Інтерактивні технології формування толерантного ставлення вчителів початкових класів до учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський національний педагогічний університет

Інтерактивні технології формування толерантного ставлення вчителів початкових класів до учнів

Люлька Г.А.

Постановка проблеми. Професія пе дагога традиційно вважається досить складною для засвоєння і реалізації. Тим ча сом ця професія є однією з найважливіших, без якої суспільство не в змозі підтримувати своє існування, реалізуючи спадкоємність по колінь. Педагог повинен проявляти не тільки інтерес до своєї діяльності, а й певні особистісні якості, які забезпечують його професійний розвиток.

Успішна діяльність вчителя початкових класів в особистісно-орієнтованій моделі освіти можлива за наявності толерантного світогляду і дотримання толерантності в поведінці. Педаго гічна взаємодія з використанням інтерактивних технологій характеризується високим ступенем інтенсивності спілкування її учасників, спіль ною діяльністю, цілеспрямованою рефлексією учасників над результатами своєї діяльності і взаємодії, забезпечуючи ефективне формуван ня толерантного ставлення до учнів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти толерантного ставлення вчите лів початкових класів розглядаються в працях І. Алєксєєвої, В. Комісарова, Н. Коиух, І. Корун- ця, Л. Латишева, О. Матієнко, В. Провоторова, Н. Стасюк, Л. Черноватого та ін. Проблему за стосування інтерактивних технологій задля про фесійного розвитку педагогів вивчають Н. Гера симович, В. Гузєєв, О. Каменюк та ін.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Актуальність досліджува ної проблеми полягає в тому, що аналіз наукової літератури свідчить про недостатнє висвітлення процесу формування толерантного ставлення вчителів початкових класів до учнів, вагоме місце серед яких займають інтерактивні технології.

мета статті. Метою роботи є аналіз ролі і особливостей використання інтерактивних тех нологій для формування толерантного ставлен ня вчителів початкових класів до учнів.

Виклад основного матеріалу. Педагогічна толерантність є істотним проявом ключових ком- петенцій, оскільки повністю відповідає вимогам метапредметності, узгоджується з основними ці лями освіти, структурою діяльності суб'єкта і сут ністю процесу придбання соціального досвіду.

Педагогічна толерантність -- це інтегративна динамічна професійна особистісна якість, що ви являється в діяльності педагога і є засадою його особистісного і професійного розвитку, цінніс ного ставлення до всіх суб'єктів освітнього про цесу. Відповідно до неї вчитель, маючи власну життєву позицію, поважає і визнає право іншого сприймати, мислити і діяти інакше, розрізняє цінність різноманіття, а також готовий будувати взаємодію з урахуванням різних точок зору учас ників освітнього процесу [2, с. 39].

Формування толерантності, переконує Н. Ко- тух, відбувається в ході включення вчителів по чаткових класів в різні види діяльності через апробацію привласнених цінностей як внутріш нього регулятива поведінки. Необхідно вико ристовувати наявний потенціал змісту освіти, збагачуючи її в інформаційному, діяльнісному та рефлексивно аспектах, зокрема, розкриваючи особливості розуміння сутності (дефініція, види, рівні сформованості, критерії) і проявів (в сучас ному інформаційному середовищі, навчально- виховному процесі, міжособистісному спілкуван ні) толерантності [3, с. 4].

О. Матієнко наголошує, що вказаний процес реалізується не тільки за рахунок створення до ступу до відповідної інформації, але і за рахунок технологій, які залучають педагогів до регульо ваної цінністю толерантності діяльності. Ними виступають, на думку науковця, інтерактивні пе дагогічні технології, за яких учасники освітнього процесу взаємодіють один з одним, приймають участь у діалозі, обмінюються інформацією, спіль но вирішують проблеми і завдання, моделюють ситуації і т.д. Вони передбачають самостійне і гру пове вирішення вчителями початкових класів заданих ситуацій, що сприяє не тільки привласненню толерантних установок, але й вираженню толерантної поведінки [4, с. 30].

Провідними для формуванні толерантнос ті у вчителів початкових класів є, як стверджує Н. Стасюк, такі інтерактивні технології, як: гру пове обговорення, дискусія, мозковий штурм, ро бота в парах і мікрогрупах, обговорення конкрет них ситуацій, круглий стіл, рольова гра, творче завдання та розробка проекту [5, с. 47].

Групове обговорення заохочує активну участь кожного в розвивальному процесі. До викладача (ведучого) ставиться вимога чітко виділити про блему, над вирішенням якої буде проводитися ро бота. Результатом групового обговорення є групове рішення, винесене спільно з викладачем. Найчас тіше цей метод може бути використаний спільно з іншими при підведенні підсумків. Сама форма ро боти, при якій відбувається зіткнення різних точок зору, сприяє реалізації толерантної поведінки як сприятливої для результативного проведення обго ворення. В рамках цієї технології привласнюється ціннісне ставлення, оскільки зіткнення інтересів учасників провокує їх конструктивний розвиток.

Повною мірою це ж стосується і дискусії, що створює загальне поле розумової діяльності і до зволяє виявляти і зіставляти різні точки зору, знаходити рішення спірних питань. Вплив дис кусії на формування толерантності полягає в тому, що в її процесі відбувається емоційне за лучення суб'єктів спілкування. Це дозволяє роз глядати її як засіб, що сприяє не тільки розумін ню проблеми, але й привласненню тих чи інших ідей інших учасників процесу.

Ця технологія, виявляючи розмаїття точок зору, формує особисту думку педагога, допускаючи існування інших. Технологія дискусії ґрунтується на взаємоповазі учасників, які, почергово наво дячи аргументи і контраргументи, вислуховують і намагаються прийняти точку зору один одного без обмежень власних думок, за рахунок чого роз вивається вміння взаємодіяти з іншими. Резуль тативність дискусії залежить від актуальності обраної проблеми обговорення, від прояву актив ності і такту учасників, від їх поінформованості і зацікавленості у вирішенні проблеми [1, с. 50].

Розглядаючи технологію мозкового штурму в рамках формування толерантності, відзначи мо, що мозковий штурм дозволяє не тільки вирі шувати поставлену проблему, активізуючи кре- ативні здібності вчителів початкової школи. Він являє собою спеціальним чином організовану дискусію, спрямовану на пошук визначної ідеї. Використання цієї технології стимулює творчі здібності і дозволяє за короткий час висунути рі шення (а іноді й кілька) для розв'язання пробле ми. Правильно організований мозковий штурм включає три обов'язкових етапи, шор відрізня ються організацією і правилами проведення.

На попередньому етапі проблема повинна бути чітко сформульована. Відбувається відбір учасни ків мозкового штурму, визначення ведучого і роз поділ інших ролей учасників залежно від постав леної проблеми і обраного способу проведення. інтерактивний толерантний ціннісний дискусія

Генерація ідей -- основний етап, від якого багато в чому залежить успіх всього мозково го штурму. Головне на цьому етапі -- якомога більша кількість ідей, тому не робиться ніяких обмежень щодо їх висування, що саме по собі може бути позначено як умова формування то лерантності. Вводиться повна заборона на кри тику і будь-яку (в тому числі позитивну) оцінку висловлюваних ідей, так як оцінка відволікає від основного завдання і творчого налаштування, ві таються незвичайні і навіть абсурдні ідеї.

Узагальнення, відбір і оцінка ідей дозволяє виділити найбільш цінні ідеї і отримати резуль тат мозкового штурму. На останньому етапі, на відміну від попереднього, оцінювання не обмеж ується, а навпаки, вітається. Методи аналізу та оцінки ідей можуть бути дуже різними. Успіш ність вказаного етапу безпосередньо залежить від того, наскільки «однаково» учасники розумі ють критерії відбору та оцінки ідей. Цей етап та кож стимулює розвиток толерантного ставлення до висунених в процесі мозкового штурму ідей -- найчастіше вони різноманітні і дуже сильно від різняються один від одної.

Круглий стіл також є різновидом групової дис кусії, особливістю якої є підкреслено рівне станови ще всіх учасників. Це знімає упередження, дозво ляє висловлювати особисту думку без врахування авторитету і формує толерантну орієнтацію в про цесі взаємодії. Успішність присвоєння учасниками ідеї про їх рівність, про цінність кожної думки за безпечує організація приміщення для дискусії (пе дагоги сидять навколо загального столу обличчям один до одного) і принцип «вільного мікрофона» (кожен може взяти участь в обговоренні). Резуль татом круглого столу є винесене з поставлених пи тань рішення. Доцільно використовувати цю тех нологію в період отримання первинної інформації з проблеми толерантності [7, с. 9].

Робота в парах і мікрогрупах належить до технології кооперативного навчання. Вчителі об'єднуються для виконання спільного завдання, але кожен з них виконує якусь її частину. Тех нологія дозволяє активізувати кожного педагога, формує групову свідомість і позитивну взаємо залежність, розвиває комунікативні навички. Вона сприяє присвоєнню ціннісного ставлення, допомагаючи в процесі обговорення визнати то лерантність орієнтиром життєдіяльності.

Кейс-метод (аналіз конкретних ситуацій) -- це вивчення і продукування рішення в певній ситу ації (як вигаданої, так і з практики). У контексті формування толерантності вчителів початкових класів він дозволяє змоделювати майбутню про фесійну поведінку, співвіднести теоретичне уяв лення про сутність толерантності з реальністю. Такий дещо «відірваний» від реальності аналіз ситуації дозволяє розвинути аналітичне і систем не мислення, переживати і за рахунок цього роз вивати толерантне ставлення.

Творче завдання також вимагає від педагога подання відомого теоретичного матеріалу в но вій формі. Переосмислення теоретичних знань сприяє формуванню цінностей толерантності. Крім того, творчі завдання можуть бути включе ні в інші технології: висування ідей при мозково му штурмі, складання ситуацій для кейс-методу, розробка продукту в методі проектів і т.п. Тех нологія передбачає активну творчу діяльність, в результаті якої відбувається закріплення пра вил толерантної поведінки [6, с. 6].

Розробка проектів -- одна з інтерактивних пе дагогічних технологій, що використовується для закріплення толерантних установок в процесі життєдіяльності. Залежно від масштабу постав леної перед вчителями проблеми вони самостійно набувають знання, яких бракує, використовують їх для розв'язання різних завдань, набувають ко мунікативні навички і розвивають дослідницькі вміння. У контексті формування толерантності важливим є її закріплення в процесі створення продукту -- результату виконання проекту.

Рольова гра передбачає взаємодію вчителів за ігровим правилам в процесі моделювання діяль ності. Технологія передбачає вільну імпровіза цію, завдяки чому задіюється емоційна складова і забезпечується присвоєння сформованої ціннос ті. Діяльнісна основа гри вимагає від педагогів дотримання поведінки, налаштованої ціннісною орієнтацією на толерантність, за рахунок чого за безпечується її закріплення.

Висновки

Для результативного формування толерантного ставлення вчителів по чаткових класів до учнів необхідне не тільки ви користання наявного змісту, але і його збагачення. Розширення і поглиблення змістовної та процесу альної сторін толерантності розкривається через інформаційний, діяльніший і рефлексивний ас пекти діяльності. Педагогічна толерантність по требує розширення професійних знань і уявлень за рахунок освітнього матеріалу і ціннісного став лення як готовності до толерантної поведінки.

Залучення вчителів початкових класів до ді яльності, що вимагає толерантної поведінки, про водиться за рахунок застосування інтерактивних освітніх технологій. Вони забезпечують форму вання у педагогів мотивації до засвоєння і побу дови системи знань про сутність, прояви, цінності та значущість толерантності, а також ціннісного ставлення до проблем спілкування з учнями.

Перспективами подальших досліджень є ви значення педагогічних умов використання інтер активних технологій на різних етапах формуван ня толерантного ставлення вчителів початкових класів до учнів.