Аналіз ефективності самоосвіти як одного із шляхів самовдосконалення людини
Дослідження передумов зародження та риси інформаційної епохи. Самоосвіта як потреба людини в інтелектуальному розвитку. Технології саморозвитку постіндустріального суспільства. Характеристика проблем і тенденцій сучасного мережевого суспільства.
Рубрика | Педагогика |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 10.12.2019 |
Размер файла | 61,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
виступає її здатність до самовдосконалення й саморозвитку [3].
Традиційний шлях розвитку кар'єри не підходить більшості представників молодшого покоління, оскільки сучасна система освіти не пристосована для того, щоб готувати спеціалістів, які працюватимуть у XXI-му столітті. Принаймні, так вважає Джек Дельоза. Сучасна молодь повністю демотивована займатися навчанням та роботою [6]. В суспільстві існує думка, що сучасне покоління не налаштована докладати всіх зусиль, аби якісно виконувати свою роботу заради процвітання компаній. З іншого боку, можна сказати, що сучасна молодь не хоче робити те, що їй наказують. І в цьому є правда - представники покоління “Z” роблять тільки те, що вони їм подобається. Але роблять це краще, ніж будь-хто інший.
Зазвичай самоосвіта покоління Z мало чим відрізняється від самоосвіти попередніх поколінь, за винятком одного - ми маємо більше можливостей. Стандартно до джерел самоосвіти можна віднести наукову та художню літературу, різноманітні тематичні газети чи журнали, майстер-класи, лекції, телевізійні програми, переймання досвіду в більш досвідчених людей.
У покоління зет до джерел самоосвіти можна ще додати Інтернет-ресурси (будь то відео чи аудіоматеріал, статті, пости в соціальних мережах, онлайн курси, вебінари), воркшопи, конференції та інше.
Варто розуміти що сучасна молодь не хоче довго і тяжко здобувати інформацію, на відміну від попередніх поколінь, які для того, аби знайти інформацію мусили перелистати багато книг, це займало чимало часу і нервів.
Тому самоосвіта в 21 столітті є спрощеною, в плані пошуку інформації. Це не займає багато часу, оскільки сучасні пошукові сервіси за долі секунди знаходять саме те, що потрібно в будь-який момент. Висока ефективність Інтернет-джелел надає нам можливість спілкуватися без кордонів, навіть без проблем мовного питання, що дозволяє преймати досвід в будь-якого мешканця планети. Книги дедалі менше використовуються молоддю, оскільки існують електоронні бібліотеки, які є зручнішими і простішими.
Масові відкриті онлайн-курси (МООС) -- це інтернет-курс з великомасштабною інтерактивною участю та відкритим доступом через інтернет. На додаток до традиційних матеріалів навчального курсу, такі як відео, читання, і домашніх завдань, MOOC надає можливість використання інтерактивного форуму користувачів, які допомагають створити спільноту студентів, викладачів та асистентів. Відеозаписи лекцій різних навчальних закладів почали з'являтися у мережі Інтернет ще наприкінці 1990-х років, однак лише масові відкриті онлайн-курси надали змогу інтерактивного спілкування студентів та викладачів, а також прийому іспитів в режимі онлайн.
Вебінамр -- спосіб організації зустрічей онлайн, формат проведення семінарів, тренінгів та інших заходів за допомогою Інтернету. Для організації вебінару використовуються технології відео-конференції, інтернет-телефонії та ін. Вебінари поширені в діловому середовищі. Дедалі більшого значення набувають вебінари й у дистанційній освіті.
Майстер-клас -- метод навчання та конкретне заняття із вдосконалення практичної майстерності, що проводиться фахівцем в певній галузі творчої діяльності (музики, образотворчого мистецтва, літератури, режисури, акторської майстерності, дизайну, ремесла) для осіб, які, зазвичай, вже досягли достатнього рівня професіоналізму в цій сфері діяльності.
Воркшоп - навчальний захід (нарівні із семінарами, курсами, майстернями), на якому учасники отримують знання самостійно. Дослівний переклад терміну - «робоча майстерня». Основні відмінності воркшопа від заходів іншого типу - висока інтенсивність групової взаємодії, активність і самостійність учасників, актуальний досвід й особисте переживання. Експерт, ведучий, керівник воркшопа допомагає учасникам визначити мету, завдання високопродуктивної майстерні, підбирає методи та прийоми для активного дослідження. Учасники використовують особистий досвід і професійні знання та вміння, наявні в них із теми воркшопа. Вони діляться ними з іншими учасниками заходу. Ведучий уміло контролює процес, спрямовує діяльність групи. Відповідальність за результат навчального процесу розподіляється між учасниками й ведучим. Кожний учасник воркшопа отримує індивідуальне рішення конкретного завдання. Результативність заходу визначається внеском учасників.
3.2 Інформаційні технології як джерело саморозвитку студенства
В сучасну епоху виникла нова ефективна форма самоосвіти з використанням комп'ютера та Інтернету -- інтернет-самоосвіта. Можливості її надзвичайно широкі: Інтернет надає миттєвий доступ до величезного об'єму інформації. Також популярності набувають онлайн курси, які дозволяють дивитися відео-лекції відомих спеціалістів з різних галузей знань, перевіряти свої знання за допомогою тестування, спілкуватися з іншими студентами, викладачами. Однією з найвідоміших платформ у світі для онлайн-навчання є Coursera, хоча постійно з'являються все нові ресурси. Спостерігається тенденція до відкриття університетами та іншими навчальними закладами можливості доступу до навчання через Інтернет. Одним з перших відкрив доступ до своїх навчальних матеріалів для усіх охочих Массачусетський технологічний інститут -- проект MIT OpenCourseWare. Згодом цей приклад наслідували й інші навчальні заклади, таким чином розширяючи можливості самоосвіти.
У сучасному світі, де у більшості людей є доступ до інтернету, бути освіченим спеціалістом у певній галузі - не означає закінчити університет та отримати державний диплом. Адже у віртуальному просторі є все необхідне, аби освоїти безліч спеціальностей [16].
Можна вивчити, наприклад, основи дизайну, стати копірайтером чи освоїти базові знання з філософії. При вивченні проблем самоосвіти було досліджено деякі інтернет-ресурси, які допомагають студентам розвиватися та здобувати нові знання і навички. Виділяють такі найбільш поширені онлайн-ресурси:
1. «Прометеус»
2. «Languages»
3. «ED ERA»
4. «Сoursera»
5. «ВУМ»
6. «EngVid»
«Прометеус». Тут зібрано якісні онлайн-курси від викладачів провідних українських вищих навчальних закладів. Бізнес-англійська, підготовка до ЗНО, фінансовий менеджмент, історія, культурологія, філософія, основи програмування та багато іншого ви можете знайти на цьому сайті. Після вивчення матеріалу ви проходите онлайн-тестування та отримуєте сертифікат, затверджений викладачем курсу. Всі лекції викладаються українською мовою, а навчання та отримання електронного сертифікату є безкоштовними.
«Languages». На цьому сайті можна вивчати 50 різних мов, а викладають їх 25 мовами. Також ресурс є універсальним не тільки у багатомовності: ви можете читати, дивитись відеолекції, завантажувати аудіоуроки, обирати окремі теми для вивчення та вчитись із різних пристроїв.
«ED ERA». Нові якісні онлайн-курси українською. Є лекції з різних тем: українська мова та література, 3D-моделювання, вивчення основ прав людини тощо. Курси є безкоштовними, створені молодими спеціалістами різних галузей.
«Сoursera». Цей сайт містить курси з безлічі спеціальностей різними мовами. Курси викладаються провідними американськими вишами. У разі вдалого складання тесту по закінченню курсу, ви отримуєте затверджений сертифікат.
«ВУМ». 40 безкоштовних онлайн-курсів українською мовою. Містить не лише різні лекції з певних спеціальностей та галузей, а й, наприклад, навчить правильно розподіляти сімейний бюджет чи контролювати виконання роботи державними установами (наприклад, ЖКХ чи міськрадою).
«EngVid». Ресурс допоможе тим, хто вивчає англійську мову. Лекції від різних викладачів спрямовані як на базовий рівень знань, так і на тих, хто вже володіє англійською на певному рівні. Також можна обрати лекції в залежності від власних потреб: є бізнес-англійська, англійська для подорожей, розмовна англійська, граматика та лекції, спрямовані допомогти скласти міжнародний тест на рівень знання англійської мови.
Використання сучасних технологій самоосвіти дає особистості, з одного боку, безліч можливостей -- ріст кількості і якості каналів комунікації, наявність широкого інформаційного простору, різноманіття джерел інформації. З другого боку, для цього потрібно мати багаторівневу інформаційну підготовку, що забезпечить самостійне придбання досвіду освоєння мультимедіа- і гіпермедіа-технологій. Досвід самостійного орієнтування в комунікативноінформаційному просторі з використанням комп'ютера є однією з якостей компетентності особистості в сучасній професійній і загальнокультурній пізнавальній діяльності. З підвищенням цінності знань у різних сферах сучасного життя множаться стратегії самоосвіти особистості. Самоосвіта не лише надає особистості можливість одержання нових знань, умінь, навичок, а також набуття нового життєвого досвіду, розвиток творчої самостійності [8].
Можливості її надзвичайно широкі: Інтернет надає миттєвий доступ до величезного об'єму інформації. Також популярності набувають онлайн курси, які дозволяють дивитися відео-лекції відомих спеціалістів з різних галузей знань. Для більшості правдивим залишається твердження: “Знання, які впроваджуються на практиці, є у незліченну кількість разів важливішими, ніж просто набуті знання”. Безумовно, онлайн освіти не вистачить для того, щоб стати повноцінним спеціалістом у тій чи іншій галузі. Але вищеперераховані портали можуть виявитись помічниками для загального розвитку студенства. Тому представники покоління “Z” повинні взяти на себе відповідальність за власний професійний розвиток і у жодному разі не покладатися на диплом, виданий університетом. Молодим людям варто навчитися виходити за рамки академічної освіти, якщо вони прагнуть залишатися конкурентоспроможними у сучасному мінливому світі.
Висновки
Технології освіти зазнають в наші дні кардинальні зміни. Самоосвіта перетворюється в диференціюючий чинник: формуються окремі соціальні групи, для яких самоосвіта виступає умовою відтворення їх громадської позиції. Це перш за все соціально-професійні групи, зайняті творчою працею, для яких самоосвіта невід'ємна спосіб життєдіяльності. Професійна освіта в обов'язковому порядку передбачає самоосвіту як готовність людини освоїти і «привласнити» світ професії, зробити його своїм індивідуальним надбанням. Якщо освіта, як підкреслював Б. Г. Матюнін, передбачає в основному перехід від незнання до знання, то самоосвіта - від знання до незнання. Це пояснюється тим, що самоосвіта - це систематичний процес руйнування, подолання самодостатності освітнього рівня.
Еволюція самоосвіти йде по шляху збільшення різноманітності його форм і змісту. «Найдивовижніші відкриття XXI століття будуть зроблені не завдяки розвитку науки і техніки, а завдяки тому, що ми по-новому оцінимо поняття "людина"». Самоосвіта стане основою переосмислення місця і ролі людини в суспільстві, переоцінки його інтелектуального, емоційного, творчого потенціалу. В міру ускладнення суспільства підвищаться вимоги до самоосвітньої активності особистості.
В інформаційному суспільстві самоосвіта стає провідним видом діяльності, оскільки інформаційна революція докорінно перетворює всю систему соціальних відносин, в тому числі і самоосвіта.
По-перше, змінюється його соціальна роль і значення. По-друге, нові інформаційні та комунікаційні засоби змінюють принципи організації і функціонування самоосвіти. По-третє, інформаційні технології трансформують способи організації самоосвіти, забезпечуючи доступність інформації і полегшуючи її пошук, одночасно надаючи відповідні інструментальні засоби роботи з нею: логічні, математичні, статистичні та ін. Поєднання цих процедур оптимізує і розширює можливості самоосвітньої діяльності, створює умови для творчості. В інформаційному суспільстві відбувається інтегрування всіх домінант в ході історичного розвитку видів самоосвіти і актуалізація їх потенціалу в нових умовах. По-четверте, для «екранної» самоосвіченості діяльності характерні специфічні форми управління та соціального контролю, наприклад різні системи державної та філантропічної допомоги самоосвіти, народні бібліотеки, доступна за ціною книжкова продукція, розробка спеціальних методик і технологій самоосвіти для різних груп населення. Можна сказати, що сфера самоосвіти певним чином інституалізується.
Можна говорити про перехід самоосвіти на якісно інший рівень, коли воно стає фактором матеріального і духовного виробництва, а також про виникнення в інформаційному суспільстві нової технології самоосвіти - комп'ютерної. Формується такий тип соціальних відносин, при якому людина, позбавляючись від економічної залежності і різних форм соціального гноблення, реалізує в самоосвіті свій творчий потенціал, виходячи на новий рівень духовної свободи.
В постіндустріальному суспільстві управління самоосвітою здійснюється через вплив, в першу чергу, на інформаційну сферу та має не ієрархічний, а децентралізований, мережевий тип організації.
Самоосвіта, яке розвивалося в руслі інноваційних змін освіти, знаходить автономію, а соціальні наслідки функціонування і зміни самоосвіти, що далі, то більше позначаються на розвитку суспільства в цілому і обумовлюють актуальні і майбутні соціальні трансформації. Це диктується глобальними змінами, пов'язаними з переходом суспільства від постіндустріальної до інформаційної ступені розвитку, яка передбачає в якості провідного виду діяльності роботу людину з інформацією. За своєю природою така діяльність є різновидом самоосвіти. Одночасно процес становлення ринкової системи відносин актуалізує цінність самоосвіти як інструменту соціальної мобільності, в даному разі протиставляючи його консервативності освіти. Таким чином, самоосвіта перетворюється в один з домінантних елементів способу життя ряду соціальних груп, сприяючи зміні їх місця і ролі в соціальній структурі суспільства.
Відодповідно до поставлених завдань, було проведено теоретичний аналіз ефективності самоосвіти, в результаті вивчення якого було виявлено більше позитивних характеристик, ніж негативних. Можна стверджувати, що самоосвіта була, є і буде ефективним способом саморозвитку людини, її здатності до пристосування в різних життєвах умовах, конкурентноспроможності. Це не лише прерогатива людей, позбавлених освіти як такої, а спосіб саморозвитку будь-яких верств населення, не залежно від віку, статті, раси та інших характеристик.
Також вивчено самоосвіту як соціальний феномен, пояснено поняття, функції, форми і види цього явища. Можна стверджувати, що самоосвіта виокремилась в окремий спосіб пізнання, який зараз проходить процес становленння, виділення свої сутісних ознак відмінних від звичайної освіти.
В роботі розглянуто самоосвіту як спосіб підвищення кваліфікації, в результаті чого з'ясовано, що більшість нових знань і технологій втрачають свою актуальність орієнтовно через 5 років, тому найбільш ефективний спосіб підвищити свою майстерність - самоосвіта.
Досліджено вплив інформаційної епохи на саморозвиток особистості, в ході чого встановлено, що з розвитком електронних технологій, людина може вільно володіти більшістю інформації, що відповідає інтелектуальним запитам індивіда. Завдяки цьому прогресу, людство може будь-коли мати доступ до інформації, легко її передавати, оброблювати та зберігати. Технічний ривок дає можливість людству не лише полегшити роботу, замінюючи робочі руки на штучний інтелект, а також вивільнити час для саморозвитку і вдосконалення особистості.
Проаналізовано проблеми і тенденції сучасного мережевого суспільства, і виявилось, що зміни пов'язані з залежністю інтенсивності інформатизації та урбанізації, зростанням числа захворювань гіподинамії та стресами міського жителя. Також провадження позитивних моментів таких концепцій, як ноосфера та коеволюція. Однією з проблем є вибір потрібної інформації, спам і флуд.
Список використаних джерел
1. Бурлука О. В. Самоосвіта особистості як соціокультурне явище : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 17.00.01 "Теорія та історія культури" / О. В. Бурлука. - Харків, 2005. - 16 с.
2. Ворон Виталий. Единство образования и самообразования // Образование: путь к успеху. -- 2009. -- № 7.
3. Діденко Т. П. Організація самоосвіти студентів класичного університету відповідно до вимог болонського процесу / Т. П. Діденко // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. "Засоби навчальной та науково-дослідної роботи". - 2010. - Вип. 34. - С. 45-50.
4. Єрасов Б. С. Соціальна культурологія. У 2 ч. Ч. II. М., 1994.
5. Зборівський Г.Є., Шукліна Є.А. Самоосвіта як соціологічна проблема / / Соціологічні дослідження. 1997. № 10.
6. Касьяненко М. Д. Самостоятельная работа студента : [учеб. пос.] / М. Д. Касьяненко. - К. : УМК ВО, 1988. - 280 с.
7. Конев Д. В., Овечкин В.П. Основания и условия формирования компетентности самообразования студентов // Вестник Удмуртского университета. Серия «Философия. Психология. Педагогика». 2016. № 2 С.157-162.
8. Макаренко Є. Л.. Глобалізація комунікацій // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. -- К: Знання України, 2004 -- Т.1 -- 760с. ISBN 966-316-039-X
9. Матвєєв В. В.. Глобальна інформаційна мережа // Українська дипломатична енциклопедія
10. Медведев И. Ф. Концепция самообразования: основные понятия и структура // Инновационные проекты и программы в образовании. 2013. № 3 С.42-46.
11. Несбітт Д., Ебердин П. Мегатенденції: Рік 2000. М., 1992. С. 15.
12. Підкасистий П. І., Фрідман Л. М., Гарунов М. Г. Психолого- педагогічний довідник викладача вищої школи. М., 1999. С. 275-276.
13. Доповідь про стан інформатизації та розвиток інформаційного суспільства в Україні за 2012 р. // Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України
14. Електронна інформаційна ера: інформаційне суспільство, інформаційне право, інформаційне законодавств // НТУУ “КПІ”. - 2018.
15. П'ять платформ онлайн курсів для якісної освіти // МИКИТА ГЛАДЧЕНКО. - 2016.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Значення самоосвіти і самовдосконалення викладача, спрямованої на здобуття нових та поглиблення раніше набутих знань. Формування компетентностей, розвиток якостей, необхідних викладачу вищої школи. Розвиток освіченості, загальної культури, світогляду.
реферат [30,1 K], добавлен 21.04.2019Сутність і функції самоосвіти, особливості її реалізації в професійно-технічних навчальних закладах. Дослідження обізнаності учнів будівельної професії стосовно напрямків самоосвіти. Здійснення самостійного навчання шляхом виконання практичних завдань.
курсовая работа [959,2 K], добавлен 18.12.2013Значення освіти для кожної людини та суспільства в цілому. Зародження і розвиток сучасної вищої школи в країні, її державне регулювання. Історія та значення болонської та кредитно-модульної системи. Україна на шляху інтеграції у Європейське суспільство.
реферат [22,5 K], добавлен 06.09.2014Вивчення та аналіз вимог суспільства до вихователя дитячого садка. Дослідження особистості сучасного педагога. Особливості підготовки фахівців у галузі дошкільної освіти. Педагогічні умови оздоровлення, навчання і виховання дітей дошкільного віку.
статья [55,5 K], добавлен 24.11.2017Сучасні вимоги до людини та до вчителя, значення освіти, виховання. Особливості розвитку українського суспільства, держави. Сутність, призначення інноваційних змін у середній освіті: перехід до профільної старшої школи, корегування педагогічної культури.
реферат [25,3 K], добавлен 25.09.2010Для розбудови нового суспільства потрібні цілеспрямовані, енергійні, всебічно розвинуті особистості. Дослідження наявності розуміння поняття волі й вольових якостей дітьми 3 класу. Підготовка дитини до майбутнього тривалого саморозвитку і самовиховання.
дипломная работа [59,8 K], добавлен 20.05.2009Дослідження значення впровадження 3D технологій в освітній процес для розвитку сучасного інформаційного суспільства. Аналіз можливостей використання 3D технологій в освітній діяльності при побудові моделі деталі з розрізом у процесі 3D моделювання.
статья [669,3 K], добавлен 24.04.2018Робота соціального педагога з різними соціальними групами, соціально-педагогічні технології. Реабілітаційні заклади нового типу та роль соціального педагога у них. Можливості соціальних педагогів у становленні особистісних та моральних якостей молоді.
курсовая работа [62,0 K], добавлен 21.10.2009Напрям сучасної науково-технічної революції, на якому ґрунтується перехід від індустріального етапу розвитку суспільства до інформаційного. Основні процеси інформатизації. Нові інформаційні технології навчання. Риси сучасних інформаційних технологій.
презентация [791,6 K], добавлен 13.11.2010Проведення інформатизації суспільства, особливості його становлення. Освіта в інформаційному суспільстві. Інформаційні технології як основа процесу інформатизації освіти. Напрями застосування та особливості впровадження інформаційних технологій навчання.
реферат [71,4 K], добавлен 01.04.2015