Формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Сучасні тенденції розвитку України, демократизація суспільства ставлять перед вітчизняною системою вищої освіти нові завдання, одним із яких є якісна підготовка висококваліфікованих фахівців. Аналіз сучасного стану фахового навчання студентів, розвитку педагогічної та психологічної науки й практики дозволяє виявити актуальність проблеми вдосконалення змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх психологів. На основі започаткованого дослідження встановлено, що поліпшення потребує вся система їхнього фахового формування, нею не може бути лише процес оволодіння студентами спеціальними знаннями та вміннями, адже під час виконання професійних функцій відбувається не лише фахова, а й особистісна самореалізація. У результаті проведення констатувального етапу педагогічного експерименту було виявлено недостатній рівень готовності майбутніх фахівців-психологів до виконання професійних обов'язків, що не дозволяє їм зреалізувати свій творчий потенціал, ускладнює процес досягнення рівня професійної майстерності.

Аналіз спеціальної літератури та вивчення практичного досвіду діяльності психологів дозволили встановити особливості їхньої роботи в певних сферах людської діяльності (у сфері медицини, освіти, спорту, юриспруденції тощо), з'ясувати зумовленість цих особливостей специфікою об'єкта та умов професійної реалізації. Установлено, що проблема практичної діяльності психолога в авіаційній галузі не була предметом спеціального наукового дослідження. Ученими не вивчено питання щодо формування в умовах навчання у ВНЗ готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в цій сфері. Психологічного супроводу потребує виконання функціональних обов'язків пілотами повітряних суден, диспетчерами з обслуговування повітряного руху, інженерами з обслуговування аеронавігаційного обладнання, про що свідчать результати опитування персоналу провідних вітчизняних та окремих зарубіжних авіакомпаній, аналіз особливостей перебування людини в повітряному просторі. Важливими завданнями психолога у сфері цивільної авіації є проведення професійного відбору фахівців, сприяння професійній адаптації спеціалістів галузі, кваліфікована допомога з надання психологічної консультації особовому складу авіакомпанії. Для ефективного виконання цих завдань психологу необхідна спеціальна підготовка в умовах навчання у ВНЗ. У зв'язку з цим зростає актуальність проблеми формування особистісно зрілого і професійно компетентного фахівця-психолога для авіаційної сфери. Соціальна значущість діяльності, специфічність і складність роботи психолога в авіаційній галузі зумовлюють особливі вимоги до підготовки фахівців даного напряму.

Аналіз наукових праць з проблеми дослідження дозволив виділити провідні аспекти її вивчення. Так, зокрема, дослідженням готовності психолога до професійної діяльності займалися такі вчені, як І. Томаржевська, І. Солійчук; формуванням готовності психологів до психологічного консультування - О. Бондаренко, В. Панок, Н. Чепелєва; професійної готовності майбутніх психологів до роботи з проблемними клієнтами - Н. Берегова; формуванням готовності майбутніх психологів до консультативної взаємодії зі старшокласниками, схильними до правопорушень - Я. Чаплак; готовності майбутніх психологів до роботи з дітьми з особливими потребами - А. Руденок; готовності науково-педагогічного працівника галузевого ВНЗ до організації професійного спілкування зі студентами - Л. Барановська; готовності до фізичного самовдосконалення майбутніх офіцерів-прикордонників - С. Васів; психологічної готовності майбутніх педагогів до професійної діяльності - А. Киливник, А. Коломієць та інші вчені.

Науковцями здійснено аналіз професійної діяльності психологів у відповідних галузях: робота психолога в закладах освіти - Т. Гончаренко, В. Сорочинська; у галузі спорту - О. Черепєхіна; у сфері медицини - А. Борисюк; у військовій сфері - А. Барабанщиков, А. Маклаков, О. Романенко, Г. Шумков, В. Ягупов; в юридичній галузі - О. Бандурка, С. Бочарова, О. Землянська. Однак проблема формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі на етапі їх підготовки у ВНЗ все ще залишається ґрунтовно не дослідженою як у теоретичному, так і в практичному аспектах.

Актуальними з огляду на проблему дисертаційного дослідження є наукові праці, присвячені вивченню стану і проблем розвитку авіаційної галузі України (Д. Прейгер); особливостей роботи в екстремальних ситуаціях (Ю. Александровський, В. Лєбєдєв та В. Шапарь); особливостей діяльності психолога в цивільній авіації (К. Платонов, С. Свининников та Т. Філіпьєва).

Особливості професійної діяльності фахівців авіаційної галузі були предметом дослідження таких науковців, як О. Бережко, Н. Глушаниця, О. Керницький, О. Ковтун, І. Колодій, Л. Конопляник, Т. Лаврухіна, Н. Орленко, О. Петренко, Т. Плачинда, Г. Пухальська, В. Фотинюк, І. Хом'юк та інших. Об'єктами наукового інтересу вчених виступали пілоти цивільної авіації, інженери з обслуговування повітряних суден, інженери з авіоніки, диспетчери з управління повітряним рухом. Однак відсутні спеціальні дослідження, присвячені підготовці в процесі фахового навчання майбутніх психологів до діяльності в авіаційній галузі.

Актуальність проблеми дослідження зумовлюється й наявністю суперечностей, які існують у системі професійної підготовки психологів: між загальними, стандартизованими підходами до професійної підготовки психологів і специфікою галузі, в якій реалізовуватиметься їхній фаховий потенціал; між необхідністю ефективної професійної підготовки майбутніх психологів до роботи в авіаційній галузі й недостатньою змістовою та методичною спрямованістю їхнього навчання на вирішення цього завдання; між доцільністю розробки технології формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі та відсутністю її обґрунтованості у вітчизняній та зарубіжній науці й зреалізованості практикою.

Таким чином, актуальність проблеми, недостатній рівень її розробленості у педагогічній теорії та практиці, нагальна потреба вирішення суперечностей у системі підготовки психологів для роботи в авіаційній галузі зумовили доцільність вибору теми дисертаційного дослідження - «Формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки та психології професійної освіти Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету «Інноваційні технології оцінювання успішності виконавських умінь студентів» (№ 72А/12.02.02 на 2010-2012 рр.) та «Психолого-педагогічні умови реалізації компетентнісної парадигми освіти у ВТНЗ» (№ 24 / 12.02.02 на 2012-2014 рр.).

Тему дослідження затверджено рішенням Вченої ради Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету (протокол № 4 від 15.12. 2011 р.) та узгоджено Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук НАПН в Україні (протокол № 1 від 31.01.2012 р.).

Метою дослідження є розробка та експериментальна перевірка технології формування в процесі фахової підготовки готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі.

Реалізація поставленої мети передбачала виконання таких завдань:

1. Проаналізувати в педагогічній теорії та практиці стан дослідженості проблеми формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в різних сферах, в авіаційній галузі; конкретизувати категоріальний апарат з проблеми дослідження.

2. Виявити особливості професійної діяльності психологів в авіаційній галузі на основі специфіки даної сфери та дослідити стан формування у ВНЗ готовності майбутніх психологів до роботи в галузі цивільної авіації.

3. Визначити структуру готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі, уточнити критерії для діагностики рівнів сформованості її компонентів та визначити педагогічні умови формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі їхньої фахової підготовки.

4. Розробити та експериментально перевірити ефективність технології формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі в процесі їхньої фахової підготовки.

5. Обґрунтувати методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам щодо формування у процесі фахової підготовки готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх психологів до діяльності в авіаційній галузі.

Предмет дослідження - технологія формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі.

Для виконання поставлених завдань використовувався комплекс взаємопов'язаних методів наукового дослідження:

- теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, систематизація та узагальнення (наукових джерел, нормативних документів, навчальних програм, дисертаційних робіт та авторефератів) - для вивчення стану дослідженості проблеми; уточнення категоріального апарату; виявлення особливостей діяльності психолога в авіаційній галузі; визначення структури готовності майбутніх психологів до професійної діяльності; уточнення критеріїв, показників для діагностики рівнів сформованості компонентів фахової готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі;

- емпіричні: методи збору інформації: педагогічне спостереження, бесіди, опитування, тестування, інтерв'ювання, контент-аналіз - з метою дослідження стану формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки; визначення педагогічних умов, які підвищують ефективність даного процесу; педагогічний експеримент - для перевірки ефективності розробленої технології формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки;

- методи математичної статистики: критерій ч² Пірсона, G - критерій знаків - для обробки, оцінювання та доведення достовірності результатів педагогічного експерименту, виявлення кількісної залежності між досліджуваними явищами; графо-аналітичні методи відображення інформації (таблиці, рисунки) - для наочної демонстрації результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Базою експериментального дослідження був Гуманітарний інститут Національного авіаційного університету. Усього на різних етапах дослідження в експерименті взяли участь 252 студенти, 44 фахівці авіаційної галузі (інженери різних авіаційних спеціалізацій, керівники підрозділів підприємств авіаційної галузі, пілоти, диспетчери та інші фахівці галузі).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

- розроблено поняття «готовність майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі» - це інтегральне утворення особистості, що складається з особистісного компонента (пізнавальний інтерес до діяльності в галузі цивільної авіації, позитивне ставлення до професійної діяльності, розвиток емоційної сфери фахівця), когнітивного компонента (система знань психолога, які йому необхідні для роботи у будь-якій сфері та в авіаційній галузі), інтерактивного компонента (система умінь, що зумовлює досягнення адекватного вимогам фахової діяльності результату за рахунок достатньо високого рівня професійного розвитку фахівця-психолога) та рефлексивного компонента (здатність до оцінки своєї підготовки до професійної діяльності);

- визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі: спрямованість діяльності науково-педагогічних працівників на формування готовності студентів-психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі; прагнення до реалізації особистісно зорієнтованого змісту навчання студентів; наявність рефлексивного ставлення студентів до власної підготовки у процесі фахового навчання; використання не імітаційних та імітаційних методів, які активізують навчально-пізнавальну діяльність студентів-психологів;

- визначено структуру готовності майбутніх психологів до фахової діяльності в авіаційній галузі: вона складається з особистісного, когнітивного, інтерактивного й рефлексивного (оцінного) компонентів; уточнено критерії (особистісний, знаннєвий, діяльнісний і рефлексивний) з відповідними показниками для діагностики рівнів готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі: репродуктивного (низького), репродуктивно-продуктивного (нижче середнього), продуктивного (вище середнього), творчого (високого);

- розроблено технологію формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки, яка складається з цільового, змістового, процесуального, діагностичного та результативного блоків;

- уточнено мету, завдання, функції, напрями та визначено особливості професійної діяльності психологів авіаційної галузі;

- конкретизовано зміст термінологічного апарату з проблеми дослідження: «готовність до професійної діяльності», «готовність майбутніх психологів до професійної діяльності»;

- подальшого розвитку набули теоретичні й методичні засади підготовки психолога до професійної діяльності в авіаційній галузі.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці спецкурсу «Особливості професійної діяльності психолога в авіаційній галузі» та впровадженні з його використанням у навчально-виховному процесі ВНЗ технології формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі; розробці методичних рекомендацій для викладачів ВНЗ «Формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі».

Упровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Національного авіаційного університету (акт впровадження від 09.06.2015 р.), ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» (акт впровадження від 31.08.2015 р.); у діяльність Навчально-тренувального центру Національних авіаліній Узбекистану «Узбекистон хаво йуллари» (довідка про впровадження від 15.06.2013 р.) та авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України» (довідка про впровадження від 02.12.2013 р.).

Особистий внесок здобувача. У матеріалах наукових статей «Professionalism of a psychologist as an important condition of safety of professional activity of workers of aviation industry» та «Requirements on scientific and pedagogical staff for formation of future psychologists readiness for professional activity in aviation industry», написаних у співавторстві з Л. Барановською, дисертанту належить теоретичне обґрунтування в психологічному аспекті ролі людського чинника у створенні безпечних умов діяльності в повітряному просторі, аналіз особливостей роботи психолога в авіаційній галузі та окреслення вимог до науково-педагогічного працівника з формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки.

Достовірність результатів дисертаційного дослідження забезпечується теоретичною та методологічною обґрунтованістю його вихідних положень; використанням комплексу наукових методів, адекватних меті, предмету та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки учасників педагогічного експерименту, кількісним та якісним аналізом отриманих результатів за допомогою методів математичної статистики, досягнутою ефективністю дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, рекомендації та результати дослідження доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях, симпозіумах, конгресах різного рівня: міжнародних (11): I Міжнародній науково-практичній конференції «Інтеграція вищої школи України до європейського та світового освітнього простору» (Київ, 2012), XII, XIII, XIV Міжнародних науково-практичних конференціях молодих учених і студентів «Політ. Сучасні проблеми науки» (Київ, 2012, 2013, 2014), V, VI Всесвітніх конгресах «Авіація у XXI столітті» - «Безпека в авіації та космічні технології» (Київ, 2012, 2014), I та ІІ Міжнародних науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми вищої професійної освіти» (Київ, 2013, 2014), ІІ Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Актуальні проблеми гуманітарних наук у дослідженнях молодих науковців» (Київ, 2013); Міжнародній науково-практичній конференції «Педагогіка: традиції та інновації» (Одеса, 2014), Міжнародній науково-практичній конференції «Педагогіка в системі гуманітарного знання» (Одеса, 2015); всеукраїнських (3): Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми вищої професійної освіти України» (Київ, 2012), XV Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених «Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях молодих вчених» (Черкаси, 2013), II Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми соціально-гуманітарних наук» (Дніпропетровськ, 2013).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено в 24 наукових працях, серед яких 22 одноосібні: з них 8 статей, опублікованих у наукових виданнях, затверджених ДАК України; 2 - у фахових виданнях закордонних країн; 2 - в інших наукових виданнях; 11 - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій; 1 - у навчально-методичній праці.

Структура дисертації. Робота виконана українською мовою, складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (308 найменувань, із них 26 - іноземною мовою), 18 додатків. Загальний обсяг дисертації - 390 сторінок. Основний зміст викладено на 208 сторінках. Робота містить 70 таблиць, 9 рисунків та додатки на 146 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, актуальність та доцільність проведення дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи педагогічного дослідження, проаналізовано джерельну базу, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, подано інформацію про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації й структуру роботи.

У першому розділі дисертації - «Теоретичні засади дослідження проблеми формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки» - здійснено теоретичний аналіз проблеми формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі. Обґрунтовано доцільність формування в них даного виду готовності; виявлено особливості професійної діяльності майбутніх психологів у галузі цивільної авіації; визначено та конкретизовано зміст ключових понять з проблеми формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі; проаналізовано стан дослідженості проблеми готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки в педагогічній теорії та практиці.

Аналіз наукової літератури показав, що такі вчені як Ф. Рекешева і Н. Терентьєва розглядають готовність як інтегральне утворення особистості; Ю. Платонов - особливий психічний стан, що забезпечує високу дієздатність; О. Лугова, М. Дяченко і Л. Кандибович - цілісний прояв усіх сторін особистості; В. Крутецький - придатність до діяльності. Виявлено, що проблема формування готовності психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі не була предметом спеціальних досліджень учених. Однак існує гостра потреба в таких фахівцях з огляду на екстремальні умови діяльності працівників авіаційної галузі, необхідність психологічної освіти бортпровідників, важливість консультативної роботи із співробітниками авіаційної галузі, доцільність навчання працівників служби сервісу психології міжособистісного спілкування.

На основі проведеного аналізу специфіки функціонування авіаційної галузі виявлено особливості професійної діяльності психолога даної сфери, які полягають у необхідності здійснення ним діагностичної, консультативної, профілактичної та реабілітаційної діяльності, засадами якої є розуміння загальних принципів оптимізації діяльності фахівців авіакомпанії з точки зору «людського чинника», врахування специфіки методів реабілітаційної роботи зі спеціалістами, які перебувають у кризовому стані та ін. Уточнено мету його діяльності в цій галузі: збереження емоційного та психічного здоров'я пілотів і членів льотного екіпажу, а, отже, створення умов для безпечного польоту; подолання професійних кризових станів. Основними завданнями цієї діяльності є: розробка рекомендацій щодо ефективної професійної діяльності льотного складу, аналіз психологічного клімату та міжособистісних стосунків працівників авіакомпанії та ін. Напрямами діяльності психолога авіаційної галузі є: професійний психологічний відбір авіаційних фахівців, психологічна підготовка льотних екіпажів і операторських робочих змін до дій в особливих ситуаціях, навчання ефективної взаємодії в екіпажах і командах. Визначено основні функції діяльності психолога в авіаційній галузі та розроблено професіограму психолога сфери цивільної авіації.

Досліджено стан підготовки психологів у ВНЗ до професійної діяльності в авіаційній галузі. Визначено установи України, в яких здійснюється спеціальна підготовка фахівців до роботи в авіаційній галузі; проаналізовано, в яких навчальних закладах готують психологів; виокремлено ВНЗ України, в яких здійснюється за рахунок варіативної складової навчальних планів часткова підготовка психологів до роботи в авіаційній галузі (Національний авіаційний університет та Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «ХАІ»). Аналіз мотивів вибору студентами професії психолога (зацікавленість у професії, її перспективність, бажання розібратися в собі); особистісних характеристик, що необхідні для ефективної діяльності (комунікабельність, емпатійність, толерантність, вміння слухати, стресостійкість, доброзичливість та ін.), дозволив встановити, що формування готовності до професійної діяльності психолога потребує вдосконалення. Виявлено окремі спеціальні знання та уміння, які студенти отримали для роботи психологом в авіаційній галузі (теоретичні знання про авіаційну галузь, специфіку роботи в ній та місце психолога у сфері цивільної авіації); визначено зв'язок діяльності в даній галузі з психологічними проблемами (недостатність практичних умінь; проблеми, пов'язані з подоланням посттравматичного синдрому, з психологічною напругою під час роботи тощо).

Виконано контент-аналіз освітньо-професійних програм з підготовки психологів у Національному авіаційному університеті та робочих навчальних програм дисциплін варіативної частини циклу самостійного вибору навчального закладу. Виявлено, що зміст цих навчальних дисциплін орієнтований на підвищення інтересу студентів щодо працевлаштування в авіаційній галузі, але не передбачає створення відповідних педагогічних умов та розробки педагогічної технології формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі.

Отримані в процесі проведення контент-аналізу результати потребували суб'єктивного оцінювання з боку студентів та працівників авіаційної галузі, що було здійснено за рахунок опитування студентів, опитування та інтерв'ювання інженерів авіаційної галузі, які підвищували кваліфікацію в Інституті післядипломного навчання Національного авіаційного університету; бесід із психологами авіакомпаній України та Узбекистану. Аналіз результатів опитування студентів та практичних фахівців авіаційної галузі підтвердив необхідність поглиблення підготовки фахівців-психологів у ВНЗ для роботи в авіаційній галузі.

У процесі здійснення дослідження було проведено теоретичний аналіз понять, що характеризують процес формування готовності психолога до роботи в авіаційній галузі. Конкретизовано зміст таких термінів: «готовність до професійної діяльності»; «готовність майбутніх психологів до професійної діяльності»; вперше розроблено поняття «готовність майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі» та визначено його дефініцію: інтегральне утворення особистості, що складається із особистісного компонента (пізнавальний інтерес до діяльності в галузі цивільної авіації, позитивне ставлення психолога до професійної діяльності, розвиток емоційної сфери фахівця), когнітивного компонента (система знань психолога, які йому необхідні для роботи у будь-якій сфері та в авіаційній галузі), інтерактивного компонента (система умінь, що зумовлює досягнення адекватного вимогам фахової діяльності результату за рахунок достатньо високого рівня професійного розвитку фахівця-психолога) та рефлексивного компонента (здатність до оцінки своєї підготовки до професійної діяльності).

Таким чином, у змісті першого розділу дисертації відображено результати виконання першого та другого завдань дисертаційного дослідження.

У другому розділі - «Методичні основи формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки» - визначено структуру готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі; уточнено критерії для діагностики рівнів сформованості компонентів структури та обґрунтовано перелік показників щодо їх вимірювання; визначено педагогічні умови формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі, які забезпечують якісну підготовку фахівців до діяльності у сфері авіації; розроблено технологію формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки.

У структурі готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі виділено такі компоненти: особистісний, когнітивний, інтерактивний та рефлексивний (оцінний).

Уточнено критерії сформованості готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в галузі цивільної авіації: особистісний, знаннєвий, діяльнісний та рефлексивний. Показниками особистісного критерію є прагнення до результату та орієнтація на альтруїзм у професійній діяльності у сфері авіації; сформованість цінностей професійної самореалізації та цінностей справи у фаховій діяльності; здатність управляти емоціями, дозувати та адекватно їх проявляти в умовах стресових ситуацій в авіаційній галузі; гнучкість, розвиненість, виразність емоцій під час психологічного консультування авіаційного персоналу; домінування позитивних емоцій у професійній діяльності та бажання зближуватися з людьми на емоційній основі як одна з основних рис психолога. Знаннєвий критерій конкретизований системою знань психолога, необхідних для роботи як у будь-якій сфері діяльності, так і в авіаційній галузі. До показників діяльнісного критерію віднесено систему умінь, що зумовлюють досягнення адекватного вимогам професійної діяльності результату за рахунок достатньо високого рівня розвитку соціальної зрілості фахівця-психолога. Показниками рефлексивного критерію є здатність до оцінки своєї підготовки до професійної діяльності (сформованість оцінки себе психологом як суб'єкта професійної діяльності; здатність до прогнозування й адекватної оцінки своїх дій та їх результату; здатність до самовдосконалення та саморозвитку; здатність до критики та самокритики). Виокремлено та описано рівні сформованості готовності майбутніх психологів до роботи у сфері цивільної авіації: репродуктивний (низький), репродуктивно-продуктивний (нижче середнього), продуктивний (вище середнього), творчий (високий).

Розроблено технологію формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки (рис. 1). Визначено її мету (формування готовності майбутніх психологів до фахової діяльності в авіаційній галузі) та завдання (формування пізнавального інтересу та позитивного ставлення студента до професійної діяльності у сфері цивільної авіації, забезпечення розвитку емоційної сфери фахівця; отримання майбутніми фахівцями системи загальних, універсальних знань, які їм необхідні для роботи у будь-якій сфері та специфічних для роботи в авіаційній галузі; оволодіння системою фахово орієнтованих умінь, що зумовлює досягнення адекватного вимогам професійної діяльності результату за рахунок достатньо високого рівня розвитку соціальної зрілості фахівця-психолога; формування здатності до оцінки своєї підготовки до професійної діяльності). Засобами зазначеної технології стали: цикл дисциплін самостійного вибору навчального закладу та розроблений автором спецкурс «Особливості професійної діяльності психолога в авіаційній галузі». Визначено, що найбільш ефективними методами формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі є: неімітаційні методи (лекція-бесіда; лекція-диспут; лекція з розгляду конкретних ситуацій; лекція-консультація; теоретична співбесіда; метод мозкового штурму; метод евристичних запитань; метод емпатії) та імітаційні методи (аналіз конкретних ситуацій (case-study); ігри-змагання; ситуація (широкоформатна); мікроситуація; ситуація-ілюстрація; ситуація-проблема; ситуація-інцидент). Провідними формами організації навчання визнано індивідуальну, фронтально-колективну, групову і парну. Визначено педагогічні умови формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі та уточнено зміст цього поняття. Результатом застосування технології стала сформована готовність майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки.

Рис. 1. Технологія формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки

У другому розділі представлено результати виконання третього та четвертого завдань дисертаційного дослідження.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності технології формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки» - викладено та проаналізовано результати експериментальної роботи з формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі.

Метою констатувального етапу експерименту, проведеного нами зі студентами напряму підготовки 6.030102 «Психологія» Національного авіаційного університету, було визначення стану готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі. Реалізація даної мети передбачала виконання таких завдань: з'ясування мотиваційного аспекту вибору студентами професії психолога; уточнення структури професійного портрета психолога; виявлення стану готовності студентів напряму підготовки «Психологія» до професійної діяльності в авіаційній галузі; уточнення змісту та засобів формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності у сфері цивільної авіації; виокремлення рівнів готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі.

У результаті використання таких методів дослідження, як опитування, спостереження, бесіда, застосування психодіагностичних методик виявлено, що в більшості респондентів рівень сформованості їхньої готовності до професійної діяльності в авіаційній галузі за всіма визначеними критеріями розвинений не достатньо. Так, за когнітивним компонентом готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі 10,74 % студентів експериментальної (ЕГ) і 11,45 % контрольної (КГ) груп мають творчий (високий) рівень його сформованості; за інтерактивним компонентом творчий (високий) рівень сформованості комунікативних умінь наявний у 8,26 % (ЕГ) і 8,40 % (КГ); за рефлексивним (оцінним) компонентом творчий (високий) рівень сформованості рефлективності мають 13,22 % (ЕГ) і 17,56 % (КГ); за мотиваційною складовою особистісного компонента творчий (високий) рівень сформованості мотивації до професійної діяльності наявний у 16,53 % (ЕГ) і 19,85 % (КГ); за емоційною складовою особистісного компонента творчий (високий) рівень сформованості розвитку емоційного сфери мають 8,26 % студентів (ЕГ) і 3,82 % (КГ).

На основі результатів проведення констатувального етапу експерименту було розроблено методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам щодо формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки. У рекомендаціях значне місце відводиться опису особливостей професійної діяльності психологів у сфері авіації, структури готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в цій галузі; аналізу педагогічних умов формування зазначеного виду готовності, термінологічного апарату з формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності у сфері цивільної авіації.

Метою формувального етапу експерименту було впровадження у навчально-виховний процес технології формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки. Під час його проведення в контрольній групі навчання студентів здійснювалося традиційно, відповідно до навчального плану підготовки студентів за напрямом підготовки 6.030102 «Психологія» спеціальностей 7/8.03010201 «Психологія». В експериментальній групі навчально-виховний процес базувався на реалізації технології формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі. Важливим її компонентом було впровадження у навчально-виховний процес вищого навчального закладу спецкурсу «Особливості професійної діяльності психолога в авіаційній галузі» та дисциплін варіативної частини навчального плану. Методологія створення спецкурсу та його впровадження зорієнтована на формування основних компонентів готовності майбутнього психолога до професійної діяльності в авіаційній галузі: особистісного, когнітивного, інтерактивного та рефлексивного (оцінного). Після проведення формувального етапу експерименту нами були отримані статистично обґрунтовані дані, які свідчать про те, що реалізація завдань спецкурсу за створених нами педагогічних умов й широкого використання неімітаційних та імітаційних методів, які активізують навчально-пізнавальну діяльність студентів-психологів, забезпечила динаміку рівнів готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі. У результаті проведення формувального етапу експерименту в ЕГ творчого (високого) рівня сформованості когнітивного компонента готовності досягли 23,68 % студентів (в КГ - 22,22 %); за інтерактивним компонентом творчий (високий) рівень сформованості комунікативних умінь мають 18,42 % (ЕГ) і 16,67 % (КГ); за рефлексивним (оцінним) компонентом творчий (високий) рівень сформованості рефлективності наявний у 18,42 % (ЕГ) і 16,67 % (КГ); за мотиваційною складовою особистісного компонента творчий (високий) рівень сформованості мотивації до професійної діяльності мають 23,68 % (ЕГ) і 22,22 % (КГ); за емоційною складовою особистісного компонента творчий (високий) рівень сформованості емоційного стану наявний у 18,42 % студентів (ЕГ) і 16,67 % (КГ). За допомогою критерію ч² Пірсона доведено репрезентативність вибірки, за допомогою G - критерію знаків нами було встановлено, що зсув у студентів ЕГ і КГ в сторону підвищення рівня комунікативних та організаційних умінь, емоційного стану, рефлективності, мотивації до професійної діяльності та рівня знань після проведення формувального етапу експерименту не є випадковим.

Таким чином, у змісті третього розділу дисертації відображено результати виконання п'ятого завдання дисертаційного дослідження.

Вказане вище є свідченням реалізації мети дисертаційного дослідження шляхом поступового виконання наукових завдань.

У загальних висновках викладено основні результати здійснення теоретичного та експериментального дослідження проблеми формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження було зорієнтоване на формування у майбутніх психологів готовності до професійної діяльності в авіаційній галузі в умовах оволодіння фахом у ВНЗ.

1. У процесі аналізу в педагогічній теорії та практиці стану дослідженості проблеми формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в різних сферах виявлено, що вчені приділяють увагу аналізу особливостей професійної діяльності психологів у закладах освіти, в спортивній, медичній, військовій та юридичній галузях. Встановлено, що не проводились спеціальні дослідження з формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки. Виявлено суперечності у процесі здійснення фахової підготовки майбутніх психологів до роботи в авіаційній галузі, на вирішення яких зорієнтоване дисертаційне дослідження: між загальними, стандартизованими підходами до професійної підготовки психологів і специфікою галузі, в якій реалізовуватиметься їхній фаховий потенціал; необхідністю ефективної професійної підготовки майбутніх психологів до роботи в авіаційній галузі й недостатньою змістовою та методичною спрямованістю їхнього навчання на вирішення цього завдання; доцільністю розробки технології формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі та відсутністю її обґрунтованості у вітчизняній і зарубіжній теорії та зреалізованості практикою. Наявність зазначених суперечностей підтверджено й результатами здійснення констатувального етапу експерименту, проведеного зі студентами, які оволодівали фахом за напрямом підготовки 6.030102 «Психологія»: рівень сформованості когнітивного компонента готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі був недостатнім, оскільки лише 10,74 % студентів ЕГ та 11,45 % КГ груп мали творчий (високий) рівень його сформованості; за інтерактивним компонентом творчий (високий) рівень сформованості комунікативних умінь наявний у 8,26 % (ЕГ) і 8,40 % (КГ); за рефлексивним (оцінним) компонентом, мотиваційною та емоційною складовими особистісного компонента творчий (високий) рівень сформованості мають менше 20 % респондентів обох груп. Проведене письмове опитування, спостереження та бесіди зі студентами й практичними фахівцями авіаційної галузі підтвердили необхідність поглиблення підготовки майбутніх психологів у ВНЗ для роботи в авіаційній галузі.

Здійснення аналізу категоріального апарату з проблеми формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі дозволило конкретизувати зміст понять: «готовність до професійної діяльності» - це цілісний прояв усіх сторін особистості фахівця з виділенням у ньому мотиваційного, емоційного, ціннісного, рефлексивного компонентів та належної підготовки до діяльності (знання, уміння та навички, здобуті у процесі фахової підготовки у ВНЗ); «готовність майбутніх психологів до професійної діяльності» - це наявність мотивів вибору професії психолога, професійна спрямованість (позитивне ставлення до цієї професії, настанова до професійної діяльності), професійно значущих якостей особистості; широкий обсяг спеціальних знань та умінь; наявність емоційних та вольових властивостей особистості, які сприяють її реалізації. Вперше розроблено поняття «готовність майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі», яке є інтегральним утворенням особистості, що складається із особистісного компонента (пізнавальний інтерес до діяльності в галузі цивільної авіації, позитивне ставлення психолога до професійної діяльності, розвиток емоційної сфери фахівця), когнітивного компонента (система загальних, універсальних знань психолога, необхідних для роботи у будь-якій сфері та специфічних для роботи в авіаційній галузі), інтерактивного компонента (система умінь, що зумовлює досягнення адекватного вимогам фахової діяльності результату за рахунок достатньо високого рівня професійного розвитку фахівця-психолога) та рефлексивного компонента (здатність до оцінки своєї підготовки до професійної діяльності).

2. Виявлено особливості діяльності психолога в авіаційній галузі, що полягають у здійсненні діагностичної, консультативної, профілактичної та реабілітаційної діяльності, яка виявляється в розумінні загальних принципів оптимізації діяльності фахівців авіакомпанії з точки зору «людського чинника»; в організації професійної діяльності, що спрямована на підвищення стійкості до стресу; у врахуванні специфіки методів реабілітаційної роботи із спеціалістами, які перебувають у кризовому стані та ін. Обґрунтовано мету (збереження емоційного та психічного здоров'я пілотів і членів льотного екіпажу, а, отже, створення умов для безпечного польоту, а також для подолання професійних кризових станів); завдання (здійснення професійного психологічного підбору, відбору, професійної адаптації фахівців авіаційної галузі; запобігання та профілактика професійних деструкцій фахівців авіаційної галузі та ін.; напрями (професійний психологічний відбір авіаційних фахівців, оцінка та корекція психологічного стану персоналу, участь у розслідуванні подій та ін.); визначено основні функції діяльності психолога в авіаційній галузі; розроблено професіограму психолога, підготовленого до діяльності в авіаційній галузі. Установлено, що формування готовності до професійної діяльності психолога в авіаційній галузі потребує вдосконалення, оскільки в сучасних ВНЗ здійснення підготовки психологів за спеціальностями «Психологія» та «Практична психологія» не передбачає формування готовності до діяльності у певних галузях.

3. Визначено структуру готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки. Виокремлено в ній компоненти: особистісний, когнітивний, інтерактивний та рефлексивний (оцінний), що, своєю чергою, дозволило уточнити критерії для діагностики рівнів сформованості їх готовності: особистісний, знаннєвий, діяльнісний та рефлексивний. Виокремлено та описано рівні сформованості готовності: творчий (високий), продуктивний (вище середнього), репродуктивно-продуктивний (нижче середнього) та репродуктивний (низький).

У процесі здійснення дослідження було визначено педагогічні умови, за яких ефективно відбуватиметься формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі: спрямованість діяльності науково-педагогічних працівників на формування готовності студентів-психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі; прагнення до реалізації особистісно зорієнтованого змісту навчання студентів; наявність рефлексивного ставлення студентів до власної підготовки у процесі фахового навчання; використання неімітаційних та імітаційних методів, які активізують навчально-пізнавальну діяльність студентів-психологів.

4. Розроблено та експериментально перевірено ефективність технології формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки, складовими якої є мета, засоби навчання, форми організації навчально-виховного процесу, методи навчання та педагогічні умови для забезпечення ефективного формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки.

Експериментальна перевірка технології формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки засвідчила позитивну динаміку змін у рівнях сформованості кожного компонента зазначеної готовності в експериментальній групі порівняно з контрольною. Так, у результаті формувального етапу експерименту в ЕГ творчого (високого) рівня сформованості когнітивного компонента готовності досягли 23,68 % студентів (в КГ - 22,22 %); за інтерактивним компонентом творчий (високий) рівень сформованості комунікативних умінь мають 18,42 % (ЕГ) і 16,67 % (КГ); за рефлексивним (оцінним) компонентом, мотиваційною та емоційною складовими особистісного компонента спостерігається збільшення відсотка сформованості рефлективності, розвитку емоційної сфери фахівця та мотивації до професійної діяльності психолога особливо в студентів ЕГ. За допомогою критерію ч² Пірсона та G - критерію знаків доведено, що виявлені позитивні зміни є статистично значущими.

Результатом застосування технології стала сформована готовність майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки, яка виявляється у наявності пізнавального інтересу до роботи в сфері цивільної авіації; позитивному ставленні психолога до професійної діяльності; розвиненості емоційної сфери фахівця; широкому обсязі загальних, універсальних знань психолога, необхідних для роботи у будь-якій сфері та спеціальних для роботи в авіаційній галузі; сформованості фахово орієнтованих умінь, що зумовлює досягнення адекватного вимогам професійної діяльності результату за рахунок достатньо високого рівня розвитку соціальної зрілості фахівця-психолога; наявність здатності до оцінки своєї підготовки до професійної діяльності.

5. У процесі проведення дисертаційного дослідження були обґрунтовані та опубліковані окремою працею методичні рекомендації для викладачів ВНЗ з формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі в умовах професійної підготовки студентів. У них подано опис особливостей професійної діяльності психологів у сфері авіації, структура готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в цій галузі; аналіз педагогічних умов формування зазначеного виду готовності, термінологічного апарату з формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності у сфері цивільної авіації.

Результати, отримані в процесі здійснення дисертаційного дослідження, можуть бути використані в процесі фахової підготовки майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі; на курсах підвищення кваліфікації інструкторів (викладачів авіаційного навчального закладу) з числа інженерів та керівників підрозділів авіакомпаній з метою підвищення ефективності роботи в умовах авіаційної галузі; при розробці робочих навчальних програм, навчальних посібників, тренінгових програм та методичних рекомендацій для студентів, викладачів і фахівців авіаційної галузі.

Виконане дослідження не вичерпує всіх проблем формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у змістовому та методичному забезпеченні квазіпрофесійної навчальної діяльності майбутніх психологів у ВНЗ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

психолог професійний авіаційний педагогічний

Статті у провідних фахових виданнях:

1. Ковалькова Т. О. Термінологічний апарат з проблеми формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі / Т. О. Ковалькова // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць. - Київ - Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2012. - Вип. 32. - С. 312-316.

2. Ковалькова Т. О. Підвищення якості професійної підготовки майбутніх психологів як важливий напрям навчання за фахом / Т. О. Ковалькова // Вища освіта України. - К., 2012. - № 1. - Додаток 1. - Тематичний випуск «Інтеграція вищої школи України до європейського та світового освітнього простору». - С. 282-288.

3. Ковалькова Т. О. Проблема формування структури готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі / Т. О. Ковалькова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія : Педагогіка і психологія: зб. наук. праць. - Ялта : РВВ КГУ, 2013. - Вип. 39. - Ч. 2. - С. 115-119.

4. Ковалькова Т. О. Діагностичний інструментарій щодо перевірки ефективності підготовки майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі / Т. О. Ковалькова // Наукові записки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова : зб. наук. праць. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013. - Вип. 108. - С. 76-80.

5. Ковалькова Т. О. Педагогічні умови формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі у процесі фахової підготовки / Т. О. Ковалькова // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. праць. - Одеса, ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2013. - Вип. 5-6. - С. 116-122.

6. Ковалькова Т. О. Особливості професійної діяльності психолога в авіаційній галузі / Т. О. Ковалькова // Наукові записки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова : зб. наук. праць. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013. - Вип. 110. - С. 66-70.

7. Ковалькова Т. О. Стан підготовки майбутнього психолога до професійної діяльності в авіаційній галузі / Т. О. Ковалькова // Наукові записки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова : зб. наук. праць. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013. - Вип. 113. - С. 94-99.

8. Ковалькова Т. О. Динаміка рівнів готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі / Т. О. Ковалькова // Наукові записки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова : зб. наук. праць. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2014. - Вип. 116. - С. 102-107.

Статті, опубліковані у закордонних виданнях:

9. Ковалькова Т. А. Педагогические технологии формирования профессиональной готовности специалистов / Т. А. Ковалькова // Казанский педагогический журнал. - Казань, 2013. - Вып. 5 (100). - С. 116-123.