Проблеми формування іншомовної компетентності при підготовці суднових механіків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми формування іншомовної компетентності при підготовці суднових механіків

У статті порушено проблему опанування майбутніми судновими механіками вмінь спілкуватися англійською мовою у складі змішаних і багатонаціональних екіпажів. Увагу приділено формуванню іншомовної компетентності як здатності до комунікації в процесі виконання професійної діяльності. Розглянуто міжнародні та державні акти, в яких висуваються вимоги до майбутніх суднових механіків, з метою гарантування безпеки міжнародного мореплавства.

Постановка проблеми. Одним з провідних завдань сьогодення є вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців морського флоту, що зумовлено особливостями професії та міжнародним ринком їхньої праці, а саме роботі у складі інтернаціональних екіпажів або на іноземних суднах, де провідним засобом міжособистісного спілкування виступає англійська мова.

Процес підготовки фахівців до роботи у міжнародному середовищі передбачає засвоєння знань з фаху, вивчення англійської мови (за професійним спрямуванням), її практичне застосування як при проходженні практики в іноземних компаніях, так і в процесі спілкування з роботодавцями під час співбесіди.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Специфічність професійної діяльності майбутніх фахівців морської галузі, необхідність забезпечення їх конкурентоспроможності на ринку праці, ставлять підвищені вимоги до професійної підготовки курсантів вищих морських навчальних закладів України. Проблемі вдосконалення підготовки фахівців морської галузі присвячено роботи Т Аверочкіної, М. Бабишеної, Н. Бобришевої, В. Захарченка, С. Козак, М. Кула- кової, П. Криворучко, У Ляшенко, Н. Огородник, О. Попова, Г Пазиніча, О. Сокол, О. Тирон, Л. Шафран, В. Чернявського, Ф. Кнудсен (F. Knudsen), В. Шорт (V. Short), П. Тренкнер (P. Trenkner) та ін.

Незважаючи на внесок, зроблений вітчизняними та зарубіжними науковцями у розв'язання проблеми підготовки фахівців морського флоту до майбутньої професійної діяльності, є протиріччя між потребою міжнародних організацій у висококваліфікованих суднових механіках і едектромеханіках та недостатнім рівнем сформованості їх іншомовної компетенції.

Метою статті є висвітлення проблем формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх судномеханіків у процесі викладання англійської мови.

Виклад основного матеріалу. Необхідність внесення змін до національних стандартів підготовки суднових механіків пов'язана зі змінами у Конвенції з дипломування моряків та несення вахти, зробленими у 2010 році Міжнародною морською організацією, у яких зазначено, що результатом підготовки офіцерів морського флоту має бути компетентний і конкурентоздатний фахівець, що вміє приймати правильні рішення і виконувати схвалені дії в різних ситуаціях на судні, пов'язані з експлуатацією обладнання та збереження вантажу, а також управління роботою підлеглих осіб, включаючи збереження життя всіх членів екіпажу.

Внесення змін до організації підготовки морських фахівців у навчальних закладах України знайшло своє відображення у Галузевому стандарті вищої освіти. Так, в означеному документі визначено освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників відповідних напрямів підготовки, професійне призначення й умови використання певної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня у вигляді переліку первинних посад, виробничих функцій і типових задач діяльності. Стандарт є обов'язковим для вищих морських навчальних закладів, що готують фахівців зазначеного профілю [1]. В означеному державному документі визначено, що нормативну основу навчання бакалаврів морських спеціальностей становлять поряд із державними актами ще й міжнародні, зокрема:

- Міжнародна конвенція про підготовку і дипломування моряків та несення вахти (ПДМНВ) 1978 року, з поправками;

- Закон України «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року»;

- Кодекс з підготовки і дипломування моряків та несення вахти, з поправками;

- Кодекс торговельного мореплавства України;

- Положення про звання осіб командного складу морських суден та порядок їх присвоєння, затверджене наказом Міністерства інфраструктури України від 07.08.2013 р. №567;

- Національний класифікатор України: Класифікатор професій ДК 003:2010;

Міжнародна стандартна класифікація про

- професій 2008 (ISCO-08);

- Directive 2008/106/ЕС of the European Parliament and of the Council of 19.11.2008 «On the minimum level of training of seafarers».

Освітні програми, що запроваджено в Україні та за її межами, спрямовані на працевлаштування випускників на суднах і підприємствах річкового та морського транспорту і дозволяють обіймати, зокрема, такі посади:

- штурман, головний штурман, вахтовий помічник капітана, старший помічник капітана, капітан, головний капітан, головний капітан-координа- тор, інженер-диспетчер з руху флоту;

- механік (судновий), механік рефрижераторних установок (судновий), старший механік, механік портового флоту, механік із суднових систем, інженер-механік з флоту лінійний, інженер-механік з флоту груповий;

- електромеханік судновий, старший електромеханік, головний електромеханік, лінійний електромеханік, електромеханік груповий;

- інженер з укомплектації устаткування, інженер спеціалізованого флоту, інженер судновий.

Відтак, у міжнародних та державних стандартах визначено рівні підготовки сучасних фахівців морської галузі з комплексом сформованих компетентностей, що дають змогу бути конкурентоспроможними на ринку праці. При цьому провідного значення набуває іншомовна комунікативна компетентність судноводіїв, механіків та електромеханіків як складова їхньої загальної професійної компетентності та гарантія безпечного плавання в умовах роботи у міжнародному екіпажі.

Система компетентностей бакалавра спеціальності 271 «Річковий та морський транспорт» визначається на основі компетентностей, передбачених для першого циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти, шостого кваліфікаційного рівня Національної рамки кваліфікацій та відповідно до компетенцій, передбачених розділами А-ІІ/1, В-ІІ/1, А-ІІ/2 та В-ІІ/2 (для спеціалізації «Навігація та управління суднами»); А-ІІІ/1, В-ІІІ/1, А-ІІІ/2 та В-ІІІ/2 (для спеціалізації «Управління судновими технічними системами та комплексами»); А-ІІІ/6 та В-ІІІ/6 (для спеціалізації «Експлуатація суднового електрообладнання і засобів автоматики») Кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти з Манільськими поправками 2010 року [2; 3].

Нами було проаналізовано ПДМНВ та галузевий стандарт вищої освіти України і визначено основні компетентності, що мають бути сформовані у суднового механіка [1; 2]. Узагальнені дані наведено в таблиці 1.1.

Зауважимо, що іншомовна компетентність входить до переліку фахових компетентностей майбутніх фахівців морського флоту при підготовці у вищому морському навчальному закладі, що визначено державними стандартами й вимогами Міжнародної морської організації. Відповідно до Конвенції ПДНВ, комунікація майбутніх інженерів морського флоту вважатиметься успішною за умов

їхньої повноцінної взаємодії з іншими членами багатомовного екіпажу, включаючи як безпосереднє, так і опосередковане технічними посібниками спілкування у ході експлуатації суднового обладнання [2, с. 160].

Так, під іншомовною компетентністю моряка

О.Тирон розуміє інтегративну властивість особистості, її здатність реалізовувати вміння раціональної комунікації в процесі виконання функціональних обов'язків і використовувати стратегії успішного міжособистісного спілкування з метою гарантування безпеки міжнародного мореплавства та власної безпеки засобами мови міжнародного спілкування [4].

З огляду на вищезазначене зауважимо, що метою викладання англійської мови напряму «Річковий і морський транспорт» є формування у студентів професійно-комунікативної компетенції, що відповідає рівню В1 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, зокрема оволодіння студентами мовленнєвими компетенціями на рівні професійної комунікативної достатності й здатність реалізувати отримані знання та вміння у своїй майбутній практичній діяльності з метою подальшого кар'єрного зростання. Вивчення англійської мови набуває особливої мотивації за умов урахування професійних інтересів студентів, їхньої фахової спеціалізації. Означений навчальний курс займає провідне місце в системі професійної підготовки майбутніх фахівців морського профілю, оскільки робить можливим взаємопроникнення професійних знань з теоретичних базових дисциплін за фахом у процес викладання англійської мови і спрямований на розвиток іншомовної компетентності студентів під час спілкування у багатомовному екіпажі.

Доцільно зауважити, що сферою відпові-дальності бакалавра суднової енергетики і бакалавра суднової електротехніки є професійна експлуатація механічного й електричного суднового обладнання, управління операціями судна, несення безпечної машинної вахти, управління багатонаціональною командою машинного відділення, убезпечення персоналу і судна. Задані цілі формують одночасно уявлення про кінцевий результат діяльності та професійне призначення фахівців і є орієнтиром для формування необхідних компетентностей [2].

Відтак, судномеханік - це спеціаліст, обов'язком якого є організація безперебійної і безпечної роботи суднових механізмів, їх технічного обслуговування і ремонту, а також вахтової служби екіпажу машинного відділення. Метою і завданням іншомовного спілкування суднових механіків є обґрунтування варіантів розв'зання проблем на судні, шляхів урегулювання ситуацій під час поломки та ремонту судна, небезпечних для життєдіяльності членів екіпажу. Відтак, опанування та вільне володіння англійською морською термінологією є одним з найважливіших компонентів здійснення професійної діяльності механіка.

механік міжнародний мова

Таблиця 1.1 Компетентності для суднових механіків (згідно з Манільськими поправками до Міжнародної конвенції про підготовку і дипломуванняморяків та несення вахти (ПДНВ) 78/95, та Галузевим стандартом вищої освіти України)

Доцільно зазначити, що якість підготовки суднового механіка морських кадрів контролюється Міжнародною

морською організацією (ІМО, Лондон, Великобританія), яка з метою безпеки та збереження людського життя на морі й охорони навколишнього середовища значно посилила вимоги до сертифікації і кваліфікаційного відбору моряків усіх рівнів та персоналу берегових організацій, пов'язаних із забезпеченням безпеки мореплавання.

Експерти Міжнародної морської організації досліджували проблему використання англійської мови професійного морського спрямування в багатонаціональних екіпажах на суднах світового флоту в рамках Європейського проекту. За їх спостереженнями, у 37% випадків спілкування англійською мовою морські фахівці під час вахти мали мовні проблеми, що вказує на високий ступінь їх невпевненості при виконанні службових обов'язків у ситуаціях іншомовного спілкування. Означене призводить до зниження задоволеності професійною діяльністю через недостатній рівень знання мови, що призводить до високого рівня стресу на борту судна. Отже, мовний чинник є іноді навіть важливішим за технічну компетентність морського фахівця [5].

За даними міжнародної морської організації було встановлено недостатній рівень базових мовленнєвих умінь, необхідних для спілкування та виконання професійних обов'язків, виявлено низький рівень професійного мовного спілкування, що є причиною непорозумінь, зокрема при аварійних ситуаціях. Виникають також проблеми «внутрішнього спілкування» на суднах зі змішаним екіпажем: члени екіпажу не розуміють інструкцій, настанов, а отже не можуть ефективно діяти в екстремальних умовах [5].

Зважаючи на те, що протягом року трапляється більше 100 фатальних інцидентів через проблеми зі знанням англійської мови, ІМО визначила перелік обов'язкових Стандартних морських фраз для спілкування, якими повинен оволодіти кожен майбутній професіонал морського профілю для запоруки безпеки на борту судна.

Отже, враховуючи специфіку професійної діяльності майбутніх фахівців морського профілю, необхідність постійної безпосередньої взаємодії між членами екіпажу, суднові механіки мають бути максимально підготовленим до різноманітних обставин мовленнєвої взаємодії, що сприятиме не лише підвищенню продуктивності діяльності, а й дозволить створити доброзичливу атмосферу на судні та навіть сприятиме безпеці усього екіпажу.

Перспективами подальших розвідок може стати дослідження проблеми професійного спілкування фахівців морського профілю у процесі їх взаємодії з колегами, партнерами, роботодавцями задля успішного виконання професійних обов'язків, уникнення непорозумінь, конфліктів, а подекуди навіть пошкоджень, аварій, нещасних випадків і катастроф.

Список використаних джерел

механік міжнародний мова

1.Галузевий стандарт вищої освіти України: Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра у галузі знань 0701 «Транспорт і транспортна інфраструктура» напряму підготовки 6.070104 «Морський та річковий транспорт». - Київ, 2012. - 24 с.

2.Международная конвенция о подготовке и дипломировании моряков и несении вахты 1978 года (ПДМНВ-78) с поправками = International Convention on Training, Certification and Watchkeeping for Seafarers, 1978 (STCW 1978, as amended). - СПб.: ЦНИИМФ, 2010.992 с.

3.Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України № 1341 від 23.11.2011 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua.

4.Тирон О. М. Психолого-педагогічні особливості процесу формування іншомовної компетентності майбутнього моряка / О. М. Тирон // Вісник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. - 2015. - Т.20, вип.4 (38). - С. 148-156.

5.European Commission. The Impact of Multicultural and Multilingual Crews on Maritime Communication // MARCOM. Final Reports. - Volumes 1&2, 2001. - 120 p.

Размещено на Allbest.ru