Інформаційна культура студентів факультету військової підготовки в умовах інформатизації суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційна культура студентів факультету військової підготовки в умовах інформатизації суспільства

Поняття інформаційної культури є одним з основних понять сучасної культури, інформаційного забезпечення, науки, навчально-виховного процесу. Інформаційна культура випускника ВНЗ - одна з вимог, що пред'являються сьогодні державними освітніми стандартами вищої освіти. Вивчення поняття інформаційної культури свідчить, що, незважаючи на інтенсивний розвиток науки про інформаційну культуру, вичерпного його трактування не існує. Це пояснюється безліччю підходів до тлумачення самого поняття, його складністю, багатовекторністю його розгляду та обмеженим часовим періодом його дослідження.

Інформаційна культура фахівця військової справи - це підсистема його професійної культури, що інтегрує в собі: розуміння важливості інформації для військово-професійної діяльності, орієнтування в інформаційних потоках професійної інформації, знання, вміння та навички з організації інформаційної діяльності (пошуку, здобування, зберігання, обробки, передачі інформації тощо), потребу в творчій інформаційній діяльності та в постійному поповненні знань з метою професійного вдосконалення.

Високий рівень інформаційної культури випускника факультету військової підготовки, в свою чергу, є основним чинником готовності студента до інформаційно - професійної діяльності в майбутньому за основним фахом.

В [1] автор визначає, що для ВНЗ з соціальним замовленням інформаційного суспільства слід вважати забезпечення належного рівня інформаційної культури студента, необхідної для конкретної професійної діяльності й розглядається інформаційна культура студента фінансового профілю. В [2] інформаційна культура розглядається як складова частина загальної культури, орієнтована на інформаційне забезпечення людської діяльності у будь-якій сфері. В [3,4] інформаційну культуру розуміють як досягнутий рівень організації інформаційних процесів, ступінь задоволення потреб людей в інформаційному спілкуванні, рівень ефективності створення і використання інформації, що забезпечує цілісне бачення світу, його моделювання, передбачення результатів рішення, які приймаються людиною. В [5] інформаційна культура розуміється як сукупність культур: нових інформаційних технологій, технологічної, правової, соціальної, ергономічної культур, які повідомляють людину шкільного віку й сприяють спрямованому впливу на протікання соціальних процесів в суспільстві, колективі і вихованню свідомого відношення людини до праці, прав і обов'язкам.

Аналізуючи вище розглянуті роботи, можна дійти висновку, що поняття інформаційної культури є глибоко філософським за своєю суттю, і разом з тим воно розкривається через визначений алгоритм, які повинні засвоїти студенти.

На думку автора, інформаційна культура студента вищої школи створюється не сама по собі і не заради самої себе, вона виступає інструментом в руках науково-педагогічного працівника для їх всебічного розвитку [2]. Студент повинний бути підготовлений до опанування великої кількості не притаманної для нього інформації (великої кількості воєнних, військових, тактичних термінів). Досягнути ж цього можна лише завдяки високій інформаційній культурі, якою студенту ВНЗ необхідно оволодівати з дитинства. У разі низького рівня інформаційної культури науково-педагогічним працівникам необхідно виділити ті уміння і навички, які необхідні студенту факультету військової підготовки для подальшого поглиблення і розвитку загальносуспільної і професійної інформаційної культури, враховуючи при цьому вже одержані знання і вміння в школі та першому-другому курсах ВНЗ.

Настає час переходу до інформаційного суспільства, час цифрової економіки, коли не гроші а інформація буде вважатись основним капіталом. Інформаційна культура - система правил орієнтації та поведінки людини в інформаційному комп'ютеризованому суспільстві, зокрема, у військово-технічних системах, плануванні бойових (спеціальних) дій за допомогою визначеного програмного забезпечення.

З філософсько-соціальної точки зору поняття інформаційної культури особи розглядається як інформаційна культура, яка являє собою цілісну соціальну систему - один з найважливіших, багатогранних чинників загальної культури людства, сукупність усіх видів комунікативно-інформаційної діяльності людини та її наслідків, виступає як своєрідний соціально-духовний регулятор та інтелектуальний саморегулятор, дієвий засіб культуротворчої практики в інформаційно - духовному просторі [1].

В нових умовах формування професійно значимих якостей випускника факультету військової підготовки повинне бути орієнтованим не стільки на обсяг і повноту конкретних знань з предметів, скільки на здатність самостійно поповнювати знання, вишукувати необхідну інформацію, приймати адекватні рішення, ставити зрозумілі бойові завдання підлеглим, організовувати взаємодію на картах, відпрацьовувати бойові, графічні, звітні документи тощо. Досягнення цієї мети в значній мірі залежить від рівня інформаційної культури студента.

Інформаційна культура - це насамперед система інформаційної освіти і виховання, специфічний спосіб наслідування суспільних здобутків з метою соціалізації особи, її всебічного розвитку та професійної підготовки. Інформаційна культура як цілісна система вміщує в себе багатоаспектні, взаємопов'язані елементи - інформаційний потенціал, інформаційний світогляд, інформаційний менталітет, інформаційно - орієнтаційну діяльність, мікро - та макроінфомодель, інформаційну потребу та інші [3].

Однією з важливих складових інформаційної культури є здатність людини, що володіє необхідним інструментарієм передбачати наслідки власних дій, підпорядковувати свої інтереси нормам поведінки, які необхідно дотримуватись в інтересах суспільства, свідоме прийняття всіх тих обмежень, що вироблені «колективним інтелектом».

Об'єднання інформаційних ресурсів різних країн і регіонів призводить не лише до підвищення доступності, а й до кількісного зростання та якісної різноманітності інформації, не вимагаючи від кожної освітньої установи або користувача придбання й обслуговування дорогого та складного устаткування, необхідного для розміщення великих обсягів інформації. Internet-системи дозволяють зберігати масу інформації різноманітного типу. Саме віртуальні бібліотеки стають джерелом інформації, до яких найчастіше звертаються студенти.

Студенти першого курсу факультету військової підготовки здебільшого є користувачами ПК, володіють уміннями і знаннями роботи з програмними продуктами, використовують інформаційне поле Internet, володіють інструментальним апаратом доступу до будь-якої інформації та її технічної обробки. Проте саме тут виявляються недоліки в якості їх навчання. У більшості не розвинені навички системного мислення та осмислення одержаної інформації, тобто вони не володіють навичками і вміннями, що необхідні для освіти впродовж усього свого життя, навичками й уміннями перетворення інформації в практичну площину.

Характеристика якості навчання - це також інформаційна культура Вона може розглядатися у зв'язку з рівнем розвитку суспільства, характеристиками мислення особистості. Це перш за все етика застосування комп'ютера в контексті загальнолюдських цінностей. Можна навіть конкретно говорити в стилі заповідей, які століттями регулюють нормальну людську поведінку [7]:

«не знищ» чужу інформацію випадково чи навмисне (звідси неприйняття вірусо - творчості і неохайності);

«не вкради» чужу програму або дані (проблема полягає в тому, що скопійована інформація не відчужується від власника як річ);

«не сотвори собі кумира» (що означає відмову від комп'ютерного фанатизму - «хакерства», від надмірного «зациклювання» на програмах чи мовах, від спроб звуження реального світу до комп'ютерного середовища).

З метою інтенсифікації професійної підготовки майбутніх офіцерів, яким доведеться працювати в умовах інформаційного суспільства, що розвивається швидкими темпами, автором на кафедрі тактичної підготовки розроблені за визначеними темами (робота командира механізованого взводу, роти, батальйону) розрахунково-графічні задачі для всіх військово-облікових спеціальностей з дотриманням принципу інформаційно - діяльнісного засвоєння навчального матеріалу та принципу інтелектуалізації творчості.

Принцип інформаційно-діяльнісного засвоєння навчального матеріалу передбачає різні способи роботи з інформацією на основі розвитку дослідницького методу: збирання, розподіл, структурування, трансформація значущої інформації, породження нової інформації з тієї, що є. Підвищення інтелектуалізації творчості студентів передбачає засвоєння нових умінь (робота з довідковою літературою, пошук потрібних даних в заданій тактичній обстановці, переробка їх на основі систематизації, класифікації, комбінування, синтезу та ін.).

Частиною інформаційної культури є й самообмеження та самодисципліна: звичка до структурного запису текстів алгоритмів, коментування програмного продукту для себе і для інших, наявність стрункої системи топографічних позначень в форматі Microsoft Word, формування бази тактичних умовних позначень в форматі Microsoft Publisher, перетворення електронної зшивки карт визначеного масштабу, що просканована в форматі Microsoft Office Picture Manager в формат Microsoft Publisher, продумана організація збереження своїх даних на жорстких дисках та на флеш-носіях, формування навичок у роботі на ЕОМ тощо.

Навчальною метою проведення практичних занять з тактичної підготовки з використанням ЕОМ є саме формування (поглиблення) комп'ютерної грамотності, розумового розвитку студентів при організації бойових дій, проведенні відповідних розрахунків на посаді начальника (помічника) начальника штабу механізованого батальйону, а вихованою метою є формування їх інформаційної культури.

Є в інформаційній культурі й естетичний аспект - вміння бачити, цінувати і створювати красу в інформатизованому середовищі: оригінальний, короткий, швидкий, зрозумілий, універсальний алгоритм вирішення будь-якої тактичної задачі; гарне оформлення отриманих результатів (таблиць на папері, робочій карті командира, вікон на екрані, визначених ярликів), вміле використання графіки і кольору при нанесенні тактичної обстановки, оформленні розрахунково-графічних робіт, банальному оформленні реферату (фіксованого виступу) на семінарських, групових заняттях з тактичної підготовки тощо.

Проблема формування інформаційної культури майбутнього офіцера набуває в умовах інформатизації суспільства особливої значущості, а сама інформаційна діяльність є і чинником, і показником розвитку інформаційної його культури. З огляду на це, для формування інформаційної культури мають бути створені умови, що забезпечували б дотримання законів синергетики [8].

Тому організаційно-педагогічними, навчально-виховними умовами формування інформаційної культури студента науково - педагогічними працівниками факультету військової підготовки можна визначити наступні:

цілісність, безперервність і системність розвитку інформаційної культури студента;

побудова змісту і структури навчально - виховного процесу (робочої програми предмету «Тактична підготовка») відповідно до завдань і основних компонентів інформаційної культури;

організація на факультеті військової підготовки інформаційного середовища, що стимулює до творчої інформаційної діяльності;

формування позитивної мотивації студентів до інформаційної діяльності;

залучення студентів до інтенсивної інформаційної діяльності, створення професійно значущих інформаційних продуктів у процесі вивчення різних навчальних предметів.

Необхідність формування інформаційної культури для майбутніх офіцерів зумовлена тим, що змінюється інформаційне забезпечення повсякденної діяльності військ (військових частин, підрозділів), формується інформаційна інфраструктура, розширюється мережа інформаційних баз знань, електронних комунікацій вузлів зв'язку та пунктів управління (командно-спостережних пунктів) всіх рівнів.

Перспективним для подальшого дослідження автор вважає вдосконалення методики відбору змісту, методів і організаційних форм навчально-виховного процесу, що відповідають завданням розвитку майбутнього офіцера в умовах інформаційного суспільства.

Отже, завдяки підвищенню рівня інформаційної культури студента за рахунок відпрацювання розрахунково - аналітичних задач, використанню інформаційно-комп'ютерних технологій в навчанні студентам надається можливість проявити самостійність і творчий підхід до вибору способів пошуку інформації відповідно до наявних і отриманих на заняттях умінь: знаходити інформацію в різних джерелах; систематизувати її за заданими ознаками; бачити інформацію в цілому, а не фрагментарно, виділяти головне в інформаційному повідомленні, встановлювати зв'язки між інформаційними повідомленнями (розвідувальними даними); включати інформацію з Internet у систему сформованих знань, використовувати ці знання при усвідомленні поставленого бойового завдання, оцінки обстановки, проведенні розрахунку часу щодо підготовки до бою та за його епізодами, визначати задум та приймати рішення на бій; аналізувати інформацію (пропозиції з видів забезпечення), розуміти її суть, адресну спрямованість, мету інформування; переводити візуальну інформацію в табличні форми і навпаки; чітко формулювати те, що дізналися з інформаційного джерела; відрізняти обґрунтовані пропозиції від звичайної інформації або домислів, приймати особистісну позицію по відношенню до прихованого значення, аргументувати власні висловлювання; сприймати альтернативні точки зору і висловлювати обґрунтовані аргументи за і проти кожної з них; самостійно трансформувати, представляти інформацію, видозмінювати її обсяг, форму, знакову систему, носій і ін.

Література

інформаційний студент культура

1. Гладченко О.В. Формування інформаційної культури студентів вищого навчального закладу фінансового профілю. К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. Режим доступу: http://www.ii.npu.edu.ua/files/Zbimik_KOSN/6/10.pdf.

2. Коломієць А.М., Лапшина І.М., Білоус В.С. Основи інформаційної культури майбутнього вчителя. Навчально-методичний посібник. - Вінниця: ВДПУ, 2006. - 88 с.

3. Гуревич Р.С. Формування інформаційної культури майбутнього фахівця як невід'ємна складова сучасної професійної освіти // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: Збірник наукових праць. - Київ, 2003. - С. 354-360.

4. Винарик Л.С., Щедрин А.Н. Информационная культура: эволюция, проблемы. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. - 144 с.

5. Спирин О.М. Информационно-коммуникационные и информатические компетентности как компоненты системы профессионально-специализированных компетентностей учителя информатики / О.М. Спирин // Информационные технологии и средства обучения // 2009. №5 (13). Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em.html.

6. Семенюк Э.П. Перспективи розвитку інформаційної культури в Україні // Інформатизація та нові технології. - 1993. - №3. - С. 11-13.

7. Семакин И.Г. Грамотность, образованность, культура. // Информатика и образование // Житомир, 2002. - №1. - С. 21-24.

8. Левшин М.М. Педагогічна сутність поняття «інформаційна культура особистості» // М.М. Левшин // Вища освіта України. Київ, 2009. - №3. - С. 67-74.

Размещено на Allbest.ru