Особливості навчання іноземної мови старшокласників із ДЦП

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості навчання іноземної мови старшокласників із ДЦП

Щерба Н.С.

Згідно з матеріалами Саламанкської декларації, провідного міжнародного документа, що стосується прав осіб з інвалідністю на освіту, всі діти з особливими освітніми потребами повинні мати можливість вступати до загальноосвітніх шкіл з інклюзивною орієнтацією, якщо в них немає інших показань. До останніх належать, зокрема, сліпота, глухота та комплексні порушення стану здоров'я, особливо в поєднанні з інтелектуальними розладами. Практичне запровадження вимоги щодо організації інклюзивного навчання дітей зі складними формами інвалідності передбачає врахування всього розмаїття їхніх індивідуальних відмінностей. У випадку навчання іноземної мови старшокласників з такими комплексними порушеннями, як ДЦП, вчитель повинен оволодіти інструментарієм, що дозволив би йому систематизувати ці індивідуальні відмінності учнів, до яких належать: їхні фізичні, сенсорні та пізнавальні можливості, навчальні обмеження і стійкі труднощі, особливі освітні потреби, навчальні та професійні інтереси. Однак відповідна підготовка майбутніх педагогів знаходиться сьогодні на етапі свого становлення, оскільки лише в окремих ЗВО викладаються відповідні дисципліни. Проведений аналіз наукової літератури також показав відсутність відповідних публікацій. Виявлені суперечності підтверджує актуальність обраної теми дослідження.

У статті представлено зразки анкет батьків і учнів із ДЦП, в також експрес-досьє, що дозволить учителю іноземної мови систематизувати одержану інформацію. Запропоновані анкети є інструментом для збору даних щодо можливостей учня: самостійно ходити, стояти, сидіти; брати участь в іншомовному продуктивному і рецептивному мовленні; його можливості самообслуговування, стійкі навчальні труднощі, особливі освітні потреби, пізнавальні можливості, навчальні інтереси, сильні сторони, а також установки на майбутню професію, якщо такі є. Одержана та систематизована інформація дозволить учителю іноземної мови запровадити диференційоване, індивідуалізоване і практикоорієнтоване навчання, організувати додаткову корекційну роботу з учнем і проводити моніторинг результатів навчання за Індивідуальною програмою розвитку дитини.

Ключові слова: дитячий церебральний параліч, інклюзивне навчання, іноземна мова, анкета, експрес-досьє.

Як зазначено в матеріалах Саламанкської декларації та Програми дій з освіти осіб з особливими потребами, ратифікованих в Україні, дітям з інвалідністю необхідно надавати можливість вступати до звичайних шкіл з інклюзивною орієнтацією (якщо немає інших показань). Інклюзивне навчання має організовуватися засобами педагогічних методів, здатних забезпечити ефективну освіту для більшості дітей. Для цього в документі рекомендовано розробляти і застосовувати освітні системи та програми таким чином, щоб ураховувати все розмаїття особливостей, здібностей, інтересів і навчальних потреб учнів [1].

Інклюзивне навчання іноземної мови (далі - ІМ) учнів із дитячим церебральним паралічем (далі - ДЦП) вимагає від учителя володіння комплексним інструментарієм, що дозволив би виявити та систематизувати їхні можливості, навчальні труднощі й відповідні особливі освітні потреби (далі - ООП), оскільки це комплексне порушення може мати різноманітні клінічні прояви. Проте, як показав аналіз освітньо-кваліфікаційних програм за спеціальністю 14.02 Середня освіта (Мова і література (англійська)), наявних на офіційних веб-сайтах провідних закладів вищої освіти України, лише в деяких із них передбачена відповідна підготовка студентів (наприклад, у ЖДУ імені Івана Франка викладається дисципліна за вибором закладу освіти «Іншомовна освіта дітей з особливими потребами», а в УДПУ імені Павла Тичини - «Основи інклюзивної освіти»). Тому в сучасній середній іншомовній освіті виникає суперечність: з одного боку, від учителя ІМ очікують виважених заходів щодо ефективного включення всіх дітей з ООП до навчального процесу, а з іншого - система відповідної підготовки досі знаходиться на етапі становлення.

Як показує проведений аналіз наукової та освітньо-нормативної літератури, визначення понять «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю» та «дитина з особливими освітніми потребами» запропоновані в Законі України «Про освіту», Національній доповіді «Про становище осіб з інвалідністю», у Всесвітньому плані з охорони здоров'я осіб з інвалідністю 2014-2021 та низці інших документів. Сутність поняття «дитячий церебральний параліч», його клінічні прояви та класифікацію форм вивчали такі науковці, як: К. Бобат, Б. Бобат, 1964, 1983; Л. О. Бадалян, Л. Т Журба, О. В. Тімоніна, 1988; Д. Р Штульман, О. С. Левін, 2002; О. Качмар, 2009; В. І. Козявкін, 2011 та ін. Особливості інклюзивної освіти дітей з інвалідністю охарактеризовані в роботах таких учених, як: J. Jenkinson, 2000; T. Loreman, J. Deppeler, D. Harvey, 2005; Л. І. Даниленко, 2007; А. А. Колупаєва, Н. З. Софій, Ю. М. Найда, 2007; K. Snow, 2008; А. А. Колупаєва, 2009; І. Б. Кузава, 2012; Л. Гупало, Р. Юськевич, 2013; О. Бохно, 2015; Н. В. Гладких, 2015; Н. А. Дубовська, 2015; М. Є. Чайковський, 2015. Дидактичні та методичні передумови навчання учнів з особливими освітніми потребами вивчались: C. A. Tomlinson, 2000, B. C. Gartin, N. L. Murdick, M. Imbeau, D. E. Perner, 2002; А. Луговським, М. Сварник, О. Падалкою, 2008; О. М. Таранченко, Ю. М. Найдою, 2012; О. В. Гаяш, 2013; Т. В. Сак, 2015; В. В. Нечипоренко, Ю. С. Сілявіною, 2018 та ін.

У ході проведеного аналізу наукової літератури не було виявлено джерел, в яких був би запропонований інструментарій для проведення учителем ІМ комплексного аналізу індивідуальних відмінностей учнів із ДЦП, що зумовило формулювання мети нашого дослідження.

Зважаючи на вказану вище суперечність, метою цієї публікації стало розроблення інструментарію для вивчення індивідуальних можливостей, труднощів, потреб та інтересів старшокласників із ДЦП, що дозволило б індивідуалізувати їх навчання ІМ.

Питання про навчання учнів з ООП у старшій школі регламентуються чинними освітньо-нормативними документами. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 585», загальний термін навчання учнів з ООП у загальноосвітніх навчальних закладах для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (тобто у спецшколах і навчально-реабілітаційних центрах), становить 13 років (старший етап включає 11-12 класи) [2]. У масових школах не передбачено навчання частини старшокласників з ООП. До них, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 585 «Про встановлення строку навчання у загальноосвітніх навчальних закладах для дітей з особливими освітніми потребами», належать: учні з тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного і порушеннями розумового розвитку [3]. Окрема категорія учнів не навчається взагалі у зв'язку з тяжкими комплексними порушеннями стану здоров'я. Для решти учнів ІМ є однією з важливих передумов забезпечення їх подальшої соціальної інтеграції. Тому оптиміза- ція навчального процесу вимагає від учителя аналізу можливостей, навчальних труднощів (і, зокрема, тих із них, що є стійкими до корекції і називаються в англомовній науковій літературі «learningdisabilities»), а також відповідних особливих освітніх потреб, інтересів і здібностей.

Розглянемо інструменти, що були розроблені нами для комплексного аналізу індивідуальних відмінностей учнів з ООП (зокрема, з ДЦП).

1. Анкета для батьків. Її заповнення дозволяє вчителю ІМ:

- з'ясувати можливість учня самостійно ходити, стояти, сидіти;

- проаналізувати можливості учня, що стосуються його участі в іншомовному продуктивному мовленні: здатність писати і розмовляти;

- виявити можливості учнів, що стосуються участі в рецептивних видах мовленнєвої діяльності: в аудіюванні та читанні;

- з'ясувати можливості учнів щодо самообслуговування;

- виявити стійкі навчальні труднощі (дислалію, дислексію, дисграфію тощо), якщо такі відомі батькам;

- оцінити пізнавальні можливості дитини (пам'ять, увагу, мислення);

- виявити навчальні інтереси, сильні сторони учнів, а також їхні установки на майбутню професію, якщо такі є.

Як можна помітити, в більшості пунктів представленої анкети додається запитання щодо особливих освітніх потреб учнів, якщо вони відомі батькам. церебральний параліч іноземна мова

З метою систематизації різнопланової інформації, що може бути одержана вчителем з анкет, нами було розроблено експрес-досьє (див. рис. 1).

Рис. 1. Приклад експрес-досьє

Як можна помітити з прикладу експрес-досьє, наведеного вище, у центрі (А) можна акумулювати інформацію, що стосується прізвища, імені та інтересів учня. У праву секцію (Б) можна вписати його сильні сторони, внизу (В) - його труднощі та обмеження (якщо такі існують), у ліву секцію (Г) - адаптаційні заходи, яких вчитель вирішує вжити (та, якщо адміністрацією школи вирішено вдатись до модифікації, - відповідні заходи). Нарешті, зверху (Д) можна включити цілі, які вчитель ставить перед собою стосовно конкретного учня. Вони є додатковими до стандартних цілей, що скеровують процес навчання ІМ учнів із типовим розвитком.

Висновки

Комплексне вивчення індивідуальних відмінностей учнів з ДЦП має низку переваг, оскільки це дозволить вчителю:

- проводити диференційоване навчання ІМ (наприклад, за моделлю learnerautonomy), за якого учні можуть обирати завдання із запропонованого меню завдань, об'єднуватися в різноманітні «однорідні групи» і в кінці уроку фіксувати результати роботи в індивідуальних відомостях;

- проводити індивідуалізоване навчання ІМ, адаптуючи окремі завдання до можливостей окремого учня з ДЦП;

- проводити практикоорієнтоване навчання ІМ, що передбачає збагачення навчального процесу проблемними комунікативними завданнями повсякденного чи квазіпрофесійного характеру (тобто такими, що імітують професійну діяльність, до якої учні виявили інтерес);

- полегшити моніторинг розвитку учня засобами ІМ.

Перспективою для подальшого наукового дослідження є розроблення засобів (наприклад, збірників вправ) корекції стійких навчальних труднощів учня, які може використати вчитель.

Використана література

1. Саламанкская декларация и рамки действий по образованию лиц с особыми потребностями. ЮНЕСКО.URL: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/pdf/salamanka.pdf(дата звернення: 7.08.2018).

2. Постанова Кабінету Міністрів України № 780 «Про внесення змін до постанови від 23 квітня 2003 р. № 585». Законодавство України.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/780-2010-%D0%BF(дата звернення: 16.09.2018).

3. Постанова Кабінету Міністрів № 585 «Про встановлення строку навчання у загальноосвітніх навчальних закладах для дітей з особливими освітніми потребами». Законодавство України.URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/585-2003- %D0%BF(дата звернення: 15.09.2018).

Размещено на Allbest.ru