Особливості підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування творчих здібностей молодших школярів у процесі навчання іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування творчих здібностей молодших школярів у процесі навчання іноземної мови

Лук'янчук М.В.

Реформування системи освіти України потребує нових підходів до підготовки фахівців для початкової ланки освіти. Зокрема, постало питання підготовки майбутнього вчителя, здатного до творчості та творчого розвитку учнів в освітньому процесі. Результатом якісної професійно-педагогічної підготовки є рівень готовності майбутніх учителів. Тому з огляду на це питання, важливим є феномен готовності до будь-якої діяльності та педагогічні умови для формування готовності майбутніх учителів до розвитку творчих здібностей молодших школярів, зокрема і в процесі навчання грамоти іноземної мови.

Для дослідження цього питання у статті охарактеризовано поняття педагогічних умов в науковій літературі. Визначено та проаналізовано основні педагогічні умови підготовки до формування творчих здібностей молодших школярів у процесі навчання грамоти іноземної мови, враховуючи структуру цих здібностей та компоненти готовності майбутніх учителів початкових класів до їх формування. До цих умов автор відносить:

1) формування в майбутніх учителів початкових класів особистісного сенсу щодо професійної діяльності та мотивації до формування творчих здібностей учнів;

2) науково-методичне забезпечення освітнього процесу системою знань та способів діяльності щодо формування творчих здібностей молодших школярів, активізація пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційно- комунікаційних технологій;

3) створення під час навчання рефлексивного середовища;

4) оволодіння студентами комунікативними стратегіями для успішної професійної діяльності.

Розкрито зміст кожної з виокремлених педагогічних умов та можливість їх реалізації під час процесу навчання грамоти іноземної мови для формування творчих здібностей молодших школярів, що забезпечує результат якісної професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів - формування рівня готовності до освітньої діяльності.

Ключові слова: педагогічні умови, підготовка, формування готовності, майбутні вчителі, творчі здібності, молодші школярі, навчання грамоти іноземної мови.

Lukianchuk M. V. Pedagogical conditions for the preparation offuture primary school teachers for the formation of the creative abilities of younger pupils in the process of learning a foreign language

Reforming the education system of Ukraine requires new approaches to training specialists for the initial level of education. In particular, the question arose about the preparation of a future teacher capable of creativity and creative development of pupils in the educational process. The result of high-quality vocational and pedagogical training is the level of readiness offuture teachers.

Therefore, in view of this issue, the importance of the phenomenon of readiness for any activity and pedagogical conditions for forming the readiness offuture teachers to develop the creative abilities of younger pupils, and in the process of teaching a foreign language. In order to investigate this issue, the article describes the concept ofpedagogical conditions in the scientific literature. Also, the main pedagogical conditions of preparation for the formation of creative abilities of younger students in the process of teaching foreign language literacy have been identified and analyzed, taking into account the structure of these abilities and components of the readiness offuture primary school teachers to form them. These conditions include:

1) formation offuture sense ofpersonal meaning for future teachers ofprofessional activity and motivation for formation of pupils' creative abilities;

2) scientific and methodological support of the educational process by the system of knowledge and methods of activity on formation of creative abilities of younger students, activation of cognitive activity of students by means of information and communication technologies;

3) creation of a reflexive environment during training;

4) mastering students communication strategies for successful professional activity.

The content of each of the pedagogical conditions which we have identified and it have identified the possibility of their realization during the process of teaching foreign language literacy to form the creative abilities of younger pupils, which provides the result of high-quality professional and pedagogical training offuture teachers -formation of the level of readiness for educational activity.

Key words: pedagogical conditions, preparation, formation of readiness, future teachers, creative abilities, junior pupils, teaching of foreign language literacy.

Аналіз змін, які відбуваються в сучасній освіті та відображені в ряді нормативних документів, дають підстави стверджувати, що питання формування творчих здібностей молодших школярів є одним із головних завдань сучасної української школи та буде успішним за дотримання компетентнісного, діяльнісного та осо- бистісного підходу до організації освітнього процесу. Готовність майбутніх учителів початкової школи до формування творчих здібностей учнів у процесі навчання іноземної мови ґрунтується на усвідомленні ними сучасного трактування творчих здібностей молодших школярів у процесі набуття ними основ грамоти.

Метою статті є аналіз педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування творчих здібностей молодших школярів у процесі навчання іноземної мови.

Як зауважує М. Ковальчук, педагогічні умови характеризуються в науковій літературі як сукупність заходів, які дають можливість досягти поставлених педагогічних цілей і зробити педагогічну діяльність більш ефективною [6, с. 113].

На думку Н. Боритко, педагогічні умови - це обставини, які здійснюють істотний вплив на педагогічний процес, так чи інакше свідомо сконструйований педагогом, і припускають досягнення певного результату. Отже, в рамках дослідження, автор трактує педагогічні умови як спеціально створені викладачем обставини, які сприятимуть підготовці майбутніх учителів початкової школи до формування творчих здібностей молодших школярів.

О.Красовська, І. Виговський виділяють такі умови ефективної професійної підготовки майбутніх учителів на педагогічному факультеті: створення позитивної атмосфери оволодіння основами фахової освіти; досягнення діалогових засад взаємодії викладача і студента в навчальному процесі; забезпечення пріоритету творчої практичної діяльності [7, с. 137].

Т. Фефілова [11, с. 207] обґрунтовує такі умови підготовки майбутніх учителів до педагогічної творчості: впровадження поетапного розвитку творчої особистості майбутнього вчителя у навчально-виховний процес; педагогічно доцільне поєднання традиційних та інноваційних освітніх технологій, спрямованих на забезпечення особистісно-орієнтованої взаємодії; врахування індивідуальних особливостей студентів у процесі організації проблемно-пошукової діяльності; активізація у студентів спонукальних мотивів до творчого самовираження; навчально-дослідницька та науково-дослідницька діяльність студентів.

Враховуючи структуру творчих здібностей молодших школярів, компоненти готовності майбутніх учителів початкових класів до формування творчих здібностей учнів, автор виокремлює такі педагогічні умови:

1) формування в майбутніх учителів початкових класів особистісного сенсу щодо професійної діяльності та мотивації до формування творчих здібностей учнів;

2) науково-методичне забезпечення освітнього процесу системою знань та способів діяльності щодо формування творчих здібностей молодших школярів, активізація пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій;

3) створення під час навчання рефлексивного середовища;

4) оволодіння студентами комунікативними стратегіями для успішної професійної діяльності.

Автор розкриє зміст цих педагогічних умов. Перша умова - формування в майбутніх учителів початкових класів особистісного сенсу щодо професійної діяльності та мотивації до формування творчих здібностей - передбачає формування у студентів позитивної мотивації, ціннісних орієнтацій на оволодіння творчою професійною діяльністю, спрямованою на формування творчих здібностей як молодших школярів, так і їхніх власних.

З.Крижановська [8] вважає мотиваційні чинники основними, оскільки вони визначають успішність реалізації особистості в професійній діяльності. Авторка їх трактує як сукупність спонукань (мотиви розвитку та самореалізації, мотиви індивідуального внеску в професію, діяльнісно-процесуальні мотиви, мотиви розуміння призначення професії, мотиви задоволення різними аспектами професії та мотиви психологічного самопочуття), які стимулюють творчий прояв особистості в професії [9, с. 13].

З метою забезпечення стійкої професійної мотивації Х. Хекхаузен [12] пропонує детальне ознайомлення студентів із майбутньою професійною діяльністю та її суспільною значущістю, із сучасними вимогами, передбаченими до знань, умінь і якостей особистості фахівця; створення уявлень про модель особистості успішного професіонала з обраного фаху, усвідомлення ближніх і перспективних цілей професійного навчання; розвиток позитивної «Я-концепції» та адекватної професійної самооцінки студента; формування ціннісних орієнтацій; вироблення у студентів потреб і вмінь самостійно працювати з різними джерелами інформації, оволодівати інформаційними технологіями і творчо застосовувати знання на практиці; забезпечення умов для самопізнання, самовиховання, самовдосконалення; підтримання допитливості й «пізнавального» психологічного клімату в студентській академічній групі.

Реалізація цієї умови можлива під час проходження майбутніми вчителями різних видів практики у процесі фахової підготовки. Під час практики студенти мають можливість вдосконалити та відкоригувати отримані у процесі навчання знання та вміння, виявити наявність (або відсутність) інтересу до обраної сфери діяльності, проявити свій творчий потенціал та ступінь готовності до здійснення професійної діяльності.

Формуванню творчих здібностей студентів та їх мотивації сприяє і приклад викладача, який сам є творчим, володіє різнобічними знаннями та прагне передати свій досвід іншим.

І.Ребро [10] зауважує, що формуванню мотивації сприяють і такі чинники: дидактичні умови (стимулювання до поставленого завдання, формування гіпотези, побудови логіки дій, пошуку всіляких методів і способів дій, розробці плану дій, аналізу та коригування здійснених дій і здійснення контролю, вибору найбільш раціонального методу й способу дій, виконання дій, аналізу проведених дій); методичні (організація ступеневої системи завдань, індивідуально-групової діяльності, пошуково-дослідницької та експериментальної діяльності); особистісні (здатність аргументувати свою позицію щодо діяльності, прояв активності, творчості в будь-якій ситуації процесу навчання з метою самореалізації, потреба в самостійній діяльності, у свободі вибору цілей і шляхів їхньої реалізації, наявність зовнішніх і внутрішніх мотивів самореалізації).

Друга умова - науково-методичне забезпечення освітнього процесу системою знань та способів діяльності щодо формування творчих здібностей молодших школярів, активізація пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Підготовка майбутніх учителів початкових класів до формування творчих здібностей молодших школярів передбачає науково-методичне забезпечення освітнього процесу системою знань та способів діяльності з формування творчих здібностей учнів початкових класів. В. Андрєєв у своїй роботі «Интенсификация творческой деятельности студентов» зазначає, що для підвищення ефективності розвитку творчості студентів у цілісному навчальному процесі слід організувати цілеспрямоване навчання методам пізнання і творчої діяльності: науковим методам рішення, наукової постановки завдань; евристичним методам і алгоритмам; методологічним знанням і методам пізнання й дослідження; креативним методам мислення; розумовим операціям; діалектичним методам мислення [1, с. 175-178]. Такий підхід сприятиме підвищенню творчого потенціалу студентів.

Крім того, у сучасному світі неможливо відкинути можливості ІКТ у формуванні творчих здібностей. Використання їх не лише на уроках інформатики, а цілісне впровадження в навчально-виховний процес відкриє ширші можливості не лише для кращого вивчення навчальної інформації, а й для прояву творчості майбутніх учителів початкових класів.

Засоби ІКТ технологій дозволяють студентам розвивати мотивацію до навчання, активізувати пізнавальну діяльність майбутніх учителів початкових класів, проявляти свою творчість у підготовці до навчальних занять, при електронному навчанні.

На думку автора, активне застосування інтернет-ресурсів, мультимедійних програм дозволяє студентам дістати швидкий доступ до різнопланових навчальних матеріалів, посилює їхню мотивацію до навчання, сприяє ефективній підготовці до формування творчих здібностей.

Третя умова - створення під час навчання рефлексивного середовища.

У століття інформаційних технологій, час вимагає зміни самих функцій учителя. Якщо раніше основна функція вчителя полягала у трансляції громадського досвіду (у вигляді знань і способів знання), то в сучасній школі від учителя чекають рішення задачі проектування і управління процесом індивідуального інтелектуального розвитку кожного конкретного учня. Практична реалізація такої діяльності передбачає високий рівень професіоналізму вчителя, важливим компонентом якого є його здатність до професійної рефлексії. Постійний рефлексивний огляд своєї теоретичної бази з позиції щоденної професійної практики дозволяє учителеві стати компетентним у своїй професійній справі.

Рефлексивне середовище, на думку Т. Гури, відкриває можливий простір для вільного, свідомого вибору перспектив в аспекті цінностей, форм та засобів самореалізацій та саморозвитку, надає можливість відбудувати унікальний індивідуальний спосіб професійного буття, спробувати перенести його з навчальної ситуації у сферу реальної професійної діяльності [4].

Створення рефлексивного середовища, на думку дослідниці, можливе за таких умов:

1) співвіднесеність із реальною професійною практикою;

2) нівелювання статусних бар'єрів, що дозволяє вийти за межі формального лекційного подання матеріалу та надає можливість генеруванню нових, інноваційних ідей без страху критики та покарання за помилку;

3) взаємододатковість та взаєморозвиток інтересів та можливостей як студентів, так і викладачів, що забезпечує поглиблене усвідомлення ідей один одного, розвиток здатності акумулювати не тільки свій власний досвід, але й досягнення групи в цілому;

4) цілісність та інноваційність у побудові рефлексивного середовища, що створює позитивний психологічний мікроклімат, який дозволяє кожному суб'єкту максимально розкрити власні потенції та їх успішно розвивати;

5) систематична активізація та розвиток різних типів та видів рефлексії [4].

Саме тому у Державному стандарті підготовки бакалаврів спеціальності 013 »Початкова освіта» однією із загальних компетентностей виділено рефлексивну. Рефлексивна компетентність - це здатність ефективно та адекватно здійснювати рефлексивні процеси, що сприяє розвитку й саморозвитку учнів, творчому підходові до навчально-виховного процесу початкової школи. Здатність оцінювати результати педагогічних впливів та забезпечувати якість діяльності навчання, розвитку й виховання учнів початкової школи; здатність до педагогічної рефлексії [5].

Одним із засобів, що сприяв аналізу студентами власних станів та вчинків у ситуаціях навчально-виховного процесу початкової школи, оцінюванню власної навчальної та професійної діяльності, баченню недоліків та вчасному їх усуненню сприяло ведення портфоліо студентів під час практики та навчальних занять. Отже, забезпечення рефлексивного середовища сприятиме якісній підготовці майбутніх учителів початкових класів до формування творчих здібностей учнів.

Четверта умова - оволодіння студентами комунікативними стратегіями для успішної професійної діяльності. Виділення цієї умови було спричинено необхідністю формування в майбутніх учителів початкових класів професійно-комунікативної компетентності. У Державному стандарті підготовки бакалаврів спеціальності 013 «Початкова освіта» зазначено, що професійно-комунікативна компетентність - це здатність актуалізовувати та застосовувати комунікативні знання, навички, вміння, настанови, стратегії й тактики комунікативної поведінки, здобутий досвід комунікативної діяльності, а також індивідуально-психологічні якості особистості задля успішного здійснення в конкретних умовах педагогічної комунікативної діяльності з молодшими школярами, батьками, колегами [5]. Реалізація цієї умови дозволяє накопичувати індивідуальний досвід логічного й послідовного висловлювання власних думок, їх обґрунтування під час педагогічного спілкування й репрезентації навчального матеріалу.

Впровадження цієї умови дозволило спрямувати студентів на цілеспрямовані та керовані лінії поведінки в комунікації, яких треба дотримуватись при спілкуванні один з одним та учнями.

Вдосконалити практичні комунікативні вміння студентам дозволило використання професійних ситуацій, які переносили їх в реальні умови педагогічної діяльності у процесі теоретичної підготовки, наприклад «Спілкування з батьками учня», «Вирішення конфліктної ситуації», «Ситуація на уроці».

Робота з комунікативними ситуаціями дозволила активно залучати майбутніх учителів початкових класів до спільного обговорення проблем, різноманітних презентацій, дискусій, тренінгів, зустрічей із педагогами- практиками.

Реалізація цієї умови має на меті формування позитивного ставлення до процесу професійної взаємодії, комунікативного самовдосконалення, вибудовування перебігу професійної комунікації, оцінювання здобутих професійних результатів.

Висновки

Усі виокремленні умови взаємопов'язані та взаємодоповнюють одна одну, забезпечують ефективне функціонування моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування творчих здібностей молодших школярів у процесі навчання іноземної мови та впливають на результат якісної професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів - формування рівня готовності до освітньої діяльності.

Використана література

педагогічний учитель освітній здібність

1. Андреев В. И. Интенсификация творческой деятельности студентов. Казань, 1990. 198 с.

2. Бизяева А. А. К вопросу о педагогической рефлексии. Проблемы гуманистического образования. Псков. 1999. С. 45-46.

3. Бизяева А. А. Психология думающего учителя: педагогическая рефлексия. Псков, 2004. 216 с.

4. Гура Т. Є. Рефлексивне середовище як чинник розвитку професійної компетентності практичних психологів у системі післядипломної освіти. URL: http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gumal/pages/vyp7/konf3/GuraTE.pdf.

5. Державний стандарт підготовки бакалавів спеціальність 013 «Початкова освіта». URL: https://mon.gov.ua/.../ 013-pochatkova-osvita-bakalavr.

6. Ковальчук М. О. Формування готовності майбутніх учителів до застосування мультимедійних навчальних систем у початковій школі : дис. канд. пед. наук: 13.00.04. Житомир, 2017. 282 с.

7. Красовська О., Виговський І. Використання інноваційних освітніх технологій у фаховій підготовці творчої особистості майбутнього вчителя початкової школи. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2012. № 4. С. 131-140.

8. Крижановська З. Ю. Мотиваційні чинники професійної самореалізації фахівців дошкільних закладів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: 19.00.07. Луцьк, 2011. 20 с.

9. Пінська О. Професійна мотивація як засіб підвищення ефективності навчальної діяльності студентів. Проблеми трудової і професійної підготовки. 2009. Вип. 14. С. 111-115.

10. Ребро И. В. Формирование мотивации самореализации подростков в условиях задачной ситуации : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Волгоград, 2005. 199 с.

11. Фефілова Т. Проблема формування творчої особистості майбутнього вчителя. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету Серія: Педагогіка. 2014. № 2(13). С. 204-208. URL: http: //ojs.mdpu.ua/index.php/nv/ article/download/924/2167.

12. Хекхаузен Х. Психология мотивации достижений. Санкт-Петербург, 2001. 240 с.

References

1. Andreev V I. (1990). Intensifikatsiya tvorcheskoy deyatelnosti studentov [Intensification of students' creative activity]. Kazan [in Russian],

2. Bizyaeva A. A. (1999). K voprosu o pedagogicheskoy refleksii. Problemyi gumanisticheskogo obrazovaniya [To the question of pedagogical reflection. Problems of humanistic education]. Pskov [in Russian].

3. Bizyaeva A. A. (2004). Psihologiya dumayuschego uchitelya: pedagogicheskaya refleksiya [Thepsychology of a thinking teacher: pedagogical reflection]. Pskov [in Russian].

4. Hura T. Ye. Refleksyvne seredovyshche yak chynnyk rozvytku profesiinoi kompetentnosti praktychnykh psykholohiv u systemi pisliadyplomnoi osvity [Reflective environment as a factor in the development of professional competence of practical psychologists in the system of postgraduate education]. (n.d.). virtkafedra.ucoz.ua Retrieved from http://virtkafedra.ucoz.ua/ el_gurnal/pages/vyp7/konf3/GuraTE.pdf [in Ukrainian].

5. Derzhavnyi standart pidhotovky bakalaviv spetsialnist 013 «Pochatkova osvita» [State standard of preparation of bachelors specialty 013 «Primary education»]. (n.d.). mon.gov.ua. Retried from https://mon.gov.ua/.../013-pochatkova-osvita-bakalavr [in Ukrainian].

6. Kovalchuk M. O. (2017). Formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv do zastosuvannia multymediinykh navchalnykh system u pochatkovii shkoli [Forming the readiness of future teachers to use multimedia educational systems in elementary school]. Candidate's thesis. Zhytomyr [in Ukrainian].

7. Krasovska O., Vyhovskyi I. (2012). Vykorystannia innovatsiinykh osvitnikh tekhnolohiiu fakhovii pidhotovtsi tvorchoi osobystosti maibutnoho vchytelia pochatkovoi shkoly. [Use of innovative educational technologies in the professional preparation of the creative personality of the future elementary school teacher]. Pedahohika ipsykholohiiaprofesiinoi osvity - Pedagogy and psychology of vocational education, 4, 131-140 [in Ukrainian].

8. Kryzhanovska Z. Yu. (2011). Motyvatsiini chynnyky profesiinoi samorealizatsii fakhivtsiv doshkilnykh zakladiv [Motivational factors of professional self-realization of specialists of preschool institutions]. Extended abstract of candidate's thesis. Lutsk [in Ukrainian].

9. Pinska O. (2009). Profesiina motyvatsiia yak zasib pidvyshchennia efektyvnosti navchalnoi diialnosti studentiv [Professional motivation as a means of improving the effectiveness of students' learning activities]. Problemy trudovoi i profesiinoi pidhotovky - Problems of labor and vocational training, 14, 111-115 [in Ukrainian].

10. Rebro Y. V (2005). Formyrovanye motyvatsyy samorealyzatsyy podrostkov v uslovyiakh zadachnoi sytuatsyy [The formation of motivation for self-realization of adolescents in a task situation]. Candidate's thesis. Volhohrad [in Russian].

11. Fefilova T. (2014). Problema formuvannia tvorchoi osobystosti maibutnoho vchytelia [The problem of forming the creative personality of the future teacher]. Naukovyi visnyk Melitopolskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu Seriia: Pedahohika - Bulletin of the Melitopol State Pedagogical University Series: Pedagogy, 2 (13), 204-208 [in Ukrainian].

12. Khekkhauzen Kh. (2001). Psykholohyia motyvatsyy dostyzhenyi [Psychology of achievement motivation]. Sankt-Peterburh [in Russian].

Размещено на Allbest.ru