Із практики застосування кредитно-модульної системи організації навчального процесу під час викладання іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІЗ ПРАКТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

І.М. Терлецька

(Сумський державний університет)

Сучасні вимоги ринку праці вимагають фундаментальної мовної підготовки та форм духовно розвинутої особистості, особливо за умов входження України у світовий інформаційний простір. Перехід вищих навчальних закладів до кредитно-модульної системи навчання, й у час євроінтеграції нашої держави. Вища школа знаходиться нині у пошуках інтенсивних навчання іноземних мов і відповідно до цього впровадження ефективніших форм контролю.

Враховуючи власний досвід викладання на кафедрі іноземних мов медичного інституту СумДУ хочемо відзначити що:

- поділ курсу навчання на модулі значно активізує самостійну роботу студентів; навчання болонський модуль студент

- застосування модульних технологій значно підвищує освітню та виховну функції контролю знань студентів;

- дана система організовує та спрямовує навчальну діяльність студентів, стимулює активнішого ставлення до занять, оскільки кінцевий результат помітний в кінці кожного

Програма навчальної дисципліни «Іноземна мова (англійська мова)» розрахована на вивчення англійської мови протягом перших двох навчальних років (100 годин практичних занять на І курсі і 100 годин практичних занять на ІІ курсі). Програма структурована в 4-х модулях два на кожному курсі), до складу яких входять блоки змістових модулів, які охоплюють 72 програмні теми. Обсяг навчального навантаження студентів обраховується у кредитах ECTS, які зараховуються студентам під час успішного засвоєння теми відповідного змістового модуля.

Максимальна оцінка кожного із 4-х модулів складає 200 балів, які включають: поточну навчальну роботу студента з кожної теми змістових модулів (115 балів), індивідуальну самостійну роботу студента (45 балів) і результати підсумкового контролю модуля (40 балів).

Основними видами навчальної роботи студента під час вивчення іноземної мови є аудиторні заняття і самостійна робота. Аудиторні заняття за методикою їх організації є практичними, оскільки передбачають вивчення основ медичної термінології через опрацювання оригінальних медичних текстів англійською мовою, складання анотацій та резюме англомовних медичних публікацій та оволодіння навичками спілкування у професійній сфері. Для визначення рівня підготовки студентів під час практичних занять застосовуються такі засоби діагностики:

- контрольне читання і переклад;

- усне повідомлення;

- вирішення ситуативних завдань;

- тести;

- написання анотацій.

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами над тими темами, які студент опрацьовує самостійно і які не входять до структури практичного заняття. Поточна навчальна діяльність оцінюється за 4-бальною традиційною шкалою.

На кожному практичному занятті та традиційною системою студенту присвоюються бали: «5» - 5 балів, «4» - 4 бали, «3» - 3 бали, «2» - 0 балів.

Під час виконання тестових завдань на практичному занятті студенту присвоюються такі бали:

СРС (самостійна робота студента) оцінюється на передостанньому занятті. Студент отримає три оцінки: за читання, за усний переклад, за переказ тексту. За традиційною системою студенту присвоюються бали: «5» - 15 балів, «4» - 12 балів, «3» - 9 балів, «2» - 0 балів.

Максимальна кількість балів за СРС - 45 балів.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю на останньому практичному занятті під час виконання умов навчальної програми та в разі, якщо: за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 69 балів, за СРС не менше 27 балів.

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю (письмовий тест) дорівнює 40 балам. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 24 балів. Залікові оцінки ECTS з дисципліни одержують лише ті студенти, які успішно пройшли підсумковий модульний контроль.

Оцінка навчальної діяльності студента за кожний семестр є рейтинговою і визначається як середньоарифметичне значення оцінок засвоєння відповідних змістових модулів і виставляється за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні:

Шкала оцінювання ECTS

Семестровий диференційований залік не передбачає обов'язкову присутність студента і виставляється у залікову відомість за умови, якщо студент виконав усі види навчальної роботи, визначені роботою навчальної програми дисципліни та отримав не менше 120 балів, що відповідає позитивній (за національною шкалою) семестровій оцінці.

Оцінка F виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Повторне складання підсумкового модульного контролю здійснюється під час зимових канікул та впродовж додаткових тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором. Повне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.

Оцінка FX виставляється студентам, які не набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до підсумкового модульного контролю. Такі студенти повинні пройти повне навчання з даної дисципліни за індивідуальним навчальним планом.

Модульна організація змісту навчальної дисципліни менш за все є механічним перенесенням розділів програми до навчальних модулів, оскільки вимагає глибокої аналітично-логічної роботи над змістовим опануванням дисципліни, структуруванням її як системи. Дана система значно полегшила сам процес прийняття викладачем оціночного рішення і дає можливість об'єктивно визначати кінцевий результат, а також є важливим фактором для стимулювання ефективної роботи викладача і студента, збільшуючи час їх безпосереднього індивідуального спілкування в процесі навчання.

Встановлено, що практика використання модульної системи організації навчання сприяє:

- інтенсифікації навчального процесу;

- систематизації засвоєння навчального матеріалу;

- підвищенню відповідальності за результати навчальної діяльності;

- забезпеченню належних умов програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягається шляхом чіткого їх розмежування за змістом і у часі;

- розширенню можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку творчого мислення;

- забезпеченню стабільного психологічного стану студентів завдяки проведенню наскрізного контролю знань;

- вжиттю своєчасних дидактичних та виховних заходів;

- підвищенню ефективності роботи викладача.

Література

1. Освіта України - 2005. - К.: Зання, 2006.

2. Програма іноземної мови (англійська). - К.: МОЗ, Центральний методичний кабінет вищої медичної освіти, 2005.

3. Терлецька І.М. Англійська мова для студентів І-ІІІ курсів вищих медичних навчальних закладів // навч. посібн. - Суми: СумДУ, 2007.

4. Бондарчук Ю.П. Удосконалення форм і методів навчання відповідно до Вимог Болонського процесу. - К.: Вища школа, 2/2005.

Размещено на Allbest.ru