Внесок І. Ткаченка в організацію ефективної трудової підготовки школярів
Аналіз спадщини та досвіду роботи директора Богданівської школи І. Ткаченка, його внесок в організацію ефективної трудової підготовки школярів. Діяльність учнівської виробничої бригади, виконання практичних робіт у шкільних кабінетах та лабораторіях.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.04.2019 |
| Размер файла | 27,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Внесок І. Ткаченка в організацію ефективної трудової підготовки школярів
Ніна Слюсаренко
Постановка проблеми у загальному вигляді та їх зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Трудова підготовка учнів привертає значну увагу науковців та педагогів-практиків на всіх етапах розвитку вітчизняної загальноосвітньої школи. Учені (А.Макаренко, В.Сухомлинський, І.Ткаченко, О.Захаренко, В.Сидоренко, Д.Тхоржевський та ін.) намагалися віднайти шляхи більш ефективного здійснення даного процесу, подолати численні перешкоди, які виникають при організації трудової діяльності школярів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. В останні десятиліття звернення до історико- педагогічної спадщини (в тому числі спадщини видатних педагогів минулого) стало вже традиційним, оскільки дозволяє розширити можливості вдосконалення сучасної системи освіти в цілому та трудової підготовки підростаючого покоління, зокрема. З цією метою Я.Береговий, А.Іванко, Г.Іванюк, Г.Левченко, Н.Калініченко, В.Мадзігон, А.Розенберг, Н.Слюсаренко та ін. неодноразово зверталися до спадщини І.Ткаченка, однак його внесок в організацію ефективної трудової підготовки школярів потребує певного уточнення.
Мета статті - проаналізувати спадщину та досвід роботи директора Богданівської середньої школи І.Ткаченка та виявити його внесок в організацію ефективної трудової підготовки школярів.
Виклад основного матеріалу дослідження. Одним із найбільш значущих вітчизняних педагогів, який значну увагу приділяв підготовці молодого покоління до праці та був переконаний, що школа повинна допомогти учням правильно визначити свій життєвий шлях, був І.Ткаченко (1919-1997 рр.) - директор Богданівської середньої школи. Знаменського району Кіровоградської області (1944-1979 рр.).
Для сільської школи, де працював І. Ткаченко, як і для школи В. Сухомлинського, характерною була значна увага до визначення змісту системи трудового виховання та її складових (трудове виховання на уроках з основ наук, на заняттях гуртків, секцій, у процесі діяльності наукових товариств, під час колективної та індивідуальної продуктивної праці, в сім'ї, на базових підприємствах тощо); до наукового обґрунтування різних видів сільськогосподарської праці для учнів відповідно до їхніх вікових та індивідуальних особливостей; до визначення ролі та місця у навчально-виховному процесі школи учнівської навчально-виробничої бригади [1, с. 34]. Якщо В.Сухомлинський уперше в історії вітчизняної педагогічної думки сформулював 12 принципів трудового виховання, то І.Ткаченко сформулював один із важливих принципів трудового виховання: „виховання любові до праці хлібороба має стояти в школі на рівні виховання любові до науки, техніки і мистецтва” [3, с. 69].
Спрямованість школи на підготовку учнів до продуктивної праці - провідна ідея педагогічної концепції І.Ткаченка. Вона, як зазначає А.Бик, “стала визначальною для всіх його науково-педагогічних експериментів, узагальнень та висновків і передбачень” [10, с. 41]. Протягом усього свого життя педагог “відстоював ідею широкомасштабного соціального моделювання сільської школи майбутнього на основі широкого й раннього залучення учнів до продуктивної праці”; вважав, що вона “має посідати чільне місце в усіх компонентах навчально-виховного процесу”; був переконаний, що “без такої праці сільська школа перетворюється на місце загублених можливостей дитинства” [там само, с. 42, 43].
В.Мадзігон та Г.Левченко у статті “І.Г.Ткаченко - фундатор продуктивної педагогіки” наголошують: “Не вживаючи поняття “продуктивне навчання”, Іван Гурович у 50-70-х роках ХХ ст. практично розробив основи теорії та запровадив у практику продуктивне навчання, яке в Європі почало розвиватися лише у 90-х роках минулого століття.
Навчально-продуктивна діяльність ефективно впливала на морально-ціннісні мотиви і поведінку як учнів, так і вчителів. Співпраця орієнтувала їх на свободу творчості й самопізнання як основу продуктивного навчання, де на перший план виходили інтереси особистості, її гармонійний розвиток і самореалізація” [6]. ткаченко школяр трудова підготовка
Н.Калініченко звертає нашу увагу на те, що створена І.Ткаченком модель трудової підготовки “базується на принципах гуманізації, демократизації, інтеграції, диференціації та індивідуалізації і здійснюється за такими основними напрямами: трудове та економічне навчання і виховання, політехнічна освіта, профорієнтаційна робота, розвиток творчості та ініціативи учнів, поєднання навчання з продуктивною працею” [4, с. 45].
Система підготовки учнів Богданівської школи до трудової діяльності була триетапною, а саме:
1) теоретичні заняття (пізнання основ виробництва та основ наук в їх законах та закономірностях);
2) заняття в лабораторії, де проводилися уроки підготовки до практичної діяльності, міні- досліди;
3) практичні заняття на колгоспному тракторному стані (зі спеціальності “рільник- механізатор”), на фермі (зі спеціальності “тваринник”) та навчально-дослідному полі [5, с. 60].
Унаслідок вищезазначеного у Богданівській школі постановка трудового навчання і виховання була, як вважав В.Сухомлинський, навіть кращою ніж у Павлиській. Зокрема, Василь Олександрович “захоплювався досягненнями богданівського директора в організації роботи учнівської виробничої бригади, яка обробляла понад 100 гектарів землі, мала свої трактори, сівалки, автомобілі” [2, с. 21].
Таке ставлення видатного педагога ґрунтувалося на тому, що учнівська виробнича бригада, яка існувала в Богданівській школі з 1957 року (одна з перших в УРСР та СРСР), мала значні успіхи. Члени цієї бригади не лише обробляли (засівали, доглядали, збирали врожаї) ділянки, а й проводили досліди, самостійно працювали на техніці.
Директор школи вважав, що ефективна діяльність бригади можлива за наявності таких компонентів: забезпечення на практиці наукової і господарської спрямованості виробничих процесів; здійснення суспільно-політичного виховання під час виконання трудових завдань; організація табору праці та відпочинку на період літньої виробничої практики; поєднання матеріальних і моральних стимулів у процесі організації змагання всередині бригади; виконання трудових завдань, наскільки це можливо, за допомогою механізмів (машин); систематичний облік праці у повній відповідності з науково-обґрунтованими нормами праці, ведення цього обліку у спеціально оформленій книжці члена бригади; організація і проведення сільськогосподарської виставки і свята врожаю [3; 14].
Історія свідчить, що всі названі компоненти були наявні в діяльності учнівської виробничої бригади Богданівської школи. Саме тому вона була найкращою. Це підтверджує, наприклад, те, що восени 1959 року на першому зльоті учнівських виробничих бригад, який відбувся в Кіровограді, вона посіла перше місце, а також те, що її досвід вивчало чимало загальноосвітніх закладів республіки та Союзу [2].
Діяльність учнівської виробничої бригади посідала чільне місце в системі трудового виховання Богданівської середньої школи. “З одного боку, бригада стала підрозділом місцевого колгоспу, виконувала весь комплекс сільськогосподарських робіт. При цьому учні переконувалися у практичній значущості здобутих знань, що слугувало розвитку їхніх пізнавальних сил та інтересів. Тим паче, що результати роботи на полях і тваринницьких фермах часто використовувалися в навчально- виховному процесі, на уроках з майже всіх предметів. З другого боку, діяльність бригади організовувалася на науковій основі. Учні не просто вирощували врожаї різних культур, доглядали за тваринами, а й вивчали технологію виробництва, шукали шляхи підвищення родючості ґрунту” [8, с. 39].
Як бачимо, діяльність учнівської виробничої бригади Богданівської школи, як, до речі, і праця учнів 1-10 класів, носила дослідницький характер. Сільськогосподарському дослідництву І. Ткаченко надавав такого ж великого значення, як і В. Сухомлинський. Більш того, він висловлював думку, що “виховна доріжка” кожного учня повинна мати таку послідовність:
1) перший етап сільськогосподарського дослідництва - навчально-практичні досліди (розраховані на учнів зі слабкою підготовкою);
2) другий етап сільськогосподарського
дослідництва - навчально-пізнавальні досліди (розраховані на учнів, які мали глибоку теоретичну і практичну підготовку з біології, хімії, основ сільськогосподарського виробництва);
3) третій етап сільськогосподарського дослідництва - навчально-творчі досліди (розраховані на учнів, які виявляли особливий інтерес до професії агронома) [11, с. 18-19].
У системі трудового виховання учнів Богданівської школи важливе місце посідало виробниче навчання старшокласників, яке здійснювалося за програмою „Основи сільськогосподарського виробництва” та в тісному взаємозв'язку з викладанням інших дисциплін. Шляхами реалізації зв'язків було наступне: включення в навчальний матеріал дисциплін політехнічного циклу виробничої тематики; складання і розв'язування задач з виробничим змістом; проведення вчителями загальноосвітніх дисциплін виробничих екскурсій та включення матеріалу екскурсій у зміст відповідних уроків; організація спостережень за виробничими об'єктами під час виробничої практики учнів; виконання лабораторно-практичних робіт у шкільних кабінетах та виробничих лабораторіях на устаткуванні, яке використовують на підприємствах народного господарства; виконання лабораторно-практичних робіт і виробничих дослідів безпосередньо в умовах виробництва; організація самостійної роботи учнів з використанням технічної літератури, довідників, розрахункових таблиць тощо [3].
У Богданівській школі велику увагу приділяли виробничим екскурсіям профорієнтаційного спрямування. Для того, щоб вони мали якомога більший виховний та профорієнтаційний потенціал, а також відповідали реальним можливостям сільськогосподарського оточення, педагогічним колективом школи розроблено тематику таких екскурсій для учнів усіх класів та методичні рекомендації щодо їх проведення. Вони включали: вибір об'єкта для проведення екскурсії; підготовку до екскурсії вчителя й учнів; організацію та проведення екскурсії; підбиття підсумків [10, с. 48].
Екскурсії проводилися для всіх учнів з 1 по випускний клас один раз на півріччя, а після них всі матеріали передавалися в педагогічний кабінет.
Виробничі екскурсії організовувалися на механізований тік, на тваринницьку ферму, у тракторно-комбайновий парк місцевого колгоспу “Батьківщина”, у зерноочисний пункт і зерносховище, районну контрольно-насіннєву лабораторію, складські приміщення колгоспу тощо. Вони проходили за відповідним планом. Ось приклад плану екскурсії на тваринницьку ферму:
1. Вступна бесіда колгоспного зоотехніка про розміщення тварин у приміщеннях, механізацію виробничих процесів, виробничі показники, успіхи передовиків.
2. Ознайомлення учнів з фермою великої рогатої худоби і молодняка.
3. Огляд свиноферми.
4. Огляд птахоферми.
5. Ознайомлення зі зберіганням кормів на тваринницькій фермі.
6. Бесіда ветлікаря про організацію на фермах ветеринарної служби і зоотехніка про проведення племінної роботи.
Під час екскурсії учні фіксували в зошитах результати своїх спостережень [3, с. 79].
Окрім вищеназваного, у школі І.Ткаченка учнів всіляко залучали до читання науково- популярної літератури, підготовки та проведення наукових вечорів, конференцій, зустрічей з цікавими людьми, випуску інформаційних бюлетенів про досягнення в галузі науки і техніки, участі у профорієнтаційних заходах (наприклад: у проведенні вечора дружби поколінь, на якому школярі зустрічалися зі студентами - колишніми випускниками школи; у святах професій; у вечорах колгоспних династій; у_вечорах трудової слави) тощо [10].
Кожен клас Богданівської школи мав свого наставника, співпраця з яким складалася з таких етапів: зустріч класного колективу з передовим виробничником; вивчення учнями під час виробничої екскурсії процесу трудової діяльності передовика виробництва або (у старших класах) спільне виконання з ним трудових завдань; звіт колективу класу або виставка творчих робіт учнів. Такий підхід до справи запроваджено з огляду на те, що педагогічний колектив був переконаний у необхідності планування для учнів таких трудових завдань, „виконання яких передбачає творче співробітництво юних землеробів з колгоспними винахідниками і раціоналізаторами в умовах сільськогосподарського виробництва, а до проведення сільськогосподарських дослідів варто підключати колгоспну виробничу інтелігенцію - агрономів, зоотехніків, ветеринарних лікарів” [3, с. 67].
Цікавими і повчальними були й трудові традиції школи І.Ткаченка. Серед них: посвячення учнів у хлібороби, „Свято врожаю”, „Свято першої борозни”, „Я - член учнівської бригади”, „Дружба поколінь”, „Змолоду честь трудову бережи”, „Естафета поколінь хліборобів”, перспективні трудові завдання зі створення учнями матеріальних цінностей, які мають суспільне значення для школи або села (наприклад: обладнання шкільних майстерень та кабінетів, теплиць, агрокласу, спортивного та географічного майданчиків, озеленення місцевості) та ін. [3]. Вони певною мірою нагадували традиції Павлиської школи, що було закономірним, оскільки директори названих шкіл тісно співпрацювали між собою.
Хоч діяльність учнівської виробничої бригади охоплювала старшокласників, але резервом для неї була вся школа. Цьому сприяло широке залучення учнів 1-10 класів до гурткової роботи, яка також носила дослідницький характер. У школі працювали гуртки натуралістів (1-7 класи), тваринників (7-8 класи), квітникарів (1-8 класи), агрохіміків (9-10 класи), “мічурінців” (9-10 класи). У 1965 році вони були об'єднані в учнівське наукове товариство “Юний дослідник” [3; 8].
Для учнів Богданівської школи з ініціативи І.Ткаченка влітку 1956 року створено табір праці та відпочинку “Дружба”, який згодом став інтернаціональним, адже в ньому працювали та відпочивали школярі з багатьох республік СРСР. Директор школи був переконаний, що табір праці та відпочинку - дієвий і ефективний засіб трудового і морального виховання учнів у трудовому колективі [15].
Завдяки чіткій організації трудової підготовки кожен учень в роки навчання у школі здобував певну сільськогосподарську професію, а після навчання залишався працювати в рідному колгоспі. Більш того за ініціативою І.Ткаченка в Богданівській школі вперше в області відкрито два експериментальні класи, де учнів протягом трьох років навчали професіям. Результатом стало те, що школярі разом із атестатом зрілості отримували посвідчення агронома-садовода або столяра відповідного (залежно від того, наскільки вони оволоділи професією) розряду [10].
Досвід своєї школи І.Ткаченко висвітлив у значній кількості наукових праць. Його спадщина цілісна та багатогранна. Багато робіт присвячено трудовому навчанню і вихованню. Серед них чільне місце посідають книги „Трудове виховання старшокласників” (1971 р.) і „Богданівська середня школа імені В.І. Леніна” (1975 р.). Це своєрідний звіт про роботу Богданівської школи де, як підкреслює О.Савченко, „визначились ефективні шляхи і методи формування знань в учнів і підготовки їх до трудової діяльності в сфері сільськогосподарського виробництва” [9, с. 108].
І.Ткаченко на сторінках своєї книги доводить, що будь-які навчально-виховні завдання можуть бути успішно реалізовані за умов комплексного підходу до справи. Саме такий підхід покладено в основу діяльності учнівської виробничої бригади Богданівської середньої школи [7].
Окрім названих робіт, з-під пера педагога вийшли такі книжки: “Навчально-виробнича і виховна робота в учнівській виробничій бригаді” (1964 р.), “Растим молодых земледельцев” (1967 р.), “Ростимо молодих хліборобів” (1967 р.), “Трудовое воспитание учащихся” (1978р.), “Творче використання ідей В.О.Сухомлинського з питань трудового виховання в сільській школі. З досвіду роботи педагогічних колективів Кіровоградської області у 50-70-ті роки” (1994 р.) - у співавторстві з Н.Ангелуцою. У них та в значній кількості статей, написаних І.Ткаченком, висвітлено багаторічний досвід Богданівської середньої школи, який показав, що однією із найбільш доцільних форм організації трудової діяльності старшокласників є учнівська навчально- виробнича бригада, що функціонує успішно лише за умов наявності навчально- дослідницького господарства.
Таке господарство було організовано при школі в 1958 році. Воно складалося з угіддя, на якому вирощували польові і городні культури, садка, пасіки; різноманітної сільськогосподарської техніки; ручних знарядь праці; транспорту; посівних матеріалів, добрив, отрутохімікатів, а також з групи тварин, що знаходилися на фермах колгоспу, але за ними доглядали школярі. На базі навчально- дослідного господарства здійснювалася продуктивна праця та дослідницька робота щодо вивчення і впровадження нових методів вирощування високого врожаю сільськогосподарських культур та підвищення продуктивності тварин [13].
Дбаючи про вихованців та намагаючись, щоб кожен із них відчув задоволення від трудової діяльності й обрав головний напрямок у своєму житті, І.Ткаченко сформулював чинники, які визначають ефективність виховання в учнів свідомого ставлення до праці та ефективність співпраці вчителя й учнів. До перших він відносив, зокрема, такі: наявність навчально-дослідного господарства учнівської бригади і табору праці та відпочинку як матеріального і педагогічного середовища для проходження виробничої практики; практична участь учнів 9-10 класів у сільськогосподарському дослідництві; складання науково обґрунтованого річного плану і графіку роботи учнівської виробничої бригади в навчально-дослідному господарстві з урахуванням особливостей виробничих періодів;
відповідність системи суспільного виховання змісту та характеру трудових завдань; систематичний облік праці відповідно до науково обґрунтованих норм праці, ведення цього обліку в спеціальній книжці члена учнівської бригади; виконання трудових завдань переважно засобами комплексної механізації; правильне поєднання трьох ліній керівництва трудовим колективом учнівської виробничої бригади (педагогічний контроль з боку школи, науково-господарський з боку колгоспу та учнівські органи управління) та ін. [12, с. 235-236]. А серед других вважаємо за необхідне назвати, насамперед, такі як: улюблений вид праці для кожного вихованця; колективна праця вихованців як єдине ціле трудового процесу; органічна єдність праці і виховання школярів та ін. [3].
За умов дотримання названих чинників, а також чинників, які мають вирішальний вплив на свідомий вибір школярами сільськогосподарських професій, можна досягти неабияких успіхів у трудовій підготовці підростаючого покоління. Серед чинників, що впливають на свідомий вибір школярами сільськогосподарських професій, можна виокремити: проведення теоретичних занять і семінарів з основ природничих наук і трудового навчання, включення виробничого досвіду учнів у зміст уроків; безпосередня і постійна участь старшокласників у продуктивній сільськогосподарській праці й моральне задоволення від результатів праці, її суспільне значення; правильна організація і хороша технічна оснащеність праці, що забезпечує учням можливість виявляти свої знання, здібності, максимально задовольняти допитливість; постійна популяризація досвіду вчених-селикціонерів, знаних механізаторів країни,новаторів і передовиків сільськогосподарського виробництва, їх ставлення до праці; дослідництво, участь усіх старшокласників у проведенні виробничих дослідів з рослинництва і тваринництва; моральний авторитет і матеріальні умови, які створено в колективному господарстві для молодих спеціалістів сільського господарства; ознайомлення учнів з комплексною механізацією, електрифікацією і автоматизацією виробничих процесів, прогресивними технологіями і науковою організацією праці [3, с. 70].
Як бачимо, поміж іншого Іван Гурович дбав про наукову організацію дитячої праці. Зокрема, він висловлював думку про те, що „наукові основи організації праці дітей закладаються на уроці, одним з критеріїв ефективності якого є рівень організації праці учнів в процесі пізнавальної діяльності”. Педагог також вважав за необхідне “поступово впроваджувати наукову організацію праці в усі ланки виробничої діяльності бригади” [3, с. 73, 91].
ВИСНОВКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК НАПРЯМУ
Підсумовуючи, зазначимо, що внесок І.Г.Ткаченка в організацію ефективної трудової підготовки школярів, без сумніву, є вагомим. Б.Хижняк у передмові до роботи Іванка “В.О.Сухомлинський, І.Г.Ткаченко: діалог самодостатніх педагогічних систем” підкреслює надзвичайну актуальність спадщини педагога. Зокрема, він пише: “І.Г.Ткаченко науково обґрунтував інтегративні зв'язки предметів трудового навчання з викладанням не лише дисциплін природничо-математичного циклу, а й суспільно-гуманітарного, що сьогодні дуже важливо у зв'язку зі схваленням Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), де старша школа функціонує переважно як профільна” [2, с. 6]. У статті “Шлях до І.Г.Ткаченка і разом з ним” Б.Хижняк більш детально висвітлює внесок педагога в науку. Окрім вищезазначеного він, зокрема, відзначає, що Іван Гурович розвинув і перевірив на практиці сільської школи започатковану Сухомлинським методику трудового навчання і виховання; чітко окреслив п'ять важливих положень методики трудового виховання у процес і поетапного здійснення багатоступеневого трудового завдання зі створення матеріальних цінностей для суспільства; зробив доповнення до основних положень лекційно-практичної системи навчання, застосування її для виробничого навчання і гуманітарних наук; науково обґрунтував підвалини трудового навчання і виховання, фундамент його майбутнього розвитку як в процесі виробничого навчання, продуктивної праці в умовах трудових об'єднань старшокласників, так і в позакласній роботі в учнівських наукових об'єднаннях [10, с. 75]. Таку оцінку діяльності педагога можна знайти в багатьох наукових роботах, що ще раз підтверджує важливість його спадщини для сьогодення і зумовлює необхідність подальшого дослідження порушеної проблеми.
БІБЛІОГРАФІЯ
1. Ангелуца Н.М. Проблема трудової підготовки молоді у творчості В.О. Сухомлинського /
H. М. Ангелуца // Рідна школа. - 1994. - № 9. -
A. 33-35.
2. Іванко А.Б. В.О. Сухомлинський,
I. Г. Ткаченко: діалог самодостатніх педагогічних систем / А.Б.Іванко. - 2-е вид. - Кіровоград : Центрально-українське вид-во, 2003. - 60, [1] с.
3. Іванко А.Б. Освітня діяльність та педагогічна спадщина І.Г.Ткаченка / А.Б.Іванко. - Кіровоград : Поліграф-Терція, 2004. - 188, [1] с.
4. Калініченко Н.А. І.Г.Ткаченко: новаторська модель трудової підготовки учнівської молоді / Н.А.Калініченко // Педагогічна спадщина І.Г.Ткаченка в контексті модернізації шкільної системи освіти : матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. (21-22 травня 2004 року) / ОШПО ім. В.Сухомлинського. - Кіровоград, 2005. - С. 44-51.
5. Кендюхова А.А. Розвиток інтеграційних
процесів та їх реалізація в практиці роботи Богданівської школи / А.А.Кендюхова // Педагогічна спадщина І.Г.Ткаченкав контекстімодернізації
шкільної системи освіти : матеріали Всеукр. наук.- метод. конф. (21-22 травня 2004 року) / ОШЛО ім. В.Сухомлинського - Кіровоград, 2005. - С. 57-64.
6. МадзігонВ.М.І.Г.Ткаченко-фундатор
продуктивної педагогіки / В.М.Мадзігон, Г.Є.Левченко // Педагогічна спадщина І.Г.Ткаченка в контексті модернізації шкільної системи освіти : матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. (21-22 травня 2004 року) / ОІПЛО ім. В.Сухомлинського. - Кіровоград, 2005. - С. 18-20.
7. Очерки истории школы и педагогической
мысли народовСССР(1941-1961)/под ред. Ф.Г.Паначина, М.Н.Колмаковой, З.И.Равкина. - М. : Педагогика, 1988. - 272 с.
8. Розенберг А.Я. Педагог з великої літери / А.Я.Розенберг // Спогади про І.Г.Ткаченка / уклад. А.Б.Іванко. - Кіровоград : Поліграф-Терція, 2004. - С. 37-40.
9. Савченко О.Я. І.Г.Ткаченко. Богданівська середня школа імені В.І. Леніна / О.Я.Савченко // Радянська школа. - 1976. - № 7. - С. 107-108.
10. СпогадипроІ.Г.Ткаченка/ уклад.
А.Б.Іванко. - Кіровоград : Поліграф-Терція, 2004. - 132 с.
11. Ткаченко И.Г. Трудовое воспитание учащихся: (из опыта работы Богдановской средней школы) / И.Г.Ткаченко. - К.: Знание, 1978. -48 с.
12. Ткаченко І.Г. Богданівська середня школа імені В.І.Леніна / І.Г.Ткаченко. - К. : Рад. школа, 1975.
- 276 с.
13. Ткаченко І.Г. Виховання комуністичного ставлення до праці в учнівській бригаді / І.Г.Ткаченко // Радянська школа. - 1970. - № 3. - С. 74-81.
14. Ткаченко І.Г. Сільська школа, її середовище, проблеми і перспективи / І.Г.Ткаченко // Серп і молот.
- 1983. - 23 серпня.
15. Ткаченко І.Г. Творче використання ідей В.О.Сухомлинського з питань трудового виховання в сільській школі : з досвіду роботи педагогічних колективів Кіровоградської області у 50-70-ті роки / І.Г.Ткаченко, Н.М.Ангелуца. - Кіровоград, 1994. - 43 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Роль і значення праці в гармонійному розвитку особистості. Історія виникнення та становлення трудового навчання як загальноосвітнього предмета у нашій державі. Суть теорії трудової підготовки. Короткий огляд стану трудової підготовки в зарубіжних країнах.
курсовая работа [37,2 K], добавлен 14.10.2010Вимоги до професійної підготовки вчителя початкових класів у контексті сучасних парадигм освіти. Проблема розширення естетичних знань учнів. Розгляд методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду школярів.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 31.03.2010Трудове виховання школярів як соціально-педагогічна проблема. Діагностика трудової вихованості сільських школярів. Педагогічні умови удосконалення трудового виховання сільських школярів. Форми і методи організації трудового виховання сільських школярів.
курсовая работа [52,2 K], добавлен 15.05.2008Особливості позитивної мотивації навчання молодших школярів. Вишивка, як засіб формування позитивної мотивації навчання. Аналіз досвіду вчителів початкової школи. Експериментальна робота щодо формування позитивної мотивації навчання у молодших школярів.
курсовая работа [213,4 K], добавлен 08.12.2010Педагогічна діяльність К.Д. Ушинського. Ідея національного виховання та гармонійного розвитку людини в працях педагога. Проблема мети і засобів морального виховання. Вимоги до вчителя, проблема його професійної підготовки. Внесок в розвиток дидактики.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 22.04.2010Завдання та зміст економічного виховання учнівської молоді в системі позакласної навчально-виховної роботи в школі. Особливості економічної підготовки школярів в умовах роботи технічних гуртків. Визначення форм та методів організації гурткових занять.
дипломная работа [101,1 K], добавлен 24.09.2010Аналіз необхідності використання інтерактивного навчання у шкільних умовах. Розгляд можливостей інтерактивних технологій у реалізації завдань графічної підготовки у навчальному процесі. Огляд інтерактивної моделі забезпечення графічної освіти школярів.
статья [21,2 K], добавлен 13.11.2017Професійно-трудове навчання як основа всебічного розвитку особистості розумово відсталих учнів. Види трудової діяльності для розумово-відсталих школярів на прикладі квітникарства та швейної справи. Вплив трудового навчання на майбутній вибір професії.
курсовая работа [67,2 K], добавлен 21.12.2011Положення теорії трудової підготовки, зміст первинних знань, умінь та навичок, принципи дидактики. Організація навчального процесу, методи здійснення трудової підготовки, вимоги до обладнання робочих місць. Планування та проведення занять у майстернях.
учебное пособие [133,6 K], добавлен 16.10.2010Роль учителя у навчальному процесі. Система підготовки й підвищення кваліфікації вчителів трудового навчання. Види навчально-методичної літератури для спеціалістів трудової підготовки. Зміст роботи вчителя у процесі планування та підготовки до занять.
реферат [17,6 K], добавлен 14.10.2010
