Організація освітнього процесу в ЗДО засобами казкотерапії для розвитку мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку

Зміст психологічної та розвиваючої роботи полягає в тому, щоб зрозуміти й осмислити зміст казкових ситуацій, образів, сюжетних ліній. Кожна казкова ситуація містить величезний прихований зміст через казкові образи, досвід вирішення предками складних життєвих проблем. Ефективність використання цього методу для розвитку мовлення та творчого мислення, аналітикосинтетичних здібностей дієве в роботі з дітьми старшого дошкільного віку.

Вважаємо за доцільне класифікувати мовленнєві ситуації:

ситуація інсценування (послуговуємося готовими текстами);

рольова ситуація (ілюстрацій на основі яких відбувається рольова гра);

навчальні ситуації (реальні, уявні);

уявний діалог героїв;

словесний малюнок;

мінімонолог героїв художнього тексту тощо.

У таких ситуаціях дитина за допомогою слова, мовлення та гри виражає себе, висловлює особисте ставлення до інших, до довкілля, тобто тут ігрова мовленнєва ситуація виступає засобом самовираження дитини. Відтак, для розвитку мовлення ми обрали ігрову діяльність методом казкотерапії, яка не тільки максимально активізує мовлення дітей, а й сприяє його розвитку, переходу відтворювального, репродуктивного висловлювання за змістом тексту казки у творчі висловлювання, що передбачають інтерпретацію змісту знайомої казки, самостійне створення дитиною нових варіантів казкових ситуацій з наступним їх розігруванням [36].

Відповідно до виокремлених мовленнєвих ситуацій та ураховуючи ключові теоретичні позиції щодо використання казкотерапії, правомірним є дотримання наступних умов розвитку творчого мовленнєвого самовираження дітей:

1) занурення малюків у світ казки;

2) максимальна мовленнєва активність дітей у різних казкотерапевтичних моментах;

3) наявність позитивних емоційних стимулів під час створення творчих розповідей;

4) створення ситуацій успіху в мовленнєво-ігровій діяльності дітей;

5) стимулювання творчого мовленнєвого самовираження дітей старшого дошкільного віку засобами казкотерапії.

Особливої актуальності в сучасному освітньому просторі набуває саме проблема розвитку мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку. Цей процес передбачає кілька взаємопов'язаних етапів [36].

На першому етапі організації освітнього процесу з розвитку мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку засобами казкотерапії вважаємо за доцільне: ознайомлювати дітей із текстами казок, збагачувати активний словник образними елементами, лінгвістичними та екстралінгвістичними засобами виразності. Змістовий аспект роботи містить читання та розповідання казок; бесіда за змістом прочитаного; відтворення дій героїв казок; інсценування уривків казок; розігрування окремих епізодів казки тощо.

Наступний етап передбачає стимулювання дітей старшого дошкільного віку до: відтворення змісту казок (розповідей про героїв казок); ігор за змістом казок; використання низки творчих прийомів (словесний малюнок - опис героїв казки; вигаданий діалог із героями казок; написання листа позитивному та негативному персонажу казки; ігри-драматизації). Зазначимо, що Річард Гарднер описує низку ігор, які він запропонував для покращення техніки складання розповіді за допомогою яких можна значно урізноманітнити процес складання казки. Наприклад, під час гри з мішечка дістають іграшку або якийсь інший предмет і складають розповідь чи історію про них, відштовхуючись від слова на картці з намальованим предметом.

Третій етап казкотерапевтичної роботи зорієнтований на активізацію розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку. Незалежно від обраного прийому, вважаємо, що основним завданням педагога залишається проговорювання, переказування фантазії та чарівного рішення, представленого в казці з життям дитини. Максимально ефективно реалізувати це завдання нам допомагає саме авторська казка.

Останній етап передбачає самостійне складання дітьми творчих розповідей за казковими сюжетами, театралізовані ігри, ігри-драматизації. Цей етап вважаємо ключовим в казкотерапії, оскільки в авторських текстах дітей утілено їх переживання, проблеми, захоплення, страхи тощо.

На інтуїтивному рівні діти «розкривають власну душу» за допомогою чарівних історій. Щоб створити казку не просту, а терапевтичну, насамперед потрібно визначити проблему чи ситуацію, з якою необхідно попрацювати. Також необхідно з'ясувати, як саме дитина виявляє проблемну поведінку та записати найхарактерніші приклади, щоб потім їх використати [35].

Справжня казка розпочинається з гарного зачину (Жили-були; Де-не-де у якімсь царстві жив собі цар та цариця, а в них три сини, як соколи. От дійшли вже ті сини до зросту, - такі парубки стали, що ні задумати, ні згадати, хіба в казці сказати; Це було давно-предавно, коли кури несли телят, а вівці писанки файніші ніж у Косові). Обираючи казкового героя, слід дотримуватися певних вимог, а саме герой має: бути однакової статі та віку з дитиною, для якої створюють казку; мати схожу поведінку; іншу ніж у дитини, щоб не викликати спротив. Ім'я або прізвисько героя казки має бути веселим і кумедним, адже гумор створює позитивну атмосферу.

Наступний крок - складання казки, де необхідно описати, як герой виявляє проблемну поведінку у трьох різних ситуаціях. Оскільки для казок властиві повтори (зазвичай герой має відгадати три загадки, виконати три завдання, подолати три перепони тощо) - що сприятиме кращому засвоєні та запам'ятовувані казки. Педагогу необхідно показати, як із кожним поганим вчинком герой стає менш щасливим та набуває негативних рис. На такому прикладі дитина краще зрозуміє до чого призводить погана поведінка. Далі доцільно увести в сюжет персонажа на кшталт мудрого вчителя, поважного старця чи доброго чарівника, який підкаже герою вихід із проблемної ситуації та підштовхне його до позитивних змін.

Фінал казки: герой усвідомив помилки ситуації та виправився, а отже, й змінив свою поведінку, що призвело до відчуття задоволення, практичного розуміння алгоритму створення терапевтичної казки.

Фольклорний жанр спонукає дітей до побудови висловлювань, формує комунікативні вміння й навички, розширює словниковий запас, сприяє розвитку творчих здібностей та розвитку мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку. Казка здатна оптимізувати процес розвитку мовленнєво-комунікативних здібностей дитини, надаючи їй почуттєвої спрямованості - через емоційну взаємодію з образами дошкільники засвоюють певні знання й уявлення, виробляють конкретні судження, формулюють особистісні орієнтири. Казки унікальні не лише як літературний жанр, але і як твір, який цілком зрозумілий дитині. Казки наповненні глибоким значенням і змістом, який порізному розкривається для різних людей і навіть по-різному для однієї людини в різні моменти її життя. Дитина усвідомлює той чи той зміст з одної і тої ж казки залежно від її інтересів та потреб у даний момент. Якщо надати можливість, дитина повернеться до вже прочитаної казки, розширивши його попереднім змістом або ж замінивши його новим [35].

Закінчення казок оформляють за допомогою типових висловів, що слугують виразниками щастя, захищеності, благополуччя та, водночас, акцентують увагу на прихованому вигаданому змісті: От вони живуть і хліб жують, коромислом сіно возять, оберемком воду носять; На вербі дзвінчик, нашій казці кінчик; І я там був, мед-вино пив; хоч в роті не було, а по бороді текло - тим вона в мене й побіліла), який дає стійке відчуття психологічної захищеності, а також сприяє філософському, екзистенційному осмисленні дійсності. Зачин містить ореол таємниці та магічності.

Отже, саме професіоналізм вихователя, знання методик, використання нових наукових розробок, постійна самоосвіта та самовдосконалення є головною запорукою розвитку зв'язного мовлення дітей дошкільного віку. Методика навчання складання розповідей за творами живопису постійно збагачується новими творчими знахідками педагогів, цікавими методами та прийомами керівництва мовленнєвою діяльністю дітей. Для того щоб твори живопису сприяли розвитку зв'язного мовлення дітей, вихователь повинен знати, які художні картини доцільно використовувати в дошкільному навчальному закладі [35].

Дитина старшого дошкільного віку оволодіває на достатньому рівні зв'язним мовленням, здатна виявляти творчість у побудові висловлювань і розповідей різного типу в спілкуванні, зокрема, і за змістом казкових текстів. Таким чином, науково-теоретичний аналіз дав можливість зробити наступні висновки та узагальнення, а саме: 1) здійснити теоретичне обґрунтування особливостей використання методу казкотерапії у психолого-педагогічній практиці закладу дошкільної освіти та з'ясувати, що казкотерапія - це метод, який використовує форму казки для інтеграції особистості, розвитку мовленнєвої діяльності та творчо-мовленнєвих здібностей, розширення свідомості та взаємодії з навколишнім світом; 2) доведено, що використання аналізованого методу є доцільним та виправданим; 3) запропоновано класифікацію мовних ситуацій, які сприяють творчому мовленнєвому самовираженню дітей і обґрунтовано їх особливості; 4) розкрито поетапну реалізацію методу казкотерапії в освітньому просторі закладу дошкільної освіти; 5) створено алгоритм побудови терапевтичної казки.

У результаті застосування методу казкотерапії, як ефективного засобу розвитку мовленнєвої діяльності, у дітей старшого дошкільного віку формується активний словниковий запас, уміння налагоджувати контакти з дорослими і однолітками, взаємодіяти з ними, адекватно реагувати на те, що відбувається навколо, емоційно відгукуватися на ситуації, що виникають в спілкуванні, виявляти свої емоційні стани, прийняті в людському суспільстві. В процесі створення казкових образів, у дітей старшого дошкільного віку покращується виразність мовлення.



Розділ 2. Експериментальне дослідження організації освітнього процесу засобами казкотерапії для розвитку мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку

2.1 Аналіз рівнів сформованості зв'язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку на основі використання засобів казкотерапії в ЗДО

Експерементальне дослідження сформованості зв'язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку проводилось на базі ЗДО «Барвінок» Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району. Всього в дослідженні взяли участь 20 дітей старшого дошкільного віку. Нами було сформовано 2 групи, одну з них ми визначили як експериментальну (ЕГ) (Група «Веселки»), а іншу - як контрольну (КГ) (Група «Капітошки»).

На період проведення експерименту нами був розроблений орієнтовний розподіл програмового матеріалу та змістові блоки освітньої роботи з організації театралізованої діяльності дітей старшого дошкільного віку, які представлені у Додатку Ж. А також представлений річний план загальних заходів для дітей старшого дошкільного віку та проведення педагогічних рад (Додаток З).

Перший етап експерементальної роботи носив констатувальний характер. Його мета: визначити рівень сформованості з'язного мовлення в дітей старшого дошкільного віку на основі використання казкотерапії.

Нами були визначені завдання констатувального експерименту:

1. Проаналізувати особливості зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку.

2. Вивчити педагогічні умови використання казки у роботі з дітьми старшого дошкільного віку.

3. Визначити критерії та виявити рівні розвитку зв'язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку.

4. Проаналізувати ефективність організації освітнього процесу засобами казкотерапії для розвитку мовленнєвої діяльності дітей у ЗДО.

Основним методом дослідження був психолого-педагогічний експеремент, на різних етапах якого застосовувалися спостереження педагогічного процесу в дошкільному закладі, аналіз планів роботи вихователів, метод усного опитування, бесіди, а також спеціальні методики діагностики рівня розвитку зв'язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку.

Аналіз програми “Дитина”, за якою працює дошкільний заклад, показав, що діти в старшій групі повинні самостійно, зв'язно, послідовно, зрозуміло для інших переказувати близько до тексту відомий або новий твір, самостійно обраний, за пропозицією вихователя різними способами (за ролями, за власними малюнками, цілісний переказ невеликого за обсягом твору, творчий переказ, за планом, за піктограмами).

Діти старшого дошкільного віку також повинні вміти складати за зразком та планом вихователя описову розповідь за картиною, складати сюжетні розповіді за однією та серією дидактичних картин, складати розповіді з власного досвіду різних видів (на тему з колективного, індивідуального досвіду, про цікавий випадок); складати колективні листи [21].

Наступним етапом нашого дослідження стало визначення рівня сформованості з'язного мовлення в дітей старшого дошкільного віку. Проаналізувавши методики виявлення рівня сформованості зв'язного мовлення дітей О.С.Ушакової та Є.М.Струніної, ми склали свою діагностику (Таблиці 1,2).

Дослідження рівня сформованості зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку ми проводили за серією таких завдань:

1. Переказ оповідання В.О.Сухомлинського “Лялька під дощем” близько до тексту за запитаннями;

2. Закінчення казки “Хоробрий зайчик”, розпочатої вихователем;

3. Складання розповіді за серією сюжетних картинок;

4.Складання описового оповідання про свійських тварин з використанням ілюстрацій.

Опитування проводились з кожною дитиною експерементальної і контрольної груп індивідуально в ізольованому вигляді. Під час дослідження ми керувалися такими критеріями:

Дитина володіє мовними вміннями. Ініціативна і самостійна у вигадуванні казок, оповідань ( має уявлення про структуру розповіді), користується різноманітними засобами виразності. При переказі дитина послідовно передає зміст тексту, при цьому чітко простежуються структурні частини тексту: початок, середина і кінець. Має багатий словниковий запас. Мова граматично правильна, виразна - 3 бали;

У своїй розповіді, описовому оповіданні, переказі літературних творів дитина допускає пропуски, логічні помилки, але сама їх виправляє з допомогою дорослого. Виявляє інтерес до мовного спілкування, але недостатньо активна у ньому. У побудові речень не затрудняється, граматичні помилки рідкісні. Виразність мови недостатня - 2 бали;

Дитина допускає змістовні та смислові помилки в переказах, при розповіданні потрібна допомога дорослого. Пропускає структурні компоненти описових розповідей, власних творів, (казки, оповідання, історії). Словниковий запас бідний. Допускає граматичні помилки. Мова невиразна - 1 бал.

Оцінка здатності виробляти аналіз немовленнєвої ситуації (для завдання на складання розповіді за серією сюжетних картинок):

правильна послідовність картинок - 1 бал;

неправильна послідовність картинок - 0 балів.

Найбільша кількість балів, яку могла набрати дитина - 13 балів. Крім того, нами були виокремлені рівні, за якими оцінювались відповіді дітей. А саме:

Високий рівень (10 - 13 балів) - розповідь складається з граматично правильних речень, характеризується зв'язністю, вживаються різні види синтаксичних конструкцій; розповідь повністю відповідає зображеній ситуації, послідовність ланок не порушена, всі основні ланки представлені повністю; між частинами ситуації є причинно-наслідкові зв'язки;

Середній рівень (6 - 9 балів) - розповідь коротка, складається з простих речень, і дефектних синтаксичних конструкцій, засоби синтаксичного зв'язку обмежені; розповідь значною мірою відповідає зображеної ситуації; присутні спотворення окремих змістових ланок або їх пропуски.

Низький рівень (до 5 балів) - балів розповідь відсутня або дитина нездатна самостійно скласти розповідь, замість неї відтворюється кілька дефектних речень.

Всі дані, які ми отримували в ході досліджень з дітьми експерементальної і контрольної груп, ми фіксували і вносили у таблиці 1, 2.

Таблиця 1. Діагностика розвитку зв'язного мовлення дітей експериментальної групи.

№	Ім'я дитини	Завдання	Загал. к-сть балів	Рівень
		1	2	3	4
1	Давід О.	3	2	3	2	10	в
2	Маша Д.	2	1	2	2	7	с
3	Міша Б.	2	2	3	3	10	в
4	Лєра Д.	1	1	1	2	5	н
5	Віка У.	2	2	2	2	8	с
6	Лєра Б.	3	3	4	3	13	в
7	Артем З.	2	1	2	2	7	с

Продовження Таблиці 1

Діагностика розвитку зв'язного мовлення дітей експериментальної групи

№	Ім'я дитини	Завдання	Загальна кількість балів	Рівень
		1	2	3	4
8	Лєна Ч.	1	1	1	1	4	н
9	Ваня А.	1	1	1	2	5	н
10	Марія Т.	2	2	2	2	8	с

Таблиця 2. Діагностика розвитку зв'язного мовлення дітей контрольної групи.

№	Ім'я дитини	Завдання	Загал. К-сть балів	Рівень
		1	2	3	4
1	Ілонка К.	2	1	2	1	6	с
2	Маруся Т.	3	2	4	3	12	в
3	Святослав Р.	3	2	2	1	8	с
4	Аріна К.	3	2	4	3	12	в
5	Саша Ф.	1	1	2	1	5	н
6	Кароліна Х.	3	2	3	2	10	в
7	Артем Ж.	2	2	3	1	8	с
8	Мілана Ч.	2	3	3	2	10	в
9	Кирил С.	1	1	2	1	5	н
10	Аміна Я.	2	1	3	2	8	с

Отримані результати свідчать про те, що у обох группах є діти з різними рівнями розвитку зв'язного мовлення. Причому, співвідношення підгруп дітей що мають різні рівні розвитку мовлення, у ЕГ та КГ приблизно однакове. (Рис.1., Рис.2.)

Рис. 1. Співвідношення дітей з різними рівнями розвитку зв'язного мовлення у КГ.

Рис. 2. Співвідношення дітей з різними рівнями розвитку зв'язного мовлення у ЕГ.

Як видно з діаграм, у ЕГ високий рівень мають 3 дітей (30 %), середній - 4 дітей (40%), низький - 3 дітей (30%). У КГ до підгрупи з високим рівнем розвитку зв'язного мовлення увійшло 4 дітей (40%), 4 дітей (40%) виявили середній рівень, а 3 дітей (30%) показали низький рівень. Зазначимо, що у обох групах є вихованці, що показали високий результат у всіх чотирьох завданнях (Лєра Б. - ЕГ; Маруся Т., Аріна К.- КГ). Діти, знання яких ми оцінили як середній рівень, відповідали загалом вірно, але їхні розповіді були короткими, складалися переважно з простих речень. Такі діти у переказі творів допускають пропуски, логічні помилки, але виправляють їх з допомогою дорослого. Діти з низьким рівнем розвитку зв'язного мовлення, допускають змістовні та смислові помилки в переказах, при розповіданні їм потрібна допомога дорослого. Діти пропускають структурні компоненти розповідей, власних творів, словниковий запас у них бідний.

Аналіз отриманих відповідей дозволяє зробити такі висновки: з таблиці 1 і з таблиці 2 видно, що для обох груп обстежуваних дітей найскладнішим в порівнянні з іншими видами робіт виявилося завдання на складання описового оповідання. Це можна пояснити тим, що без готового мовного зразка і конкретного плану, дітям складно утримати в пам'яті і загострити свою увагу на моментах, притаманних саме оповіданням - опису, які включають в себе порядок викладу матеріалу (розповідь спочатку про основні властивості і ознаках предмета, потім про менш значущі).

Деякі труднощі діти відчували також і у розповідях за серією сюжетних картинок. Навіть з урахуванням того, що була присутність наочної опори у вигляді серії картинок, інколи їм було складно послідовно, розгорнуто, грамотично правильно скласти розповідь.

Більш-менш сприятливу картину можна спостерігати в переказах дітей. Потрібно зазначити, що для обох груп дітей цей вид робіт виявився найлегшим із запропонованих завдань. Це можна пояснити підготовчою роботою і наявністю мовного зразка. Але, деяким дітям було складно грамотно відтворити запропоновану казку.

При аналізі відповідності темі або запропонованому матеріалу можна сказати, що у переказах грубих порушень не спостерігалося, розповіді дітей відповідали темі, але, декілька дітей відчували труднощі на початку розповіді або при переході від однієї частини оповідання до іншої. Однак після навідних питань діти справлялися із завданням. Це можна пояснити тим, що розповідь дитини будується з опорою на готовий мовної зразок автора, що саме по собі є програмуванням висловлювання, але дитині важко утримати в пам'яті весь план побудови висловлювання.

При аналізі відповідності темі або запропонованому матеріалу можна сказати, що при розповіді за серією сюжетних картинок грубих порушень не спостерігалося, розповіді дітей відповідали ситуації, зображеній на картинках, але, діти відчували труднощі при переході від однієї частини оповідання до іншої. А після навідних питань діти справлялися із завданням: “Хлопчик і дівчинка дивляться на квіточки... на дереві... (Як ти думаєш, що відбулося далі?). З'явилися яблука. Діти прийшли їх збирати”.

Аналіз експерементального дослідження дозволяє зробити такий висновок. Зокрема, ми переконалися, що всі діти, навіть ті, що не продемонстрували високого рівня розвитку зв'язного мовлення, виявили зацікавленість до запропонованих завдань, намагались дати правильну відповідь. Це доводить, що дошкільнята мають певну основу для покращення рівнів розвитку мовлення.

2.2 Обґрунтування ефективності організації освітнього процесу з використанням засобів казкотерапії в розвитку мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку в ЗДО

На основі отриманих даних нами була поставлена мета: розробити та апробувати систему занять, що будуть сприяти розвитку зв'язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку засобами казкотерапії.

Робота проводилася протягом 6- ти тижнів від 13 січня 2020 р. До 23 лютого 2020 р.Основу системи роботи з розвитку зв'язного мовлення склали заняття. Усього вирішено було провести 4 заняття, які проводились у першій половині дня 1 раз на тиждень. Тривалість заняття становила 30 - 35 хвилин. Також проводили дидактичні ігри, вправи на казкову тематику, використовували казкові приклади, ситуації, образи у повсякденній діяльності дошкільників, організовували сюжетно-рольові ігри, ігри-драматизації, лялькові театри за мотивами казок, включали казкові сюжети у фізкультурні заняття, ранкову гімнастику, фізкультхвилинки, фізкультурні свята.

Російські вчені О.Ушакова, Є.Струніна пропонують виокремлювати тематичні заняття, спрямовані на розв'язання одного мовленнєвого завдання (розвиток словникового запасу, формування граматичного мовлення або формування звукової культури мовлення) та комплексні, у процесі яких усі мовленнєві завдання реалізуються в комплексі (наприклад, словникова робота, діалогічне мовлення, граматика, контекстове мовлення, звукова культура, побудова речень) [32].

Тематичні заняття дають змогу поглиблено працювати над певним розділом мовленнєвої роботи (“Словникова робота”, “Виховання звукової культури мовлення” та “Формування граматичної правильності мовлення”). На такому занятті насамперед закріплюють матеріал, який діти вивчали на комплексних заняттях, а вже потім пропонують для спостереження й засвоєння нові мовні форми та явища. Тематичні заняття можна проводити з усією групою.

Зауважимо: заняття з розвитку мовлення тематично мають узгоджуватися з тією загальною темою, над якою працює група в конкретний період. В основу мовленнєвих занять доцільно покласти роботу з літературними текстами, які забезпечують особливий емоційно-естетичний настрій у дітей [29].

Роботу з розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку ми почали зі створення розвиваючого середовища в групі. Нами був створений куточок мовного розвитку, який ми наповнили книжками-картинками, книжками-ширмами, книжками-іграшками, книжками-забавлянками, ілюстраціями до казок. Таке розмаїття книжкового середовища доповнив настільний театр, який буде стимулювати самостійну пізнавальну активність дітей, розвивати їх мовлення, розвивати їх кругозір, поступово виробляти в них уміння орієнтуватися у книжковому матеріалі. У цьому куточку ми проводили заняття з художньої літерутури, дидактичні ігри та вправи, бесіди за сюжетами казок.

За участю дітей та батьків були створенні альбоми: “Моя улюблена казка”, “Мій улюблений герой казки”; ілюстрації до казок: “Лисичка-сестричка і вовк-панібрат”, “ Колосок”, “Морозко”, “ Жила собі мишка”. Також, ми поповнили бібліотеку новими народними та авторськими казками.

Наступний етап - складання системи проведення занять, обов'язковим елементом яких має бути казка. Ми використовували казку не тільки в мовленнєвих заняттях, але і інтегрували її в інші методики.

Теми занять:

Заняття №1

Конспект комплексного заняття з використанням творів В.О.Сухомлинського “Зустріч з казкою”

Програмовий зміст: закріпити з дітьми зміст знайомих казок В.О.Сухомлинського, правильно називати героїв казок, впізнавати їх з уривків, оцінювати поведінку героїв. Активізувати дитяче мовлення назвами казок, піснями, формувати вміння логічно висловлювати свою думку та обґрунтовувати її, розвивати творче мислення, вміння відповідати на запитання за змістом казки. Уточнити уявлення про зимуючих тварин /лисиця, білка, ведмідь, заєць/ про характерні особливості зовнішнього виду, пристосування до певного середовища. Ознайомити дітей зі змінами в природі, змінами в рослинному і тваринному світі /холодно, морозно, земля вкривається снігом, ріки взялися кригою тварини ховаються від холоду в теплі нори, дерева одягають білі шапки і сплять аж до весни і т.д./ розвивати сеснсорні відчуття, здатність помічати красу зимової природи, милуватися нею. Виховувати бережне ставлення до природи і дбайливе ставлення до тварин.

Заняття №2

Комплексне заняття з мовленнєвого спілкування, худлжньої літератури та малювання

“Чарівний світ казок В.О.Сухомлинського”

Програмовий зміст: Вміти дітям переказувати зміст казок та оповідань В.О.Сухомилинського поширеними реченнями. Продовжувати вчити впізнавати персонажів творів та оцінювати їх вчинки. Збагатити словник дітей прислів'ями. Поглибити уявлення про доброту, красу, любов до Батьківщини, дбайливе ставлення до природи. Формувати вміння передавати свої враження від змісту творів Сухомлинського в малюнках. Управляти у виконанні основних рухів: підлізання, стрибки у довжину з місця, ходьба по гімнастичній лаві, ходьба по канату приставним кроком. Виховувати співчуття, людяність, любов до природи, естетичні почуття.

Заняття №3

Розвивальне заняття за сюжетом казки.

“Попелюшка”

Програмовий зміст: формувати та розвивати пізнавальний потенціал дитини, вміння вибирати потрібну інформацію для самостійного розв'язання проблем, вміння логічно та образно мислити, вміння дітей читати прості схеми. Активізувати мовлення, формувати вміння логічно висловлювати свою думку та обґрунтовувати її, розвивати творче мислення, уяву та фантазію дітей. Виховувати інтерес до казок, емоційну культуру, доброзичливість, взаємодопомогу.

Заняття №4

Конспект творчого заняття - гри з дітьми старшого дошкільного віку “Мандрівка українською казкою”

Програмовий зміст: Готувати дітей до театралізованої діяльності; Вчити виявляти художньо - творчі здібності; формувати зв'язне мовлення дітей, навички мовленнєвого спілкування; розвивати фонематичний і ритмічний слух. Формувати засоби емоційної виразності: інтонації, міміку, жести, характерні рухи, позу, ходу, пластичну фантазію; окомір. Виховувати почуття взаємної приязні, дружби; викликати радісний настрій, позитивні емоції.

Також, ми розвивали зв'язне мовлення дітей з допомогою бесід, різноманітних дидактичних ігор та вправ за мотивами казок:

цікаві запитання у казках; “Хто з казкових героїв міг надіслати такі телеграми?”; “Професії дорослих в казках”; “Антоніми у казках”; “Загадай назву казкового героя”; “Об'єднай у пари” “Об'єднай персонажів казки в групи”; “Хто з якої казки”.

Під час проведення дослідження ми намагались, щоб кожен день перебування дітей у дитячому садку був цікавим, насиченим і максимально корисним, тому розвиток зв'язного мовлення дітей передбачав інтегрований підхід. В зв'язку з цим розвивали дитяче мовлення не тільки на заняттях, а й на прогулянці, під час проведення бесід, свят, розваг, ігор. Під час дослідження всі діти з задоволенням переказували свої улюблені казки, розповідали які казки їм читають в дома батьки. У вільний час самостійно залюбки переглядали ілюстрації до казок, при цьому називаючи їх назви. Для повного використання потенціалу казки у розвитку зв'язного мовлення, ми застосовували її в режимних моментах з метою створення сприятливого мовного середовища.

Проблема розвитку зв'язного мовлення засобами казкотерапії ми вирішували в тісному зв'язку з батьками: складали казки, створювали ілюстрації до казок, готували виставки “казкових” дитячих фото. Ми зауважили що дуже великий вплив на розвиток зв'язного мовлення у дітей мають батьки, тому ми склали “Правила читання дітям книг”.

Висновки до другого розділу

Провівши констатувальний та формувальний етапи експерименту, ми визначили, що з дітьми, які перебувають на середньому і низькому рівні розвитку зв'язного мовлення необхідно проводити більш глибоку, цілеспрямовану і систематичну роботу з розвитку зв'язного мовлення, за допомогою використання казкотерапії.

Отже, провівши дослідження ми дійшли висновку що казкотерапія універсальний засіб розвитку зв'язного мовлення, який можна використовувати на заняттях з різноманітних методик, і застосовувати її протягом усього часу перебування дітей у дошкільному закладі в усіх режимних моментах.



Загальні висновки

Доведено, що казка є найулюбленішим, найпопулярнішим твором для дітей, який розкриває “безмежний світ людської уяви, полонить серця дітей і дорослих”. Казка дозволяє дитині в особливій метафоричній формі пізнати для себе специфічні дитячі теоретичні питання про світ, про добро і зло, і вирішити проблему невизначеності (прогнозувати події, будувати власну поведінку на основі міфологічної картини світу [18]. Саме тому корекційна робота з дітьми проводилася за допомогою казкотерапії.

Отже, згідно наукових досліджень, у роботі з дітьми старшого дошкідьного віку доцільно використовувати різноманітні варіанти роботи із казкою. Ефективність використання казкотерапії в період дошкільного дитинства забезпечується специфікою діяльності дитини в цьому віці, а також привабливістю цього літературного жанру. Особливості казкового сюжету та його організація полегшують процес творчого відтворення її змісту дошкільниками. Динаміка казкотерапії вимагає інтелектуальної напруги, зіставлення фактів і подій при засвоєнні змістовної лінії сюжету, тобто стимулює пізнавальну діяльність. Казка дозволяє пізнавати складні явища й почуття та у доступній формі осягати світ почуттів і переживань. Казкотерапія є ефективним засобом розвитку мовлення, а лаконізм і виразність мовлення казки є джерелом його збагачення.

Дитина старшого дошкільного віку оволодіває на достатньому рівні зв'язним мовленням, здатна виявляти творчість у побудові висловлювань і розповідей різного типу в спілкуванні, зокрема, і за змістом казкових текстів. Таким чином, науково-теоретичний аналіз дав можливість зробити наступні висновки та узагальнення, а саме: 1) здійснити теоретичне обґрунтування особливостей використання методу казкотерапії у психолого-педагогічній практиці дошкільного-навчального закладу та з'ясувати, що казкотерапія - це метод, який використовує форму казки для інтеграції особистості, розвитку творчо-мовленнєвих здібностей, розширення свідомості та взаємодії з навколишнім світом; 2) доведено, що використання аналізованого методу є доцільним та виправданим; 3) запропоновано класифікацію мовних завдань, які сприяють творчому мовленнєвому самовираженню дітей і обґрунтовано їх особливості; 4) розкрито поетапну реалізацію методу казкотерапії в освітньому просторі дитячого навчального закладу.



Список використаних джерел

1. Алексеенко В. В. Играем в сказку. Воспитание и развитие личности ребенка 2-7 лет. - М.: РИПОЛ.

2. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). // Дошкільне виховання, 2012, №7. - С.4-19.

3. Богуш А. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років. Монографія. / Богуш А. // К.: Видавничий дім "Слово", 2004. - 376 с.

4. Бредіхіна О. А.. Казкотерапія у роботі з дітьми дошкільного віку. Авторські психотерапевтичні казки (методичний посібник). - Нетішин, 2015. -85 с., с.40-41

5. Бурчик О. В. Групова казкотерапія в особистісно-орієнтованому вихованні дітей // Высник Житомирського державного ун-ту ім. Івана Франка. - 2005, № 25. - С. 203- 205

6. Вачков Я. Сказкотерапия: Развитие самосознания через психологическую сказку. - М.: Ос-89. - С. 144.

7. Великий тлумачний словник сучасної української мови/ Укл. і гол. ред. В. Т. Бусел. - К.; Ірпінь: Перун, 2004.

8. Давыдова Т. Т. Сказка // Лит. Учеба. - 2003., № 1.

9. Деркач О. О. Педагогіка творчості: Арт-терапія та казкотерапія на допомогу вчителю, вихователю, праткичному психологу. Вінниця, 2003.

10. Зінкевич -Евстігнеєва Т. Д. Форми і методи роботи з казками. - СПб.: Мова, 2008. - 240 с. 71

11. Зинкевич-Евстигнеева Т. Д. Практикум по сказкотерапии. - СПб.: Речь, 2000.

12. З инкевич-Евстигнеева Т. Д. Путь волшебства. Теория и практика сказкотерапии. - СПб.: Златоуст, 1998

13. Казкотерапія в роботі з дошкільниками./ Упор. Шик Л. А., Гаркуша Г. В., Тур Л. В., Рудик О. А. - Х.: Вид. група "Основа", 2012. - 240 с.

14. Кирилюк О. С. Універсалії культури і семіотика дискурсу: казка та обряд. - Одеса: ЦГО НАНУ, 2003.

15. Копытин А. И. Основы арттерапии. - СПб.: Речь, 1999. - 242 с.

16. Короткий тлумачний словник української мови / Під ред Л.Л. Глумецької. - К.: Рад.шк., 1978. - 296 с.

17. Крутій К.Л. Можливості формування мовної особистості у дошкільному віці. // Дошкільна освіта, 2003, №1.

18. Лингвистический энциклопедический словарь // Ред. В.Н. Ярцева. - М.: Сов. энциклопедия, 1990. - 636 с.

19. Майстер-клас як форма діяльності віртуальної школи професійного становлення молодого педагога: методичні рекомендації / [автор Н.В. Розіна].- Видавництво. - Черкаси: ЧОІПОПП, 2013.- 20с.

20. Мелетинский Е. М. От мифа к литературе. - М.: РГГУ, 2000.

21. Методичні рекомендації до Програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина» / наук. кер. проекту: В.О. Огнев'юк; наук. ред. Н.В. Кудикіна, В.У. Кузьменко; авт. код. Е.В. Бєлкіна, Н.І. Богданець-Білоскаленко, О.Л. Богініч, З.Н. Борисова, М.С. Вашуленко [та ін.] / Мін. осв. і наук., мол. та спорту України, Голови, упр. осв. і наук, викон. орг. Київміськради (КМДА), Київ, ун-т ім. Б. Грінченка. -- 3-є вид., допр. та доп. -- К.: Київ, ун-т ім. Б. Грінченка, 2012. -- 400 с.]

22. «Мовленнєвий розвиток дошкільників - запорука їхньої наступної успішності» Навчально - методичний посібник Кравченко О.В., вихователь - методист дошкільного навчального закладу № 3 м. Прилуки Чернігівської області

23. Нассруллаева Н. Н. Влияние содержания и языковых средств народной сказки на образность и выразительность речи старшего дошкольника. - К.: Рад. школа, 1982.

24. Петрова Е. Ю. Проблема використання сюжетів народної чарівної казки в психокорекційній і педагогічній роботі. Журнал практичного психолога, № 10-11, 1999.

25. Померанцева Э. В. Русское народное поэтическое творчество. - М.: Учпедгиз, 1956.

26. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка. - К. "Академвидав", 2006.

27. Пропп В. Морфология волшебной сказки. Исторические корни волшебной сказки. - М.: АСТ, 1998.

28. Сакович Н.А. Практика сказкотерапии. - СПб.: Речь, 2007.

29. Струнина Е.М. Работа над смысловой стороной слова в процессе развития речи старших дошкольников в детском саду: Автореф. дис. … канд. пед.наук. - М.,1984. - 21 с.

30. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. - К.: Радянська школа, 1977. - 341 с.

31. Сухомлинский В.А. Комната сказки // Избранные произведения в 5-ти т. - К.: Радянська школа, 1980. - Т. 3. - С. 188-200.

32. Ушакова О.С. Программа развития речи детей дошкольного возраста в детском саду. М.: РАО, 1994. - 41с

33. Якименко С. І. Формування основ світогляду у дітей молодшого шкільного віку засобами казки: теорія і практика. - Київ: Знання, 1999.

34. Віртуальна школа професійного становлення молодого педагога-Інтернет заходи.

35. Казкотерапія: формування гуманістично спрямованої особистості дошкільника (методична розробка)

36. Казкотерапія в системі мовленнєвого розвитку дошкільників. Зоряна Мацюк, Марія.Фенко. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Україна.

37. Казка як засіб розвитку мовленнєвої творчості дітей дошкільного віку. Людмила Іщенко.

38. Казкотерапія в роботі з дошкільниками./ Упор. Шик Л. А., Гаркуша Г. В., Тур Л. В., Рудик О. А. - Х.: Вид. група "Основа", 2012. - 240 с.

39. Особливості розвитку зв'язного мовлення у дітей дошкільного віку. Дослідження проблеми. [Електронний ресурс].

40. Соколов Д. Сказки и сказкотерапия [Електронний ресурс]/Д.Соколов.-Москва: Класс, 2000.



Додаток А

Завдання

Завдання №1. Переказ оповідання В.О.Сухомлинського “Лялька під дощем”

Мовленнєвий матеріал: “Лялька під дощем” В.О.Сухомлинський

Зіна вкладалася спати. А надворі почалася гроза. Гримів грім, з-за Дніпра насувались чорні хмари. По залізному даху зашумів дощ.

Блиснула блискавка, на мить стало ясно, як удень. Зіна побачила: на подвір'ї стоять калюжі води, йде дощ. Ой горе, що ж це таке? -- на лавці, під дощем, лежить її лялька Зоя.

Вона забула Зою на лавці. Як же це трапилось? Як же вона не згадала про Зою, лягаючи спати, як же вона не подумала про неї, коли почалася гроза?

Від цих думок Зіні стало важко, і вона заплакала. А ще важче було від думки про те, що на лавці лежить під холодним дощем її Зоя...

Зіна встала з ліжка, тихо відкрила двері, побігла на подвір'я. Дощ миттю змочив її сорочечку. Вона підбігла до лавки, взяла Зою, пригорнула її до грудей.

Коли Зіна відкрила двері, мама ввімкнула світло й широко відкритими від страху очима дивилась на порожнє ліжко.

Побачивши Зіну з притуленою до дитячих грудей лялькою, мама перевела дух.

Вона зняла рушник, витерла Зіну, переодягла в суху сорочечку. Давши рушник, сказала:

-- Витри ж і Зою... Як же це ти її забула на лавці?

-- Ніколи більше цього не буде, матусю...

Процедура: Дитині читається оповідання, задаються запитання за його змістом. Після того як дитина відповідає на запитання, оповідання читається ще раз. Експериментатор просить переказати текст.

Інструкція: " Прослухай уважно оповідання. Що тобі було незрозуміло? Дай відповідь на мої запитання:

Із чого почалось оповідання?

Що трапилось з лялькою Зіни?

Яка реакція була у Зіни? Що вона зробила?

Як поставилась до вчинку Зіни її мама?

Що відповіла Зіна?

Прослухай казку ще раз і постарайся її переказати ".

Завдання №2. Закінчення казки “Хоробрий зайчик”, розпочатої вихователем

Мовленнєвий матеріал: казка “Хоробрий зайчик”, ілюстрації до казки.

В лісі жив зайчик. Одного осіннього ранку виглянув він із хатинки і побачив, що на вулиці чудова погода, вирішив погуляти. На лісовій галявині його чекали білченя та оленя. Друзі вирішили піти погуляти у ту частину лісу, де ще ніколи не були. Там вони весело бавилися, бігали, стрибали. Та раптом оленя зойкнуло. Стрибаючи, воно вивихнуло собі ніжку. Звірята не знали, що їм робити. Скоро стало темніти, настав вечір, а оленя не могло йти додому. Вони вирішили що хтось повинен піти і покликати на допомогу. Тоді зайчик запропонувати білченя піти за допомогою, а сам вирішив залишитися з другом. Зайчик з оленям залишилися удвох. Раптом кущі заворушилися, із-за них вийшов...

Процедура: Читається казка, дитина відповідаючи на навідні запитання інструктора повинна самостійно придумати закінчення казки.

Інструкція: " Прослухай уважно казку, і придумай самостійно закінчення казки, відповідаючи на запитання:

Як ти думаєш, хто вийшов з-за кущів?

Що зробив зайчик?

Як він врятував свого товариша?

Чим закінчилась казка?

Завдання №3. Складання розповіді за серією сюжетних картинок

Матеріал для обстеження: серія сюжетних картинок “Яблуня” дидактичний матеріал для розвитку логічного мислення і зв'язного мовлення дітей дошкільного віку.

Процедура: Дитині представляється послідовність з чотирьох сюжетних картинок і пропонується скласти за ними розповідь. Приблизний зміст картинок:

I - Весна. Хлопчик і дівчинка прийшли подивитися на квітучу яблуню.

II - Чи дозріли яблука? Хлопчик і дівчинка взяли кошики і прийшли до яблуні.

III - Яблука росли високо. Хлопчик заліз на дерево і нахилив гілку з яблуками, а дівчинка їх зривала.

IV - Діти зібрали повні кошики яблук і пішли додому.

Інструкція: "Картинки розкладені неправильно. Розклади правильно картинки. Склади за ними розповідь ". Якщо дитина невірно розкла картинки, експериментатор виправляє помилку і просить скласти за ними розповідь.

Завдання №4. Складання описового оповідання про свійських тварин з використанням ілюстрацій

Матеріал: ілюстрації із зображеннями свійських тварин.

Процедура: запропонувати дитині поїхати у гості до бабусі, і розповісти про тварин, дотримуючись плану.

Твоя бабуся живе у селі, як її звати?

Які є свійські тварини у бабусі?

Інструкція: Розкажи про тварину яка живе у твоєї бабусі: Назва тварини.

Де вона живе? Назви дитинчат тварини.Для чого люди розводять тварин?

Чому тварин називають свійськими? Розповідь із використанням ілюстрацій тієї тварини про яку дитина розповідає.

педагогічний театралізований твір освітній



Додаток Б

Конспекти занять

Конспект комплексного заняття з використанням творів В.О.Сухомлинського “Зустріч з казкою”

Програмовий зміст: закріпити з дітьми зміст знайомих казок В.О.Сухомлинського, правильно називати героїв казок, впізнавати їх з уривків, оцінювати поведінку героїв. Активізувати дитяче мовлення назвами казок, піснями, формувати вміння логічно висловлювати свою думку та обґрунтовувати її, розвивати творче мислення, вміння відповідати на запитання за змістом казки. Уточнити уявлення про зимуючих тварин /лисиця, білка, ведмідь, заєць/ про характерні особливості зовнішнього виду, пристосування до певного середовища. Ознайомити дітей зі змінами в природі, змінами в рослинному і тваринному світі /холодно, морозно, земля вкривається снігом, ріки взялися кригою тварини ховаються від холоду в теплі нори, дерева одягають білі шапки і сплять аж до весни і т.д./ розвивати сеснсорні відчуття, здатність помічати красу зимової природи, милуватися нею. Виховувати бережне ставлення до природи і дбайливе ставлення до тварин.

Словникова робота: зима - хурделиця, лісові звірі, холодно, морозно, річки беруться кригою, тепла шубка, барліг, дупло, нори, гроно ягід, горобина - лікарська рослина.

Матеріал: загадки, уривки з знайомих казок "Як білочка дятла врятувала", "Їжачок", "Зайчик і місяць", атрибути до гри "Поле чудес", ілюстрація до казки В.Сухомлинського "Зайчик і Горобина", костюми лісових звірят, вірш про зиму, дитячий, костюм Зими.

Хід заняття

Діти, сьогодні заняття буде незвичайне. До нас в гості завітати казкові герої, а які ви дізнаєтесь тільки тоді, коли відгадаєте загадки:



В темнім лісі проживає, Довгий хвіст пухнастий має,

Їй на місці не сидиться. А зовуть її... /лисиця/

Під музику входить лисичка.

Я вухастий ваш дружок,

В мене сірий кожушок.Куций хвостик, довгі вуха.

Я усіх, усіх боюся. /Зайчик/

/вбігає зайчик/

Хоч у нього й шуба є,Та як холод настає

Він не їсть тоді, не п'є,А у лігво спать лягає. /Ведмідь/

/виходить ведмідь/

Червонясту шубку має, По гілках вона стрибає,

Хоч мала сама на зріст, Та великий в неї хвіст,

Як намисто оченята.- Хто це? Спробуй відгадати? /Білка/

-Де живуть ці казкові герої? /В лісі/

/Можна описати зовнішній вигляд кожної тварини/

- Наші лісові друзі прийшли до нас із казки. Діти, а ви любите казки? Казки люблять не тільки діти, а й дорослі. Казки передають з покоління в покоління /з уст в уста/.Казка нас вчить відрізняти добрі вчинки від поганих, боротися із кривдою.

-Ось лісові друзі принесли нам конверти із завданнями і пропонують пограти в гру "Поле чудес". Ну що, пограємо? /Так!/

На столі стоїть барабан із стрілкою, а навколо лежать конверти із завданнями, звірята по черзі крутять барабан, на який конверт вкаже стрілка, той піднімає конверт і вихователь зачитує уривки із казки.

-Іди, лисичко, крути барабан.

-З якої це казки?

- "Жаль стало білочці дятла. Винесла вона з дупла велику ялинкову шишку. Поклала між стовбурами і гілкою. Сів дятел біля шишки та й ну довбати її дзьобом. А білка сидить біля дупла й радіє..." Запитання до дітей:

-Яка біда сталася з дятликом?

-Хто і як йому допоміг?

II КОНВЕРТ: "Почав готуватися їжачок до зими. Пішов до лісу, наколов на свої голочки сухого листя. Приніс до своєї кімнати, розіслав листя, стало ще тепліше. Ще раз пішов їжачок до лісу. Знайшов грибів, назбирав яблук, груш і приніс до своєї хатинки.Тепло і затишно їжакові, але сумно одному..."

Запитання: де і як влаштував їжачок собі житло? - Кого запрошував їжачок до себе жити?

III КОНВЕРТ: "Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:

- місяцю, любий, погрій мене своїми променями, бо ще довго сонечка чекати..."

Запитання:

-Про що просив Зайчик Місяця?

-Як Місяці, йому допоміг?

- Хто написав всі ці казочки /В.Сухомлинський/?

Фізкульхвилинка /імітація рухів тварин під музику/

-Давайте згадаємо, як ходить лисичка, ведмедик, стрибає зайчик, літає пташка.

Після фізкультхвнлинки діти сідають па місця.

- Діти, які ви знаєте пори року? Кожна пора року відрізняється своїми звуками:

Літо плюскотить водичкою в річці. А як плюскотить вода в річці? Розливає тоненькі ниточки дощика. Як дзвенять краплинки дощика?

Осінь шелестить сухими листями: ш-ш-ш!

Зима промовляє холодним голосом вітру: у-у-у

Під музику входить Зима.

Сніг пухнастий стелеться.

Настав зимовий час.

Я Зима-хурделиця

Прийшла вітати вас.

- Хто до нас завітав? /Зима/ Чому?

- Що можна розповісти про зиму? /Взимку дуже холодно, земля вкривається снігом і т.д./

- За що діти люблять зиму?

- А яку ви знаєте пісню про зиму?

Дійсно, взимку дуже холодно, земля вкривається білим пухким снігом, дерева одягаються в білі шати, засинають аж до весни, річки беруться кригою. В народі кажуть:"У зими день, як у зайця хвіст". Який у зайця хвіст? От і день у зими короткий.

Відзвеніли в лісах вже пташині голоси, але ліс не спорожнів, кожен його мешканець готується до зими. Лісові звірята ховаються від морозу та вітру в теплі нори. Але вовк і хитра лисиця виходять на полювання ведмідь з осені вимощує сухим листям барліг і впадає у зимову сплячку аж до весни.

А рудохвоста білочка носить собі в дупло лісові горішки, жолуді, грибочки - цих запасів їй вистачить на всю зиму.

А в зайчика домівки немає і ніяких запасів він не робить. Він переховується від хижих звірів під кущами та пагорбами.

-Діти, хочете знати, як живеться взимку зайчику?

Ось послухайте казочку В.Сухомлинського "Зайчик і горобина" Читання казки. Показ ілюстрацій.

-Яку пору року описано в казці?

-Що просив зайчик у горобини?

- Що відповіла Горобина Зайчику?

- Чи допоміг зайчику вітер і як?

-Горобина дуже смачна, коли її приморозе мороз. Це лікарська рослина, вона дуже корисна, лікує різні хвороби, з неї можна робити настої, варити варення.

- А які ще рослини допомагають вижити тваринам? /ягоди, гриби, горіхи, жолуді і т.п.

- В природі немас нічого зайвого. Краса природи виявляється в різноманітності рослинного і тваринного світу. Кожне дерево, квіточка, пташка чи метелик збагачують цю красу. Не забувайте, що все в природі поірібно берегти, бо на землі немає нічого вічного!

Комплексне заняття з мовленнєвого спілкування, художньої літератури та малювання

“Чарівний світ казок В.О.Сухомлинського”

Програмовий зміст: Вміти дітям переказувати зміст казок та оповідань В.О.Сухомилинського поширеними реченнями. Продовжувати вчити впізнавати персонажів творів та оцінювати їх вчинки. Збагатити словник дітей прислів'ями. Поглибити уявлення про доброту, красу, любов до Батьківщини, дбайливе ставлення до природи. Формувати вміння передавати свої враження від змісту творів Сухомлинського в малюнках. Управляти у виконанні основних рухів: підлізання, стрибки у довжину з місця, ходьба по гімнастичній лаві, ходьба по канату приставним кроком. Виховувати співчуття, людяність, любов до природи, естетичні почуття.

Матеріал: атрибути до казок "Камінь", "Два метелики", "Дуб під вікном", "Лисиччині ліхтарики", "Соромно перед соловейком"; канат, дуги, гімнастична лава, кубики; фарби, пензлі, баночки з водою, серветки, ножички, олівці кольорові, папір.

Хід заняття

Діти стоять біля вихователя, на стіні висить портрет Сухомлинського.

Бесіда:

Кого ви бачите на портреті? Хто такий В.О.Сухомлинський?

Де він народився? Де і ким працював? Чого він навчав дітей у своїй школі радості? Що писав Сухомлинськии і для кого?

Діти, зараз ми з вами й перенесемось у чарівний сніг казок та оповідань В.О.Сухомлинського.



Сонце в мандрівку нас закликає

І про дорогу оповіщає.

Заходить в групу лісовичок і продовжує вірш:

Лісовичок. Йдіть мої любі, під ноги дивіться,

Травам і квітам ніжно всміхніться.

Несіть же їм ласку у кожній долонці

Разом з промінням веселого сонця.

Хай же мандрівка казкою стане

Про неї розкажете татові й мамі.

- Я почув, що ви в дорогу зібралися, от і приніс вам карту, щоб ми із шляху не збилися.

Діти дякують і вирушають в дорогу, йдуть по вузенькій звивистій стежині приставним кроком, підходять до хатинки і дуба.

Вихователь:

Як ви гадаєте, до якого оповідання ми потрапили? ("Дуб під вікном").

Яким був старий лісник?

Чому?

Чому він так поступив?

Всі йдуть далі, перестрибують через пеньочки, горбочки; підходять до великого пемьочка, біля якого стоїть лисичка, з-за дерева виглядає зайчик.

Вихователь:

З якої казки вони сюди потрапили? Хто хоче переказати казку "Лисиччині ліхтарики"? (Діти переказують).

Якою була лисичка?

Діти, а вам подобається в лісі?

Чому?

Як треба поводити себе в лісі?

Прослуховування грамзапису співу птахів.

Вихователь:

-Як співають пташки?

Забігає днтина-сорока з криком "Біда! Біда!", кидає телеграму.

Вихователь читає: "Всім! Всім! Всім! Хто може допоможіть!"

Що ж трапилось? Діти, пішли швиденько далі. Може карта приведе нас туди.

Діти йдуть далі, підлазять під дуги (коріння сухих дерев), йдуть по колоді (гімнастична лава), підходять до сухого дерева, кругом якого один пісок.

Вихователь:

Що ви тут бачите?

Як ви гадаєте, куди ми потрапили? (до казки "Камінь").

Що тут трапилось? (Діти переказують казку).

Вихователь:

Чому все живе вмерло?

Як тут стало?

Чим ми можемо допомогти?

Діти відшукують камінь, прочищають уявне джерело.

Вихователь:

Яку добру справу ми зробили. Тепер знову тут все оживе, зазеленіє і пташки повернуться. А ми вирушаймо далі.

Діти приходять на галявину з квітками і метеликами та бджілками на них.

Вихователь:

Яка чудова галявина. Помилуйтеся цією красою.

Але ми квітів не будемо рвати

І метеликів лякати не будемо.

Ми одягнемо віночки паперові,

А метелики хай будуть іграшкові.

Психогімнастика “Метелики і бджілки” під музику.

Діти читають вірш Костецького “Не хочу”.

Метелика ловити я не хочу;

Він квітка неба, хай живе собі!'

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було мені й тобі.

І квітку лісову не стану рвати,

її додому я не понесу,

Бо вдома їй джміля не погойдати

І не попити ранками росу.у

І не стеблинку, гілку, чи травичку

Я не ображу - це страшенний гріх!

Бо в кожній з них живе тремка живинка,

Що світиться довірою до всіх.

Вихователь:

-Ну от і добре. Пішли далі. Чути голос "Я кращий", "Ні - я", "В мене крильця біленькі", а в мене - червоненькі".

Вихователь:

Хто це сперечається? (метелики із казки "Два метелики")

Чи праві були метелики? Чому? (Діти переказують казку)

Діти йдуть далі, перестрибують через потічки, підходять до куша калини, чути спів (грамзапис) солов'я. Діти слухають його.

Вихователь: ось і привела нас карта до рідного садочка. Давайте пригадаємо прислів'я і пограємо в гру "Доповни прислів'я".