентів. Так, високий індекс агресивності був зафіксований у 29,7% чоловіків та в 17,6% жінок, що свідчить про позитивний ефект тренінгових занять, на яких майбутні спортсмени навчаються керувати своїми емоційними реакціями.

Одним із виявів високої агресивності є ворожість. Високий ін-декс ворожості діагностовано майже у кожної другої студентки (43,3%) і в кожного третього студента (30,7%). Висока ворожіть спорт-смена безпосередньо впливає на якість виконання функціональних обов'язків, стан фізичного та психічного здоров'я, оскільки ця власти-вість особистості пов'язана з конфліктами та стресами у міжособистіс- них взаєминах. Найбільш оптимальним у спортивній діяльності є сере-дній індекс ворожості, оскільки агресивність виконує захисту функ-цію. Такий показник простежується тільки у 10,0% жінок і в 38,4% чоловіків. Із підвищенням загрози діяльності у агресивних особистос-тей ворожість збільшується, бо так індивід захищається від впливу несприятливого середовища. Низький індекс ворожості зафіксовано у 47,0% студенток і в 30,9% студентів.

Діагностовано також зниження високого рівня ворожості після проведення психокорекційної роботи. Так, по вибірці загалом високий індекс ворожості виявлено у 35,7% жінок і 24,5% чоловіків, оскільки впродовж дисципліни вони опановують і конструктивні техніки спіл-кування, і здійснюють аналіз причин своєї ворожої поведінки, транс- формуючи так деструктивну агресію у конструктивну.

Під час аналізу форм агресії студентської молоді ЗВО фізкуль-турно-спортивного профілю ми отримали такі результати. По вибірці загалом до вивчення дисципліни «Основи психокорекції» домінуючою формою агресії є відчуття провини. Цей показник зафіксовано у 73,3% студенток і 57,7% студентів, що свідчить про неадекватну самооцінку опитуваних (найчастіше занижену) та про спрямованість аутоагресив- них реакцій на себе, що незадовільно впливає на їх самопочуття та вимагає відповідних психологічних впливів. Високе відчуття провини в майбутньому може мати негативні наслідки, оскільки формується професійна деформація, внаслідок якої особистість ставитиме макси-мальні вимоги і до себе, і до інших людей. У таких індивідів появля-ються жорсткі стереотипи, що часто призводить до конфліктів з ото-ченням. Ця категорія обстежуваних вимагає корекції психічної діяль-ності, що дасть змогу сформувати необхідні засоби психологічного захисту і стабілізує їх емоційно-вольову сферу. В результаті психоко- рекційної роботи, яка проводилася у межах спеціалізованої дисципліни «Основи психокорекції», по вибірці загалом відчуття провини знизи-лося майже вдвічі - 45,6% у жінок та 29% у чоловіків.

На другому місці є показники негативізму, які посилено вияв-ляються у кожної третьої студентки й у кожного другого студента. За негативізмом як компонентом агресивності гірші показники зафіксо-вані у чоловіків, ніж у жінок, відповідно 53,8% студентів мають висо-кий вияв негативізму проти 30,7% жінок. Потрібно зазначити, що ви-явлений незначний психокорекційний ефект після проведення дисцип-ліни - високий вияв негативізму є у 51,6% студентів і в 28,5% жінок. На нашу думку, це пояснюється тим, що корекція негативізму як осо- бистісної риси вимагає пролонгованих індивідуальних психокорекцій- них занять, що у межах зазначеної дисципліни неможливо.

За показниками фізичної агресії домінують чоловіки. З-поміж них високо агресивними є 27% респондентів, жінок - 16,6% обстежу-ваних. Низько агресивними є тільки 15,3% чоловіків і 26,8% жінок.

Переважно значний контингент (до 57%), мають середній вияв фізич-ної агресії. Водночас не спостерігається статистично значущих відмін-ностей за показниками вербальної агресії. Кожен третій по вибірці загалом є високо агресивним на вербальному рівні, кожен другий опи-туваний є низько агресивним.

Дратівливість як форма агресивності зафіксована у 38,5% сту-дентів і в 23,3% студенток. По вибірці загалом переважають середні показники дратівливості.

Водночас роздратування як форма агресивності зафіксована у 38,5% чоловіків та 23,3% жінок. По вибірці загалом переважають середні показники роздратування і в чоловіків, і в жінок.

Образливість як форма агресії більш висока у жінок - 53,3% студенток вказали на цей показник проти 34,6% студентів. Негативним є також те, що низька образа зафіксована лише у 11,3% чоловіків і 6,7% жінок. Висока образливість впливає на міжособистісні стосун-ки, оскільки вказує на нереальні очікування від оточення та формує негативізм під час їх сприйняття.

Після проведення дисципліни афіксовано зниження рівня образ-ливості у студентів (високий рівень - 39,6% у чоловіків та 16,5% жі-нок), водночас не простежується статистично значущих відмінностей за показниками дратівливості, фізичної, вербальної та непрямої агресії. Отже, апробація розробленої нами спеціалізованої дисципліни «Осно-ви психокорекції» вказує на її важливість і необхідність.

Висновки

Розроблено спеціалізовану дисципліну «Основи психокорекції» для студентів закладів вищої освіти спортивно- фізкультурного профілю, описано її теоретико-методологічні засади, розглянуто тематику занять. Наведено результати апробації цієї дис-ципліни серед студентів-спортсменів та емпірично доведено її психо- корекційний ефект. На основі дослідження агресивності як однієї з провідних особистісних рис спортсменів. Виявлено на статистично значущому рівні зниження у студентів агресивності, ворожості, образ-ливості, відчуття провини після вивчення зазначеної дисципліни.

Литература

освіта фізкультурний студент

1.Бэрн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. М.: Прогресс, 1988. 389 с.

2.Бондаренко О. Ф. Психологічна допомога особистості: навч. посібник для студентів старших курсів психолог. факульт. та відділ. ун-т. Х.: Фоліо, 1996. 237 с.

3.Гольдштейн А., Хомик В. Тренінг умінь спілкування: як допомогти проблемним підліткам. К.: Либідь, 2003. 520 с.

4.Польстер И., Польстер М. Интегрированная гештальт-терапия: контуры теории и практики. М.: Независимая фирма «Класс», 1997. 272 с.

Размещено на Allbest.ru