Гедоністичний підхід у музично-ритмічній компетентності майбутніх учителів музики і хореографії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гедоністичний підхід у музично-ритмічній компетентності майбутніх учителів музики і хореографії

Філософські знання, що були сформовані за часи античності, зберегли своє значення в наш час. Поняття «гедонізм» займає в цих знаннях окреме місце. Це пов'язане із з'ясуванням природи цього феномену. Цією проблемою займалися науковці з усіх галузей гуманітарних наук і кожна з них виявила власний аспект. Складність об'єднання цього поняття у науковій теорії та у повсякденному житті людини свідчить про важливість його повного та грунтовного дослідження ще і як філософського явища та онтологічної категорії.

Історія розвитку поняття "гедонізм” була неоднаково активною. Для цього необхідно окреслити певні періоди розробки змісту й функцій цього феномену. Аналізуючи періоди активації ідей гедонізму, ми поділяємо їх на часи древньогрецьких філософів Арістіппа та Епікура; італійських гуманістів; мислителів XVП-XVШ ст. Друга половина ХХ ст. та перша половина ХХІ ст. ідентифікуються як переломні, кризові періоди, в які змінюється світогляд та соціально-політичні погляди, відбувається зміна політичної карти світу. Саме в кризові часи феномен позитивних особистих емоцій, турбота про насолоду стає ключовим у культурних практиках.

Можна окреслити, що ідеї гедонізму більш повно висвітлено в філософських ідеях Арістіппа, Феодора, Гігезія, Епікура, Платона, Аристотеля, Тіта Лукреція Кара, Л.Бруні Аретіно, К.Раймонді,

Ф.Філельфо, Л.Вала, М.Монтеня, Е.Роттердамського, Маркіза де Сада, Ж.Ламетрі, Б.Фонтенеля, К.Гельвеція, П.Гассенді, Е.-Б. де Кондільяка, Ф.Хатчесона, Дж.Локка, Т.Гоббса, М.Монтеня, О.-Ж.Ла- метрі, Д.Юма, І.Канта, І.Бентама, Г.Спенсера, Дж.Ст. Мілля, О.Уайльда, Т.Готьє, З.Фрейда та ін.

Поняття гедонізму є одним з основних принципів особистісної культури. Він не декларується зовнішньо, але завжди має прояві внутрішнього уникнення особистісного страждання. Розмежування приємного і неприємного грає основну роль у процесах культурної ідентифікації особистості. Але були тривалі періоди, коли аналіз специфіки гедоністичного світоставлення залишався на узбіччі життя.

На початку ХХІ ст. почалось проявлення інтересу до цього феномену, що набуло рис сталого дослідницького процесу. На сьогодні відсутність єдності в розкритті поняття цього феномену, пошуки його сутності, загострене почуття індивідуалізму активізують різні гедоністичні практики і спроби їх осмислення у теоретичному аспекті. У сучасному світі автономність сфер соціально-політичного, культурно-просвітницького та економічно-правового життя допомагає збільшувати елементи гедоністичної активності для людини, як суб'єкта суспільства. З другої половини ХХ ст. західно-європейська культура переважно визначається як гедоністична (Ж. Ліповецки [10]), вона є апологією насолоди. Основними ключовими теоретичними концептами сучасності у філософських, культурологічних, соціологічних і психоаналітичних працях є поняття «чуттєвості», «тіла», «тілесності», «насолоди», «бажання», «еросу», «еротизму», «спокуси», «екстазу», «сексуальності» тощо. Сучасна культура потребує нових форм пізнання сутності і різних форм позитивного особи- стісно-життєвого досвіду. Після «По той бік" принципу задоволення» (1920) З. Фрейда [16] можна назвати цілий ряд ключових для європейської культури праць, де центральними є ці теми: «Ерос і цивілізація» (1955) Г. Маркузе [12], «Еротика» (1957) Ж. Батайя [7], «Задоволення від тексту» (1973) Р. Барта [6], «Спокуса» (1979) Ж. Бодрійяра [8], «Історія сексуальності» (19761984) [18] та «Використання задоволень» (1984) М. Фуко [19], «Гедоністичний імператив» (1995) Д. Пірса [4], «Мистецтво насолоди. Про гедоніста- матеріаліста» (1991) [2] та «Радість існування. Маніфест гедоніста» (2006) М. Онфре [3], «Оргазм і Захід: історія задоволення від XVI століття до наших днів» (2005) Р. Мюшамбле [13]. Цей інтерес також підтверджує низка робіт, здійснених українськими та російськими науковцями за останнє десятиліття, серед яких виокремимо дослідження В. Жадан, А. Залужної, Б. Акчуріна, О. Ємельянова, Р. Ільясова, Л. Косарєвої, Ю. Кузьміної, М. Мулявки, Є. Наймана, С. Рассадіної та ін.

До гедоністичних теорій відносяться напрями, де благополуччя передається термінами «задоволеність-незадоволеність», «позитив- негатив». В цьому плані показові концепції Н.Бредберна й Е.Дінера [1; 5]. Вважається, що чим більше позитиву і чим менше незадоволення у житті людини, тим вона буде благополучнішою та щасливішою [9; 14].

Розкриваючи гедоністичний підхід, зазначимо, що у перекладі з латини «гедонізм» (hedon) має кілька значень: задоволення, насолода, вдоволення, радість. У філософському енциклопедичному словнику зазначається, що гедонізм - це «етична позиція, яка стверджує його як найвище благо і критерій людської поведінки і зводить до нього все розмаїття моральних вимог. Прагнення до насолоди в гедонізмі розглядається як рушійна основа людини, що закладена в неї від природи і визначає всі її дії» [15, с. 105].

Поняття гедонізму мистецтва розкривається ще у древній філософії. Так, Платон наголошував, що почуття ритму і гармонії, яке відчувається у музиці, споріднене з насолодою, що в той час вважалося дарунком Вищих Сил людині для відпочинку від повсякденних турбот. Аристотель теж вказував, що музика є потребою відпочинку та задоволення.

У XVIII ст. Ф.Шіллер вважав, що гедоністична складова музики є головною сутністю мистецтва взагалі. До речі, в японській мові слово «музика» складається з двох ієрогліфів і вони перекладаються як насолода і звук.

Основоположником гедонізму вважають Аріс- тіппа (435-335 рр. до н. е.), який розділяв два стани душі. Перший - задоволення, як щось позитивне, другий - біль - негатив. Головним у забезпеченні щасливого життя він вважав уникання негативних емоцій та настій на позитивні відчуття. Загалом у вченнях, які описують сутність гедонізму, не складно помітити одну загальну мету - звільнити людину від страждань.

Гедонізм розглядається як вчення про взаємозв'язок емоцій страждання та задоволення, він є результатом духовного, культурного, емоційного розвитку суспільства та особистості. В наш час головним виміром етичних та естетичних норм розвитку людини та цивілізації є намагання позитивного оцінювання ставлення до життя, вміння отримувати радість від елементарних позитивних вражень, спроба творчого самовираження особистості й поваги до права іншої людини на задоволення та радість у житті.

Сучасні філософи наголошують на сприйнятті гедонізму з позиції принципу активності, який стимулом до досягнення мети, а не досягнення задоволення. Задоволення та радість є різновидом, насамперед, емоційних переживань і почуттів, які традиційно відносяться до психології.

З.Фрейд принцип задоволення пов'язував з добром і благом, та показував риси задоволення у гармонії та позитиві. Це, на думку вченого, ситуація цілісного сприйняття світу, знаходження людини у гармонії із собою та світом [17, 382]. Дж.Локк, виокремлював здатність людини викликати або збільшити задоволення. [11, 280].

У психологічній науковій думці широко використовують поняття «гедонія» як психічний стан, якому властиве приємне самопочуття, відчуття піднесення, задоволення, насолоди. Психологи стверджують, що дані емоції та почуття є головними з компонентів життєдіяльності людини, які сприяють дії відновлювальних процесів, переключенню психоемоційних механізмів. Особливо важливим це є для особистості дитини, яка характеризується ще неусталеною психікою. У психоаналізі сфера задоволення, інстинктів є визначальною. Адже вона впливає на розумову діяльність, мораль та культуру людини. Дотримання вимог гедоністичного підходу у музично-ритмічній компетентності спонукатиме вчителів музики та хореографії до створення ситуацій успіху, здійснення схвальних відгуків, підбадьорення в будь- яких ситуаціях, навіть за умови отримання незначних навчальних результатів.

Виступаючи важливим стимулом у музично- ритмічній компетентності гедоністичний підхід спрямовуватиме майбутніх учителів музики і хореографії до здійснення саморефлексивних проявів позитивізму, сприятиме розвитку емоційної стійкості щодо негативних проявів у фаховому та повсякденному житті.

Окрім того, застосування гедоністичної функції музичного мистецтва в освітньому процесі уможливлює адекватне сприймання майбутніми вчителями музики та хореографії шедеврів класичної та народної музики, отримання від цього музично-естетичної насолоди.

Застосування гедоністичного підходу у музично-ритмічній компетентності за відповідних педагогічних умов трансформується у своєрідний навчально-музичний тренінг, який є базою для розвитку потреби студентів у фаховому задоволенні і спирається на потребу у музичному навчанні. У такий спосіб гедоністичний підхід у музичній освіті надає процесові навчання майбутніх учителі музики і хореографії особливої привабливості. Окрім того, створення гедоністичного забарвлення навчання музично-ритмічним рухам призводить до глибинного самовираження, зняття емоційної напруги через досягнення катарсису у процесі музично-рухової діяльності, ефекту естетичної насолоди і в результаті - формування відповідних компонентів музично-ритмічної компетентності.

Гедоністичний підхід у музично-ритмічній компетентності майбутніх учителів музики та хореографії за відповідних педагогічних умов трансформується у своєрідний навчально-музичний тренінг, який базується на потребі майбутнього вчителя музики та хореографії в задоволенні, насолоді спираючись на любов до музичного навчання.

Список використаних джерел

гедоністичний музикант особистість

1. Bradburn N. The Structure of Psychological Well-Being / N. Bradburn. - Chicago, 1969. - 318 p.

2. Onfray M. La puissance d'exister. Manifeste hйdoniste / M. Onfray. - Paris : йd. Grasset, 2006. - 230p.

3. Onfray M. L'art de jouir. Pour un maMrialisme hйdoniste / M. Onfray. - Paris : йd. Grasset, 1991.- 401p.

4. Pearce D. The Hedonistic Imperative (1995-2007) [Електронний ресурс] / D. Pearce.-Режимдоступу http://

www.hedweb.com/hedethic/tabconhi.htm.

5. The Satisfaction with Life Scale / [E. Diener, R. Emmons, R. Larsen at al.] // The Journal of Personality Assessment. - 1985. - № 49. - P. 71-75.

6. Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика / Р. Барт ; [пер. с фр., гост., общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова]. - М. : Прогресс, 1989. - 616 с.

7. Батай Ж. Проклятая часть: Сокральная социология / Ж. Батай ; [пер. с фр., гост. С. Н. Зенкина]. - М. : Ладомир, 2006. - 742 с.

8. Бодрийяр Жан. Соблазн / Жан Бодрийяр ; [пер. с фр. А. Гараджи]. - М. : Издательство Ad Marginem. - 2000. - 319 с.

9. Дяченко В. А. Теоретичні підходи до розуміння психологічного благополуччя особистості [Електронний ресурс] / В. А. Дяченко. - Режим доступу:http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/vchdpu/psy/2012_103_1/Dyachen.pdf.

10. Ліповєцкі Ж. Ера порожнечі. Споживання і гедонізм: до постмодерністського суспільства [Електронний ресурс] / [пер. з фр. Надії Вербовки] // Незалежний культурологічний часопис "Ї". - 2002. - № 25. - Режим доступу : http:// www.ji.lviv.ua/n25texts/lipivecki1.htm.

11. Локк Дж. Опыт о человеческом разумении / Дж. Локк. - Москва : Мысль, 1985. - 621 с. - (Сочинения : в 3 т. ; т. 1).

12. Маркузе Г. Эрос и цивилизация. Одномерный человек: Исследование идео. логии развитого индустриального общества / Г. Маркузе ; [пер. с англ., послесл., примеч. А. А. Юдина ; сост., предисл. В. Ю. Кузнєцова]. - М. : ООО "Издательство ACT", 2002. - 526 с.

13. Мюшамбле Робер. Оргазм і Захід: історія задоволення від XVI століття до наших днів : монографія / Робер Мюшамб- ле ; пер. І. Славінської. - K. : Темпора, 2011. - 444 с.

14. Созонтов А. Е. Гедионистический и эвдомонистический подходы к проблеме психологического благополучия / А. Е. Созонтов // Вопросы психологии. - 2006. - № 4. - С. 105-114.

15. Философский энциклопедический словарь [гл. ред. Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев [и др.]. - Москва : Советская энциклопедия, 1983. - 840 с.

16. Фрейд З. По ту сторону принципа удовольствия // Фрейд З. Психология бессознательного / [сост., науч. ред., вступ. ст. М. Г. Ярошевского]. - М. : Просвещение, 1990. - 448 с.

17. Фрейд З. Психология бессознательного : [сборник произведений] / Зигмунд Фрейд ; сост. М. Г. Ярошевский. - Москва : Просвещение, 1990. - 448 с.

18. Фуко М. История сексуальности-III: Забота о себе / М. Фуко ; [пер. с фр. Т. Н. Титовой и О. И. Хомы ; под общ. ред. А. Б. Мокроусова]. - Киев : Дух и литера ; Грунт ; М. : Рефл-бук, 1998. - 288 с.

19. Фуко М. Пользование наслаждением // Гуревич П. Эрос: антология: философские маргиналии професора П. С. Гуревича (Страсти человеческие). - М. : Алетейа, 1998. - С. 131-138.

References

1. Bradburn N. The Structure of Psychological Well-Being / N. Bradburn. - Chicago, 1969. - 318 p.

2. Onfray M. La puissance d'exister. Manifeste hйdoniste / M. Onfray. - Paris : йd. Grasset, 2006. - 230 p.

3. Onfray M. L'art de jouir. Pour un maMrialisme hйdoniste / M. Onfray. - Paris : йd. Grasset, 1991. - 401p.

4. Pearce D. The Hedonistic Imperative (1995-2007) [Yelektronniy resurs] / D. Pearce. - Rezhim dostupu http:// www.hedweb.com/hedethic/tabconhi.htm.

5. The Satisfaction with Life Scale / [E. Diener, R. Emmons, R. Larsen at al.] // The Journal of Personality Assessment. - 1985. - № 49. - P. 71-75.

6. Bart R. Izbrannyye raboty: Semiotika: Poetika / R. Bart ; [per. s fr., cost., obshch. red. i vstup. st. G. K. Kosikova]. - M. : Progress, 1989. - 616 s.

7. Batay ZH. Proklyataya chast': Sokral'naya sotsiologiya / ZH. Batay ; [per. s fr., cost S. N. Zenkina]. - M. : Ladomir, 2006. - 742 s.

8. Bodriyyar Zhan. Soblazn / Zhan Bodriyyar ; [per. s fr. A. Garadzhi]. - M. : Izdatel'stvo Ad Marginem. - 2000. - 319 s.

9. Dyachenko V. A. TeoretichnH pHdkhodi do rozumHnnya psikhologHchnogo blagopoluchchya osobistostH [Yelektronniy resurs] / V. A. Dyachenko. - Rezhim dostupu:http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/vchdpu/psy/2012_103_1/Dyachen.pdf.

10. LHpovetski ZH. Yera porozhnechH. Spozhivannya н gedonHzm: do postmodernHsts'kogo suspHl'stva [Yelektronniy resurs] / [per. z fr. NadHH Verbovki] // Nezalezhniy kul'turologHchniy chasopis "Н". - 2002. - № 25. - Rezhim dostupu : http:// www.ji.lviv.ua/n25texts/lipivecki1.htm.

11. Lokk Dzh. Opyt o chelovecheskom razumenii / Dzh. Lokk. - Moskva : Mysl', 1985. - 621 s. - (Sochineniya : v 3 t. ; t. 1).

12. Markuze G. Eros i tsivilizatsiya. Odnomernyy chelovek: Issledovaniye ideo. logii razvitogo industrial'nogo obshchestva / G. Markuze ; [per. s angl., poslesl., primech. A. A. Yudina ; sost., predisl. V. YU. KuznKtsova]. - M. : OOO "Izdatel'stvo ACT", 2002. - 526 s. 13. Myushamble Rober. Orgazm н ZakhHd: HstorHya zadovolennya vHd XVI stolHttya do nashikh dnHv : monografHya / Rober Myushamble ; per. Н. SlavHns'koH. - K. : Tempora, 2011. - 444 s.

13. Sozontov A. Ye. Gedionisticheskiy i evdomonisticheskiy podkhody k probleme psikhologicheskogo blagopoluchiya / A. Ye. Sozontov // Voprosy psikhologii. - 2006. - № 4. - S. 105-114.

14. Filosofskiy entsiklopedicheskiy slovar' [gl. red. L. F. Il'ichev, P. N. Fedoseyev, S. M. Kovalev [i dr.]. - Moskva : Sovetskaya ent- siklopediya, 1983. - 840 s.

15. Freyd Z. Po tu storonu printsipa udovol'stviya // Freyd Z. Psikhologiya bessoznatel'nogo / [sost., nauch. red., vstup. st. M. G. Yaroshevskogo]. - M. : Prosveshcheniye, 1990. - 448 s. 17. Freyd Z. Psikhologiya bessoznatel'nogo : [sbornik proizve- deniy] / Zigmund Freyd ; sost. M. G. Yaroshevskiy. - Moskva : Prosveshcheniye, 1990. - 448 s.

16. Fuko M. Istoriya seksual'nosti-III: Zabota o sebe / M. Fuko ; [per. s fr. T. N. Titovoy i O. I. Khomy ; pod obshch. red. A. B. Mokr- ousova]. - Kiyev : Dukh i litera ; Grunt ; M. : Refl-buk, 1998. - 288 s.

17. Fuko M. Pol'zovaniye naslazhdeniyem // Gurevich P. Eros: antologiya: filosofskiye marginalii profesora P. S. Gurevicha (Strasti chelovecheskiye). - M. : Aleteya, 1998. - S. 131-138.

Размещено на Allbest.ru