Размещено на http://www.allbest.ru/

Бердянський державний педагогічний університет

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАСОБАМИ ПРОГРАМНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

Г.М. Алєксєєва

м. Бердянськ

Анотація

Алєксєєва Ганна Миколаївна. ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАСОБАМИ ПРОГРАМНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ.

Характеризуються деякі аспекти використання сучасних інноваційних технологій засобами програмної інженерії в процесі підготовки майбутніх фахівців вищого навчального закладу. Представляється розробка дистанційних курсів як особлива, заснована на мережевій технології, форма представлення змісту навчальної дисципліни та засоби для реалізації мережевих форм і методів навчання.

Ключові слова: сучасні інноваційні технології, програмна інженерія, тести.

Аннотация

Алексеева Анна Николаевна. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ СОВРЕМЕННЫХ ИННОВАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ СРЕДСТВАМИ ПРОГРАММНОЙ ИНЖЕНЕРИИ В ПРОЦЕССЕ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ.

Характеризуются некоторые аспекты использования современных инновационных технологий средствами программной инженерии в процессе подготовки будущих специалистов вуза. Представляется разработка дистанционных курсов как особая, основанная на сетевой технологии, форма представления содержания учебной дисциплины и средства для реализации сетевых форм и методов обучения.

Ключевые слова: современные технологии, программная инженерия, тесты.

Annotation

Anna Alekseeva. INNOVATIVE USE OF MODERN TECHNOLOGY RESOURCES SOFTWARE ENGINEERING IN THE PREPARATION OF FUTURE PROFESSIONALS.

Characterized by some aspects of the use of advanced innovative technologies of software engineering tools in the preparation of future professionals of the university. Is to develop a distance learning courses as a special based on network technology, the form, the content of the discipline and the means for the implementation of network forms and methods of training.

Key words: modern technology, software engineering, tests.

Постановка проблеми

Реформування освіти в Україні, спричинене світовими тенденціями глобалізації й інформатизації суспільства, зорієнтоване на підвищення її якості як необхідної умови становлення всебічно розвинутої, компетентної, творчої, конкурентоспроможної, готової до активного самопізнання та самовдосконалення особистості. Потужнім внутрішнім джерелом розвитку наукового прогресу є об'єктивний інструмент вимірювання здібностей людей, визначення рівня їхніх знань та навичок. Важливу роль у цьому процесі відіграють системи діагностики, контролю та оцінювання результатів освіти. Тому впровадження новітніх освітніх технологій навчання, що ґрунтується на нових підходах щодо подання та засвоєння знань, потребує нових, сучасних методів їх вимірювання та оцінювання, що являється одним із підходів програмної інженерії розробка і супровід програмних засобів в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців.

Мета статті - розкрити деякі аспекти використання сучасних інноваційних технологій засобами програмної інженерії в процесі підготовки майбутніх фахівців вищого навчального закладу.

Аналіз досліджень і публікацій

Сучасну, науково обґрунтовану педагогіку не можливо уявити без активного використання інструментарію об'єктивних методів вимірювання та оцінювання якісних характеристик, притаманних людині, до яких належить і рівень знань.

У наш час педагогічна технологія збагатилась науковими доробками таких вчених як: В. Аванесов [1], М. Афоніна, І. Булах [4], А. Калинюк, Н. Ковальська, К. Конопко, Т. Корчинська, В. Козаков, А. Майоров, Ю. Нейман, В. Переверзев, Н. Розенберг, І. Сізих, М. Челишкова, Т. Шматок, І. Щербиніна та ін.

Фундаментальні дослідження тестування як методу педагогічної діагностики, висвітлені в роботах С. Аванесова [1], В. Беспалька [3], К. Інгенкампа, Пола Клайна [6], А. Майорова, Л. Долінера та інших.

З розвитком технічних засобів виникли нові напрямки у тестології, зокрема комп'ютерна тестологія, впровадження якої потребує також ґрунтовних теоретичних досліджень [4].

На початку ХХ століття у методах вимірювання та оцінювання засвоєння знань, зокрема у розробці тестів спостерігається розмежування психологічного та педагогічного напрямків. Розробка першого педагогічного тесту належить американському психологу Е. Торндайку. Саме з розвитком тестування в психології та педагогіці починають застосовуватися математичні методи, які й впливають на розвиток засобів програмної інженерії в умовах застосування сучасних освітніх технологій в навчальному процесі вищого навчального закладу. Цей період характеризується підвищенням інтересу до тестування, як засобу оцінки академічних здібностей. З цього моменту тестування розвивається по двох головних напрямках: створення та використання тестів інтелектуального розвитку та опитувальників на основі психолого-педагогічних методик [5]; створення та використання педагогічних тестів, призначених для оцінки академічних здібностей та знань. педагогічний діагностика дистанційний тестування

Педагогічне тестування у вищому навчальному закладі виконує три основні взаємозв'язані функції: діагностичну, навчальну і виховну:

Діагностична функція полягає у виявленні рівня знань, умінь, навичок студентів. Це основна, і найочевидніша функція тестування. За об'єктивністю, широтою і швидкістю діагностування, тестування перевершує всі інші форми і методи педагогічного контролю.

Навчальна функція тестування полягає в мотивуванні студентів до активізації роботи із засвоєння навчального матеріалу. Основною метою роботи викладача є не контроль (вимірювання рівня знань), а ефективний процес навчання. Процедура тестування дозволяє випробовуваному самостійно виявляти пропуски в структурі своїх знань, приймати заходи для їх ліквідації, черпати необхідну інформацію. У таких випадках виявляється значний навчальний потенціал тестових завдань, практична реалізація принципу єдності і взаємозв'язку навчання і контролю.

Виховна функція виявляється в періодичності тестового контролю. Це дисциплінує, організовує і спрямовує діяльність студентів, формує прагнення розвинути свої здібності. [7]

Особливе місце в навчальному процесі вищого навчального закладу у підготовці майбутніх фахівців має оволодіння студентами вміннями й навичками комп'ютерної педагогічної діагностики. Наприклад, педагог в контексті профорієнтаційної роботи, щоб допомоги учням у професійному самовизначенні, проводить діагностику особливостей формування мотиваційної сфери студентів, виявлення проблемних зон у процесі професійного самовизначення (нестача знань про світ професій тощо) з подальшою інтерпретацією результатів і підготовкою рекомендацій [2]. У нашому дослідженні виокремлюються такі методи діагностики: опитування, спостереження, тести, які реалізуються за допомогою бланкових методик.

Аналізуючи проблему психолого-педагогічної діагностики вад особистості, можна наголосити на необхідність дослідження особливостей пізнавальної сфери, мислення, пам'яті, уваги, мовлення за допомогою методики Д. Равена на визначення загального, інтелектуального розвитку; кубика К. Коса, логічної мозаїки, коректурної проби, таблиці К. Шульте, методики “Лабіринт”; тестів тривожності М. Люшера, незакінченого речення та ін. Зважаючи на те, що комп'ютерні варіанти цих методик значно полегшили б підрахунок результатів, дозволили б швидко здійснювати якісний аналіз підсумків дослідження нами було розроблено комплекс комп'ютерних психолого-педагогічних методик, які дозволять розв'язати суперечності між соціальними вимогами і практикою сучасної професійної школи: потребою втілення навчальних курсів у цілісну практико-орієнтовану систему навчання і традиційною орієнтацією більшості навчальних дисциплін на абстрактно-знаннєве функціональне навчання студентів головних понять, операцій у відриві від цілісної соціокультурної ситуації, у межах якої формується світогляд сучасного спеціаліста; орієнтацією освіти на розкриття творчого індивідуального потенціалу студента і єдиними вимогами до навчально-виховного процесу, необхідністю формування надпредметних інтегрованих методологічних знань, умінь і відсутністю практичних рекомендацій щодо організації творчого пошуку; певними вимогами до професійної компетентності та традиційним поділом освіти на професійну й загальноосвітню.

Аналіз наукових досліджень дозволив установити, що для провадження комп'ютерних технологій, а саме мережевих технологій у професійну підготовку майбутніх фахівців найбільш перспективним є використання систем управління навчанням LMS (Learmng Management Systems), загальновизнаним лідером серед яких є інформаційне середовище Moodle. Освітні можливості інформаційного середовища Moodle останнім часом активно досліджуються і обговорюються на наукових конференціях та семінарах. Головною відмінністю Moodle є підтримка сучасних стандартів електронного мережевого навчання E_learning 2.0 та орієнтація на педагогіку конструктивізму, яка передбачає активне залучення студентів у процес формування знань та взаємодію між собою. Одним з основних в інформаційному середовищі Moodle є поняття курсу як засобу, призначеного для представлення навчального матеріалу, організації процесу навчання та середовища для мережевого спілкування учасників курсу.

Відповідно до цього було розроблено електронну підтримку професійно орієнтованих тестів на базі системи дистанційного навчання «Moodle», програмна реалізація яких набула форми модифікацій до головної системи, з якими можна буде працювати за допомогою Web_браузерів, без звернення до паперових носіїв інформації. Модифікація дозволить визначити схильність особистості до визначених цінностей, встановити професіональні здібності тощо. Розробка модифікації для «Moodle» виконувалась згідно до сформульованих вимог до професійно орієнтованих тестів, опитувальників та анкет.

Одна платформа Moodle зберігає та обслуговує категорії: Веб_сторінку - відображає будь_який текст з зображеннями, таблицями та гіперпосиланнями; файл - дозволяє викладачеві завантажити файл на сервер та надати студентам можливість завантажити його на свій комп'ютер (найчастіше використовуються наступні типи файлів: документи Microsoft Word, презентації PowerPoint, зображення (у форматі GIF або JPEG), аудіофайли (mp3) та відео файли); гіперпосилання на сайт - дозволяє зробити посилання з курсу на будь_який сайт в Інтернеті; лекцію - дозволяє відображати матеріал у розгалуженому вигляді; елементи для спілкування (форум - дозволяє проводити обговорення будь_якої теми; чат - спілкування студентів між собою (або студентів з викладачем) в реальному часі; внутрішня система обміну повідомленнями - дуже схожа на електронну пошту, але діє лише всередині Moodle); елементи для колективної роботи (форум - дозволяє приєднувати файли до повідомлень та обговорювати досягнення студентів; семінар - дозволяє студентам оцінювати роботу один одного); елементи контролю знань студентів (тестування - контроль знань студентів та автоматичне отримання оцінки; завдання - можливість приймати письмові роботи (реферати, контрольні, курсові) від студентів; форум - можливість оцінювати повідомлення інших користувачів (викладачів та студентів)).

Також ефективним доповненням у навчальний процес може стати інструменти Web 2.0, які відкривають нові можливості не тільки для отримання, але і для створення навчального контенту, в тому числі самими студентами, і багато в чому переміщують фокус контролю за освітньою траєкторією від викладача й адміністрації на студента. При тому що для більшості сучасних студентів робота з інструментарієм Web 2.0, свідоме включення в їх навчальне середовище зажадає від них певних зусиль щодо самоорганізації. Прості у використанні інструменти та спільна соціальна взаємодія студентів і викладача призводять до цікавого і корисного результату: за допомогою колективного розуму створюється новий змістовний контент. Це ще раз підтверджує, що Web з платформи для передачі і споживання інформації в Інтернеті перетворюється на середовище, де контент постійно створюється і трансформується. У застосуванні до навчання можливості Web 2.0 означають перехід до такої моделі, коли в центрі педагогічного дизайну виявляється сам студент, який не тільки стає більш автономним з точки зору контролю за навчальним процесом, але і більш активним у створенні навчальної інформації та взаємодії з іншими учасниками навчання.

У контексті нашого дослідження розглянемо фахову підготовку студентів до виконання різних професійних функцій соціального педагога, яка передбачає розв'язання ними завдань, що імітували здібності різних видів соціально-педагогічної роботи. Тому було підготовлено “Орієнтовну програму вивчення особистості”, на основі якої було розроблено 30 програмних оболонок, що передбачали використання комп'ютерних технологій за різними психолого-педагогічними методиками для проходження тестувань, анкетувань; опитувальників за різними психолого-педагогічними методиками.

Наприклад, методика “Квадрат здібностей особистості” (Рис.1) виявляє напрями розвитку людини, аби сприяти їх подальшому вдосконаленню або скорегувати їх. На підставі комп'ютерного анкетування можна зробити висновок про найбільш розвинуті здібності особистості та ті, які не потребують розвитку. Комп'ютер надає можливість після проходження тесту отримати розрахований коефіцієнт спрямованості здібностей особистості (фізичних, спортивних, організаторських, математичних, конструкторсько-технічних, емоційно-зображальних, акторських, комунікативних, музичних, художньо-образотворчих, літературних). Вважається, чим ближче отриманий коефіцієнт наближається до 1,0, тим вищим є рівень прояву здібностей певного напрямку. Ця інформація надає соціальному педагогу можливість розібратися в структурі здібностей особистості й одночасно виявити рівень їх прояву, аби спрямувати розвиток особистості в необхідному напрямі.

Рис. 1 Програмна оболонка анкетування за методикою «Квадрат здібностей особистості»

Опція “Допомога” в доступному для майбутніх соціальних педагогів режимі дає поради з проведення анкетування, виведення результатів на екран, ознайомлення з поточною версією програми, збереження своїх результатів на сервері та ознайомлення з результатами інших студентів. Для кращого оволодіння студентами комп'ютерних технологій було розроблено “Режим створення нового тесту”, який дозволяв заповнювати програмну оболонку новими, але подібними тестами, опитувальниками або анкетами з урахуванням різних психолого-педагогічних методик.

Висновки

Отже, завдяки таким особливостям використання сучасних інноваційних технологій засобами програмної інженерії виявляються можливості для підвищення ефективності професійного навчання майбутніх фахівців вищого навчального закладу.

Перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження. Можливості Moodle з розміщення навчального матеріалу досить великі та дозволяють розміщувати матеріал будь_яких форматів. Крім того, інформаційне середовище підтримує постійне оновлення навчального матеріалу, що є досить важливим при вивченні дисциплін в зв'язку з швидкими темпами розвитку інформаційних технологій, що є потужним інструментом для застосування засобів програмної інженерії в процесі підготовки майбутніх фахівців вищого навчального закладу.

Література

1. Аванесов В. С. Теория и методика педагогических измерений / В. С. Аванесов [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www. testolog. narod.ru/Theory4.html.

2. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. 7-е изд. СПб.: Питер, 2005. 688 с.

3. Безпалько В.П. Образование и обучение с участием компьютеров (педагогика ІІІ тысячилетия). М.: Воронеж: Изд. Московского психолого-социального института, 2002. 352 с.

4. Булах І. Є., Комп'ютерна діагностика навчальної успішності. К.: ЦМК МОЗ України, УДМУ. 1995. 221 с.

5. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь справочник по психодиагностике. СПб.: Питер, 1999. 528с.

6. Клайн Пол. Справочное Руководство по конструированию тестов. Перевод Е.П.Савченко. М.: “ПАН Лтд.”, 1994. 283 с.

7. Шматок Т.Г. Тестовий контроль як засіб оптимізації навчального процесу / Т. Г. Шматок, О. В. Маркова, Н. В. Ковальська. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.iai.donetsk.ua/_u/iai/dtp/CONF /3_2004/ articles //stat

Размещено на Allbest.ru