Перспективи екстраполяції професійної освіти сучасних підприємців у фахову підготовку майбутніх магістрів з управління навчальним закладом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи екстраполяції професійної освіти сучасних підприємців у фахову підготовку майбутніх магістрів з управління навчальним закладом

У статті проведено аналіз освітньо-професійних програм підготовки майбутніх магістрів з управління навчальним закладом у Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця, Українській інженерно-педагогічній академії, Херсонському державному університеті, Національному університеті біоресурсів і природокористування України, який показав, що ситуація з підготовкою керівників закладів освіти в аспекті їхньої фінансово-економічної готовності до роботи значно погіршилася, демонструючи тенденції редукції.

Запропоновано розширити дисципліни авторськими модулями, що забезпечують когнітивну основу готовності майбутніх магістрів з управління навчальним закладом до фінансово-економічної діяльності: “Управління фінансово- економічною діяльністю ” - модулем “Підприємницька культура ”, “Соціальна та екологічна безпека діяльності ” - модулем “Страхування майна та відповідальності перед третіми особами”, “Управління трудовими ресурсами та змістом робіт” - модулем “Способи мотивації та стимуляції персоналу” та дисципліну “Керівник навчального закладу та психологія управління” - модулем “Психологія підприємництва”.

Аналіз програм підготовки майбутніх магістрів з управління навчальних закладів дають підстави стверджувати, що нинішня версія фахової освіти мало приділяє увагу питанню розвитку та формування у зазначеної категорії професіоналів підприємницької культури та здатності до фінансової та економічної діяльності в закладах освіти. Внаслідок такої неуважності до підприємництва в сфері освіти спостерігаємо фактично стагнацію закладів освіти в питаннях добробуту та мотивації персоналу, що неприпустиме в умовах капіталістично зорієнтованих стандартів життєдіяльності.

Серед обставин, які очевидно впливають на можливості подолання зазначеного недоліку - швидке отримання необхідного рівня готовності студентів спеціальності “Менеджмент” до фінансово-економічної діяльності (далі - ФЕД) через корекцію змістових модулів окремих дисциплін, в яких закладено необхідний потенціал.

Метою статті є окреслення перспектив екстраполяції професійної освіти сучасних підприємців у фахову підготовку майбутніх магістрів з управління навчальним закладом.

Серед 15 рекомендованих дисциплін, що увійшли до останньої освітньо-професійної програми (далі - ОПП) підготовки магістра за спеціальністю специфічних категорій 8.000009 “Управління навчальним закладом” Галузевого стандарту вищої освіти України [2], який було розроблено групою фахівців МОН України ще у 2006 р., нами виокремлено “Фінансово-економічна діяльність” та “Аудит і оцінювання управлінської діяльності”, в яких наведені назви змістових модулів, що відображають можливість підвищення рівня економічної та фінансової освіченості майбутніх магістрів з управління навчальним закладом.

На жаль, термін обов'язкового використання державного стандарту з цієї спеціальності сплинув, у зв'язку з чим заклади вищої освіти країни, користуючись правом більш вільної академічної свободи у побудові програм підготовки, значно скоротили, а іноді й зовсім відмовилися від названих дисциплін на користь суто педагогічних та управлінських тематик.

Таке скорочення можна пояснити наявним способом внутрішньо університетської боротьби за навчальне навантаження, яке корелює із заробітною платою науково-педагогічних працівників.

Наш вибірковий аналіз освітніх програм та персональні діалоги з гарантами освітніх програм підтверджують цю думку та наводять на іншу - ситуація з підготовкою майбутніх магістрів з управління навчальним закладом в аспекті їхньої фінансово-економічної готовності до роботи значно погіршилася, демонструючи тенденції редукції.

Так, у Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця в ОПП дисципліна “Управління фінансово-економічною діяльністю” штучно поєднана з юридичними аспектами управлінської діяльності, що видно з назви: “Правові та фінансово-економічні аспекти управління навчальним закладом”. Між тим, навіть поверхового аналізу змісту цієї дисципліни досить, щоб впевнитися, що результати вивчення дисципліни прямо не стосуються здатності людини вільно орієнтуватися в цілепокладанні, мотивації, плануванні, організації, упорядковуванні, контролі за рухом, обміном, примноженням, збереженням матеріальних, інтелектуально-інформаційних, кадрових, естетичних, іміджевих та інших цінностей як всередині освітньої системи, так і зовні. Звичайно, досить дивно виглядають визначені компетентності без будь-якого зв'язку з назвою дисципліни. Для чіткості наведемо приклад із тексту ОПП, де представлено підсумкові компетентності дисципліни: “здатність до управління навчальним закладом (установою), що розвивається”; “здатність до високоефективної управлінської діяльності, в тому числі в екстремальних умовах” [4, с. 17]. Як бачимо, автори ОПП зовсім не розкривають суть зазначеної дисципліни, а також не зачіпають правові аспекти управлінської діяльності, юридичні обмеження дій керівників, взагалі, окрім назви, не про- слідковується лінія ФЕД.

Аналізуючи далі ОПП вже іншої спеціальності (“Менеджмент організацій та адміністрування”), розробленої фахівцями Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, нам вдалося знайти певні позитивні аспекти, що гідні екстраполяції. Зокрема, нам видається цінним змістовий контент дисциплін: “Фінансовий менеджмент”; “Реінжиніринг бізнес-процесів”; “Управління потенціалом підприємства”, які забезпечують:

- здатність до ефективної побудови функціонально орієнтованих схем фінансового управління, побудови довгострокової й короткострокової фінансової політики на підприємстві, оцінки підприємницьких, інвестиційних і фінансових ризиків;

- здатність розробляти бюджети як короткострокового, так і довгострокового характеру, а також різних інших форм фінансових планів, оцінювати ефективність фінансової діяльності господарюючого суб'єкта; здатність до управління структурою капіталу, інвестиційним портфелем й оцінки їх прибутковості;

- здатність обґрунтовувати комплекс управлінських рішень щодо створення, успішного функціонування, підтримки та розвитку потенціалу підприємства як системи;

- здатність виявляти невикористані можливості та розробляти заходи з їх мобілізації [4, с. 7].

З цього переліку компетентностей зрозуміло, що підготовка менеджерів зі спеціальності “Менеджмент” цілком логічно стала основою підготовки майбутніх керівників навчальним закладом із 2015 р., разом із рішенням МОН про введення нової системи шифрів та назв спеціальностей в Україні [7].

Розглядаючи подібні ОПП в інших університетах країни, ми стикаємося з симетричними ситуаціями. Наприклад, у Національному університеті біоресурсів і природокористування України до навчальних планів включили “Управління фінансово-економічною діяльністю” та додали “Стратегічний менеджмент”, в якому вивчають процес оцінки зовнішнього середовища, формулювання організаційних цілей, ухвалення рішень, направлених на створення і утримання конкурентних переваг, здатних забезпечити бізнесу прибуток у довгостроковій перспективі [4, с. 17].

Наступним закладом, що ми розглянули, є Українська інженерно-педагогічна академія, яка вважає за потрібне замінити дисципліни “Управління фінансово-економічною діяльністю” та “Аудит і оцінювання управлінської діяльності” однією - “Фінансовий менеджмент в освіті”. Хоча, на наш погляд, доволі дивною є визначена компетентність “Здатність планувати та управляти діяльністю навчального закладу засобами інноваційних технологій” [6, с. 10], яка, насамперед, повинна мати стратегічну мету задля максимально ефективного використання грошових потоків та функціонуванні закладів освіти.

Аналогічну ситуацією ми спостерігаємо і в Херсонському державному університеті, що також у навчальні плани не внесли зазначені дисциплін, але тут з'являється “Організація і планування бізнесу”, хоча прописана в ОПП компетентність- “встановлювати критерії, за якими організація визначає подальший напрямки розвитку, розробляти і реалізовувати відповідні стратегії та плани” [5, с. 7] - також не зовсім відповідає змісту дисципліни та є досить поверховою.

Навіть поверхового аналізу ОПП названих закладів вищої освіти та змісту окремих дисциплін вистачає, щоб впевнитися в тому, що результати навчання прямо не стосуються здатності людини вільно орієнтуватися в цілепокладанні, мотивації, плануванні, організації, упорядковуванні, контролі за рухом, обміном, примноженням, збереженням матеріальних, інтелектуально-інформаційних, кадрових, естетичних, імідже- вих та інших цінностей як всередині освітньої системи, так і зовні.

Можна дійти висновку, що у процесі складання навчальних планів спеціальності 073 “Менеджмент”, спеціалізації “Управління навчальним закладом” керівники та гаранти освітніх програм мало уваги приділяють дисциплінам, які пов'язані з підприємницькою, фінансовою, господарською та економічною діяльністю. Хоча, як ми неодноразово зазначали, сучасний менеджер освіти має завжди піклуватися про фінансову стабільність та добробут працівників навчального закладу в умовах конкурентної боротьби на ринку освітніх послуг.

Таким чином, одна з важливих організаційно-педагогічних умов здобуття підприємницького хисту майбутніх керівників закладів освіти випливає з потреби гарантованого насичення контенту освітніх програм окресленою проблематикою і може бути сформульована таким чином: розширення визначених дисциплін модулями професійної освіти сучасних підприємців.

Нами було виокремлено 4 дисципліни, які були тривалий час обов'язковими для усіх закладів вищої освіти, що здійснювали підготовку майбутніх магістрів з управління навчальним закладом.

Насамперед, щоб отримати бажані результати, ми вважаємо необхідним розширити дисципліну “Управління фінансово-економічною діяльністю” модулем “Підприємницька культура”, метою якого буде розвиток відповідної компетентності шляхом інтенсивного насичення навчального процесу практичними ситуаціями та проблемами економічного характеру, що виникають у повсякденній практиці керівників навчальних закладів.

Концептуально цей модуль мав би забезпечити формування та розвиток у майбутніх магістрів з управління навчальним закладом підприємницької культури, що, своєю чергою, стане результатом їх продуктивної праці, які приведуть свій заклад до фінансово-економічної свободи і забезпечать зростання прибутку завдяки знанням щодо знаходження додаткових можливостей та засобів накопичення й примноження капіталу. Це, очевидно, є необхідною умовою повсякденної діяльності керівників, яка протікає на ґрунті спілкування з потенційними інвесторами.

Головним завданням цього модуля є спрямування дій керівників на перспективу, новаторство та постійний розвиток, поліпшення стану закладу освіти й постійне їх оновлення.

На користь включення такого завдання в загальний зміст підготовки керівників свідчить той факт, що усі батьки хочуть, щоб їх дитина навчалась у найкращих педагогів, екстраполюючи їх життєвий досвід та знання, але й досить важливо, в яких умовах проходять заняття.

Наприклад, озеленення шкільної садиби, нові спортивні майданчики, додаткові кімнати для відпочинку, комп'ютерні класи тощо також мають вагоме значення для соціального та суб'єктивного сприйняття школи як осередку зразкового побуту, місця, де дітям комфортно та цікаво.

Наступною дисципліною, в яку ми вважаємо за потрібне внести корективи, є дисципліна “Управління трудовими ресурсами та змістом робіт” розширення модулем “Способи мотивації та стимуляції персоналу” Ми вважаємо, що саме в ній необхідно довести майбутнім магістрам спеціальності 073 “Менеджмент”, освітньої програми “Управління навчальним закладом” необхідність розуміння сучасних засобів стимуляції та мотивування персоналу. Як показує практика, питання мотивації завжди має пріоритетне значення, якщо ставиться за мету збільшення доходів будь-якого підприємства або є необхідність поповнити потенціал підприємства шляхом внутрішніх резервів, як-от креативність суб'єктів господарювання, їх відповідальність за результати своєї активності.

Ми погоджуємося з думкою О. В. Земки, яка акцентує на тому, що «позитивна мотивація сучасного підприємництва не обмежується суто фінансовими інтересами і потребами, а постає як комплекс соціально економічних та особистісно-ціннісних орієнтирів, що спрямовують діяльність підприємця в русло примноження матеріальних статків через підсилення своїх конкурентоспроможних переваг та подолання недоліків, втілення в життя нових амбітних ідей щодо розвитку власної справи та здійснення суспільно значимих проектів. Вона передбачає вибір самостійної діяльності для досягнення економічної незалежності і самостійного підвищення матеріального добробуту, реалізації переконань та лідерського потенціалу, що ґрунтується на усвідомленому внутрішньому прагненні особистості до професійної та соціальної самореалізації» [1, с. 111].

Створення керівником сприятливого мотиваційного середовища й ефективної системи оцінки діяльності підлеглих дає йому змогу сподіватися на те, що інтереси навчального закладу стануть і їх інтересами.

Інша важлива дисципліни, що має статус перспективної в аспекті нашого дослідження, є дисципліна «Керівник навчального закладу та психологія управління» пропонується до розширення модулем «Психологія підприємництва».

Так, для ефективного впливу на діяльність підлеглих керівнику необхідно глибоко розуміти психологічні механізми поведінки людини.

Наявність чітко визначених і відомих кожному педагогові вимог до результатів праці, існування винагород за їх досягнення, що мають цінність для педагога, залежність статусу педагога в колективі від того, як він працює, об'єктивність оцінки результатів праці, відповідність вимог до педагогів їх можливостям, справедливість у розподілі винагород - усе це важливі умови продуктивної праці підлеглих.

Розгляд освітнього закладу як підприємства, що має типові для будь якої організації алгоритми життєдіяльності, наводить на думку, що зміст роботи керівника має включати в себе розуміння окремих ситуативних завдань, а саме: розподіл праці між членами адміністративного, педагогічного та допоміжного персоналу, де враховуються функціонально-посадові обов'язки статуту школи; рівень професійної підготовки кожного працівника школи, його індивідуально-психологічні особливості; вміння працювати творчо, з перспективою; зацікавленість своїми успіхами та всією школою; вміння працювати колективно; вміння керувати колективом вчителів відповідно до посадових обов'язків; вміння дотримуватися професійної етики.

Треба не забувати ще й про той факт, що в чіткості та злагодженості роботи керівників і колективу велику роль відіграють відносини, які склалися між учасниками праці. Тому не менш важливими є професійно важливі якості управлінця та його психологічні особливості, завдяки яким і задається “мажорний” тон праці усього колективу.

Висновки. Ці та інші приклади й аргументи підтверджують думку про потужні перспективи насичення змісту професійної підготовки майбутніх магістрів з управління навчальними фінансово-економічною складовою частиною, що можуть і мають стати змістовою основою обраних нами дисциплін на лекційних або практичних заняттях, які вважаємо за потрібне перелічити ще раз синтетично:

- “Управління фінансово-економічною діяльністю” розширити модулем “Підприємницька культура”,

- “Соціальна та екологічна безпека діяльності” розширити модулем “Страхування майна та відповідальності перед третіми особами”,

- “Управління трудовими ресурсами та змістом робіт” розширити модулем “Способи мотивації та стимуляції персоналу”;

- “Керівник навчального закладу та психологія управління” розширити модулем “Психологія підприємництва”.

Використана література

навчальний освіта магістр

1.Земка О. В. Формування підприємницької компетентності в майбутніх учителів технологій у процесі професійної під¬готовки : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Глухів, 2018. 340 с.

2.Освітньо-професійна програма підготовки магістра за спеціальністю специфічних категорій 8.000009 “Управління навчальним закладом”. Київ : Міністерство освіти і науки України, 2016. 65 с.

3.Освітньо-професійна програма підготовки здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти за спе-ціальністю 073 “Менеджмент” галузі знань 07 “Управління та адміністрування” спеціалізації “Управління навчальним закладом”. Київ : Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2018. 28 с.

4.Освітньо-професійна програма підготовки магістра за спеціальністю 073 “Менеджмент” галузі знань 07 “Управління та адміністрування” спеціалізації “Управління навчальним закладом”. Харків : Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, 2016. 79 с.

5.Освітньо-професійна програма підготовки магістра за спеціальністю 073 “Менеджмент” галузі знань 07 “Управління та адміністрування” спеціалізації “Управління закладом освіти”. Херсон : Херсонський державний університет, 2018. 13 с.

6.Освітньо-професійна програма підготовки магістра за спеціальністю 073 “Менеджмент” галузі знань 07 “Управління та адміністрування” спеціалізації “Управління закладом освіти”. Бахмут : Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут Української інженерно-педагогічної академії, 2017. 23 с.

Размещено на Allbest.ru