Бібліотеки закладів вищої освіти: сучасні виклики

Library activities of the second decade of the 21st century has transformational changes, since libraries need to be competitive in the media world. The enormous internet-based data stream, as well as the variety of social networks, mobile applications, etc., encourage libraries to use an individual directed approach.

The purpose of the article is to highlight the results of the analysis of the activity of university libraries of Ukraine in 2018. During the research were used a systematic approach and a statistical method in order to establish the role of libraries and their place in the scientific environment. Attention is drawn to the innovative areas of work of university libraries of Ukraine, which correspond to the status of libraries as the informational intermediaries and the growing necessity to include scientific researches into the process and to highlight the scientific status both lecturers and universities.

The object of the research is the information-analytical direction of the libraries activity.

The subject of the research is information and analytical products prepared by libraries.

The Scientific and Methodological Department of the Scientific Library named after A.G. M. Maximovich of Taras Shevchenko National University of Kyiv as the focal point of the work of the university libraries conducted and then analysed the results of the questionnaire.

The analytical data presented in tables. The first table shows the downward trend (for 3 years of research) in the library fund, the number of library cards, reading rooms, and the number of library staff. In spite of this, the number of visitors increased (9305), mainly at the expense of academic staff, but not students. The second table summarizes the research of libraries in scientometric databases to track the citation of articles in scientific journals and identify the impact of a scientist, periodical, or institution. The topical issue for modern libraries is the support for institutional repositories of university, whose archives are constantly and rapidly increasing, thus the demand increasing (the number of complaints has exceeded 29 million, and this is only for 2018).

The conclusions about the specificity of the innovative solutions of libraries are made, which allow broadening the scope of activity of the library as a cultural educational and information center.

The outlook of the research is to further study and improve the methodological vector of the coordination center, which allows deepening the understanding of the necessity of the reformation the directions of work of the particular libraries and the university network in general.

Keywords: institutions of higher education libraries, statistics, innovations.

Бібліотекознавча наука розглядає бібліотеку, в першу чергу, як систему із чотирьох складових: бібліотечного фонду, контингенту користувачів, персоналу та матеріально-технічної бази.

Таблиця для порівняння:

І все ж, попри складнощі і негаразди, 130 бібліотек нашої мережі беруть участь у корпоративній роботі: понад 70 проектів, що сприяють, співпраці бібліотечних установ задля формування і втілення прогресивних рішень у царині науки, освіти, культури. Безкоштовну онлайнову послугу, спрямовану на оперативне виконання запитів віддалених користувачів, пов'язаних з пошуком інформації, у рубриці "віртуальна довідка" надають 90 книгозбірень. Невичерпна робота із книжковими пам'ятками є практичним напрацюванням 123 бібліотек ЗВО, таких документів у фондах нараховується 1525860 примірників. Виставки нових надходжень, тематичні (20888 назв тем), на яких було представлено 657138 документів - є постійною інформаційною роботою на допомогу науковому та навчальному процесам вищої школи. 2044 теми представлені на сайтах віртуальних виставок, якими активно користуються онлайн. Масова робота - традиційно невід'ємна складова збереження духовної місії бібліотеки вишу. Низка бібліотек має можливість виділяти на своїй території багатоаспектний комунікативний простір для проведення різноманітних заходів для культурного діалогу. Кількість організованих та проведених заходів за рік сягнула 10569, крім того, упродовж року для користувачів було проведено 2253 дні інформації. Окремим напрямом роботи, який не втрачає актуальності, є виконання інформаційних довідок, яких упродовж року було виконано 3407399, з них 27255 надано онлайн, тривалістю понад 10 тис. год. (10733) проведено занять з формування інформаційної культури користувача.

І якщо вищезазначені показники класично загальновідомі, то сучасний виклик інформаційного суспільства, міжнародних інформаційно-технологічних досягнень спонукають бібліотеки активно включатися в інші напрями діяль - ності на допомогу науковій роботі університетів.

Якісна освіта - один із ключових напрямків, який було ухвалено на Самі- ті ООН зі сталого розвитку країн до 2030 року. Забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх - є одним із 17 пріоритетів та прагнень реалізації і в нашій країні. На сьогодні особливу увагу на державному рівні приділяється визначенню потенціалу розвитку наукового напряму закладів вищої освіти на основі оцінювання динаміки показників наукового, науково-освітнього, науково-технічного та інноваційного рівня, визнання наукових досягнень закладу вищої освіти та перспектив пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності.

Ще у 2016 році науково-методичним відділом, як координаційним центром діяльності бібліотек ЗВО, було проведено анкетування з метою переформату- вання напрямів роботи бібліотек нашої мережі відповідно до зростаючої необхідності включатися в процес наукових досліджень. Об'єктом дослідження був інформаційно-аналітичний напрям роботи бібліотечних установ. Предметом дослідження - інформаційно-аналітичні продукти, які готують бібліотеки, визначення відділів, секторів, що в цьому задіяні, які сектори чи відділи необхідно створити в бібліотеці для покращення інформаційного забезпечення науково-дослідної діяльності ЗВО та низка інших питань.

1. Чи є серед запитів користувачів запити на інформаційно-аналітичні продукти?

Так - (67 %); Дуже рідко - (22 %); Ні - (11 %);

2. Чи створюють інформаційно-аналітичні продукти у вашій бібліотеці? Так - (71 %); Дуже рідко - (19 %); Ні - (10 %)

3. Чи є у структурі вашої бібліотеки інформаційно-аналітичний відділ, або сектор?

Так - (3 %); Ні - (97 %);

4. На Ваш погляд, чи потрібна інформаційно-аналітична служба у науковій бібліотеці вищого навчального закладу?

Так - (90 %); Ні - (10 %);

5. Чи є, на ваш погляд, перспектива у діяльності інформаційно-аналітичних служб наукової бібліотеки ЗВО?

Так - (94 %); Ні - (6 %);

6. На ваш погляд, буде наявність інформаційно-аналітичної служби основою для покращення інформаційного забезпечення науково-дослідної діяльності у ЗВО?

Так - (92 %); Ні - (8 %).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 652 "Деякі питання проведення державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності" одним з критеріїв державної атестації зазначено якість наукових і науково-технічних результатів на основі експертної оцінки з урахуванням рівня публікаційної активності, зокрема наукометричних показників, які використовуються у міжнародній системі експертизи. А саме - атестаційна оцінка як індивідуальна характеристика досягнень закладу вищої освіти за науковим напрямом обчислюється як сума значень показників, серед складових якої є: