Інформатизація проектної навчальної діяльності майбутніх архітекторів у професійній підготовці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформатизація проектної навчальної діяльності майбутніх архітекторів у професійній підготовці

Метою сучасної архітектурної освіти є підготовка універсального проектувальника - архітектора-дизайнера з розвиненими візуальними здібностями, об'єктно-просторовим мисленням, проектною свідомістю та сформованою інформаційною культурою, адже активне використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у проектуванні будинків і споруд вимагає інформатичної компетентності та професіоналізму в роботі з інформацією. Доцільність комплексної інформатизації підготовки майбутніх архітекторів визначається: об'єктивною потребою наукової підтримки впровадження ІКТ в архітектурну освіту; недостатньою теоретичною дослідженістю та відсутністю цілеспрямованої організації всебічної інформатичної підготовки студентів-архітек- торів у закладі вищої освіти (ЗВО); слабким зв'язком між теоретичними розробками та практикою викладання інформатики і професійно орієнтованим застосуванням ІКТ в архітектурній освіті; роз'єднаністю змісту, методів, засобів і технологій формування інформаційної культури студентів; необхідністю вдосконалення методики вивчення інформаційного моделювання архітектурних об'єктів на основі тривимірної комп'ютерної графіки, а також візуалізації об'ємно-просторових зображень як компонента інформаційної культури архітектора.

Окремі аспекти інформатизації архітектурної освіти досліджували О. Ареф'єва, І. Бірілло, В. Благодінова, Г. Гайна, Ю. Дорошенко, Н. Єв- докімова, О. Кайдановська, О. Кащенко, М. Нікольський, Н. Рочегова, В. Соловйова, В. Тімохін, В. Товбич та інші науковці. Формування інформаційної культури майбутніх архітекторів у професійній підготовці закладу вищої освіти розглянуто в наших дослідженнях [4; 5]. Науковці доходять висновку, що інформатизація професійної освіти майбутніх

архітекторів потребує інноваційних форм, методів і технологій навчання, а також відповідного науково-методичного забезпечення [1; 6; 10]. Однак українська педагогічна думка приділяє, на жаль, недостатньо уваги інформатизації освіти, зокрема архітектурної.

Метою статті є аналіз напрямів і методичних підходів щодо інформатизації проектної навчальної діяльності майбутніх архітекторів у ЗВО, передусім ефективних методів підвищення рівня інформаційної культури майбутніх студентів-архітекторів, заснованих на проектному навчанні з використанням ІКТ.

Діяльність архітекторів-практиків є переважно проектною. Для цієї діяльності необхідний значний арсенал художньо-графічних засобів інженерно-проектної графіки (у тому числі комп'ютерної). У студентів- архітекторів вона формується методами і засобами інженерного проектування, що активізує їхню професійну мобільність і компетентність. Під час навчального проектування якісно змінюється освітня робота, відбувається залучення студентів до процесу творчості, виникнення та реалізація різних нестандартних ситуацій, задумів, ініціатив.

Проектування в загальному розумінні - усвідомлена поетапна діяльність, яка завершується створенням певного продукту як результату її реалізації; діяльність зі створення образу майбутнього, передбачуваного явища. Проект визначається як «обмежена в часі цілеспрямована зміна окремої системи зі встановленими вимогами до якості результатів, можливими рамками витрат засобів і ресурсів та специфічною організацією» [7, с. 524]. Проектування за своєю сутністю становить процес збирання, аналізу й перероблення інформації та її переведення з первісної форми (вхідні та довідкові дані, відомості про аналогічні об'єкти, норми тощо) у форму проектної документації (наприклад, про будівельний об'єкт). Проектування стоїть поруч із такими поняттями, як прогнозування, планування, конструювання, програмування, моделювання, але є найбільш загальним, комплексним, інтегративним феноменом [4, с. 7]. Як інформаційний процес проектування має низку особливостей: продукт проектування - це упорядкована інформація, що є моделлю об'єкта, який реально не існує; внаслідок складності як об'єкта, так і процесу проектування до нього залучаються різні фахівці, що надає проектуванню характеру групової діяльності та вимагає організації діалогу та взаємодії різних фахівців; завдання, розв'язувані у процесі проектування, не завжди поставлені достатньо чітко, і під час проектування можливі їх зміни; проектування, як правило, має ітераційний, багатоваріантний характер і для прийняття рішень важливо забезпечити доступ до проміжної інформації [2, с. 11].

Проектне навчання спрямоване на реалізацію особистісно орієнтованого підходу та поєднання двох провідних тенденцій, що суперечать одна одній: індивідуалізації навчання, яка веде до зростання ролі самостійності та самоосвіти, та технологічності, що зумовлює колективні форми професійної підготовки в освіті. Оскільки основою процесу проектування є проблемна ситуація, технологія проектування стосовно освітнього процесу є продовженням ідей проблемного навчання. Навчання шляхом проектування - квінтесенція розвивального, особистісно орієнтованого навчання, яке має значний вплив на загальний розвиток студента, а проектну технологію доцільно покласти в основу підготовки студентів-архітекторів.

Навчальні проекти, які застосовуються в архітектурній освіті, як правило, практико орієнтовані. Вони потребують добре продуманої структури, сценарію діяльності учасників із визначенням функцій кожного, участі в оформленні кінцевого продукту. Особливо важлива чітка організація координаційної роботи: поетапних обговорень, коригування спільних та індивідуальних зусиль, презентації отриманих результатів і можливих способів їх упровадження в практику, систематичної зовнішньої оцінки проекту [9, с. 164]. Проект завжди вимагає творчого підходу, у цьому сенсі будь-який проект є творчим.

Оскільки основною складовою змісту професійної освіти майбутнього архітектора є інформаційно-технологічні вміння архітектурного проектування з використанням інформатичних методів, засобів і технологій, постає потреба визначення структури таких умінь і технології їх формування [1, с. 14]. Безперечно, застосування проектного навчання у підготовці майбутніх архітекторів у ЗВО є закономірним і має характер комплексного вивчення дисципліни «Архітектурне проектування» і наскрізного курсового та дипломного проектування на основі ІКТ. Студенти вчаться розробляти архітектурні вирішення різних об'єктів, і весь освітній процес підпорядкований архітектурному проектуванню, навчанню творчого методу архітектора, засвоєнню необхідних практичних умінь і навичок. Виникає особлива психоло- го-педагогічна ситуація цілісного навчання, яка ґрунтується на міждисциплінарності, що передбачає інтеграцію отриманих знань, які актуалізуються в архітектурному задумі та позитивно впливають на творчу діяльність та інформаційну культуру студентів. Вони опановують методи типологічного, функціонального, економічного й візуального аналізу, оцінювання та синтезу - прийоми компонування цілісної системи архітектурного об'єкта. Для цього необхідно забезпечити стійкий зв'язок завдань із суміжних дисциплін і тематики проектування. Вважаємо, що всі кафедри мають регулювати свою діяльність шляхом обміну інформацією між педагогами різних дисциплін, реалізуючи прямі та зворотні зв'язки через об'єкт проектування.

Залучення засобів ІКТ для здійснення проектної дослідницької, творчої роботи потребує цілісного осмислення. Особливої уваги вимагає взаємозв'язок технічного та художнього у процесі проектування. Необхідне теоретичне обґрунтування методології навчання майбутнього архітектора роботі у віртуальному середовищі, а також розроблення методик опанування проектної діяльності, стрижнем якого є архітектурна композиція. До методів розвитку проектного мислення, безпосередньо пов'язаних із використанням в освітньому процесі ІКТ, відносимо: залучення студента у процес творчості, дослідження як основний метод організації навчального процесу; метод багатоскладних і багаторівневих проектів, які включають різні рівні складності та різноманітні засоби вираження; метод інтеграції різних навчальних дисциплін у єдиному освітньому комплексі; метод індивідуалізації навчання - авторське проектування; метод творчих проектних груп; метод творчих звітів і переглядів; метод ігрової організації проекту, а також дослідницькі, пошукові, проблемні методи використання інформаційних ресурсів.

Аналіз складових, етапів і сутності проектування дає змогу виявити в цьому процесі можливості активізації самостійної діяльності студентів, розвитку їхніх творчих якостей, комунікативних, організаторських і рефлексивних здібностей, професійного мислення, суб'єктної позиції, емоційної і моральної сфери та інформаційної культури. Під час виконання завдань навчальних проектів з архітектурного проектування здійснюються такі послідовні кроки: 1) визначення завдання на проектування; 2) визначення призначення майбутнього архітектурного об'єкта і пошук місця забудови; 3) аналіз рельєфу місця забудови; 4) аналіз містобудівної ситуації; 5) аналіз кліматичної ситуації; 6) функціональне зонування об'єкта; 7) пошук об'ємно-планувального вирішення об'єкта; 8) розроблення генерального плану об'єкта. Ці кроки здійснюється за такими етапами розроблення навчального архітектурного-проекту [10, с. 160]: 1) створення клаузури - первинної, попередньої ідеї просторової теми, художнього образу споруди певного функціонального призначення або містобудівного утворення, що виконується у вигляді графічного начерку для подальшої роботи над проектом; 2) розроблення ескізу, яким визначаються образна характеристика споруди, її розпланування, конструктивне вирішення, технічне обладнання або композиція ансамблю, його зв'язок із навколишнім середовищем тощо;

3) створення й оформлення проекту як «сукупності технічних документів (креслень, описів, розрахунків тощо), необхідних для будівництва і реконструкції будинків, споруд та їх комплексів» [8, с. 19].

Основним завданням навчального архітектурного проектування є створення об'ємно-планувального вирішення архітектурного проекту - загального архітектурного образу будівлі, що визначає характер, розміри, форми і розташування його приміщень у просторі та плані. Визначимо особливості процесу навчального архітектурного проектування:

- концепція остаточного варіанту створюваного об'єкта розглядається студентом як інформаційна конструкція, художність, архітекто- нічність і доцільність якої виявляється на останніх етапах створення шляхом порівнювання можливих планованих результатів;

- архітектурна виразність готового продукту визначається студентами і викладачем з урахуванням технічних характеристик і можливостей ПЗ, за допомогою якого створювався проект;

- інформаційне навантаження й інформатичні закономірності створення архітектурного об'єкта розглядаються і студентами, і викладачем як послідовний процес реалізації задуму в середовищі відповідної програми.

Проектування передбачає оперування величезними обсягами інформації, і якість прийнятих рішень, включно з такими, як безпека, економічність і придатність до використання об'єкта за призначенням, майже цілком залежить від безпомилковості опрацювання цієї інформації. Саме для цього призначені системи автоматизованого проектування (САПР), які є однією з провідних форм використання ІКТ у галузі архітектури [2, с. 11]. Комп'ютерне моделювання, візуалізація й анімація стали стандартом подання матеріалів проектів у галузі архітектури і дизайну. У силу своєї фотореалістичності та деталізації, візуалізація проекту дає найповніше уявлення про об'єкт проектування. Це не лише допомагає архітек- торам-практикам, а й позитивно впливає на процес їхньої підготовки.

У роботі з проектом застосовується концепція інформаційного моделювання будівлі (ІМБ): проект фактично є комплексною моделлю майбутньої споруди в електронному вигляді. Для створення моделі будівлі студенти (як і проектувальники-практики) на початкових етапах роботи віртуально «будують» споруду, використовуючи при цьому об'єкти, які мають аналоги в реальності: стіни, перекриття, вікна, сходи, інші конструктивні елементи. Після завершення роботи з інформаційною моделлю можна отримувати необхідні відомості про спроектований об'єкт: поверхові плани, фасади, розрізи, експлікації, специфікації, пре- зентаційні матеріали тощо. Створені за допомогою САПР (AutoCAD Architecture, ArchiCAD) проекти далі опрацьовуються та використовуються в інших інженерних програмах (ArchitecturalDesktop, ProjectStudio та ін.). Шляхом додавання SD-об'єктів (транспортних засобів, дерев, людей тощо) в ArtlantisStudio студенти-архітектори створюють реалістичні віртуальні сцени для презентації навчального проекту. Універсальна програма моделювання, візуалізації та анімації проектів 3ds Max дозволяє прискорити і наочно продемонструвати весь процес дизайну. Загальна компоновка проекту здійснюється в середовищі програми AdobePhotoshop, яка також містить велику кількість інструментів для роботи із зображеннями.

Педагогічна ефективність навчального проектування ґрунтується на потужній розвивальній здатності поєднання пізнавальної, інформаційної та архітектурно-художньої діяльності, адже інтегрування наукового і художнього освоєння світу активізує навчання та зумовлює гармонійний розвиток особистості. Педагогічну сутність проектної діяльності в навчанні розуміють як особистісно орієнтовану педагогічну технологію, в основу якої покладені розвиток інтелектуально-творчого потенціалу, художньо-творчих здібностей студентів, уміння працювати з різноманітною інформацією та самостійно вести творчий пошук [11, с. 102]. Стосовно підготовки архітекторів до цього додамо опанування комплексу інформаційно-технологічних знань та вмінь і формування навичок виконання професійно-інформаційних функцій архітектора. Підкреслимо, що у проектувальній діяльності перетинаються процеси смисло- і життєтво- рчості, реалізовані в рефлексії та переосмисленні, що відповідає принципу саморозвитку, який є специфікою проектної діяльності, коли вирішення одних завдань і проблем стимулює розвиток нових форм проектування. Важливо, що у проектуванні студент стає головним суб'єктом освітнього процесу, сам шукає необхідну інформацію, визначає її необхідність, виходячи із завдань проекту. У проектувальному процесі відсутні готові знання: їх пошук, систематизація, впорядкування, встановлення істини - справа самих студентів, які не засвоюють готові поняття, а самостійно будують своє уявлення про професійну діяльність. Саме тому проектування є засобом інтелектуального творчого саморозвитку фахівців, а також засобом розвитку їхніх проектувальних здібностей, які становлять основу професійних обов'язків архітектора.

Упровадження ІКТ у процес проектування дозволяє досягти: економії навчального часу; підвищення контрольованості знань студентів; зростання рівня наочності; можливості багаторазового експериментування з різними даними; розвитку професійного (технічного, художнього, економічного тощо) мислення; набуття навичок роботи з програмним забезпеченням і формування інформаційної культури і професійної компетентності майбутніх архітекторів [4, с. 40]. З іншого боку, комп'ютерні технології легше засвоюються проектними засобами і методами в контекстному навчанні. Однак слід пам'ятати, що проектування за допомогою ІКТ забезпечує більшу точність і якість відображення проекту, але зменшує індивідуальність і неповторність створюваних архітектурних об'єктів.

Пріоритетним напрямом професійної підготовки майбутнього архітектора у технічних ЗВО є формування компетентного, конкурентоздатного фахівця як творчої особистості, яка реалізує себе у проектній, конструкторській, дослідницькій, виробничій діяльності зі створення нових об'єктів, гармонійно організованого і комфортного архітектурного середовища. Розв'язання творчих, дослідницьких проектних завдань, які матимуть високу естетичну цінність, можуть бути продуктивними лише за умови сформованих в архітектора професійній компетенції та інформаційній культурі. Вони характеризуються сукупністю проектно-технічних та інформаційно-технологічних знань і вмінь, професійно важливих якостей, необхідних для творчої діяльності в галузі архітектури та будівництва, а також здатністю молодих фахівців-архітекторів до швидкої адаптації у трудових колективах і оперативного опанування новітніх наукомістких технологій [6, с. 150].

Технологія проектного навчання забезпечує готовність випускників до архітектурного проектування, що детермінує становлення професійної компетентності, водночас ефективно формуються провідні компоненти інформаційної культури архітектора [5, с. 186]. Проектне навчання має характер наскрізного вивчення дисципліни «Архітектурне проектування», курсового та дипломного проектування з використанням концепції інформаційного моделювання будівлі. При цьому викладачі повинні досконало знати можливості та володіти навичками роботи з ІКТ, вміти керувати діяльністю студентів у інформаційно-освітньому середовищі, добирати і компонувати навчальний матеріал, методично грамотно використовуючи електронні освітні ресурси. Як наслідок, реалізується міждисциплінарність, інтегрування знань, які актуалізуються в архітектурному задумі та позитивно впливають на розвиток інформаційної культури студентів [5, с. 190].

Таким чином, проектні методи архітектурної діяльності отримали особливу актуальність у контексті впровадження ІКТ. З огляду на специфіку професійної діяльності архітекторів, їх інтеграція в систему архітектурної освіти найбільш ефективна у формі проектної організації навчання, спрямованого на розвиток професійного мислення, креатив- ності студентів у архітектурно-проектній діяльності й інформаційної культури майбутніх фахівців. Формування інформаційної культури базується на широкому використанні проектних методів навчання, підвищенні ролі самостійності, організації пошукової та експериментальної діяльності студентів, що, у свою чергу, підсилює можливості цілеспрямованого розвитку як інтелектуальних творчих (варіативності, гіпотетичності й імпровізації), так і емоційно-вольових здібностей. Постає потреба розроблення (оптимізації) педагогічної технології їх формування. Для цього необхідна модернізація традиційних методів навчального проектування та залучення сучасних продуктивних технологій. Водночас значна роль у формуванні готовності майбутніх архітекторів до проектно-технічної діяльності належить викладачам ЗВО.

Отже, проектна освітньо-професійна діяльність студентів-архітек- торів спрямована на підготовку архітекторів-дизайнерів із розвиненими візуальними художньо-творчими здібностями, проектним мисленням, належною інформатичною компетентністю, готових до роботи з архітектурно-будівельною інформацією та творчого пошуку. Системна інформатизація проектної діяльності забезпечує студентів комплексом проектно-технічних та інформаційно-технологічних знань і вмінь, професійно важливих якостей для виконання складних архітектурних проектів, здатністю до швидкої адаптації й опанування нових технологій в архітектурі. До подальших напрямів наукового пошуку відносимо дослідження методів взаємодії викладачів і студентів у інформаційно-освітньому середовищі закладу вищої освіти.

Література

Размещено на Allbest.ru