Роль і місце дисципліни "Фізичне виховання" у формуванні мотивації навчальної діяльності студентів медичного коледжу
Аналіз проблеми формування мотивації до навчальної діяльності студентів медичного коледжу у процесі вивчення дисципліни "Фізичне виховання". Обґрунтування методик виховання студентів, здатних наполегливо навчатися та займатися фізичною культурою.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.04.2019 |
| Размер файла | 19,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
РОЛЬ І МІСЦЕ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ» У ФОРМУВАННІ МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО КОЛЕДЖУ
Шостак Ігор Олександрович
магістр педагогічної освіти,
тренер вищої категорії з легкої атлетики
Кіровоградського базового
медичного коледжу ім. Є.Й. Мухіна
Постановка проблеми
Формування мотивації до навчальної діяльності виступає основною проблемою досліджень у галузі педагогіки, а також є базовим дослідженням усієї дидактичної системи [3]. Усвідомлення студентами Кіровоградського медичного коледжу важливості вивчення дисципліни «Фізичне виховання» через розуміння динамічності її розвитку та взаємозв'язок з іншими дисциплінами спонукає до формування мотивації професійних мотивів, мотиву досягнення успіху в навчальній діяльності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Проблему формування мотивації навчальної діяльності студентів ВНЗ вивчали та досліджували Темерівська Т. Г., Клочко В. І., Коломієць А. А., Бабич Н. Л., системою контролю знань і вмінь з клінічних та природничо-математичних дисциплін в медичних коледжах займалися Джулай Л. І., Копетчук В. А., Дольнікова Л. В, визначення мотивації та інтересів студентів до фізкультурно-оздоровчих занять розробляли Бабаліч В. А., Петренко Н. В., Лоза Т. О, Бурла О. М., Котов В. Ф., Заікін Є. І., Лисенко О. В. Однак формування мотивації навчальної діяльності студентів медичних коледжів у процесі вивчення дисципліни «Фізичне виховання», на нашу думку, не стало предметом спеціального дослідження.
Мета написання статті: аналіз стану проблеми формування мотивації до навчальної діяльності студентів медичного коледжу у процесі вивчення дисципліни «Фізичне виховання», її актуальність та недостатнє теоретичне й практичне опрацювання зумовили нас до написання статті.
фізичне виховання мотивація студент
Виклад основного матеріалу
Одним із основних завдань держави у галузі охорони здоров'я є турбота про здоров'я нації, виховання фізично загартованих майбутніх медичних працівників. Цим зумовлена необхідність посилення роботи у вищих медичних навчальних закладах України та обґрунтування ефективних методик виховання студентів, здатних наполегливо навчатися та займатися фізичною культурою.
Водночас, зміни у суспільно-політичному житті України вимагають докорінної перебудови процесу виховання молодого покоління, що зумовлено значним погіршенням їхнього здоров'я і фізичної підготовки. Це засвідчено Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про фізичну культуру і спорт», Цільовою комплексною програмою «Фізичне виховання - здоров'я нації», Концепцією фізичного виховання в системі освіти України. Проте, в цій сфері залишається багато невирішених проблем [7].
Перед кожною молодою людиною відкриваються широкі можливості та перспективи, горизонти цікавих і різноманітних справ, безмежна кількість можливостей самоствердження. Однією з них є навчання у вищому медичному навчальному закладі, відмінне його закінчення, оволодіння професією. Тобто навчання може бути для студентів одним зі щаблів до успіху, тим надзвичайно важливим позитивним досвідом досягнення поставленої мети, який так конче потрібний у житті. Однак частина молоді до навчання в ВНЗ медичного профілю ставляться не як до важливого кроку на етапі самоствердження та професійного росту, а як до необхідного етапу життя, який потрібно пройти, щоб здобути диплом, не вмотивовані затрачати зусилля для здобуття рівня медичного працівника.
На сучасному етапі розвитку професійної освіти в Україні актуалізується проблема пошуку ефективних моделей підготовки майбутніх фахівців медичних спеціальностей на основі розвитку їхньої навчальної мотивації [4]. Завдання медичного коледжу - готувати освічених медичних працівників - майбутнє нашої медицини, яка б засвоїла не лише основи знань, а й оволоділа методами наукового пізнання, зрозуміла цінність та важливість наукової думки як досвіду попередніх поколінь. Надзвичайно важливим і першочерговим наслідком цього процесу є формування позитивної мотивації студентів до навчальної діяльності. У навчанні студенти, які можуть бути «сильними за рівнем знань та навичками базової шкільної підготовки», витрачають недостатньо зусиль, що відображається на рівневі їх успішності у навчанні, «сильні», але не вмотивовані позитивно студенти, можуть мати посередні результати успішності, не розкрити весь свій потенціал, що негативно відображається також на рівневі професійної підготовки [2].
Усвідомлення студентами важливості вивчення дисципліни через розуміння динамічності її розвитку та перспективи застосування, взаємозв'язок з іншими дисциплінами спонукає до формування мотивації професійного мотивів, мотиву досягнення успіху. Синтезуючись, вказані мотиви утворюють позитивну мотивацію до навчання, що є необхідним стимулюючим чинником досягнення рівня фахівця медичного напряму. Адже саме мотивація, що становить сукупність мотивів, є поштовхом та стимулом будь - якої діяльності, зокрема, навчальної.
Проблемі мотивації навчання в педагогіці, психології, педагогічній психології приділяється багато уваги. Дослідження цієї проблеми переконують у специфічній неоднорідності та складності понять мотиву, мотивації та мотиваційної сфери [5].
Порівняльний аналіз потреби суспільства у фахівцях медичного напряму та низького рівня мотивації навчання студентів під час здобуття професії дав можливість виявити суперечності в досліджуваній проблемі: між завданнями, що поставлені суспільством перед вищою школою у підготовці висококваліфікованих медичних сестер, фельдшерів, акушерів, фармацевтів та низьким рівнем мотивації навчання студентів медичних спеціальностей, їхньою низькою успішністю; між доцільністю використання в навчально-виховному процесі засобів фізичного виховання як способу формування мотивації навчання студентів медичних спеціальностей та недостатністю їх застосування; між недосконалістю навчальних програм, у яких виділяється час лише на «поверхове» вивчення теорій та понять, рухових вмінь та навичок дисципліни «Фізичне виховання» [4].
Навчання у вищому медичному навчальному закладі пов'язане з великим обсягом навчальної роботи і високою розумовою напруженістю праці студентів. Причому інтенсивність навчального процесу у медичному коледжі, має неухильну тенденцію до зростання у зв'язку збільшенням потоку наукової інформації і необхідності її засвоєння студентами в стислі терміни [6].
Установлено, що динаміка розумової працездатності, збереження високої розумової активності у студентів протягом усього періоду навчання у ВНЗ І-ІІ рівня акредитації залежать від обсягу фізичних навантажень у режимі дня і навчального тижня. Отже, спостерігається тісний зв'язок між фізичною і розумовою працездатністю. Підвищення фізичної працездатності під час систематичних занять з фізичного виховання супроводжується поліпшенням функціонального стану ЦНС, що сприяє покращенню розумової працездатності студентів. Для її підтримки і підвищення найбільш ефективний руховий режим в обсязі 68 годин занять на тиждень протягом усіх років навчання у медичному коледжі.
Поєднання рухових навантажень з розумовою діяльністю здійснюється ефективно, якщо враховуються такі принципові положення:
1. Заняття фізичними вправами (обов'язкові і самостійні), як правило, повинні містити в першій половині кожного семестру 70-75% вправ, спрямованих на розвиток швидкісних здібностей, швидкісно-силових якостей і швидкісної витривалості. Інтенсивність навантаження у студентів за ЧСС може досягати 170-180 уд/хв.
У другій половині кожного семестру приблизно 70-75% уживаних засобів необхідно використовувати для виховання сили, загальної і силової витривалості. Причому інтенсивність у цей період трішки знижується (ЧСС досягає 150 уд/хв).
Така побудова навчальних і самостійних занять стимулює розумову працездатність студентів.
2. На уроках фізичного виховання, що проводяться першою парою, доцільно використовувати навантаження малої інтенсивності (ЧСС -110-130 уд/хв) або середньої інтенсивності (ЧСС у діапазоні 130150 уд/хв). Оптимальна моторна щільність знаходиться в межах 50-60%. Основне призначення таких занять - забезпечення скорочення періоду праці, що, зрештою, стимулює і подовжує період високої працездатності і забезпечує краще засвоєння навчального матеріалу. Заняття з такими навантаженнями дозволяють зберегти хорошу розумову активність до кінця навчального дня, ураховуючи самопідготовку.
Якщо заняття з фізичного виховання проводиться на 3-4-й парі, то ЧСС не повинна перевищувати 150-160 уд/хв. Великі навантаження для груп з низькою фізичною підготовленістю планувати недоцільно.
3. Проведення фізкультурних занять двічі на тиждень з малотренованими студентами і навантаженнями великої інтенсивності істотно знижують розумову діяльність протягом навчального тижня. Тому важливо враховувати рівень фізичної підготовленості під час планування фізичних навантажень, щоб не призвести до зниження розумової активності.
4. Заняття різними видами спорту по- різному впливають на розумову працездатність. Так, ігрові види та єдиноборства ставлять підвищені вимоги до психіки. Це зумовлено підвищеним функціонуванням емоційно-психічних механізмів. Наслідком таких занять є зниження розумової активності. З іншого боку, нетривалі емоційні ігрові навантаження стимулюють навчальну діяльність. Найкращий ефект досягається тоді, коли зміст спортивних занять достатньо різноманітний, а не монотонний.
5. У період екзаменаційної сесії заняття бажано проводити не більш ніж двічі на тиждень на свіжому повітрі з інтенсивністю, зниженою до 60-70% від звичайного рівня. Доцільно використовувати вправи циклічного характеру (плавання, лижі,ковзани, біг).
Таким чином, спрямованість занять фізичними вправами в період сесії може бути за своїм характером як оздоровчо-профілактичною (в основному для не спортсменів), так і такою, що підтримується (переважно для спортсменів).
У межах навчального тижня з метою забезпечення стійкої розумової працездатності рекомендується така вихідно-орієнтовна схема планування занять з фізичного виховання:
- понеділок (вівторок) - заняття фізичними вправами з метою активізації психофізичного стану організму студента;
- середа (четвер) - заняття фізичними вправами для підтримки працездатності;
- п'ятниця (або субота) - самостійні заняття фізичними вправами з метою зняття тижневої кумулятивної втомленості [1].
Необхідно зазначити, що тільки систематичне використання різноманітних засобів фізичного виховання створює об'єктивні умови для оптимального прояву розумової працездатності.
На основі проведеної роботи можемо зробити наступні висновки:
1. Зазначені нами схеми та рекомендації, щодо використання різноманітних засобів фізичного виховання гіпотетично мають формувати мотивацію до навчальної діяльності студентів медичного коледжу.
2. В майбутніх дослідженнях передбачаємо, що проведення педагогічних експериментів в Кіровоградському базовому медичному коледжі ім. Є. Й. Мухіна, який має свої сенситивні, регіональні та інші відмінності впровадить в простір ВНЗ І-ІІ рівня акредитації педагогічні умови, сутність яких буде полягати у позитивному взаємозв'язку дисципліни «Фізичне виховання» та формування мотивації навчальної діяльності майбутніх медичних працівників.
Бібліографія
1. Бурла О.М., Котов В.Ф., Бурла А.О., Заікін Є.І., Лисенко О.В. Методика навчання легкої атлетики на заняттях з фізичного виховання: Навчальний посібник. - Суми: Вид-во СумДУ, 2009. - 224 с.
2. Клочко В. І. Формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів технічних спеціальностей: монографія / В. І. Клочко, А. А. Коломієць. - Вінниця: ВНТУ, 2012. - 188 с.
3. Макаренко М. Б. Формування мотивації навчальної діяльності студентів економічних спеціальностей у компютерно-орієнтованому середовищі: автореферат дисертації канд. пед. наук/ М. Б. Макаренко. - Луганськ: Б. в., 2012. - 20с.
4. Мазепа Х. П. Організаційно-педагогічні умови виховної роботи в медичному коледжі: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд.. пед. наук. - Тернопіль, 2001. - 19c.
5. Петренко Н.В., Лоза Т.О. Визначення мотивації та інтересів студентів економічних спеціальностей до фізкультурно-оздоровчих занять: монографія/ Петренко Н.В., Лоза Т.О. - Суми: СДПУ, 2012. - 10с.
6. Сидоренко П. І., Присяжнюк С. С. Медична освіта Кіровоградщини: сторінки історії. - Кіровоград: «Імекс-ЛТД», 2008. - 160с.
7. Шостак І. О., Кулібаба О. В., Оголь С. М. Фізичне виховання: Навчально-методичний посібник.- Кіровоград: «Авангард», 2014.-297с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Фізичне виховання як соціальне явище та складова навчального процесу. Експериментальне дослідження ставлення студентів до фізкультури і спорту. Зміст та методика організації викладання навчального предмету "Фізичне виховання" на полімотиваційній основі.
курсовая работа [363,9 K], добавлен 19.06.2011Методика застосування кросфіту в процесі формування мотивації студентів до занять фізичною культурою. Врахування індивідуальних особливостей учнів. Пошук нових підходів до організації занять. Вплив занять кросфітом на фізичну підготовленість студентів.
статья [61,8 K], добавлен 18.08.2017Впровадження інноваційних технологій у систему фізичного виховання студентів України. Вивчення форм і методів фізичного виховання у провідних країнах світу. Аналіз причин необхідності створення інноваційних технологій фізичного виховання студентів.
статья [28,9 K], добавлен 15.01.2018Формування культури здоров’язбереження студентів університету на заняттях з фізичного виховання. Уявлення про сучасну концепцію здоров’я. Дисципліни, вивчення яких сприятиме формуванню культури здоров’язбереження студентів економічних спеціальностей.
статья [25,9 K], добавлен 27.08.2017Місце проблеми фізичного розвитку в Державній програмі з виховання молоді. Організація діяльності і формування досвіду поведінки як ефективний метод у процесі навчання студентів. Розробка сценарію виховного заходу на тему: "Спортивні змагання "Сила духу".
курсовая работа [30,2 K], добавлен 17.04.2011Роль динамічних моментів у визначенні мотивації студентів в процесі їх навчання у ВУЗі. Багатозначність терміна "мотив". Вивчення мотивів різних видів діяльності. Мимовільні мотиви і свідомо прийняті наміри. Суб'єктивні стандартні оцінки людини.
реферат [26,2 K], добавлен 06.06.2010Дослідження сутності гуманістичного виховання, його мети та функцій. Характеристика спрямованості педагогічної діяльності, як результату підготовки студентів до гуманістичного виховання. Аналіз основних проблем педагогіки, що вимагають постійної уваги.
статья [20,8 K], добавлен 31.08.2017Ставлення студентів до вивчення дисципліни. Мотивація як стрімкий та динамічний процес. Тісний зв'язок між мотивацією та результативністю навчання. Основні фактори, які впливають на вмотивованість студентів в процесі опанування іншомовною комунікацією.
статья [21,4 K], добавлен 13.11.2017Мотивація учбової діяльності та її формування на різних вікових етапах. Специфіка навчальної мотивації студента. Тренінгкурс ефективної педагогічної взаємодії як метод розвитку професійної мотивації студентів. Вплив емоцій на навчальний процес.
дипломная работа [95,2 K], добавлен 20.10.2008Методика формування всебічно розвиненої особистості майбутнього фахівця під час його перебування у вузі, значення для виховання студентів та в подальшому існування держави. Шляхи виховання в молоді моральних якостей, необхідних для життя в суспільстві.
реферат [15,1 K], добавлен 16.01.2010
