Інтегративний підхід як один із факторів формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтегративний підхід як один із факторів формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників

Пришупа Ю.Ю.

Анотації

У статті розглядається інтегративний підхід як фактор формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників та описані особливості цього підходу, а також ефективність його реалізації у навчальному процесі технічного ВНЗ.

Ключові слова: самоосвіта, самоосвітня компетентність, майбутній інженер-будівельник.

В статье рассматривается интегративный подход как фактор формирования самообразовательной компетенции будущих инженеров-строителей и описаны особенности этого подхода, а также эффективность его реализации в обучающий процесс технического ВУЗа.

Ключевые слова: самообразование, самообразовательная компетенция, будущий инженер-строитель.

Pryshupa Yu., senior teacher

Integrative approach as one of factors for development of selfeducation competence of future civil engineers

In article the problem of formation of self-education competence of the future civil engineers is analyzed. An integrative approach is one of the most effective means of developing methodological and creative thinking activity, professional and cultural norms of behavior, correction of oriented values on the base of educational system, changing activities based on principles of innovative approaches in teaching process of higher education. It has professional, pragmatic, humanistic, and practical features, which show its correlation and systematic advantages. The author proves the topicality and describes the characteristic of such implementation into the present day educational system. The role of self-education competence in making the present day educational system in Ukraine more integrated, and improvement of the quality indicators of education in the context of European integration of the society.

Keywords: self-education, self-education competence, future civil engineer.Актуальність статті. Підвищення якості підготовки майбутніх інженерів-будівельників є пріоритетним завданням ВТНЗ, вирішення якого може забезпечуватись за рахунок упровадження в навчальний процес інтегративного підходу. Розглянемо основні засади інтеграції, щоб оптимізувати формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів- будівельників у процесі професійної підготовки.

Ідея інтегрованого навчання актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити кожній людині самостійно досягти тієї чи іншої життєвої цілі, творчо самостверджуватися в різних соціальних сферах. самоосвітній інженер інтегративний

Інтеграція вважається необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого можливо створити в учнів цілісну картину світу. Через інтеграцію здійснюється особистісно зорієнтований підхід до навчання, тому що майбутній фахівець сам у змозі обирати "опорні" знання з різних предметів з максимальною орієнтацією на суб'єктивний досвід, що склався в нього під впливом як попереднього навчання, так і більш широкої взаємодії з навколишньою дійсністю. Життя людини в суспільстві, як і її світогляд, за своїм змістом мають інтегративний характер, отже, і система знань, вмінь і навичок студентів має бути інтегративною. При цьому необхідно врахувати такий важливий чинник: жодна окремо взята навчальна дисципліна не спроможна забезпечити формування світоглядної культури майбутнього фахівця. Інтегративний підхід забезпечує органічне поєднання різноманітних знань і методів пізнання на науково визначеній основі. Саме інтеграція знання призвела до утворення різних циклів дисциплін та їх комплексів [2, с. 1331. Різні автори розуміють під інтеграцією різні явища та процеси, які мають місце у професійно- технічній освіті. Це інтеграція загальнотехнічних та спеціальних дисциплін, загальноосвітніх та загальнотехнічних дисциплін, загальноосвітніх та дисциплін професійно-теоретичної підготовки, теорії і практики, створення на цій основі інтегрованих курсів, проведення інтегрованих уроків.

Ураховуючи актуальність досліджуваної проблеми та її недостатню теоретичну обґрунтованість, об'єктивну потребу і практичну значущість метою нашої статті є розкриття та в обґрунтування інтегративного підходу як одного із факторів формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників.

Аналіз результатів останніх досліджень. Деякі автори намагаються аналізувати та класифікувати види інтеграції. Розглядають горизонтальну інтеграцію, тобто інтеграцію між різними навчальними дисциплінами та вертикальну - інтеграцію навчального матеріалу в межах однієї дисципліни в різні роки навчання на різних рівнях складності [2, с. 25]. Визначають різні форми навчального процесу, в яких проявляються різні рівні інтеграції: спецкурси (об'єднання кількох предметів), блоки розділів, вивчення однієї теми на основі двох або кількох предметів, курс, який об'єднує знання на основі узагальнених операцій мислення. Також визначають різні рівні (ступені) інтеграції: тематична інтеграція (2-3 навчальних предмети розкривають одну тему), проблемна інтеграція (одну проблему учні вирішують за допомогою кількох предметів), концептуальна інтеграція (концепція розглядається різними навчальними предметами), теоретична інтеграція (декілька теорій концентруються на одній філософській проблемі).

Стосовно до самоосвіти розглядаються різноманітні трактування інтеграції, наприклад, визначають її як: "самостійну рушійну силу, що ставить усі сторони й елементи викладання окремих дисциплін, усіх видів самостійної роботи педагогічного процесу у взаємне підпорядкування з метою подальшою оптимальної самопідготовки спеціаліста" [7, с. 201.

Цікавою для нас є позиція В. Іщенко, яка обґрунтувала методологічні основи та розробила теоретичну модель процесу підготовки майбутнього вчителя до самоосвітньої діяльності, яка складається із інтегрованих компонентів: блоку особистісних якостей, змістово-методичного, практичного та процесуального блоків. Концептуальна основа моделі ґрунтується на особистісному, діяльнісному, індивідуальному, інноваційному, технологічному підходах та принципах неперервності, наступності, інтеграції змісту освіти з практикою, освіти особистості впродовж життя. Змістова частина моделі характеризується наявністю інтегративного підходу до розробки й удосконалення програм загальних і спеціальних навчальних курсів, включенням до них завдань самоосвітнього характеру і забезпечує ефективний уплив на розвиток змістово- методичного компонента самоосвіти.

Виклад основного дослідницького матеріалу.

У контексті нашого дослідження ми трактуємо інтеграцію, як встановлення істотних зв'язків між знаннями з різних гуманітарних і технічних дисциплін метою якого є цілісне й різнобічне освоєння змісту навчання (у нашому випадку - фахової підготовки майбутніх інженерів- будівельників).

Використання інтегративного підходу в сучасній вищій професійній освіті є дуже важливим аспектом підготовки майбутніх фахівців, оскільки посилює професійну мотивацію студентів, стимулює розвиток їх творчого потенціалу, дає можливість виявляти та використовувати ресурси особистості для досягнення успіху в професійній діяльності. Період найвищого творчого успіху, професійної майстерності - це гармонічне поєднання вже раніше досягнутих вмінь і навичок та усвідомлюваних можливостей; відкриття в собі нових професійних вершин і здібностей, розвиток креативності [61.

Метою інтегрованого навчання є:

- формування цілісного уявлення про навколишній світ, системи знань і вмінь у майбутніх фахів;

- досягнення якісної, конкурентоздатної освіти;

- створення оптимальних умов для розвитку мислення учнів в процесі вивчення загальноосвітніх предметів і предметів професійно - теоретичного циклу;

- активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках;

- ефективна реалізація розвивально- виховних функцій навчання.

Таким чином, вища освіта покликана на максимальному рівні розвивати особистість студента, формувати його компетентність як майбутнього професіонала. Сьогоднішньому випускнику повинні бути притаманні прагнення до постійного поповнення знань, здатність самостійно ставити і вирішувати різноманітні завдання професійного характеру. Оптимальним підходом до організації навчального процесу підготовки фахівців, що працюватимуть на посаді інженера-будівельника, згідно із окреслених перспектив, вважаємо інтеграційний підхід, що узгоджується із сучасними інноваційними методами організації навчально- виховної діяльності.

Інтеграційний підхід у сучасній системі самоосвіти призначений забезпечити зусилля професійної мотивації, стимулювання творчого потенціалу, виявлення особистісних ресурсів майбутнього фахівця для досягнення успіху в професійній діяльності. Можливість ВТНЗ в даному спрямуванні - це підготовка особистості до ефективної практичної реалізації діяльності не лише шляхом формування системи професійних знань та вмінь, а внаслідок актуалізації творчого потенціалу особистості.

Таким чином, досягти більш високого і якісного рівня освіти можливо на основі запровадження у навчально-виховний процес ВТНЗ інтегративного підходу.

У контексті формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів- будівельників у процесі професійної підготовки ми розглядаємо інтегративний підхід як найбільш продуктивний спосіб накопичення знань з фахових дисциплін та іноземної мови, які сприятимуть розвитку самоосвітньої компетентності майбутнього інженера-будівельника, його творчого потенціалу, що зазначено у наших публікаціях.

Нині існує потреба в підготовці інженера-будівельника, який відповідав би європейському та світовому рівню. Тому майбутні фахівці цього профілю покликані бути не лише хорошими спеціалістами, а й бездоганно володіти іноземними мовами, зокрема англійською, що є однією з найвідоміших європейських мов нашого часу. За своєю загальною технічною потужністю вона посідає - перше місце. Саме такі чинники спонукають майбутнього інженера-будівельника до ґрунтовного вивчення англійської мови та фахових дисциплін з метою формування самоосвітньої компетентності у майбутній професійній діяльності. Таким чином, застосування іноземної мови в багатьох галузях науки і техніки є потребою сучасного суспільства.

Інтеграція гуманітарних і технічних дисциплін дозволить ознайомити студентів із сучасними теоретичними дослідженнями і методами наукового аналізу, з новітніми виробничими технологіями, що в свою чергу сформує у них чітке уявлення про стан і перспективи розвитку науки і техніки у сфері їх майбутньої спеціальності. Використання прийомів інтеграції у навчанні допоможе уникнути різнорівневої підготовки й забезпечить умовами для розвитку технічної творчості та науково-дослідної діяльності у ВТНЗ, а також призведе до інноваційної діяльності у професійній підготовки майбутніх інженерів-будівельників.

Успішність самоосвітньої діяльності інженерів-будівельників багато в чому визначається не лише набутими професійними знаннями, а й високим рівнем формування їх до готовності професійної комунікації в процесі професійної підготовки. Водночас не можна не помітити інтегрувальну функцію комунікативних дисциплін в навчальних планах вищих технічних навчальних закладів (ВТНЗ).

Комунікативні дисципліни не тільки сприяють інтеграції гуманітарного і технічного знання, але й формують духовно- моральну, соціально-психологічну культуру майбутнього фахівця. Знання, які отриманні при вивчанні комунікативних дисциплін, можуть сприяти у формуванні самоосвітньої компетентності інженерів-будівельників.

У той же час, на практиці витрачається чимала кількість часу на оволодіння розрізненими знаннями, а не на вивчення меншої за обсягом, але рівноцінної за змістом кількості інтегрованих знань. Інтеграція знань необхідна для формування цілісного наукового світогляду, підвищення якості засвоєння знань із загальноосвітніх дисциплін, а також для покращення розвитку науково-технічного мислення студентів [5, с. 20].

У навчально-виховному процесі у ВНТЗ вивчення основ наук і професійна підготовка мають утворювати єдину систему, в якій інтеграція знань виступає не лише як чинник, що координує, тобто регулює зв'язки між навчальними дисциплінами та методами навчання, а й забезпечує глибоку взаємодію знань, сприяє формуванню світогляду та засвоєнню професійних знань на базі загальноосвітніх та загальнотехнічних знань.

Найбільш прийнятним шляхом інтеграції знань за чинної предметної системи освіти, на думку Я. Собка, мають стати інтегративні курси Г 7, с. 171. Інтеграція дозволяє на якісно новому рівні організувати навчальний процес. Технологічне і дидактичне завдання інтеграційного курсу - вибір підстави для інтеграції, що сприяє вирішенню проблеми структуризації змісту навчального матеріалу. На думку автора, зі зростанням рівня інтеграції підвищуються вимоги до сумісності елементів, які інтегруються (такими елементами можуть виступати навчальні курси, зокрема їх зміст): міжпредметні зв'язки (перший рівень інтеграції) передбачають використання інформації з одного навчального курсу при вивченні іншого курсу чи застосування елементів міждисциплінарного характеру при вивченні монокурсів; при синхронізації двох чи більше курсів маємо часове та тематичне узгодження змістових і процесуальних характеристик курсів; координація навчальних програм частково усуває дублювання навчального матеріалу, суперечливе трактування однакових понять та забезпечує логіку формування базових понять; частково інтегровані курси передбачають формування інтегрованих блоків у рамках діючих монокурсів за окремими темами чи змістовими аспектами одного з курсів Г 6, с. 741.

Г. Тарасенко доводить позитивний влив інтегрованих спецкурсів на раннє науково-фахове визначення студентів. Інтеграція знань допомагає сформувати спеціальний професійний інтерес в межах обраної спеціальності і спеціалізації. І цей спеціальний науковий інтерес означає інтерес до творчої діяльності саме в цій площині [3, с. 58].

Концептуальна ідея інтеграції змісту освіти полягає у тому, щоб забезпечити професійну підготовку фахівців відповідно до вимог професійної діяльності. [3, с. 58].

Розвиток особистості нового типу відповідно до сучасних завдань потребує вдосконалення всіх ланок навчально- виховного процесу. Звідси постає актуальна науково-практична проблема щодо пошуку шляхів створення такої педагогічної системи у вищій школі, результатом функціонування якої має бути синтез наукових знань студентів, набуття необхідних вмінь та інтегрованих властивостей, що входять до цієї системи і які будуть проявлятися по-різному в різних видах діяльності майбутніх фахівців.

На думку В. Лозовецької, процес інтеграції знань зумовлений професійною мотивацією і проходить у два етапи. Оволодіння фундаментальними та загально професійними знаннями відбувається на першому етапі. Другий етап навчального процесу - реальна професійна діяльність щодо вирішення тих чи інших виробничих завдань і проблем, завдяки відтворенню та осмисленню, де відбувається інтеграція професійних знань, яка сприяє вдосконаленню професійної підготовки спеціаліста [3, с. 15].

Аналіз змісту діяльності фахівця- будівельника дає можливість визначити, що основними напрямами підвищення рівня самопідготовки майбутніх будівельників є використання інтеграції крсів з іноземної мови і професійно орієнтованих інформативних курсів для підвищення професійних знань майбутніх фахівців; впровадження, розширення використання інтегративних технологій у процесі вивчення фахових дисциплін, застосування професійних міжпредметних завдань тощо.

Знання іноземної мови спрощують роботу десяткам тисяч людей, а також здатні значно допомогти при самопідготовці фахівців з різних галузей науки і техніки. Зокрема, процес самопідготовки майбутніх будівельників іноземною мовою, створює широкий потенціал для полегшення засвоєння існуючих та отримання нових знань. Без цього не можливе вирішення ряду виробничих завдань у будівельній галузі, які виконуються завдяки використанню програмних продуктів світового рівня таких як (AutoCAD, AVEVA, CATIA та інщі) на англійській мові. Ці програми необхідна для проектування планів будівель, розрахунків різноманітних характеристик матеріалів та інше.

Висновок

Отже, на основі проведеного аналізу зроблено важливий висновок про те, що інтеграція гуманітарних і технічних дисциплін з професійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників є надзвичайно важливою компонентою формування самоосвітньої компетентності. Знання практично всіх ключових дисциплін базуються на знаннях з інших дисциплін, і лише глибоке розуміння комплексу всіх дисциплін може забезпечити роботу на належному рівні.

На жаль, на сьогоднішній день практика далека від теоретичних вимог, а розробка принципів удосконалення самоосвітньої підготовки майбутніх будівельників знаходиться на первинній стадії. Самоосвіта студентів та викладачів не забезпечена в достатньому обсязі навчальною, методичною, довідковою та іншою літературою, яка враховує особливості національного виробництва. Розв'язати цю проблему може інтеграція навчального процесу. Засобом регулювання самостійної практичної та розумової діяльності студентів у процесі оволодіння ними обраною професією стає інтегративна спрямованість.

Проаналізувавши вищезазначене, можна зробити висновок, що професійне навчання фахівців інженерно будівельної самоосвітньої компетентності майбутніх галузі доцільно здійснювати у системі інженерів-будівельників у процесі інтегрованої професійної освіти.

Література

1. Барбина Е. С, Семиченко В.А. Идеи интеграции, системности и целостности в теории и практике высшей школы / Е.С. Барбина, В.А. Семиченко. - К. : ИПППО АПН Украины, 1996. - 420 с.

2. Безрукова В.С. Интеграционные процессы в педагогической теории и практике / В.С. Безрукава. - Екатеринбург, 1994. - 152 с.

3. Берулава М.Н. Теоретические основы интеграции образования / М.Н. Берулава. - М. : Изд-во Совершенство, 1998. - 192 с.

4. Зимняя И.А. Педагогическая психология: учеб. для вузов / И.А. Зимняя. - Изд. второе, дополн., исправл. и перераб. - М. : Логос, 1999. - 384 с.

5. Зязюн І. А. Освітня парадигма - тип культурно-історичного мислення і творчої дії суб'єктів освіти / І. А. Зязюн // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: зб. наук. пр. / за ред. І. А. Зязюна, Н.Г. Ничкало. - К., 2003. - С. 15-30.

6. Ковальчук Г.О. Формування професійних педагогічних умінь майбутніх викладачів економіки / Г.О. Ковальчук // Педагогіка і психологія. - 1999. -.№ 1. - С. 98-103.

7. Коджаспирова Г.М. Культура профессионального самообразования педагога. Пособие / Под ред. Д-ра психол.наук, акад. Ю.М. Забродина. - М., 1994. - С. 16-35.

8. Моторна Л.В. Педагогічні умови застосування освітніх технологій в процесі викладання природничонаукових дисциплін у технічних коледжах / Л.В. Моторна // Гуманізм та освіта: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції : Електронне наукове видання матеріалів конференції, 2008. режим доступу до журналу: conf.vntu.ua

Размещено на Allbest.ru