Труднощі та їх подолання у процесі професійного становлення майбутнього педагога (на прикладі підготовки вчителя хімії)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Труднощі та їх подолання у процесі професійного становлення майбутнього педагога (на прикладі підготовки вчителя хімії)

Бережок В.Ю.

У статті розглядаються педагогічні труднощі становлення майбутнього вчителя та їх подолання, а також мотиви вибору студентами природничого профілю навчання.

Ключові слова: труднощі, мотиваційні ускладнення, комунікативні ускладнення, дидактичні ускладнення, професіоналізація, мотивація, хімічна навчальна задача, хімічний експеримент.

В статье рассматриваются педагогические трудности становления будущего учителя и их преодоление, а также мотивы выбора студентами естественнонаучного профиля обучения.

Ключевые слова: трудности, мотивационные осложнения, коммуникативные затруднения, дидактические осложнения, профессионализация, мотивация, химическая учебная задача, химический эксперимент.

Key words: difficulties, motivational complications, communication difficulties, didactic complications, professionalization, motivation, educational task in chemistry, chemical experiment.

Актуальність проблеми викликана тим, що в процесі професійного розвитку, а також у період навчання у вишах, на курсах перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогів, як свідчать вчителі шкіл, не орієнтують на оволодіння прийомами професійної самодіагностики, формування позитивної мотивації до майбутньої професії, методиками своєчасного виявлення та конструктивного подолання професійних педагогічних ускладнень та ін. Особистість педагога завжди розглядалася в освіті як один з провідних чинників, що забезпечує його якість. Процеси, характерні для сьогоднішнього стану вітчизняної освіти, ще більше актуалізували дослідників психолого-педагогічних наук до особистості та діяльності педагога, його професійної компетентності.

Аналіз наукової літератури показує, що проблема дослідження труднощів у діяльності фахівця є комплексною і змістово в ній можна виділити та розглядати професійні, фізіологічні, соціальні і медичні аспекти. У професійному плані проблема труднощів характеризується вивченням причинно-наслідкових зв'язків між ефективністю, надійністю, якістю діяльності, її безпеки та індивідуально-психологічними особливостями суб'єкта діяльності.

Щодо педагогічної діяльності даний підхід найбільш плідно розроблений у працях А. К. Маркової, Л. С. Подимової, В. А. Сластьоніна та ін. Так, А. К. Маркова, розглядаючи професіоналізацію особистості педагога як цілісний, безперервний процес розв'язання суперечності "людина - професія", аналізує проблему труднощів з позиції професійної некомпетентності вчителя [5].

Основними характеристиками некомпетентності вона визначає:

• відсутність у вчителя адекватних засобів педагогічної діяльності або спілкування;

• невикористання вчителем наявних у нього засобів діяльності;

• несформовані психологічні якості (педагогічна ерудиція, педагогічне цілепокладання, педагогічне мислення, педагогічна інтуїція, педагогічна рефлексія, спостережливість, прогнозування та ін.) [1; 2].

Метою даної статті є висвітлення результатів емпіричного дослідження ускладнень у діяльності студента-практиканта (під час першої практики) та створення умов їх подолання.

Виклад основного матеріалу

Під труднощами в діяльності ми далі будемо розуміти відсутність або недостатність у розвитку психологічних структур професіоналізму вчителя, що перешкоджають активності особистості та призводять до зупинки і помилок у педагогічній діяльності. Як відмічають А. К. Маркова, С. В. Малишко, подолання вчителем труднощів може йти за напрямами професійного розвитку (конструктивна стратегія), психологічного захисту (захисна стратегія), професійної деформації (деструктивна стратегія) [2; 3; 4; 5].

Труднощі ними розглядаються як перешкода, бар'єри на шляху реалізації особистістю своєї активності, детерміновані, з одного боку, об'єктивними умовами діяльності, а з іншого - психологічними особливостями самої особистості [2; 3; 4].

Труднощі, що виникають, можна поділити на дві групи умов:

1- ша група детермінована об'єктивним характером умов діяльності, високим рівнем невизначеності нових професійних завдань педагогічної праці;

2- га група умов визначається такими новоутвореннями в психологічній структурі професіоналізму педагога, як адекватна "Я-концепція", стійка професійна самооцінка, мотиви самовдосконалення, самореалізації, професійного самоствердження, рефлексивні механізми зняття внутрішньої конфліктності та ін.

Також важливою є проблема формування позитивної мотивації учнів до вивчення хімічних дисциплін через активізацію розвитку умінь розв'язувати хімічні задачі в процесі навчальної діяльності.

Поняття "навчальна діяльність" досить неоднозначне. У широкому сенсі слова воно іноді неправомірно розглядається як синонім научіння, учіння і навіть навчання.

Згідно з Д. Б. Ельконіним, "учебная деятельность - это деятельность, имеющая своим содержанием овладение обобщенными способами действий в сфере научных понятий,... такая деятельность должна побуждаться адекватными мотивами. Ими могут быть... мотивы приобретения обобщенных способов действий, или проще говоря, мотивы, собственного роста, собственного совершенствования. Если удастся сформировать такие мотивы у учащихся, то этим самым поддерживаются, наполняясь новым содержанием, те общие мотивы, деятельности, которые связаны с позицией школьника, с осуществлением общественно значимой и общественно оцениваемой деятельности" [1, с. 192].