Методична компетентність як складова професійного розвитку викладачів гуманітарних дисциплін педагогічних коледжів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ликтей Л.М.

Івано-Франківський коледж ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Методична компетентність як складова професійного розвитку викладачів гуманітарних дисциплін педагогічних коледжів

Ivano-Frankivsk College Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

METHOD COMPETENCE AS A COMPONENT OF PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF HUMANITARIAN SUBJECTS TEACHERS AT PEDAGOGICAL COLLEGES

Постановка проблеми

методичний компетентність викладач

Сьогодні державна політика в галузі освіти спрямована на оновлення її змісту й належну організацію освітнього процесу, відповідно до гуманно-демократичних цінностей, ринкових умов, сучасних досягнень у галузі науки, створення умов для розвитку особистості, творчої самореалізації кожного викладача та студента. Відомо, що пріоритетом сучасної системи освітніх цінностей є особистість, здатна свідомо, активно і креативно діяти в умовах динамічного розвитку суспільства. Саме ці обставини актуалізують проблему реалізації ком- петентністного підходу в освіті, де важливе місце посідає методична компетентність викладачів гуманітарних дисциплін педагогічних коледжів, оскільки перед закладами освіти поставлено нові цільові, змістові та методичні орієнтири.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зазначимо, що формування педагогічної майстерності спирається, насамперед, на концепції відомих педагогів, які виділяють методичну або дидактико-методичну компетентності (В. Адольф, І. Акуленко, О. Зубков, С. Івашньо- ва, А. Кузьмінський, Н. Кузьміна, О. Лєбєдєва,

Малова, Т. Сясіна, В. Ситаров, С. Скворцова, Н. Тарасенкова, Н. Глузман, Л. Коваль, Т. Руденко та ін.). Науковці розглядають методичну компетентність як складову професійного розвитку, пов'язуючи її з викладанням навчальних дисциплін. Між тим, саме методична компетентність викладачів гуманітарних дисциплін педагогічних коледжів заслуговує особливої уваги, оскільки, відповідно до навчального плану спеціальностей 012 «Дошкільна освіта», 013 «Початкова освіта» цикл професійної підготовки включає в себе значну частину гуманітарних дисциплін.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Отже, у педагогічній системі актуальною є проблема пошуку шляхів розвитку методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін, що дозволяють удосконалювати професійно значущі якості особистості педагога, оволодіння засобами професійної діяльності, вмінням працювати зі студентами, співпрацювати з колегами-викладачами, поєднувати традиційний педагогічний досвід та сучасні прогресивні науково-методичні ідеї.

Мета статті. Одностайної думки щодо визначення змісту поняття «методична компетентність викладача», у тому числі й «методична компетентність викладача гуманітарних дисциплін» досі немає. Метою статті є аналіз та уточнення поняття методичної компетентності, визначення суті складових методичної компетентності, як основи професійного розвитку педагога.

Виклад основного матеріалу

У розвитку сучасної освіти, її інтеграції в світові освітні процеси особливого значення набуває проблема методичної компетентності викладача педагогічного коледжу. У редакції Закону України «Про освіту» термін «компетентність» трактується як сукупність знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначають здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу освітню діяльність [6]. Нова філософія освіти ставить сучасні завдання і вимоги перед тими, хто готує майбутніх учителів. Наскрізна гуманізація освіти, посилення особистісного виміру в педагогічній науці та практиці зорієнотована на студента, як якісно підготовленого фахівця та є головною метою системи освіти XXI століття.

Проаналізувавши та спираючись на дослідження науковців Л. Банашко, А. Мормуль та ін. Я.С. Гаєвець визначає методичну компетентність як систему наукових, педагогічних, психологічних і предметних знань та професійно-методичних умінь, трактуючи дидактико-методичну компетентність як цільову систему знань, умінь та навичок. Провідний учений наголошує на оптимальному поєднанні методів оперування з педагогічними об'єктами, що є необхідним для професійної діяльності та визначає методичну компетентність як професійне уміння застосувати знання в педагогічній діяльності та виконувати основні професійно-методичні функції [5, с. 41]. Вищезазначене наводить на думку, що методична компетентність функціонує як здатність розвиватися, проектувати, адаптувати, організовувати, вмотивовувати, досліджувати й контролювати навчальний, пізнавальний, виховний та розви- вальний аспекти освітньої діяльності викладача педагогічного коледжу. Показниками розвитку методичної компетентності викладача вважаємо належне володіння змістом навчальних гуманітарних дисциплін, сучасними теоріями і технологіями навчання, що забезпечують успішність педагогічно-методичної діяльності та професійної спрямованості, оскільки професійна спрямованість є формою міжпредметного зв'язку, якому властивий спеціалізований взаємозв'язок гуманітарних і професійних знань. При цьому професійна спрямованість розглядається як система потреб, мотивів, нахилів [14, с. 182].

Загальновідомо, що необхідною умовою розвитку методичної компетентності є наявність певних особистісних якостей, професійної та методичної культури, вдосконаленню теоретичної і практичної підготовки педагога. Методична компетентність викладача проявляється в його поінформованості, використанні різних освітніх технологій, методів і засобів навчання, розробці дидактичних матеріалів тощо [12]. Приміром, науковець М. Вовк зазначає, що тенденція розвитку компетентності фахівця, як найвищого рівня досягнення професіоналізму, обґрунтовується рядом наукових принципів та методичних підходів, зокрема андрагогічним, який передбачає розвиток професійних якостей впродовж життя, вдосконалення власної професійності на всіх етапах життєдіяльності [4].

Характеризуючи методичну компетентність як складову професійного розвитку викладача, який залежить від якості діяльності педагога, Н. Кузьміна [8] визначає у структурному плані методичної компетентності три основні компоненти -- це професійні знання, професійні вміння, особистісні якості, які забезпечуються дидактичними, організаційно-аналітичними і особистісними особливостями педагога. Водночас, методична компетентність включає в себе систему наукових знань, інтелектуальних та практичних умінь і навичок педагога. При достатній мотивації та високому рівні професійності викладача така компетентність забезпечує самореалізацію, самозбереження та самовдосконалення його особистості в процесі професійно-методичної діяльності, активізує методично-особистісний інструмент фахівця, який забезпечує ефективне виконання посадових обов'язків щодо провадження професійної діяльності. Досліджуючи освітні потреби дорослої людини науковець Л. Лук'янова наголошує на тому, що мотивація навчатися є результатом осмислення невідповідності між рівнем наявних знань і знань, необхідних для професійної діяльності, усвідомлення дорослою людиною змін особистісних і тих, що відбуваються в соціумі. Ця мотивація є неоднорідною і може бути зведена до трьох типів: утилітарна (має витоки із соціально-професійної практики людини і ґрунтується на потребі удосконалювати цю практику), мотивація престижу (навчання підвищує статус, створює можливості виділитися із оточуючого середовища) і мотивація, коли знання перетворюються на самоціль [11, с. 362].

Означений аспект індивідуальної траєкторії розвитку методичної компетентності викладача закладу фахової передвищої освіти спричинений рядом факторів. Набуття професійних педагогічних компетентностей, опанування сучасних інноваційних методів та форм навчання, прагнення до професійного зростання, обумовлюють процес неперервного професійно-педагогічного росту фахівця. Освітнє середовище закладу освіти стає розвивальним «...за умови реалізації власних можливостей щодо засвоєння студентами всіх компонентів змісту вищої професійної освіти як цілісності професійних знань і способів діяльності, досвіду творчої діяльності та науково-дослідної роботи, досвіду гуманної взаємодії та досвіду професійного становлення як фахівця засобами професійної самоосвіти [19, с. 68].

Систематичний рівень розвитку методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін педагогічних коледжів забезпечує можливість значних досягнень у професійній сфері. У царині особистісного вдосконалення уможливлює та прискорює процес професійного вдосконалення педагогічної майстерності. Слушною є думка О. Біляковської, яка вважає, що методична компетентність включає засвоєння педагогом нових методичних і педагогічних ідей, підходів до освітнього процесу в сучасних особистісно зорієнтованих, розвивальних, креа- тивних технологіях, володіння різними методами, прийомами і формами організації навчання [2, с. 231]. Зростання власного фахового досвіду та педагогічного самовдосконалення, ціннісно- світоглядного ставлення, спрямованості, що реалізується через «Я-концепцію» та індивідуальну лінію є компонентою методичного розвитку викладача. Інформаційно-методичний інструмент сприяє мотиваційній основі до професійного зростання та є домінантною передумовою успішної методичної діяльності та конкурентоздатнос- ті викладачів педагогічних коледжів. Значну роль у розвитку методичної компетентності під час проведення занять гуманітарних дисциплін відіграє самодіагностика та самоаналіз професійно-методичної діяльності, яка включає підготовку до заняття, правильне проектування, структурування, гнучкість, оперативність та доступність, володіння не тільки методичними, а й декларативними конструктивними знаннями, оскільки педагогічна наука перебуває на шляху переходу до інноваційних освітніх стандартів.

Специфіка методичної компетентності включає вміння планувати, конструювати, проектувати освітню діяльність. Підготовка конспектів лекцій, методичних матеріалів до семінарських, практичних, лабораторних занять, курсового та дипломного проектування, практик і самостійної роботи студентів є невід'ємною складовою розвитку методичної компетентності. Варто відзначити і спроможність педагога визначати найефективніші інноваційні методи, технології, прийоми, форми та засоби проведення занять, уміння методично аналізувати та критично оцінювати навчальний матеріал, розробляти методичне забезпечення щодо провадження освітнього процесу. Доцільним є використання технічних засобів навчання, мультимедіа, ІТ-технологій, оскільки у сукупності вони розвивають основу методичної компетентності та закріплюють знання методологічних і теоретичних засад методики.

Учені В.Є. Берікова, А.В. Галас зазначають, що поняття «методична компетентність викладача» тісно пов'язане з методичною компетенцією та дають визначення: методична компетенція -- це оволодіння знаннями методологічних і теоретичних основ методики навчання різних предметів, концептуальних основ структури і змісту засобів навчання (підручників, навчальних посібників тощо), уміння застосовувати знання в педагогічній і громадській діяльності, виконувати основні професійно-методичні функції [11, с. 14]. Проаналізувавши дослідження робимо висновок, що методична компетентність являє собою здатність викладача вирішувати виробничі завдання, а методична компетенція -- стандарти поведінки педагога, які забезпечують цю здатність.

На нашу думку, розвиваючи методичну компетентність викладача педагогічного коледжу, не можна забувати і про її особистісно-орієнтова- не підґрунтя, оскільки розвиток методичної компетентності базується на педагогічному процесі культурної ідентифікації, соціальної адаптації та творчої самореалізації викладача, в ході якої прослідковується тісний зв'язок зі студентами, розвиток їх творчих здібностей і можливостей. О.М. Цільмак [13] визначає методичну компетентність як особистішу здатність структурно та високоефективно будувати діяльність на основі набутих знань, умінь та навичок. До основних компонентів методичної компетентності науковець відносить мобільність знань, гнучкість застосування методів, критичність мислення, творчий підхід, відповідальність за дії. Особливістю методичної компетентності викладачів педагогічних коледжів є належна організація професійного середовища. Якщо педагогічне середовище не є організоване належним чином, то і професійно-методична діяльність викладача як суб'єкта потребуватиме корекції та самовдосконалення. Цілеспрямованість суб'єкта кар'єрного зростання виявляється в його здатності проектувати суспільно й особистісно значущі цілі професійного та професійно-культурного розвитку та досягати їх [19, с. 59]. У своїх дослідженнях Л.М. Зибіна визначає професійну спрямованість особистості викладача як «...прояв загальної спрямованості особистості, складний багатоплановий процес, який орієнтує діяльність людини в професійному просторі, що надає цій діяльності стійкості до зовнішніх факторів, що відбиває і зумовлює мотиви діяльності, цілі і ставлення до дійсності, опосередковане процесом професіоналізації» [7, с. 10]. Посилаючись на Міжнародний департамент стандартів для навчання, досягнення та освіти -- International Boardfor Training, Performanceand Instruction (IBTPI) зауважуємо, що методична компетентність є спроможністю кваліфіковано здійснювати діяльність, виконувати конкретні професійні завдання. Аналізуючи вищезазначене вважаємо, що методична компетентність містить набір знань, навичок і ставлень, що дають змогу особистості ефективно діяти або виконувати певні функції, спрямовані на досягнення певних стандартів у професійній галузі (Освіта/ Педагогіка) або певній діяльності [3].

Як показує досвід, методична компетентність викладача розвивається через здатність до системного мислення, правильного прийняття й інтерпретації будь-якої інформації, структурування проблем, оволодіння найновішими досягненнями психолого-педагогічної науки, накопичення педагогічного досвіду. Значну роль відіграє аналіз власної діяльності та діяльності колег-викладачів гуманітарних дисциплін, особистісне самовдосконалення. Саме в цей період формуються та розвиваються особистісно-професійні якості, необхідні для успішного становлення кар'єри: рис характеру, здібностей, кар'єрної готовності, кар'єрних орієнтацій та компетенцій [10].

Водночас, визначальними слід вважати і вміння визначати тактику особистісно-зорієнто- ваної поведінки у процесі взаємодії зі студентами, прояви педагогічного такту, вміння безконфліктного вирішення педагогічних ситуацій.

Методична компетентність викладача передбачає її вивчення з позицій цілеспрямованості та цілеутворення. Цей компонент структури методичної компетентності охоплює способи дій, сформовані на рівні комунікативних здібностей. На наше переконання, мотивуючим чинником розвитку методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін може бути ціннісне уявлення про її професійне значення та якість в сучасній педагогічній освіті. Як зазначає Т.Ямчук, професійна якість -- це інтегрована сукупність професійних і особистісних якостей, яка виникає внаслідок трансформації професійно важливих знань, вимог і вмінь особистості та виявляється у більш ефективній діяльності [15]. Систематичний розвиток методичної компетентності сприяє пошуку правильних та надійних шляхів методологічної побудови педагогічної освіти, вдосконалює освітній процес у закладі фахової передвищої освіти (коледжі). Провідним аспектом реалізації розвитку методичної компетентності виступають методологічні принципи організації освітньої діяльності. У процесі розвитку методичної компетентності сучасна освіта наштовхується на проблему невідповідності напрацьованих педагогічних тенденцій та конкретних педагогічних явищ, які відповідають сучасним об'єктивним пориванням викладачів гуманітарних дисциплін до самостійної методичної та методологічної рефлексій.

Висновки

Із вище зазначеного можемо зробити висновок, що методична компетентність викладачів гуманітарних дисциплін педагогічних коледжів є інтегративною якістю, до структури якої відносимо мотиви, цілі, цінності, потреби її розвитку. Вона тісно пов'язана з орієнтацією на професію педагога. На основі аналізу наукової психолого- педагогічної літератури виявлено, що професійно- педагогічна спрямованість розвитку методичної компетентності у зв'язку з її високою значущістю та актуальністю на сучасному етапі розвитку освіти набуває активного дослідження. Існуюча своєрідність теоретичних концепцій щодо розвитку методичної компетентності як складової професійної майстерності свідчить про її різноманіття та значущість для викладачів гуманітарних дисциплін.

Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі вбачаємо у дослідженні та аналізі спеціальних методик для цілеспрямованого розвитку методичної компетентності викладачів педагогічних коледжів у процесі викладання гуманітарних дисциплін.

Список літератури

1. Берека В.Є., Галас А.В. Професійна компетентність вчителя початкових класів : навчально-методичний посібник для вчителів. Харків : Вид-во «Ранок», 2018. 496 с.

2. Біляковська О.О. Професійна компетентність учителя як складова ефективної педагогічної діяльності. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія : Педагогіка. С. 229-234. URL: http://archive.nbuv.gov.Ua/portal/Soc_Gum/Nvmdpu/20n_7/7/37.pdf

3. Bowden John. Competency -- Based Education -- Neither a Panacea nor a Pariah. 2001. URL: www.crm.hct.ac.ae/ events/archive/tend.018.bowden. html

4. Вовк М.П. Акмеологічний підхід до аналізу системи підготовки словесника-фольклориста в університетах України. Наукова скарбниця освіти Донеччини. Донецьк, 2012. № 2(11). С. 58--62.

5. Гаєвець Я.С. Методична компетентність як мета та результат підготовки вчителя початкових класів. Наука і освіта. 2012. № 8. С. 38--42.

6. Закон України «Про освіту». Відомості Верховної Ради України, 2017.№38-39, ст. 380.

URL: https://zakon.rada.gov.ua./laws/show/2145-19

7. Зибина Л.Н. Структурные компоненты и динамика профессиональной направленности личности (на матери але студенческой выборки) : автореф. дис. на соискание учен. степ. канд. психол. наук : спец. 19.00.01 «Общая психология, психология личности, история психологи». Новосибирск, 2009. 24 с.

8. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя. Москва : АПН, 1990. 149 с.

9. Кучерявий О.Г. Кар'єрне зростання: особистісний рівень : монографія. Видавничий дім «Слово», 2015. 224 с.

10. Логинова Н.Г. Исследование профессио-нальной значимости мотивации студента-бакалавра психологи. Гуманитарные науки и образование, 2011. № 1. С. 109--112.

11. Лук'янова Л.Б. Освітні потреби дорослої людини -- основа функціонування освітнього середовища. Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи. Львів : ЛДУ БЖД, 2017. Вип. 5. С. 358--364.

12. Саюк В.І. Професійна компетентність як основа розвитку сучасного викладача в системі післядипломної педагогічної освіти. Нова педагогічна думка. 2012. № 3(71). С. 57--61.

13. Цільмак О.М. Складові структури компетентностей. Наук.-практ. журнал Південного наук. Центру АПН України, 2009. № 1. С. 128--134.

14. Шевченко О. Педагогічні умови підготовки іноземних студентів-медиків у процесі вивчення української мови. Естетика і етика педагогічної дії. Зб. наук. праць, 2019. В. 20. 200 с.

15. Ямчук Т.Ю. Розвиток професійних якостей особистості майбутнього фахівця. Психолого-педагогічні особливості розвитку особистості в освітньому просторі : зб. тез доп. Всеукр. наук.-практ. конф. Мукачево, 2017. С. 191--193.

References:

1. Bereka, V.E., & Galas, A.V. (2018). Professional competence of elementary school teachers: a teaching manual for teachers. Kharkiv: Morning Edition, 496 p.

2. Biliakovska, O.O. Professional competence of the teacher as a component of effective pedagogical activity. Scientific Bulletin of Melitopol State Pedagogical University. Series: Pedagogy, pp. 229--234. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvmdpu/2011_7/7/37.pdf

3. Bowden John. Competency -- Based Education -- Neither a Panacea nor a Pariah. 2001. URL: www.crm.hct.ac.ae/ events/archive/tend.018.bowden.html

4. Vovk, M.P. (2012). Acmeological approach to the analysis of the philologist-folklorist training system at the universities of Ukraine. The Treasury of Education of Donetsk Region. Donetsk, no. 2(11), pp. 58-62.

5. Haievets, Y.S. (2012). Methodical competence as a goal and result of primary school teacher training. Science and Education, no. 8, pp. 38-42.

6. Law of Ukraine "About Education". The Official Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine, 2017. № 38-39, pp. 380. URL: https://zakon.rada.gov.ua./laws/show/2145-19

7. Zibina, L.N. (2009). Structural components and dynamics of the professional orientation of the personality (in the material of the student sample): abstract. dis. scientist. step. Cand. psychol. Sciences: special. 19.00.01 "General psychology, personality psychology, history of psychologists". Novosibirsk, 24 p.

8. Kuzmina, N.V. (1990). Professionalism of the teacher's personality. Moscow: APN, 149 p.

9. Kucheriavyi, O.H. (2015). Career Opportunities: Personal Level: Monograph. "Slovo" Publishing House, 224 p.

10. Loginov,a N.G. (2011). Research of professional significance of motivation of the student-bachelor of psychology. Humanities and Education, no. 1, pp. 109-112.

11. Lukyanova, L.B. (2017). The educational needs of an adult are the basis for the functioning of the educational environment. Information and communication technologies in modern education: experience, problems, perspectives. Lviv: LSU BDZ, Public. 5, pp. 358-364.

12. Sayuk, V.I. (2012). Professional competence as a basis for the development of a modern teacher in the system of postgraduate pedagogical education. New Pedagogical Thought, no. 3(71), pp. 57-61.

13. Tilmak, O.M. (2009). Components of competence structures. Science-Pract. Journal of Southern Sciences. Center of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, no. 1, pp. 128-134.

14. Shevchenko, O. (2019). Pedagogical conditions of preparation of foreign medical students in the process of studying the Ukrainian language. Aesthetics and ethics of pedagogical action. Coll. Scient. Papers, Public. 20. 200 p.

15. Yamchuk, T.Yu. (2017). Development of professional qualities of the future specialist's personality. Psychological and pedagogical features of personality development in the educational space: Coll. abstracts Ukrainian. Research Practice Conf. Mukachevo, pp. 191-193.

Размещено на Allbest.ru