Розвиток критичного мислення учнів та вчителів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Потапенко Л.В.

Анотація

У статті схарактеризовано роль післядипломної освіти щодо розвитку критичного мислення педагога, викладено особливості застосування методів критичного мислення у процесі підвищення кваліфікації педагогів.

Сучасний етап модернізації системи освіти характеризується посиленням уваги до особистості, спрямуванням зусиль педагогів на розвиток творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу. Реалізація нових векторів розвитку освіти потребує використання інноваційних педагогічних технологій, творчого пошуку нових або вдосконалених концепцій, принципів, підходів до освіти, суттєвих змін у змісті, формах і методах навчання, виховання, управлінням педагогічним процесом. післядипломний критичний мислення дискусія

З огляду на вимоги Державного стандарту базової і повної середньої освіти, перед педагогом стоять завдання сприяти розвитку інтелекту дитини, її критичного та творчого мислення, визначення нею власної ідентичності як особистості, громадянина. Технологія критичного мислення заснована на творчому співробітництві учня й учителя, на розвитку аналітичного підходу до будь-якого матеріалу, визначення проблеми та пошук напрямів її розв'язання.

В Україні вперше проблема розвитку критичного мислення була піднята харківським дослідником О.Тягло [3]. У свою чергу, С.Терно зазначав, що життєво необхідною здатністю людини майбутнього стане саме вміння критично мислити [2]. У західній педагогіці одними з основоположників напряму «Критичне мислення» вважають Д.Зіглера, К.Мередит, Дж. Стіла, Ч.Темпла, Д.Халперна, Л.Хелла та ін. Ними стверджується, що критичне мислення - це підхід до такого розвитку мислення, за якого особливу увагу приділяють умінню сформулювати самостійні твердження або думки та ґрунтовно їх аргументувати (інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення).

За умов реформування змісту освіти, впровадження освітніх інновацій технологія критичного мислення набуває додаткової актуалізації. Тому правомірним є проблема підготовки педагогічних кадрів до її застосування.

Мета статті - показати можливості післядипломної освіти щодо розвитку критичного мислення педагога, а як наслідок і учня, що приводить відповідно до підвищення відповідальності за результати своєї праці.

Інформаційне суспільство, що стрімко розвивається останніми роками, потребує від людини оволодіння новими засобами отримання й обробки інформації, переробки її в якісно новий продукт. Як свідчить суспільний досвід, люди, які мають навички критичного мислення, чесні самі з собою; перемагають сумніви; ставлять запитання; базують судження на доказах; шукають зв'язок між предметами; інтелектуально незалежні; можуть відокремити головне від риторики. Ними практично неможливо маніпулювати.

Глобалізація ринку праці й розвиток громадянського суспільства в Україні висувають проблему розвитку критичного мислення на перший план. Адже критичне мислення є не тільки наслідком демократії, а й важливим чинником її формування, частиною підготовки громадян, необізнаних у політичних маніпуляціях влади, до життя в лояльному демократичному суспільстві. Людина, яка критично мислить, вміє визначати проблему; перевіряти використану інформацію; аналізувати твердження, що лежить в основі інформації; ураховувати альтернативні точки зору; визначати наявність підтексту в інформації; синтезувати здобуті знання; робити висновки; приймати оптимальні рішення. Ці навички потрібні всім: учневі на уроці, учителеві в класі, менеджерові на робочому місці, господарці на кухні, покупцеві в супермаркеті, громадянинові на виборчій дільниці.

Критичне мислення допомагає вдумливо читати, виражати свої думки вголос і на папері [1]. Воно формує самооцінку й самоповагу, учить самостійно міркувати. Ще Конфуцій говорив: «Навчання без міркування - марна праця».

Актуальність власного досвіду полягає в плануванні управлінської діяльності в процесі впровадження інноваційних технологій, обґрунтуванні необхідності їх впровадження, визначенні переваг інноваційного навчання над традиційним, створенні умов для неперервної освіти та самоосвіти учасників навчально-виховного процесу, а також підвищення рівня науково-методичної компетентності, результативності діяльності педагогів, учнів. Застосування сучасних інноваційно-педагогічних технологій дозволяє створити ефективну систему навчання дітей, яка сприяє активізації пізнавальної діяльності; мотивації до навчання; високій результативності навчально-виховного процесу; забезпечує психологічний комфорт; розвиває креа- тивне та критичне мислення; забезпечує вільний вибір; сприяє індивідуалізації навчальної діяльності; створює ситуацію успіху [1].

У роботі з педагогами в Мар'янівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Каховського району застосовуються такі методи формування критичного мислення:

1. Стратегія «Асоціативний кущ» («На аркуші зі словом ЩАСТЯ підберіть слова, що спадають вам на думку при вимові цього слова. Озвучте свої версії.)

2. Стратегія «Сенкан» (п'ятиряддя). (Сенкан - це білий вірш, у якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.)

3. Стратегія «Кубування». «Кубування» є методом навчання, який полегшує розгляд різних аспектів теми і водночас допомагає охарактеризувати поняття різнобічно й вичерпно, використовуючи для цього глибинні знання. Метод «кубування» допомагає залучити до роботи всіх без винятку.

4. Стратегія «Есе», під час якої збирається інформація з проблеми, аналізується, відбувається виявлення та викладення власної точки зору.

5. Стратегія «Метод прес». Цей метод допомагає навчитися знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку відносно спірного питання; розбиратися у своїх ідеях, а також формулювати їх у вигляді чіткої та логічної структури.

Найбільш поширеною стратегією є дискусія - ефективний засіб організації пізнавальної діяльності педагогічних працівників у процесі підвищення кваліфікації, який значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, допомагає визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з проблеми, що обговорюється.

Сучасна дидактика визнає вагому освітню і виховну цінність дискусії, адже вона сприяє глибокому розумінню проблеми, виробленню самостійної позиції, добору аргументів та оперуванню ними, розвиткові критичного мислення. Дискусія навчає чути й розуміти співрозмовника, допомагає відстоювати власні переконання, формувати власний погляд на світ.

Отже, щоб успішно впроваджувати технологію критичного мислення, учитель має сам оволодіти новим мисленням, відповідним чином сприймаючи зміст програмового матеріалу, уміти вибирати й застосовувати саме ті методи й прийоми навчання, які сприятимуть розвитку нових властивостей мислення учнів. Найбільш оптимальними для цього є методи проблемного навчання - дослідницький, діалогічний, евристичний, тобто методи, які пробуджують «дослідницький рефлекс», у процесі застосування яких найчастіше ставляться запитання «А якби...?» та «А якщо...?» та відшукуються правильні відповіді.

Література

1. Клустер Д. Что такое критическое мышление? // Перемена. - 2001. - N4. - С. 36-40.

2. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії [Текст] / С.О. Терно: [посіб. для вчителя]. - Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2012. - 70 с.

3. Тягло О.В. Критичне мислення: навч. посіб. / О.В. Тягло. - Х. : Основа, 2008. - 192 с.

Размещено на Allbest.ru