Основи проходження виробничої практики зі спеціалізації "Лікарські рослини і фітотерапія" студентами-іноземцями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Івано-Франківський національний медичний університет

Основи проходження виробничої практики зі спеціалізації «Лікарські рослини і фітотерапія» студентами-іноземцями

Старченко Г. Ю.,

кандидат фарм.наук,

асистент кафедри фармації

Івано-Франківськ

Анотація

Фітотерапія вимагає серйозного наукового підходу, оскільки самостійне лікування лікарськими травами небезпечне, так як кожна рослина має як основні показання, так і протипоказання до застосування. Навчальна практика з спеціалізації «Лікарські рослин та фітотерапія» є важливим етапом підготовки провізора і невід'ємною частиною навчального процесу. Цілями дисципліни є засвоєння знань іноземними студентами з визначення фітозасобів, склад інформаційної бази фітотерапії, вимоги до лікарської рослинної сировини; аналіз біологічно активних речовин лікарських рослин в аспекті їх фітотерапевтичного ефекту; оволодіння методикою і технікою виготовлення лікарських форм з рослинної сировини; обгрунтування складу зборів і чаїв; використання основних правил формування фітокомпозицій. Навчання відбувається за кредитномодульною системою згідно до основних вимог Болонської конвенції. лікарський студент фітозасіб знання

Ключові слова: виробнича практика, лікарські рослини, іноземні студенти, фітотерапія.

Annotation

Phytotherapy requires a serious scientific approach, since selftreatment with medicinal herbs is dangerous, as each plant has both basic indications and contraindications to use. Practical training in the specialization “Medicinal plants and phytotherapy” is an important stage in the preparation of a pharmacist and an integral part of the educational process. The goals of the discipline are the assimilation of knowledge by foreign students in the determination of phytogenic agents, the composition of the information base of phytotherapy, the requirements for medicinal plant raw materials; analysis of biologically active substances of medicinal plants in terms of their phytotherapeutic effect; mastering the technique of manufacturing dosage forms from plant raw materials; justification of the composition of teas; use of basic rules of phytocomposite formation. The training is conducted according to the credit-- modular system in accordance with the basic requirements of the Bologna Convention.

Keywords: industrial practice, medicinal plants, foreign students, phytotherapy.

Виклад основного матеріалу

Основна мета сучасної вищої професійної освіти - підготовка спеціаліста, компетентного в галузі своєї професійної діяльності, здатного до ефективної роботи за спеціальністю на рівні світових стандартів, безперервного самовдосконалення й саморозвитку. Знання і кваліфікація стають пріоритетними цінностями в житті людини в умовах інформаційного суспільства, у тому числі і міжнародного [4].

Великий внесок у розвиток фітотерапії, фармакогнозії внесли українські вчені В. П. Образцов, А. І. Черкес, Г. Е. Батрак, І. С. Чекман. Сучасний зарубіжний і вітчизняний досвід свідчить, що фітотерапія є на сьогодні одним з перспективних напрямків в медицині. Використання досвіду, накопиченого народною медициною Україні протягом багатьох століть, наукове його переосмислення, поглиблення уваги наукової та медичної громадськості до вирішення сучасних проблем її є запорукою подальшого розвитку фітотерапії в Україні [2].

В останнє десятиліття траволікування інтенсивно розвивається. Це давній напрямок в медицині все більше привертає увагу як лікарів-прак- тиків, так і вчених. Терапія природними засобами повинна займати гідне місце в клінічній практиці. В першу чергу це стосується системи вищих медичних навчальних закладів.

В Івано-Франківському національному медичному університеті на кафедрі фармації затверджена програма з дисципліни «Виробнича практика з спеціалізації Лікарські рослини і фітотерапія» для англомовних та російськомовних іноземних студентів денної форми навчання.

Метою навчальної практики є закріплення, розширення та вдосконалення теоретичних знань, одержаних студентами при вивченні курсу «Лікарські рослини і фітотерапія», а також придбання, засвоєння та вдосконалення практичних навичок і умінь з ідентифікації лікарських рослин та морфологічно близьких видів; заготівлі та зберігання лікарської рослинної сировини; основні напрямки застосування в медицині лікарських засобів рослинного і тваринного походження; найважливіші синдроми отруєнь отруйними і сильнодіючими рослинами; принципи надання першої і невідкладної допомоги при отруєннях.

Поточна навчальна діяльність оцінюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями, під час індивідуальної роботи викладача зі студентами та під час поточного контролю змістових модулів, який включає оцінювання навчальної діяльності тем практичних занять і самостійної роботи.

Одним з видів контролю за діяльністю студента є перевірка ведення ним Щоденника навчальної практики, який заповнюється студентом кожного дня та підписується викладачем після завершення самостійної частини роботи. Після закінчення навчальної практики студентом заповнюється Підсумковий звіт про виконану роботу. Наявність заповненого та завіреного підписом викладача Щоденника та Підсумкового звіту є обов'язковим для допуску студента до підсумкового модульного контролю з навчальної практики.

Навчальна практика з спеціалізації «Лікарські рослин та фітотерапія» базується на тому, щоб володіти основами відповідних загальнотеоретичних дисциплін в обсязі, необхідному для рішення професійних завдань; орієнтуватись у сучасному асортименті та класифікації лікарських рослин і фітопрепаратів; володіти методами аналізу лікарських рослин та фітопрепаратів, фармакологічною та токсикологічною дією лікарських рослин; знати сучасний стан та пріоритетні напрямки розвитку методів контролю якості лікарських рослин; володіти методами хімічного та фізико-хімічного аналізу лікарських рослин; володіти методами фітохі- мічного та хіміко-токсикологічного дослідження; вміти оформляти поточну та звітну документацію за результатами аналізу [3].

Практика проводиться на оснащених відповідним чином базах практики: науково-дослідних організаціях, дослідних станціях, аптеках, лікарнях. Керівництво практикою здійснює керівник від навчального закладу. На початку практики студентам надають усі необхідні методичні та інформаційні матеріали, індивідуальне завдання, а також вони проходять інструктаж з техніки безпеки. Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТ^ (тижневе навантаження - 1 кредит 30 годин). Програма складається з одного модулю обсягом 1 кредит і закінчується підсумковим модульним контролем [1].

Цілями навчання є засвоїти визначення фітоза- собів, склад інформаційної бази фітотерапії, вимоги до лікарської рослинної сировини; аналізувати біологічно активні речовини лікарських рослин в аспекті їх фітотерапевтичного ефекту; оволодіти методикою і технікою виготовлення лікарських форм з рослинної сировини (настоїв, відварів, напарів, мацератів, настойок, екстрактів тощо); підбирати і обгрунтовувати склад зборів і чаїв для виготовлення настоїв, відварів, настойок, мазей з визначенням дози фітозасобів у дорослих, у педіатричній та геріатричній практиці; використовувати основні правила формування фіто композицій [5].

Іноземний студент повинен знати сучасний асортимент та класифікацію лікарських рослин та фітопрепаратів; основні нормативні положення, спрямовані на забезпечення якості лікарських рослин; методи хімічного та фізико-хімічного аналізу лікарських рослин; сучасний стан та пріоритетний напрямок розвитку методів контролю якості лікарських рослин і фітопрепаратів; фармакологічну та токсикологічну дію лікарських рослин; основні принципи та правила складання рецептури зборів та чаїв. Види АНД на ЛРС. Складання і аналіз зборів, предмет і завдання дисципліни, її значення для практичної діяльності провізора; основні етапи розвитку фітотерапії, головні і сучасні напрямки наукових досліджень в галузі вивчення лікарських рослин; характеристику сировинної бази лікарських рослин (дикорослих і культивованих); нормативно- правові основи використання ресурсів дикорослих лікарських рослин на сучасному етапі; організацію заготівлі лікарської рослинної сировини; номенклатуру лікарських рослин, лікарської рослинної сировини і лікарських засобів рослинного та тваринного походження, які найбільш ефективно використовуються у нетрадиційній медицині; основні відомості щодо розповсюдження і місць зростання лікарських рослин, що застосовуються в народній медицині; вплив географічних і екологічних факторів на продуктивність лікарських рослин, мінливість хімічного складу ЛР; макроскопічний і мікроскопічний методи аналізу цілої, подрібненої, таблетованої та брикетованої лікарської рослинної сировини; особливості аналізу зборів; систему стандартизації і сертифікації ЛРС, фітозасобів в Україні; документальне оформлення результатів аналізу ЛРС; юридичне значення сертифікату; основні способи і форми застосування лікарської рослинної сировини в фармацевтичній практиці і промисловому виробництві; лікарські форми з рослинної сировини та їх технологія, способи приготування лікарських засобів з ЛРС; технологію багатокомпонентних витягів, що рідко зустрічаються: олійних, винних, зі свіжих рослин; отруйні і сильнодіючі рослини, які використовуються в фітотерапії, особливості приготування і дозування фітотерапевтичних лікарських форм, до складу яких входять і сильнодіючі речовини; найважливіші синдроми отруєнь отруйними і сильнодіючими рослинами; принципи надання першої і невідкладної допомоги при отруєннях; правила техніки безпеки при роботі з ЛР і ЛРС; основні напрямки застосування в медицині лікарських засобів рослинного і тваринного походження.

Таким чином, підготовка іноземних студентів в галузі фітотерапії є важливим напрямком фармацевтичної освіти сьогодення. Після закінчення навчання випускники мають можливість застосувати свої знання на Батьківщині.

Список використаних джерел

1. Болонський процес: перспективи і розвиток у контексті інтеграції України в европейський простір вищої освіти: Моногр / За ред. В. М. Бебика. К.: МАУП, 2004. 200 с.

2. Лещук Ю. Аспекты преподавания истории фитотерапии украины в высшей медицинской школе. Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної інтернет-конферен- ції «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах СНД» // Збірник наукових праць. Переяслав-Хмельницький, 2013 р. C. 149.

3. Мілерян В. Є. Методичні основи підготовки та проведення практичних занять в медичних вузах. К., 2006. 80 с.

4. Професійний саморозвиток майбутнього фахівця: Монографія / За ред. В. А. Ковальчук. Житомир: Вид- во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. 204 с.

5. Фармацевтична освіта України. Роль та завдання самостійної роботи: Навч.-метод. посіб. / В. П. Черних, В. М. Толочко, В. А. Георгіянц та ін.; За ред. В. П. Черних. Х.: Вид-во НфаУ: золоті сторінки, 2003. 96 с.

Размещено на Allbest.ru