Главная Коллекция "Otherreferats" Педагогика Теорії педагогіки праці в контексті розвитку людського капіталу: досвід Польщі

Теорії педагогіки праці в контексті розвитку людського капіталу: досвід Польщі

Характеристика теорій, які знаходять своє застосування в педагогіці праці. Вирізнення паралельно функціонуючих підходів до визначення змісту навчання упродовж життя. Проблемно-структурні одиниці неперервної освіти дорослих, якими оперує педагогіка праці.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.06.2020
Размер файла 22,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теорії педагогіки праці в контексті розвитку людського капіталу: досвід Польщі

Світлана Когут, к.пед.н., доцент ВНЗ «Український католицький університет»

У статті розглянуто окремі теорії, які знаходять своє застосування в педагогіці праці. Вказано, що особливістю польської науки й освіти є вирізнення паралельно функціонуючих підходів до визначення змісту навчання упродовж життя. Розглянуто ключові проблемно-структурні одиниці неперервної освіти дорослих, якими оперує педагогіка праці. Зазначено, що з теорією навчання дорослих тісно пов'язана теорія професійної орієнтації, порадництва і консультування. Ці процеси розглядаються як такі, що доповнюють один одного, відповідаючи різним періодам професійного розвитку й професійної активності сучасної людини.

Ключові слова: Республіка Польща, педагогіка праці, освіта упродовж життя, професійна орієнтація, професійне порадництво, професійне консультування.

Когут Светлана. Теории педагогики труда в контексте развития человеческого капитала: опыт Польши.

В статье рассмотрены отдельные теории, которые находят свое применение в педагогике труда. Указано, что особенностью польской науки и образования является выделение параллельно функционирующих подходов к определению сущности обучения на протяжении жизни. Рассмотрены ключевые проблемно-структурные единицы непрерывного образования взрослых, которыми оперирует педагогика труда. Отмечено, что с теорией обучения взрослых тесно связана теория профессиональной ориентации, консалтинга и консультирования. Эти процессы рассматриваются как дополняющие друг друга, соответствуют различным периодам профессионального развития и профессиональной активности современного человека.

Ключевые слова: Республика Польша, педагогика труда, образование в течение жизни, профессиональная ориентация, профессиональные рекомендации, профессиональное консультирование.

Kohut Svitlana. Theories of pedagogy of labor in the context of human capital development: experience of Poland.

A significant meaning is being paid to professional training in the context of human capital development. Modern life dynamics proves the fact that the life of each person is closely connected with self-education and continuous studies. A human being has to study during all his/her life, to requalify, or to change a profession. Pedagogy of labor studies the above mentioned problems on the theoretical and methodological level. Researching problems of «human being - labor - education» interconnections is particularly urgent in modern Polish monographic works which stress such aspects as: human being's attitude to labor, up-bringing for labor, labor as activity.

The article considers theories and the conceptual apparatus used in pedagogy of labor. The author emphasizes that a special feature of Polish science and education is the usage of simultaneously functioning approaches to the determination of the essence of lifelong learning. Key problem and structure units of continuous education of adults, pedagogy of labor operates with, are examined. It is also mentioned that the theory of education of adults is closely connected with the theory of professional orientation, counseling, and consulting. These processes are considered to be such that complement one another for they correspond to different periods of modern individual ' professional development and his/her professional activity.

Key words: Republic of Poland, pedagogy of labor, lifelong learning, professional orientation, professional recommendations, professional counseling.

Постановка проблеми

У документах профільних комісій Європейського Союзу (ЄС) професійній освіті надається вагоме значення. Зокрема, ухвалена в Копенгагені в листопаді 2002 року Декларація Європейської комісії і міністрів освіти європейських країн щодо розвитку співробітництва у сфері професійної освіти і навчання в Європі вивела співробітництво країн у сфері професійного навчання й освіти на новий рівень. В її основу покладено такі стратегічні цілі [1, с. 15-16]:

- підвищення якості та ефективності професійної освіти і навчання в ЄС;

- забезпечення доступності професійних навчальних закладів для всіх громадян;

- відкриття навчальних закладів для зовнішнього світу.

Для реалізації декларації Європейська рада розробила й прийняла робочу програму, спрямовану на створення в Європі системи професійної освіти і навчання, здатної стати загальновизнаним стандартом якості у світі. Визначено такі першочергові завдання:

- формування єдиного європейського простору у сфері професійної освіти та навчання;

- розв'язання проблеми визнання компетентності й кваліфікації;

- створення для всіх європейських країн єдиної системи кредитних одиниць;

- розроблення кваліфікацій і компетенцій на секторному і галузевому рівнях тощо [1, с. 16-17].

Хоча Україна лише готується до входження у ЄС, на різних площинах суспільного життя вона долучається до реалізації таких завдань, як розвиток людського капіталу, транскордонна інституційна співпраця. Зокрема, з Республікою Польща, яка членом ЄС стала у 2004 році. У контексті розвитку людського капіталу професійній підготовці фахівців надається вагоме значення. Динаміка сучасного життя засвідчує, що життя кожної людини нерозривно пов'язане із самоосвітою і постійним навчанням, а вибір професії не є сталим. Людина змушена вчитися упродовж усього життя, перекваліфіковуватися чи взагалі змінювати професію.

Проблематику навчання упродовж життя по-різному називають і по-різному трактують. У науковому просторі Республіки Польща використовують такі терміни: перманентна освіта (edukacja permanentna), ціложиттєва освіта (edukacja calozycюwa), освіта упродовж життя (edukacja ustawiczna), навчання упродовж життя (ksztalceшe ustawiczne), безперервне навчання (ksztalceшe nieustaj^ce), подальше навчання ^я^є ksztalceшe) та ін.

На теоретико-методологічному рівні ці питання вивчає педагогіка праці. Висвітлення питання «людина-праця-виховання» є особливо актуальним для сучасних польських монографічних досліджень, особливий акцент робиться на таких аспектах, як ставлення людини до праці, виховання до праці, праця як діяльність (мотивація до праці; формування вмінь розв'язувати завдання, пов'язані з працею, професійна освіта, професійний розвиток людини; професієзнавство, професійні характеристики тощо).

Мета статті - розглянути понятійний апарат основних теорій, які застосовують у педагогіці праці.

Виклад основного матеріалу. Розглянемо основні теорії педагогіки праці як педагогічної дисципліни. Для педагогіки праці ключовим поняттям є «праця» і теорії професійного розвитку Дж. Сьюпера (визначення суб'єктивних чинників вибору професії (Я-концепція) і об'єктивних детермінант типів кар'єри), Дж. Холланда (професійний вибір, зумовлений сформованим типом особистості: реалістичним, дослідницьким, артистичним, підприємницьким, соціальним і конвенціальним) [16, p. 185-186]; програмованого навчання Б. Скіннера (так звана ідея «підкріплення») [15]; системи впорядкованих педагогічних цілей - таксономія Б. Блума [6]; наукової організації праці Ф. Тейлора [18, s. 487-493]; людської діяльності (czynnosci ludzkich) Т. Томашевського [19]; універсальної концепції модульних навчальних програм (International Labour Organization - Modules of Employable Skills); навчання упродовж життя; професійної орієнтації, порадництва та консультування.

На вищезазначених теоріях базовані більшість досліджень із педагогіки праці у Республіці Польща. Ми зосередимо увагу на особливостях теорій навчання упродовж життя, професійної орієнтації, порадництва та консультування.

Одним із сучасних дослідників проблематики педагогіки праці Польщі, а саме освіти, професійного консультування, функціонування людини в процесі праці, професійного розвитку, є Іоланта Вільш (Jolanta Wilsz). Зокрема, у монографії [22] педагогіку праці авторка розглядає як інтердисциплінарну площину для вивчення, пошуку тих чинників, які впливають на професійний розвиток людини на усіх етапах її особистісного розвитку.

Основою наукових досліджень авторки є вивчення сутності й різноманітності чинників, що впливають на успіх професійної діяльності людини, основою якої є виховання до праці як життєвої цінності кожної людини. Іоланта Вільш детально аналізує поняття праці з позиції різних дисциплін (педагогіки, психології, соціології, філософії, соціальної доктрини Церкви, економічних наук). Саме такий підхід дає підстави стверджувати, що праця - це багатовимірне поняття, розуміння її сутності є дуже важливим для розуміння процесу праці з погляду очікувань як для теперішнього, так і для майбутнього ринку праці. Описуючи теоретичні засади праці, акцентує на інтердисциплінарності теорії процесу праці, а також на відмінності між теоретичними положеннями й емпіричними узагальненнями. У монографії описана її концепція індивідуальних особливостей людини, побудована на основі теорії автономних систем (соціальної кібернетики) Маріана Мазура.

Не оминає увагою дослідниця класика педагогіки праці Польщі Тадеуша Новацького (Tadeusz Nowacki). Положення свого дослідження акторка підкріплює цитатами з його праць. Описуючи процес праці, Іоланта Вільш аналізує функції та професійні завдання, підприємницьку активність людини. Окремі параграфи монографії присвячено проблемам адаптації людини до праці (акцент зроблено на аспекті готовності працівника до процесу адаптації до праці), комунікації у процесі праці, професійного вигорання тощо.

У Польщі перші рефлексії щодо необхідного навчання упродовж життя припадають на роки активної діяльності Комісії національної освіти (кінець XVIII ст.), що була в той час державною шкільною владою [21, s. 51].

Широку популярність проблема навчання упродовж життя набуває у 60-х роках XX ст. завдяки тісним контактам і співпраці з країнами Заходу.

У наш час проблему теорії й практики навчання упродовж життя в Польщі інтерпретують по-різному. Як зазначає Зигмунт Вятровський (Zygmunt Wiatrowski), «загальним терміном, який отримав визнання, є термін перманентна освіта (edukacja permanentna). Перманентну освіту розглядають найчастіше як сукупність освітньо-виховних процесів упродовж усього життя людини» [21, s. 51].

Процес навчання упродовж життя польські методологи розглядають через призму таких складових: базова освіта (edukacjз wyjsciow^), що реалізується у період навчання у школі, згодом післяшкільна освіта (poszkoln^), яку називають освітою дорослих упродовж життя (edukacja ustawiczn^ doroslych).

Сучасні погляди польських науковців щодо сутності й завдань освіти упродовж життя формувалися під впливом діяльності міжнародних організацій, зокрема UNESCO, а також досліджень провідних єропейських й північноамериканських науковців. Найбільш значущими є праці Б. Йекслі, П. Ленгранда, Е. Фора. Варто зазначити, що з часом ідея неперервної освіти стала предметом досліджень і українських учених. Головний її акцент - забезпечити кожній людині можливості для постійного розвитку, удосконалення знань і умінь упродовж усього її життя.

Аналіз польських наукових праць свідчить, що питання освіти упродовж життя досліджують знані теоретики педагогіки і провідні вчені, які спеціалізуються на вивченні педагогіки праці, зокрема, Іоланта Вільш (Jolanta Wilsz), Рішард Врочинський (Ryszard Wroczynski), Богдан Суходольський (Bogdan Suchodolski), Тадеуш Новацький (Tadeusz

Nowacki), Станіслав Качор (Stanislaw Kaczor), Зигмунт Вятровський (Zygmunt Wiatrowski) та багато інших.

Проблемам педагогіки праці присвячені монографії та значна кількість наукових публікацій Барбари Бараняк (Barbara Baraniak), серед яких «Сучасна педагогіка праці з перспективи освіти, праці і досліджень» [4], «Освіта у підготовці людини до професійної праці» [2], «Методи досліджень праці» [2] та ін.

Як зазначає Зигмунт Вятровський (Zygmunt Wiatrowski) [21, s. 51], беручи до уваги особливості польської науки й освіти, вирізняються два паралельні й певною мірою схожі функціонуючі підходи до визначення сутності навчання упродовж життя.

Перший підхід - трактування освіти упродовж життя (неперервної) як ціложиттєвого процесу; це широке тлумачення обіймає усі можливі форми й види виховання та навчання з метою розвитку цілісної особистості.

За основу польські колеги беруть трактування неперервної освіти за Р. Дейвом, який визначав її як концепцію, що охоплює формальне і неформальне навчання упродовж усього життя особистості, що дає змогу досягнути повного розвитку в особистому, суспільному і професійному житті [2].

Другий - трактування освіти упродовж життя (неперервної) після шкільного навчання, характерного для періоду дорослої людини.

Другий підхід у розумінні сутності неперервної освіти щодо першого є значно вужчим. Наведене трактування набуло поширення з початку 80-х років ХХ ст. Оскільки неперервне навчання розглядали як навчання після школи, його не вважали головним обов'язком людини цього періоду її життя. До головних форм людської діяльності відносили інтереси, навчання і роботу, а як основний обов'язок періоду дорослості людини вважали професійну працю.

Тривалий час (до початку ХХІ ст.) неперервну освіту розглядали як доповнювальний елемент основного навчання дорослих. Однак, зважаючи на динамічні зміни на ринку праці, виникнення нових спеціальностей, розвиток нових технологій, неперервне навчання почали трактувати як процес систематичного навчання, що настає після закінчення школи або стаціонарного навчання й триває упродовж усієї професійної активності людини.

Ключовими проблемно-структурними одиницями неперервної освіти дорослих (ksztalcenia ustawicznego doroslych) педагогіка праці визначає [10; 11; 21]:

- навчання дорослих (uczenie si§ doroslych) - безперервний процес, а особливо у фазі професійної активності людини;

- самоосвіту (samoksztalcenie) - ціложиттєвий процес, своєрідний різновид навчання, процес подовженого і розширеного здобуття освіти, що збагачує інтелект та індивідуальність особистості згідно з її ідейними, суспільними, професійними та індивідуальними потребами; як важливий процес навчання дорослих, які з набутого досвіду, власної винахідливості і відповідальності можуть з більшим успіхом формувати і збагачувати свій актуальний стан наукових і життєвих знань (за Станіславом Кочором (Stanislaw Kaczor), Зигмунтом Вятровським (Zygmunt Wiatrowski);

- доучування (підвищення каліфікації) (doksztalcanie) - процес підвищення формальних кваліфікацій, а особливо теоретичного доповнення професійних кваліфікацій, що закінчуються отриманням відповідного свідоцтва, диплому або сертифікату (за Зигмунтом Вятровським (Zygmunt Wiatrowski);

- удосконалення (doskonalenie) - процес систематичної актуалізації, розширення і поглиблення знань та умінь, а також загальної і професійної підготовки. Професійне вдосконалення - це процес, який тісно пов'язаний з обраною професією, а також із спорідненими професіями, що дає змогу поступово досягати майстерності у професії, а також здобувати щораз вищу суспільно-професійну позицію, без необхідності виходу з певної професійної групи. Характерною ознакою сучасної системи професійного вдосконалення є опора на теоретичні положення в питаннях функції і принципу наступності професійного вдосконалення. Вирізняють чотири функції професійного вдосконалення: адаптаційну (звану часто впроваджувальною), зрівняльну, реноваційну і реконструкційну (за Тадеушем Новацьким (Tadeusz Nowacki);

- перекваліфікацію (przekwalifikowywanie) - освітній або юридичний процес, що веде до зміни професії або спеціальності, отже, до зміни кваліфікації і професійних компетенцій;

- безкорисливе навчання (ksztalcenie bezinteresowne) - процес добровільного здобуття знань і умінь, удосконалення власної індивідуальності за власною ініціативою і для власного задоволення. Згідно з Тадеушем Новацьким (Tadeusz Nowacki), «безкорисливе навчання забезпечує повну індивідуалізацію напрямів навчання і сприяє формуванню внутрішньо вільної індивідуальності, що шукає задоволення життевих духовних потреб».

Отже, беручи до уваги вищезазначені складові неперервної освіти дорослих, можна констатувати, що освіта дорослих є сучасною платформою для оновлення навних і здобуття нових знань, однією з форм адаптації до сучасних умов ринку праці, оскільки є більш вмотивованою та усвідомленою, створює нові можливості для самореалізації дорослих.

З теорією навчання дорослих тісно пов'язана теорія професійної орієнтації, порадництва і консультування.

У сучасних дослідженнях з педагогіки праці, що вивчають питання професійного розвитку людини, професійної кар'єри, науковці послуговуються значною кількістю термінів і понять. Зокрема, професійна преорієнтація (preorientacja zawodowa), шкільна і професійна орієнтація (orientacja szkolna i zawodowa), професійна орієнтація (orientacja zawodowa), орієнтація і професійне консультування (orientacja i poradnictwo zawodowe), професійне порадництво (poradnictwo zawodowe), порадництво і професійне консультування (poradnictwo i doradztwo zawodowe), професійне консультування (doradztwo zawodowe), професійна реорієнтація (reorientacja zawodowa), професійний відбір (selekcja zawodowa) та ін.

Така кількість понять, а також різна їх інтерпретація та подання спричиняють розбіжності у розумінні термінологічного апарату дослідницького поля завдань педагогіки праці, ускладнюють проведення порівняльних досліджень. Тому актуалізується вибудування методологічного підгрунтя для систематизації явищ і процесів, характерних для дослідницьких завдань педагогіки праці. Водночас серед польських колег триває дискусія щодо того, яке з наведених вище понять можна визнати як основне, домінуюче. Наші сучасники частіше послуговуються терміном «професійне консультування», а ще «модніше» - «професійний консалтинг». Однак варто зазначити, що не бракує також прихильників професійного порадництва як вихідної категорії. Водночас аналіз монографій і досліджень з педагогіки праці свідчить, що у працях із проблематики професійного розвитку людини домінують три рівноцінні терміни - професійна орієнтація, професійне порадництво і професійне консультування. Розглянемо детальніше сутність кожного з наведених термінів.

Професіну орієнтацію у Польщі після Другої світової війни трактували неоднозначно. Використовували паралельно дві терміносполуки - «шкільна орієнтація» та «шкільна і професійна орієнтація». У сучасних науковій професійній літературі трапляється також подвійне трактування сутності конструкту «шкільна і професійна орієнтація». Зокрема, перший підхід акцентує увагу на роздільному трактуванні частин терміносполуки, тобто вирізняє шкільну орієнтацію і професійну орієнтацію. Прихильницею роздільного трактування цих понять була у 60-х роках Ірена Янішовська (Irena Janiszowska) [8]. За спільне трактування складових вищенаведеної дефініції в Польщі виступав Стефан Басцік (Stefan Bascik) [5], який розглядав професійну орієнтацію як допомогу молоді у виборі професії. Оскільки цей вибір найчастіше відбувається у час навчання в загальноосвітній школі, то так пояснюється подвійне поняття «шкільна і професійна орієнтація».

У словнику педагогіки праці конструкцію «професійна і шкільна орієнтація» тлумачено як «систему цілеспрямованих інформаційно-виховних впливів на учнів загальноосвітніх шкіл (початкових і середніх), які стоять перед вибором профільної школи, що пов'язано з вибором професії» [10, s. 214].

На думку авторитетної дослідниці Ванди Рахальської, професійна орієнтація - це тривала виховна діяльність, яка полегшує молодій людині вибір професії та напряму навчання, перехід від школи до професійної діяльності. Діяльність у галузі професійної орієнтації має охоплювати весь період професійного розвитку людини, особливо брати до уваги період допрофесійної підготовки. Науковець слушно зауважує, що правильна реалізація професійної орієнтації повинна зосереджувати увагу не лише на матеріальному аспекті професії, а й на суспільному аспекті, сприяти вдосконаленню особистості [14, s. 216].

Найбільш вживаним є термін «професійна орієнтації^», але у педагогічному вимірі орієнтацію дефінують «на щось», а у професієзнавчому - «у чомусь», тобто педагогічний вимір застосування є значно ширшим за змістом від професійного.

Завданням процесу професійної орієнтації є надання особистості й групі людей знань про професію і можливі шляхи її здобуття, формування вмінь самооцінки, відповідного ставлення до праці, основних умінь і навичок, необхідних у професійній діяльності (за Вандою Рахальською (Wanda Rachalska). Беручи до уваги, що професійна орієнтація є сукупністю виховних процедур, що повинні допомогти молодим людям у самостійному й обгрунтованому виборі професії, ця змістова категорія охоплює такі складові: переорієнтацію, шкільний і професійний відбір, професійну реорієнтацію, підготовку до вибору професії.

Другий не менш вживаний термін педагогіки праці - це професійне порадництво (poradnictwo zawodowe). У Польщі професійне порадництво проводиться з молодими і дорослими людьми. Хоча останнім часом простежується тенденція проведення порадництва з людьми, які вже зробили свій професійний вибір. До цієї категорії належать учні професійних шкіл, молоді люди, які працюють, але прагнуть кращих посад і досягнень у професійній діяльності або які мають намір змінити професію чи робоче місце.

У працях Станіслава Шайки (Stanislaw Szajek) [17], Ришарда Паржецького (Ryszard Parz^cki) [12], Ельжбети Подольської-Філіпович (Elzbieta Podoska-Filipowicz) [13], (Bozena Wojtasik) [23] та інших польських авторів зазначається, що головною метою професійного порадництва є поглиблення знань про обрану групу професій і підготовка до праці в цій групі; ознайомлення з потребами ринку праці у фахівцях певних професій в умовах безробіття; конфронтація інтересів, схильностей і здібностей з конкретними професійними ситуаціями; ознайомлення із тенденціями, що розвиваються у професійній діяльності, і змінами, які відбуваються у змісті діяльності під впливом науково-технічної та інформатичної революції; допомога в реальному оціненні професійної придатності і в самовизначенні; усвідомлення необхідності раціонального планування свого подальшого професійного напрямку.

Проблематику професійного порадництва у зарубіжній літературі розглянуто у контексті професійної орієнтації або професійного консультування. Термін «професійне консультування» стосується шкільної молоді. Зокрема, Божена Войтасік (Bozena Wojtasik) [23] професійне консультування розглядає в трьох аспектах:

- як систему установ, суспільних колективів, організації матеріального обладнання, а також ідеї і системи цінностей;

- як комплекс диференційованих і складних дій, які здійснюють установи і організації, що надають членам суспільства певний обсяг знань і цінностей;

- як стан інформування суспільства, підготовку до вибору професії, а також як запас знань і зацікавленість цією проблематикою.

Професійна орієнтація і професійне порадництво мають спільного одержувача інформації, тобто молодь, яка стоїть перед вибором професії. Отже, ці два процеси можна розглядати як взаємодоповнювальні, що мають певну наступність у застосуванні, оскільки використовуються у різних життєвих ситуаціях.

Професійне консультування (doradztwo zawodowe) як термін і як процес набуло поширення у Польщі в 90-х роках ХХ ст. під час безробіття. У поширенні цього терміна суттєву роль відіграло Національне бюро праці, що проводило у цей час ідеологічну, організаційну і видавницьку діяльність. Не останню роль відігравали Центри професійної інформації, які працювали під керівництвом Міністерства праці і соціальної політики та Національного бюро праці. Перший центр був заснований в 1995 році (м. Торунь) у співпраці з Федеральним бюро праці Німеччини м. Нюрнберга. Провідну роль у поширенні цього терміна відіграла Божена Войтасік (Bozena Wojtasik) [23], яка у багатьох своїх дослідженнях наводила термін «професійний консультант», «професійне консультування».

Доволі часто в професійному спілкуванні поняття «професійне порадництво» і «професійне консультування» вживають як синоніми. Однак між цими двома поняттями є відмінності, зокрема у розглядіт проблеми того, хто радиться, або радника. У порадництві проблема виникає у свідомості того, хто радиться, натомість у консультуванні - у свідомості радника. Суттєвою відмінністю є визначення ролі радника. У порадництві ця роль не визначальна; той, хто радиться, і радник є радше партнерами, важливе значення має добровільність користування порадами. Натомість у консультуванні активність виявляється на стороні радника. Тому Божена Войтасік (Bozena Wojtasik) вважає, що змістова сфера «професійного консультування» вужча, ніж «професійного порадництва».

Отже, професійне консультування є процесом, що стосується дорослих осіб, безробітних, вагомим інструментом в діяльності Міністерства праці і соціальної політики, а також районних відділів праці. Подібної думки щодо професійного консультування дотримується Влодимир Тржецяк (Wlodzimierz Trzeciak) [20], ставлячи перед відділами праці та професійними консультантами такі завдання:

- збір, нагромадження, актуалізація інформації про ринок праці, професії, можливості навчання, вдосконалення професійних кваліфікацій, а також професійного перекваліфікування;

- надання допомоги у вирішенні професійних проблем завдяки індивідуальним порадам і груповому консалтингу;

- надання допомоги роботодавцям у підборі кандрів;

- надання інформації і професійних порад працівникам, які охоплені масовими звільненнями;

- організація медоглядів, проведення психологічних досліджень з метою формулювання думки про професійну придатність, напряму професії або перекваліфікації;

- співпраця з іншими установами.

Серед науковців поширена думка, щоб орієнтацію, порадництво і професійне консультування трактувати як багатозначущі процеси, що доповнюються, відповідають різним періодам професійного розвитку і професійної активності людини. Існує можливість, а також практика поєднання цих процесів: «орієнтація і професійне консультування», «порадництво і професійне консультування».

Висновки

На підставі аналізу теорій і понять можемо виснувати, що в питаннях професійного розвитку людини педагогіка праці оперує значною кількістю понять. Виокремлюють орієнтацію, порадництво і професійне консультування. Їх трактують як багатоаспектні процеси, що доповнюють один одного, оскільки відповідають різним періодам професійного розвитку і професійної активності людини. Пріоритетним є детальніше вивчення організаційно-змістової наповненості цих процесів через діяльність фахівців-консультантів, налагодження співпраці між закладами праці та навчальними інституціями, їх професійну підготовку.

Список використаних джерел

1. Петренко Л. М., Козак А. Р., Коваленко С. П. Професійна освіта і навчання в Україні: сучасні технології управління. Методичний посібник / за заг. ред. Петренко Л. М. - Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2011. - 152 с. - С. 15-16.

2. Baraniak B. Edukacja w przygotowaniu czlowieka do pracy zawodowej / Barbara Baraniak. - IBE, Warszawa, 2008. - 208 s.

3. Baraniak B. Metody badania pracy / Barbara Baraniak. - Warszawa, WAiP, 2008. - 254 s.

4. Baraniak B. Wspolczesna pedagogika pracy z perspektywy edukacji, pracy i badan / Barbara Baraniak. - Wyd. II. - UKSW, Warszawa, 2013.- 440 s.

5. Bascik S. Wybor zawodu a szkola / Stefan Bascik. - Warszawa: Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne, 1974. - 200 s.

6. Bloom B. S., Engelhart M. D., Furst E. J., Hill W. H., Krathwohl D. R. (1956). Taxonomy of educational objectives: The classification of educational goals. Handbook 1: Cognitive domain. New York: David McKay.

7. Dave R. H. Foundations of Lifelong Education: Some Methodological Aspects. In: Foundations of Life long Education / R. H. Dave. - Hambourg, 1976.

8. Janiszowska I. Zagadnienia orientacji i selekcji szkolnej / Irena Janiszowska. - Warszawa: Panst. Zakl. Wydaw. Szk., 1971. - 193 s.

9. Kargulowa A. O teorii i praktyce poradnictwa : odmiany poradoznawczego dyskursu : podr^cznik akademicki / Alicja Kargulowa. - Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2004. - 232 s.

10. Koczniewska-Zagorska L., Nowacki T., Wiatrowski Z. (red.). Slownik pedagogiki pracy. - Warszawa, 1986. - S. 214.

11. Nowacki Tadeusz W., Korabiowska-Nowacka Kazimiera, Baraniak Barbara. Nowy slownik pedagogiki pracy. - WWSP TWP, Warszawa, 1999. - 319 s.

12. Parz^cki R. Orientacja i poradnictwo zawodowe : materialy informacyjno-metodyczne / Ryszard Parz^cki, Krzysztof Symela, Bogdan Zawadzki. - Radom : Instytut Technologii Eksploatacji, 1995. - 178 s.

13. Podoska-Filipowicz E. Podstawy zawodoznawstwa, orientacji i poradnictwa zawodowego / Elzbieta Podoska-Filipowicz. - Wyzsza Szkola Pedagogiczna w Bydgoszczy. - Bydgoszcz : Wydaw. Uczelniane WSP, 1990. - 99 s.

14. Rachalska W. Problemy orientacji zawodowej / Wanda Rachalska. - Warszawa : Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne, 1987. - 227 s.

15. Skinner B. F., Verbal Behavior / B. F. Skinner. - New York: Appleton century crofts, 1957. - 486 p.

16. Super D. E. A Theory of vocational development // Amer. Psychologe, 1953. - V.8. - № 5. - P.185-186.

17. Szajek S. Rola szkol zawodowych i zakladow pracy w orientacji zawodowej / Stanislaw Szajek. - Wyd. 2 zm. - Warszawa: Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne, 1987. - 131 s.

18. The Encyclopedia of the History of American management, red. M. Witzel. - Continuum, Bristol, 2005. - S. 487-493.

19. Tomaszewski T. Wst^p do psychologii / Tadeusz Tomaszewski. - Warszawa: PWN, 1963. - 294 s.

20. Trzeciak W. Poradnictwo zawodowe w urz^dach pracy / Wlodzimierz Trzeciak // “Szkola Zawodowa”. - №1, - 1998, - S. 40-46.

21. Wiatrowski Zygmunt. Podstawowe teorie w obszarze pedagogiki pracy, cz. III // Edukacja ustawiczna doroslych. - №1. - 2011. - s. 50-58. - S. 51.

22. Wilsz J. Teoria pracy. Implikacje dla pedagogiki pracy / Jolanta Wilsz. - Krakow: Oficyna Wydawnicza “Impuls”, 2009. - 524 s.

23. Wojtasik B. Doradca zawodu : studium teoretyczne z zakresu poradoznawstwa / Bozena Wojtasik. - Wroclaw : Wydaw. Uniwersytetu Wroclawskiego, 1994. - 136 s.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены