Роль та функції професійного лексикону у читанні текстів за фахом

Аналіз питань формування професійного лексикону у слухачів вищих військових навчальних закладів. Характеристика дидактичних функцій словникового запасу слухачів-прикордонників у процесі навчання всіх видів мовленнєвої діяльності іноземною мовою.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 07.04.2019
Размер файла 25,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Кафедра німецької та другої іноземної мови

Роль та функції професійного лексикону у читанні текстів за фахом

кандидат педагогічних наук, доцент

Василь Дмитрович Лопатка

кандидат філологічних наук, доцент

Андрій Михайлович Манзій

Анотація

Стаття присвячена питанням формування професійного лексикону у слухачів вищих військових навчальних закладів. Детально описані дидактичні функції словникового запасу слухачів-прикордонників у процесі навчання всіх видів мовленнєвої діяльності іноземною мовою. Внутрішній лексикон слухача-прикордонника по-різному виявляється і функціонує у кожному виді читання. У референтному читанні слухач звертається до парадигматичної системи лексикону, тобто пропонується читання за ключовими словами. Під час інформативного читання актуалізуються слова всіх рівнів лексикону, воно здійснюється за словами та словосполученнями суцільного тексту від синтагматики до парадигматики і завершується задоволенням професійних інформаційних потреб.

Ключові слова: формування, професійний лексикон, тексти за фахом, комплекс вправ.

Аннотация

Статья посвящена вопросам формирования профессионального лексикона у слушателей высших военных учебных заведений. Детально описаны дидактические функции словарного запаса слушателей-пограничников в процессе обучения всем видам речевой деятельности. Внутренний лексикон слушателя-пограничника по-разному проявляется и функционирует в каждом виде чтения. При референтном чтении слушатель использует прагматическую систему лексикона, то есть предлагается чтение по ключевым словам. В процессе информативного чтения актуализируются слова всех уровней лексикона, оно используется при помощи слов и словосочетаний текста от синтагматики до парадигматики и заканчивается удовлетворением профессиональных информационных потребностей.

Ключевые слова: формирование, профессиональный лексикон, тексты по специальности, комплекс упражнений.

Annotation

The article is dedicated to the investigation of problems of the formation of the cadets' professional lexicon while teaching professionally-oriented foreign language in the high military educational establishment. There was given pedagogical analysis of a state of the investigated problem in scientific literature and researched problems of a linguistic activity of reading in the linguistic activity theory on practice. Professionally - oriented reading as a type of linguistic activity stipulated by professional information requirements.

The mechanism of formation of the professional lexicon of border-guards is investigated as a condition to provide reading of literature on specialty and an important component of information possibilities. This mechanism includes creation of an educational dictionary on theme “State border protection”, organization of text files in the system, which allows forming meaning of professional terms in cadets' consciousness.

A new approach of an organization, leading in and fixing lexical units which was used comprises professional lexicon.

The active thinking of cadets, as integral component of teaching of foreign language, is stimulated in the process of dictionary article formation. The process of thinking plays an important role to remember foreign language lexical items as memory activity and is connected with the process of thinking activity inseparably. While working with the dictionary articles cadets was forming semantic meaning of a word. So it was a process of learning the sum of information based on principle word.

A success of development of lexical skills of professionally - oriented reading is taught by means of exercise complex, the purpose of it is to form lexicon and forces carrying out communicative educational task in every exercise, in the process of speech activity of reading.

Each lexical exercise, as a unit of lexicon formation in the process of teaching reading, has great importance for forming instruction as way of administration of linguistic activity of the cadet. Such administration is reached by correct and logical placement of all necessary components in the very instruction: instructions how to fulfill linguistic measures of reading; its direction to the specific type of the context as an object of this type of a linguistic action; purpose-task and purpose-individual and collective results of carrying out linguistic action of reading instructions how to act; determination of a proper pace and oriented time of a realization of conceptual verbal decision. As a condition of instruction place of carrying out, supplementary files, etc can be pointed. Main units of this type of linguistic activity, linguistic action and linguistic operation were taken as a base of dividing the lexical exercise complex of reading directed to form foreign language professional lexicon, also stages of formation the lexical skills of reading. These three principle types comprise: conditional - linguistic lexical exercises of reading combining talking, writing, linguistic exercises of reading combined with speech, writing with expressing lexical aspect.

Keywords: formation, professional lexicon, special texts, exercise complex.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Виконання офіце- рами-прикордонниками своїх службових завдань неможливе сьогодні без читання професійно орієнтованої літератури та опрацювання спеціальних документів. Читання літератури за фахом сприяє професійній підготовці офіцера, підвищує його професійну компетентність. Якраз ці якості спеціаліста є найбільш важливими для вирішення проблем на кордоні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опираються автори. Останнім часом досить багато наукових розвідок як в Україні, так і за кордоном особлива увага приділяється організації і подаванні лексики в більшій системності. Спроби В. В. Морковкіна, Т. С. Сєрової, Є. В. Сойфер організувати систему лексики за принципом тезаурусу призводили до підвищення ефективності засвоєння лексики, оскільки цей принцип враховує особливості формування психологічних значень слів, за якими стоять ті чи інші поняття.

Метою статті є обґрунтування умов і розробка методики формування іншомовного професійного лексикону у слухачів-прикордонників під час навчання читання текстів за фахом.

Виклад основного матеріалу дослідження. Внутрішній іншомовний лексикон слухача по-різному виявляється та функціонує в різних видах читання. Для офіцерів-прикордонників у цілому та офіцерів оперативно-розшукових відділів зокрема типовими є референтне та інформативне читання.

Референтне читання як вербальне письмове спілкування, направлене на визначення тем тексту, здійснюється за ключовими словами тексту автора і завершується віднесенням тексту до предметної галузі. Слухачі-прикордонники виконують референтне читання, коли необхідно:

1) встановити, до якої галузі оперативно-службової діяльності, до яких тем належить той чи інший текст (орієнтовне референтне читання);

2) відшукати певну інформацію, дані, факти (пошукове референтне читання);

3) визначити для себе та для інших обсяг предметно-тематичного змісту джерела (узагальнюючо-референтне читання).

Оскільки знання у нашій свідомості зберігаються і функціонують систематично та парадигматично, то, відповідно, під час референтного читання звертаються до парадигматичної системи лексикону, тобто передбачається його виконання за “поняттями”, які виражаються ключовими словами і навколо яких об'єднуються інші лексичні одиниці на основі тих чи інших відношень. Наприклад, ключове слово Schutz може об'єднувати навколо себе слова, які означають назву чи вид охорони - Grenzschutz, Bundesorganeschutz, Wasserschutz, Schutzpolizei та ін., назву окремих відомств, частин, підрозділів - Grenschutzprasidium, Grenzschutzabteilung, Grenzschutzinspektion.

Слухач під час читання текстів за фахом орієнтується в ключових одиницях лексикону автора тексту, порівнюючи їх зі своїми, у першому виді читання відрізняє їх, у другому виді читання, актуалізуючи ключові слова парадигматичного рівня свого лексикону, шукає 'їх у лексиці автора тексту, порівнюючи зі своїми, теж відрізняє їх і у третьому виді читання виділяє, конкретизує всі ключові слова лексикону автора на парадигматичному рівні, уточнює та узагальнює їх, закінчуючи у всіх трьох випадках віднесенням тексту до певного напряму оперативно-службової діяльності прикордонної служби.

Отже, ключові слова з їх відношеннями на парадигматичному рівні в логіко-семантичній структурі теми і словниково-понятійній статті є основним засобом проникнення у тематичний зміст інформаційних джерел під час референтного читання.

При зверненні до ключових слів, які виражають основні поняття, читач формує судження на основі узагальнення або конкретизації, уточнення в процесі аналізу або порівняння. При цьому велике значення має сприйняття та розуміння всіх ключових слів-референтів у заголовках, підзаголовках, довідниковому апараті та ілюстративному матеріалі тексту, які виділяються у тематичну групу слів. Правильність виділеної тематичної групи ключових слів з точки зору адекватності її теми підтверджується також змістом ілюстративного матеріалу.

Під час референтного читання в процесі виконання вправ формуються фонові знання, основний словник понять, який враховує відношення лексичних одиниць у парадигматиці, а саме рід-вид, ціле-частина, система-елемент та інші. Хоча теми, які виражаються в текстах ключовими словами, частково є у фонових знаннях чи тезаурусі слухача, але після роботи з великою кількістю текстів вони доповнюються, розширюються, обновлюються та змінюються.

При інформативному читанні актуалізуються слова всіх рівнів лексикону. Воно як вербальне письмове спілкування спрямоване на нове у тексті, що представляється рематичним рядом, виконується за словами та словосполученнями і закінчується задоволенням професійних потреб. Офіцери-прикордонники використовують інформативне читання, якщо необхідно:

1) оцінити новизну, важливість та корисність інформації для подальшого її використання в службовій діяльності у ДПСУ (оціночно-інформативне читання);

2) привласнити інформацію такою, як дає її автор, для подальшого її використання шляхом формування незмінного змісту тексту та виконання записів різного типу: тез, планів, конспектів, перекладів (привласнювально-інформативне читання);

3) скласти своє висловлення, використавши при цьому отриману інформацію як аргумент, ілюстрацію для свого висловлення (створюючо-інформативне читання).

І хоча цей вид читання в першу чергу пов'язаний з лексичними засобами на рівні синтагматики, вони всі поєднані з ключовими словами парадигматичного рівня.

Як відомо, професійно-орієнтоване читання розпочинається з виникнення потреби в інформації з тієї чи іншої проблеми. Пізнавальні потреби у слухачів-прикордонників виникають у процесі вирішення їх навчальних завдань.

Але лише однієї потреби, як відмічає О. М. Леонтьєв, ще недостатньо, щоб діяльність (у нашому випадку читання) відбулася. Лише в результаті її (потреби) “зустрічі” з відповідним їй предметом (думкою) вона вперше стає спроможною направляти та регулювати діяльність. Оп- редметнення потреби - це акт наповнення її змістом, який черпається з навколишнього світу [5, с. 145]. Опредметнена потреба стає мотивом. На думку багатьох учених, які займаються проблемами читання, опредметнення потреби, тобто виникнення мотиву залежить від того, якими інформаційними можливостями володіє читач до отримання інформації. Від інформаційних можливостей читача залежить рівень розуміння, засвоєння та подальшого використання отриманих знань. професійний лексикон військовий дидактичний

Невід'ємним компонентом інформаційних можливостей читача є, насамперед, знання індивіда в тій предметній галузі, яка складає зміст тексту. Це пов'язано з наявністю минулого досвіду, або тезаурусом, зі знанням в тій чи іншій галузі реальної дійсності. Стандартний тезаурус суб'єкта визначає, що зрозуміє він у процесі читання. Обсяг зрозумілого буде відповідати досвіду, способом зберігання якого є тезаурус. Отже, читач повинен володіти певним тезаурусом, щоб зрозуміти зміст текстів, які він читає.

Якщо враховувати, що “стратегія спілкування людей визначається тезаурусами” [1, с. 33], то “при вербальному письмовому спілкуванні один тезаурус (автора), який стоїть за певним текстом, протистоїть іншому тезаурусу (читача), на основі якого текст інтерпретується” [3, с. 220]. У цьому випадку тезауруси накладаються один на одного з певним “зсувом”, але умовним взаєморозумінням стає наявність спільної основи всіх індивідуальних тезаурусів. Тому розуміння інформації залежить від того, “який тезаурус сприймаючої повідомлення особи, тобто якими відомостями про об'єкти, їх властивості та зв'язки між ними ця особа володіє” до отримання інформації [9, с. 146]. Коли читання літератури здійснюється на рідній мові, то, як правило, тут не виникає особливих труднощів. У свідомості слухача уже є сформований в тій чи іншій мірі понятійний апарат з конкретної галузі знань, забезпечений засобами рідної мови. Інакше кажучи, читач володіє певним тезаурусом. При цьому на перший план виступає проблема “критичної маси” тезаурусу [4, с. 109]. Вона повинна досягати такого обсягу, який дозволив би розуміти запропоновану інформацію, але в той же час не позбавляв би її новизни.

Як тільки слухач розпочинає читання літератури на іноземній мові, то тут у нього виникає ще і знаковий бар'єр. Необхідний для читання та розуміння іншомовної літератури понятійний апарат не забезпечений засобами іноземної мови, тобто у читача не сформований іномовний лексикон. На перший план тут виступає знання читача іншомовної лексики, яка, за визначенням М. І. Жинкіна, є “головною діючою силою, що несе змістовні зв'язки” [2, с. 77]. Отже, завданням викладача іноземної мови в академії є формування у слухача (як читача іноземної літератури) іномовного професійного словникового запасу, який означає систему понять прикордонної галузі. У своїй єдності вони будуть становити так званий іншомовний тезаурус-лексикон з тієї чи іншої теми.

Ступінь засвоєння та знання мовних засобів лексикону на парадигматичному рівні, тобто здатність бачити підпорядковані ключові слова як вказівники підтем різних рівнів, що допомагають сприймати текст як тематично ціле та предметно пов'язане повідомлення, може бути названий одним з основних факторів розуміння тексту у всіх видах читання.

Іншим фактором є знання та здатність знаходити й виділяти тематичні ланцюги слів у абзаці, субтексті, цілому самостійному тексті, які допоможуть відтворити та зрозуміти конкретну думку в різних типах текстів. У цьому випадку важливі всі лексичні одиниці словниково-понятійної статті, які відображають як парадигматичні, так і синтагматичні зв'язки.

Здатність визначати темо-рематичні зв'язки стає провідним фактором розуміння в інформативному читанні. Це можливо при сформованості слів та словосполучень на рівні синтагматичних зв'язків.

Завершенню процесу розуміння цінної інформації в інформативному читанні завжди передує виділення, а потім об'єднання груп ключових слів, словосполучень у смислові групи, які представляють текст або його частину як завершений за змістом та зв'язний твір. Тут на перший план виступає такий важливий фактор, як єдність аналізу та синтезу, єдність індукції та дедукції в процесі проникнення у зміст тексту через лексичні засоби, система яких організована у вигляді лексикону. Цей фактор базується повністю на структурі всього лексикону.

Аналіз всіх лексичних одиниць в їх різноманітних відношеннях ще не приводить до розуміння, а тільки готує його, і лише синтез системи лексичних засобів різних рівнів логіко-семантичної структури теми та словниково-понятійних статей дає можливість завершити процес розуміння в тій мірі, наскільки сформований лексикон суб'єкта як внутрішня інформаційна основа опредметнення потреби в конкретній інформації.

Засвоєння лексики й оволодіння нею у вигляді логіко-сементичної структури теми та словниково-понятійної статті може бути важливим засобом перевірки повноти та глибини розуміння прочитаного. У таких випадках здатність назвати, виписати ключові слова та їх значення, які відображають теми та кількість підтем кожної з них, стає ефективним засобом перевірки не тільки рівня засвоєння лексики, але й розуміння предметного змісту прочитаного. Інакше кажучи, підходити до виділення рівнів розуміння цілого зв'язного тексту можна з точки зору бачення читачем рівнів логіко-семантичної структури теми та словниково-понятійних статей.

Чим більша кількість блоків по горизонталі виділена читачем, тим вище рівень розуміння. У цьому випадку ми говоримо про повноту розуміння.

Професійно-орієнтоване читання дозволяє формувати внутрішній лексикон слухача і завдяки йому підтримувати такі важливі якості прикордонника, як професійна та комунікативна компетентність.

Особливості сьогоднішньої оперативної інформації прикордонних служб європейських держав полягають у тому, що вона носить багатогранний характер, дуже концентрована, швидко старіє за змістом, і тому її своєчасна обробка та використання в оперативно-службовій діяльності ДПСУ можливі тільки завдяки спеціалістам з високо розвинутим умінням вербального письмового спілкування.

Шляхом професійно-орієнтованого читання формується інформативна основа діяльності офіцера-прикордонника, основним компонентом якої є упорядкований і відображений у свідомості тезаурус як спосіб зберігання його знань та досвіду. Але такі професійні інформаційні можливості виникають у тому випадку, якщо слухач засвоює прикордонний лексикон як спеціально організовану дидактичну систему, що формується як мовна система в свідомості і виступає засобом вибору та присвоєння цінної нової інформації.

У будь-якому випадку отримані знання та сформований внутрішній лексикон обумовлюють позицію читача і створюють інформаційну призму, через яку проходить сприйняття думок, сформованих авторами в матеріалах, які читаються [7, с. 30].

У дослідженнях підкреслюється необхідність наявності певного “інформативного запасу” [8, с. 30], без якого неможливе сприйняття та розуміння тексту у повному обсязі. Для читання як мовленнєвої діяльності є дуже важливим питання обсягу наявної інформації та тезаурусу читача при зустрічі з текстом. Тезаурус як своєрідний банк даних керує пізнавальними потребами.

Тезаурус як словник із заданими в ньому смисловими відношеннями є тим фактором, який виконує “роль фільтра” і особливого накопичувача знань, від яких залежить обсяг інформації, яка сприймається, і її семантичні характеристики. “Активний стан суб'єкта виникає, коли він володіє відносно розвиненим тезаурусом”. Якраз такий тезаурус “може більше змінюватись під впливом нового тексту” [11, с. 34].

При цьому читач повинен знати всю систему предметів та предметно-логічних зв'язків, у той час як текст пропонує кожен раз тільки якусь частину з цієї системи. З іншого боку, читач з ряду закладених в тексті змістів (концептів) вибирає змісти даного тексту, які носять особистісний характер, тобто читач бачить і створює свою локальну структуру цього змісту.

Читач розуміє і сприймає в першу чергу інформацію, яка відповідає його стандартному тезаурусу, або, інакше кажучи, “кожен текст розрахований на певний досвід, без якого його розуміння неможливе” [10, с. 103]. Цей досвід як інформаційна основа створює підтекст, який дозволяє подолати смислову неповноту тексту.

О.І. Москальська відмічає також, що взаєморозуміння між автором та читачем неможливе без певного фонду загальних знань, на основі яких може повідомлятися та сприйматися нова інформація [6, с. 99]. І цей фонд загальних знань дозволяє читачеві ідентифікувати предмети, про які йде мова, і завдяки цьому зрозуміти прочитане.

Читач, сприймаючи інформацію тексту, співвідносить її зі своєю сформованою системою знань, відновлюючи, компенсуючи невідтворені автором підтеми. Цим самим він включає в зміст тексту, крім вираженої в ньому інформації, також і ту, яка є в його досвіді, тобто тезаурус автора протистоїть тезаурусу читача, на основі якого текст інтерпретується в процесі читання.

Але існує іншого плану небезпека непривласнення інформації, невключення її в основу професійної діяльності, а саме, виродження тезаурусу. І якщо врахувати, що “виродження тезаурусу виявляється у таких особистих якостях, як недопитливість, рутинність, детерміністичність мислення” [11, c. 33] та інших, то тоді в процесі професійно-орієнтованого читання починають вважатися інформативними частіше за все друковані джерела, що підтверджують відомі ідеї, а не розвивають їх у цілком новому напрямку.

Отже, ефективність професійно-орієнтованого читання залежить, насамперед, від упорядкованого і відображеного у свідомості словникового запасу слухача.

Висновки

Успіх у розвитку лексичних навичок читання професійно-орієнтованої літератури у слухачів-прикордонників досягається за допомогою комплексу вправ, який спрямований на формування лексикону і передбачає рішення у кожній вправі комунікативного навчального завдання у процесі здійснення мовленнєвої дії читання для досягнення мети-результату та обміну з партнерами інформацією в колективній комунікації.

Перспективи подальших розвідок. У подальшому доцільно детальніше розглянути також можливі моделі вправ для кращого засвоєння лексики слухачами-прикордонниками, що може знайти практичне застосування на заняттях з іноземної мови.

Список використаної літератури

1. Воробьев Г. Г. Теория тезаурусов в анализе коммуникаций / Г. Г. Воробьев // Семиотика и информатика. - Вып. ІІ. - М., 1979.

2. Жинкин Н. И. Вопросы организации лексикона человека в лингвистических исследования / Н. И. Жинкин. - Калинин : Изд-во Калининского ун-та, 1978. - 88 с.

3. Караулов Ю. Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного языка / Ю. Н. Караулов. - М., 1981. - 266 с.

4. Коган В. З. Человек в потоке информации / В. З. Коган. - М. : Наука; Новосибирск : Сибирское отд., 1981. - 177 с.

5. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев // Избр. психологич. произведения. - М. : Педагогика, 1983. - Т. 2. - С. 94-232.

6. Москальская О. И. Грамматика текста / О. И. Москальская. - М., 1981. - 183 с.

7. Поварнин С. И. Как читать книги / С. И. Поварнин. - М., 1978. - 53 с.

8. Соколов А. В. Методические материалы по разработке информационно поисковых тезаурусов / А. В. Соколов. - Л. : ЛГИК, 1975. - 68 с.

9. Сохор А. М. Логическая структура учебного материала / А. М. Сохор // Вопросы дидактического анализа. - М., 1974.

10. Чистякова Г. Д. Смысловая структура текста как определяющий фактор его понимания / Г. Д. Чистякова // Семантика, логика и интуиция в мыслительной деятельности человека. - М., 1979. - Вып. II. - С. 101-126.

11. Щербицкий Г. И. Информация и познавательные потребности / Г. И. Щербицкий. - Минск, 1983. - 160 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.