Професійна складова виховної роботи у ВНЗ як засіб мотивування позааудиторної діяльності студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.18

Професійна складова виховної роботи у ВНЗ як засіб мотивування позааудиторної діяльності студентів

Проценко О.В.

Інститут журналістики Київського

національного університету імені Тараса Шевченка

На прикладі досвіду організації виховного процесу у ВНЗ пока-зано доцільність реалізації виховних цілей через професійне станов-лення особистості. професійний виховной навчальний досвід

Ключові слова: виховання, позааудиторна виховна робота, про-фесійне виховання, мотиви особистості.

На примере опыта организации воспитательного процесса в ВУЗе продемонстрирована целесообразность реализации воспитательных целей путем профессионального становления личности.

Ключевые слова: воспитание, внеаудиторная воспитательная ра-бота, профессиональное воспитание, мотивы личности.

At example of the organization of educational process in the university feasibility of educational goals through the professional development ofthe individual is demonstrated.

Key words: education, extracurricular educational work, professional education, motives of the individual.

Постановка проблеми. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті одним із провідних принципів реформи всієї національної освіти називає неподільність навчання і виховання, їх ор-ганічну єдність. Актуальним відповідно постає питання про роль про-фесійної (прямо пов'язаної зі змістом навчання) складової у виховній роботі вищого навчального закладу (далі - ВНЗ). Важливим завданням педагогів є виробити у студентів мотивацію до самоактуалізації, творчої (професійно-творчої) активності, які проголошено очікуваним результатом реалізації національної доктрини. Мотивація пояснює цілеспрямованість дії і формується з мотивів особистості, тобто із суб'єктивних спонук до діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Підґрунтя концепту-альних засад підготовки фахівців у вищій школі становлять державні, регіональні концепції вищих навчальних закладів з виховання молоді України. Теоретичні аспекти виховання у ВНЗ досить широко пред-ставленої у психологічній і педагогічній науковій літературі (напри-клад, О. Ігнатюк розглядає професійне виховання як важливу складову формування особистості сучасного фахівця; дисертацію Н. Клименко присвячено проблемі формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів; Н. Кузьменко ви-вчає вплив позааудиторної виховної роботи на психологічну готовність студентів до професійної діяльності; І. Чеботарьова у професійному вихованні студентів ВНЗ вбачає альтернативу технократичному розвитку цивілізації), тоді як практичний аспект застосування у виховному процесі теоретичних рекомендацій потребує висвітлення, враховуючи динаміку світоглядних принципів кожного нового покоління студентів. Тому практичну й теоретичну цінність становить обмін досвідом виховання сучасної молоді для пошуку результативних форм і методів виховної роботи та корегування відповідних теоретичних приписів.

Метою статті є теоретично обґрунтувати доцільність винесення професійної складової на чільне місце виховного процесу у ВНЗ та проілюструвати мотиваційно підкріплену ефективність такого підходу власним досвідом виховної роботи.

Виклад основного матеріалу дослідження. Психологічні осо-бливості студентського віку зумовлюють специфіку виховної роботи у ВНЗ. До вищого навчального закладу молода людина приходить вже сформованою особистістю, зі своїми поглядами, інтересами й потре-бами, змінити які прямим зовнішнім впливом складно й не коректно. Тому в сучасній педагогіці переважає підхід до виховання студентської молоді не як до цілеспрямованого формування особистості, а як до створення умов для саморозвитку.

Будь-яка людська діяльність підпорядкована конкретним мотивам і продиктована актуальними потребами. Саме впливаючи на потребо- мотиваційну сферу можна надати бажаного спрямування саморозвиткові особистості. Тому доцільно зміст виховної роботи у ВНЗ виводити з потреб і мотивів, які привели студента до вищого навчального закладу. Такими мотивами є: мотив соціальної ідентифікації (бажання належати до студентства як соціальної групи), професійно-ціннісний (суспільне значення професії), самореалізації (творчі можливості професії та її відповідність інтересам і схильностям особистості) [1]. Звідси випливає, по-перше, сильний виховний потенціал студентського середовища (органів студентського самоврядування, творчих груп, гуртків, студій), а по-друге, необхідність тісного зв'язку виховної діяльності з освітньою (професійною).

Професійне становлення студента передбачає не тільки опануван-ня теоретичною базою та набуття практичних навичок, а й засвоєння морально-етичного кодексу майбутнього фаху. В основі ж професійних стандартів лежать загальнолюдські цінності. Таким чином, фахову складову можна розглядати як основну у виховній роботі ВНЗ. Навчальний процес повинен не обмежуватися аудиторною роботою, а широко використовувати форми позааудиторної роботи, які традиційно покладаються на виховний сектор. В ідеалі професорсько-викладацький склад має гармонійно співпрацювати з цим останнім, плануючи такі навчальні завдання, які б сприяли реалізації виховної програми навчального закладу. Така організація навчально-виховного процесу наділила б виховні заходи «особистісним смислом» (значущістю), тобто увела б ці заходи в мотиваційне поле студента.

Обговорення особливостей виховної роботи у ВНЗ торкається ще й проблеми активності особистості в позааудиторній діяльності. З переходом студента на вищий курс змінюються провідні мотиви, зокрема зростає прагматичний мотив, пов'язаний з бажанням отримати диплом про вищу освіту [1]. Крім того, старшокурсники більш орієн-товані на професійну реалізацію за межами навчального закладу, бо шукають своє місце на ринку праці. Як результат, діяльність студента у ВНЗ з об'єктивних (дефіцит часу) і суб'єктивних (спрямованість на особистий престиж у «дорослих» соціальних групах) причин обмеж-ується пріоритетною для нього сферою - навчанням, бо воно передбачає контроль і оцінювання, що прямо впливає на «якість» диплому і презентаційний образ для роботодавців. Студентський актив пере-важно формують студенти другого-третього курсів, чий приклад стає визначальним для залучення першокурсників до виховних заходів. З огляду на це, дії адміністрації навчального закладу мають полягати, по-перше, у формуванні стабільного студентського осередку, який би забезпечив спадкоємність самоврядування та студентських ініціатив, а по-друге, у мотиваційному підкріпленні позааудиторної роботи стар-шокурсників у стінах навчального закладу.

У цій статті практичне втілення викладених вище теоретичних міркувань щодо виховної роботи у ВНЗ проілюстровано особистим досвідом керування виховним сектором в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (на посаді заступника директора з виховної роботи).

Підготовка фахівців у галузі соціальних комунікацій передбачає виховання всебічно розвиненої особистості, яка усвідомлює суспільну відповідальність обраної професійної діяльності, а тому в останній ке-рується професійними стандартами і загальнолюдськими моральними цінностями. Журналіст не може бути людиною соціально інертною, має помічати актуальне і значуще в житті як макро-, так і мікросередови- ща. На цих засадах було розроблено «Положення про Всеукраїнський конкурс професійних PR-проектів» [2]. Мета конкурсу - виявити талановиту з погляду організаторських здібностей і соціально активну студентську молодь. Основне завдання конкурсу - активізувати студентство до організаційної роботи, спрямованої на створення і підтримання позитивного іміджу свого навчального закладу. Реалізація завдання спирається на прагматичні мотиви студента: успішність і наступність у здобуванні освіти. Позааудиторна діяльність студента в рамках виховного процесу оцінюється, як і навчальна діяльність: рей-тингові бали, отримані за конкурсну роботу, додаються конкурсантам до загальної кількості балів, яка враховується під час зарахування до магістратури Інституту журналістики Київського національного уні-верситету імені Тараса Шевченка.

Згідно з Положенням, кожен учасник конкурсу повинен подати до оргкомітету портфоліо з короткою інформацією про себе, відомостями про свою організаційну діяльність, описом основних реалізованих професійних PR-проектів, які пов'язані з просуванням іміджу факультету / ВНЗ, студентом якого є учасник конкурсу. Портфоліо обов'язково має містити додатки - документи (оригінали або копії, засвідчені в установі, де навчається конкурсант), що підтверджують участь в організації описаних заходів: програму заходу, фото-, відеозвіт заходу тощо; завірені рецензії, виписку з рейтингу наукової / громадської діяльності тощо.

Запровадження такого конкурсу було спрямоване на вирішення низки часткових завдань:

1. Залучити студентство до виховних заходів, які організовують в інституті як адміністрація, так і самі студенти. Пасивна участь у заході теж давала можливість заробити бали, хоч і мінімальні. Це неабияк підтримало ініціативність студентського активу, забезпечуючи його аудиторією (раніше нерідко запал до діяльності активістів пригасав, наражаючись на байдужість тих, для кого той чи інший захід органі-зовувався). Аналогічну підтримку отримали й виховні ініціативи адмі-ністрації закладу та кураторів. Крім того, навіть пасивний учасник міг заробити бали, використавши захід як інформаційний привід для даль-шого висвітлення події в інститутських й університетських мас-медіа, що, з одного боку, прямо допомагало студентові попрактикуватися у фасі, а з іншого, наповнювало інститутські засоби масової інформації новинами. Відчуття насиченого позааудиторного життя в інституті стимулювало громадську активність раніше пасивних студентів.

2. Забезпечити позааудиторну активність студента на всіх курсах, адже в оцінюванні конкурсних робіт одним із критеріїв була система-тичність організаційної діяльності конкурсанта. З найбільш активних студентів формувався осередок студентського самоврядування, в якому вже не було колишньої «плинності кадрів». Амбіційні студенти могли розраховувати на стабільну команду й зацікавлену аудиторію, а тому побачили для себе можливість самореалізації у стінах рідного ВНЗ. З'явилася спадкоємність студентської діяльності: обмін досвідом стар-шокурсників із молодшими колегами. Першокурсники буквально з першого ж дня включалися в активне життя студентської громади. Цього вдавалося досягти запровадженням своєрідного ритуалу «посвячення в студенти»: переддень першого вересня або наступний день проходив для першокурсників у формі професійного квесту, організацію якого брав на себе студентський актив (Студпарламент, студентська профспілка, окремі активісти). Усі першокурсники групувалися на команди, кожна з яких отримувала карту свого маршруту столицею. Пунктами останнього ставали офіси провідних медіа (телевізійних каналів, радіостанцій, інформаційних служб, рекламних і PR-агенцій, видавництв). На кожному пункті команду зустрічав представник студактиву з черговим професійним випробуванням (на місці взяти коментар у визначеного інформатора, зняти фоторепортаж, домовитися телефоном про інтерв'ю з відомою людиною тощо). Кінцевим пунктом маршруту ставав якийсь із урочистих закладів (наприклад, урочиста зала комбінату «Преса України»), де підбивалися підсумки квесту, нагороджувалися переможці, а потім - святковий концерт (виступи студентських колек-тивів). Така форма «посвяти» була нестандартним творчим варіантом навчального процесу, знайомством із містом, професією, колективом. До навчання першокурсники ставали вже здруженими, із встановле-ними довірливими стосунками зі старшими колегами. Легка адаптація до нового середовища позитивно впливала як на навчальну, так і на виховну (позааудиторну) діяльність студентів.

3. Дати студентам майданчик для практики, для професійного творчого становлення. Студенти застосовують набуті теоретичні знання в таких професійних проектах: створення власних газет, організація зу-стрічей з відомими людьми, участь у майстер-класах, у створенні про-грам студентської радіостанції «Campus radio» і телеканалу «ІЖ-TV». Оцінка за конкурсну роботу враховує соціальну актуальність, суспільну значущість реалізованих заходів, а отже студентська ініціатива скеровується в русло суспільно корисної діяльності, студент вчиться з про-фесійного погляду аналізувати цінність своїх і чужих проектів.

4. Виховувати у студентів повагу до свого навчального закладу, відповідальність за його образ, який формують і ті, хто навчаються, і випускники. Розвиток корпоративного духу згуртовує студентсько- викладацький колектив, спрямовує на досягнення спільних навчально- виховних цілей. Позитивний імідж навчального закладу привертає увагу абітурієнтів.

5. Здійснити профвідбір студентів для навчання в магістратурі, адже в магістратурі Інституту журналістики готують не просто фахів-ців, а менеджерів медійної галузі, а тому організаторські здібності тут просто необхідні.

Висновки з дослідження й перспективи подальших розвідок із напряму. Теоретичне осмислення специфіки виховання студентства і досвід виховної роботи в одному з ВНЗ дають підстави стверджувати, що оптимальність виховного процесу забезпечує посилення в ньому професійної складової, що уводить виховні цілі в мотиваційну структуру особистості. Педагогіка співробітництва реалізується у парі викладач - студент як колеги. Формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості (що складає зміст виховання) концентрується довкола професійного становлення, спираючись на практичний мотив молоді, яка приходить до ВНЗ за професією. Інші провідні мотиви (самоствердження, самореалізація, соціальна ідентифікація, потреба у спілкуванні тощо) досягаються професійною діяльністю як в аудиторіях, так і за їх межами. Нерозривний зв'язок навчальної і ви-ховної мети (у її професійному вияві) дозволяє застосувати контроль і оцінку до позааудиторної діяльності студента, що теж стимулює його активніше долучатися до виховних заходів і пропонувати свої проек-ти. Професійність розглядається не просто як набір теоретичних знань, умінь і навичок, а ще й як дотримання професійних стандартів - а це вже площина етично-моральна. Перспективами подальших досліджень у пропонованому напрямі є пошук нових форм професійного вихован-ня, заснованих на етичних кодексах різних галузей.

Размещено на Allbest.ru