Компендіум основних понять: стислий виклад засад формування нормативно-правової компетентності майбутніх учителів початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Компендіум основних понять: стислий виклад засад формування нормативно-правової компетентності майбутніх учителів початкової школи

Грицько В.В.

Життя будь-якої соціальної спільності характеризується впорядкованістю громадських відносин. Стан впорядкованості досягається соціальним регулюванням (нормативним та індивідуальним). Питання управління у сфері освіти набули в педагогічній теорії і практиці особливого значення. Передусім це пов'язано з переходом загальноосвітньої школи на нові освітні стандарти, саме тому сучасний учитель початкової школи (далі - УПШ) повинен знати основи нормативно-правової діяльності й уміти орієнтуватися в різних документах. Актуальність цього положення підтверджується сучасними вимогами в галузі освіти:

1) на підставі наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження галузевої Концепції розвитку неперервної педагогічної освіти» кожен педагогічний працівник повинен бути готовий до здійснення виховної, навчальної, методичної, організаторської, діагностичної, управлінської діяльності [4];

2) наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Концептуальних засад розвитку педагогічної освіти в Україні та її інтеграції в європейський освітній простір» встановлено, що кожен педагог зобов'язаний: знати стандарти загальної освіти, нормативні правові, керівні й інструктивні документи; вміти будувати власну професійну діяльність згідно з нормативними актами; розуміти документацію інших фахівців (психологів, дефектологів, логопедів тощо) [5];

3) згідно з постановою Кабінетів Міністрів України «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 р.», педагог, який здійснює професійну діяльність, повинен опиратися на стандарти; знати нормативні документи з питань навчання і виховання дітей і молоді; враховувати основи законодавства щодо прав дитини і закони у сфері початкової освіти [6].

В умовах масштабної розбудови правової держави в сучасній Україні правова освіта набуває особливого значення для формування правової культури і правосвідомості особистості, її вмінь легальними засобами правомірно діяти в різноманітних життєвих ситуаціях. Тому нормативно-правова підготовка вчителя початкової школи стає обов'язковим складником його професійної компетентності, що дозволяє характеризувати педагога як успішного суб'єкта педагогічної діяльності, як менеджера освітніх послуг.

Формуванню правової компетентності особистості фахівця присвячено праці Дж. Вейлланта, М. Маркової, О. Панової та ін. Проблемі формування правосвідомості й правової культури майбутніх учителів присвячено праці Г Васяновича, М. Городинського, М. Подберезського, І. Романової, Г Фірсова й інших науковців. Результати аналізу наукової літератури свідчать про те, що наявна ситуація щодо правової підготовки майбутнього вчителя повинна бути співвіднесена з реаліями сучасних вимог до високого рівня професіоналізму вчителя, який передбачає і його правову освіту. Тому одним із завдань педагогічних коледжів є підготовка вчителя, який має нормативно-правову компетентність як важливий складник професійної компетентності, що відбиває його професіоналізм. В інтересах формування нормативно-правової компетентності майбутнього вчителя початкової школи необхідно мати сукупність правових навчальних курсів, які б супроводжували навчання студентів протягом усього періоду їх підготовки в педагогічному коледжі, виконували б базову функцію в розкритті спеціальних правових тем у дисциплінах професійної підготовки [3, с. 9].

Формування нормативно-правової компетентності майбутніх УПШ як професійно значущої якості є надзвичайно актуальним, адже стратегічним завданням сучасного суспільства є побудова правової держави та формування громадянського суспільства. Школа покликана забезпечити перспективне виконання цього завдання, починаючи з реформування внутрішньошкільних відносин і створення на базі загальноосвітніх установ осередків громадянського суспільства, які виховують його майбутніх членів. Реформування вну - трішньошкільних освітніх відносин має здійснюватися правовими засобами і шляхом освоєння (передусім працівниками освіти та педагогами) правового простору. Це зумовлює зростання значення нормативно-правової компетентності майбутніх учителів початкової школи, робить цю якість професійно необхідною.

Уточнимо сутність і зміст поняття «нормативно-правова компетентність» у сучасних умовах із педагогічної позиції для подальшої актуалізації навчального матеріалу в професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи. У вивченні цього феномена базуємося на тому, що нормативно-правова компетентність УПШ є складовою частиною управлінської компетентності в управлінні ресурсами, людьми (які навчаються), інформацією, діяльністю або управління якістю [8, с. 564]. Тобто нормативно-правова компетентність учителя є складним інтегративним утворенням у цілісній структурі особистості педагога, що охоплює загально - правові й професійно-педагогічні знання, вміння та професійні якості, необхідні для здійснення правового виховання учнів і організації власної професійної діяльності в межах правового поля [3, с. 10]. Нормативно - правова компетентність учителя початкової школи зумовлена здатністю застосовувати сукупність професійно-правових знань чинного законодавства, вміння використовувати набуті правові знання в професійній діяльності для подолання правового нігілізму, здійснювати профілактику правопорушень школярів.

Загалом формування нормативно-правової компетентності майбутніх УПШ розгортається в часі й у просторі, є процесом взаємодії мінливих ситуаційних чинників із відносно постійними особистісними характеристиками. Цей процес має зовнішній (об'єктивний) і внутрішній (суб'єктивний) аспекти. Зовнішній аспект формування виявляється у формі дії, а внутрішній аспект, який характеризує ставлення суб'єкта до власної поведінки в процесі формування нормативно-правової компетентності і до його результатів, є водночас психологічним регулятором процесу формування нормативно-правової компетентності і відображенням його у свідомості суб'єкта. Суб'єктивний аспект не просто супроводжує дію, а й передує їй.

Під час розгляду педагогічних умов забезпечення змісту правової освіти майбутнього вчителя М. Городиський зазначає, що близькими понятійно до терміну «нормативно-правова компетентність» є поняття «правова культура» і «нормативно-правова (документаційна) діяльність», однак між ними є деякі відмінності. Поняття «культура суб'єкта» відображає поєднання загальної і специфічної культури людини та передбачає відтворення наявного досвіду, є мірою або способом життєдіяльності та творчої самореалізації суб'єкта (особистості) [2, с. 158].

Правова культура в загальному вигляді розуміється як компонент професійно-управлінської культури і визначається як вільне володіння системою правових знань, умінь і навичок, які дають змогу розуміти чинні закони, юридичні норми, вміло розбиратися в них і застосовувати в професійній педагогічній діяльності [1, с. 267]. У системі понятійно-термінологічного апарату правової культури суб'єкта базовим поняттям є термін «компетентність», що відображає здатність і готовність особистості до діяльності. Від здібностей залежить швидкість, якість і рівень сформованості компетентності, а від готовності - оволодіння сукупністю теоретичних знань і відповідних умінь і навичок. Отже, нормативно-правова компетентність майбутніх УПШ є інтегральною якістю дій, які реалізовуватимуться на базовому і професійної рівнях, і забезпечуватиме ефективне використання в професійній діяльності законодавчих та інших нормативно-правових документів органів влади для вирішення відповідних професійних завдань.

У межах статті важливим є розгляд нормативно-правової діяльності вчителя початкової школи, яка, на думку О. Іваній, є процесом використання в педагогічній діяльності офіційних документів для забезпечення навчання і виховання молодших школярів у сучасних умовах [3, с. 3]. Будь-яка професійна діяльність регламентується певними нормативно-правовими актами, без знання і розуміння яких якісна та результативна діяльність неможлива. Вчителеві необхідне чітке знання нормативно-правової бази своєї професійної діяльності, свого правового статусу для того, щоб ефективно здійснювати захист своїх особистих прав і свобод. Самоконтроль вчителя за своєю діяльністю повинен здійснюватися на підставі правових знань та правосвідомості [1, с. 267]. Тому нормативно-правову компетентність майбутніх УПШ розглядаємо як здатність і готовність до нормативно-правової діяльності, яка виявляється в особистісно усвідомленому позитивному ставленні, наявності глибоких, міцних знань і вмінь, спрямованих на вирішення професійних завдань.

Припускаємо, що ефективність формування нормативно-правової компетентності майбутніх УПШ у педагогічних коледжах зумовлюється такими чинниками: орієнтацією процесу формування нормативно - правової компетентності майбутніх УПШ на забезпечення правового характеру освітніх відносин у загальноосвітньому закладі; використанням в освітньому процесі мотиваційних методик із концентруванням потреб педагогів у формуванні власної нормативно-правової компетентності; знанням педагогом власного правового статусу і правового статусу партнерів з освітніх відносин (з метою реалізації та захисту власних прав та інтересів, а також поваги та захисту прав й інтересів контрсуб'єкта цих відносин) [7, с. 32]; інтеграцією теоретичного освоєння парадигм нормативно-правової компетентності та практики реалізації організаційних форм і наукових методів правової поведінки в конкретних освітніх ситуаціях.

Висновки. Отже, на основі здійсненого аналізу психолого-педагогічної літератури із проблеми формування нормативно-правової компетентності майбутніх учителів початкової школи узагальнюємо, що:

1) нормативно-правова компетентність є обов'язковою складовою частиною професійної майстерності вчителя початкової школи;

2) будь-які освітні реформи, інновації потребують ґрунтовної теоретичної підготовки майбутніх УПШ, яка неодмінно передбачає правову освіту - ознайомлення з нормативно-правовим забезпеченням нововведення;

3) формування нормативно-правової компетентності є безперервним процесом, оскільки нормативно - правова база оновлюється постійно;

4) розвиток нормативно-правової компетентності майбутніх учителів початкової школи повинен відбуватися всіма можливими засобами на основі різних форм організації;

5) робота з підвищення правової грамотності вчителя початкової школи щодо знання основних нормативно-правових документів у межах професійної діяльності має стати обов'язковою на всіх рівнях професійної підготовки та підвищення кваліфікації.

Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо в розробленні навчально-методичного забезпечення для цілеспрямованого формування нормативно-правової компетентності майбутніх учителів початкової школи.

Використана література

право вчитель педагогічний коледж

1. Галдецька І. Теоретичні основи формування правової компетентності у майбутніх учителів як педагогічна проблема / І. Галдецька // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. - Серія «Корекційна педагогіка та спеціальна психологія». - 2014. - Вип. 28. - С. 265-269.

2. Городиський М. Педагогічні умови забезпечення змісту правової освіти майбутнього вчителя: монографія / М. Городись - кий. - 3-є вид., змін. та доп. - Київ: КНТ, 2007. - 520 с.

3. Іваній О. Структурно-змістова модель формування правової компетентності майбутнього вчителя у навчально-виховному процесі університету: автореф. дис…. канд. пед. наук: 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти»; Харківський нац. ун-тет ім. В.Н. Каразіна. - Харків, 2012. - 20 с.

4. Про затвердження галузевої Концепції розвитку неперервної педагогічної освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 14 серпня 2013 р. №1176 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/36816/ (дата звернення: 17.09.2018 р.).

5. Про затвердження Концептуальних засад розвитку педагогічної освіти в Україні та її інтеграції в європейський освітній простір: наказ МОН від 31 грудня 2004 р. №988 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/ Vishya_osvita/3145/ (дата звернення: 14.03.2018).

6. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 р.: постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. №988-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/54258/ (дата звернення: 14.03.2018).

7. Шамова Т. Формирование нормативно-правовой компетентности педагогических кадров: [учеб. пособ.] / Т. Шамова, А. Худин. - Москва: Педагогическое общество России, 2007. - 96 с.

8. Ярошинська О. Освітній простір вищого навчального закладу як континуум для проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх фахівців / О. Ярошинська // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2014. - Вип. 35. - С. 558-567.

Размещено на Allbest.ru