Методика використання засобів фізичного виховання для формування постави та профілактики її порушень у молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Кафедра теорії фізичного виховання, фітнесу та рекреації

Курсова робота

Методика використання засобів фізичного виховання для формування постави та профілактики її порушень у молодших школярів

Виконала: Савчук Тетяна Юріївна

Луцьк 2018

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні відомості

1.1 Анатомо-фізіологічні особливості розвитку хребта дітей молодшого шкільного віку

1.2 Поняття постави, її види

1.3 Анатомо-фізіологічні особливості при порушеннях постави

1.4 Причини порушень постави і групи ризику

Розділ 2. Методи та організація дослідження

2.1 Методи дослідження

Розділ 3. Вплив фізичного виховання на формування постави

3.1 Методи дослідження порушень постави

3.2 Методики вимірювання порушення постави

Висновки

Використана література

Додаток

Вступ

Актуальність. За останні роки роль фізичного виховання значно зросла. Велике значення мають добре організовані заняття з фізичного виховання для зміцнення здоров'я, підвищення працездатності і функціональних можливостей організму. Це питання все більше привертає увагу педагогів, лікарів і батьків, адже за останні роки кількість дітей з хронічними патологіями опорно-рухового апарату збільшилася в два рази.

Постава - це мимовільне, природне положення тіла людини в стані спокою та під час руху. Її основою є хребет (пасивна частина) і м'язи (активна частина). Характер постави залежить від вигинів хребта і грудної клітки, взаємного розташування частин тулуба (голови, плечового поясу, рук, тулуба, ніг). Вона формується в процесі розвитку тіла людини. Великий вплив на формування постави мають внутрішні (перенесені захворювання, генетика) і зовнішні (умови побуту, навчання, праці, заняття фізичними вправами) чинники. Через це дуже важливо дбати про формування постави ще від народження.

Правильна постава це не тільки гарний зовнішній вигляд, але й здоров'я людини. Порушення постави негативно впливає на фізичний розвиток людини, особливо на роботу опорно-рухового апарату, серцево-судиної, дихальної та нервової систем. Правильна постава - важливий показник здоров'я. [3] хребет шкільний фізичний

У дітей з нормальною поставою створюються сприятливі умови для роботи внутрішніх органів. Такі діти рідше хворіють і легше переносять захворювання. Також правильна постава надає впевненості.

Однією з причин порушення постави є неправильне положення тіла під час сидіння за партою. Школярі дуже багато часу проводять сидячи, при цьому не звертаючи уваги на правильну поставу (горбляться, низько схиляють голову, нерівно тримають плечі, сутуляться…).

Серед причин формування неправильної постави одне з перших місць займає щоденне перенесення важких портфелів, особливо неправильне розподілення ваги (портфелі на одне плече).

Кожна друга дитина має "комп'ютерну залежність". Вони більшу половину дня проводять у віртуальному світі, сидячи за комп'ютером у неправильній позі, що призводить до того, що діти погано розвиваються, виростають слабкими і в них виникають порушення постави. Такий малорухомий спосіб життя також призводить до ожиріння чи навпаки гіподинамії.

Дуже часто батьки звертають увагу на порушення постави, коли вже є значні відхилення, які важко піддаються виправленню. Якби діти серйозно відносились до занять фізичною культурою, виконували всі вправи, а батьки звертали увагу на поставу дитини таких проблем можна було б уникнути.

Об'єкт дослідження: формування правильної постави молодших школярів.

Предмет дослідження: вплив фізичних вправ на формування правильної постави молодших школярів.

Мета дослідження: визначити вплив фізичних вправ на формування правильної постави молодших школярів.

Завдання:

1.Сформулювати анатомо-фізіологічні особливості хребта учнів молодшого шкільного віку.

2.Розглянути причини виникнення порушень постави у дітей.

3.Визначити вплив фізичного виховання на формування постави та профілактику її порушень.

Розділ 1. Теоретичні відомості

1.1 Анатомо-фізіологічні особливості розвитку хребта дітей молодшого шкільного віку

Молодший шкільний вік вважається одним з найважливіших періодів у процесі формування особистості людини. У цьому віці інтенсивніше розвиваються різні задатки, формуються моральні якості, виробляються риси характеру. Саме в даному віковому періоді закладається і зміцнюється фундамент здоров'я і розвитку фізичних якостей, необхідних для ефективної участі в різних формах рухової активності, що, у свою чергу, створює умови для активного та спрямованого формування і розвитку психічних функцій та інтелектуальних задатків дитини.

У молодшому шкільному віці йде інтенсивний розвиток усього організму. Так, щорічний ріст тіла в довжину збільшується на 3-4 см. Процес окостеніння ще не закінчено, кістки тазу остаточно не зрослися, кістки скелету легко піддаються деформації. У розвитку м'язів чітко спостерігається гетерохронність: одні м'язи у своєму розвитку обганяють інші. Так, глибокі м'язи спини, що забезпечують правильну поставу, відстають у своєму розвитку в цей період від рівня розвитку інших груп м'язів.

Оскільки м'язи та зв'язковий апарат на даному етапі онтогенезу розвинені недостатньо - потрібно велике напруження м'язів, щоб утримувати хребет у вертикальному положенні, і за несприятливих умов створюється загроза його викривлення. Правильну поставу, згідно даних сучасних наукових досліджень, мають лише 20-22% від усієї кількості молодших школярів України. Найбільша кількість порушень постави має нестійкий, функціональний характер; це означає, що постава може бути виправлена, в тому числі за допомогою продуманих комплексів фізичних вправ.

Враховуючи особливості розвитку опорно-рухового апарату, на уроках фізичної культури з використанням елементів спортивних ігор необхідно уникати великих навантажень на хребет, односпрямованого напруження м'язів тулуба, сильних поштовхів і струсів тіла, перенапруження суглобово-зв'язкового апарату та м'язів при тривалих м'язових напруженнях. Особливу увагу необхідно приділяти формуванню правильної постави. [18]

1.2 Поняття постави, її види

Постава - звичне положення тулуба в просторі, поза, обумовлена конституційними, спадковими факторами, що залежить від тонусу м'язів, стану зв'язкового апарату, вираженості фізіологічних вигинів хребта [4].

Правильна постава є однією з обов'язкових рис гармонійно розвиненої людини, зовнішнім виразом її тілесної краси і здоров'я. Хороший фізичний розвиток і міцне здоров'я дітей можливі тільки при збереженні правильної постави. Визначається вертикальне положення голови - підборіддя трішки припідняте, лінія, що з'єднує нижній край орбіти очей і мочки вуха, горизонтальна; шийно-плечові кути, утворені бічною поверхнею шиї і надпліччя, однакові; плечі розташовані на одному рівні, злегка опущені і розведені; грудна клітка симетрична і трохи виступає, живіт підтягнутий, лопатки притиснуті до тулуба, розташовані на одній горизонтальній лінії [7].

При огляді збоку правильна постава характеризується трохи піднятою грудною кліткою і підтягнутим животом, прямими нижніми кінцівками, також помірно вираженими фізіологічними вигинами хребового стовпа.

У різні вікові періоди постава дитини має свої особливості. Так, для постави дошкільнят найбільш характерними є плавний перехід лінії грудної клітки в лінію живота, який виступає на 1-2 см, а також слабо виражені фізіологічні вигини хребта. Для постави школярів характерні помірно виражені фізіологічні вигини хребта з незначним нахилом голови вперед, кут нахилу тазу у дівчаток більший, ніж у хлопчиків: у хлопчиків - 28 є, у дівчаток - 31 є. Найбільш стабільна постава відзначається у дітей до 10-12 років [14].

Постава залежить від форми гнучкості хребта, від стану нервово - м'язового та зв'язкового апарату. Завдяки фізіологічним вигинам хребтовий стовп виконує ресорну і захисну функцію спинного та головного мозку, внутрішніх органів, збільшує стійкість і рухливість хребта.

Дефекти постави полягають у зміні положення тулуба, плечового поясу і тазу, голови, що викликає збільшення чи зменшення фізіологічних вигинів хребта.

Хребет виконує опорну функцію. Його оглядають в сагітальної, горизонтальній і фронтальній площинах, визначають форму лінії, утвореної остистими відростками хребців. Звертаю увагу на симетричність лопаток і рівень плечей, стан трикутника талії, утвореного лінією талії і опущеною рукою. Нормальний хребет має фізіологічні вигини в сагітальної площини, анфас представляє пряму лінію. При патологічних станах хребта можливі викривлення як в передньозадньому напрямку (кіфоз, лордоз), так і бічні (сколіоз) [8].

У сагітальній площині розрізняють чотири фізіологічних вигину хребта: два звернені опуклістю наперед шийний і поперековий лордоза, два звернені опуклістю до них це грудний і крижово-куприковий кіфози. Сагітальна площина (від латинського "сагітти" - стріла) ділить тіло на праву і ліву половини. Відбувається згинання (нахил вперед) і розгинання хребта (нахил назад).

Існують наступні види порушення постави у сагітальної площини:

1. Порушення постави пов'язані зі збільшенням фізіологічної кривизни хребта:

а) сутулість характеризується збільшенням грудного кіфозу при одночасному згладжуванні поперекового лордозу. Голова нахилена вперед; плечі зведені вперед, лопатки виступають; сідниці сплощені.

б) Кругла спина (кіфотична постава), характеризується збільшення грудного кіфозу, з майже повною відсутністю поперекового лордозу. Звідси й назва - "тотальний" кіфоз. Голова нахилена вперед; плечі опущені і приведені, лопатки "крилоподібні"; ноги зігнуті в колінах. Відзначаються западіння грудної клітки і сплощеня сідниць; м'язи тулуба ослаблені. Прийняття правильної постави можливо тільки на короткий час [15].

в) Кругло-увігнута спина, характеризується збільшенням всіх вигинів хребетного стовпа. Кут нахилу тазу більше норми; голова і верхній плечовий пояс нахилені вперед; живіт виступає вперед і звисає. Через недорозвинення м'язів черевного преса може спостерігатися опущення внутрішніх органів. Ноги максимально розігнуті в колінних суглобах - нерідко з перерозгинанням. М'язи задньої поверхні стегна і сідничні м'язи розтягнуті [15].

2. Порушення постави пов'язані зі зменшенням фізіологічних кривизн хребта:

а) Плоска спина характеризується згладжуванням всіх фізіологічних вигинів (більшою мірою грудного кіфозу). Грудна клітка зміщена вперед; з'являються "крилоподібні лопатки". Нахил таза зменшений; нижня частина живота виступає вперед. Знижено тонус м'язів тулуба [15].

б) Плосковвігнута спина характеризується зменшенням грудного кіфозу при нормальному або декілька збільшеному поперековому лордозі. Спостерігаються при комбінованому зміні фізіологічних вигинів. Грудна клітка вузька. М'язи живота ослаблені, кут нахилу таза збільшений [15].

Фронтальна площина - ділить тіло на передню та задню сторони (нахили тулуба убік). У фронтальній площині розрізняють два види порушень постави.

1. Асиметрична, або сколіотична, постава характеризується порушенням серединного розташування частин тіла і відхиленням остистих відростків від вертикальної осі. Голова відхилена вправо або вліво; надплеіччя і кути лопаток розташовані на різній висоті, відмічається нерівність трикутників талії, асиметрії м'язового тонусу. Знижено загальна і силова витривалість м'язів. На відміну від сколіозу, не виникає протрузії хребців, і при розвантаженні хребта всі види асиметрії усуваються [20].

2. Млява постава характеризується загальною слабкістю м'язово-зв'язкового апарату, неможливістю тривало утримувати тулуб у правильному положенні, частою зміною положення тіла в просторі.

Сколіоз - це захворювання, що характеризується дугоподібним викривленням хребта у фронтальній площині, який поєднується з торсією хребців [14].

Наявність торсії є головною відміною ознакою сколіозу у порівнянні з порушеннями постави у фронтальній площині.

Торсія (torsio) - скручування хребців навколо вертикальної осі, що супроводжується деформацією їх окремих частин та зміщенням хребців відносно один одного протягом усього періоду росту хребта [7].

У верхній половині дуги викривлення остисті відростки згинаються в опуклу сторону, в нижній - в увігнуту. На увігнутій стороні сколіозу м'язи і зв'язки вкорочені, на опуклій - стягнуті. Розтягнуті м'язи на опуклій стороні розвинені значно слабше, ніж укорочені м'язи на увігнутій стороні хребетної дуги. Ребра повернені; грудина зміщена і нахилена в бік увігнутої сторони. Грудна клітина найбільше деформується сколіозом в області грудних хребців, зсув ребер викликає зміну її форми. На опуклій стороні ребра спрямовані косо вниз і вперед, проміжок між ребрами розширено.

На увігнутій стороні ребра менш нахилені спереду і розташовуються близько один до одного. Лопатки знаходяться на різній висоті. Таз нахилений навколо крижів [17].

Ці структурні зміни проводять до порушення діяльності серцево-судинної та дихальних систем, шлунково-кишкового тракту, інших систем організму.

Розрізняють три ступені порушення постави

1. Перша ступінь характеризується зміною тонусу м'язів. Всі дефекти постави зникають, коли людина випрямляється. Порушення легко виправляється при систематичних заняттях корегуючої гімнастикою [10].

2. Другий ступінь характеризується змінами в зв'язковому апараті хребта. Зміни можуть бути виправлені лише при тривалих заняттях корегуючої гімнастикою під керівництвом медичних працівників [10].

3. Третя ступінь характеризується стійкими змінами в міжхребцевих хрящах і кістках хребта. Зміни не виправляються корегуючої гімнастикою, а вимагає спеціального ортопедичного лікування [10].

1.3 Анатомо-фізіологічні особливості при порушеннях постави

Постава дитини, з позиції фізіологічних закономірностей, є динамічним стереотипом і в ранньому віці носить стійкий характер, легко змінюючись під дією позитивних чи негативних факторів. Гетерохронність розвитку кісткового, зв'язкового, суглобового апарату і м'язової системи є основою нестійкості постави. Непомірність розвитку зменшується в міру зниження темпів зростання опорно-рухового апарату і стабілізується до закінчення росту людини.

При правильній поставі всі частини тіла розташовані симетрично, щодо хребта, немає поворотів тазу і хребців в горизонтальній площині, вигинів хребта або косого розташування тазу у фронтальній площині, остисті відростки хребців розташовані по середній лінії спини. Проекція центру ваги тіла при гарній поставі знаходиться в межах площі опори, утвореної стопами, на лінії, що з'єднує передні краї щиколоток [11].

Пропорції тіла з віком змінюються: розміри голови зменшуються, кінцівок - збільшуються. Тому стійке вертикальне положення тіла в різні вікові періоди досягається за рахунок різного розташування частин тіла і різних зусиль м'язів, що підтримують тулуб. [1].

При нормальній поставі, у школяра плечі розташовані горизонтально, лопатки притиснуті до спини (не виступають). Фізіологічні вигини виражені помірно. Випинання живота зменшується, передня поверхня черевної стінки розташована впереді від грудної клітки. Права і ліва половини тулуба симетричні. Остисті відростки розташовані по середній лінії, ноги випрямлені, надпліччя опущені і знаходяться на одному рівні. Грудна клітка симетрична, молочні залози у дівчат і соски у юнаків симетричні, знаходяться на одному рівні. Трикутники талії (просвіти між руками і тулубом) добре помітні і симетричні. Живіт плоский, втягнутий, по відношенню до грудної клітки. Фізіологічні вигини добре виражені, у дівчат підкреслять поперековий лордоз, у юнаків - грудний кіфоз [4].

Неправильна постава негативно впливає на роботу внутрішніх органів: не може робота серця, легенів, шлунково-кишкового тракту, зменшується життєва ємність легень, знижується обмін речовин, з'являються головні болі, підвищується стомлюваність, падає апетит, дитина стає млявою, апатичною, уникає рухливих ігор.

1.4 Причини порушень постави і групи ризику

Порушення форми хребта у школярів може бути викликано різними причинами:

1. Вроджені дефекти. Стосуються, перш за все, клиновидних хребців, що зрослися і зайвих ребер. Ці дефекти досить небезпечні, але досить рідкісні (не більше 0,5-0,25% всіх випадків). Проявляються дуже рано і вимагають надзвичайно інтенсивного лікування. При вроджених дефектах сколіоз зазвичай поєднується з деформацією грудної клітини, кіфозом і лордозом [3].

2. Родові травми. При важких пологах страждає головний мозок дитини, порушується симетрія іннервації (постачання, будь-якого органу або тканини нервами, що забезпечують їх зв'язок з центральною нервовою системою) тіла. Часто дефекти розвитку хребта після таких травм починають виявлятися приблизно з 5-6 років. Форма захворювання буває різною - від легкої до дуже важкою. Раніше родові травми були основною причиною порушень хребта [3].

3. Індуковані порушення. Зустрічаються дуже часто і бувають викликані зовнішніми причинами, до яких відносяться види спорту, що вимагають несиметричного навантаження різних груп м'язів (теніс, стрільба з лука, фехтування, метання спортивних снарядів і т.д.), а також гра на скрипці, звичка сидіти в "розвалку". Індукований сколіоз може розвиватись внаслідок різної довжини ніг. У цьому випадку перекошений таз викликає вигин хребта в поперековій області і з'являється контрвигин в протилежну сторону [3].

4. Різноманітні травми хребта. Травмувати хребет можна при падіннях, активних іграх, заняттях спортом. Травмований хребець або диск запускає механізм розвитку дефекту постави [3].

5. Наслідки операційних втручань і опіків. Великі пошкодження ділянок шкіри, м'язів, нервів при серйозних порожнинних операціях або опіках призупиняють розвиток постраждалих ділянок та викликають порушення постави [3].

6. Дискові грижі або обмеження великих нервів. Викликають функціональний, адаптаційний сколіоз або кіфоз [3].

7. Надмірний швидкий ріст дитини. Під час статевого дозрівання бувають періоди вибухового зростання, при цьому зростання м'язів у довжину сильно відстає від зростання скелета. І в дитини може виникнути порушення постави [3].

8. Остеохондропатія. Недорозвинення кістково-хрящового апарату [3].

9. Анатомо-конституційні типи будови хребта [6].

10. Часті інфекційні захворювання [19].

11. Незадовільне харчування [10].

12. Недостатня рухова активність [5].

13. Занадто м'яке ліжко - сприяє формуванню так званої круглої спини; занадто жорстке ліжко згладжує фізіологічні вигини хребтового стовпа і сприяє формуванню плоскої спини [19].

14. Меблі, не відповідають віку та росту дитини. Низька парта сприяє формуванню круглої спини, якщо навпаки занадто висока, школяр весь час змушений піднімати плечі вгору. Якщо школяр сидить за круглим столом, лікті не мають належної опори, тому він змушений нахилятися вперед і посилено згинати спину [11].

15. Дефекти зору [14].

16. Відсутність звички до дотримання правильної постави [8].

17. Постійне носіння тяжкості (сумки, портфелю) в одній і тій же руці або на одному і тому ж плечі [1].

18. Постійна звичка стояти, відставляючи ногу в бік [14].

19. Тривале згорблене положення тіла під час роботи [14].

20. Носіння тісного одягу [19].

21. Раннє сидіння чи вставання дитини на ніжки [19].

22. Ожиріння або ослаблення м'язів черевного преса, спини і сідничних м'язів [14].

23. Слабкість кісткової системи [14].

Дослідження показали, що далеко не у всіх дітей, що перебувають у несприятливих умовах може розвиватися те чи інше захворювання. Хоча організм дуже чутливий до різних несприятливих факторів [1].

До груп ризику належать ті люди, у яких ймовірність розвитку захворювання вище середньостатистичної. З метою профілактики члени таких груп вимагають підвищеної уваги, особливо в дитячому та юнацькому віці.

На підставі багаторічних спостережень до груп ризику можна віднести наступні категорії:

1. Діти, батьки яких мають значні порушення постави. Сколіоз у одного або обох батьків сильно підвищує вірогідність захворювання дитини

2. Діти високих батьків. Діти виростають високими, у них вірогідність захворіти на сколіоз набагато вище, ніж в інших дітей

3. Вундеркінди і діти, що навчаються в елітних школах. У спеціалізованих школах мало часу відводиться на фізичний розвиток.

4. Спортсмени. Заняття гімнастикою, акробатикою, боротьбою можуть призвести до травм хребта. Теніс, метання спортивних снарядів, бокс, веслування на каное, стрільба з лука вимагають нерівномірного розподілу навантажень на хребет і викликають розвиток сколіозу.

5. Молоді матері. Гормональна перебудова при народженні дитини сприяє розвитку у жінок захворювань хребта і суглобів.

6. Манекенниці й фотомоделі. Високі витончені дівчата (юнаки) з тонкою статурою страждають від сколіозу [3].

Розділ 2. Методи та організація дослідження

2.1 Методи дослідження

Наше дослідження є ознайомлювальним, теоретичним, порівняльним. Під час дослідження проводилось вивчення та аналіз педагогічної, медичної, спортивної літератури.

Для вирішення поставлених завдань було використано такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, вивчення документальних матеріалів, анкетування.

Основою роботи був аналіз документів й матеріалів, які сприятимуть збагаченню сучасного педагогічного знання з фізичного виховання молодших школярів.

Організація дослідження

В основу дослідження було покладено аналіз літературних джерел. Вивчені літературних джерела з цієї проблеми показали важливість проведення уроків фізичного виховання в школі.

Дослідження проводилось трьома етапами.

На першому етапі вивчалися літературні джерела, обгрунтовувалася проблема дослідження. На цьому етапі визначалися об'єкт, предмет, мета та завдання дослідження.

На другому етапі проводився детальний аналіз обраних літературних джерел, а також дані медичних оглядів підлітків, спортивних досягнень (рівня фізичного розвитку). Визначалися причини розвитку порушень постави і створювалася база питань для проведення анкетування.

На третьому етапі за результати двох перших етапів формувалася методика профілактики і лікування порушень постави за допомогою фізичних вправ. На цьому етапі були сформульовані висновки і літературно оформлявся текст курсової роботи.

Розділ 3. Вплив фізичного виховання на формування постави

3.1 Методи дослідження порушень постави

Існує різні методики для профілактики і корекції порушення постави. Фізичні вправи роблять стабілізуючий вплив на хребет, зміцнюючи м'язи, дозволяють домогтися коригуючого впливу на деформацію, поліпшити поставу, функцію зовнішнього дихання, дають загальнозміцнюючий ефект. ЛФК показано на всіх етапах розвитку сколіозу, але більш успішні результати вона дає при початкових формах сколіозу. При виникненні сколіозу проводять комплексні вправи лікувальної гімнастики: дієта, масажні прийоми механічного дозованого впливу у вигляді тертя, тиску, вібрації.

Методика масажу і самомасажу, побудована з урахуванням клініко-фізіологічних показників є ефективним засобом лікування, відновлення працездатності, зняття втоми, а головне - служить для попередження і профілактики захворювань, будучи активним засобом оздоровлення організму; фізіотерапія і гідротерапія, лікувальне плавання, лижні прогулянки, коригуюче ліжко, гіпсові корсети [6].

Попередження дефектів постави полягає в раціональному фізичному вихованні і в дотриманні гігієнічних правил вдома та в школі.

Основними засобами профілактики порушень постави є правильна організація статико-динамічного режиму, який включає в себе повний спектр ситуацій, пов'язаних з регулюванням навантажень на опорно-руховий апарат дитини. По спрямованості ці дії можуть мати як пошкоджуючий характер (наприклад, тривале перебування в неправильних статистичних позах), так і лікувальний (фізична культура і спеціальна гімнастика) [8].

Правильний статико-динамічний режим передбачає дотримання наступних правил:

1. Постіль дитини повинна бути напівжорсткою, рівною, стійкою, з невисокою, краще ортопедичною подушкою. Бажано привчити дитину спати на спині або боці, але, не згорнувшись "калачиком" [15].

2. Приходячи зі школи, дитина після обіду повинен лягти і відпочити 1-1,5 години для того, щоб нормалізувати тонус м'язів спини і звільнити від навантаження хребет. Тільки при регулярній зміні вертикального і горизонтального положення забезпечується правильний обмін речовин в міжхребцевих дисках.

3. Час безперервного перебування в положенні сидячи не повинно перевищувати 45 хв [11].

4. Дитина повинен щодня займатися оздоровчою або спеціальною гімнастикою. Мінімальна тривалість занять - 20 хвилин, оптимальна - 40 хвилин.

5. Необхідно правильно організувати робоче місце, освітлення повинно бути розсіяним і достатнім.

6. Дитячі меблі повинна відповідати таким вимогам:

· Висота столу повинна бути такою, щоб відстань від очей сидячої дитини до поверхні столу була близько 30 см.

· Висота стільця повинна бути такою, щоб стегно і гомілка становили кут 90 є.

· Бажано мати опору для шийного та грудного відділів хребта, а так само опору для стоп, щоб не викликати додаткового м'язового напруження при тривалих заняттях в статистичному режимі [11].

7. Необхідно навчити дитину сидіти в правильній робочій позі під час письма, читання під контролем педагогів та батьків. Правильна симетрична установка різних частин тіла проводиться послідовно, починаючи з положення стоп:

· Стопи в опорі на підлозі або ослоні

· Коліна над стільцем, на одному рівні (в гомілковостопних, колінних і тазостегнових суглобах ноги повинні бути зігнуті під прямим або невеликим тупим кутом)

· Рівномірна опора на обидві половини таза

· Між грудьми і столом - відстань від 1 до 2 см

· Передпліччя симетрично і вільно, без напруги лежать на столі, плечі симетричні

· Голова трохи нахилена вперед, відстань від очей до столу близько 30 см

· Зошит повернений на 30 є, нижній лівий кут аркуша, на якому пише дитина, повинен відповідати середині грудей [19].

8. Не рекомендується носити портфель в одній і тій же руці, в початковій школі краще дати дитині ранець.

9. Потрібно постійно боротися з неправильними позами. Так зване косе положення плечового пояса при писанні - коли ліва рука звисає зі столу, або косе положення тазу - коли дитина сидить з ногою, підкладеною під сідницю, або звичка стояти з опорою на одну і ту ж ногу, зігнувши іншу в коліні; ці та інші неправильні пози призводять до порушень постави.

10. Потрібно звільнити ослаблену дитину, що має дефекти постави, від будь-яких додаткових занять, пов'язаних з тривалим сидінням або асиметричною статичною позою.

11. Дитина має отримувати правильне і збалансоване харчування, що забезпечує, відповідно до віку, достатнє надходження поживини і енергетичних речовин, макро-і мікроелементів. Характер харчування багато в чому визначає стан кісткової тканини, зв'язкового апарату і "м'язового корсету" [14].

12. Достатній сон у добре провітрюваній кімнаті (для дітей 7-8 років - 9,5-10 годин, 13-15 років - 8,5-9 годин).

13. Щоденна ранкова гімнастика повинна проводитися з 4-5 річного віку з подальшими загартовуванням (обтирання, обливання прохолодною водою) [20].

14. Через 35-40 хв занять робити перерву на 3-5 хв з виконанням 3-5 вправ.

15. Щодня гуляти на свіжому повітрі 1,5-2 години, відпочивати вдень (до 1 години).

16. При недоліках зору обов'язково використовувати коригуючі окуляри.

17. Боротися з надмірною вагою.

Беручи до уваги ситуацію широкого поширення порушень постави серед сучасних дітей, можна сказати, що статико-динамічний режим, спрямований на попередження або усунення порушень, повинен супроводжуватися і тотальним "ортопедичним наглядом" з боку батьків і викладачів. [9]

Щоб справлятися з навантаженнями, хребту в рівній мірі необхідні і гнучкість (рухливість) і стійкість - сила і витривалість м'язів.

Гнучкість хребта. При нахилі вперед підліток з гарною поставою повинен зуміти, не згинаючи колін, дістати пальцями рук до шкарпеток ніг, сидячи - покласти підборіддя на коліна. При нахилі назад (стоячи, з прямими ногами) слід дістати пальцями рук до середини стегна. При нахилі вбік (не нахиляючи тулуб вперед і не повертаючи його) - дістати пальцями до бічної поверхні ноги на рівні підколінної ямки. Щоб оцінити сумарну рухливість всіх відділів хребта в горизонтальній площині, слід сісти верхи на стілець або лавку, щоб виключити поворот ніг і тазу, і повернути тулуб і голову, подивившись вбік і назад. У нормі сагітальна площина голови (ніс) повинна повернутися приблизно на 110 є. Можна не вимірювати кут транспортиром: якщо максимально скосити очі, при нормальній рухливості хребта в горизонтальній площині видно, що знаходиться прямо за спиною [8].

Нормальна гнучкість хребта у дітей молодшого віку більше, ніж у підлітків і здорових дорослих людей. Наприклад, відстань між остистими відростками 7 шийного хребта і вершиною межсідничнох складки при нахилі назад у дітей 7-11 років має зменшуватися приблизно на 6 см, у дітей 12 років і старше - на 4 см.

Набагато важливіше звернути увагу на те, щоб гнучкість не надто відхилялася від норми ні в ту, ні в інший сторону. Слід звертати увагу на асиметрію при нахилах тулуба вбік і поворотах у бік: Відмінності в обсязі цих рухів свідчить про порушення постави у фронтальній площині або сколіоз [8].

Обмеження рухливості хребта - явна ознака порушень у стані опорно-рухового апарату, а й надмірна гнучкість, особливо в поєднанні зі слабкими м'язами так само небезпечна для хребта.

М'язовий корсет. Правильна форма хребта, гарна постава забезпечуються здатністю м'язів підтримувати статичні зусилля. У формуванні постави та підтримки положення тулуба головну і важливу роль відіграє статична силова витривалість м'язів спини, живота і бічних поверхонь тулуба. М'язи повинні бути не просто сильними, а гармонійно розвиненими, здатними як довго утримувати тулуб у правильному положенні, так і розслаблятися і розтягуватися при скороченні м'язів - антагоністів під час рухів. Спазматично скорочені або слабкі, розтягнуті м'язи порушують нормальне положення хребта і викликають порушення постави. Уявіть собі погано натягнутий намет - він виглядає кривим через нерівномірні або недостатні зусилля від розтяжок. Точно так само під впливом нерівномірних зусиль м'язів або їх загальної слабкості провисає хребет [8].

3.2 Методики вимірювання порушення постави

Найпростіший метод - це встати спиною до стіни так, щоб голова, плечі, сідниці спиралися на стіну. Спробувати між попереком і стіною просунути кулак. Якщо це неможливо просунути долоню. Поставу слід вважати нормальною, якщо між попереком і стіною проходить долоня, а не кулак [6].

Для вимірювання сили та витривалості м'язів (СВМ) живота випробуваний лягає животом на край столу, а грудна частина тіла повинна перебувати за межами столу. Випробуваний піднімає верхню частину тулуба вгору на 45 градусів - при цьому руки необхідно зігнути в ліктях, кисті рук тримати за головою, плечі рук тримати паралельно підлозі, а ноги нерухомо закріпити в області гомілки. Експериментатор секундоміром вимірює час, за який випробуваний може тримати верхню частину тіла під кутом 45 градусів до поверхні столу.

Вимірювання СВМ спини проробляється таким же чином, з тією лише різницею, що випробуваний лягає на поверхню столу спиною.

Вимірювання рухливості хребта вперед, назад, вправо, вліво проводяться наступним чином: при вимірюванні рухливості хребта вперед випробуваний, стоячи на лавці, нахиляється вперед, руки тягнуться до підлоги, а експериментатор вимірює лінійкою яку кількість сантиметрів залишається до лавки, або наскільки перевищує її, від середнього пальця руки.

Вимірювання рухливості хребта назад: у досліджуваного вимірюється відстань від 7-го шийного хребця до останнього поперекового хребця. Потім досліджуваний нахиляє тулуб назад і вимірюється це ж відстань заново. Рухливість хребта спини дорівнює різниці між першим і другим вимірами.

Рухливість хребта в сторони: в досліджуваного, в положенні стоячи, вимірюється відстань від середнього пальця руки до підлоги. Потім досліджуваний нахиляється прямо в бік і знову вимірюється цю ж відстань. Рухливість хребта в бік дорівнює різниці між першим і другим вимірами.

Також можна провести анкетування. В анкету варто включити такі запитання:

Рух - основа здоров'я.

Здорова дитина повинна багато рухатися (через особливості дитячої нервової системи і м'язів). Якщо знаходитися в одній позі в положенні сидячи або стоячи доводиться довше декількох хвилин, дитина "обвисає", вертикальна навантаження переноситься з м'язів на зв'язки і міжхребцеві диски, починається формування неправильного рухового стереотипу і поганої постави. Невелика, регулярне фізичне навантаження (плавання, домашні тренажери, більше рухливих ігор і трохи менше телевізора, щоденна фізкультура) - необхідні умови нормального розвитку опорно-рухового апарату [12].

Постава в основному формується в 6-7 років, це пов'язано з основними завданнями предмета "Фізична культура" і проводиться з урахуванням вікових особливостей розвитку учнів.

Діти 6-9 років перебувають у періоді інтенсивного біологічного розвитку та активного освоєння різних форм шкільного навчання. У зв'язку з цим навчання в 1-2 класах направлено на прищеплення навички правильної постави та профілактику негативних впливів одноманітних поз і малорухливого режиму, характерного для шкільного навчання [2].

З першого дня в школі хребет дитини починає випробовувати підвищені навантаження. Гіподинамія, неправильне фізичне виховання, незручні меблі, відсутність навички правильної постави - погіршує стан опорно-рухового апарату. При сколіозі грудний відділ хребта - зігнутий опуклістю вправо, а хребці при погляді зверху - закручені проти годинникової стрілки. Такий тип порушення постави іноді називають "шкільним сколіозом".

Найчастіше першокласник робить уроки в напівтемряві, за столом, розрахованим на дорослого, і на "дорослому" стільці. Стіл знаходиться на рівні підборіддя, плечі - вище вух, спина вигинається, щоб спертися на спинку стільця - в поперековому відділі формується кіфоз (замість лордозу) або дитина сидить боком на краєчку стільця - формуючи сколіотичну поставу.

У школі - від першого до одинадцятого класу школярі сидять на стільцях і за столами, розрахованими на п'ятикласника середнього росту [20].

Легко виховати і закріпити у школярів нову правильну поставу, якщо одночасно з зміцнюючими оздоровчими заходами (раціональний розпорядок дня, повноцінний сон, харчування і загартування) учні щодня виконують різноманітні фізичні вправи.

Кожен школяр повинен виробити звичку до правильної постави. При стоянні і ходьбі вільно, без особливих зусиль, тримати голову і корпус прямо, плечі тримати на одному рівні, злегка відведені назад і нормально опущені вниз.

У школярів, які не дотримуються нормальної постави, грудна клітка поступово звужується, стає більш плоскою, кути лопаток стирчать, приймають форму крил, живіт витягується вперед, одне плече опускається нижче другого [16].

Без спеціальних заходів профілактики погана постава загрожує практично кожному школяреві. Одним із таких заходів є дотримання елементарних правил:

· Після уроків школяру (особливо) учневі молодших класів, потрібно полежати не менше години, щоб м'язи розслабилися і відпочили.

· При читанні в ліжку необхідне хороше освітлення, поза, зберігає фізіологічні вигини (напівлежачи на великий і досить жорсткої подушці з невеликим валиком під попереком), і покладена на коліна подушка, щоб книга перебувала подалі від очей, а руки лежали на опорі і не навантажували шийний відділ хребта. У такому положенні навантаження на хребет майже повністю відсутня.

· Не можна носити сумку на плечі: плече при цьому доводиться постійно тримати піднятим. Не можна носити портфель в одній і тій же руці. Ремінь сумки необхідно перекидати через шию, краще носити ранець або рюкзак.

· Спати на рівному ліжку з жорсткою основою і м'яким матрацом, з невисокою, спеціальною ортопедичною подушкою - нормальні фізіологічні вигини хребта будуть зберігатися (і під час сну).

· Необхідно більше рухатися, 20-30 хвилин на день займатися фізкультурою. Вид спорту та інтенсивність навантажень підбирати відповідно до стану здоров'я.

· У положенні сидячи щільно спиратися спиною на спинку стільця, намагатися зберігати постійний вигин. Сидіти прямо. Не згинаючи тулуба і не нахиляючи голову вперед [14].

Основними завданнями навчання постави школярів є повідомлення знань про ознаки правильної і неправильної постави, гігієнічних умовах та заходи запобігання порушень постави.

Порушення постави є однією з основних патологій фізичного розвитку школярів. Переважна більшість порушень постави у дітей шкільного віку мають набутий функціональний характер, і пов'язані з нераціональною організацією навчального процесу [5].

Висновки

Порушення постави є однією з основних патологій фізичного розвитку школярів. Переважна більшість порушень постави у дітей шкільного віку має набутий функціональний характер, і пов'язані вони з нераціональною організацією навчального процесу. Його інтенсифікація останнім часом призвела до появи у школярів патологій різних органів і систем, а також зниження загальної працездатності і наростання психофізичного перевантаження.

У молодшому шкільному віці йде інтенсивний розвиток усього організму. Так, щорічний ріст тіла в довжину збільшується на 3-4 см. Процес окостеніння ще не закінчено, кістки тазу остаточно не зрослися, кістки скелету легко піддаються деформації. У розвитку м'язів чітко спостерігається гетерохронність: одні м'язи у своєму розвитку обганяють інші. Так, глибокі м'язи спини, що забезпечують правильну поставу, відстають у своєму розвитку в цей період від рівня розвитку інших груп м'язів.

Для формування правильної постави необхідно створення раціональної середовища не тільки в освітніх установах, але і в домашніх умовах. Тому важливе значення в профілактиці порушень постави відводитися ЛФК, яка сприяє зміцненню м'язового корсета і зняттю напруги. Виховання навиків підтримки правильної постави повинно починатися в родині. З цією метою необхідно проводити бесіди з батьками та дітьми.

Поставу зумовлює безліч факторів, у тому числі і вроджені і спадкові причини, перенесені захворювання і травми. Але все ж найбільшу шкоду поставі приносить нехтування соціально-гігієнічними правилами: нераціональний спосіб життя, невідповідний фізіологічним запитам, пасивний відпочинок, не загартованість, недостатнє перебування на свіжому повітрі. Негативно впливають на поставу і невідповідні гігієнічним нормам меблі, інвентар та обладнання будинку і в школі, незручний одяг та взуття, звичка до неправильних поз.

Правильна постава дає економію сил в роботі м'язів, сприяє правильному положенню й нормальній діяльності внутрішніх органів, зміцненню здоров'я та підвищенню працездатності.

У зв'язку з цим, аналіз вивченої літератури показав, що профілактика порушень постави є важливою ланкою в гармонійному психофізичному розвитку дітей і повинна проводитися педагогом, батьками і дитиною спільно. Лише їхні спільні зусилля можуть привести до відчутного результату і гарантувати повноцінне життя підростаючому поколінню.

За даними медоглядів, у 40% обстежених школярів старших класів виявлено порушення статики (сколіоз), яка потребує лікування. Початкові явища сколіозу можуть бути виявлені вже в ранньому дитинстві, але в шкільному віці (10-15 років), він проявляється найбільш виражено.

Навчальна робота з фізичної культури розрахована на дві години на тиждень у кожному класі, тому формувати і стежити за поставою тільки на уроках фізичної культури неможливо, для цього потрібні додаткові години - години здоров'я, які часто не проводяться.

Постава може змінюватися як в кращу, так і в гіршу сторону. Зміни постави можуть походити від покращення чи погіршення роботи опорно-рухового апарату. Деякий вплив на поставу робить і центральна нервова система. Досить згадати, як виглядає людина після важкого нервового потрясіння.

Кожен робочий день насичений рухами, які пов'язані з переміщенням свого тіла і з переміщенням різних предметів у просторі. Щоб такі рухи були пластичними, виконувалися без зайвої напруги, метушливості і не шкодили формуванню правильної постави, школярів необхідно навчати правильній структурі цієї групи рухів. Основою структури таких дій є взаємини загального центру ваги і опорної площі. Добрими засобами для формування раціональних робочих поз є вправи в рівновазі, балансуванні і розслаблення.

Систематичні і розумні заняття фізичною культурою і спортом вважаються кращим засобом попередження порушень постави. Кожен вчитель-предметник на своєму уроці повинен знати, як проводити фізкультхвилинки. Особливо фізкультхвилинки обов'язкові в початкових класах.

Фізичні вправи сприяють корекції порушень постави середніх школярів. Це зайвий раз доводить доцільність використання фізичних вправ у середньому шкільному віці, тому що використання в більш пізні терміни стає менш ефективним.

Використана література

1. Вайнруб Є.М. Гігієна навчання та виховання дітей з порушеннями постави і хворих на сколіоз. - Київ: Вид-во "Здоров'я", 2010. - 133 с.

2. Валецька Р.О. Основи валеології: Підручник/ Р.О. Валецька - Луцьк: Вид-во "Волинська книга", 2007. - 348 с.

3. Гітт В.Д. Зцілення хребта. - Москва: Вид-во "Лабіринт Прес", 2006. - 256с.

4. Гринене Э.Ю. Особенности осанки и позы сидения подростков, в зависимости от их физической активности /Э.Ю. Гринене, П.В. Заховаевас, О.З Русицкайте // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2009. - № 2/3.- С. 5

5. Гусєв, В. Формування правильної постави на уроках фізичної культури в початкових класах / В. Гусєв // Фізичне виховання в школі. - 2008.- № 1.- С. 34-39.

6. Дашина, О.Г. Профілактика порушення постави в умовах школи / О.Г. Дашина // Фізичне виховання в школах України. - 2011. - № 9. - С. 24-27.

7. Ковтонюк, О. Гармонія дитячого хребта: профілактика сколіозу у школярів / Оксана Ковтонюк // Освіта України. - 2013. - № 38. - С. 13.

8. Кондратьєва О.В. Фізична реабілітація в разі порушення постави: конспект відкритого інтегрованого уроку з фізичної реабілітації / О.В. Кондратьєва // Основи здоров'я. - 2011. - № 9. - С. 15-19.

9. Курпан, Ю.И. Осанка и корригирующие упражнения / Ю.И. Курпан // Физическая культура в школе. - 2011. - № 2. - С. 36-39.

10. Курумчіна В.В. Хребетний стовп - основа здоров'я. / / Фізична культура в школі. - 2003. - №6. - С. 34-36.

11. Лисенко, М.П. Комплекси лікувально-коригувальної гімнастики при порушеннях постави / М.П. Лисенко // Фізичне виховання в школах України. - 2009. - № 2. - С. 19-22.

12. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина: підручник / За ред. В.В. Клапчука, Г.В. Дзяка; [Клапчук, Дзяк Г.В., Муравов І. В. та ін.] ; - Київ: Вид-во "Здоров'я", 1995. - 312 с.

13. Малінеченко, О. Стан та динаміка розвитку постави учнів 6-7 років / О. Малінеченко // Молода спортивна наука України. - Львів: ЛДІФК, 2010. - Т. 2, вип. 5. - С. 53-55.

14. Мальцев А.І. Швидше, вище, сильніше! підручник / А.І. Мальцев. - Ростов-на-Дону: Вид-во "Фенікс", 2005. - 283 c.

15. Матюшонок М.Т. Фізіологія та гігієна дітей та підлітків : підручник / За ред. М.П. Кравцова; [Матюшонок, Г.Г. Турик, А.А. Крюкова та ін.]. - 2-е вид., Перераб. - Мн.: Вища школа, 1999. - 288 с.

16. Мусієнко, В. Правильна постава - запорука здоров'я / Валерія Мусієнко // Здоров'я та фізична культура. Шкільний світ. - 2011. - № 4. - С. 1-4.

17. Носкова Л.А. Хребет - постава - здоров'я. - М.: Вид-во "Фенікс", 2007. - 98 с.

18. Омельяненко В.Л. Теорія і методика виховання: навч. посіб. / Омельяненко В.Л., Кузьминський А.І. - К.: Вид-во "Знання", 2008. - 415 с

19. Тетяна Логвін Особливості формування правильної постави у дітей молодшого шкільного віку / Т. Логвін // Педагогічна освіта: теорія і практика. - Кам'янець-Подільський. - 2017. - №23. - С. 184-188.

20. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 2: Навчальна книга / Б.М. Шиян., І.О. Омельяненко - Тернопіль: Вид-во "Богдан", 2014. - 248 с.

Додаток 1.

Перелік питань до анкети:

Як сидиш за столом?

На якому ліжку спиш?

На скільки висока, об'ємна твоя подушка?

Як носиш важку сумку?

Займаєшся фізичними вправами?

Чи багато часу проводиш на свіжому повітрі?

Скільки часу проводиш, протягом дня, в положенні сидячи (робиш уроки, читаєш)?

Чи часто відчуваєш біль у спині?

Чи часто контролюєш свою поставу, коли сидиш за столом?

Чи є в сім'ї хто-небудь наступними захворюваннями опорно-рухового апарату?

Чи є у тебе своє робоче місце?

Размещено на Allbest.ru