Технологія підготовки майбутніх учителів математики до конструктивно-проектувальної діяльності в загальноосвітній школі

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Технологія підготовки майбутніх учителів математики до конструктивно-проектувальної діяльності в загальноосвітній школі

О. В. Фонарюк,

асистент

У статті подано характеристику сутності та змісту технології підготовки майбутніх учителів математики до конструктивно-проектувальної діяльності. Визначено базові змістові характеристики зазначеної підготовки. Виокремлено компоненти технології - актуалізаційний, змістово-діяльнісний та оцінно-результативний і обґрунтовано їх взаємозв 'язок та взаємозумовленість.

Ключові слова: технологія, проектування, конструктивно-проектувальна діяльність, педагогічна діяльність.

учитель проектувальний конструктивний

Актуальність та стан дослідженості проблеми. Технологія як науково-педагогічне поняття досить добре вивчене в педагогічній науці, хоча з'явилося в інших галузях людського знання. Так, дослівно технологія означає ''сукупність знань про способи і засоби проведення виробничих процесів, наприклад, технологія металів, хімічна технологія, технологія будівельних робіт і т. п.'' [1: 688]. У різних джерелах поняття технології використовують у кількох провідних смислах, найчастіше: 1) як синонім поняття ''методика'' або ж ''форма організації навчання''; 2) як сукупність форм, методів, засобів навчання, які використовуються для досягнення поставленої педагогічної мети; 3) як сукупність і послідовність усіх методів і процесів, які дають можливість отримати очікувані або ж задані наперед результати [2].

На важливості технологічного підходу в педагогічних дослідженнях наголошує В. П. Беспалько: ''Будь-яка діяльність може бути або технологією, або мистецтвом. Мистецтво грунтується на інтуїції, технологія - на науці. З мистецтва все починається, технологією закінчується, щоб потім все почалося спочатку'' [3: 5]. Нині педагогічні технології стали невід'ємною складовою теорії і практики професійно- педагогічної освіти. Їх відмінність від інших технологій полягає в тому, що вони спрямовані на зростання ефективності навчально-виховного процесу за рахунок залучення педагогічного ресурсу.

Метою статті є теоретичне обгрунтування та проектування технології підготовки майбутніх учителів математики до конструктивно-проектувальної діяльності.

Виклад основного матеріалу. Технологічний підхід до підготовки майбутніх учителів математики до конструктивно-проектувальної діяльності має двоаспектну природу, оскільки сама по собі технологія також є зразком проектування - педагогічного проектування. Педагогічна технологія передбачає строге наукове проектування й точне відтворення успішних педагогічних дій. Вона може розглядатися як сукупність зовнішніх і внутрішніх способів діяльності, спрямованих на послідовну реалізацію їх взаємозв'язку, при чому цілком виявляється особистість педагога.

У нашому дослідженні ми проектуємо власну технологію підготовки майбутніх учителів математики до конструктивно-проектувальної діяльності, але використовуємо набутки інших науковців, описані нами в теоретичній частині дисертаційного дослідження.

Реалізація проектної технології має організовуватися з дотриманням таких дидактичних принципів, як:

принцип взаємозв 'язку навчання, виховання і розвитку (розвиток інтелектуальної, емоційно- вольової, діяльнісно-поведінкової сфери особистості; залучення до різних видів навчально-пізнавальної діяльності з метою цілеспрямованого розвитку загальних і спеціальних здібностей, пізнавальних інтересів та потреб у саморозвитку та самовдосконаленні);

принцип гуманізації (утвердження особистості студента як найвищої соціальної цінності, найповніше розкриття його здібностей, нахилів, уподобань; задоволення особистісних освітніх потреб);

принцип науковості (формування наукового світогляду студентів відповідно до сучасного рівня розвитку науки);

принцип оптимізації (вибір та реалізація найкращого варіанту організації самостійної навчально- пізнавальної діяльності студентів з урахуванням конкретних умов, необхідних зусиль викладачів, студентів та їх реальних можливостей для здобуття максимально можливих результатів за мінімально необхідних затрат часу);

принцип мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів (створення умов, за яких студент займає активну особистісну позицію і найбільш повно розкривається як суб'єкт навчально-пізнавальної діяльності) з огляду вмотивованості до її виконання;

принцип активності, свідомості та самостійності студентів (спонукання студентів до цілеспрямованої самостійної навчально-пізнавальної активності; формування потреби у здійсненні аналізу результатів власної пізнавальної діяльності; активізація прагнення до пізнавальної самостійності).

Орієнтованість технології підготовки майбутніх учителів математики до конструктивно- проектувальної діяльності, спрямованої на пізнавальний інтерес та творчу самореалізацію студентів, забезпечує розвиток їх інтелектуальних можливостей, вольових якостей, творчих здібностей, оскільки здійснюється з метою розв'язання певних проблем шляхом раціонального поєднання теоретичних знань з їх практичним застосуванням. Відповідно реалізація цієї технології полягає у постановці перед студентами дидактично чи педагогічно значущої навчальної проблеми, вирішення якої потребує набуття нових знань, інтегрування їх з попередньо набутим життєвим та педагогічним досвідом, здійснення конкретних дослідницьких дій, аналізу отриманих результатів, формулювання висновків.

Щодо процесу розвитку конструктивно-проектувальних знань, умінь та навичок у майбутніх учителів математики, то науковці вказують на такі позитивні моменти його реалізації:

доцільність інтегрованості методу проектів із процесом формування проектувально-конструктивних умінь;

актуальність для сьогодення способів організації результативної самостійної діяльності студентів та її спрямованість на підготовку до конструктивно-проектувальної діяльності;

дієвість підходів до формування пізнавальних інтересів студентів, мотивації їх пізнавальної активності та пізнавальної самостійності;

спрямованість на розвиток інтелектуальних здібностей майбутніх учителів математики, становлення їх емоційно-вольової сфери;

досяжність цілеспрямованої пізнавальної діяльності, проникнення в сутність як математичних феноменів, так і педагогічних явищ, процесів;

можливість формування потреби в самостійній навчально-пізнавальній діяльності;

установлення раціонального, педагогічно обґрунтованого використання ІКТ;

поєднання індивідуальних форм розвитку конструктивно-пізнавальних умінь з груповими та колективними формами взаємодії;

корекція процесу формування конструктивно-проектувальних умінь з метою пошуку найбільш ефективних способів отримання конкретного (практичного) результату чи створення певного професійного педагогічного продукту.

Розглянувши стан та можливості підготовки майбутніх учителів математики до конструктивно- проектувальної діяльності, ми пропонуємо розглядати технологію означеної підготовки в сукупності кількох взаємопов'язаних компонентів - актуалізаційного, змістово-діяльнісного та результативного.

Актуалізація підготовки майбутніх учителів математики до конструктивно-проектувальної діяльності тлумачиться нами як процес розвитку позитивної мотивації на сформованість конструктивно- проектувальних знань, умінь та навичок, особистісних якостей майбутніх педагогів, а також відповідне емоційно-позитивне тло процесу формування проектувально-конструктивних умінь. При цьому ми маємо на увазі, що мотив - це спосіб спонукання до діяльності, пов'язаний із задоволенням особистості; натомість мотивація - це мотив, помножений на ситуативні фактори, як вважає Н. О. Брюханова [4]. До ситуативних факторів автор відносить вплив різних людей, специфіку діяльності й ситуації тощо. Згідно з проблемою нашого дослідження, ситуативними факторами є зміст та специфіка навчального процесу у ВНЗ, специфіка майбутньої професійної діяльності вчителя математики, вплив науково-педагогічного персоналу вузу та педагогів шкіл на підготовку майбутніх учителів математики до конструктивно- проектувальної діяльності, тощо.

Актуалізація підготовки майбутнього вчителя математики до конструктивно-проектувальної діяльності спирається на побудову цілей навчання, перед якими ставляться певні вимоги, а саме:

підготовка вчителя математики до конструктивно-проектувальної діяльності має узгоджуватися із загальними вимогами до кваліфікації вчителя математики, тобто зі стандартом вищої педагогічної освіти;

конструктивно-проектувальна діяльність в умовах загальноосвітньої школи має бути закладена у змісті професійної підготовки;

навчальна діяльність студентів повинна реалізуватися в таких формах, які сприяють розвитку конструктивно-проектувальних умінь.

Актуалізаційний компонент вміщує також певні емоційно-мотиваційні характеристики майбутнього вчителя математики для його підготовки до конструктивно-проектувальної діяльності, а саме: творче мислення й здатність до винахідництва; суспільно значущі ціннісні орієнтації. Крім того, на рівень готовності до конструктивно-проектувальної діяльності впливають також поєднання індивідуального та сукупного досвіду проектувальної діяльності (за Г. О. Лєбєдєвою) [5], а також сукупність проектувальних ЗУНів та вміння самоаналізу проектувальної діяльності (за О. В. Кручай) [6].

Змістово-діяльніший компонент. Змістові характеристики професійної підготовки майбутніх учителів математики визначаються, насамперед, структурними компонентами навчального плану. Для нашого дослідження важливо виокремити зі змісту підготовки ті складові, які сприяють підготовці майбутніх учителів математики до конструктивно-проектувальної діяльності проектувально- конструктивних умінь. Враховуючи, що напрям підготовки ''Педагогіка і методика середньої освіти'' передбачає великий блок психолого-педагогічних дисциплін, ми відводимо вивченню цих дисциплін особливе місце в підготовці до конструктивно-проектувальної діяльності майбутніх педагогів. Проте підготовка вчителя математики має свою специфіку, тому блок спеціальних дисциплін також може розглядатися як змістовий простір такої підготовки.

Одним із змістових компонентів нашої технології стосовно підготовки до конструктивно- проектувальної діяльності є курс загально гуманітарних дисциплін. Вважаємо, що головними функціями загально-гуманітарних дисциплін щодо підготовки майбутнього вчителя математики до конструктивно- проектувальної діяльності є такі:

формування в майбутніх педагогів цілісної картини світу, яка відображає глобальні проекти й сконструйована у взаємозв'язку й взаємозумовленості складових частин;

розвиток у майбутніх учителів математики вміння аналізу та синтезу як загальнометодологічних методів пізнання задля формування достатнього рівня проектувальних і конструктивних умінь;

розвиток термінологічної й загальнокомунікативної культури майбутнього вчителя математики;

засвоєння загальних основ майбутньої професійної діяльності, її місця в структурі професій, формування загального поняття про систему освіти тощо.

У центрі загальногуманітарної підготовки вчителя математики знаходиться курс філософії, який має певне значення для підготовки майбутнього вчителя математики до конструктивно-проектувальної діяльності, а саме:

завдяки засвоєнню загальнометодологічного змісту курсу філософії у майбутнього педагога формується методологічна культура, яка дає йому можливість логічно й доцільно конструювати навчальний процес у загальноосвітній школі;

знання основ філософської діалектики сприяє утворенню у свідомості майбутнього педагога цілісної картини світу й професійно-педагогічної діяльності як простору її створення у школярів;

суттєво впливає на підготовку вчителя до конструктивно-проектувальної діяльності вивчення тем, що стосуються процесу пізнання, наукового пізнання та ін.

Має певне значення для майбутньої конструктивно-проектувальної діяльності й курс ''Українська мова за професійним спрямуванням'' (''Українська ділова мова"), який вивчається майбутніми математиками на першому курсі. Ми вважаємо основними завданнями цього курсу для підготовки майбутніх учителів до конструктивно-проектувальної діяльності такі:

формування термінологічної культури майбутнього вчителя, поповнення його словникового запасу, розвиток уміння коректно висловлювати свою думку;

засвоєння навичок стислої чи розгорнутої професійної мови і мовлення, навичок реферування, логічного формулювання думки тощо.

Курс психолого-педагогічних дисциплін покликаний сформувати в майбутніх учителів математики комплексне уявлення про педагогічний процес та методи, технології його організації. Протягом навчання у ВНЗ майбутні педагоги проходять курс історії педагогіки, педагогіки, психології тощо. Базові характеристики та значення окремих психолого-педагогічних дисциплін у підготовці майбутніх учителів математики до проектувально-конструктивної діяльності представлено в таблиці 1.

Таблиця 1.

Базові характеристики та роль окремих психолого-педагогічних дисциплін у підготовці майбутніх

Зважаючи на суттєве значення психолого-педагогічного блоку підготовки майбутніх учителів математики до конструктивно-проектувальної діяльності, ми вважаємо, однак, що спеціальні дисципліни мають особливе, непересічне значення для здійснення вчителем математики конструктивно- проектувальної діяльності в умовах загальноосвітньої школи.

Основними завданнями дисциплін спеціального блоку ("Елементарна математика", "Аналітична геометрія", "Диференціальна геометрія і топологія", "Алгебра і теорія чисел", "Математичний аналіз", ''Теоретична фізика '' , ''Методика навчання математики '' та ін.) в площині проблеми підготовки вчителя математики до конструктивно-проектувальної діяльності вважаємо наступні:

формування вміння будувати і досліджувати математичні моделі реальних об'єктів, явищ, процесів і задач, пов'язаних з ними, за допомогою математичних об'єктів, відповідних математичних задач;

формування вміння оволодівати необхідною оперативною інформацією для розуміння постановки математичної задачі, її характеру і особливостей;

формування вміння проектувати і здійснювати алгоритмічну та евристичну діяльність на математичному матеріалі;

розкриття значення математики в загальній і професійній освіті та трудовій діяльності людини;

засвоєння майбутніми вчителями математики загальних принципів користування науковою й методичною літературою;

знання категорійної специфіки конструктивно-проектувальної діяльності (план, схема, структура, конструкт, проект тощо);

розвиток вміння працювати з інформацією конструктивно й планомірно: вміння формулювати цілі і висновки; навички проектування наукового тексту; вміння аналізувати, порівнювати, систематизувати, узагальнювати та ін.;

здатність працювати з навчальним матеріалом: побудова схеми доповіді, викладу, розповіді; складання плану розповіді; здатність характеризувати математичний об'єкт тощо.

навчання студентів співставляти зміст дисциплін спеціального блоку з курсом математики загальноосвітньої школи, проектувати цей зміст на зміст шкільного підручника;

формування в майбутніх учителів математики вміння конструювати матеріал для пробних уроків у загальноосвітній школі під час практики з урахуванням вивчених курсів.

Проаналізувавши змістові характеристики технології підготовки майбутніх учителів математики до конструктивно-проектувальної діяльності, зазначимо, що головними недоліками змістового наповнення цього процесу вважаємо: відсутність чітких взаємозв'язків між навчальними дисциплінами щодо розвитку у студентів конструктивно-проектувальних умінь і навичок; нестача сучасного навчально- методичного забезпечення змісту професійної підготовки вчителя математики до конструктивно- проектувальної діяльності.

Поряд із змістовими характеристиками важливе значення мають також форми навчання у ВНЗ, які забезпечують підготовку вчителя математики до конструктивно-проектувальної діяльності (лекція, практичне заняття, лабораторне заняття, самостійна робота студентів, педагогічна практика) та методи навчання, завдяки яким досягається належний рівень підготовки майбутніх учителів математики до конструктивно-проектувальної діяльності (одним із провідних методів вважаємо метод проектів, який дозволяє поєднати всі етапи зазначеної підготовки). Педагогічний навчальний проект як метод підготовки вчителя математики може бути застосований в курсі загально-гуманітарної, психолого- педагогічної і спеціальної підготовки.

До змістово-діяльнісного компонента нашої технології ми ввели також етапи підготовки майбутніх учителів математики до конструктивно-проектувальної діяльності, яких ми вбачаємо три, як це подано в таблиці 2.

Оцінно-результативний компонент технології підготовки майбутніх учителів математики до конструктивно-проектувальної діяльності відображає взаємозв'язок поставлених перед цією технологію цілей та проектованим нами результатом - підготовленістю майбутнього вчителя математики до означеного виду діяльності. Категорія готовності до діяльності визначається нами як комплексне особистісне новоутворення, яке становить сукупність знань, умінь та навичок конструктивно- проектувальної діяльності, а також особистісних характеристик майбутнього вчителя математики, що відображають його мотивацію до реалізації цього виду діяльності.

Таблиця 2.

Етапи підготовки майбутнього вчителя математики до конструктивно-проектувальної діяльності

Висновок

Таким чином, нами розроблено технологію підготовки майбутніх учителів математики до конструктивно-проектувальної діяльності, яка складається з трьох базових компонентів - актуалізаційного, змістово-діяльнісного та оцінно-результативного. Змістово-діяльнісний компонент розглядається нами як сукупність змісту, форм, методів та етапів підготовки до конструктивно- проектувальної діяльності. Проаналізувавши спроектовану нами технологію, доходимо висновку про необхідність взамозв'язку всіх компонентів технології та компонентів змістового її блоку. Розроблений у ході дослідження спецкурс ''Конструктивно-проектувальна діяльність майбутніх учителів математики'' доповнив та зміцнив змістово-діяльнісний компонент технології, що, на нашу думку, має суттєве значення для майбутньої конструктивно-проектувальної діяльності вчителя математики.

Список використаних джерел та літератури

Словарь иностранных слов / [под ред. И. В. Лехина, Ф. Н. Петрова]. - 4-е. изд. - М. : Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1954. - 745 с.

Сластенин В. А. Сущность педагогической технологии [Електронний ресурс] / В. А. Сластенин. - Режим доступу

: http://libiary.by/portalus/modules/pedagogics/ readme.php?subaction=

showfull&id=1259149045&archive=&start_from=&ucat= 1&.

Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. - М. : Наука, 1989. - 218 с.

Брюханова Н. О. Структура діяльності з проектування педагогічної підготовки викладачів технічних дисциплін. Властивості проекту [Електронний ресурс] / Н. О. Брюханова. - Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpbdpu/.. ./Bryukhanova%20N..pdf.

Лебедева Г. А. Обучение педагогическому проектированию в процессе профессиональной подготовки учителя : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.08 ''Теория и методика профессионального образования" / Г. А. Лебедева. - Москва, 1997. - 20 с.

Новые педагогические и информационные технологии в системе образования : [учеб. пособие для студентов пед. вузов и системы повышения квалиф. пед. кадров] / [под ред. Е. С. Полат]. - [2-е изд., стереотип]. - М. : Академия, 2005. - 269 с.

Размещено на Allbest.ru