Деякі штрихи до проблеми модернізації гуманітарної освіти в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Деякі штрихи до проблеми модернізації гуманітарної освіти в дніпровському національному університеті імені олеся гончара

Дніпровський національний університет імені Олеся Г ончара щойно відсвяткував столітній ювілей і впевнено продовжує свій шлях у майбутнє, обіймаючи достойне місце серед грандів вітчизняного освітнього простору. Це закономірний, концентрований підсумок натхненної, самовідданої праці усіх поколінь наших науковців, педагогів, випускників, чиї трудові звершення назавжди вписані золотими літерами в аннали університетської історії. Наш колектив, звісно, не збирається почивати на лаврах, зупинятись на досягнутому, чудово розуміючи, що нині, коли відбувається інтенсивний перехід до інформаційного суспільства, вища освіта набуває невпинно зростаючої значущості для пошуку адекватних відповідей на непрості виклики сьогодення. навчання виховання реформування освітній

Сучасні випускники закладів вищої освіти мають не лише володіти певною сумою знань, але й добре орієнтуватися у хитросплетінні різноманітних соціальних процесів, що виникають саме зараз, в конкретних ситуаціях, задля чого їм якраз і потрібно постійно вдосконалювати свої професійні навички. Тому ключовим завданням нашого університету, як і інших вишів, залишається органічне поєднання процесу навчання та виховання молодих людей, здатних самостійно вирішувати складні проблеми, що з'являються в соціумі. І тут особлива місія, як і раніше, належить циклу гуманітарних дисциплін, які, власне, й мають сформувати у тісній взаємодії з профільними спеціальними кафедрами особистість студента з притаманними їй рисами демократичної світоглядної культури, усвідомленням нерозривного взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю, готовністю до компетентної участі в суспільному житті, критичному осмисленні процесів, що відбуваються в Україні та світі.

Проте, на жаль, в реаліях нашого сьогодення доводиться вкотре констатувати, що гуманітарна компонента в структурі університетської освіти дедалі виразно звужується, вихолощується, втрачає елементи комплексності, системності, цілісності, а відтак і конче потрібний сьогодні заряд свого впливу, ефективності. Натомість знову в епіцентр академічної діяльності висувається «технократична» складова, прагматичні ідеї та підходи, пов'язані головним чином з так званою оптимізацією, а точніше, неухильним урізанням, скороченням освітнього процесу, й передусім у царині гуманітаристики, що, наш погляд, не має нічого спільного із назрілими завданнями якісної підготовки молодих конкурентоспроможних фахівців з високим рівнем загальної культури.

Нагадаю, що реформування чи модернізація освітніх процедур в Дніпровському національному університеті імені Олеся Г ончара здійснюється згідно з вимогами міжнародних документів, зокрема Міжнародної стандартної класифікації занять (МСКЗ), Міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО), Міжнародного стандарту якості та інших критеріїв і норм, узгоджених учасниками Болонського процесу як своєрідного нормативно-правового кодексу або, простіше кажучи, відповідних «правил гри» в університетському співтоваристві.

При цьому, попри означені негативні тенденції загального плану, властиві українській вищій школі в цілому, наші гуманітарії докладають чимало зусиль щодо вдосконалення і оновлення змісту, структури, технологій навчання та виховання студентської молоді, ініціюють і впроваджують в освітній процес новаторські, перспективні моделі та методики викладання гуманітарних дисциплін. І одним з апробованих та дієвих інструментів на цьому шляху є інтеграція наших гуманітарних підрозділів у європейський і світовий освітньо-науковий простір. Більшість з них накопичили останнім часом значний позитивний досвід у взаєминах із зарубіжними колегами, що не могло, безумовно, не позначитись на поліпшенні певних якісних характеристик вихованців університету.

Помітний внесок в реалізацію нашої міжнародної стратегії робить, зокрема, один найпотужніших гуманітарних осередків - факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства, викладачів, студентів і випускників якого знають в багатьох країнах Європи, Азії, Америки як надійних партнерів у налагодженні та розвитку різносторонніх ділових контактів. У 2012 р. факультет став учасником спільного проекту ЄС 530360-ТЕМРШ-1-2012-1-ЄЕ-ТЕМРШ-ІРСК «Розробка та впровадження мультилінгвальних освітніх програм в університетах Грузії та України». За наслідками співпраці у 2016/2017 навчальному році в ДНУ було відкрито нову магістерську програму «Мультилінгвальна освіта» (кафедра англійської філології). Випускники цієї програми реалізують основні завдання гуманітарної освіти, серед яких набуття знань про відповідні досягнення сучасної цивілізації, демократичні цінності й традиції України та Європи; формування мотивації, основних умінь і критично-конструктивного мислення; визначення умов для набуття молоддю досвіду ефективної діяльності та комунікативної взаємодії тощо.

Зауважимо принагідно, що подібні організаційні й мотиваційні кроки в оновленні навчальних планів, програм та практик роблять і інші гуманітарні факультети, що дуже важливо в контексті глибинних трансформаційних змін, які відбуваються наразі в багатьох сферах нашого життя і які неминуче призводять до радикального перегляду системи цінностей та пріоритетів в українському суспільстві. Адже ефективна та відповідальна участь громадян у таких масштабних перетвореннях потребує, звичайно, неабияких знань та практичних умінь, а це зрештою й визначає нові вимоги до організації освітнього процесу у вищій школі.

Із задоволенням можу сказати, що науково-педагогічний колектив факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства як один з визнаних гуманітарних лідерів університету концентрує свої зусилля саме в такій площині освітніх координат, перебуває у постійному пошуку нових форм і методів викладання всього спектру лінгвістичних предметів, вдосконалюючи тим самим мовну підготовку здобувачів вищої освіти. Водночас ці питання незмінно виносяться на обговорення різних наукових форумів, які ініціюються і майже щомісяця проводяться на базі факультету.

Впевнений, що в такому творчому руслі пройде й нинішня VII Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми філологічної науки та педагогічної практики», присвячена 100-річчю нашого університету. Традиційно об'єктом першочергової уваги її учасників є розгляд широкої палітри актуальних питань лінгвістики, мультилінгвізму, методики викладання іноземних мов, крос-культурної комунікації та ін. Напрацювання науковців, оприлюднені на конференції, увійшли до виданих окремою збіркою її матеріалів. Сподіваюсь, вони з інтересом будуть сприйняті в освітянських колах нашої держави.

Як бачимо, реформаторські порухи в окремих сегментах університетської гуманітаристики цілком вписуються у загальний контекст трансформаційного поступу сучасного українського суспільства, створюючи адекватне вимогам часу фахове і соціокультурне підґрунтя для підготовки нової генерації наших вихованців.

Размещено на Allbest.ru