Обгрунтування педагогічних умов у контексті підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з математично здібними школярами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обгрунтування педагогічних умов у контексті підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з математично здібними школярами

Тетяна Гарачук

Непрості сучасні політичні, соціальні та економічні реформи впливають на всі сфери життя суспільства. Виникає нагальна потреба в педагогах нової ґенерації. Отже, вітчизняній освіті потрібні фахівці- майстри своєї справи, які б ґрунтовно володіли необхідними знаннями, досконало знали свій предмет, отримали повну гуманітарну, професійну та практичну підготовку, вміють використовувати різноманітні технології у професійній діяльності, мають загальну ерудицію, здатні працювати зі здібними дітьми, зумовлюючи виведення державної освіти до нових світових стандартів.

Власне кажучи, виконання цих непростих задач залежить від підготовки майбутнього вчителя, насамперед - вчителя початкової школи, до професійної діяльності в цілому та до роботи зі здібними учнями, зокрема. Проте у процесі професійної підготовки треба створити спеціальні умови для ефективності конкретного аспекту цієї підготовки.

Проблема ролі педагогічних умов у структурі наукового знання досить ґрунтовно висвітлювалася в наукових дослідженнях Н. Боритко, О. Дурманенко, Н. Іпполітової, Б. Купріянова, А. Найна, О. Савченко, Н. Стерехової, Є. Хрикова та ін. Педагогічну умову як педагогічне явище проаналізовано Г. Голубовою, К. Везетіу, Н. Олійник, Т. Яблонською та ін. Різноманітні види педагогічних умов підготовки майбутніх спеціалістів до професійної діяльності наведено в працях О. Блажук, П. Гусак, Т. Гуцан, Ю. Музики, К. Мулик, І. Осадченко, Л. Соколенко, О. Солдатенко, В. Чорноус, Ю. Шаповал, П. Щербаня та ін.

Отож, подальше дослідження спрямовуємо на обґрунтування педагогічних умов у контексті підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з математично здібними школярами.

Т. Яблонською зауважено, що питання визначення необхідних умов підготовки спеціалістів до будь-якої професійної діяльності завжди є украй актуальним [11, с. 129]. Проте аналіз наукової, філософської, психолого- педагогічної літератури дає можливість зробити висновок, що нині немає єдиного, загального та універсального визначення поняття «умова». У дослідженнях (В. Андреєва, В. Белікова, Н. Боритко, Ю. Гільбуха, Н. Іпполітової, Н. Стерехової та ін.) вказана дефініція характеризується з різних аспектів: педагогічного, філософського, психологічного, історичного, політичного тощо. педагогічний математичний здібність школяр

Згідно зі словниковим тлумаченням, умова - це 1. «Необхідна обставина, що уможливлює здійснення, утворення чогось або сприяє чомусь. 2. Обставини чи особливості реальної дійсності, за яких відбувається або здійснюється щось. 3. Правила, що існують чи встановлені в певній галузі життя, які забезпечують нормальну роботу, діяльність; правила, вимоги, виконання яких забезпечує щось. 4. Сукупність даних, положення, що лежать в основі чого-н.» [4, с. 536].

Філософи тлумачать це поняття, по-перше, як філософську категорію, яка виражає відношення предмета до навколишніх явищ дійсності, без яких він існувати не може; умова є обов'язковим складником того середовища, в якому воно виникає, існує і розвивається [8, с. 497]; подруге, як істотний компонент комплексу об'єктів, із наявності яких виявляється існування певного явища [9, с. 707]. Педагоги - як «важливий компонент комплексу об'єктів, за наявності яких відбувається реалізація того чи іншого явища» (Т. Яблонська) [11, с. 129], як «зовнішня передумова для існування і розвитку явищ» (І. Анєнковою, М. Байдан, О. Горчаковою, В. Руссол) тощо [1, с. 33].

О. Савченко наголошено, що навчальний процес може відбуватися тільки цілеспрямовано, має визначену мету та реалізується за певних умов [7, с. 102]. Дослідниця диференціює умови процесу навчання на загальнопедагогічні (безпосередній чи опосередкований вплив на якість процесу навчання), психологічні (обов'язкова увага вчителя на всебічний розвиток особистості, врахування вікових та індивідуально-психологічних особливостей школяра тощо) та дидактичні (здійснення процесу навчання з використанням дидактичних принципів та закономірностей, традиційних та нетрадиційних форм організації навчального процесу тощо) [7, с. 106].

Узагальнюючи все вищесказане, доходимо висновку, що поняття «умова» є загальнонауковим.

Звертаючись до дефініцій поняття «педагогічна умова», зазначимо, що науковці розуміють його як:

- системний комплекс елементів (Н. Олійник, С. Санатова та ін.);

- сукупність компонентів, факторів (Н. Жукович-Дородних, Н. Іп- політова, С. Сисоєва, Н. Стерехова, В. Чорноус, Т. Яблонська та ін.);

- особливості організації навчального та виховного процесу (Г. Голубова, О. Дурманенко та ін.);

- обставини (Н. Боритко, Є. Хриков та ін.);

- вимога (Ю. Шаповал та ін.);

- структурна оболонка будь-якої педагогічної технології (К. Ве- зетіу, Т. Гуцан та ін.) тощо.

Є. Хриковим проаналізовано природу, сутність, значення та місце педагогічних умов у структурі педагогічних досліджень. Дослідником наголошено, що педагогічні умови є штучними, тобто створені педагогом і їх доцільно «визначати через поняття обставини, а не фактори» [10]. Отож, ученим педагогічні умови трактовано як «обставини, які обумовлюють певний напрям розвитку педагогічного процесу» [10]. Згідно з його позицією, педагогічні умови взаємодіють з педагогічними законами й закономірностями, «є локальним проявом закономірностей, принципів та правил» тощо [10].

Варто зазначити, що дослідником ще й наведено властивості педагогічних умов як складових наукових досліджень. Зокрема, педагогічні умови не можуть і не повинні суперечити наявним педагогічним закономірностям, правилам, принципам тощо; обов'язково скеровані на практичну діяльність; безперечно направлені на підвищення ефективності педагогічної діяльності; мають локальний характер застосування тощо [10].

Заслугою Н. Іпполітової та Н. Стерехової є детальне вивчення сутності поняття «педагогічна умова» та розробка відповідної класифікації педагогічних умов. Зокрема, педагогічні умови вони трактують як один із важливих компонентів педагогічної системи, які відображають сукупність можливостей освітнього та матеріального середовища, що суттєво впливають на особистісний та процесуальний аспекти педагогічної системи, повністю забезпечуючи її ефективну діяльність та розвиток [3]. Водночас щодо класифікації педагогічних умов дослідниці виділяють організаційно-педагогічні (сукупність послідовно побудованих можливостей змісту, форм, методів педагогічного процесу), психолого- педагогічні (сукупність послідовно побудованих взаємопов'язаних можливостей освітнього та матеріального середовища, спрямованих на розвиток певних рис особистості) та дидактичні умови (наслідок цілеспрямованого відбору й використання різноманітних прийомів для досягнення дидактичної мети) [3].

Згідно з поглядами Н. Боритко, педагогічні умови трактовано як зовнішні обставини, фактори, які дієво впливають на перебіг педагогічного процесу й передбачають, але не гарантують, певний результат. До речі, вченою зауважено про штучність та неприродність педагогічних умов, які створені педагогом з метою впливу на педагогічний процес [2, с. 127].

Враховуючи наукові позиції дослідників, пропонуємо характеризувати педагогічні умови як штучно створені обставини педагогічного процесу, які суттєво впливають на його функціонування, з метою досягнення запланованих результатів.

Треба зауважити, що проблема з'ясування сутності педагогічних умов досить ґрунтовно висвітлювалася в багатьох наукових дослідженнях, але виявилося, що увага приділялася лише окремим аспектам педагогічної діяльності. Так, вивчалися педагогічні умови готовності студентів до формування професійно-мовного стилю спілкування майбутнього вчителя початкової школи (Т. Грітченко), педагогічні умови розвитку експресивних здібностей у майбутніх учителів суспільно-гуманітарних дисциплін (К. Мулик), педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності в умовах сільської початкової школи (О. Побірченко), педагогічні умови формування музично-естетичної компетентності майбутніх учителів початкових класів (Т. Совік), педагогічні умови формування комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи в процесі педагогічної практики (Н. Кіпіченко), педагогічні умови підвищення готовності майбутніх учителів до виховної роботи в дитячих оздоровчих таборах (Н. Олійник) тощо.

Зазначимо, що згідно з останніми науковими тенденціями словосполучення «педагогічні умови» прийнято не уживати у формулюванні теми дослідження, сприймаючи його предметом.

Нами констатовано, що кожен дослідник подає своє власне тлумачення педагогічних умов у залежності від об'єкту та виду педагогічної діяльності в контексті досліджуваної проблеми. Так, Ю. Шаповал педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до особистісно орієнтованого навчання молодших школярів трактовано як своєрідні вимоги до професійної підготовки, метою яких є становлення гуманістичного спрямування майбутніх учителів як суб'єктів педагогічної діяльності; Н. Олійник схарактеризовано педагогічні умови як «системний комплекс додаткових домінувальних елементів, які вводяться у навчально- виховний процес, що спричинять позитивні та незворотні зміни рівня готовності майбутніх учителів у якості педагогів-організаторів виховної діяльності в дитячих оздоровчих таборах» [5, с. 57]; С. Санатовою педагогічні умови розвитку художньо-творчих здібностей студентів- дизайнерів розтлумачено як необхідний компонент, сукупність зовнішніх та внутрішніх обставин навчально-виховного процесу, від реалізації яких залежить перебіг самого процесу; Т. Яблонська під педагогічними умовами розуміє «взаємозумовлену сукупність компонентів, які забезпечують успішну реалізацію рольової перспективи як стратегії підвищення якості педагогічної підготовки майбутніх учителів-філологів» [11, с. 129] тощо.

Теоретичний аналіз різноманітних тлумачень, думок, положень дав можливість визначити й обґрунтувати педагогічні умови в контексті підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами: як специфічні, штучно створені обставини, що обумовлюють позитивні зміни, і як наслідок, дієву готовність майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами.

Наступним етапом нашого дослідження є виокремлення педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами шляхом аналізу психолого- педагогічних наукових джерел. Так, на основі міркувань науковців: Г. Голубової про створення у ВНЗ педагогічно орієнтованого творчого середовища; Т. Яблонської про «педагогічно кероване освітнє середовище» [11, с. 130]; П. Щербаня стосовно формування в професійно- освітніх закладах сприятливого середовища; О. Комар - створення під час навчального процесу емоційно-позитивного середовища щодо зростання інноваційного потенціалу майбутніх учителів початкової школи; Г. Чередніченко - створення навчально-виховного середовища творчого спрямування; В. Чорноус - активне залучення майбутніх учителів до творчої діяльності, створення творчого клімату; Т. Зорочкіної - виникнення творчого середовища під час застосовування сучасних підходів й новітніх навчальних технологій та ін. виокремлюємо першу педагогічну умову: формування у майбутніх учителів початкової школи уміння створювати сприятливе навчально-виховне (едукаційне) середовище з розвитку математичних здібностей учнів.

Навчально-виховне середовище з розвитку математичних здібностей нами трактовано як сукупність спеціальних умов, які впливають на формування математичних здібностей учнів початкової школи. Умовами функціонування навчально-виховного середовища з розвитку математичних здібностей молодших школярів є: грамотна організації навчально- виховного процесу з навчання математики; систематичне проведення позаурочних та позашкільних заходів як єдиного комплексу мір з розвитку математичних здібностей молодших школярів; удосконалення навчальних засобів і обладнання з математики; постійне залучення молодших школярів до практичної діяльності (підбір матеріалу та виготовлення математичних стіннівок, виготовлення таблиць, опорних схем, моделей, карток для індивідуальної роботи, шаблонів, плакатів, альбомів математичного спрямування тощо).

Виокремивши та проаналізувавши умови функціонування навчально- виховного середовища з розвитку математичних здібностей молодших школярів, зазначимо, що формування в майбутніх учителів початкової школи уміння створювати вказане середовище відбувається через засвоєння комплексу психолого-педагогічних дисциплін та фахових методик в процесі навчання у ВНЗ.

Враховуючи наукові позиції дослідників щодо необхідності покращення змісту професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи шляхом уведення спецкурсу (Т. Грітченко); «визначення місця спецкурсу в структурі навчального плану як важливої умови забезпечення зв'язку між процесом формування готовності до організації проектної діяльності учнів і професійним навчанням учителя трудового навчання» (М. Пелагейченко) [6, с. 19]; розробки спецкурсу «Підготовка творчого вчителя початкових класів до роботи з обдарованими дітьми» (Т. Зорочкіної) та ін., наступною педагогічної умовою є розробка та впровадження в практику роботи ВНЗ педагогічного спрямування спецкурсу «Робота з математично здібними молодшими школярами».

Метою спецкурсу є озброєння студентів необхідними теоретичними знаннями та практичними вміннями, потрібними для організації ефективної роботи з математично здібними молодшими школярами. Вказаний спецкурс покликаний: підвищити рівень науково-методичної підготовки студентів - майбутніх учителів початкової школи щодо роботи з математично здібними школярами; сформувати в майбутніх учителів початкової школи під час практичних занять професійно-методичні вміння, необхідні для ефективної роботи з математично здібними молодшими школярами; залучити студентів до опрацювання фахової, науково-методичної, психолого-педагогічної літератури, яка стане джерелом постійного підвищення рівня їхньої професійної кваліфікації та навчити використовувати набуті професійні знання для вирішення практичних завдань у роботі з математично здібними молодшими школярами тощо.

Навчальний матеріал спецкурсу побудований у формі лекційних занять, де студенти дізнаються про особливості розвитку математичних здібностей учнів молодшого шкільного віку. Водночас, подається класифікація здібностей, умови та рівні їх розвитку, фактори, що сприяють розвитку здібностей особистості тощо. Спецкурсом заплановані практичні заняття, які поглиблюють та розширюють, отримані на лекціях, теоретичні знання студентів, формують дослідницькі здібності, дають змогу проконтролювати рівень засвоєння матеріалу та навчити студентів застосовувати набуті теоретичні знання в майбутній професійній діяльності.

Вважаємо доречним, на основі теоретичного аналізу досліджень С. Іванової про зміну організації педагогічного процесу, оновлення змісту діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти; О. Балдинюк про забезпечення змістово-технологічного аспекту підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності, що передбачає засвоєння студентами теоретичних знань та оволодіння практичними вміннями; Л. Соколенко про застосування методичного й змістового забезпечення; Т. Совік про поліпшення змістово-технологічного аспекту музичної підготовки майбутніх спеціалістів; С. Санатової щодо грамотної організації навчального процесу для успішної реалізації творчих здібностей студентів-дизайнерів; В. Михальської стосовно засвоєння майбутніми учителями початкової школи знань про особливості управління навчанням молодших школярів та ін. наступною умовою виокремити удосконалення змістово- технологічного аспекту підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з математично здібними школярами.

Реалізація вказаної педагогічної умови передбачає вдосконалення змісту навчальної та практичної підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з математично здібними школярами. Вважаємо доцільним: в дисципліни математичного спрямування ввести розділи, теми, підтеми стосовно особливостей роботи з математично здібними молодшими школярами; в дисципліни психологічного спрямування включити навчальний матеріал стосовно діагностики, особливостей розвитку математичних здібностей та специфіки роботи з математично здібними молодшими школярами; в дисципліни педагогічного циклу - окремий розділ щодо організації навчально-виховного процесу з математично здібними молодшими школярами, особливостей виховання та розвитку математично здібних школярів в позаурочній та позашкільній діяльності тощо; під час проходження педагогічних та виробничих практик в загальноосвітніх навчальних закладах спрямувати діяльність студентів на удосконалення знань, практичних умінь й навичок щодо роботи з математично здібними молодшими школярами.

Отже, виокремлено такі педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами: формування в майбутніх учителів початкової школи уміння створювати сприятливе навчально-виховне середовище з розвитку математичних здібностей школярів; розробка та впровадження в практику роботи ВНЗ педагогічного спрямування спецкурсу «Робота з математично здібними молодшими школярами»; удосконалення змістово-технологічного аспекту підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з математично здібними школярами.

Таким чином, шляхом аналізу наукової, психолого-педагогічної та методичної літератури, нами було проаналізовано сутність понять «умова» та «педагогічна умова» й виокремлено педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами. Вказані педагогічні умови схарактеризовано як єдиний комплекс сприятливих організаційних і педагогічних факторів, спроможних поліпшити навчально-виховний процес педагогічного ВНЗ, всебічно розвинути особистість студента, його пізнавальну активність та спрямувати майбутнього фахівця до подальших педагогічних пошуків в контексті підготовки до роботи з математично здібними молодшими школярами.

У перспективі детально охарактеризуємо виокремлені нами педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Педагогіка: модульний курс : навчальний посібник / І. П. Анєнкова, М. А. Байдан, О. А. Горчакова, В. М. Руссол. - Львів : «Новий світ - 2000», 2010. - 567 с.

2. Борытко Н. М. В пространстве воспитательной деятельности : монография / Н. М. Борытко ; науч. ред. Н. К. Сергеев. - Волгоград : Перемена, 2001. - 181 с.

3. Ипполитова Н. Анализ понятия «педагогические условия»: сущность, классификация [Электронный ресурс] / Н. Ипполитова, Н. Стерехова // General and Professional Education : науч. журнал. - Выпуск 1. - 2012. - С. 8-14. - Режим доступа : http://genproedu.com/paper/2012-01/fun_008- 014.pdf.

4. Новий український тлумачний словник. Близько 20000 слів і словосполучень / укл. Н. Д. Кусайкіна, Ю. С. Цибульник ; [за заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Дубічинського]. - Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2008. - 608 с.

5. Олійник Н. Я. Педагогічні умови підвищення готовності майбутніх учителів до виховної роботи в дитячих оздоровчих таборах / Н. Я. Олійник // Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. - Черкаси, 2012. - № 34(247). - С. 56-62.

6. Пелагейченко М. Л. Підготовка майбутніх учителів трудового навчання до організації проектної діяльності учнів основної школи : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук : спец. 3.00.02 «Теорія і методика трудового навчання» / М. Л. Пелагейченко. - Київ, 2006. - 24 с.

7. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти : [підручник] / О. Я. Савченко. - К. : Грамота, 2012. - 504 с.

8. Философский словар / [под ред. И. Т. Фролова]. - 5-е изд. - М. : Политиздат, 1987. - 590 с.

9. Философский энциклопедический словарь / [гл. редакция : Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов]. - М. : Сов. энциклопедия, 1983. - 840 с.

10. Хриков Є. М. Педагогічні умови в структурі наукового знання [Електронний ресурс] / Є. М. Хриков. - Режим доступу : http://hrykov. luguniv.edu.ua/index.php/naukovi-roboti/101 -pedagogichni-umovi-v-strukturi- naukovogo-znannya.

11. Яблонська Т. М. Педагогічні умови реалізації рольової перспективи в стратегії підвищення якості педагогічної підготовки майбутніх учителів-філологів / Т. М. Яблонська // Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. - 2012. - № 34(247) - С. 129-133.

Размещено на Allbest.ru