Методика формування лідерських компетенцій у процесі професійного становлення іноземного студента у вищому навчальному закладі інженерно-педагогічного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків

Кафедра педагогіки та методики професійного навчання

Методика формування лідерських компетенцій у процесі професійного становлення іноземного студента у вищому навчальному закладі інженерно-педагогічного профілю

Ключові слова: іноземні студенти, лідерські компетенції студента, основні компоненти процесу формування лідерських компетенцій студентів, методика формування лідерських компетенцій студентів.

Аннотация

В статье проводится обоснование элементов методики формирования лидерской компетенции в процессе профессионального становления иностранного студента в вузе инженерно-педагогического профиля и ее содержательное раскрытие в условиях образовательного процесса.

Ключевые слова: иностранные студенты, лидерские компетенции студента, основные компоненты процесса формирования лидерских компетенций студентов, методика формирования лидерских компетенций студентов.

Annotation

The present paper states that in order to achieve that a foreign student becomes a full-fledged specialist after graduating from a higher educational institution of Ukraine, a comprehensive analysis of the educational system, which has been developed for foreign students over the past decade, must be carried out, as well as development of the conceptual bases for reforming the Ukrainian system of training focused on foreign specialists for foreign countries under new political, economic and social circumstances, considering that education of future specialists nowadays should be based on the process of symbiosis of educational and professional activities, combination of general education and professional training, as well as on the use of modern information technology.

The paper further states that it is necessary to reveal the social services commissioning that includes both the demand of the society for an appropriate level of professional managerial skills of a specialist and the specialist's needs of self-realization, self-assertion, endeavour to take the rightful place. Based on the results of the social services commissioning analysis, a list of leadership qualities was determined, which must become the focus of the educational process, as well as key organizational and educational problems, the most important of which is the creation of the learning environment in higher educational institutions, which would contribute to the development of professionally important leadership qualities in the largest possible number of students.

The following four main components of the process of forming students' leadership competencies were defined: cognitive (knowing), which suggests the formation by students of socio-political, economic, psychological and pedagogical knowledge necessary to exercise leadership competencies; motivational, which involves the formation of stable motives for activities in accordance with humanistic values; operational, which envisages a situation in which students can demonstrate their leadership skills, abilities to practical actions, speed of decision-making, the ability to take risks; reflexive, which involves the knowledge and understanding by students of their own actions, techniques, methods of gaining and maintaining leadership, the abilities to conduct self-analysis and self-assessment of their leadership actions and to combine the obtained results with the objectives.

It is established that during implication of the program of the all-humanities training, it is necessary to pay attention to such issues as establishing the foundations of philosophical and historical culture; moral education; aesthetic education; legal education; awareness of the need to obey the legal regulations related to politics, economics, and ecology.

It is concluded that for the formation of leadership competencies by a student, performance of a systematic work is required, which includes not only the classroom-based activities, but also extracurricular activities, which is a combination of different types of activities involving students' collaboration with their teachers.

Keywords: foreign students, leadership competences of the student, main components of the process of forming of student leadership competencies, methods of forming student leadership competencies.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Поступове інтегрування України у глобальну світову спільноту робить її більш відкритою для політичних, економічних, культурних відносин із різними країнами світу. На даний момент наша держава активно приймає у себе іноземних громадян з метою їх навчання в Україні. Значний відсоток серед останніх становлять студенти вищих навчальних закладів різних спеціальностей, що й на сьогодні зберегли свій науковий престиж.

Для того щоб іноземний студент став повноцінним спеціалістом за роки навчання у ВНЗ України, необхідно проводити всебічний аналіз системи навчання іноземних студентів за останні десятиліття, розробку концептуальних основ реформування системи підготовки іноземних спеціалістів для зарубіжних країн в Україні у нових політичних, економічних і соціальних умовах, урахувати, що навчання майбутнього фахівця сьогодні необхідно ґрунтувати на процесі симбіозу навчальної діяльності і професійної, суміщенні загальної освіти і професійної підготовки, на використанні сучасних інформаційних технологій [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Проведений нами аналіз наукових досліджень з проблеми лідерства дозволяє констатувати, що більш питома вага в них належить роботам психологічного плану. Педагогічний аспект проблеми формування лідерських якостей у вітчизняній науці розглянутий значно менше.

У працях вітчизняних і закордонних учених обговорюються філософсько-психологічні питання становлення особистості (К. А. Абульха- нова-Славська, Л. С. Виготський, Є. Фромм, Г. Юнг); професійного становлення особистості (А. М. Александров, Е. А. Клімов, Т. В. Кудрявцев).

Значна роль у розробці концепції професійної освіти, різних підходів до професійної підготовки фахівців належать таким ученим, як С. Я. Батишев, О. П. Околєлов, А. В. Хуторськой і ін. У вітчизняній педагогіці проблема професійної компетентності розглядається в працях І. Я. Лернера, А. К. Маркової, Л. А. Петровської, М. Н. Скаткіна, В. А. Сластьоніна й ін.

Вагомий внесок у розробку питань підготовки іноземних фахівців для зарубіжних країн за радянські часи зробили В. Ільченко, В. Єлютін, Е. Колосова, В. Сокол, М. Софінський, В. Станіс та ін.

Проте сучасним теорії та методиці виховання бракує фундаментальних досліджень з проблеми формування лідерських якостей, головним орієнтиром якого є розвиток особистості студентів з іноземних країн.

Отже, метою цієї статті є обґрунтування елементів методики формування лідерської компетенції у процесі професійного становлення іноземного студента у ВНЗ інженерно-педагогічного профілю та їх змістовне розкриття.

Виклад основного матеріалу дослідження. Для дослідження педагогічних явищ використовують, як правило, описові моделі. Побудова педагогічних моделей ускладнена такими обставинами, як багатофакторність соціальних явищ і наявність суб'єктивного фактора. Фактори та умови, що визначають соціальні явища, складніше піддаються кількісному вимірюванню, тому що складаються зазвичай з якісних ознак.

Процес формування лідерських компетенцій студентів здійснюється протягом усього навчання у ВНЗ у рамках аудиторних та позааудиторних занять. Щоб цей процес був цілеспрямованим і системним, нами була розроблена модель формування лідерських компетенцій в умовах ВНЗ. Насамперед, виявилося, що необхідно розкрити соціальне замовлення, що включає в себе як потреби суспільства у відповідному рівні професійних організаторських якостей фахівця, так і потреби фахівця в самореалізації, самоствердженні, прагненні зайняти гідне місце. На підставі аналізу соціального замовлення був визначений перелік лідерських якостей, на формування яких повинен бути спрямований освітній процес, а також основні організаційно-педагогічні завдання, найбільш важливим з яких є створення такого освітнього середовища у ВНЗ, яке б сприяло розвитку професійно важливих лідерських якостей в якомога більшого числа студентів.

Крім того, виявилося необхідним: обрати методи й засоби соціально-педагогічної діагностики лідерства, що дозволяють проводити моніторинг рівня сформованості лідерських якостей у студентів на різних етапах навчання; визначити основні напрямки педагогічного супроводу формування лідерських якостей (форми навчальної та позанавчальної діяльності студентів, індивідуально-орієнтовані технології навчання та ін.); виявити оптимальні форми організації спільної діяльності викладачів і студентів, а також студентів між собою (формування проектних команд, мікрогруп, творчих колективів і под.) для формування лідерства; визначити основні способи стимулювання прояву лідерських якостей і мотивації студентів до саморозвитку. лідерський компетенція професійний педагогічний

Нами виділені такі чотири основні компоненти процесу формування лідерських компетенцій студентів:

когнітивний (пізнавальний), що припускає формування у студентів соціально-політичних, економічних і психолого-педагогічних знань, необхідних для вияву лідерських компетенцій. Когнітивний компонент складається з єдності методологічних, теоретичних і технологічних знань, що інтегрують спеціальні (професійні) знання й уміння їх використовувати при розв'язанні професійних завдань. Містить у собі наявність інформаційного навчально-виховного середовища ВНЗ, що дозволяє формувати лідерські якості;

мотиваційний, що передбачає формування стійких мотивів діяльності відповідно до гуманістичних цінностей (прийняття ролі лідера як власного психологічного стану; прагнення діяти; бажання брати на себе функції лідера в складних ситуаціях та ін.);

операційний, що передбачає створення ситуацій, у яких студенти можуть виявити свої лідерські якості, здатність до практичної дії, швидкості знаходження рішення, здатності ризикувати. Являє собою комплекс умінь застосовувати лідерські якості в професійних ситуаціях і здійснювати подальшу самоосвітню діяльність; активна взаємодія між викладачем та студентом, за якої викладач визначає мету, завдання, створює умови для активної пізнавальної діяльності студентів, направляє, контролює, мотивує в процесі здійснення зворотнього зв'язку; сукупність професійно-спрямованих проблем, запропонованих студентам для розв'язання в процесі навчальної діяльності. Передбачається опора на професійний і життєвий досвід студентів, їх професійну мотивацію, плани, інтереси, потреби;

рефлексивний, що виявляється в усвідомленні й осмисленні, студентами власних дій, прийомів, способів лідерства, здатності проводити самоаналіз та самооцінку своїх лідерських дій; поєднувати отримані результати з поставленими цілями.

Сучасне суспільство диктує формування певних вимог до змісту освіти. В умовах високої динаміки розвитку української системи освіти й включення її у світовий освітній простір якість освіти залежить від рівня сформованості компетенцій в студентів, бажання професійно розвиватися й шукати інноваційні шляхи розв'язку професійних завдань [2].

Особливе значення має факультативний курс з формування лідерства “Школа лідерства”, що спрямований на формування загального уявлення про суть лідерства, значимості лідерських компетенцій у професійній діяльності, її компонентів та функцій. Зміст курсу включає модулі: лідерство й влада; подібність і відмінність; структура й динаміка лідерства; легітимність лідера; ознаки потенційного лідера; засоби, якими створюється особлива соціально-психологічна роль або “міф” лідера; психологічні основи лідерства; сенс людського існування й професійної діяльності з позицій філософської й історичної культури; моральні основи професійної діяльності; формування спеціальних умінь впливу на партнерів по спілкуванню; основи правового виховання; способи впливу на людей.

Найбільший ефект дає використання на факультативних заняттях активних форм і методів навчання (лекції-дискусії, ділові ігри, аналіз конкретних ситуацій, брейн-ринги та ін.)

Реалізуючи на практиці модель формування лідерських компетенцій студентів в освітньому процесі, ми забезпечували в першу чергу такі організаційно-педагогічні умови, за яких даний процес проходив найбільш ефективно. До таких умов ми відносимо необхідність реалізації взаємодії державних і суспільних інститутів у формуванні соціально-значущих якостей особистості студентів; створення цілісної системи міжкультурної комунікації в діяльності іноземних студентів у вищому навчальному закладі; забезпечення включення іноземних студентів у реальну систему міжкультурних соціальних зв'язків у рамках громадських організацій і навчальних груп ВНЗ; відповідність внутрішньої позиції системі педагогічних впливів; створення позитивного духовно-морального клімату в групі та ін., атмосфери взаємодопомоги, відповідальності за виконання своїх професійних обов'язків; емоційну адаптацію у ВНЗ, упевненість у своїх здатностях і значимості вибраного ними професійного шляху.

Основними шляхами формування таких лідерських якостей є: гнучко адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях; чітко усвідомлювати, де і яким образом знання, що здобуваються студентом, можуть бути застосовані; бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити; бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати спільно в різних галузях і ситуаціях, легко запобігати, або вміти виходити з конфліктних ситуацій; самостійно працювати над розвитком власної моральності, інтелекту, культурного рівня й т. ін. Основні методи: проведення тренінгів, ділових ігор, творчих олімпіад (та ін. змагань), активної навчальної і виробничої діяльності під час практики, у процесі організації якої створюються умови для ціннісного осмислення лідерських якостей і опанування спеціальних умінь.

В умовах навчання у ВНЗ мова повинна йти про систему гуманітарних, природних, політичних, економічних та інших знань, що сприяють пізнанню людини, її різноманітних соціальних форм життєдіяльності й взаємодій із природним середовищем; необхідне усвідомлення студентом своєї професійної й духовно-моральної позиції [3, 4].

Під час реалізації програми загальногуманітарної підготовки необхідно звертати увагу на такі напрямки, як формування основ філософської та історичної культури (усвідомлення вищих сенсів людського існування, фундаментальних закономірностей і стратегічних цілей розвитку суспільства); моральне виховання (формування морально зрілої особистості, що має стійкі моральні принципи, високу культуру спілкування й поведінки в суспільстві); естетичне виховання (розвиток творчої особистості, що вміє емоційно сприймати навколишній світ, добре знайомий з художніми цінностями світової й вітчизняної культури, що володіє розвиненим естетичним смаком); правове виховання (комбінація знання й поваги існуючих законів), усвідомлення необхідності підпорядкування закону своєї діяльності у сфері політики, економіки, екології.

Для формування лідерських компетенцій студента необхідна систематична робота не тільки в рамках аудиторних занять, але й у позааудиторній діяльності, що являє собою сукупність різних видів діяльності студентів у співробітництві з викладачами.

В аудиторній і позааудиторній діяльності ВНЗ вирішуються два завдання: перше - оволодіння знаннями й накопичення їх студентами; друге - перетворення знань у моральну позицію людини, в установки, що направляють усю її конкретну діяльність у переконання. Це досягається в ході реально-практичної, науково-теоретичної діяльності, тренінгів, ігор, що моделюють реальні соціальні процеси. Для розв'язання завдання застосування знань на практиці необхідно максимально активізувати позааудиторну діяльність студентів і включати їх у діяльність громадських організацій.

Отже, взаємозабезпечення передовим досвідом у галузі науки і освіти через випускників і шляхом міжвузівського обміну студентами і викладачами, залучення до навчання талановитої молоді з інших країн, розширення студентського “генофонду” в Україні, підвищення міжнародного впливу України засобами поширення національної культури - саме цьому повинно сприяти навчання іноземних студентів у ВНЗ України.

Висновки та перспективи подальших досліджень

У результаті проведеного дослідження можна зробити такі висновки:

1. Успішне вирішення відповідального завдання вищої школи з підготовки іноземних студентів вимагає розробки нових концептуальних підходів, моделей систем такої їх підготовки на науковій основі, застосування сучасних педагогічних, нових інформаційних технологій у навчанні та самонавчанні, організації навчання і виховання іноземних студентів у ВНЗ на основі всебічного аналізу особливостей їх контингенту, подальшої наукової розробки та вдосконалення методики їх професійної підготовки, підвищення рівня педагогічної активності щодо включення інноваційних технологій і форм педагогічної діяльності в навчальний процес. Це допоможе ефективному зростанню професійної компетенції іноземних студентів, підвищенню вимог до посібників та адаптація навчальної літератури під особливості сприйняття іноземних студентів.

2. Виділено чотири основні компоненти процесу формування лідерських компетенцій студентів: когнітивний (пізнавальний), мотиваційний, операційний, рефлексивний.

3. Реалізуючи на практиці модель формування лідерських компетенцій студентів в освітньому процесі, визначено основні організаційно-педагогічні умови, за яких даний процес проходить найбільш ефективно. Визначено методику та основні шляхи формування лідерських компетенцій іноземних студентів.

У подальшому планується розробити методику формувального експерименту щодо формування лідерських компетенцій іноземних студентів.

Список використаної літератури

1. Грищак В. З. Особливості періоду соціальної адаптації іноземних студентів протягом перших років навчання в українському ВНЗ / В. З. Грищак, І. Г. Молоткова // Фахова підготовка іноземних громадян в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку : матер. міжнародн. наук.-практич. конф. - К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. - С. 3-7.

2. Коваленко Е. Э. Методика профессионального обучения / Е. Э. Коваленко. - Харьков : ЧП “Штрих”, 2003. - 480 с.

3. Рибаченко Л. І. З історії підготовки національних кадрів для зарубіжних країн / Л. І. Рибаченко // Схід-East. - 1999. - № 6. - С. 44-48.

4. Рибаченко Л. І. Сучасний стан і основні напрямки реформи системи навчання іноземних громадян в навчальних закладах України / Л. І. Рибаченко. - Донецьк, 2001. - С. 174-178.

Размещено на Allbest.ru