Формування національних і патріотичних якостей молодшого школяра

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування національних і патріотичних якостей молодшого школяра

Л. Ступак



Народна мудрість говорить: якщо хочеш залишити про себе пам'ять на п'ятдесят років - саджай сад, на сто - будуй будинок, на тисячу - виховуй сина. Народ, який бажає зберегти себе в історії, має піклуватися про виховання своїх синів.

В сучасних умовах, коли відбуваються глибокі зміни в житті суспільства, одним з центральних напрямків роботи з підростаючим поколінням стає національно - патріотичне виховання. Зараз, в період нестабільності в суспільстві, виникає необхідність повернутися до кращих традицій нашого народу, до його вікового коріння, до таких вічних понять, як рід, спорідненість, Батьківщина.

Зміни в соціальному житті нашої країни, зміни в галузі освіти роблять особливо актуальними проблеми духовності, моралі, етики. Стає іншою і сучасна стратегія розвитку української школи: в центрі її - формування духовно багатої, високоморальної, освіченої і творчої особистості. Відновлюються найважливіші функції школи - виховно-освітня та етнокультурна, акценти в навчанні переносяться з збільшення обсягу інформації на пізнання, виховання і розвиток, відбувається переорієнтація на систему, покликану забезпечити формування духовного світу людини, його прилучення до цінностей національної та світової культури.

Своєрідність сучасного розвитку України характеризується відродженням коренів нашої національної минувшини: історії, державних традицій, духовності. Адже без кореня гине все живе.

Корінь людського зростання - у пам'яті, духовній культурі, національній гордості. Вони, як єдине ціле, яке не допустить, щоб молода людина відлучилася від своєї землі.

Перед школою стоїть складна і відповідальна задача - виховати високоморальне, національно свідоме підростаюче покоління, патріотів своєї Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів національних традицій. Саме школі випадає відповідальна місія підготувати до життя громадянина демократичної держави.

Без людини з розвиненою національною та патріотичною свідомістю жодна країна не може розвиватись. Тому дуже важливою і актуальною проблемою є формування національних і патріотичних якостей, високої громадянської свідомості, починаючи з молодшої школи, що сприяло б успішному формуванню громадянина суверенної української держави. Для роботи над цим питанням потрібен системний комплексний підхід, що передбачає дотримання певних принципів, як у навчальній, так і у виховній роботі.

Основи такого виховання закладено вітчизняними філософами та громадськими діячами - М. Грушевським, А. Макаренко, М. Драгомановим,, К. Ушинським, Г. Сковородою, значний внесок у висвітленні проблеми становлення громадянськості, проблеми розвитку патріотизму, національної свідомості особистості зробили роботи В. Сухомлинського, О. Сухомлинської, І. Беха, Г. Сороки, М. Болдирєва та інш.

Однак разом з тим можна констатувати недостатню розробленість проблеми впровадження системи національно - патріотичного виховання у школі.

У моєму розумінні національно - патріотичне виховання проявляється не тільки через військово-патріотичний, а й художній, екологічний, туристко-краєзнавчий, спортивно-оздоровчий розвиток творчих дитячих ініціатив.

Сьогодні життєво важливо відродити в українському суспільстві почуття істинного патріотизму як духовно - моральну і соціальну цінність, сформувати в молодого чоловіка громадянсько активні, соціально значущі якості, які він зможе проявити в творчому процесі і в тих видах діяльності, які пов'язані із захистом українських рубежів.

Психологи встановили, що молодший шкільний вік характеризується підвищеною сприйнятливістю зовнішніх впливів, вірою в істинність всього, чого навчають, що кажуть, в безумовність і необхідність моральних норм. Саме в цьому віці виникають великі можливості для систематичного морального виховання, формування громадянської позиції та патріотичних почуттів. У міру виростання, у школярів, як відзначають вчені - дослідники, починає формуватися так зване «джерельце героїзму», яке вимагає реалізації, і яке, як не прикро це констатувати, найчастіше залишається незатребуваним. Молодший шкільний вік - це період істотних змін і перетворень. Тому так важливий рівень досягнень, здійснених кожним школярем на даному віковому етапі. Якщо в цьому віці дитина не відчує радість пізнання, не набуде вміння працювати, не навчиться любити близьких, берегти природу, не придбає впевненість у своїх здібностях і можливостях, зробити це в подальшому буде значно важче і вимагатиме незмірно більш високих душевних і фізичних витрат. Крім того, соціальний досвід дитини - це не те, що він прочитав, вивчив, а те, що він пережив, тому знає і пам'ятає, і цей досвід визначає його дії і вчинки. Тому набагато більш важливими результатами, на мою думку, стало те, що я помічаю, як мої діти, слухаючи розповідь про війну, завмирають, а деякі навіть не можуть стримати сльози. Мої діти пишаються тим, що вони народилися і живуть саме в Україні, вони вміють поважати літніх, готові віддати свої іграшки для дітей-сиріт, привітати ветеранів, розуміють, що нашу Батьківщину потрібно берегти і захищати.

Основою моєї роботи з національно - патріотичного виховання є створення умов для формування в учнів громадянського становлення через навчально-виховну діяльність. Патріотизм виступає в єдності духовності, громадянськості та соціальної активності особистості, яка усвідомлює свою нерозривність з Вітчизною. Виходячи з цього, визначаю завдання:

1. Формувати у підростаючого покоління вірність Батьківщині, готовність служити їй.

2. Виховувати повагу до національних традицій свого народу, толерантності, культури спілкування, дбайливого ставлення до духовних багатств рідного краю. національний патріотичний виховання школа

3. Створити сприятливі умови для збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я дітей, формувати потреби в здоровому способі життя.

4. Розвивати почуття гуманізму, милосердя і загальнолюдських цінностей.

5. Виховувати у школярів почуття особистої самоповаги через його добродійні вчинки, прояв любові і поваги до членів сім'ї, шанобливе ставлення до старшого покоління.

6. Формувати об'єктивне уявлення про особисте оточення людини, вміння подати себе правильно в суспільстві на основі прийнятих норм, через прояв інтересу до власної родинної історії, її особистим традиціям, повага до минулого країни.

7. Формувати любов до своєї малої батьківщини, а також відповідальність за її майбутнє.

Основна проблема виховання патріотизму у молодших школярів полягає в тому, що загальна увага до патріотизму як прояву моральності значно послабилася в останні роки. В результаті у багатьох молодих людей сформувався дефіцит таких важливих моральних якостей, як гуманність, законослухняність, колективізм, спрямованих на збереження зв'язків у багатьох спільнотах - від вузького сімейного кола до держави в цілому. Одним з частих проявів духовної спустошеності сучасної молоді і зниженого рівня культури є різке падіння значимості патріотизму в ролі визначальних цінностей нашого народу. Зараз часто спостерігається відчуженість молодого покоління від загальної вітчизняної культури, від важливого суспільно - історичного досвіду.

Почуття патріотизму багатогранно за своїм змістом: це і любов до рідних місць, і гордість за свій народ, і відчуття нерозривності з навколишнім, і бажання зберегти, примножити багатство своєї країни.

Патріотизм - слово грецького походження - визначається в тлумачному словнику, складеному С.И.Ожеговим, як відданість і любов до своєї Батьківщини, до свого народу. І, відповідно, патріот (Грец.: - земляк, співвітчизник) - це людина, яка любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий на жертви і здійснює подвиги в ім'я інтересів своєї батьківщини.

Патріотизм - моральний і політичний принцип, соціальне відчуття, змістом якого є любов до Батьківщини, відданість йому, гордість за його минуле і сьогодення, прагнення захищати інтереси Батьківщини.

Бути патріотом - значить відчувати себе невід'ємною частиною країни, мати свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму.

Головною метою виховання патріотизму у дітей молодшого шкільного віку має стати формування у них потреби робити добрі справи і вчинки, почуття причетності до навколишнього і розвиток таких якостей особистості, як співчуття, винахідливість, допитливість.

Національно - патріотичне виховання являє собою цілеспрямований процес формування соціально - ціннісного ставлення до Батьківщини, свого народу, його культури, мови, традицій. Дане відношення проявляється в бажанні і прагненні знати історію своєї країни, її національне і культурне багатство, приймати активну участь у громадському житті, сумлінно і творчо працювати на благо Батьківщини.

Якщо патріотизм розглядати як прихильність, відданість, відповідальність по відношенню до своєї Батьківщини, то дитина буде співпереживати бідам і проблемам Батьківщини, вона повинна набути досвіду співпереживання як людського почуття. Захоплення просторами країни, її красотами і багатствами виникає, якщо навчити дитину бачити красу навколо себе. Перш, ніж людина зможе працювати на благо Батьківщини, вона повинна вміти сумлінно і відповідально виконувати будь - яку справу, за яку береться.

Надходження до школи, перехід в нову соціальну ситуацію розвитку - початок важливого етапу в житті кожної дитини. Навчання в початковій школі означає для дітей, перш за все, перехід до систематичного накопичення знань під керівництвом вчителя. Засвоєння основ наук розширює кругозір молодших школярів, розвиває їх мислення, змінює характер психічних процесів: сприйняття, пам'яті, мислення, уваги, формує основи світогляду. Школа дійсно стає центром життя дітей, а вчення - провідною діяльністю. Від дитини потрібні посидючість і старанність, акуратність і вміння займатися тими предметами, які визначені шкільною програмою. Крім того, навчитися неухильно дотримуватися шкільного режиму, підкорятися правилам поведінки, прикладати зусилля до засвоєння покладених за програмою знань, умінь і навичок.

Діти в першому класі починають сприймати навчальні завдання як завдання, що стоять перед всім класом, цікавитися навчальними досягненнями своїх товаришів, переживають за результати всього класу. Навчальні справи стають основною справою класного колективу. Поступово у школярів виникають інтереси, пов'язані з позакласної роботою, з громадським життям класу, школи, з тими взаємовідносинами, які встановлюються в учнівському колективі. У них починає формуватися відповідальне ставлення до себе, людей, колективу, суспільству в цілому. Саме в молодшому шкільному віці починається становлення громадянина - патріота Батьківщини, а формування патріотизму у дітей стає найважливішим завданням вчителя початкових класів.

Школа це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у цьому відіграє позакласна робота. Її мета полягає у задоволенні інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей у різних сферах діяльності та спілкування. Домінуюча роль в її організації належить класному керівнику, який є передусім організатором позакласних виховних заходів. Одночасно він є ініціатором залучення учнів до роботи гуртків, секцій у позашкільних закладах.

Для дітей у віці від 7 до 10 років виховання патріотизму повинно здійснюватися в ігровій формі під час цікавих заходів, зрозумілих школярам цього віку. У числі основних заходів, націлених на формування патріотизму у молодших школярів, знаходяться тематичні класні години, різні ділові ігри, святкові зустрічі з ветеранами, особисті бесіди, захоплюючі вікторини, колективні змагання, творчі справи, виїзні екскурсії, ознайомлення з важливим історичним минулим рідного краю, унікальними традиціями і звичаями українського народу.

Вся робота по національно - патріотичному вихованню молодших школярів в урочній та позаурочній діяльності, ведеться за напрямками:

1.Історико - краєзнавчий та екскурсійний напрямок - система заходів, спрямована на пізнання історико-культурних коренів, усвідомлення неповторності Вітчизни, його долі, формування гордості за причетність до діянь предків, історичної відповідальності за те, що відбувається в суспільстві. Робота в цьому напрямку проходить на уроках та у позакласній роботі. Учні відвідують народознавчий шкільний музей «Світлиця», міську бібліотеку, зустрічаються з ветеранами Великої Вітчизняної війни, беруть участь у святах, присвячених дню захисника України, в конкурсах віршів. У класах проводяться тематичні класні години, тренінги, захисти проектів, пошукові ігри, турніри, інтелектуальні ігри тощо.

Нас вразила екскурсія до Свято-Успенської Святогірської лаври, зачарували краєвиди Святогірського історико - архітектурного заповідника. Ці місця вабили Григорія Сковороду, Антона Чехова, Івана Буніна, і в наш час уособлюють духовність не тільки нашого краю, але й усієї України.

Окрім Лаври, ми ще побачили багато цікавого. Зокрема, відвідали могилу Іоана Затворника, дізналися багато цікавого про його життя, побачили грандіозні крейдяні гори, на верхів'ях яких розташувалась Миколаївська церква, пам'ятник Артему. І звісно ж, побували на місцях боїв часів Другої Світової, віддавши данину пам'яті нашим загиблим тут прадідам.

А Ви були у справжньому млині, в якому жорна обертає вітер? Чи роздмухували міхури у кузні, де власноруч можна скувати шаблю чи підкову? Може пряли на старовинному веретенці?

Нажаль, шкільна програма не надає можливості доторкнутись до старовинних українських ремесел, або побувати в автентичних національних будівлях зі справжнім начинням та оздобленням, в якому жили наші пращури.

А ми не тільки побували в старовинній атмосфері, а й спробували те, чим займались в побуті та ремеслі українці сторіччя тому. Усе це вдалось завдяки екскурсії до села Прелесне Харківської обл., де розташований краєзнавчий музей під відкритим небом. Діти занурилась в атмосферу майже козацьких часів.

А цього року ми провели екологічну екскурсію в смт. Ямпіль Лиманського району, де відвідали страусину ферму, дендропарк «Мелодія лісу», в якому нараховується близько 200 видів різноманітних рослин, завезених з різних регіонів України, мандрували Лісовою екологічною стежкою.

Уроки природознавства формують повагу до України, до рідного краю, своєї сім'ї, історії, культури, природи нашої країни. На уроках вирушаємо в заочні подорожі по знаменитим місцям нашої країни, знайомимося з важливими історичними подіями в ході становлення нашої держави, з видатними українськими державними діячами, з великими мандрівниками, з природою України, рідного краю.

2. Національно - патріотичне спрямування - засновано на любові до Батьківщини і народу, національну самосвідомість, громадянський обов'язок, готовності до гідного служіння Батьківщині.

За цим напрямком проводились бесіди, інформаційні години «Україна - правова країна», «Я українець, і пишаюсь цим!», ланцюжок висловлювань «Я - син своєї землі». Учні брали участь у рольовій грі «Ваші права», підготували і провели годину духовності «Мово моя, ти чарівна зірниця. Калинова рідна мова», екскурсію-експедицію «Край, у якому ти живеш. Ти - громадянин України», бесіду «Для чого Українському народу потрібні незалежність, соборність та єдність держави», брали участь в обговоренні проблемної ситуації «Скільки« Я »у людини» (людина як член сім'ї, школи, громадянин міста, країни), брали участь в конкурсі «Прислів'я і приказки - багатство нації» тощо.

3. В ході організації процесу формування національних і патріотичних якостей учнів широко використовуються можливості навчальних предметів. Зміст і організація уроків математики надають великі можливості для реалізації цих можливостей. На заняттях виховуються такі особистісні якості громадянина, як ощадливість, наполегливість, цілеспрямованість, прагнення пізнати істину, формується господарське ставлення до громадської та особистої власності, звертається увага школярів на такі проблеми, як стан громадського транспорту, зупиночних пунктів, обладнання дворових дитячих майданчиків і т. д.

Формуванню національних та патріотичних якостей молодших школярів на уроках математики сприяє виконання таких завдань, як складання і рішення задач, що містять матеріал про батьківщину, про Україну, рослинний і тваринний світ тощо. Вони складають 40% матеріалу підручників з математики, і на їх рішення витрачається значна частина навчального часу. Це не випадково, так як навчання рішенню текстових завдань спрямоване, головним чином, на інтелектуальний розвиток молодших школярів, формування культури і самостійності їх мислення, а також на розвиток пізнавальних процесів дітей.

Текстові завдання виконують важливу функцію в початковому курсі математики - вони є корисним засобом, які реалізують виховні цілі навчання. За допомогою текстових завдань можна формувати моральні якості, почуття патріотизму.

Використання в навчанні математики системи текстових завдань з регіональним змістом сприяє посиленню практичної спрямованості шкільного курсу математики. Використання на заняттях віршів, прислів'їв, приказок, матеріалу краєзнавчого характеру ліквідує формалізм в знаннях, пов'язує математику з навколишньою дійсністю, сприяє здійсненню міжпредметних зв'язків, розширює кругозір учнів, виховує любов і повагу до людей, праці, до рідного краю.

Без любові до Батьківщини і поваги до його історії і культури неможливо виховати громадянина і патріота, сформувати у дитини почуття власної гідності, прищепити йому позитивні якості.

3. Музичне мистецтво має особливе значення для патріотичного виховання учнів. Любов до Батьківщини - багатогранне почуття. Це і вміння відчувати красу рідної землі, і повагу до її історії, до тих, хто захищав її свободу і незалежність, і гордість за досягнення нашої національної культури.

Музична грамотність - це здатність сприймати «музику як живе, образне мистецтво, народжене життям і нерозривно з життям пов'язане». Це особливе «відчуття музики», що дозволяє сприймати її емоційно, відрізняючи в ній хороше від поганого. Це здатність на слух визначити характер музики і відчувати внутрішній зв'язок між характером музики і характером її виконання. Введення учнів в цю тонку сферу музичної культури вимагає обережності, послідовності і великої точності у виборі матеріалу.

Для національно - патріотичного виховання корисно використовувати народні ігри зі співом і рухами. Ці ігри розвивають інтерес до співу, пам'ять, почуття ритму, вміння правильно передавати мелодію. В іграх такого плану діти вчаться передавати в русі художній образ. Але найголовніше - через гру українська народна пісня входить в побут сім'ї, в якій виховуються учні. У народних іграх діти вчаться спілкуватися, долучаються до народних традицій, виявляють взаємовиручку, знайомляться з малими жанрами народної творчості.

4. На уроках літературного читання і української мови школярі навчаються усвідомлювати мову, як засіб спілкування, норми усного та писемного мовлення і принципи мовного етикету, виконують завдання творчого та дослідницького характеру, залучаються до підготовки до конкурсів та олімпіад.

На заняттях, присвячених усної народної творчості через прислів'я, приказки, казки, ребуси, кросворди діти розкривають морально - етичні поняття добра, зла, чесності, повагу до старості, взаємодопомоги.

При знайомстві на уроках з народним фольклором збагачується внутрішній світ дитини. Діти із задоволенням співають примовки, говорять і співають небилиці, відзначаючи красу української мови, яскравість музичних образів, добрий гумор. Спільна діяльність дітей створює загальне емоційне переживання, учні надають допомогу один одному при виконанні завдання, співчувають, переживають невдачі і радіють успіху. Вони стають більш терпимими, добрішими, справедливішими в оцінці своїх дій і вчинків. При підготовці фольклорних свят відбувається перетворення боязких, соромливих дітей в розкутих, ініціативних.

Вже традицією в нашій школи стало проведення тижня народознавства «Зимо - зимонька прийшла, купу свят нам принесла». Кожен клас приймає участь у «Фестивалі щедрівок та колядок «На щастя, на здоров'я на Новий рік», в заходах, присвячених Дню Святого Миколая - «Миколай, Миколай, до нас швидше завітай…», «Ой, хто, хто Миколая любить», святі «Великодні дзвони б'ють!», «Різдвяні колядки та вертеп», зустрічах з поетами нашого міста, у виставці виробів до свята Святої Пасхи, у виставці «Різдво у моїй родині» тощо.

На уроках розвитку мовлення робота над твором вчить аналізувати, зіставляти, оцінювати. На творах усної народної творчості: (прислів'я і приказки, билини), на творах класиків діти вчаться любити і охороняти рідну природу, пишатися за свою Батьківщину, захоплюватися подвигами героїв, співпереживати їм і трепетно ??ставитися до близьких і оточуючих людей.

Емоційний настрій посилюється якщо уроки супроводжуються прослуховування музичних творів (класика для дітей, українські народні пісні, казки) і художнє зображення своїх почуттів, уявлень про навколишній світ. Відбір книг для позакласного читання здійснюється за «критеріями громадянськості», складається в «співвіднесенні ідейного змісту художнього твору ідеалам виховання всебічно розвиненої особистості громадянина».

5. Уроки технології та образотворчого мистецтва дають можливість створювати композиції, аплікації, об'ємні вироби, пейзажі індивідуальні та групові на тематику «Край, у якому ти живеш», «Ми - діти твої, Україно», календар «Українська армія - школа мужності», «Різдвяні візерунки» та ін. Учні знайомляться з професіями своїх батьків, родичів, розповідають про це на класних годинах, замислюються над питанням «Ким бути?», вчаться поважати працю старших. Діти дізнаються про службу тат в армії, готують для них подарунки. Діти беруть участь в операціях « Живи, книго!», «Чистий клас», «Годівничка», операціях «Милосердя», «Бережи електроенергію», «Наш двір-наша турбота», благодійній акції «Від серця до серця», «Жовтий метелик», акції « Вахта Пам'яті», вітальній акції «Його величність Вчитель!» Активна участь в суспільно корисній праці розвиває чуйність, уміння помічати, кому потрібна допомога, надавати її, формує у дитини патріотичну громадянську позицію, тобто розуміння того, що ти у відповіді за те, що відбувається навколо.

6. Фізкультурно - оздоровчий і туристичний напрямок орієнтований на розвиток сили, спритності, витривалості і здоров'язбереження.

Проведення спортивних заходів є одним з ефективних способів національно - патріотичного виховання молодших школярів. У початковій ланці нашої школи обов'язково проводяться спортивні свята «Тато, мама, я - спортивна сім'я», олімпійський тиждень «Вперед до Олімпу!», спортивне свято"День здоров'я та спорту" - Пробіг заради миру «Україна - єдина країна!», день батька «Таточко, татусю, найрідніший мій…», спортивні змагання « Тато і я - міцна сім'я», свято туризму та спорту «Туризм - це наш маршрут!», козацькі розваги «Гей, козаки, козаченьки…», конкурсна програма до дня захисника України - «Збройні сили України - гордість, сила, міць країни», «Українські соколята мають високо літати» - військово-патріотична гра присвячена українському козацтву, спортивно-інтелектуальний турнір «Прогулянка по планетах» та інш.

Оскільки робота з сім'єю займає одне з найголовніших місць в системі виховання школярів, то у кожному зі свят приймають дуже активну участь батьки, частими гостями бувають воїни збройних сил України.

7. Екологічний напрям. Його завдання - сприяти нагромадженню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати її багатства, формувати вміння і навички діяльності в природі. Екологічне виховання передбачає розкриття сутності світу природи - середовища перебування людини, яка має бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Це, зокрема, вміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності.

З цією метою на класних годинах проводяться такі заходи: гра подорож у царство грибів, тиждень екологічних знань «Себе я бачу в дзеркалі природи», «Небесні ластівки» - зустріч птахів, тренінг «Молодь обирає ЄКОлогію», гра «Екологічний бумеранг», театралізація «Довкілля - неповторна казка», година спілкування «В гостях у Пана Економа...», «Планета у наших руках» тощо. Команда «Чепурики» зайняла перше місце у міжнародному (україно - естонському) проекті "Міксіке в Україні", який дав можливість вчителю та учням створювати інтерактивні вправи, тести та вікторини з різних навчальних предметів, вдосконалювати навички усного рахунку, змагатись та спілкуватись з учнями різних країн, приймати участь у конкурсі газет. З першого класу ведеться курс за вибором «Сталий розвиток - наш вибір» (за підручником О. І. Пометун, А. Д. Цимбалару, О. В. Онопрієнко, І. В. Андрусенко «Уроки для сталого розвитку. Школа друзів планети).

Тема 1. Як долучитись до кола друзів планети.

Зустріч перша. «Ласкаво просимо до школи друзів планети».

1.Екологічні проблеми планети.

2. Цінність природи для життя людини.

3. Фактори впливу людей на екологічний стан довкілля.

Тема 1. Як долучитись до кола друзів планети.

Зустріч друга. Дію я, і дієш ти, - добру справу роблять всі.

Тема 2. Дружити - щасливо жити.

Зустріч перша.

З чого починається дружба

Тема 2. Дружити - щасливо жити.

Зустріч друга.

Нумо дружити!

Тема 2. Дружити - щасливо жити.

Зустріч третя. Станемо друзями.

Тема 2. Дружити - щасливо жити.

Зустріч четверта.

Навчимо дружити інших.

Тема 3. Здоров'я - найцінніший - скарб.

Зустріч перша. Бути здоровим - добре.

Тема 3. Здоров'я - найцінніший - скарб.

Зустріч друга. Крокуймо стежкою здоров'я.

Тема 3. Здоров'я - найцінніший - скарб.

Зустріч третя. Дізнаємось про таємниці здоров'я у фахівців.

Тема 3. Здоров'я - найцінніший - скарб.

Зустріч четверта. «Заряджаймо» здоров'ям усіх

навколо.

Тема 4.

Дбайливий господар - заможний дім.

Зустріч перша. Трохи заощаджуєш - багато здобуваєш і т. д.

На цих заняттях учні вчаться турбуватися про нашу Землю, зустрічаються з незвичайними учнями - Посміхайко, Здоров'ятко, Зберігайко. Разом з ними вчаться дружити та змінювати світ на краще.

8. Родинне виховання.

Родина є основою держави. Родина, рід, родовід, народ - поняття, що розкривають моральну й духовну сутність, природну послідовність основних етапів формування людини. Від роду до народу, нації - такий природний шлях розвитку кожної дитини, формування її національної свідомості й громадянської зрілості.

Родинне виховання - перша природна і постійно діюча ланка виховання. Без докорінного поліпшення родинного виховання не можна домогтися значних змін у подальшому громадянському вихованні підростаючого покоління. У сім'ї закладається духовна основа особистості, її мораль, самобутність національного світовідчуття і світорозуміння. Для успішного формування особистості дитини необхідна єдність школи і сім'ї. Високі вимоги суспільства до освітнього рівня молодого покоління, підготовки його до життя і праці можуть бути задоволені тільки за умови зростаючої ролі батьків у цій справі.

Співдружність школи з сім'єю, опора на родинні традиції набуває сьогодні нового педагогічного змісту та особливої актуальності.

Діти вивчають історію своєї сім'ї, складають родове древо, збирають старі фотографії, вивчають сімейний архів, знаходять старі речі («Бабусина скриня»), описують захоплення своєї сім'ї і складають герб родини. Неабияке значення для ефективної діяльності нашого навчального закладу має участь батьків в організації та проведенні таких шкільних заходів, як фестиваль талантів «Зорепад», новорічні та різдвяні заходи, батьківський день у школі - «А ти знаєш свої права?» виступ міні - клубу «Позитивчик» (1-4 класи), свято, присвячене ухваленню першокласників у дитячу організацію « Райдуга», свято вшанування талановитих та обдарованих учнів 1-4 класів «Маленька країна великих можливостей», шоу-програмі «Школа має таланти», родинних святах «Мова наша солов'їна», «Від усієї душі», «Вклонімось жінці до землі», випускне свято «Прощавай, 4 клас, вже чекає п'ятий нас», фестиваль родинної творчості «Співуча родина» та багато інших, які вже стали нашими традиціями. Справжнім центром виховної роботи став шкільний народознавчий музей «Світлиця», створений спільними зусиллями учнів, учителів та батьків. У ньому зберігаються матеріали, які відображають побут, звичаї та традиції українського народу, історію рідного міста та школи, творчі роботи та досягнення учнів, матеріали пошукової роботи «Моя земля - земля моїх батьків» на такі теми, як «Мій родовід», «Мати - берегиня роду», «Народні свята та обряди», «Сімейні традиції у вихованні особистості», тут проходять різні конкурси та зустрічі тощо. Учителями та класними керівниками підготовлено і проведено такі позакласні заходи, як «Хата моя, біла хата», «Роде наш красний», «У гості до бабусі», «Шануймо нашу родину», «Мама, тато, я - разом дружна сім'я», книжкова виставка - вікторина «Мужність і відвага крізь віки», тематична поличка «Сім'я - осередок суспільства», майстерня Діда Мороза «Поринь у казочку зимову», спортивні розваги «Майбутні захисники України - МИ!», єдиний урок «Україна на карті Європи», проведені година духовності «Дерево міцне корінням, а людина - родом", вітальний ранок - «Мамо рідна, з ким тебе зрівняти?!», класна година «Хай у родині живе доброта!», усний журнал «В оточенні родинного тепла», зимові канікули «Новорічний калейдоскоп».

Здавна в українських родинах була чудова звичка - читати, читати вголос. Таке сімейне читання під час якого дітей навчали не лише грамоті, а й любові до рідної землі, до батьків, до славної історії дідів, об'єднувало родину. У більшості сучасних родин, книга, на жаль, не є пріоритетною цінністю, відбувається спад інтересу до читання, як серед дорослої аудиторії так і серед дітей. Але в усі часи лише книга об'єднувала людей, виховувала культуру спілкування, була носієм моралі, духовності.

Саме тому ми вирішили відродити родинні читання, повернути дітей обличчям до бібліотеки. Взаємодія батьків та бібліотек - найбільш ефективний шлях залучення дітей до читання. Оперуючи модним сьогодні іноземним словом бриджинг, що в перекладі з англійської означає «наводити мости», бібліотекар школи запросила для спільної роботи завідуючу міською бібліотекою і вирішили, що формою роботи буде інформаційно - консультаційний центр «Сімейний формуляр».

Мета центру: відродити родинні читання, надати батькам допомогу у вихованні в дітей поваги до книги, до читання.

Завдання, які ми перед собою ставимо:

формування Размещено на http://www.allbest.ru/

в дітей зацікавленості книгою та читанням;

виховання Размещено на http://www.allbest.ru/

доброго відношення до книги;

популяризація Размещено на http://www.allbest.ru/

книги;

єдність Размещено на http://www.allbest.ru/

між батьками та дітьми;

інформування Размещено на http://www.allbest.ru/

про новинки літератури всіх членів родини;

організація Размещено на http://www.allbest.ru/

дозвілля дітей та батьків;

розвиток Размещено на http://www.allbest.ru/

творчої співпраці дітей та їх батьків.

Головні функції інформаційно - консультаційного центру

інформаційна;

Размещено на http://www.allbest.ru/

дозвіллєва.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ми почали свою роботу з того, що склали план роботи, провели анкетування батьків, склали буклет «Любов до читання виховуємо в родині», оформили тематичну поличку «Улюблені книги наших батьків».

Наша робота проводиться тільки на протязі двох років, попереду багато цікавого та корисного, а саме:

сімейні Размещено на http://www.allbest.ru/

турніри;

роздуми Размещено на http://www.allbest.ru/

про прочитане;

голосні Размещено на http://www.allbest.ru/

читання;

вечори Размещено на http://www.allbest.ru/

добрих спогадів;

бенефіси Размещено на http://www.allbest.ru/

читацьких родин;

хвилини Размещено на http://www.allbest.ru/

радісного читання.

Британський письменник Ніл Ґейман в лекції «Читання та обов'язок» зазначив: «Ми зобов'язані читати своїм дітям вголос. Читати їм те, що їм подобається. Читати їм оповідки, від яких уже самі втомилися. Читати різними голосами, робити це цікаво й не припиняти цієї справи тільки тому, що вони виросли й навчилися читати самостійно. Нехай читання вголос буде часом, який ви проводитимете разом, часом, коли не перевіряються ніякі телефони й усі марноти світу відкладено на потім».

План роботи інформаційно - консультаційного центру «Сімейний формуляр».

1. Зустріч у сімейному колі «Родинні традиції» жовтень

Книжкова виставка «Тема батька в художній літературі».

2. Презентація «Улюблені книги читаючих сімей». грудень

Вікторина «Кришталеве мереживо зимових свят».

3. Бібліофреш «Книжкові новини для всієї родини». лютий

Конкурс «Вгадай рядочок».

4. Фольк - майдан «Ігри наших батьків» квітень

Гра «Конверт відвертих запитань і відповідей».

В цьому році з першокласниками та їх батьками ми почали проводити цикл родинних хвилинок радісного читання. Батьки читають, потім йде обговорення за текстами. Проводяться такі хвилинки кожного понеділка і присвячені окремим датам письменників і поетів. Наприклад,

Вересень.

Проект. Хвилинки радісного читання.

« Прекрасна книжка українська, різноманітна, дивна, чарівна».

Казки В. О. Сухомлинського.

Жовтень.

Проект. Хвилинки радісного читання.

« Прекрасна книжка українська, різноманітна, дивна, чарівна».

Твори М. П. Стельмаха.

Разом ми виконаємо наші завдання, бо так, як і батьки, зацікавлені, щоб діти виросли розумними, добрими, шанували книгу і читання.

Вже на протязі трьох років для учнів 1 - 4 класів існує клуб «Книголюб». Бібліотекар школи разом з вчителем проводять брейн - ринги на такі теми:

1.Своя гра « Красива осінь вишиває клени» жовтень

2. Щасливий випадок «Подорож до країни комп'ютерів» листопад

3. Брейн - ринг «Кришталеве мереживо зимових свят» грудень

4. Ерудит - лото «Подорож у світ професій» січень

5. Літературний диліжанс «Казки святкують ювілей» лютий

6. Зоряна година «Волшебник Корней Чуковский» березень

7. Експрес - гра «Зоряне сяйво країн Європи» квітень

Національно - патріотичне виховання - безперервний процес, він починається з народження людини і продовжується все життя, і спрямований на оволодіння людьми правилами і нормами поведінки. На перший погляд може здатися, що не можна позначити якісь - то періоди в цьому єдиному безупинному процесі. І, тим не менш, це можливо і доцільно. Педагогіка зафіксувала, що в різні вікові періоди існують неоднакові можливості для морального виховання - дитина, підліток і юнак, наприклад, по-різному ставляться до різних моральних понять. Виховання громадян і патріотів своєї Батьківщини - процес тривалий, що вимагає наполегливості, послідовності і великого терпіння. Вирішити цю задачу за період навчання в початковій школі не представляється можливим. Попереду ще довгі роки шкільної зрілості. Але головне робить вчитель початкових класів, «вправляючи дітей у цьому священному почутті».

Размещено на Allbest.ru