Експриментальне дослідження виховання культуро-створювальної позиції учнів у закладі позашкільної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експриментальне дослідження виховання культуро-створювальної позиції учнів у закладі позашкільної освіти

Мачуський Валерій

Статтю присвячено формуванню у вихованців закладів позашкільної освіти культуро-створювальної позиції.Основна мета нашого дослідження полягає у визначенні сучасного стану сформованості культуро-створювальної позиції у вихованців закладів позашкільної освіти, визначення особливостей такого процесу, відповідний аналіз і узагальнення даних, отриманих в результаті емпіричного дослідження, що буде основою розроблення методики роботи з дітьми щодо виховання у них культуро-створювальної позиції.У процесі дослідження для визначення рівнів вихованості культуро-створювальної позиції вихованців закладів позашкільної освіти використано методи: теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури, педагогічне спостереження, анкетування, тестування, систематизація та класифікація отриманого масиву інформації, методи математичної статистики обробки результатів дослідження, інтерпретації та узагальнення фактів.

Ключові слова: вихованці закладу позашкільної освіти, заклад позашкільної освіти, культуро-створювальна позиція, освітній процес, позашкільна освіта. позашкільна освіта створювальна позиція

Статья посвящена формированию у воспитанников учреждений внешкольного образования культуро-созидательной позиции. Основная цель нашего исследования состоит в определении современного состояния сформированности культуро- созидательной позиции у воспитанников учреждений внешкольного образования, определение особенностей такого процесса, соответствующий анализ и обобщение данных, полученных в результате эмпирического исследования, которое будет основой разработки методики работы с детьми по воспитанию у них культуро - созидательной позиции.В процессе исследования для определения уровней воспитанности культуро- созидательной позиции воспитанников учреждений дополнительного образования использованы методы: теоретический анализ психолого-педагогической литературы, педагогическое наблюдение, анкетирование, тестирование, систематизация и классификация полученного массива информации, методы математической статистики обработки результатов исследования, интерпретации и обобщения фактов .

Ключевые слова: воспитанники учреждения внешкольного образования, учреждение внешкольного образования, культуро-созидательная позиция, образовательный процесс, внешкольное образование.

Keywords: Pupils of out-of-school education institution, out-of-school education institution, cultural-creative position, educational process, out-of-school education.

Нині проблеми виховання учнів залишаються найважливішими для діяльності закладів позашкільної освіти. Великого значення набуває виховання учнів як активних суб'єктів створювальної (утворюючої, продуктивної) діяльності шляхом формування створюючих (творчих) способів мислення і дій. Саме тому виникає необхідність пошуку ефективних технологій виховання особистості у динамічних умовах сьогодення, експериментального відпрацювання шляхів виховання культуро-створювальної позиції у школярів. Освітній процес, який реалізується у сучасних закладах освіти, має єдину цільову спрямованість - забезпечити соціалізацію учнів для повноцінного виконання на творчій основі соціальних і професійних функцій після завершення навчання. Це співпадає із потребами учнів, їх батьків, суспільства та основними положеннями Законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту». Сучасних учнів можна вважати придатними до самостійного життя утому випадку, якщо вони виховані як суб'єкти створювальної (творчої) діяльності.

На наш погляд, саме виховання культуро-створювальної позиції може допомогти учням оволодіти культурою свого народу (культурою споживання, культурою спілкування, культурою знання, культурою праці), дозволяє розвивати їх особистість: інтелект, свідомість, мораль, етичні почуття. Для виховання культуро-створювальної позиції у вихованців закладах позашкільної освіти необхідно створювати умови, які забезпечують ефективність організаційної роботи у вихованні культури поведінки:забезпеченні безперервності, цілісності, наступності в роботі щодо виховання культури поведінки, цілеспрямованості розвитку готовності учня до сприйняття дій щодо виховання в ньому культури поведінки, відповідного психолого-педагогічного супроводу процесу виховання культури поведінки, урахування сутності характеристик виховання культури поведінки.

Для вирішення цієї проблеми в рамках Всеукраїнського експерименту (наказ Міністерства освіти і науки України від 14.08.2014 р. № 923) в Чернігівській області нами проведено відповідне експериментальне дослідження.

Мета та завдання. Основна мета нашого дослідження полягає у визначенні сучасного стану вихованостікультуро-створювальної позиції у вихованців закладів позашкільної освіти, визначення особливостей такого процесу, відповідне узагальнення отриманих даних.

Методи дослідження. Використано комплекс різних методів психолого- педагогічної діагностики:

- теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури, документів (директивних документів про освіту, матеріалів психолого-педагогічних, соціологічних досліджень) дозволив визначити сутність проблеми й напрямів її розв'язання;

- вивчення й узагальнення кращого педагогічного досвіду допомогло обґрунтувати зміст і педагогічні засоби виховання культуро-створювальної позиції вихованців закладів позашкільної освіти;

- педагогічне спостереження, бесіди, анкетування, тестування, опитування застосовувалися для визначення рівнів вихованості культуро- створювальної позиції вихованців закладів позашкільної освіти;

- систематизація та класифікація отриманого масиву інформації, методи математичної статистики обробки результатів дослідження, порівняльного аналізу, інтерпретації та узагальнення фактів; емпіричні методи дослідження (спостереження, бесіда, анкетування, тестування, метод експертних оцінок та ^ін.).

Нами визначено компоненти поняття культуро-створювальної позиції вихованців закладів позашкільної освіти: мотиваційно-цільовий, когнітивний, організаційно-практичний та рефлексивний, а також критерії оцінки, показники та рівні.

У експериментальному дослідженні взяли участь 525 вихованців гуртків закладів позашкільної освіти Чернігівської області, з них 465 підлітків (89%); старших школярів - 60 (11 %).

Результати дослідження. Переважна більшість вчених визначають поняття «позиція» як ставлення людини до певних сторін дійсності, що проявляється у відповідній поведінці й вчинках; як складна інтегративна характеристика, що відбиває активно-виборне, ініціативно-відповідальне, перетворювальне ставлення особистості до себе, до діяльності, до світу й життя в цілому; бачення свого місця, своїх функцій, що проявляється в переконаннях особистості; знання, життєвий досвід, система поглядів і цінностей особистості (змістовний або внутрішній аспект) і вирішення певних завдань (процесуальний або поведінковий аспект); соціально значуща поведінка людини, що є результатом сформованості її світогляду, переконань, мотивів діяльності.

Елементи позиції виступають не лише регуляторами поведінки особистості, а й рушійною силою її соціального й психічного розвитку. Закріплюючись через реалізацію в суспільній практиці, позиція втілюється в такі риси характеру: комунікативні (як ставлення до інших), суб'єктно- діяльнісні (як ставлення до предметного світу) та рефлективні (як відображення ставлення людини до самої себе). Останні завершують формування структури характеру людини, забезпечують його цілісність і саморегульованість, тим самим забезпечуючи й відносну автономність особистості в суспільстві. З огляду на це, виховання людини можна розглядати як керування становленням або зміною її установок і ціннісних орієнтацій, як формування в неї здатності до цілеспрямованого усвідомлювання власних соціальних установок і життєвих цінностей, а також як створення психологічних механізмів реалізації їх на практиці.

У даному дослідженні ми розглядаємо поняття культуро-створювальна позиція вихованців закладів позашкільної освіти як інтегровану якість особистості, здатність до продуктивної взаємодії з дорослими та ровесниками у процесі створення продуктів (інтелектуальних або матеріальних), які характеризуються об'єктивною чи суб'єктивною новизною. Виховання культуро-створювальної позиції учнів - це процес набуття ними продуктивного досвіду на основі розвитку творчих функцій тих видів діяльності, якими вони оволодівають у процесі здобуття позашкільної освіти.

У результаті теоретичного аналізу було визначено компоненти поняття культуро-створювальної позиції вихованців закладів позашкільної освіти, а саме мотиваційно-цільовий, когнітивний, організаційно-практичний та рефлексивний.

Критерієм для визначення сформованості мотиваційно-цільового компоненту є ціннісне ставлення вихованців до освітньої діяльності, сформованість навчальних та пізнавальних мотивів, прагнення до самостійного здобуття фахових знань, вміння організувати власний пізнавальний процес, здатність визначити стратегію навчальної діяльності (постановка цілей та завдань, вибір методів та засобів навчання, контроль за навчанням); прагнення дореалізації власних здібностей, можливостей, особистих якостей; ступінь активності і самостійності розумової діяльності, що дає змогу реалізувати індивідуальну програму саморозвитку і самоосвіти (показники: спрямованість на загальнолюдські цінності, цілепокладання).

Когнітивний компонент передбачає наявність у вихованців гуртків закладу позашкільної освіти певного рівня теоретичних знань щодо сутності, функцій, передумов успішної майбутньої діяльності, набуття конструктивних, евристичних та системних знань, умінь та навичок застосовувати професійно- значущі елементи освіти при фаховій самореалізації. Критерієм для визначення сформованості когнітивного компоненту є рівень оволодіння, засвоєння й оперування гуртківцями відповідною термінологією, знання сутності, змісту майбутньої діяльності. Показниками сформованості когнітивного компоненту за означеними критеріями слугує дієвість знань - наявність умінь їх застосування під час розв'язання практичних завдань (показники: рівень засвоєння понять і прояву знань, здатність до творчої діяльності щодо реалізації засвоєних знань і вмінь (отримання нових знань на базі минулих) та здатності оцінювати свою діяльність (під час навчання, самонавчання, під час виконання певних обов'язків), володіння технологіями, методами та формами певної діяльності, знання і розуміння основних понять і норм, необхідних для певного виду діяльності.).

Організаційно-практичний (діяльнісний) компонент являє собою систему дій щодо розв'язання завдань. Критерієм для визначення сформованості організаційно-практичного компоненту є наявність у вихованців закладу позашкільної освіти інтегрованої сукупності умінь, знань та навичок для ефективної роботи з інформацією з метою використання результатів цієї роботи для вирішення завдань; вміння розуміти та аналізувати отриману інформацію; успішно та результативно працювати з різними інформаційними джерелами (показники: активність, ініціативність, відповідальність).

Рефлексивний компонент проявляється в умінні свідомо контролювати результати своєї діяльності та рівень власного розвитку, особистісних досягнень, сформованість таких якостей та властивостей, як креативність, ініціативність, націленість на співпрацю, спільну творчість, схильність до самоаналізу. Рефлексивний компонент є регулятором особистісних досягнень, пошуку особистісного смислу у спілкуванні з людьми, самоуправління, самопізнання, професійного зростання, самовдосконаленні майстерності, формуванні індивідуального стилю (показники: самооцінка; оцінка оточуючої дійсності).

Застосування розроблених критеріїв та показників у дослідно- експериментальній роботі стало передумовою для визначення трьох груп вихованців, кожна з яких відображає рівень вихованості культуро- створювальної позиції: високий, середній, низький.

Мотиви діяльності гуртківців з високим рівнемвихованості мають загальнолюдський ціннісний характер. Така дитина сама ставить перед собою ціль творчого характеру і досягає її, робить прогноз, хід і корекцію своєї діяльності, має сформовану потребу у подоланні перешкод, може контролювати бажання, ініціативна, відповідальна та активна у всіх сферах своєї діяльності. Самооцінка сформована з опорою на внутрішні ціннісно-значимі критерії. Сформовано цілісне уявлення про оточуючий світ і своє місце в ньому. Діяльність має стійкий та успішний характер, поєднується з уявленнями особистості, наявністю усвідомлюваної власної позиції.

Середнійрівеньвихованостікультуро-створювальної позиції

притаманний учням, мотиви діяльності яких мають особистісно-ціннісний характер; ієрархія цілей вибудовується відповідно внутрішнім та зовнішнім соціально значимим мотивам. Вони здатні до вольової діяльності, проте надають перевагу сторонній допомозі; прогнозують, діють та коригують за підтримки з боку іншої людини; відчувають невпевненість при стиканні з перешкодами; потребують допомоги і підтримки. Такі вихованці активні тільки в тому випадку, якщо їм цікаво і діяльність має значення для них. Відповідальність за свої думки, ставлення до чогось, вчинки і дії несуть ситуативний характер. Самооцінка адекватна; не завжди усвідомлюють зв'язок між своєю діяльністю і оточуючим світом. Існує розуміння необхідності розвитку й реалізації особистісних громадянських і професійних якостей; є прагнення до участі в життєдіяльності закладу, а участь у житті суспільства й держави має примусовий характер.

У гуртківців з низькимрівнемвихованості мотиви діяльності не співпадають з загальнолюдськими цінностями, цілепокладання здійснюються під впливом зовнішніх чинників. Вони не здатні до адекватної саморегуляції. Прогноз, хід, корекцію і результати перекладають на інших; відступають при стиканні із перешкодами; надають перевагу миттєвим бажанням та потребам;

пасивні, вимагають зовнішнього спонукання до певної діяльності; малоініціативні, діють за інструкціями; не несуть відповідальності за свої думки, ставлення, вчинки та їх наслідки. Самооцінка завищена чи занижена, вона формується на основі чужої думки; не усвідомлюють зв'язок з оточуючою дійсністю, не прогнозують результатів своєї діяльності. Виражене небажання брати участь у житті закладу позашкільної освіти, суспільства й держави.

На основі виділених компонентів, критеріїв та показників вихованості культуро-створювальної позиції вихованців закладів позашкільної освіти була розроблена діагностична методика. Ця методика складена в результаті адаптації апробованих опитувальників на основі таких методик: М. Рокича (1973) - методика визначення рівня вихованості ціннісних орієнтацій; В. Поплужний (1978) - тест на визначення рівня вихованості громадянських якостей учнів 1519 років.

Для визначення рівня сформованості мотиваційно-цільового компонента культуро-створювальної позиції вихованців було використано методику прямого ранжирування списків цінностей М. Рокича (1973) та анкетні опитування для визначення життєвих цінностей особистості.

Для визначення рівня сформованості когнітивного компонента культуро- створювальної позиції було проведено опитування гуртківців, а для виявлення основних життєвих позицій школярів було застосовано тест «Яка ваша життєва позиція?». Під життєвою позицією тут мається на увазі елемент життєвої стратегії людини, який свідомо або несвідомо визначає базову поведінку в міжособистісному спілкуванні людини. За основу взяті чотири типи життєвих позицій, запропоновані З. Берном: «Я гарний - ти гарний», «Я гарний - ти поганий». Опитувальник має дванадцять незакінчених тверджень. Для кожного твердження необхідно було обрати один із трьох запропонованих варіантів.

Визначення організаційно-практичного компоненту вихованості культуро-створювальної позиції вихованців базувалося на таких педагогічних методах: аналіз творчих робіт, проектів, досліджень учнів; аналіз анкет та опитувальників; спостереження за гуртківцями під час їхньої участі у різноманітних проектах; бесіди із учнями.

Щоб визначити рівень сформованості рефлексивного компоненту було використано методику діагностики рефлексивності (опитувальник А.Карпова, тест на рефлексію), призначений для визначення рівня розвитку рефлексії у особистості. Рефлексивність - це здатність людини виходити за межі власного «Я», усвідомлювати, вивчати, аналізувати що-небудь за допомогою порівняння образу свого «Я» з будь-якими подіями, особистостями. Рефлексивність, як протилежність імпульсивності, характеризує людей, які перш ніж діяти, внутрішньо проглядають всі гіпотези, відкидають ті з них, які здаються їм мало правдивими, приймають рішення обдумано, зважено, враховуючи різні варіанти розв'язання завдань.

У результаті обробки отриманих експериментальних даних виявлено середній рівень вихованості культуро-створювальної позиції у вихованців комунального закладу позашкільної освіти «Чернігівська обласна станція юних натуралістів» (73%); низький рівень - у 20,5 %. Число дітей з високим рівнем вихованості незначне - 6,5 %.

Оскільки в анкетуванні взяли участь діти різного віку, це дозволило порівняти рівень вихованості культуро-створювальної позиції у вихованців різного віку - підліткового та старшокласників. Спираючись на наукові дослідження можна висунути гіпотезу, що рівні вихованості культуро- створювальної позиції у вихованців різного віку будуть підвищуватися відповідно по того, як дорослішають діти. Проте, як показало проведене дослідження суттєвого підвищення рівня вихованості культуро-створювальної позиції не спостерігалось. Кількість гуртківців з високим рівнем невелика - від 4 % у підлітків до 10 % у старшокласників.

У ході обробки результатів анкетування проведено порівняльний аналіз рівнів сформованості різних компонентів культуро-створювальної позиції вихованців гуртків закладів позашкільної освіти. Виявилось, що краще у дітей сформований рефлексивний компонент (високий рівень виявлений у 13 % респондентів). Це свідчить про те, що вихованці усвідомлюють навколишню дійсність, розуміють закономірності буття і своє місце у світі; у них адекватна самооцінка і розвинена здатність до самоаналізу та рефлексії. Проте у 25 % респондентів виявлений низький рівень сформованості організаційно- практичного компоненту культуро-створювальної позиції. Такі діти малоініціативні, несамостійні, не мають творчого підходу до роботи, часом інертні та пасивні.

Анкетування дозволило нам порівняти рівні сформованості змістових компонентів культуро-створювальної позиції вихованців різного віку. У дітей підліткового віку відмічається високий рівень розвитку рефлексивного компоненту (11 % респондентів) і середній рівень розвитку мотиваційно- цільового компоненту (75 % респондентів), що підтверджує готовність дітей до свідомої поведінки, врахуванню загальнолюдських цінностей при досяганні поставленої мети, спрямованості мотивів діяльності на гуманістичні орієнтири. Проте у дітей цього віку слабо розвинений організаційно-практичний компонент (низький рівень - у 36 % респондентів), що свідчить про залежний, «об'єктний» характер цих дітей. Серед дітей старшого шкільного віку виявлено, що достатньо розвинені когнітивний (високий рівень - у 17 % респондентів) та організаційно-практичний компоненти (середній рівень - у 75 %).

Це говорить про те, що старші діти можуть самостійно прогнозувати, здійснювати певні дії, коригувати їх, більш активні та ініціативні, разом з тим демонструють низький рівень сформованості мотиваційно-цільового компоненту (у 25 %). Це наводить на думку про мотивацію, методи і засоби, які слід використати, щоб досягнути мети і подолати перешкоди на цьому шляху. На жаль, діагностується уже сформований у старшому віці мотиваційний комплекс, який мало спрямований на гуманістичні цінності, загальнолюдські ідеали.

Висновки

Таким чином, загальні результати констатувального педагогічного експерименту, одержані у ході вивчення стану вихованості культуро-створювальної позиції вихованців закладу позашкільної освіти, дають змогу зробити такі висновки:

результати дослідження підтверджують актуальність проблеми виховання культуро-створювальної позиції у вихованців закладу позашкільної освіти і розвитку кожного компоненту вищезазначеної позиції (в першу чергу організаційно-практичного та мотиваційно-цільового). У зв'язку з чим виникає необхідність пошуку педагогічних умов, при яких виховання культуро- створювальної позиції буде успішним;

освітній процес виховання культуро-створювальної позиції вихованців закладу позашкільної освіти потребує наукового забезпечення його проведення, ретельного відбору змісту, форм, методів та засобів виховного впливу;

загальний рівень вихованості культуро-створювальної позиції вихованців закладу позашкільної освіти, задовільний, оскільки (73%) опитаних за розробленою нами методикою виявили середній рівень вихованості культуро- створювальної позиції, лише 6,5% - високий, а 20,5% - низький рівень, що пояснюється недосконалістю використовуваної системи і методів виховання, посиленням кризових явищ у суспільстві загалом і в культурі, зокрема, що негативно позначається на молодіжному середовищі.

Список використаних джерел

1. Cole M. The supra-individual envelope of development: Activity and practice; situation and context//Goodnow, P. Miller. F. Kessel (eds.). Cultural practices as contexts for development. San Francisco: Jossey-Bass, 1994.

2. Rokeach, M. The nature of human values. New York: Free Press, 1973. - 126 c.

3. Vygotsky L. S. The problem of the cultural development of the child, II // J. Genetic Psychol. 1929. N36. P. 414-434.

4. Бех І. Д. Особистість у просторі духовного розвитку : навч. посіб. / І. Д. Бех. - К. : Академвидав, 2012. - 256 с.

5. Бойко, А. Е., Корнієнко, А. В., Литовченко, О. В., Любич, О. І., Мачуський, В. В., Просіна О.В., Пустовіт, Г. П. (2017). Ціннісні орієнтири навчально-виховного процесу у позашкільних навчальних закладах. Київ: ТОВ «Артмедіа прінт».

6. Гамезо М. В. Атлас по психологии [Текст] : информ.-метод. пособие к курсу "Психология человека" / М. В. Гамезо, И. А. Домашенко. - 3-е изд., доп. и испр. - М. : Пед. о- во России, 1999. - 275 с.

7. Каган М. С. Мир общения: Проблема межсубьектньїх отношений. -- М., 1989.

8. Мачуський В. В., Пустовіт Г. П. Стратегічні напрями удосконалення науково- методичного забезпечення діяльності позашкільних навчальних закладів // Становлення особистості. Кам'янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д.Г., 2007. - С. 111-121.

9. Моляко В. О. Проблеми функціонування творчого сприймання в умовах надлишку інформації різної модальності та значимості / В. О. Моляко // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. - К.: Видавництво «Фенікс», 2013. - Т. ХІІ. Психологія творчості. - Вип. 16. - С. 719.

10. Поплужний В. Л. Емоційне виховання студентів .- К.: Вища шк.,1978 . -79 с.

11. Сисоєва С. О. Освіта як відображення сутності суспільного розвитку (п. 1.5) / С.О. Сисоєва // Освітологія: витоки наукового напряму: [монографія] / За ред. В.О. Огнев'юка. - К.: ВП «Едельвейс», 2012. - 336 с.

12. Рибалка В. В. Теорії особистості у вітчизняній психології / В. В. Рибалка. - К. : ІПППО АПН України, 2006. - 530 с.

13. Сухомлинська О. В. Про стан теорії і практики виховання в освітньому просторі України // Шлях освіти, 1998, 3-4

Размещено на Allbest.ru