Методика викладання природознавства в молодших класах

План складається на основі тих конкретних задач, які послідовно розв'язуються в ході спостереження. Він забезпечує цілеспрямованість діяльності учнів, уникнення стихійності та різних випадковостей.

Вивчення педагогічних джерел показало, що велике значення для спостережень, особливо систематичних, довготривалих, має вибір об'єктів. Вони мають бути знайомими школярам, цікавими для них, доступними для сприймання.

За формою організації навчально-пізнавальної діяльності учнів спостереження класифікуються на фронтальні, групові, індивідуальні. У процесі навчання спостереження за місцем використання Т. Байбара виділяє спостереження: випереджувальні, опорні і розширювальні [4, 78].

За характером пізнавальної діяльності учнів спостереження бувають репродуктивними і творчими. Репродуктивні спостереження спрямовані на сприймання та відтворення зовнішніх ознак, властивостей, частин явищ і предметів (форми, кольору, розмірів та ін.) та зовнішніх зв'язків. Творчі спостереження є способом розв'язання проблем.

Ефективними для формування екологічних знань на уроках природознавства є практичні методи. При використанні практичних методів навчання учні переважно набувають знань у процесі практичної роботи, проведення експерименту (розв'язання питання за допомогою досліду); виконання самостійних завдань під час екскурсії тощо.

За Т. Байбарою практична робота - це навчально-пізнавальна діяльність, у процесі якої учні виконують дії з об'єктами в матеріальній або матеріалізованій формі. При цьому предмети і явища або умови їх існування в природі не змінюються [4, с. 51].

Вивчення педагогічних джерел [27; 30; 31] показало, що практична робота, як метод навчання, є способом цілеспрямованої організації практичної навчально-пізнавальної діяльності учнів та керування нею учителем. У ході виконання практичних робіт учнів оволодівають практичними уміннями. Практичну роботу можна проводити на різних етапах уроку, залежно від їх дидактичної мети. Їх проводять на уроці, в позаурочний час, під час виконання домашньої роботи. Практична робота може бути репродуктивного або продуктивного характеру, практичні завдання можуть виконуватися фронтально, групами та індивідуально.

Ще одним із найбільш ефективних методів набуття екологічних знань є дослідницький метод. Якщо у процесі спостереження сприймаються тільки зовнішні ознаки й властивості предметів та явищ, то за допомогою дослідів відбувається більш глибоке пізнання. Дослід дає змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його ходом, побачити ті ознаки, які у природі сприйняти безпосередньо неможливо.

Необхідність проведення дослідів у початкових класах зумовлена насамперед тим, що діти мають недостатній чуттєвий досвід, а більшість природознавчих уявлень і елементарних понять формується тільки на його основі.

Учнівський дослід виконується безпосередньо учнями під керівництвом вчителя, в ньому проявляється зв'язок розумової і практичної діяльності молодших школярів. Пізнавальна цінність учнівського досліду полягає в тому, що в процесі його виконання учні самостійно здобувають знання, спостерігають наслідки власної діяльності, при цьому конкретизуються їхні уявлення про процеси і явища оточуючого середовища, активізується мислення, підвищується інтерес до вивчення природознавства.

Особливого значення для набуття навичок дослідницької роботи молодшими школярами та розвитку їх спостережливості має постановка дослідів на навчально-дослідній земельній ділянці, у куточку живої природи, в результаті яких діти не лише оволодівають знаннями про природу, а й бачать кінцевий результат своєї роботи [43; 44].

Одним із найбільш поширених методів навчання є екскурсія. Тому не дивно, що багато вчителів намагаються під час екскурсій дати дітям екологічні знання і прищепити норми екологічної поведінки. Формування в учнів відповідального відношення до природи - складний і тривалий процес. Його результатом повинне бути не тільки оволодіння визначеними знаннями й уміннями, а розвиток емоційної чуйності, уміння і бажання активно захищати, поліпшувати, облагороджувати природне середовище.

Докладний план підготовки до екскурсії має бути таким.

1. Намітити тему. Бажано, щоб назва теми звучала емоційно або проблемно, що дозволяє відразу зацікавити учнів.

2. Визначити мету, задачі і скласти попередній план екскурсії.

3. Вибрати місце проведення екскурсії, заздалегідь побувати там, розробити маршрут. Передбачити місця для рухливих ігор, інформації, спостережень, збору природного матеріалу, суспільно корисної діяльності учнів.

4. Уточнити зміст виховного і пізнавального матеріалу, підібрати ігровий матеріал, вірші, загадки, вікторини.

5. Продумати методику проведення екскурсійного заняття.

6. Спланувати організаційні форми діяльності учнів (коли і де проводити масові і групові спостереження), виконання суспільно корисних справ, розподілити обов'язки між підгрупами або окремими учнями.

7. Продумати до яких узагальнень, висновків треба підвести учнів, як оцінити їх вихованість і дисциплінованість.

8. Коли остаточно уточнений зміст і методика проведення екскурсії, можна доробити план.

Деякі вчителі пропонують давати дітям заучувати перед екскурсією вірші про природу, використовуючи для цього вірші І. Буніна, Ф. Тютчева, С. Єсеніна. На екскурсії доцільно використовувати загадки та дидактичні ігри екологічної спрямованості.

Найбільше повно питання екологічної екскурсії розроблено у працях академіка А.А. Плешакова. На екскурсіях розглядаються наступні питання:

- захист повітря і води від забруднення;

- відновлення лісів;

- охорона рідких рослин і тварин;

- створення заповідників;

- відповідальність кожної людини за поводження в природі.

«Конкретний зміст екскурсії буде залежати від місцевих умов. Можна рекомендувати відвідування одного з наступних місць: очисні спорудження, лісорозсадник, ботанічний сад, екологічна стежка, зоопарк, краєзнавчий музей (якщо там мається відділ охорони природи). Якщо таких можливостей нема, то може бути проведено на місцевості відпрацьовування правил поведінки в природі» [15, 25].

Слід зазначити, що поєднання зазначених методів підвищить інтерес учнів до природи та сприятиме формуванню в них екологічних знань.

У додатку Б наведено конспект уроку природознавства у 1-му класі з використанням різних методів та прийомів навчання, спрямований на формування у молодших школярів екологічних знань.

На основі аналізу літератури ми дійшли висновку , що основною формою формування екологічних знань є урок. З метою розвитку екологічної свідомості та пізнавальної активності молодших школярів, допитливості, бажання пізнавати навколишній світ необхідно вміло поєднувати різні методи (спостереження, практичні роботи, досліди), засоби (наочні посібники, моделі, ігри) та прийоми навчання.

Аналіз науково-методичної літератури та практики роботи вчителів початкових класів засвідчив, що формування екологічних знань учнів початкових класів повинно проводитися в системі, з використанням місцевого краєзнавчого матеріалу, з урахуванням наступності поступового ускладнення і поглиблення окремих елементів від першого до четвертого класу.

2.3 Рекомендації щодо успішної організації екологічного виховання на уроках природознавства

Під час проходження виробничої практики завдяки спостереженням за навчально-виховним процесом та узагальненню передового педагогічного досвіду ми сформулювали основні рекомендації щодо успішної організації екологічного виховання на уроках природознавства. До них відносяться наступні:

1. Головною умовою успішного формування в учнів початкових класів екологічних знань є вміння вчителя поєднувати навчальний матеріал екологічного змісту із практичною діяльністю школярів у природному середовищі.

2. Для розвитку пізнавальних інтересів та формування основ екологічних знань учнів початкової школи. особливу увагу спід надавати ігровій діяльності на уроках. Так, на уроках природознавства можна провести вікторини: «Люби і знай свій рідний край», «Що у полі росте», «Хто живе у парку», «У пташиному царстві», «Павутинка», «На квітковій галявині».

3. В екологічному вихованні дітей треба віддавати перевагу наступним методам навчання учнів: пояснювально-ілюстративному, репродуктивному, методу проблемного викладу, частково-пошуковому, дослідницькому.

У межах пояснювально-ілюстративного методу учителі повідомляють учням інформацію про навколишнє середовище, народні традиції, щире та бережливе ставлення до природи за допомогою усного слова (розповідь, пояснення), друкованого слова (підручник, додаткова література), наочних посібників (картин, схем, натуральних природних об'єктів), практичного показу способів діяльності у природі (догляд за рослинами на пришкільній ділянці, догляд за тваринами у живому куточку тощо). При цьому у учнів розвиваються вміння слухати, читати, спостерігати, співвідносити нову інформацію про природні об'єкти з раніше засвоєною і запам'ятовувати. Користуючись цим методом, учителі доводять до свідомості учні зміст, суть і значення народних традицій, присвячених природі рідного краю.

Репродуктивний метод (неодноразове відтворення здобутих раніше знань про народні традиції, присвячені природі рідного краю) використовують для формування в учнів навичок і вмінь щодо екологічного виховання. Діти вчать народні прикмети про пори року, прислів'я, приказки, фольклор, загадки тощо. Застосовуючи метод проблемного викладу, вчителі ставлять перед учнем проблему, яку він сам вирішує, але при цьому показують шлях вирішення в його суперечностях. Цей метод дає можливість учителю показати учням зразки наукового знання природи, наукового вирішення проблем взаємозв'язку між неживою і живою природою, а учням стежити за ходом думки, логікою доказу і засвоювати знання про цілісність природи. Безпосереднім результатом проблемного викладу буде засвоєння способу і логіки вирішення даної проблеми або даного типу проблем, але ще без уміння застосувати їх самостійно. Наприклад, учителі ставлять перед учнями проблему: Чому птахи перед дощем спускаються нижче до землі, а риби вискакують із води? (Діти використовуючи додаткову літератури або Інтернет ресурси доводять чому це відбувається: перед дощем значно підвищується вологість повітря, крила комах зволожуються, стають важкими, і вони спускаються нижче до землі. Комахами живляться птахи і риби. Тому перед дощем птахи літають низько над землею, а риби вискакують із води, щоб зловити комах.) За допомогою таких завдань можна сформувати в учнів наукову картину світу. За допомогою пошуковою методу вчителі спрямовують діяльність школярів на самостійне виконання окремих кроків до пошуку знань про природні об'єкти.

Застосовуючи дослідницький метод, учителі намагаються навчити учнів самостійно пізнавати природу, проводити власні дослідження, практичні роботи, виконувати досліди.

4. З метою формування екологічних знань учнів, розвитку їх пізнавальних інтересів, творчих навичок, критичного мислення, уміння самостійно здобувати інформацію у своїй діяльності необхідно використовувати метод проектів. Для створення проектів педагоги використовують краєзнавчий матеріал, який направлений на ознайомлення учнів початкової школи з природними об'єктами своєї місцевості, рослинним і тваринним світом, ґрунтом, водоймами. Працюючи над проектами вони вчать школярів широко використовувати елементи наукових знань з біології, фізичної географії, фізики, хімії, математики.

5. Ефективною формою формування екологічних знань є еколого-туристичні походи. Під час походу створюються сприятливі умови для учнів, які прагнуть краще пізнати рідний край, вивчити його багатства, зрозуміти красу природи, а також для школярів, які в стінах школи не можуть проявити свої таланти і яскраві риси характеру.

6. Доцільним у формуванні екологічних знань в початковій школі є використання нетрадиційних форм і методів навчання. Наприклад, екологічні акції є дієвою формою екологічного виховання. Акція може бути епізодичною або постійною. Такі заходи формують активну життєву позицію дитини, і тому їх треба проводити, починаючи з першого класу школи. Крім того, серед нетрадиційних форм екологічного виховання досить поширеними є екологічна естафета, екологічний турнір, екологічний бумеранг, екологічна вікторина.

7. Враховуючи вікові особливості молодших дошкільним, доцільним вважаємо використання екологічних ігор. Під час проведення ігор формується турботливе ставлення до природи. Ігри та вікторини на екологічну тематику стимулюють інтерес учнів до проблем навколишнього середовища і надають урокам яскравого емоційного забарвлення.

8. Серед змістових і організаційних методів екологічного виховання молодших школярів особливе місце займає бесіда. Саме бесіда виявляє моральну позицію дитини в його відношенні до тварин, рослин, людей. Виховувати почуття, ставлення - це значить словом та ділом і викликати у дитини певну реакцію, спеціально створити певну ситуацію або використовуючи природну обстановку.

9. Екологічні екскурсії ? один з ефективних методів вивчення природознавства. Разом з тим їх можна розглядати як урок у живій природі. Під час екскурсії учні вчаться спостерігати за об'єктами і явищами, аналізувати їх, робити висновки і узагальнення.

Отже, засвоєння учнями початкових класів екологічних знань та формування в них екологічної культури буде проходити успішніше при вмілому поєднанні як традиційних, так і інноваційних форм і методів навчання., що залежить від педагогічної майстерності та досвіду вчителя.

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи вищезазначене, можна констатувати, що проблема збереження навколишнього середовища - одна з найбільш гострих проблем сучасності. Важливою ланкою в системі екологічного виховання є початкова школа, оскільки саме в період молодшого шкільного віку закладаються основи знань про природу, змінюються механізми оволодіння різноманітними видами діяльності. Високий рівень екологічної культури школярів може сформувати лише вчитель з відповідним ставленням до навколишнього світу.

На основі аналізу теоретичних джерел і їх узагальнення було з'ясовано, що змістом екологічного виховання в початковій школі є елементарні знання про природу та взаємозв'язки у ній, взаємодію і взаємовплив людини і природи; розуміння погіршення стану навколишнього середовища внаслідок нераціональної господарської діяльності та особистої причетності до екологічних проблем; розвиток ціннісного ставлення до природи як джерела задоволення естетичних, комунікативних, пізнавальних, рекреаційних та інших потреб особистості; формування елементів здорового способу життя та навичок екологічно доцільної поведінки.

Метою екологічного виховання є формування основ екологічної культури, основною складовою якої є екологічна свідомість.

Було визначено, що діти молодшого шкільного віку сприймають світ як єдине ціле, не поділяючи його прояви на біологічні, фізичні, хімічні явища. Інтеграція природничо-наукових знань на початковому етапі навчання дозволяє сформувати правильне цілісне уявлення про явища природи, створює базу для подальшого диференційованого вивчення наук про природу.

На основі аналізу чинної програми з природознавства з'ясовано, що змістом курсу «Природознавство» є елементарні природничі знання про живу та неживу природу, частиною якої є людина. При вивченні кожної теми програмою відводиться певне місце формуванню у молодших школярів екологічних знань.

Аналіз шкільної практики організації вивчення молодшими школярами природознавства показав, що головна форма набуття екологічних знань в сучасній школі - урок. Уроки розташовуються в певній послідовності, що забезпечує планомірне, систематичне засвоєння учнями фактів, уявлень, понять, узагальнень, що становлять зміст початкового курсу природознавства, а також формування й розвиток як загально-навчальних, так і спеціальних умінь і навичок за спостереженням за об'єктами природи, постановці найпростіших досвідів з ними. На уроках природознавства також вирішуються завдання виховання й всебічного розвитку особистості молодших школярів. Особливого значення набувають урок-екскурсія та предметний урок.

З'ясовано, що важливе значення у формуванні екологічних знань має вміле поєднання вчителем різноманітних методів (спостереження, екскурсія, практичні методи, досліди), засобів (наочність, моделі, гербарії) та прийомів навчання.

На підставі проведеного теоретичного дослідження та аналізу передового педагогічного досвіду розроблено практичні рекомендації щодо успішного засвоєння екологічних знань на уроках в початковій школі.

Проведене дослідження не вичерпує означеної проблеми. Подальшого наукового пошуку потребує питання визначення форм, методів та засобів формування екологічних знань під час позакласної роботи з учнями початкових класів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексюк А. М. Загальні методи навчання в школі / А.М. Алексюк. - К. : Освіта, 2001. - 206 с.

2. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе / Ю.К. Бабанский. - М. : Просвещение, 2005. - 208 с.

3. Бабій М.Ф. Нові психологічні напрями організації навчального процесу з природознавства / М.Ф. Бабій. - Луцьк : Редакційно-видавничий відділ «Вежа» Волинського держ. ун-ту ім. Л.Українки, 2013. - 118 с.

4. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах / Т.М. Байбара. - К. : Веселка, 2008. - 334 с.

5. Безлюдна Н. Психолого-педагогічні основи екологічного виховання учнів початкової школи / Н. Безлюдна // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи . - 2013. - № 46. - С. 221-225.

6. Біда О.А. Підготовка вчителів до екологічного виховання молодших школярів на уроках природознавства / О.А. Біда. - К. : Науковий світ, 2010. - 144 с.

7. Василенко Г. Екологічна освіта та виховання / Г. Василенко // Початкова школа - 2007. - № 6. - С. 6-8.

8. Возрастные возможности усвоения знаний (младшие классы) / Под ред. Д. Б. Эльконина и В. В. Давыдова. - М. : Просвещение, 2006. - 442 с.

9. Горопаха Н.М. Виховання екологічної культури дітей / Н.М. Горопаха - Рівне : Волинські обереги, 2011. - 212 с.

10. Даценко Г. Екологічна освіта як аспект гуманізації шкільного навчання та виховання / Г. Даценко // Біологія. - 2007. - № 10. - С. 5-6.

11. Дерябо С.Д. Экологическая педагогика и психология / С.Д. Дерябо, В.А. Ясвин. - Ростов на Дону : Феникс, 2006. - 480 с.

12. Діденко В.Ф. Людина і світ: словник / В.Ф. Діденко, Л.В, Діденко, В.І. Кондрашова-Діденко. - К. : Віра-Р, 2008. - 88 с.

13. Дьяченко В.К. Сотрудничество в обучении: о коллективном способе учебы: кн. для учителя / В.К. Дьяченко. - М. : Просвещение, 2011. - 192 с.

14. Еколого-економічний тлумачний словник-довідник / А.В. Толстоухов, Л.А. Волкова, Н.М. Білоус - К. : Слово, 2003. - 256 с.

15. Інокентьєва О.С. Інновації в методиці викладання початкового курсу природознавства / О.С. Інокентьєва. - Луганськ : Альма-матер, 2006. - 186 с.

16. Кириллова Г.Д. Теория и практика урока в условиях развивающего обучения: учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Г.Д. Кириллова. - М. : Педагогика, 2010. - 196 с.

17. Коваль Н.С. Природознавство в 3-му класі чотирирічної початкової школи: посібник для вчителів / Н.С. Коваль, Л.К. Нарочна. - К. : Кондор, 2008. - 120 с.

18. Кот Н.М. Про нові аспекти змісту екологічного виховання дошкільників / Н.И. Кот // Збірник наукових праць. - № 2. - Педагогічні науки. - 2005. - С. 54-59.

19. Крюкова О.В. Формування екологічно доцільної поведінки молодших школярів / О.В. Крюкова // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. - Збірник наукових праць. - Київ-Житомир : Вид-во «Волинь», 2013. - Кн. І. - С. 289-296.

20. Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей : навч.-метод. посібник для батьків, вихователів, учителів / Н.В. Лисенко. - Івано-Франківськ : Фірма «Сіверсія» ЛТД, 2009. - 156 с.

21. Матвійчук А. В. Екологічне знання та стиль мислення сучасної науки. Монографія / А.В. Матвійчук. - Рівне : «Ліста-М», 2012. - 147 с.

22. Мусієнко М.М. Екологія: тлумачний словник / М.М. Мусієнко. - К. : Либідь, 2004. - 376 с.

23. Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства : навч. посібник / Л.К. Нарочна, Г.В. Ковальчук, К.Д. Гончарова. - 2-е вид., перероб. і допов. - К. : Вища школа, 2010. - 302 с.

24. Николаева С.Н. Методика экологического воспитания дошкольников / С.Н. Николаева. - М. : Академия, 2011. - 184 с.

25. Педагогика: учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Под ред. Ю.К. Бабанского. - М. : Просвещение, 2013. - 608 с.

26. Плохій З.П. Виховання екологічної культури дошкільників / З.П. Плохій. - К. : Редакція журналу «Дошкільне виховання», 2012. - 173 с.

27. Плохій З. Сучасний зміст екологічного виховання / З. Плохій // Педагогіка. - 2008. - № 3. - С. 3-6.

28. Половинко Г. Шляхи підвищення ефективності екологічного виховання школярів / Г. Половинко // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2004. - Квіт. (№ 16). - С. 94-95.

29. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи : підруч. для студентів пед. фак. / О.Я. Савченко. - К. : Абрис, 2007. - 201 с.

30. Савченко О. Я. Урок у початкових класах : навч.-метод. посібник. - К. : Освіта, 2013. - 224 с.

31. Тарасенко Г.С. Паросток. (Методика гуманістичного виховання дітей засобами природи) / Г.С. Тарасенко. - Вінниця : РВВ ВАТ «Віноблдрукарня», 2010. - 192 с.

32. Терентьева Е.Ф. Формирование у детей 6 лет первоначальных знаний о единстве организма и среды / Е.Ф. Терентьева. - Л. : Просвещение, 2000. - 171 с.

33. Харламов И.Ф. Педагогика : учеб. пособие / И.Ф. Харламов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Высш. шк., 2010. - 576 с.

34. Щенников В.І. Цікаве природознавство / В.І. Щенников. - Донецьк : Сталкер, 2012. - 352 с.

35. Эльконин Д.Б. Психология обучения младшего школьника / Д.Б. Эльконин. - М. : Знание, 2004. - 164 с.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

Конспект інтегрованого уроку (курс «Природознавство», українська мова, читання) для 2 класу

Тема: У пошуках Таємниці

Мета: - повторити характерні ознаки зими у неживій природі;

- розкрити залежність між змінами у неживій природі, житті рослин та у житті тварин;

- учити виявляти естетичні почуття у ставленні до об'єктів природи, висловлювати оцінні судження про вплив людини на природу, власну поведінку у природі;

- розвивати спостережливість за явищами природи, пізнавальний інтерес;

- виховувати допитливість, доброту, взаємодопомогу, турботливість, любов до природи, бажання відкривати її нові таємниці.

Українська мова:

- удосконалювати вміння будувати зв'язні висловлювання, складати діалог за описаною ситуацією;

- закріплювати знання про частини тексту;

- розвивати зв'язне мовлення, стійку увагу та творчу уяву, фантазію;

- виховувати культуру мовлення та спілкування.

Читання:

- ознайомити з творами В. Сухомлинського: літературною казкою «Дівчинка і Синичка», оповіданням «Краса, натхнення, радість, таємниця»;

- учити усвідомлювати і визначати тему твору, його основну думку, формувати художньо-образне мислення;

- виховувати інтерес до творчості В. Сухомлинського.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь та навичок.

Форма проведення: школа під блакитним небом.

Місце проведення: сквер біля школи.

Обладнання: предмети живої та неживої природи; аудіозапис «Звуки лісу»; малюнки із зображенням птахів; різнокольоровий куб із запитаннями; сніжинки-заохочення; годівничка; корм для птахів; карта-маршрут уроку.

Підготовча робота до уроку: обирання місця екскурсії; облаштування на дереві «Пташиної їдальні» для різних птахів із гарбузовим, соняшниковим, ясеневим насінням, зерновими відходами, горобиною; визначення маршруту руху під час екскурсії стежками Краси, Радості, Натхнення та Таємниці (заздалегідь поставити умовні позначки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

— Кожна зустріч із природою - це зустрічі з невідомим, що завжди приваблює і дивує. А таємниця завжди викликає бажання пізнати істину.

Яких правил слід дотримуватися на уроці, щоб перетворити таємницю на диво пізнання? (Чути, працювати, відчувати, міркувати.)

III. Повідомлення теми, мети уроку

Тема уроку непроста, та для вас цікава. Буде подорож у ній, буде і забава. І в скарбничку мовну нашу, доки вивчимо тему, Мовних скарбів у природи з вами наберемо.Будуть знання і уміння, правила й завдання, думки вашої творіння і оповідання, діалог, загадки ваші, й ваша власна казка. Маршруту нашого уроку дотримуйтесь, будь ласка!

IV. Проектування навчальної діяльності (за матеріалами оповідання В. Сухомлинського «Краса, натхнення, радість, таємниця»)

V. Переказування вчителем зачину твору під музичний супровід (звуки лісу)

Маленькій хлопчик ішов лісовою стежкою і зустрів Діда, який уже повертався з лісу. Старий був зморений, але радісно посміхався.

— Чого ви радієте, дідусю? Мабуть, у лісі ви побачили щось хороше?

— Так, хлопчику, у лісі є Краса, Натхнення, Радість і Таємниця. Я їх побачив, і мені захотілося жити ще багато-багато років.

Хлопчик побіг до лісу. Озирнувся навколо себе. Усе красиве: і дуб могутній, і ялинка ошатна, і верба плакуча, і береза білокора... «Це - Краса», - прошепотів хлопчик.

Прислухався і почув далеко-далеко тиху пісню горлиці. І тієї самої миті згадалися хлопчикові ласкаві й добрі материнські руки. Захотілося заспівати пісню про маму. «Це - Натхнення», - прошепотів хлопчик. Ще уважніше придивився хлопчик навколо. Яскраво сяяло сонечко, високо в синьому небі літали птахи, до самого обрію пливли зелені хвилі лісу. «Як добре, що я все це бачу і відчуваю, - подумалося хлопчикові. - Світ - це Радість. Але де ж сховалась Таємниця?».

Бесіда

— Чому дідусеві захотілося жити ще багато-багато років?

— Що відчув хлопчик у лісі? (Красу, натхнення, радість)

— Чого він не побачив? (Таємниці)

— Можливо, він просто не вмів спостерігати?

VI. Проектування роботи на уроці за маршрутною картою

— Пропоную здійснити захоплюючу подорож у природу, адже саме природа є найкращим учителем для кожної людини. Можливо, рухаючись стежками Краси, Радості, Натхнення, ми натрапимо на чарівну стежку, що розкриє нам таємниці пізнання.

VII. Переміщення зі школи до скверу

VIII. У пошуках таємниці

1. Стежка Краси

— Шукаємо красу в природі! (Інтерактивна вправа «Кубування».) Уважно озирніться навколо і знайдіть у природі щось красиве. Розкажіть про предмет, не називаючи його. Вам допоможе «Допитливий кубик».

На гранях куба записані допоміжні запитання. Діти відповідають на них, будуючи зв'язне висловлювання про предмет-загадку. Решта дітей відгадує.

• Що це? (Рослина, тварина, предмет неживої природи)

• Який? (Основні ознаки)

• Де? (Зазначити місце розташування)

• Що робить? (Дія)

• На що схоже? (Провести аналогію, порівняння)

• Чим? (Сподобалося).

За кожну правильну відповідь діти отримують сніжинку.

2. Стежка Радості

Вікторина «Знавці природи». Які зміни відбулися в неживій природі з настанням зими? Як пристосувалися тварини до зими? Чого бояться пташки взимку? Як вони рятуються? Чому саме комахоїдні пташки відлетіли в теплі краї? Які птахи залишилися зимувати? Чим вони харчуються?

Гра «Пташки»

- Я показуватиму вам малюнок пташки. Якщо вона зимуюча - весело стрибайте, якщо перелітна - не ворушіться.

- Чому взимку не чути пташиного співу, адже не всі птахи відлетіли? (Їм холодно і голодно, немає настрою, сумують за весною і теплом.)

- Чи можемо ми допомогти пернатим пережити сувору зиму? Як? Можливо, виловити пташок і доглядати їх удома, у клітці, щоб не втекли?

Диференційоване завдання: самостійна робота в групах

Складання та розігрування діалогів «Дві пташки» (група «Радість» )

Діти об'єднуються у пари, розподіляють ролі: пташка, яка живе у гайочку, та птаха у неволі.

Вправа-дискусія «Займи позицію» (група «Краса»)

— Чи можна врятувати пташку, спіймавши її? (На землі два кола - «Так» та «Ні», дитина висловлюється, займаючи позицію у колі, та обґрунтовує власну точку зору.)

— Я гадаю, що так, тому що... Я не погоджуюся з цим, тому що…

Творча робота над текстом (група «Натхнення»)

Слухання зачину та основної частини казки В. Сухомлинського «Дівчинка і синичка» (двоє учнів заздалегідь підготували переказ казки).

1- й учень. Настала холодна зима. Маленька Наталя почепила на яблуні годівничку для синички й щодня приносила насіння коноплі. Синичка чекала на дівчинку. Навесні Синичка сказала Наталі: «Тепер не принось мені насіння. Я знайду собі їжу. До побачення!»

2- й учень. Знову зима все засипала снігом. Прилетіла синичка до годівнички, а там також сніг. Тривожно стало пташці. Питає вона в яблуньки:

— Чому немає Наталі? Невже вона забула про мене?

— Ні, не забула. Вона хворіє.

Тяжко стало на душі у синички. Сіла вона на гілочку і думає: «Полечу я до дівчинки. Але де я візьму подарунок? Навкруги ж сніг, сніг, сніг.»

Самостійна робота, придумування кінцівки казки Презентація кожної групи. Обговорення тексту. Кінцівка - за автором твору

— І тоді вирішила вона принести Наталі пісню. Прилетіла до хати, залетіла у відчинену кватирку. Сіла біля ліжка хворої й заспівала. Наталочка незабаром одужала.

— Яке прислів'я могло б стати заголовком казки? («За добро добром платять», «Добре діло роби сміливо», «Не одяг красить людину, а добрі діла»)

Сюрпризний момент

— Погляньте на дерево! Чи не про цю годівничку щойно йшлося? Цікаво, що сьогодні на сніданок у «Пташиній їдальні»?

Взяти до уваги! Омелюх любить прив'ялені ягоди горобини. Снігур - насіння ясена. Синичка - гарбузове і соняшникове насіння, сало. Горобці із задоволенням клюють зернятка. Будь-яка пташка буде вдячна вам за крихти білого хліба, обрізки яблук, буряків, конопляне насіння. Діти насипають у годівнички крихти хліба, зібрані у їдальні.

IX. Підсумок уроку. Рефлексія. Які таємниці відкрила вам природа під час подорожі? Що нового дізналися? Чого навчилися?

X. Домашнє завдання (за вибором). Практичне: знайти цікаву знахідку природи. Творче: намалювати малюнок своєї родини, на якому кожний її член символізував би предмет живої або неживої природи. Пізнавальне: прочитати та підготувати переказ одного з творів В. Сухомлинського про природу.

Організоване повернення до класу.

.

ДОДАТОК Б

Конспект уроку з природознавства ( 2 клас)

Мета:

• розкрити значення води в житті людини та природі;

• учити бачити прекрасне навколо себе;

• розвивати пізнавальну активність, уяву, образне мислення;

• виховувати бережливе ставлення до водойм, природи, навколишнього світу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Місце проведення уроку: берег річки.

Попередня робота: провести інструктаж щодо правил поведінки біля водойми. Обладнання: дитячі відерця; кружки.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Доброго ранку! -- травам росистим.

Доброго ранку! -- квітам барвистим.

Доброго ранку! -- сонечку ясному,

Людям усім і всьому прекрасному!

Доброго ранку, любі мої діти!

Чистомовка

Ок-ок-ок -- починається урок.

Ід-ід-ід -- ми йдемо в похід.

Ло-ло-ло -- ми знайшли джерело.

Ди-ди-ди -- дай напитися води.

ІІ. Емоційне налаштування на урок. Відгадування загадок про водойми

• Що таке: живе і ллється, З каменем не раз зіткнеться, Як немає - все всихає І від спраги потерпає. (Вода)

• Під горою, під крутою Не ріка, тече струною, це холодна б'є вода зі старого... (джерела).

• Він день у день іде та йде. Поглянь у вікна - ось він! Із вересня до нас веде Холодну мокру осінь. (Дощ)

• Зимою спить, а влітку шумить. (Вода)

Акровірш.

Срібна зірка, біла-біла На мою долоньку сіла І як сіла, то розтала - Голуба водиця стала. (Сніг)

-- Яке слово об'єднує слова-відгадки? (Вода)

ІІІ. Повідомлення теми уроку: З чого утворюється вода? Звідки вона береться? Яке значення має в житті людини? На ці запитання ми маємо сьогодні знайти відповіді.

ІY. Вивчення та осмислення нового матеріалу

1. Мандрівка з крапелькою води

— Подивіться, яка маленька крапля води! Мабуть, і її значення на Землі також невелике? Як ви гадаєте? (Припущення учнів.)

— Помандруймо з нею, вона вам дещо розповість. Де ви зустрічали воду в природі? (Відповіді учнів.)

— Подивіться на це джерельце. Крапелька мені нашіптує, що йому слід допомогти. Виберіть сміття, тоді йому легше буде дихати.

Учні розчищають джерело.

— Вода - це багато крихітних краплинок, зібраних докупи. Їх неможливо перелічити. Озирніться довкола. Для чого людям вода?

Хлюпоче синя річка --

Ой річка, ой ріка!

Юрба нас невеличка,

Зате ж бо гомінка!

І співи тут, і крики,

І радість тут, і сміх,

Навколо, як музики,--

Гурти пташок дзвінких...

— Як приємно влітку скупатися в річці! Проте купатися й умиватись обов'язково потрібно вдома. Вода допоможе вам стати здоровими і чистими.

Давайте ж бо митись, купатись,

Пірнать, хлюпотать, полоскатись.

В струмку, у ставку, в океані,

У ночвах, у мисці, у ванні.

І в річці, і в бані, старі й молоді,--

Слава довічна воді!

— З якого вірша ці рядки? (К. Чуковський «Мийдодір»)

— А ще вода втамовує спрагу. Чи відомо вам, що ягоди, фрукти, овочі також втамовують спрагу? Без води в них не містилося б такого смачного соку. А звідки він береться? Про це ви дізнаєтеся пізніше.

2. Що трапилося б, якщо на Землі не було б води...

— У рослин немає ротиків. Вони висмоктують із землі воду корінцями. Так вони харчуються. Чим більше вип'ють води, тим соковитішими є їх плоди. Якби на Землі не було води, то не зеленіли б трави, не було б ані дерев, ані квітів. Не було б пташок, тварин і навіть людей.

Віднайдімо рослинки, яким бракує води, і допоможемо їм «утамувати спрагу». Діти набирають водичку із джерела, поливають рослини, деревця.

3. Рідка, тверда і газоподібна вода

— Хто знає, якою буває вода?

— Каміння тверде. Сталь тверда. Олія - рідина. Повітря навколо нас в руки не візьмеш і не роздивишся, яке воно. Це - газ. Вода може бути рідкою, твердою і навіть газоподібною. Покажіть, на якому з цих малюнків вода тверда, а на якому вона - рідина.

— Коли вода закипає, вона починає випаровуватися, перетворюючись на водяну пару. Пара - це газоподібна вода.

4. Вода-мандрівниця

— Любить вода подорожувати, вічна вона мандрівниця. Усю землю обійде, скрізь побуває, усіх напоїть. Починає вони свої мандри з випаровування. Парує не тільки окріп. Вода випаровується також із поверхні річок, озер, морів. У погожу днину пари немає, адже вона, як і повітря, - газ. А повіє холодний вітерець, пара перетвориться на маленькі, легенькі крапельки, стане туманом.

Тумани сиві табунцями повзуть з річок, озер, боліт, висять кошлатими клубками На кінчиках вологих віт, і довго вітер гребінцями Їм не розчісує борід.

— Мандрує вода. Перетворившись на пару, стає туманом. Прямує в небо.

5. Випав дощик

— Мерхне небо. Маленькі краплинки зібрались у хмару, стали важкими. Їм важко втриматися у повітрі, і вони дощем повертаються на землю.

В білу хмарку, ніби в кошик,

Цілий день Збирався дощик.

Потім вітерець у ліс Дощик

В кошику поніс.

Та коли летів над полем,

Зачепився за тополю,

Перекинув Хмарку-кошик --

І на поле Випав дощик...

— Радіють рослини, адже напилися свіженької дощової водички. Радіють і люди, тому що краще після дощу зростатиме врожай.

6. Настала зима

— Узимку і в небі холодніше. Здогадайтеся, що сталося з маленькими краплинками води, коли вони піднялися високо в небо?

— Краплинки води стали зірочками-сніжинками. Іде сніг. Мандрівниця-вода повертається на землю, але вже не дощем, а снігом.

7. Щоб зростали врожаї...

— З осені посіяли люди в землю зерна. Зернятка майбутнього врожаю прикрила земля. Але цього замало. Без снігової ковдри вони повимерзають.

Для того щоб розбишака-вітер не поздував із ланів сніг, люди встановлюють захисні щити, висаджують смуги чагарників і дерев: затриманий на ланах сніг розтане, й волога піде в землю - напувати посіяні зерна та коріння рослин.

8. Настала весна

— Навесні тала вода просочується в ґрунт. Та не вся вона піде в землю. Струмочками побіжить вода поверхнею, увіллється в ручаї, що перетворяться на великі річки, і потече мандрівниця-вода у сине море.

9. Підземні мандри води

— Тала й дощова вода просочується в землю, утворюючи підземні річки та озера. Наша мандрівниця в темряві знаходить собі шляхи. Нагулявшись під землею, шукає вихід на її поверхню. Скучила за сонечком!

Чому на кручі камінь змок,

Хоч гріє літне сонечко?

Бо коло каменя струмок Пробив собі віконечко.

Побризкав квіти голубі,

У травах звився стрічкою,

Біжить, співає сам собі:

«Я хочу стати річкою!»

— А воно і дійсно так трапляється, що з маленького струмочка починається велика ріка.

10. Сто мільйонів вантажів

Я спитав у пароплава:

-- Ти по всіх морях поплавав?

Доки плавав -- навозив Сто мільйонів вантажів!

Ліс і нафту у цистернах,

Ліки, іграшки і цеглу.

Морем літнім, морем зимнім Віз верстати і машини.

— Ось скільки несе на собі вода! Ось яка вона трудівниця!

11. Вода-трудівниця

— Ще з давніх-давен використовували люди силу води: будували на річках водяні млини, щоб молоти борошно. А нині? Погляньте на цю споруду. Це - гідроелектростанція.

Та гребля вільних вод розгін Ураз перетинає!..

Вода на лопаті турбін Із силою спадає,

І нам електрику дають Турбіни ці потужні.

Дроти блискучі струм несуть На всі краї навкружні.

— Заплющте очі! Прислухайтеся до шуму води! Що вона вам розповіла вона? (Розповіді дітей.)

II. Закріплення та осмислення знань

1. Бесіда

— Якою є роль води?

— Де вона зустрічається?

— Як люди використовують її?

— Чому її називають мандрівницею? трудівницею?

2. Створення асоціативного куща

— Які асоціації викликає у вас слово вода?

-- Бачите, як багато понять містить у собі вода, тому її потрібно берегти!

Бережімо ріки! Бережімо води! Як матусю рідну, Бережім природу!

Y. Рефлексія: Чи сподобалася вам наша мандрівка? Що нового ви дізналися про воду? Що ще хотіли б дізнатися?

Сенкан

• Вода

• Прозора, холодна.

• Тече, хлюпає, ллється.

• Вода -- основа життя.

• Живиця.

Організоване повернення до класу.

Размещено на Allbest.ru